Ткаченко Максим Володимирович,
ад’юнкт кафедри цивільного права і процесу
Національної академії внутрішніх справ
Згідно із п. 2 частини 1 статті 638 ЦК України [1], істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Ґрунтуючись на положеннях ЦК України, сучасні науковці зазвичай виокремлюють три групи істотних умов: 1) істотні умови про предмет договору; 2) істотні умови, які визнані такими за законом; 3) істотні умови, необхідні для даного виду договору [2, с.6].
О.М. Великорода істотні умови договору довічного утримання (догляду) пропонує поділити на три групи: а) умови про предмет договору (майно, яке відчужується, зміст утримання та догляду); б) умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (грошова оцінка щомісячного матеріального забезпечення); в) умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (умови про сплату набувачем неустойки за прострочення виконання його обов’язків) [3, с. 15].
Для договору довічного утримання главою 57 ЦК України [1] не визначено перелік істотних або необхідних умов. Разом із цим, відповідно до статті 751 ЦК України [1], матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом. Отже, можемо дійти висновку, що грошова оцінка матеріального забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, є однією із істотних умов договору довічного утримання (догляду), що визначена законом як істотна або є необхідною для договорів даного виду.
Стосовно індексації грошової оцінки матеріального забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, необхідно зауважити, що вказана норма законодавства наразі не має практичного застосування з наступних причин.
На цей час індексація матеріального забезпечення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» [4]. Згідно із статтею 2 вказаного закону [4], індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Також у частині 2 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» [4] зазначено, що Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об’єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 [5]. Згідно зі статтею 2 вказаного Порядку [5], індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (при цьому, як слідує із подальшого тексту Порядку [5], йдеться про грошове утримання, що виплачується замість пенсії); стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Таким чином, у законодавстві, окрім ЦК України [1], не міститься згадок про порядок індексації грошової оцінки матеріального забезпечення за договором довічного утримання (догляду). У зв’язку із викладеним, відповідна норма статті 751 ЦК України [1] не може бути застосована до досліджуваної категорії договорів.
На користь викладеного свідчать також матеріали судової практики.
Так, згідно із рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі №520/9473/16-ц від 13.02.2017 [6] було встановлено, що 23.12.2010 року ОСОБА_1 (відчужувач) та ОСОБА_7 (набувач) уклали та нотаріально посвідчили договір довічного утримання (догляду), відповідно до умов якого відчужувач передає у власність, а набувач отримує квартиру під № 40 що знаходиться в місті Одесі, по проспекту Маршала Жукова, у будинку під № 31 взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням (доглядом) довічно на умовах цього договору. Відповідно до п. 7 даного договору ОСОБА_7 зобов’язується довічно утримувати ОСОБА_1, при цьому сторони домовились, що утримання (догляд), у тому числі забезпечення харчуванням, одягом, необхідною, допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 550 гривень на місяць, які будуть надаватися відчужувачу щомісячно.
При цьому, суд критично оцінив посилання сторони позивача на підставу для розірвання договору довічного утримання як то на не проведення індексації грошового забезпечення відповідно до вимог закону, оскільки компенсації, за нормами статті 751 ЦК України, підлягає грошова оцінка матеріального забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, а позивачу матеріальне забезпечення за умовами договору, не надавалося. Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачена індексація пенсій, стипендій, оплат праці, сум виплат, що здійснюють відповідно до законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, сум відшкодування шкоди, розмір аліментів, визначених у твердій грошовій сумі. Такий перелік, на переконання суду, є вичерпним, а отже позовні що ґрунтуються на нездійсненні відповідачем індексації плати за спірним договоромє безпідставними.
Враховуючи викладене, ми вважаємо, що існує необхідність розширення переліку об’єктів індексації грошових доходів населення, закріплених статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» [4], шляхом включення до нього грошової оцінки матеріального забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу за договором довічного утримання (догляду).
ЛІТЕРАТУРА
- Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 40—44 (зі змінами).
- Бородовський С. О. Укладення, зміна та розірвання договору у цивільному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Станіслав Олександрович Бородовський. — Харків, 2005. — 20 с.
- Великорода О. М. Договір довічного утримання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Олександр Михайлович Великорода. — Івано-Франківськ, 2006. — 25 с.
- Про індексацію грошових доходів населення : Закон України від 3 липня 1991 р. № 1282-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 42. — С. 551 (зі змінами).
- Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення : постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 / Офіційний вісник України. — 2003. — № 29. — С. 137 (зі змінами).
- Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.02.2017 по справі №520/9473/16-ц [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64925369.