Сучасна інформаційна політика України: проблеми легітимації змістовних складових

Володимир Ліпкан,

голова наглядової ради ГОСЛ,

доктор юридичних наук

 

Нещодавна, 3 липня 2014 року, Постановою Верховної Ради України від 3 липня 2014 року № 1565-VII було СХВАЛЕНО РЕКОМЕНДАЦІЇ парламентських слухань на тему: «Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні».

Подані рекомендації носять фрагментарний та хаотичний, не науковий і не системний характер, і є наслідком упередженого однобокого та ортодоксального трактування інформаційної реальності. У них не йдеться про закладення системних засад правового регулювання інформаційної політики.

Зважаючи на значний потенціал нашої організації, хочу висловити лише декілька окремих думок щодо даного документа.

Передусім впадає в очі не зрозумілий і науково не обґрунтований критерій до поділу державної інформаційної політики на сфери. Зокрема в даному документі усі напрями розвитку інформаційного суспільства, які за своїм змістовним навантаженням ототожнюється із інформаційною політикою, поділені на такі основні блоки:

  • державна політика у сфері інформаційного суспільства;
  • інформаційна безпека України;
  • освіта та кадрове забезпечення інформаційної сфери;
  • електронне управління та електронні сервіси для бізнесу та громадян;
  • розвиток електронної економіки;
  • технічне забезпечення розвитку телекомунікацій та зв’язку;
  • наукове і науково-технічне забезпечення розвитку інформаційного суспільства  [][1].

Нелогічність та суперечливість даного підходу є наразі очевидною з таких наукових інформаціологічних причин:

1.     Державна політика у сфері розвитку інформаційного суспільства  включає в себе усі складові, котрі перераховані в Рекомендаціях парламентських слухань. Надмірна деталізація в кожному окремому документі складових утруднює розуміння механізму формування наново кожного їх переліку, а також унеможливлює системне забезпечення державної політики в інформаційній сфері.

2.     Законодавчо складові державної політики у сфері інформаційного суспільства викладені в Стратегії розвитку інформаційного суспільства  України, зокрема за текстом Стратегії зазначено: основними напрямами реалізації Стратегії за зазначеними етапами є розвиток таких сфер суспільного життя: 

  • інформаційна інфраструктура;
  • доступ до інформації та знань;
  • е-економіка;
  • електронне урядування;
  • е-демократія;
  •  е-освіта;
  • наука та інновації;
  • е-культура;
  • е-медицина;
  • охорона навколишнього природного середовища;
  •  інформаційна безпека;
  • міжнародне співробітництво.

3.     У назвах даних блоків міститься некоректна юридична термінологія, що не є легітимованою в інформаційному законодавстві, а також усталеною серед інформаціологічної епістемологічної спільноти, ядро якої складають правники-науковці нашої організації, а також є недоцільною для використання, оскільки не несе в собі змістовного навантаження, адекватного змісту інформаційних відносин, а також не співвідноситься із уже усталеною інформаційно-правовою термінологією, яка виробляється в рамках окремої галузі права — інформаційного права:

—                            „інформаційні сервіси”, існує термін інформаційна послуга — послуга, надана громадянам та організаціям в електронному вигляді за допомогою ІКТ (е-послуга);

—                            „електронне управління”, існує термін „електронне урядування” — форма організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян; є  одним   з  інструментів  розвитку ІС ;

—                            за текстом документа вживаються різні за змістом терміни як синонімічні: „інформаційна війна” — інформаційне протиборство”, „електронне управління — державне управління в інформаційній сфері”, тлумачення яких не надається, а також воно відсутнє у жодному правовому акті, яким регулюються суспільні інформаційні відносини. Більше того, тотожність та однаковість уживаної термінології є нараз обов’язковим терміном або не погрузнути у хреодному ефекті від словоблуддя будь-яких новоявлених чиновників, які самі себе зарахували до спеціалістів і у правовому регулюванні інформаційної сфери;

—                            за текстом документа вживається не юридична термінологія, яка потребує додаткового пояснення, через що ускладнюється як розуміння, так і правозастосування: системна кореляція, кіберзагрози, кібернетична безпека, бекап. Посилання на існування проектів законів, в яких дані поняття визначені в постановочному плані за даного випадку є юридично нікчемним.

4.     Фрагментарною є пропозиція щодо розроблення загальнодержавної програми розвитку ІС  в Україні на 2016—2020 роки:

—   концептуальним документом у сфері регулювання інформаційних відносин має виступатиме Концепція державної інформаційної політики України, тому інші документи, на кшталт Стратегії розвитку інформаційного суспільства України тощо повинні мати похідний характер;

—   згідно з першим пунктом, доцільно говорити про приведення інформаційного законодавства відповідно до загальної мети побудови інформаційного суспільства, запровадження надійної системи гарантування інформаційних прав та свобод, реалізації інформаційної функції держави;

—   постає потреба в утворенні системного правового регулювання інформаційної політики, механізмом чого є доопрацювання тих документів, відповідно до виділених в рамках інформаційної політики сфер, котрих не вистачає;

—   приведення у відповідність та уніфікація ухвалених наново і доопрацьованих документів другого рівня;

—   механізмом реалізації стратегій як документів другого рівня мають виступати корелятивно пов’язані державні цільові програми за сферами державної інформаційної політики;

—   визначення розвитку лише інформаційного є недостатнім і неповним, таким, що не відповідає системному характеру державної політики в інформаційній сфері;

5.     При визначенні пропозицій стосовно удосконалення Національної системи індикаторів розвитку ІС  неправильно обрано критерій: гармонізація її з відповідними показниками ЄС. Адже інформаційна політика формується для реалізації українських національних інтересів, зокрема національних  інформаційних інтересів, тому основним напрямом удосконалення має стати створення умов для реалізації пріоритетних національних інтересів, натомість досвід ЄС, а також європейські стандарти безпеки можуть бути використані в тій частині, яка сприятиме досягненню окресленої нами вище мети. Нам потрібно формувати власну національну ідентичність, формвати українців – тих, хто любить Україну, вважає її своєю державою, і повязує як своє, так і майбутнє своїх дітей із розвитком Української держави.

Наше завдання не тупцювати, оббиваючи пороги в ЄС, не повзати на колінах перед москалями або німцями фи французами, які історично не здатні до демократичного і партнерського ставлення до України, а будувати ВЛАСНУ державу, відповідно до ВЛАСНИХ інтересів, до ВЛАСНИХ пріоритетів, за допомогою ВЛАСНИХ засобів та ресурсів, ґрунтуючись на ВЛАСНИХ традиціях право- і державотворення. Позитивний досвід як ЄС, так і Росії, так і інших країн може бути нами враховано.

Але від того, що нам подобається як готує інша жінка, ми ж не будемо кидати свою кохану??! Ми просто зробимо так, що і наша кохана готуватиме краще! Якщо інший чоловік краще пише закони, то це не означає, що Ваша дружина має піти від Вас до  нього. Я не буду додавати алегорій. Принцип лише один:

історично, знущання над Української нацією відбувалося в площині ментальній. Позбавлення національнї ідентичності призведо до втрати пасіонарності титульним етносом.

Як Ви думаєте, що відповість американець, коли його спитають: А ти хочеш до ЄС? То він просто скаже: я ж американець, навіщо це мені!?

Україна є самодостатньою державою, і, зменшивши (я не мрію про остаточну її ліквідацію) рівень корупції, безбожного варварського воровства у власної держави олігархами, ми зможемо жити  і творити надалі історію нашої волелюбної автохтонної нації.

Тому я науково відстоюю позицію, відповідно до якої

такого наукового чи правничого критерію, як: відповідність стандартам ЄС не існує.

А будь-які дослідники, котрі це сповідують, передусім мають увімкнути у собі Україну і подумати: а вони, ці дослідники, теж хочуть відповідати чужим стандартам, нехай і ЄС, вони взагалі хочуть відповідати чиїмось чужим, нав’язаним ззовні стандартам, які спеціально створюються для того, що назавжди позбавити нації самобутності? Чи вони хочуть задовольняти власні потреби, використовуючи позитивний досвід досягнення певного рівня в окремих галузях життєдіяльності? Чи може Україна хоче до ЄС, в якій, наприклад, у Франції на вулицях панують расистські настрої і людей лупцюють лише через те, що вони іншої віри і раси (див. наприклад: http://9tv.co.il/news/2014/07/26/181337.html).

Чи може ми усі думаємо, що коли ми будемо в ЄС, то нам створять такі умови, за яких ми будемо краще жити за Німеччину, де хлопець і дівчина на побаченні в кафе сплачують кожен за себе, а дітей, що є надто рухливими з діагнозом гіперактивність записують на прийом на психотерапевта? Або нам будуть нав’язувати стандарти толерантності вже  не лише до гомосексуалізму, а до того, що гомосексуальним парам дозволено усиновлювати дітей?

Чи може змусять толерантно ставитись до масових вбиств, на прикладі Брейвіка в Норвегії, який убивши 77 та поранивши 90 осіб внаслідок вчинених ним терористичних актів, отримав лише 21 рік тюремного ув’язнення…

Тотальна шизофренія і критинуюча толерантність під знайковитою назвою мультикультуралізм вже усвідомлюється самими європейцями, і навіть деякими критикується. Вони, нарешті, збагнули, що така поведінка та маніакальна толерантність можуть призвести до втрати ними держави та усіхдемокртичних завоювань до яких вони крокували століттями.

Із цього приводу, наведу строки зі свого вірша:

Аристократия помойки

Диктует моду на мораль

И толерантность в этой свалки

Лишь грустный томный фестиваль.

Передусім воління бути «кимось» пов’язано із тотально несформованою українською національною ідентичністю.

Тому завдання держави працювати над цим, залучати інститути громадянського суспільства, делегувати їм частину повноважень щодо реалізації інформаційної функції та інформаційної політики і багато працювати. А одними лише гаслами, нинішня влада, а вірніше після 24 серпня 2014 року, коли Президент України розпустить Верховну Раду України, її буде представляти лише одна особа, не зможе здолати світоглядну відстань між прагненням Європи до отримування нових ринків збуту своєї продукції, перетворення України в рабську державу, наперед зготовленого сільськогосподарського типу і новим розумінням людей свого історичного призначення, піднесення національної складової іролі в України в світобудові.

Ці місяці боротьби значно змінили українську націю, вони згуртували її, неоціненно наблизили до того, щоб ми хотіли:

  • не в ЄС , бо там жити краще (це абсолютно сумнівний тезис, і більшість із тих, хто там був, хоче гарно жити в Україні, ніж жити по стандартам і правилам в Європі);
  • або стати частиною Росії, бо там пенсія чи зарплата більше – це основна мотивація зради українських військових в Криму, а також частини населення в Луганській та Донецькій областях.

А хотіли стати заможними та сильними українцями, володарями власної долі, а не приреченими на одвічне бідкання на долю і блуканнями манівцями рабства та холуйства.

Володар долі прагне змінити себе на краще, його шлях одвічне самоудосконалення,

а не перетворення на бездумного раба та бездушного васала – сучасного манкурта. 

6.     Аналогічний контекст повинен бути вкладений  і в формулювання щодо розроблення проекту Закону України про внесення змін до законів України „Про телекомунікації” та „Про радіочастотний ресурс України”, який має бути спрямований не на гармонізацію з директивами ЄС від 2002 року (№ 19—22) та від 2009 року (№ 136 та № 140), а з урахуванням даних директив спрямований на підвищення рівня реалізації національних інформаційних інтересів, інформаційної функції та політики, удосконалення системи показників (індексів та індикаторів) її реалізації і розвитку інформаційного суспільства, е-урядування, інформаційної взаємодії  тощо.

Позитивним моментом даного документа, на який я не можу не звернути увагу є пряме зазначення на те, що у сфері наукового і науково-технічного забезпечення розвитку інформаційного суспільства Кабінету Міністрів України, Національній академії наук України і національним галузевим академіям наук України доцільно забезпечити, виокремлення інформаційного права і права інтелектуальної власності в окрему наукову спеціальність, що сприятиме розвитку інформаційного суспільства.

Таким чином, наша організація стоїть у витоків і має пряму причетність до  формування нової віхи в українській науці:

  • відділення з мертвецьких пут адміністративного права,
  • формування власної галузі науки — інформаційного права
  • формування власної наукової спеціальності із відповідним науково-методологічним і концептуальним апаратом.

Зазначу, що в рамках нашої організації підготовлено чимало наукових досліджень, передусім кандидатського і монографічного рівнів, які становлять основу для виділення інформаційного права в якості окремої наукової спеціальності, формування окремої галузі права.

До переліку основних публікацій представників нашої організації можна віднести:

 

Монографії, навчальні посібники

  1. Ліпкан В. А. Інкорпорація інформаційного законодавства України : [монографія] /  В. А. Ліпкан, К. П. Череповський / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 408 с.
  2. Ліпкан В. А. Консолідація інформаційного законодавства України : [монографія] / В. А. Ліпкан, В. Ю. Баскаков / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : О. С. Ліпкан, 2014. — 416 с
  3. Ліпкан В. А. Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, В. Ю. Баскаков / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : О. С. Ліпкан, 2013. — 344 с.
  4. Ліпкан В. А. Адміністративна відповідальність за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг : [монографія] / В. А. Ліпкан, М. Ю. Довгань / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — 344 с.
  5. Ліпкан В. А. Правові та організаційні засади взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми [монографія] / В. А. Ліпкан, О. В. Кушнір ; за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : О. С. Ліпкан, 2013. — 376 с.
  6. Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України : [монографія] / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк ; за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : О. С. Ліпкан, 2012. — 304 с.
  7. Ліпкан В.А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко, В.М.Желіховський. — К.: КНТ, 2006. — 280 с.
  8. 8.                   Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України : [глосарій] / В. А. Ліпкан, Л. С. Харченко,О. В. Логінов. — К.: Текст, 2004. — 136 с.
  9. Шепета О. В. Адміністративно-правові засади технічного захисту інформації : [монографія] / О. В. Шепета. — К. : О. С. Ліпкан, 2012. — 296 с.

 Статті

  1. Баскаков В. Адміністративно-правовий режим захисту інформації з обмеженим доступом: окремі аспекти / В. Баскаков // Інформаційні технології в глобальному управлінні : матеріали наук.-практ. конференції (Київ, 29 жовтня 2011 р.). – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. – С. 47–51.
  2. Баскаков В. Захист інформації з обмеженим доступом в умовах боротьби з організованою злочинністю / В. Баскаков, В. Ліпкан // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2011. – № 24. – С. 263–269. (здобувачу належить визначення інформації з обмеженим доступом)
  3. Баскаков В. Захист інформації з обмеженим доступом: окремі аспекти / В. Баскаков // Актуальні проблеми правоохоронної діяльності : матеріали наук.-практ. конференції (Київ, 20 грудня 2010 р.). – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2010. – С. 59–61.
  4. Баскаков В. Захист інформації з обмеженим доступом: розвиток вітчизняного законодавства / В. Баскаков // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 4. – С. 126–128.
  5. Баскаков В. Інформація з обмеженим доступом: аналіз термінологічно-понятійного апарату / В. Баскаков // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 5. – С. 124–127.
  6. Баскаков В. Інформація з обмеженим доступом: поняття та ознаки / В. Баскаков // Актуальні проблеми державотворення : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 28 червня 2011 р.). — К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. – С. 47–49.
  7. Баскаков В. Тенденції адміністративної відповідальності у сфері інформаційної безпеки / В. Баскаков, О. Стоєцький // Актуальні проблеми правоохоронної діяльності : матеріали наук.-практ. конференції (Київ, 20 грудня 2010 р.). – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2010. – С. 64–66. (здобувачу належать інформаційно-правові дефініції понять, висвітлених в публікації).
  8. Баскаков В. Ю. Захист інформації з обмеженим доступом у контексті міжнародної інформаційної безпеки : аналіз термінологічно-понятійного апарату / В. Ю. Баскаков // Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах : матеріали наук.-практ. конференції (Київ, 29 грудня, 2011 р.). – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. – С. 55–59.
  9. Баскаков В. Ю. Поняття та зміст інформації з обмеженим доступом / В. Ю. Баскаков // Правова інформатика. – 2012. – № 33(1). – С. 7–14.
  10. Дімчогло М. І. Завдання інформатизації в контексті розвитку інформаційного суспільства в Україні / М. І. Дімчогло // Інформаційні стратегії в глобальному управлінні : матеріали наук.-практ. конференції. — К. , 2011. — С. 36—37.
  11. Дімчогло М. І. Консолідація інформаційного законодавства у сучасних правових системах (на прикладі законодавства окремих країн) / М. І. Дімчогло // Правові та політичні проблеми сучасності. — К., 2012. — С. 23—27.
  12. Дімчогло М. І. Консолідація інформаційного законодавства України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право” / М. І. Дімчогло ; Нац. авіаційний ун-т. — К., 2012. — 18 с.
  13. Дімчогло М. І. Консолідація інформаційного законодавства як напрям боротьби з тероризмом / М. І. Дімчогло // Інформаційні технології боротьби з тероризмом : матеріали наук.-практ. конференції. — К., 2012. — С. 22—24.
  14. Дімчогло М. І. Консолідація як вид систематизації інформаційного законодавства / М. І. Дімчогло // Правова інформатика. — 2012. — № 1 (33). — С. 15—24.
  15. Дімчогло М. І. Окремі принципи інформаційних правовідносин / М. І. Дімчогло // Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах : матеріали наук.-практ. конференції. — К., 2011. — С. 59—61.
  16. Дімчогло М. І. Консолідація конституційних положень щодо інформаційних правовідносин у законодавстві / М. І. Дімчогло // Підприємництво, господарство і право. — 2012. — № 6. — С. 39—42.
  17. Дімчогло М. І. Основи теорії консолідації інформаційного законодавства / М. І. Дімчогло // Підприємництво, господарство і право. — 2012. — № 5. — С. 41—46.
  18. Залізняк В. А. Інформаційна безпека як інститут інформаційного права України / В. А. Залізняк // Актуальні проблеми зміцнення державності і національної єдності України : матеріали наук.-практ. конференції. — К., 2010. — С. 46—48.
  19. Залізняк В. А. Міжнародно-правове регулювання права на інформацію / В. А. Залізняк // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 8. — С. 69—72.
  20. Залізняк В. А. Особливості систематизації інформаційного законодавства України / В. А. Залізняк // Імперативи розвитку юридичної та безпекової науки : матеріали наук.-практ. конф., (Київ, 15 квіт. 2010 р.). — К., 2010. — С. 48—50.
  21. Залізняк В. А. Правова свідомість в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні / В. А. Залізняк // Розвиток правової свідомості сучасного суспільства : матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції. — Тернопіль, 2009. — С. 73—75.
  22. Залізняк В. А. Систематизація інформаційного законодавства / В. А. Залізняк // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 9. — С. 140—143.
  23. Залізняк В. А. Систематизація інформаційного законодавства України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право” / В. А. Залізняк ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — К., 2011. — 18 с.
  24.    Залізняк В. А. Системний підхід при дослідженні систематизації інформаційного законодавства України / В. А. Залізняк // Філософські, методологічні і психологічні проблеми права : тези доп. ІІІ Всеукр. наук.-теорет. конф., (Київ, 23 квіт. 2010 р.) / [ред. кол. : В. В. Коваленко, М. В. Костицький, О. М. Джужа та ін.]. — К., 2010. — С. 56—57.
  25.     Залізняк В. А. Удосконалення інформаційного законодавства України : методологічні засади / В. А. Залізняк // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 2. — С. 59—61.
  26.           Залізняк В. А.Удосконалення інформаційного законодавства: стан та перспективи / В. А. Залізняк // Національні проблеми юридичної науки. — Хмельницький, 2009. — Вип. 4. — С. 63—64.
  27.             Капінус Л.І. Право людини та громадянина на інформацію: плани та реальність / Л.І. Капінус // Вплив юридичної науки на розвиток міжнародного та національного законодавства: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції, м. Харків, 12-13 квітня 2012 року. – у 4-х томах. – Х.: ГО «Асоціація аспірантів-юристів», 2012.  – Т. 2. – С. 44-46.
  28.              Капінус Л.І. Актуальні проблеми прийняття інформаційного кодексу України / Л.І. Капінус // Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та напрями розвитку: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції, м. Запоріжжя: у 2-х частинах. – Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація «Істина», 2012. – Ч. 2. – С. 35-38.
  29.             Капінус Л.І. Проблеми визначення поняття права на доступ до інформації / Л.І. Капінус // Правові та політичні проблеми сучасності : матеріали наук.-практ. конференції (Луцьк, 22 квітня, 2012 р.). – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2012. – С. 27-30.
  30.          Капінус Л.І. Інформаційний тероризм та дотримання права людини та громадянина на доступ до інформації / Л.І. Капінус // Інформаційні технології боротьби з тероризмом : матеріали міжнародної матеріали наук.-практ. конференції (Київ, 15 липня, 2012 р.). – К.: ФОП Ліпкан О.С., 2012. – С. 14-17.
  31.                Капінус Л.І. Актуальні проблеми прийняття інформаційного кодексу України [Текст] / Л. Капінус // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 7. – С. 59-62.
  32.            Капинус Л.И. Содержание права человека и гражданина на доступ к информации / Л.И. Капинус // Закон и жизнь : международный научно-практический правовой журнал. – Молдова, 2013. – С. 57-61.
  33.         Липкан В. А. Основы права национальной безопасности // Публичное и частное право. — 2009. — № 2. — С. 34—46.
  34.       Ліпкан В. А. Правовий статус РНБОУ у сфері національної безпеки України // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 12. — С. 4 – 8.
  35.             Ліпкан В.А. Проблеми формування інституту безпекового омбудсмана в контексті розбудови правової держави в Україні // Право України. — 2010. — № 7. — С. 70—80.
  36.             Ліпкан В.А. Безпековий омбудсмен: проблеми формування нового інституту // Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції (пам’яті професора Ю.І.Римаренка) : Збірник тез міжвузівської науково-теоретичної конференції. — К. : КНУВС, 2009 — С. 114-117 (204 с.)
  37.            Ліпкан В.А.   Біла книга: суть та призначення // Адміністративне право в сучасному вимірі : Матеріали IV науково-практичного семінару / ред. колегія : В.К.Колпаков (голова), О. В. Кузьменко, В. А. Ліпкан, І. Д. Пастух. — К. : ФОП Ліпкан О. С., 2010. —С. 19—21.
  38.       Ліпкан В. А. Контрольне право як атрибутивний елемент української системи права // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 8. — С. 7 – 10.
  39.    Ліпкан В. А. Теоретична концепція Білої книги // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 9. — С. 80 – 83.
  40.        Ліпкан В. А., Троханенко І. І. Щодо необхідності реформування системи державного контролю за діяльністю міліції // Актуальні проблеми правоохоронної діяльності : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 20 грудня 2010 р.). —  К. : Ліпкан О. С., 2010. — С. 38—41.
  41.       Ліпкан В. А. Засади формування поліції в Україні // Реформування районного органу внутрішніх справ : матеріали круглого столу (Київ, 26 травня 2011 р.). —  К. : Ліпкан О. С., 2011. — С. 24—28.
  42.      Липкан В. Мультикультурализм и толерантность: грани соотношения / Владимир Липкан // Формирование толерантного сознания в обществе: Материалы VII международного антитеррористического форума. — К. : Издательство “Киевская правда”. — 2011. — С. 92—100.
  43.           Ліпкан В. А., Максименко Ю. Є. Права і свободи людини і громадянина в інформаційній сфері в умовах проведення конституційної реформи в Україні // Конституція України : зміни чи нова редакція : матеріали круглого столу, присвяченого 15-й річниці прийняття Конституції України : спец. Вип., 24 червня 2011 р. / редкол. :  В. В. Коваленко (голов. ред.). — та ін. — К. : Юрінком Інтер, 2011. — 196 с. , с. 91—101.
  44.     Ліпкан В. Інтереси держави: інтегральна категорія безпекознавства і державознавства // Актуальні проблеми державотворення : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 28 червня 2011 року). — К. : ФОП Ліпкан О. С., 2011. — С. 7—9.
  45.     Ліпкан В., Максименко Ю. Націобезпекознавство: проблеми формування категорійно-понятійного апарату / В. Ліпкан, Ю. Максименко //  Підприємництво, господарство і право. — 2011. — № 8. — С. 7—11.
  46.    Ліпкан В. А. Інформаційні війна як засіб сучасних інформаційних стратегій // Інформаційні стратегії в глобальному управлінні : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 29 жовтня 2011 року). — К. : ФОП Ліпкан О. С., 2011. — С. 8—11.
  47.         Ліпкан В. А. Безпековий вимір  Стратегії національної безпеки США // Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 29 грудня 2011 року). — К. : ФОП Ліпкан О. С., 2011. — С. 8—11.
  48.          Ліпкан В. А., Максименко  Ю.Є. Інформаційні права і свободи людини та громадянина // Підприємництво, господарство і право. — 2011. — № 9. — С. 64—68.
  49.         Ліпкан В., Баскаков В. Захист інформації з обмеженим доступом в умовах боротьби з організованою злочинністю // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — 2011. — № 24. — С. 263—269.
  50.        Ліпкан В. А., Рижов І. М. Врегулювання кризових ситуацій соціального характеру в контексті профілактики тероризму //  Підприємництво, господарство і право. — 2012. — № 10. — С. 131—135.
  51. Ліпкан В. А. Підходи до аксіології національної безпеки / В. А, Ліпкан // Правові та політичні проблеми сучасності : матеріали науково-практичної конференції (Луцьк, 22 квітня 2012 р.). — К. : Ліпкан О. С., 2012. — С. 8—11.
  52.     Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства як напрям боротьби з тероризмом // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Інформаційні технології боротьби з тероризмом” (Київ, 15 липня 2012 р.). — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2012. — С. 7—11.
  53.         Липкан В. Ренессанс безопасности. Негосударственная система безопасности как атрибут государства / Владимир Липкан, Игорь Бондаренко // Российские вести. — 11 февраля 2013. — № 3-4(2107-2108). — С. 2.
  54.          Ліпкан В. А. Підвалини формування нової концепції права в контексті протидії екстремізму / В. А. Ліпкан, А. М. Лобода // Імперативи розвитку цивілізації. — 2013. — № 1. — С. 86—87.
  55.           Ліпкан В. А. Роль „soft law” у розвитку інформаційного законодавства / В. А. Ліпкан // Матеріали науково-практичної конференції „Правові проблеми сучасності” (Запоріжжя, 26 лютого 2013 р.). — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — С. 46—48.
  56.             Липкан В. А. Национальная безопасность и негосударственная система безопасности // Угроза международной стабильности : аспекты проблемы. — Европейский Центр  Изобразительных искусств, Братислава, 2013. — С. 90—93. (312 с.)
  57.           Ліпкан В. А. Поняття держави в контексті діяльності УДО України / В. А. Ліпкан, О. О. Ткаченко // Наше право. — 2013. — № 2. — С. 16—21.
  58.    Логінов О. В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право” / О. В. Логінов ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2005. — 20 с.
  59.         Логінов О. В. Деякі аспекти інформаційного забезпечення діяльності Уряду України / О. В. Логінов // Сучасні проблеми управління : зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. / [уклад. Б. В. Новиков, І. І. Федорова та ін.]. — К., 2003. — Ч. 1. — С. 127—130.
  60.   Логінов О. В. Гносеологічний аспект управління інформаційною безпекою України / О. В. Логінов // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. — Дніпропетровськ, 2004. — № 2. — С. 153—161.
  61. Логінов О. В. Інформаційна безпека: потребнісний та гносеологічний підходи / О. В. Логінов // Забезпечення прав людини та громадянина в умовах реформування політичної та правової системи України : тези доп. наук.-практ. конференції / НАВС. — К., 2004. — С. 253—256.
  62.   Логінов О. В. Класифікація загроз та небезпек інформаційній безпеці системи органів державного управління України / О. В. Логінов // Міліція України : наук.-практ. зб. — 2004. — № 8. — С. 12—16.
  63.   Логінов О. В. Сучасні проблеми забезпечення інформаційної безпеки в контексті формування системи державного управління / О. В. Логінов // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. — Дніпропетровськ, 2003. — № 3. — С. 199—205.
  64. Максименко Ю. Є. Міжнародно-правові та європейські засади забезпечення безпеки інформаційного суспільства // Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки України / Матеріали науково-практичної конференції (м. Київ, 6 грудня 2005 р.) / Київський націон. ун-т внутр. справ. — К.: Текст, 2005. – 206 с. – С. 58-66.
  65. Максименко Ю. Є. Актуальні проблеми боротьби з інформаційним тероризмом // Науково-практичний збірник. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. – 2004. – № 31. – С. 10-12.
  66. Максименко Ю. Є. Входження до глобального інформаційного простору: проблеми та перспективи // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців, м. Луцьк, 19-20 травня 2005 р. / За ред. В.Й. Лажніка і В.С. Федонюка. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – 510 с. – С. 161-163.
  67. Максименко Ю. Є. Деякі аспекти визначення поняття національної безпеки // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2004. – № 3. – С. 77-81.
  68.      Максименко Ю. Є. Діяльність Київського національного університету внутрішніх справ у сфері підготовки фахівців із інформаційної безпеки України // Проблеми національної і міжнародної безпеки / Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 27 квітня 2007 р.) / Київський нац. університет внутр. справ. — К.: Текст, Щорічник, – № 2. – 2007. – 146 с. – С. 138-145.
  69.              Максименко Ю. Є. Європейські засади забезпечення безпеки інформаційного суспільства // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Луцьк, 18-19 травня 2006 р. у 2-х томах (уклад. В.Й. Лажніка, С.В. Федонюка). – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.– 468 с. – С. 108-110.
  70.            Максименко Ю. Є. Нормативно-правове регулювання інформаційної безпеки України в умовах євроінтеграції // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Збірник наукових праць / Головний редактор В.Л. Ординський. – Львів, 2006. – Вип. 3. – С. 176-183.
  71.         Максименко Ю. Є. Побудова інформаційного суспільства в Україні в контексті інтеграції до Європейського Союзу // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – 487 с. – С. 71-73.
  72. Максименко Ю. Є. Проблеми правового забезпечення інформаційної безпеки України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і права ім. В. Корецького НАН України, 2005. – С. 131-134.
  73. Максименко Ю. Є. Роль Національної академії внутрішніх справ України в підготовці кадрів по забезпеченню національної безпеки України в інформаційній сфері // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2004. – № 3. – С. 84-90.
  74. Максименко Ю. Є. Стан нормативно-правового регулювання інформаційної безпеки України в умовах євроінтеграції // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 34. – С. 38-45.
  75.    Максименко Ю. Є. Сучасні проблеми криміналізації інформаційної сфери // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. / Голов.ред. С.В. Ківалов; відп. за вип. Л.І. Кормич. – Одеса: ПП “Фенікс”. – 2005. – Вип.26. – С. 294-299.
  76.   Максименко Ю. Є. Удосконалення нормативно-правових засад забезпечення безпеки в мережі INTERNET // Матеріали науково-практичної конференції. м. Харків, 11-12 квітня 2006 р.: Вид-во Харківського національного ун-ту внутр. справ, 2006. – 274 с. – С. 241-243.
  77. Максименко Ю. Є. Визначення поняття інформаційної безпеки з позицій діяльнісного підходу // Науково-практичний збірник. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. – 2004. – № 32. – С. 16-19.
  78. Матвієнко П. Є. Аналіз сучасного етапу розвитку законодавства про комерційну таємницю в Україні / П. Є. Матвієнко // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 12. — С.85—88.
  79. Матвієнко П. Є. Доцільність боротьби засобами адміністративного примусу з посяганнями на встановлений порядок обігу інформації, що становить комерційну таємницю / П. Є. Матвієнко // Держава і право. — 2009. — № 46. — С.273—276.
  80. Матвієнко П. Є. Місце та роль адміністративної відповідальності у системі заходів охорони прав на комерційну таємницю / П. Є. Матвієнко // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної наукової конференції „Восьмі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 року) : У 4-х частинах. — Частина друга: „Конституційне право. Адміністративне право. Фінансове право. Інформаційне право. Земельне право. Аграрне право. Екологічне право. Природоресурсне право. Трудове право і право соціального забезпечення”. — Хмельницький: Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2009. — С. 115—116.
  81.   Матвієнко П. Є. Організаційно-правові механізми захисту інформації, яка становить комерційну таємницю / П. Є. Матвієнко // Юриспруденція : теорія і практика. — 2009. — № 12. — С.41—45.
  82. Матвієнко П. Є. Основні напрями удосконалення системи захисту інформації, яка становить комерційну таємницю для суб’єкта господарювання / П. Є. Матвієнко // Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції (пам’яті професора Ю. І. Римаренка) : Збірник тез міжвузівської науково-теоретичної конференції. — К. : КНУВС, 2009 — С. 99—102.
  83.   Матвієнко П. Є. Технічний захист інформації у процесі підготовки кадрів для органів внутрішніх справ / П. Є. Матвієнко // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників XVII Міжнар. наук. конф. студентів і молодих науковців, м. Запоріжжя, 9-10 квітня, 2009 р. : у 4 т. / Класичний приватний університет. — Запоріжжя : КПУ, 2009. — Т. 4. — С. 3—4.
  84.   Матвієнко П. Є. Формування переліку інформації суб’єкта господарювання, яка становить комерційну таємницю / П. Є. Матвієнко // Адвокат. — 2009. — № 5. — С.36—38.
  85. Стоєцький О. В. Адміністративна відповідальність за порушення у сфері інформаційної безпеки України : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право“/ О. В. Стоєцький ; Запорізький. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2013. — 19 с.
  86. Стоєцький О. В. Основні недоліки адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України / О. В. Стоєцький // Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції (пам’яті професора Ю. І. Римаренка) : зб. тез міжвуз. наук.-теорет. конференції. — К., 2009. — 204 с.
  87.   Стоєцький О. В. Характеристика складу адміністративного правопорушення за порушення законодавства про державну таємницю / О. В. Стоєцький // Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах : матеріали науково-практичної конференції, (м. Київ, 29 грудня 2011 р.). – К. : ФОП Ліпкан О. С., 2011. – С. 94–96.
  88.      Стоєцький О. Тенденції адміністративної відповідальності у сфері інформаційної безпеки / В. Баскаков, О. Стоєцький // Актуальні проблеми правоохоронної діяльності : матеріали науково-практичної конференції, (м. Київ, 20 грудня 2010 р.). – К. : ФОП Ліпкан О. С., 2010. – С. 64–66.
  89. Стоєцький О. В. Адміністративно-правовий статус Президента України як суб’єкта забезпечення інформаційної безпеки / О. В. Стоєцький // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез між нар. конф. [«Восьмі осінні юридичні читання»], (м. Хмельницький, 13 — 14 лист. 2009 р.) : у 4 ч. — Хмельницький, 2009. — Ч. 2 : Конституційне право. Адміністративне право. Фінансове право. Інформаційне право. Земельне право. Аграрне право. Екологічне право. Природоресурсне право. Трудове право і право соціального забезпечення. — С. 191—193.
  90. Стоєцький О. В. Реалізація адміністративно-правових норм у сфері забезпечення інформаційної безпеки / О. В. Стоєцький // Адвокат. — 2008. — № 12. — С. 36—39.
  91. Стоєцький О. В. Суб’єкти забезпечення інформаційної безпеки України: адміністративно-правові засади / О. В. Стоєцький // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 11. — С. 161—164.
  92. Стоєцький О. В. Характеристика інформаційної безпеки як складової інформаційної сфери / О. В. Стоєцький // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 12. — С. 72—75.
  93. Татарникова К. Г. Кодифікація законодавства України про інформацію: підходи до формування теорії інформаційного права / К. Г. Татарникова // Підприємництво, господарство і право. — 2012. — № 6. — С. 35—38.
  94.   Татарникова К. Г. Методологічні підходи до кодифікації законодавства України про інформацію / К. Г. Татарникова // Підприємництво, господарство і право. — 2013. — № 5. — С. 99—101.
  95. Татарникова К. Г. Концепт комплексної кодифікації законодавства про інформацію / К. Г. Татарникова // Юридичний вісник. — 2013. — № 3 (28). — С. 69—73.
  96. Татарникова К. Г. Концепт фрагментарної галузевої кодифікації законодавства про інформацію: методологія визначення / К. Г. Татарникова // Підприємництво, господарство і право. — 2013. — № 9. — С. 53—55.
  97. Татарникова К. Г. Отдельные предложения по решению ряда научных и практических проблем, связанных с кодификацией информационного законодательств / К. Г. Татарникова // Закон и жизнь : международный научно-практический правовой журнал. – Молдова, 2013.
  98.     Татарникова К. Г. Тенденції розвитку законодавства у сфері захисту персональних даних / К. Г. Татарникова // Інформаційні стратегії в глобальному управлінні : міжнародна наук.-практ. конф. (м. Київ, 29 жовтня 2011 р.) : тези допов. — К., 2011. — С. 65—66.
  99. Татарникова К. Г. Деякі аспекти методології кодифікації інформаційного законодавства / К. Г. Татарникова // Правові та політичні проблеми сучасності : наук.-практ. конф. (м. Луцьк, 22 квітня 2012 р.) : тези допов. — К., 2012. — С. 38—40.
  100.   Татарникова К. Г. Кодифікація інформаційного законодавства як напрям боротьби з тероризмом / К. Г. Татарникова // Інформаційні технології боротьби з тероризмом : міжнародна наук.-практ. конф. (м. Київ, 15 липня 2012 р.) : тези допов. — К., 2012. — С. 17—21.
  101. Татарникова К. Г. Щодо змісту поняття Кодифікація інформаційного законодавства / К. Г. Татарникова // Проблеми державного будівництва в Україні : м-ли ХVІІ Міжнародної наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу «Україна в Євроінтеграційних процесах» (м. Київ, 18—19 лютого 2012 р.) : тези допов. — К., 2012. — Вип. 20. — Т. 1. — С. 165—168.
  102. Татарникова К. Г. Гносеологічний аспект розвитку теорії інформаційного права у контексті протидії екстремізму та тероризму / К. Г. Татарникова // Навчально-наукове видання «Імперативи розвитку цивілізації». — 2013. — Вип. № 1. — С. 65—69.
  103. Татарникова К. Г. Засади комплексної кодифікації законодавства про інформацію / К. Г. Татарникова // Проблеми державного будівництва в Україні : м-ли ХVІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу «Україна в Євроінтеграційних процесах» (м. Київ, 16—17 лютого 2013 р.) : тези допов. — К., 2013. — Вип. 21. — Т. 1. — С. 226—229.
  104.            Череповський К. П. Гносеологічні аспекти розуміння інформаційного права / К. П. Череповський // Інформаційні стратегії в глобальному управлінні : матеріали міжнар. наук.-практ. конференції. — К., 2011. — С. 96—100.
  105.     Череповський К. П. Елементи структуризації міжнародного інформаційного права / К. П. Череповський // Правові та політичні проблеми сучасності : матеріали наук.-практ. конференції. — К., 2012. — С. 40—44.
  106.   Череповський К. П. Інкорпорація інформаційного законодавства України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право” / К. П. Череповський ; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2013. — 19 с.
  107. Череповський К. П. Інкорпорація інформаційного законодавства як напрям боротьби з тероризмом / К. П. Череповський // Інформаційні технології боротьби з тероризмом : матеріали наук.-практ. конференції. — К., 2012. — С. 12—14.
  108.   Череповський К. П. Інкорпорація як етап до кодифікації інформаційного законодавства / К. П. Череповський // Підприємництво, господарство і право. — 2012. — № 5. — С. 47—49.
  109. Череповський К. П. Інкорпорація як складова систематизації інформаційного законодавства України / К. П. Череповський // Вісник Запорізького національного університету. — Запоріжжя, 2012. — № 2, ч. ІІ. — С. 177—182.
  110. Череповський К. П. Окремі питання інкорпорації міжнародного інформаційного права / К. П. Череповський // Правова інформатика. — 2012. — № 1 (33). — С. 68—76.
  111. Череповський К. П. Щодо наукової розробленості інкорпорації інформаційного законодавства / К. П. Череповський // Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах : матеріали наук.-практ. конференції. — К., 2011. — С. 69—71.
  112. Шепета Е. В. Основные факторы, снижающие темпы развития системы технической защиты информации Украины / Е. В. Шепета // Преемственность и новации в юридической науке : материалы конф. адъюнктов и соискателей / [отв. за вып. С. М. Андреев] ; Омск. Акад.. МВД России. — Омск, 2009. — Вып. 5. — С. 226—228.
  113. Шепета О. В. Адміністративно-правоі засади технічного захисту інформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право”/ О. В. Шепета ; Нац. ун-т держ. податк. Служби України. — Ірпінь, 2011. — 25 с.
  114. Шепета О. В. Захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах / О. В. Шепета // Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції (пам’яті професора Ю. І. Римаренка) : зб. тез міжвуз. наук.-теор. конф. / КНУВС. — К., 2009. — С. 186—188.
  115. Шепета О. В. Напрями удосконалення державної політики у сфері технічного захисту інформації в Україні / О. В. Шепета // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. — 2010. — № 4. — С. 42—46.
  116. Шепета О. В. Нормативне регулювання технічного захисту інформації в Україні / О. В. Шепета // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. — К., 2009. — № 46. — С. 283—288.
  117. Шепета О. В. Органи державної влади та система технічного захисту інформації України / О. В. Шепета // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 2. — С. 56—58.
  118. Шепета О. В. Органи державної влади та система технічного захисту інформації в Україні / О. В. Шепета // Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. / КНУВС. — К., 2009. — С. 224—225.
  119. Шепета О. В. Організаційно-правові засади взаємодії Держспецзв’язку та Служби безпеки України з питань охорони державної таємниці та технічного захисту інформації / О. В. Шепета // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 4. — С. 34—36.
  120. Шепета О. В. Організаційно-правові засади взаємодії Держспецзв’язку та Служби безпеки України з питань охорони державної таємниці й технічного захисту інформації / О. В. Шепета // Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави : зб. матер. наук.-практ. конф. (м. Київ, 17 берез. 2010 р.) / Нац. акад. СБ України. — К., 2010. — С. 128—133.
  121. Шепета О. В. Принципи взаємодії суб’єктів технічного захисту інформації / О. В. Шепета // Імперативи розвитку юридичної та безпекової науки : матеріали наук.-практ. конф., (м. Київ, 15 квіт. 2010 р.). — К., 2010. — С. 50—53.
  122. Шепета О. В. Роль та місце законів у системі нормативного регулювання технічного захисту інформації в Україні / О. В. Шепета // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез міжнар. наук. конф. [„Восьмі осінні юридичні читання”], (м. Хмельницький, 13 – 14 лист. 2009 р.): у 4 ч. — Хмельницький, 2009. — Ч. 2. — С. 218—219.
  123. Шепета О. В. Удосконалення інформаційного законодавства України в контексті протидії екстремізму та тероризму / О. В. Шепета // Імперативи розвитку цивілізації. — 2013. — № 1. — С. 67—69.

 

У даному документі міститься ще чимало недоліків, обумовлених недостатнім професіоналізмом його укладачів, певним поспіхом, браком системних знань з інформаційного права, формуванням авторського колективу не на наукових засадах і принципах. Однак в цілому можу визнати, що його поява є важливим кроком і демонстрацією рішучості української влади щодо розв’язання низки системних проблем в інформаційній сфері, від вирішення яких залежить успішне майбутнє і процвітання України як суверенної, соборної, незалежної та інформаційно розвиненої демократичної соціальної та безпекової держави.

 

 

 



[1] Рекомендації парламентських слухань на тему : „Законодавче забезпечення розвитку ІС  в Україні” [Електронний ресурс] : схв. постан. Верховної Ради України від 3 лип. 2014 р. № 1565-VII. – Режим доступу :  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1565-18