ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ ЯК ХАРАКТЕРНА ОСОБЛИВІСТЬ СУЧАСНОСТІ

Кушнір Ольга Василівна

радник президента Глобальної

організації союзницького лідерства,

кандидат юридичних наук

 

Невпинна хода теорії індустріалізму, у якій зароджувалася нова ідеологія —  ідеологія постіндустріалізму, мала своїм наслідком утвердження якісно нового виду суспільства — інформаційного. Натомість його виникнення мало під собою певні теоретичні коріння, оскільки ідеї інформаційного суспільства формувалися у дискусіях футурологів, технооптимістів, екопесимістів та глобалістів. Ці дискусії підживлювалися песимістичними ідеями екологів, які спрогнозували невтішний розвиток цивілізації через недолугу масштабну індустріалізацію усіх сфер виробництва. Саме на цьому тлі вчені починають замислюватися над проблемами майбутнього, формують теоретичні передумови для його зміни, оскільки шок від майбуття, поєднаний із крахом теорій нескінченного прогресу, спонукає їх до вироблення нових теоретичних та прогностичних моделей подальшого розвитку людства [1].

Водночас, розвиток інформаційного суспільства, світові геополітичні перетворення у поєднанні із загальною глобалізацією, криза національних держав й деполітизація глобалізованого світу, маніпуляції з системами знаків, наративів, образів, сенсів для вирішення тих чи інших політичних та соціальних завдань, можливості прихованого впливу на підсвідомість окремо взятого індивідууму і масштабного маніпулювання суспільною свідомістю зумовлюють необхідність з’ясування ролі стратегічної комунікації в сучасному суспільстві та місця й ролі у ній інформаційних операцій. Особливо дане питання актуалізується у зв’язку з гібридною війною [2], що вже понад рік ведеться Росією щодо України.

Ще у далекому 2007 році в одній з аналітичних доповідей Франка Дж. Хофмана, зазначено: «Інформаційні операції мають місце до, під час і після введення збройних сил» [3]. Саме такою і є модель застосування інформаційних операцій упродовж подій в Україні. Відтак логічною є хвиля інтересу до можливостей масштабного психологічного впливу на опонентів.

Розробки щодо психологічного впливу під контролем і за безпосередньою участю спецслужб відомі ще з кінця ІХ ― початку ХХ сторіччя, їх активно використовують під час Першої світової війни як коаліційні англо-франко-російські війська, так і Німеччина. У колишньому СРСР вони пов’язувалися з працями В. М. Бехтєрева за темами «Колективно-рефлекторне навіювання», «Колективна рефлексологія», «Навіювання і його роль в суспільному житті», «Навіювання і натовп»; у Німеччині ― з геббельсівською пропагандою; у США ― з цікавості спеціальними методами впливу на людську психіку першого директора створеного у 1941 році Управління стратегічних досліджень США (попередника Центрального розвідувального управління) генерал-майора У. Донована. Одним із перших його кроків був запит до доктора У. Лангера про складання психологічного портрету Адольфа Гітлера на предмет з’ясування: чим керується фюррер у прийнятті своїх рішень. Портрет фюррера був «зверстаний», підготовлена до нього й супроводжувальна записка. У. Лангер пізніше пишався, що його передбачення справдилися. Він визначив Гітлеру наступне: «З кожною поразкою Германії фюррер буде все більш приходити в психічний розлад, на цьому ґрунті він скоріше може скоїти самогубство, аніж прийняти милість переможця і здатися в полон» [4].

Підкреслимо, що домінування ідеології присутнє скрізь, проте небезпечним стає інтенсив цього домінування, коли за допомогою ідеології починають вирішувати не стратегічні, а нагальні завдання. С. Самадашвілі, наприклад, вживає такий термін, як ідеологічний інжиніринг [5]. І саме його ми споглядаємо в діях російського президента сьогодні.

Своєю чергою, вважаємо, що ідеологічний інжиніринг є одночасно і частиною інформаційної операції і множиною інформаційних операцій. А тому переконані у необхідності ґрунтовного розгляду цього концепту в межах окремого дослідження.

Що ж до сучасних інформаційних операцій, то необхідним є виокремлення їх основних особливостей. До них ми відносимо:

-         багатооб’єктність й багатоаспектність;

-         масштабність ураження, що поєднана з чітко визначеною спрямованістю і вибірковістю;

-         латентність й скритність;

-         невичерпність інформаційних ресурсів при їх безперервному поповненні;

-         миттєвість здолання великих відстаней;

-         цілеспрямоване використання ресурсів супротивника тощо.

Тож, інформаційну операцію можна розглядати як багаторівневу багатошарову мережеву агресивну структуру, «динаміку перехрещення централізації, децентралізації і транснаціоналізації» [6], яка якісно різноманітна за засобами і змістом.

Інформаційні операції дуже «зручні» ― не потребують легітимації та відповідають найкращим прикладам анонімності.

Водночас існує складність у визначенні генезису та в детермінації проявів, відносно низька вартість при значному ефекті, універсальність ― все це сприяє тому, що інформаційні операції стають найпоширенішим засобом досягнення цілей у внутрішній та зовнішній політиці. Тобто, являючи собою аксіологічний аспект інформації (операції над цінністю, значимістю інформації), інформаційні операції змінюють систему цінностей субʼєкта.

Отже, інформаційні операції нині є частиною не лише воєнного, а  й мирного життя, хоча й відносяться до всього набору інформаційно-інтенсивних взаємодій у спектрі, який включає в себе психологічні операції, менеджмент сприйняття, інформаційну безпеку й інформаційну війну.

Тож у подальших дослідженнях ми зосередимо увагу вже на ролі та місці інформаційних операцій в сфері стратегічних комунікацій.

 

Список використаної літератури.

  1. Ліпкан В. А. Правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні: [моногр.] / В. А. Ліпкан, І. М. Сопілко, В. О. Кір’ян / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 664 с.
  2. Ліпкан В.А. Сутність гібридної війни проти України / В. А. Ліпкан // Імперативи розвитку цивілізації. — 2015. — № 2. — С. 13—16.;                             Г. Почепцов. Роль информации в гибридных войнах // Електронний ресурс : http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/rol_informatsii_v_gibridnykh_voynakh/.
  3. Електронний ресурс : http://www.potomacinstitute.org/images/stories/publications/potomac_hybridwar_0108.pdf
  4. Асеевский А.И. ЦРУ: шпионаж, терроризм, зловещие планы. – 2-е изд., доп. – М.: Политиздат, 1988. ― 271 с.
  5. Електронний ресурс : http://www.martenscentre.eu/sites/default/files/publication-files/information-warfare-europe-defence-russia_0.pdf
  6. Вендт А. Четыре социологии международных отношений // Международные отношения: Социологические подходы. М., 1998. ― 458 с.