Баскаков Володимир Юрійович,
експерт ГОСЛ
кандидат юридичних наук
Стоєцький Олексій Васильович,
консультант ГОСЛ, кандидат юридичних наук
Тенденції адміністративної відповідальності в сфері інформаційної безпеки України обумовлені, насамперед, новою доктриною українського адміністративного права. З цього приводу Авер’янов В.Б. зауважував, що суспільна роль адміністративного права вбачається не суто «управлінською» (а тим більше суто «юрисдикційною»), а переважно «обслуговуючою» – у тому розумінні, що норми цієї галузі мають слугувати найбільш доступним та ефективним засобом забезпечення в сфері діяльності публічної адміністрації максимально повної реалізації громадянином своїх прав, свобод та інтересів, а також їх дійового захисту у випадку яких-небудь порушень [1, с. 12].
Коло суспільних відносин, які підлягають адміністративному захисту, постійно розширюється. У основі даної закономірності лежить ряд факторів: поява нових суспільних відносин, що потребують правового регулювання (інформаційні відносини), гуманізм права, внаслідок чого перевага надається адміністративним санкціям щодо кримінальних, взаємопов’язаність адміністративного проступку і відповідальності за його вчинення з іншими правопорушеннями і видами відповідальності тощо. Крім того, проголошеність в Конституції України людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканості і безпеки найвищими соціальними цінностями, сприяє посиленому державному піклуванню тим соціальним проблемам, яким у радянські часи не надавалась необхідна увага.
З кожним роком КУпАП зазнає змін та доповнень у зв’язку з динамічним розвитком суспільних відносин у інформаційній сфері, та, як наслідок, необхідності їх захисту від порушень. Але склади адміністративних правопорушень у сфері інформаційної безпеки чинного КУпАП законодавцем розташовані в різних розділах, оскільки здійснювалось на основі невідомих критеріїв, внаслідок чого проступки, що посягають на єдиний родовий об’єкт, опинилися в різних главах.
Для створення єдиної збалансованої системи адміністративно-правових норм, що забезпечують охорону суспільних відносин в сфері інформаційної безпеки, пропонуємо об’єднати статті, що передбачають адміністративну відповідальність за порушення окремих аспектів інформаційної безпеки (ст. 145, 146, 147, 148-1, 148-2, 148-3, 148-4, 148-5, 164-6, 164-7, 164-8, 164-9, 184-2, 185-7, 185-11, 186-3, 186-186-6, 188-25, 195-5, 212-2, 212-3, 212-5, 212-6 КУпАП) в окремий розділ«Адміністративні правопорушення в сфері інформаційної безпеки України» Особливої частини КУпАП. Родовим об’єктом даного підрозділу проступків буде інформаційна безпека України.
Ще однією із тенденцій інституту адміністративної відповідальності є розширення кола її суб’єктів шляхом надання цього статусу і юридичним особам.
Багато європейських країн, зіткнувшись з проблемою різкого зростання правопорушень і злочинів, що вчинюються корпораціями та іншими юридичними особами, пішли шляхом уведення інституту відповідальності юридичних осіб не тільки за вчинення адміністративних, а й кримінальних правопорушень [2, с. 74].
Беручи до уваги специфіку предмету дослідження, дана тенденція є особливо актуальною. Оскільки відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про державну таємницю» дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, може бути скасований Службою безпеки України на підставі акта проведеної нею перевірки, висновки якого містять дані про недодержання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією умов, передбачених статтею 20 Закону України «Про державну таємницю» [3]. Отже, чинне вітчизняне законодавство, передбачає притягнення до відповідальності за порушення інформаційного законодавства не тільки фізичних, а й юридичних осіб.
Таким чином, удосконалення адміністративного законодавства, що регулює суспільні відносини в сфері інформаційної безпеки, має здійснюватись виключно з урахуванням зазначених вище тенденцій: збільшення кількості складів адміністративних правопорушень у сфері інформаційної безпеки, постійний розвиток та ускладнення інформаційних правопорушень, а також збільшення кількості порушень інформаційного характеру юридичними особами.
Список використаних джерел:
- 1. Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції / В. Авер’янов // Право України. — 2006. — № 5. — С. 11—17
- 2. Благодарний А.М. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю : дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Андрій Миколайович Благодарний. — К., 2006. — 200 с.
- 3. Про державну таємницю: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1994. — № 16. — Ст. 93.