28 лютого 2022
Володимир Ліпкан
Ординці кровожерною ордою
Вночі напали, в хижий час.
А НАТО все було в одстої:
Одвічно ним вже не до нас.
***
А ми цього насправді й не чекали,
Ми знали справжню ціну тим „поводирям”.
Закрив воєнні всі забрала
Дали ординцям самі по зубам.
І як завжди вони „застерігали”,
Тягнули, перемовини з ордой.
Тож більшість з них в штани наклали:
„Стратеги”, що не звикли думать головой.
Які бездумні, бридкі і огидні,
Такі кумедні, слабі й водночас чужі.
Нарешті ми вже точно зрозуміли, хто ви:
Хоч як не лізли ви в поводирі.
Сиділи мовчки, все чекали:
Коли ж держава наша упаде!
Але, на диво, мокши всрались
Свобода нам — понад усе!
Це гасло є не просто як говірка,
Це гасло в серці кожного із нас.
Тож, некмітливі ви стратеги,
Не врахували ви ментальний час.
Як фенікс відродились ми крізь попіл,
Як сокіл стрімко подолаєм перехід.
Не прагнемо до політичних ми утопій:
Лиш ми рішатимо: як рухатись вперід!
Однині самі будемо рішати,
Коли і де, з ким, як нам воювать.
Ви вмієм добре аналізувати
Ми — нація стратегів, і не слід це забувать!
Наразі українська зброя – символ волі, 
Вона — дороговказ у світ добра, любові.
Добро слабким ніяк не може бути
Ординські наративи нам ніколи не забути.
***
Свобода, воля, цінності народу —
Для нас, для українців, це не просто звук.
Коли ж москальські дикі орди згинуть,
Всі втямлять: нас ніколи не пройдуть.
А ви сидіть і далі все спостерігайте,
Збирайтесь, обговорюйте, рішайте.
Але, пробачте.. це вас виключило із процесу
Бо, власно ми, не схочемо ексцесу.
Сидіть, ми вже подбаємо про вас,
Тепер Ви — є дитиною для нас.
Ви налякались безнадійно
Хоч виглядали претензійно.
Назвіть бодай одну війну,
Де б НАТО доблесно перемагало?
То порахуйте кількість, ну бодай якусь,
Кому життя воно все ж врятувало?
Бюджети, фонди, зброя ада…
Це все картинка для кіно.
Коли ж прийшло фашистське стадо
То де ж то НАТО, де воно?
Злякалось встрягнути в війну,
Бо „хтось” на кнопку мав нажати?
Так ось і новина сумна:
Ви не такі круті хлопаки !
Навіщо в руки зброю брати?
Навіщо гарцювати тут і там:
Коли Ваш час прийшов допомагати,
Вас не було: то стид і срам!
Нехай засяє блиск від перемоги
Бо ми воюєм за Свободу!
Воюєм на своїй, а не чужій землі
Женемо ворога, женемо навіки!
