Проект В. А. Ліпкана та О. В. Кушнір
СТРАТЕГІЯ
розвитку системи протидії торгівлі людьми
до 2020 року
Загальна частина
Однією з істотних проблем, що нині постали перед Україною та світовою спільнотою, є торгівля людьми. Жертвами цього злочину стають і жінки, і чоловіки, і діти, які потерпають від його різноманітних форм, серед яких примусова праця, сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, вилучення анатомічних органів.
Проблема торгівлі людьми ? багатогранна, тому потребує комплексного підходу до її розв’язання, узгоджених дій законодавців, політиків і державних службовців, взаємодії з міжнародними організаціями, координованої співпраці неурядових організацій, спільних заходів правоохоронних органів і громадськості. Взаємодія у розв’язанні цієї проблеми має будуватися на засадах, які стали б підґрунтям для подальшого визначення механізмів, конкретних процедур і гарантій протидії торгівлі людьми.
Нині Україна є країною походження, транзиту, однак поступово стає країною призначення для чоловіків, жінок та дітей, які є жертвами примусової праці та проституції.
Підписання і ратифікація Україною Протоколу „Про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї”, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, а також приєднання до інших міжнародних зобов’язань у цій сфері, засвідчили визнання Україною необхідності вжиття заходів щодо подолання явища торгівлі людьми через провадження державної політики у цій сфері на якісно новому рівні.
Оскільки тенденції у сфері торгівлі людьми постійно змінюються, їх вивчення та відповідний міжнародний досвід мають стати невід’ємною частиною Стратегії розвитку системи протидії торгівлі людьми.
Мета та основні напрями реалізації Стратегії
Метою цієї Стратегії є визначення заходів законодавчого, організаційного та інстутиційного характеру, спрямованих на забезпечення стабільного та ефективного функціонування національної системи протидії торгівлі людьми в Україні.
Досягненню даної мети слугуватиме вирішення наступних завдань:
забезпечити утвердження Україною статусу країни, що ефективно протидіє торгівлі людьми через:
– забезпечення реалізації положень Закону України „Про протидію торгівлі людьми”;
– здійснення заходів, спрямованих на виявлення та припинення протиправної діяльності організованих злочинних груп, що діють у сфері торгівлі людьми;
– поглиблення партнерських відносин із медичними закладами державної та недержавної форм власності у сфері протидії незаконній трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини;
– удосконалення та розширення єдиного інформаційного простору електронної взаємодії державних органів — учасників національної системи протидії торгівлі людьми;
– запровадження уніфікованого підходу, що полягає у проведенні оцінки ризиків усіма суб’єктами національної системи протидії торгівлі людьми в Україні;
удосконалення діяльності правоохоронних та інших державних та недержавних суб’єктів протидії торгівлі людьми через:
– підвищення ефективності розслідування правоохоронними органами кримінальних справ за статтями 149 та 143 Кримінального кодексу України, а також проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема в частині виявлення та припинення діяльності організованих груп або злочинних
організацій, що діють у цій сфері;
– удосконалення механізму взаємодії правоохоронних органів та
недержавних суб’єктів системи протидії торгівлі людьми, зокрема під час
розслідування кримінальних справ;
– розроблення та впровадження ефективних механізмів розшуку
коштів та іншого майна, одержаних від торгівлі людьми та незаконної трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини, з метою їх
подальшого арешту та конфіскації в установленому порядку;
– забезпечення подання недержавними суб’єктами протидії торгівлі людьми до Міністерства внутрішніх справ України виявленої під час виконання своїх функцій інформації про діяльність, стосовно якої існує підозра, що вони пов’язані з торгівлею людьми або незаконною трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів людини;
удосконалення механізму взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми через:
– проведення аналізу ефективності заходів взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми в державі;
– впровадження нових форм взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми;
– організацію проведення навчання представників спеціально
визначених суб’єктів;
– підготовку методичних рекомендацій для недержавних суб’єктів протидії торгівлі людьми з метою ідентифікації учасників торгівлі людьми;
підвищення кваліфікації спеціалістів суб’єктів протидії торгівлі людьми шляхом:
– забезпечення перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів державних суб’єктів протидії торгівлі людьми, зокрема осіб, які беруть участь у виявленні, розкритті та розслідуванні фактів торгівлі людьми;
– запровадження механізму навчання за новітніми навчальними програми для працівників суб’єктів протидії торгівлі людьми з питань застосування вимог Закону України „Про протидію торгівлі людьми”;
– підвищення кваліфікації працівників новоутворених суб’єктів протидії торгівлі людьми;
організація ефективного міжнародного співробітництва через:
– продовження роботи з підготовки та укладення міжнародних договорів (меморандумів) про співробітництво з питань протидії торгівлі людьми;
– забезпечення ефективної взаємодії та інформаційного обміну з компетентними органами іноземних держав і міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на протидію торгівлі людьми;
забезпечення інформування громадськості про вжиті заходи щодо протидії торгівлі людьми шляхом:
– розроблення ефективного механізму доступу фізичних та юридичних осіб, а також засобів масової інформації до публічної інформації про результати діяльності державних суб’єктів протидії торгівлі людьми;
– забезпечення прозорості діяльності державних суб’єктів протидії торгівлі людьми.
Очікувані результати
Реалізація цієї Стратегії дасть змогу забезпечити:
– системну реалізацію державної політики у сфері протидії торгівлі людьми;
– гармонізацію національної системи протидії торгівлі людьми з міжнародними правовими стандартами;
– дієву взаємодію та постійний інформаційний обмін між державними та недержавними суб’єктами протидії торгівлі людьми, а також компетентними органами іноземних держав і міжнародними організаціями в зазначеній сфері;
– дотримання та неухильне виконання вимог положень законодавства щодо діяльності суб’єктів протидії торгівлі людьми;
– підвищення кваліфікації спеціалістів державних суб’єктів із окремих питань протидії торгівлі людьми на національному рівні;
– стимулювання притоку іноземних інвестицій у сферу протидії торгівлі людьми.
Ухвалення Стратегії слугуватиме сильним конструктивним і стабільним елементом на шляху формування системи протидії торгівлі людьми, відкриє новий шлях до державотворення нашої соборної держави, і в цілому до правовладдя як найвищої мети функціонування соціокультурних систем.