ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ УВЕДЕННЯ В НАУКОВИЙ ОБІГ ПОНЯТТЯ «ЖИТТЄВО ВАЖЛИВА ІНФРАСТРУКТУРА»

Зубко Георгій Юрійович,

голова Інституту інфраструктурної політики ГОСЛ,

кандидат юридичних наук

 

Побудова будь-якої теорії завжди розпочинається із формування несуперечливої системи категорійно-понятійної системи, яка має об’єктивно та з урахуванням системних зв’язків описувати явища та тенденції в аналізованій сфері.  Актуальність дослідження змісту завдань державної інфраструктурної політики (далі — ДІП) обумовлена необхідністю не лише збереження стійкості та сталості об’єктів інфраструктури, а й формування умов для належного виконання ними своїх функцій, а також розвитку держави.

Відтак доцільно звернути свою увагу на фундаментальні питання дефініційного характеру, які у більшості наукових публікацій подаються майже аксіоматично. Це передусім аксіоматичність застосування терміна «критична інфраструктура».

Зокрема, визначення поняття «критичної інфраструктури», через поняття «життєво важливий» знаходимо у щорічному посланні Президента України до ВРУ 2017 року, де поняття критичної інфраструктура визначено як об’єкти, системи, мережі та ресурси, порушення функціонування або неможливість доступу до яких упродовж навіть короткого часу викликає тяжкі наслідки, спричинені неотриманням послуг та / або перериванням у здійсненній функцій, що є життєво важливими для безпечного й сталого існування населення, суспільства і держави [1, с. 57]. Причому дане поняття повністю продубльовано з іншої роботи [2]. Тобто поняття «критичний» описується за допомогою іншого поняття «життєво важливий».

Така ж тенденція щодо визначення поняття «критичний» через поняття «життєво важливий» зберіглася і у Щорічному посланні Президента України до ВРУ 2018 року, в якій зазначено, що запровадження концептуальних підходів до забезпечення функціонування життєво важливих для населення, суспільства та держави об’єктів і систем на базі концептів захисту, безпеки та стійкості критичної інфраструктури вимагає виведення управління сектором безпеки держави на якісно новий рівень, який передбачає прийняття рішень щодо критичної інфраструктури на основі ризик-орієнтованих підходів [3, с. 320-321].

Така ж термінологічна плутанина спостерігається у переважній більшості наукових публікацій, присвячених аналізові інфраструктурних відносин, коли поняття «критичний» пояснюють за допомогою поняття «життєво важливих послуг» і «життєво важливих функцій».

За умови подальшого тиражування такого підходу випадку масштабується теоретична нелогічність та суперечливість і відсутність сенсу у даному визначенні, яке за умови збереження загального алгоритму його семантичної будови характеризується беззмістовністю та тавтологією, а в цілому унеможливлює його валентність — здатність слова вступати в синтаксичні зв’язки.

Тобто, визначення атрибутивного компонента «критичний» про іменнику «інфраструктура» відбувається за допомогою іншого атрибутивного компонента «життєво важливий». Оскільки атрибутивний компонент слугує для опису самого поняття, то заміна компонента «критичний» на компонент «життєво вважливий» одразу ж виражатиме зміст описуваного явища і спростить теоретичну будову концепту.

Відмічу, що наразі категорія «життєво важливі інтереси» вживається в майже усіх нормативно-правових актах, що регулюють безпекові правовідносини, водночас воно і досі не має свого правового закріплення, що і створює різноманітні спекуляції щодо недоцільності його легітимації.

Так у Посланні Президента України до ВРУ 2017 року вказано, що гібридна війна руйнує «життєво важливі системи країни» [1, с. 219]. Більше того, у даному документі також міститься й інший термін з атрибутивним компонентом «життєво важливий» : «життєво важливе середовище людини» [1, с. 600].

Мною було здійснено аналіз зарубіжних підходів до визначення об’єктів інфраструктури та їх категоризації, результати якого доводять слушність думки про доцільність оперування поняттям «життєво важливі національні інтереси», яке більш точно і влучно відображає національні цінності та потреби, а відтак і сенс категоризації об’єктів інфраструктури за категоріями важливості.

Отже впровадження в науковий обіг поняття «життєво важлива інфраструктура» має наукове обґрунтування і пропонується розглядати в наступній інтерпретації:

життєво важлива інфраструктура — системи, мережі, об’єкти, ресурси (як фізичні, так і віртуальні чи інформаційні), послуги, які мають настільки велике значення, що їх знищення, пошкодження або виведення з ладу призведе до найсерйозніших негативних наслідків для життєдіяльності людини, суспільства і держави, соціально-економічного, цифрового та інфраструктурного розвитку країни, рівня її національної безпеки.

 

Список використаної літератури:

  1. 1.                  Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році». – К. : НІСД, 2017. – 928 с.
  2. 2.                  Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури в Україні : зб. матер. міжнар. експерт. нарад / упоряд. Д. С. Бірюков, С. І. Кондратов ; за заг. ред. О. М. Суходолі. – К. : НІСД, 2016. – 176 с.
  3. 3.                  Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році». – К. : НІСД, 2018. – 688 с.