ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ МІЛІЦІЇ

Троханенко Інна Іванівна,

здобувач Київського національного університету внутрішніх справ

Проблема організаційного забезпечення контрольно-наглядової діяльності є похідною від проблеми правового забезпечення, але вона не менш значуща для функціонування системи державного контролю за діяльністю міліції, оскільки навіть найдосконаліше законодавство про контроль без чіткої організації щодо його застосування не в змозі належним чином регулювати суспільні правовідносини.

До не правових форм управлінських дій, різновидом яких є і контрольно-наглядова діяльність, традиційно відносять дії, безпосередньо не пов’язані з прийняттям нормативних та виданням індивідуальних актів управління. Такими визнають проведення організаційних заходів та здійснення матеріально-технічних операцій. Матеріально-технічні операції, як на нас, є різновидом заходів організаційних і окремо розглядатися нами не будуть.

Загальновизнано, що проведення організаційних заходів є однією з форм управлінської діяльності. Організаційні дії зумовлюють необхідний чинник управлінської діяльності в усій системі органів виконавчої влади держави. Ці заходи здійснюються систематично, постійно і спрямовані на забезпечення чіткої та ефективної роботи відповідних систем управління. Вони не пов’язані з виданням правових актів та здійсненням юридично значущих дій. Організаційні заходи не породжують, не змінюють і не припиняють адміністративних правовідносин. Різноманітність конкретних форм організаційних заходів визначається сферою або галуззю управління, особливостями керованих об’єктів, специфікою їх правового статусу. Стосовно органів внутрішніх справ безпосередніми організаційними діями можуть бути: а) роз’яснення змісту і мети законодавчих та інших правових актів, тих або інших заходів; б) інспектування роботи та інструктування нижчих органів (посадових осіб); в) розроблення програм, підготовка та проведення нарад, конференцій тощо.

Організаційні заходи не фіксуються так точно, як юридичні форми управлінської діяльності. Але як передумови, так і наслідки їх здійснення, можуть фіксуватися і юридично.

Здійснення організаційних заходів є найбільш об’ємною частиною діяльності як органів внутрішніх справ взагалі, так і контрольно-наглядових органів зокрема з боку як її кількості, так і різноманітності. Організаційні заходи мають допоміжний характер. Їх основне призначення ? обслуговування самого процесу контролю (або контрольного провадження), всіх інших форм управлінської діяльності. Вони створюють умови для використання інших форм роботи контролюючих структур.

В узагальненому вигляді організаційні заходи у сфері діяльності міліції — це підготовка матеріалів для прийняття відповідних рішень, провадження діловодства, складання довідок, звітів і т. ін. У спеціальній літературі (як один із поглядів) залежно від призначення та засобів виконання відокремлюють такі організаційні заходи: а) діловодські (всі операції, що пов’язані з виготовленням документів органами управління і яким притаманний технічний характер ? листування, передрук, розмноження і т. ін.); б) безпосереднє виконання приписів правових актів, якщо воно має матеріальний (технічний) характер (операції про передачу засобів або майна, видачу виконавчих документів); в) реєстраційні, що мають самостійне значення (реєстрація фактів та подій у сфері внутрішніх справ); г) статистичні (збирання та обробка інформації відповідно до встановлених правил); ґ) інформаційно-довідкові (складання та опрацювання доповідних записок, довідок за результатами перевірок, підготовка довідників і довідок про роботу органів внутрішніх справ, дача відповідних роз’яснень і консультацій на підставі інформаційних матеріалів); д) по систематизації матеріалів, у тому числі правових актів (створення комплексних інформаційно-аналітичних систем для державних потреб); е) інформаційно-технологічні (впровадження інформаційних технологій у різних ланках державного управління).

Зрозуміло, що організаційне забезпечення контрольно-наглядових дій не буде повністю відповідати викладеним вище заходам, оскільки контроль є лише частиною управлінського процесу, до того ж досить специфічною. На нашу думку, до такого забезпечення можна віднести такі заходи із безпосередньої підготовки до здійснення контролю або нагляду (все інше буде складати контрольне провадження), як: вибір об’єкта контролю; визначення завдань та цілей контролю; визначення форм та методів контролю; підбір кадрів контролерів відповідної кваліфікації; технічне та фінансове оснащення суб’єкта контролю; визначення оптимальних строків проведення контрольно-наглядових дій; прогнозування очікуваної ефективності роботи контролерів; визначення (за наявності підстав) порядку взаємодії різних контролюючих органів.

Серед наведених елементів організаційного забезпечення ми вирізняємо підбір кадрів контролерів відповідної кваліфікації як головний елемент. Висококваліфіковані кадри контролерів, особливо у діяльності міліції, навіть при недостатньому запровадженні інших елементів організаційного забезпечення, спроможні виконати поставлене завдання на досить високому рівні, нівелюючи прорахунки та негаразди власним досвідом та професіоналізмом. У свою чергу підбір кадрів контролерів відповідної кваліфікації, на нашу думку, повинен наповнюватися такими елементами організаційного забезпечення суб’єктів контролю, як: розробка та затвердження класифікації контрольно-наглядової діяльності; розробка класифікації та номенклатури посад контролерів; розробка загальної моделі (стандартів) діяльності фахівців контрольно-наглядових органів; розробка посадових характеристик контролерів різних контролюючих органів, де законодавчо закріплюються їх основні функції, обов’язки та права; розробка моделі посади (освіта, трудовий стаж, вік та ін.); розробка нормативів показників для персонального якісного та кількісного планування і обліку роботи контролера.

Останній елемент є вкрай важливим, оскільки дозволяє корегувати кадрову політику контрольно-наглядового органу в цілому. Цей елемент доречно використовувати і як своєрідний «стандарт мінімальної професійної придатності фахівця», за допомогою якого залежно від ряду показників (освіта, стаж роботи, посада, ранг тощо) можна буде, зрозуміло попередньо, встановлювати: були в діях контролера зловживання, або звичайна помилка. Уміле поєднання правового та організаційного забезпечення контрольно-наглядової діяльності за діяльністю міліції, є найважливішим засобом коректного та ефективного контролю, запорука підвищення дієвості роботи органів державної влади в цілому.