УДК 340
Шевченко Олексій Олексійович,
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти аспірант
Академії праці, соціальних відносин і туризму
(м. Київ, Україна)
ORCID: 0009-0007-8352-1125
Науковий керівник:
Ліпкан Володимир Анатолійович
доктор юридичних наук, професор,
професор кафедри кримінального права,
процесу та криміналістики
Академії праці, соціальних відносин і туризму
(м. Київ, Україна)
На теперішній стан сучасного земельного фонду України можна охарактеризувати, як напружений та надзвичайно критичний. Війна, використання агрохімікатів, відсутність контролю за станом земель тільки погіршує становище національного багатства України у вигляді її земельного ресурсу. Відповідно до схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 70-р «Концепції загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель», кризова ситуація, з подальшої тенденцією до погіршення, у використанні земельних ресурсів спостерігається і в неаграрних сферах землекористування. Окрім того, у більшості галузей економіки через недосконалість нормативів, зокрема низький рівень підготовки проектно-технічної документації, землі використовуються нераціонально [1].
Процедура та наукові напрацювання щодо приводу зміни цільового призначення земельних ділянок та раціонального їх використання, були досліджені такими вченими, як: Пархоменко М., Кандала Н., Машкова Т., Русан В. та Кулинич П.
З огляду но останні нововведення, до прикладу, фахівці Українського інституту експертизи сортів рослин засіяли поля п’ятьма експериментальними сортами бавовнику. Головною особливістю є те, що в умовах війни ця рослинна культура має велику цінність через наявність у ній бавовняної целюлози, яка використовується для виробництва пороху [2].
Цей процес відбувається із супроводом законодавчого регулювання у цій сфері. Послаблення контролю та механізм його поширення здійснюються на підставі прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні» від 23.04.2024 № 3645-IX, який вступив в силу 16.05.2024 року [3].
Вищезазначений документ передбачає спрощення процедури ввезення та обігу в Україні сортів бавовнику. Також він спрощує механізм державної реєстрації сортів бавовнику та прав на них без кваліфікаційної експертизи. Цим нормативно-правовим актом також передбачено спрощення процедури введення в обіг насіння сортів бавовнику та його подальшого використання без сертифікації. Запровадження спрощеної процедури зміни цільового використання землі стосуватиметься також підприємств, що пов’язані з вирощуванням таких агрокультур.
28.05.2024 року відбулося набрання чинності положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України» від 06.02.2024 № 3563-IX.
Положення цього акту повністю відповідають цілям, що дозволяють контролювати та моніторити земельні ділянки, які використовуються підприємствами переробної та іншої промисловості, ліквідувати бюрократичні перепони для інвесторів та землекористувачів, які мають на меті побудувати в Україні новий завод або інший промисловий чи енергетичний об’єкт.
Спрощений механізм діятиме впродовж воєнного стану та п’ять років по його закінченню та застосовується за межами населених пунктів і лише там, де відсутня розроблена містобудівна документація для наступних об’єктів промисловості та енергетики, а саме для:
- промислових та складських будівель;
- нежитлових сільськогосподарських будівель;
- трубопроводів, ліній електронних комунікаційних мереж та електропередачі (крім магістральних нафтопроводів та газопроводів);
- комплексних споруд промислових об’єктів (крім споруд підприємств, що здійснюють видобування, виробництво та переробку ядерних матеріалів, споруд підприємств і установок із збагачення та перероблення ядерного палива; споруд підприємств, призначених для термічного оброблення (спалювання) побутових відходів; атомних електростанцій) [4].
Цей механізм зміни цільового призначення земельної ділянки передбачає відсутність потреби дотримання вимог абз. 1 ч. 3 та абз. 2 ч. 5 статті 20 Земельного кодексу України за умови отримання мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури щодо можливості розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта згідно з вимогами нормативно-правових актів та будівельних норм. [5].
Окрім цього, надважливим питанням є запровадження та як наслідок створення Кабінетом Міністрів України «Реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами».
Землі, які були забруднені внаслідок бойових дій негативно впливають не тільки на стан навколишнього природного середовища, а й на організм людини, що проявляється у порушенні діяльності нервової системи людини, систем її кровотворення та органів внутрішньої секреції внаслідок дії концентрованого вмісту важких металів у них. Крім того, зазначені хімічні забруднення спонукають виникнення злоякісних утворень, атеросклерозу та порушення апарату спадковості.
Так до прикладу, використання та обліку таких земель, за підрахунками, взятими з дослідження Української природоохоронної групи, через обстріл лише на квадратному кілометрі поля в Харківській області, у ґрунт потрапило 50 тонн заліза, 1 тонна сполук сірки та 2,35 тонни міді — і це лише ті речовини, вміст яких є найбільшим. [6].
Відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV, забрудненням земель визнається накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін. [7].
Доцільно розробити та встановити дозволені види використання таких забруднених земель, через саме економічну необхідність, підтримання землекористувачів, а також унеможливлення провадити діяльність, яка заборонена по екологічним показникам на такі землі.
Результатом напрацювань у сфері дослідження природи раціонального та ефективного використання землі має бути запровадження технологій штучного інтелекту (надалі за текстом – «ШІ») в реалізації питань, що пов’язані із дослідження цільового призначення земельних ділянок. Запровадження діяльності ШІ в цих правовідносин наддасть органам державного управління, місцевим органам самоврядування додаткові засоби, що дозволять ефективно та вкрай швидко приймати відповідні адміністративно-управлінські рішення, які стосуватимуться відповідних землекористувачів та землевласників.
Дослідження питання стосовно запровадження методів та засобів ШІ у сфері земельних відносин та публічного управління повинно охоплювати два головних аспекти:
а) цінність, що лежить в основі технології, зокрема хто може використовувати дані та з якою метою;
б) розгортання технологічних систем, що можна віднести до технічних аспектів впровадження інструментів ШІ, наприклад тих самих чат-ботів, які також можуть впливати на рівень витонченості та складності надання послуг. [7].
В питаннях дослідження та застосування ШІ в галузі публічного управління та земельних відносин, можна звернутися до запропонованого В.І. Довбенком переліку найпоширеніших інформаційних технологій на основі штучного інтелекту. Як зазначає вчений, в органах державної влади та місцевого самоврядування останніми роками застосовуються наступні найбільш перевірені та популярні інформаційні технології, а саме:
- технології доповненої реальності («Augmented Reality – AR»);
- хмарні технології («Сloud Technology»),
- технології «Big Data»,
- колективний інтелект («Swarm intelligence»),
- блокчейн («Blockchain», «Block chain»),
- 3D-принтери,
- «Spectrum Technology Platform» тощо. [8, с.92–95].
Дослідження питання застосування різних методів та форм ШІ у сфері дотримання використання земель за цільовим призначенням, зміни їх цільового призначення та властивостей, а також дослідження термінів ефективності їх використання та раціональності на певній місцевості дозволить знизити ризики корумпованості суб’єктів, які безпосередньо приймають участі в публічно-управлінських рішеннях та заходах контролю.
Звичайно, людський фактор не може бути повністю прибраний з процесу та контролю та моніторингу, проте застосування вищезазначених засобів, вже на створених базах Державного земельного кадастру та Порталу Єдиної державної системи у сфері будівництва дозволить мінімізувати комерційну складову у питаннях зміни призначення земель.
Для подальшої реалізації повноважень посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, що відповідають за дотримання вимог у сфері раціонального та ефективного використання земель та їх призначенням під час реалізації земельної реформи в Україні. Паралельно, вони мають дотримуватися вимог основних законодавчих актів, що регулюють земельні відносини, зокрема Земельного кодексу України, законів України «Про охорону земель», «Про регулювання містобудівної діяльності» та інших.
Підсумовуючи вищевикладене, для науковців у цій сфері та держави в цілому є крайня необхідність у запровадженні окремого інституту з контролю за дотриманням цільового призначення земельних ділянок землевласниками та землекористувачами. З метою успішного продовження земельної реформи в Україні в умовах повномасштабної війни доцільно розробити та впровадити передові технології, які враховуватимуть нові потреби держави, а також забезпечуватимуть збалансованість прав власників та землекористувачів. Це можна здійснити шляхом полегшення певних процесів, враховуючи особливості ринкової економіки та екологічної безпеки.
Запровадження засобів та методів застосування штучного інтелекту, цифрова трансформація земельних ресурсів, впровадження новітніх досягнення у сфері виміру якості ґрунтів та їх раціональне і ефективне використання згідно потреб секторів економіки повинно стати передовою ідеєю – головною рушійною силою, що забезпечити в майбутньому чітке правове регулювання цих відносин, а також дотримання законів, які стосуються функціонально-цільового допустимого використання землі, на всій території України відповідно до визначеного географічного розміщення та в умовах повномасштабної агресії Російської Федерації.
Список використаних джерел
1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 70-р «Концепції загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2022-%D1%80#Text. Дата звернення: 14.06.2024.
2. Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України. URL: https://www.congress.gov.ua/na-odeshchyni-zasiialy-pershi-eksperymentalni-polia-bavovnyku/. Дата звернення: 14.06.2024.
3. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні» від 23.04.2024 № 3645-IX. Офіційний сайт Верховної ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3645-20#Text. Дата звернення: 14.06.2024.
4. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України» від 06.02.2024 № 3563-IX. Офіційний сайт Верховної ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3563-20#Text. Дата звернення: 14.06.2024.
5. Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III. Офіційний сайт Верховної ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text. Дата звернення: 14.06.2024.
6. Боєприпаси та хімія: як війна шкодить ґрунтам і які є рішення? (2022). URL: https://rubryka.com/article/soil-ukraine/. (дата звернення: 14.06.2024)
7. Andrews, L., (2019), “Public administration, publicleadership and the construction of public value in the ageof the algorithm and ‘big data’”, Public Administration, 97,pp. 296—310, URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/padm.12534 (дата звернення: 14.06.2024).
8. Довбенко В.І. Оцінювання ефективності застосування новітніх інформаційних технологій в економіці. Побудова інформаційного суспільства: ресурси і технології: матеріали XVIІІ Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Київ, 19–20 вересня 2019 р.) / МОН України, УкрІНТЕІ та ін. Київ : УкрІНТЕІ, 2019. С. 92–95.