ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПОВНОВАЖЕННЯ НАЧАЛЬНИКА СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ

Мамка Григорій Миколайович,

здобувач кафедри кримінального процесу

Київського національного університету внутрішніх справ

Під процесуальними повноваженнями (процесуальними функціями) начальника слідчого відділу слід розуміти основні напрями його процесуальної діяльності. Вони визначаються завданнями, що стоять перед начальником слідчого відділу і виражають собою зміст даної діяльності, її матеріальну сутність і відображені у кримінально-процесуальному законі.

Основною процесуальною функцією начальника слідчого відділу є процесуальний контроль за всією без винятку кримінально-процесуальною діяльністю слідчих, які входять до складу відділу. Правильна і кваліфікована організація процесуального контролю за діяльністю слідчих з боку начальника слідчого відділу є найважливішою умовою ефективності роботи слідчого апарату по розкриттю і розслідуванню злочинів.

Про обов’язок проведення постійного процесуального контролю зазначено в ст. 1141 КПК України. Також слід зазначити, що у розслідуванні особливу важливість має всебічна, об’єктивна оцінка зібраної слідчим доказової і іншої інформації, яка допомагає обрати правильний напрям розслідування, створити його найбільш оптимальну структуру, і, кінець кінцем, досягти основну мету розслідування – розкрити злочин. У складних слідчих ситуаціях слідчий далеко не завжди може достатньо швидко знайти правильне рішення, особливо в умовах дефіциту часу. Навіть досвідчені слідчі деколи припускаються елементарних помилок, не знаходять і не застосовують ті методи розслідування, які у принципі їм добре відомі. Таку оцінку і методичну допомогу здійснює начальник слідчого відділу. Він покликаний також усувати помилки, допущені слідчими під час розслідування [3, с. 309-310].

Обсяг процесуального контролю залежить від кваліфікації слідчого і криміналістичної складності розслідування. Виходячи з цього, процесуальний контроль за не досвідченим слідчим, а також за досвідченим слідчим носитиме різний характер.

Здійснюючи процесуальний контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, він вживає заходів до найбільш повного, всебічного і об’єктивного провадження досудового слідства в кримінальних справах. Для вжиття відповідних заходів КПК наділяє начальника певним обсягом процесуальних прав.

Зокрема, з метою контролю та надання кваліфікованої допомоги він має право перевіряти кримінальні справи. На підставі отриманої в результаті такої перевірки інформації начальник слідчого відділу дає вказівки слідчому, які є обов’язковими для виконання. У вказівках може йтися про виконання конкретних слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі: про притягнення до відповідальності як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, про передачу справи іншому слідчому, про створення слідчої групи та ін. [4, с. 86]

У разі виявлення порушень закону він негайно вживає необхідні заходи,  передбачені законом, щодо їх усунення.

Начальник слідчого відділу також може брати участь у проведенні окремих слідчих дій без прийняття справи до свого провадження або особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Закон прямо не встановлює умов і підстав, при яких участь начальника в розслідуванні або безпосереднє провадження ним розслідування є обов’язковими. Рішення цих питань залежить від ініціативи начальника, обставин справи і інших умов.

Процесуальне оформлення участі начальника у провадженні розслідування у випадках, коли він тільки бере участь в слідчих діях, але особисто їх не проводить, повинно здійснюватися слідчим, який відзначає в протоколі слідчої дії про участь в ньому начальника. При безпосередньому провадженні начальником слідчих дій, він сам зобов’язаний фіксувати їх хід і результати.

Участь начальника слідчого відділу у провадженні розслідування не повинна бути дуже частою, інакше це приведе до порушення процесуальної самостійності слідчого, як основного суб’єкта розслідування. Якщо для слідчого провадження розслідування є його основною діяльністю, то для начальника це один з процесуальних засобів реалізації його повноважень по контролю за розслідуванням.

Отже начальник слідчого відділу має достатньо широкий набір засобів і методів, що дозволяють йому при їх правильному використанні ефективно проводити процесуальний контроль за діяльністю слідчого.

Діючі процесуальні повноваження начальника слідчого відділу сприяють реалізації інших його функцій, перш за все, організаційних.

 

Список використаних джерел:

  1. Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
  2. Кримінальний Кодекс України: прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. — № 21.
  3. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг.ред. В.Т.Маляренка, В.Г.Гончаренка — Вид. третє, перероблене та доповнене — К.: “Юрисконсульт”, КНТ. — 2006. — 890 с.
  4. Назаров В. В., Омельяненко Г. М. Кримінальний процес України: Підручник. — К. : Юридична думка, 2005. — 548 с.