Олег Андрійович Мандзюк,
кандидат юридичних наук,
голова Інституту стратегічних ініціатив ГОСЛ
Розглянуто питання нормативно-правової діяльності у сфері податкової інформації України; досліджено законодавчі документи, правова природа інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби України.
Ключові слова: податкова інформація, правовий режим, модернізація, інформаційне забезпечення, інформаційна сфера.
Рассмотрен вопрос нормативно-правовой деятельности в сфере налоговой информации Украины; исследованы законодательные документы, правовая природа информационно-аналитического обеспечения деятельности органов государственной налоговой службы Украины.
Ключевые слова: налоговая информация, правовой режим, модернизация, информационное обеспечение, информационная сфера.
The article is devoted the question of the legal regulation of social relations in the tax information; investigated acts of low, researched legal nature of informational and analytical support of the State Tax Service of Ukraine activity.
Keywords: tax information, the legal regime of tax information, modernization, information providing, information area.
На сучасному етапі формування суспільства інформація відіграє важливу роль у розвитку будь-якої країни, оскільки саме інформаційні технології та інформаційно-комунікативні системи за умов глобального цивілізаційного розвитку є ключовим ресурсом суспільства і держави в цілому. Інформаційна сфера здатна виступати провідним фактором реалізації усіх суспільних, державних і правових проектів у будь-яких галузях суспільства, входження у світову спільноту, формування конкурентоспроможності на глобальних ринках тощо.
Інформація тісно взаємопов’язана з діяльністю державних органів, тому ґрунтовне дослідження питання розвитку правового режиму податкової інформації можливе тільки у взаємозв’язку з історичними та правовими процесами на теренах нашої країни.
Актуальність даного питання полягає у необхідності модернізації правового режиму податкової інформації задля забезпечення належної діяльності органів ДПС України.
Варто наголосити на тому, що питання розвитку правової інформації в Україні в наукових працях безпосередньо не розглядалось і системно не вивчалось на радянському та пострадянському просторах. Однак, до загальних питань щодо розвитку інформації, інформаційних відносин та інформаційної політики звертались: В. Ю. Баскаков, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, М. І. Дімчогло, В. А. Залізняк, Р. А. Калюжний, Б. А. Кормич, В. А. Ліпкан, О. В. Логінов, Ю. Є. Максименко, А. І. Марущак, П. Є. Матвієнко, А. В. Тунік, О. В. Стоєцький, В. С. Цимбалюк, Л. С. Харченко, К. П. Череповський, М. Я. Швець, Т. А. Шевцова, О. В. Шепета, О. В. Чуприна, В. І. Ярочкін.
Окремі ж аспекти розвитку правового режиму щодо діяльності податкових органів розкриті у працях Г. Г. Анкудовича, В. О. Анохіна, О. О. Бандурки, О. К. Безсмертного, Є. С. Бовкун, А. І. Брезвіна, А. С. Васильєва, М. В. Гринюк, М. І. Єропкіна, М. І. Іншина, М. М. Касьяненко, В. Я. Мацюка, В. М. Плішкіна, В. М. Росоловського, В. І. Теремецького, О. В. Шакірової, В. О. Шамрай, Ф. О. Ярошенка та інших вчених.
Метою цієї статті є розгляд теоретичних положень, основних нормативно-правових актів, а також визначення тенденцій розвитку правого режиму податкової інформації в Україні.
Таким чином, основними завданнями для досягнення поставленої мети є:
- здійснення періодизації розвитку правового режиму податкової інформації в Україні;
- аналіз зазначених періодів розвитку з огляду на прийняті нормативно-правові акти, що визначають правовий режим в Україні на теренах податкового спрямування;
- розкриття основних тенденцій у розвитку правового режиму податкової інформації;
- визначення у правовому полі перспектив розвитку правового режиму податкової інформації.
Аналізуючи основні тенденції формування інформаційних технологій в Україні, можна виокремити такі періоди розвитку правового режиму податкової інформації.
1. Протягом 1998-2002 років здійснювалось формування цілей та напрямків інформатизації у законодавстві. Період пов'язаний із прийняттям Закону України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 04.02.1998 року. У ст. 6 Закону України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 04.02.1998 року зазначено, що для органів доходів і зборів необхідно створити інформаційну систему, що забезпечить прогноз і контроль податкових зборів, а також наголошено на створенні класифікаторів та уніфікованих систем документообігу [1]. Водночас уперше наголошено на створенні державного реєстру фізичних та юридичних осіб – платників податків на основі єдиної бази даних населення України тощо. Так, можна констатувати, що, у зазначені роки, було визначено стратегію впровадження інформаційних технологій у податкову галузь вітчизняного законодавства.
2. Упродовж 2003-2004 років відбулося впровадження законодавства щодо інформатизації у сферу документообігу. У цей період були прийняті законодавчі акти, що визначали основні принципи функціонування електронного документообігу в податковій системі: Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV та «Про електронний цифровий підпис» № 852-IV від 22.05.2003 року, Постанова Кабінету Міністрів України № 1452 від 28 жовтня 2004 року «Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності» і Постанова Кабінету Міністрів України № 1453 «Про затвердження Типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади».
Важливим нововведенням для податкової системи України стало законодавче визначення основних понять при створенні електронних документів та електронного документообігу, зокрема відповідно до ст.1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 року вперше визначено такі терміни як «адресат», «дані», «посередник», «обов'язковий реквізит електронного документа», «автор електронного документа», «суб'єкти електронного документообігу. Відповідно до ст. 6 законодавчо визначено поняття електронний підпис, що є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу [2]. Також визначені положення державного регулювання електронного документообігу, організацію електронного документообігу. Таким чином, дія цього Закону поширювалась на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.
Закон України «Про електронний цифровий підпис» № 852-IV від 22.05.2003 року визначив правовий статус електронного цифрового підпису, визначив суб'єктів правових відносин у сфері послуг електронного цифрового підпису та був спрямований на врегулювання відносин, що виникають при використанні електронного цифрового підпису [ 3 ].
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1452 «Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності» також визначила порядок застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми влади, а Постанова Кабінету Міністрів України № 1453 «Про затвердження типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади» затвердила типовий порядок здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади.
3. У 2005 році проводиться активна переорієнтація законодавства на впровадження новітніх інформаційних технологій. Цей період був визначений підписанням Указу Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх технологій» від 20.10.2005 року.
Документ мав на меті забезпечити прискорення економічного і соціального розвитку України, суттєво поліпшити умови життя людей, забезпечити відкритість і прозорість функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, реалізації конституційних прав громадян в інформаційній сфері. Відповідно до Указу Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх технологій» від 20.10.2005 року встановлено, що розвиток інформаційного суспільства та новітні технології в діяльності органів державної влади є одним із пріоритетних напрямів державної політики [ 4 ]. Протягом 2005 року здійснювалось удосконалення нормативно-правової бази з питань розроблення та впровадження новітніх інформаційних технологій такими законодавчими кроками:
- підготовки законопроекту щодо внесення відповідних змін до Національної програми інформатизації стосовно визначення стратегічних напрямів розвитку інформаційного суспільства і вдосконалення механізмів реалізації державної політики у цій сфері;
- підготовки проектів нормативно-правових актів з питань впровадження електронного документообігу, здійснення експортно-імпортних операцій, сертифікаційних процедур з використанням електронного цифрового підпису, захисту авторських прав у сфері інформаційних технологій;
- стимулювання інвестиційної діяльності у сфері інформаційних технологій, підвищення ефективності системи надання інформаційних послуг;
- оптимізації митного та податкового законодавства;
- спрощення порядку державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, які діють у інформаційній сфері, подання ними звітності про свою діяльність, створення умов для митного оформлення товарів, впровадження системи приймання та видачі відповідних документів із використанням глобальної інформаційної мережі Інтернет та електронного цифрового підпису;
- вжиття заходів щодо створення загальнодержавних інформаційних систем;
- розробки та впровадження національних стандартів з питань криптографічного захисту інформації та електронного цифрового підпису [4].
Відповідно до Указу Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх технологій» від 20.10.2005 року до 2010 року необхідно було вжити такі заходи:
- подальший розвиток Національної системи конфіденційного зв’язку та її використання для організації єдиної системи інформаційного обміну між органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
- розробка нормативно-правових актів та здійснення відповідних першочергових заходів, спрямованих на запобігання злочинності у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж;
- впровадження в органах виконавчої влади та інших державних органах систем електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису;
- дальший розвиток системи національних інформаційних ресурсів, створення інтегрованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів [ 4 ].
4. Уніфікація законодавства відповідно до форматів та процедур подання звітності, що триває впродовж 2006-2008 років. Підписано Наказ ДПА України від 03.05.2006 року № 242 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків». Основна мета документа – подальший розвиток технології подання платниками податків звітності в електронному вигляді та практичне впровадження Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851- IV від 22.05.2003 року і «Про електронний цифровий підпис» № 852-IV від 22.05.2003 року та Указу Президента України від 20.10.2005 № 1497 «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій».
Згідно з Наказом ДПА України від 03.05.2006 року № 242 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків» здійснювалось:
- затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків на основі специфікації eXtensible Markup Language (XML);
- контроль за електронними документами у XML-форматі зі застосуванням схем контролю XML-документів (XML-Schema);
- схеми контролю XML-документів розробляються і поширюються для кожного конкретного документа звітності Державною податковою адміністрацією України або уповноваженою нею організацією;
- розробка електронних форм документів звітності та кодування відповідних полів документів здійснюється у форматі Adobe Portable Document Format (PDF), а електронні форми розробляються для кожного документа окремо;
- кодування імен електронних форм звітних документів та періодичності їх подання здійснюється за допомогою довідників звітних документів та звітних періодів відповідно. Важливо, що кодування областей та державних податкових інспекцій, до яких подається звітність, повинна здійснюватись згідно з довідником державних податкових інспекцій [ 5 ].
5. З 2009 року до 2017 року буде проходити удосконалення законодавства згідно з поширенням програмного забезпечення інформаційних баз. 12 вересня 2012 року керуючись національними інтересами, прагненням утвердження законності, створення в Україні сприятливих умов для поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу України, а також усвідомлюючи необхідність спільних дій, спрямованих на створення прозорості, довіри, водночас з метою поліпшення партнерських відносин між органами державної податкової служби України, розробниками програмного забезпечення, центрами сертифікації ключів та громадськими організаціями, головою ДПС України О.В. Клименком було затверджено Меморандум щодо поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу. Вперше Меморандум є публічною пропозицією розробникам програмного забезпечення, центрам сертифікації ключів та громадським організаціям, які зацікавлені у розвитку електронного документообігу. Також Меморандум є публічним договором (офертою) між ДПС України та учасниками. Відповідно до Меморандуму усі сторони зобов’язуються підтримувати ділові контакти та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності ділових зв’язків, всіляко сприяти розвиткові інших форм співробітництва для досягнення зазначених у документі цілей [ 6 ].
Основними принципами Меморандуму були визначені спільні дії ДПС України та розробників програмного забезпечення, а також центрів сертифікації ключів та громадських організацій, які діють на засадах паритетності та рівноправності у взаємовідносинах i спрямовують усі свої зусилля на ефективне співробітництво щодо розвитку електронного документообігу; водночас сторони спільно розробляють програмне забезпечення для подання звітності, яке буде поширюватись серед суб’єктів господарювання на безоплатній основі [ 6 ].
Важливим стало також те, що Меморандум постійно залишається відкритим для приєднання розробників програмного забезпечення, а також для центрів сертифікації ключів та громадських організацій. Для бажаючого приєднатися Меморандум набирає чинності з моменту надходження до ДПС України його акцепту (згоди), оформленого листом з повідомленням про вручення, i діє до надходження від нього листа про відмову від участі у Меморандумі (з повідомленням про вручення) [6].
Виконавчим органом Меморандуму є Робоча група, що створена при Департаменті інформації та обліку платників податків, до складу якої входять по одному представнику від кожного учасника [ 6 ].
Основними завданнями Меморандуму, визначеними для усіх сторін є:
- формування шляхів удосконалення процесу подання звітності та електронних сервісів;
- популяризація безкоштовного програмного забезпечення для подання звітності в електронному вигляді серед суб’єктів господарювання;
- вжиття заходів щодо безоплатності подання звітності до органів державної влади та отримання суб’єктами господарювання безплатних сертифікації ключів;
- визначення шляхів уніфікації та стандартизації програмного забезпечення з подання електронної звітності та посилених сертифікації електронних ключів, що розповсюджуються безоплатно;
- участь у впровадженні подання звітності через «Єдине вікно» та сервісу «Електронний кабінет платника податків»;
- внесення пропозицій суб’єктам законодавчої ініціативи з питань реалізації цього Меморандуму, зокрема, щодо впровадження системи гарантованої доставки електронних листів;
- інформування громадськості про виконання основних завдань Меморандуму [ 6 ].
Головним обов’язком ДПС України відповідно до тексту документа є організація участі уповноважених представників робочої групи у дорадчих органах ДПС України, яка забезпечується за допомогою:
- організації участі уповноважених представників робочої групи у дорадчих органах ДПС України;
- впровадження розроблених спільно з робочою групою стандартів подання електронної звітності;
- опрацювання узагальнених пропозицій робочої групи щодо удосконалення податкового законодавства та з питань реалізації Меморандуму;
- своєчасної публікації на Web-ресурсі ДПС України актуальних форм звітності та інформації, необхідної розробникам для їх підтримки;
- надання робочій групі проблемних питань, що знаходяться в межах основних завдань Меморандуму та надходять від суб’єктів господарювання – користувачів програмного забезпечення з подання звітності;
- проведення спільних семінарів, конференцій, обговорень з питань подання звітності та ведення електронного документообігу [ 6 ]
Отже, слід зазначити, що найважливішою характеристикою розвитку і формування правового режиму податкової інформації в Україні є державна підтримка процесу інформатизації, яка має бути забезпечена відповідною національною політикою. Держава повинна чітко визначати своє ставлення до цього питання і проблем, пов’язаних з ним, водночас конкретизувати свої дії за допомогою прийнятих нормативно-правових актів, а також чіткого закріплення своїх позицій на законодавчому рівні по досягненню поставлених цілей.
Аналіз основних тенденцій розвитку правового режиму податкової інформації в Україні на історично-часовому тлі дає можливість виділити низку основних напрямків діяльності органів ДПС України відповідно до зазначеного питання:
1) юридичне та технологічне забезпечення права та технічних можливостей на доступ, передачу, збереження та захист інформації у ДПС України;
2) реалізація концепції універсального доступу до системних інформаційних баз ДПС України із дотриманням усіх належних захисних механізмів;
3) цілеспрямоване використання новітніх інформаційних технологій;
4) подальший ефективний розвиток в Україні «електронного урядування» на засадах нормативно-правової бази, спрямованої на ефективний захист інформації;
5) формування нових державних програм, спрямованих на стимулювання та примноження розвитку правового режиму податкової інформації в Україні з урахуванням світового досвіду та основних норм європейського законодавства.
Література:
- Про Концепцію Національної програми інформатизації : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27-28. – Ст. 182.
- Про електронні документи та електронний документообіг : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 275.
- Про електронний цифровий підпис : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 276.
- Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій : Указ Президента України від 20.10.2005 № 1497 // www.president.gov.ua/ru/?
- Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків: Наказ Державної податкової адміністрації України // Вісник податкової служби України. – 2006. – № 28. – С.10-11.
- Меморандум щодо поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу // Вісник податкової служби України. – 2012. – № 34. – С.15-16.