Мандзюк Олег Андрійович,
Голова Інституту стратегічних ініціатив
Глобальної організації союзницького лідерства
кандидат юридичних наук
Нині боротьба з тероризмом перебуває поза контекстом державної антитерористичної політики, оскільки інформаційно-аналітична складова даного процесу використовується недостатньо. В даній статті ми спробуємо проаналізувати зміст даної діяльності та довести необхідність її застосування в боротьбі з екстремізмом та тероризмом.
Як не дивно, поняття «інформаційно-аналітична діяльність», на відміну від «аналітичної діяльності», віднайшло ширше висвітлення у дефініціях, що наводяться у державних стандартах і працях вчених. Розглянемо найбільш характерні визначення інформаційно-аналітичної діяльності:
– науково-інформаційна діяльність, спрямована на аналітико-синтетичне опрацювання документів;
- це сукупність дій на основі концепцій, методів, засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, обробки та аналізу даних з метою обґрунтування і прийняття рішень; [1, с. 242 ]
– це особливий напрям інформаційної діяльності, пов’язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності; [ 2, с.38]
- процес семантичної обробки даних, в результаті якого розрізнені дані перетворюються в закінчену інформаційну продукцію – аналітичний документ. [3, с.17]
Як бачимо, абсолютна більшість визначень при формулюванні дефініції повторює слово діяльність, додаючи до нього певні визначення. Звертає на себе увагу те, що у визначенні, що міститься в державних стандартах України укладачі по суті ставлять знак рівності між поняттями «інформаційно-аналітична» і «науково-інформаційна» діяльність. У такий спосіб підкреслюються наукові засади організації та здійснення аналітичної роботи, хоча в цілому такий підхід, як нам здається, є не зовсім коректним, тому що між аналітичною роботою в науці і у в класичній інформаційно-аналітичній діяльності є ряд принципових відмінностей.
Важливою є вказівка, що, не зважаючи на назву, ця діяльність спрямована на аналітико-синтетичне опрацювання документів. Тобто недостатньо зібрати й дослідити матеріал, важливо синтезувати нові знання й відтворити їх у відповідних формах.
Окремі автори (і це є суттєвим!) вказують на використання в процесі роботи певних алгоритмів, концепцій, методів, засобів. Це створює підстави для віднесення інформаційно-аналітичної діяльності до сфери інтелектуальних технологій, без якої нині дуже складно здійснювати боротьбу з тероризмом особливо в інформаційній сфері.
Практично в усіх наведених визначеннях увага акцентується на тому, що сутність інформаційно-аналітичної діяльності може бути визначена через етапи і процедури роботи з інформацією (пошук, виявлення, накопичення, зберігання, обробка, аналіз первинної інформації, створення нової вторинної інформації, поширення). Характерно, що усі автори не обмежуються лише аналітичною стадією, а включають до цього виду діяльності ті процеси, які, на перший погляд, не є в чистому вигляді аналітикою. Такий підхід ми вважаємо правильним, тому що імпліцитно аналіз відбувається і при пошуку, відборі, при інших процесах. Тож аналітика пронизує усі стадії і процедури роботи з інформацією.
Також окремі автори наполягають на тому, що ІАД слугує обґрунтуванню й прийняттю рішень, переважно в управлінській, політичній та економічній сфері. За спостереженням Н.П.Дяченко, «систему інформаційно-аналітичного забезпечення управління слід розглядати як взаємозалежну і відповідним чином сформовану сукупність організаційних, організаційно-правових, інформаційних, методичних, програмно-технологічних компонентів, що забезпечує необхідну якість прийнятих управлінських рішень за рахунок раціонального використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій».
У такий спосіб демонструється, що результати інформаційно-аналітичної діяльності формують аналітичне забезпечення на інших, більш високих рівнях. Зауважимо, що в якості аналітичного забезпечення виступає кінцевий інформаційний продукт, а не усі зібрані відомості й матеріали. Тож функція інформаційно-аналітичної діяльності полягає в тому, щоб певною мірою «розвантажити» керівників, кристалізувати найбільш важливі концепти, на підставі яких змоделювати інваріанти альтернативних рішень з прогнозами щодо їх втілення. Остаточне рішення все одно залишається за керівником або керівниками.
Підсумовуючи розглянуте, зауважимо, що ключові поняття аналітичної діяльності знаходяться у нерозривному багатоплановому зв’язку. В окремих випадках можна простежити їх взаємну залежність, а також розгалуженість на рівні вертикалі й горизонталі. З метою унаочнення сказаного представимо це в формі схеми. В ній ми походимо з того, що аналітична діяльність походить від аналітики. По-друге. За нашою концепцією, інформаційно-аналітична діяльність є одним з видів аналітичної діяльності, і вони знаходяться у родо-видових зв’язках. По-третє, в межах інформаційно-аналітичної діяльності ми виділяємо три підвиди, які репрезентують зміст і цілі ІАД. Четверте. Виходимо на те, що кінцевим результатом аналітичної діяльності є деякий аналітичний продукт, який в залежності від постановки завдань і цілей, втілюється у певному виді документів, що в кінцевому рахунку створює засади аналітичного забезпечення управлінської діяльності.
Відповідно найбільш вагомим продуктом інформаційно-аналітичної діяльності слід визнати Концепцію державної антитерористичної політики
Список використаних джерел
- Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. / Ю.П. Сурмин — К.: МАУП, 2003. — 368 с. – С.242.
- Електронний уряд : Наук.-практ.довід. / уклад. С. А. Чукут, І. В. Клименко, К. О. Линьов ; за заг. ред. С. А. Чукут. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 76 с.
- Кузнецов И.Н. Учебник по информационно-аналитической работе. М.: ООО Изд-во «Яуза», 2001. 320 с.