Цимбалюк Віталій Степанович,
голова Інституту інформаціології ГОСЛ,
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
Формування інформаційного суспільства потребує найскорішого ухвалення Кодексу України про інформацію. Факт існування інформаційного суспільства вже не потребує наукових доведень і чисельних дискусій, наразі постає інше завдання — створити реальні гарантії реалізації особою права на інформацію, а в більш широкому розумінні — права на інформаційну безпеку.
У даному контексті важливим елементом усвідомлення необхідності правового регулювання розвитку інформаційного суспільства виступає факт поширення екстремізму та політичного радикалізму, особливо через використання мережі Інтернет.
Саме тому в рамках даної статті мною будуть розкриті засади формування інформаційного суспільства. Інформаційне суспільство має слугувати для дальшого розвитку і трансформації сучасних держав в ефективну організацію політичної влади, а не руйнувати державу, послуговуючись гіперболізацією та вульгарним реміксуванням етатистської концепції, створюючи віртуальні або додаткові реальності, котрі насправді руйнують справжню суть людини.
Орієнтир до інформаційного суспільства в нашій країні було визначено в Програмі інтеграції України в Європейський Союз (розділ 13).
У ній було визначено наступне:
1. Поточна ситуація.
Розвиток інформаційного простору визначається як станом інформаційних технологій (програмно-технічні засоби доступу до інформації, телекомунікаційна складова тощо), так і кількісним та якісним складом доступних на ринку інформаційних продуктів.
Було зазначено, що стан інформаційних технологій та рівень інфраструктури інформатизації потребує вдосконалення. Забезпеченість населення персональною комп’ютерною та іншою технікою інформаційного суспільства, особливо з огляду на сучасний її рівень, залишається низькою.
Лише кілька сегментів інформаційного ринку України перебувають на рівні, що відповідає світовому. Головним чином, це система науково-технічної інформації, але частка такої інформації у світовому інформаційному ринку не перевищує 5 %. Другий сегмент інформаційного ринку, який перебуває на прийнятому для європейських стандартів рівні, це офісна інформація органів державної влади (в першу чергу законодавча та нормативна база). Але й цей сегмент світового інформаційного ринку не перевищує 1,5-2 %.
Було визначено, що Україна прискореними темпами вирішує цілий комплекс проблем, пов‘язаних з телекомунікаційною складовою інформаційного суспільства. Галузь зв’язку України складається з підгалузей електричного та поштового зв’язку, а також підприємств і служб забезпечення її функціонування.
Враховуючи, що становлення державності України, відродження її економіки і входження в світове інформаційне суспільство неможливе без прискореного розвитку галузі телекомунікацій, було розроблено і схвалено КМ України “Концепцію розвитку зв‘язку України до 2010 року”. У 1998 році вже було розроблено й затверджено Верховною Радою України “Національну програму інформатизації України”.
В Програмі інтеграції України в Європейський Союз також було констатовано, що наша країна є членом ряду міжнародних організацій зв’язку та інформатизації – Всесвітнього поштового Союзу (ВПС), Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ), а також регіональних європейських організацій – Європейської конференції Адміністрацій зв’язку (СЕРТ), Європейського Інституту Телекомунікаційних стандартів (ETSI).
У пункті б) Програми інтеграції України в Європейський Союз були визначені короткострокові пріоритети: забезпечення усвідомлення необхідності реалізації українським суспільством можливостей, які надають сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології як для суспільної, економічної діяльності, так і для приватного життя. Заходи із забезпечення виконання завдань щодо короткотермінових пріоритетів були визначені наступним чином:
гармонізація існуючих і розробка нових законодавчих актів про інформатизацію і зв’язок в Україні відповідно до вимог ЄС;
запровадження досвіду Адміністрацій зв’язку країн-учасниць ЄС з питань гармонізації та імплементації законодавства та нормативно-технічних актів до вимог директив ЄС у галузі зв’язку та інформатизації;
налагодження співробітництва з Генеральним Директоратом ЄК “Інформаційне суспільство”(далі – ІС) стосовно питань регулювання в галузі інформатизації та зв’язку;
підготовка та реалізація спільних міжнародних проектів;
співробітництво з Адміністраціями зв’язку країн-учасниць ЄС;
створення баз даних документів ЄС за галузевою ознакою;
інформаційно-аналітичне забезпечення процесів інтеграції галузі зв’язку, включаючи накопичення, переклад та вивчення організаційних документів ЄС щодо політики телекомунікацій (директив, постанов та рекомендацій Генерального Директорату ХІІІ ЄК), видання методичних матеріалів щодо основних напрямків інтеграційного процесу у галузі зв’язку;
створення умов для забезпечення інформаційної відкритості суспільства;
здійснення заходів щодо впровадження нових інформаційних технологій та технологій зв’язку;
створення умов для входження до глобальних інформаційних систем та сприяння доступу фізичних та юридичних осіб до світових інформаційних ресурсів;
формування стратегії та основ державної політики підтримки розвитку українського сегменту Інтернет, сприяння поширенню всебічної і достовірної інформації про Україну в цій мережі;
створення передумов для культурного обміну із застосуванням новітніх інформаційних технологій;
створення системи управління національними інформаційними ресурсами, Національного хосту для забезпечення участі України в проектах щодо побудови інформаційного суспільства (ІС);
організація участі українських організацій в конкурсі проектів ЄС програми IST (Information Society Technologies);
залучення до співпраці організацій, що мають досвід роботи в проектах ЄК за програмами Телематика, АСТS (advanced communications technologies and services), ESPRIT (програма Європейської спільноти щодо інформаційних технологій) та ін.;
проведення семінарів і конференцій та інформування з питань політики і підходів ЄС щодо розвитку ІС;
забезпечення спільної роботи над проектами в галузі реалізації концепції ІС та підготовка навчальних програм за цією тематикою.
У пункті в) Програми інтеграції України в Європейський Союз на середньострокові пріоритети (2001-2003 рр.) було визначено таке:
імплементація положень європейських нормативних актів, що стосуються відносин у сфері інформатизації;
наближення систем стандартизації та сертифікації галузі зв’язку України до вимог ЄС;
розвиток відносин з ЄС з питань політики розвитку конкуренції та антимонопольного законодавства на ринку інформатизації та зв’язку;
системно-технічне об’єднання національної інформаційної інфраструктури з європейською та глобальною інформаційними інфраструктурами;
створення національної системи доступу до інформаційних ресурсів структур ЄС.
Щодо телекомунікації та поштового зв’язку в Програмі інтеграції України в Європейський Союз було визначено таке:
а) Поточна ситуація.
Діставши у спадок від СРСР незадовільний розвиток телекомунікацій, Україна вимушена була прискореними темпами розв’язувати комплекс проблем. Враховуючи, що становлення державності України, відродження її економіки і входження у світове співробітництво неможливе без ліквідації відставання в галузі телекомунікацій, розроблена і у вересні 1993 року прийнята Урядом «Комплексна програма створення єдиної національної системи зв’язку». За роки незалежності в Україні створена сучасна цифрова міжміська телефонна мережа з виходом до закордонних мереж, закінчується побудова основних магістральних волоконно-оптичних ліній зв’язку, на базі сучасного цифрового обладнання, розбудовуються місцеві телефонні мережі. Щільність телефонів (на той період) на 100 мешканців становить 19,6 .
Національна система зв’язку складається з електричного та поштового зв’язку.
б) Короткострокові пріоритети (2000 р.) були визначені таким чином:
приведення існуючих і розвиток нових законодавчих актів про зв’язок в Україні з максимально можливо адаптацією їх до вимог ЄС;
розвиток відносин з ЄС у сфері конкурентної політики та законодавства на ринку зв’язку;
проведення робіт з підготовки до приєднання України до GATT/WTO у частині торгівлі послугами зв’язку;
проведення реструктуризації державних підприємств «Укртелеком», «Укрпошта» та приватизація підприємства «Укртелеком»;
В Програмі інтеграції України в Європейський Союз розробка основних регуляторних питань функціонування галузі зв’язку передбачала:
* підготовка до створення незалежного регуляторного органу в галузі;
* регулювання операторської діяльності (взаємодія, взаємосполучення);
* розробка підходів до забезпечення універсальними послугами;
* підготовка до забезпечення відкритого доступу до мереж і послуг зв’язку.
Також в Програмі інтеграції України в Європейський Союз було зазначено як необхідне: регулювання використання обмежених частотних та номерних ресурсів; налагодження співробітництва з Генеральним Директоратом XIII ЄК стосовно питань регулювання у галузі зв’язку; реалізація спільних міжнародних проектів; участь у роботі міжнародних та європейських організацій зв’язку; поглиблення співробітництва з Адміністраціями зв’язку країн-учасниць ЄС; створення галузевих баз даних документів ЄС; інформаційно-аналітичне забезпечення процесів інтеграції галузі зв’язку, включаючи накопичення, переклад та вивчення організаційних документів ЄС щодо політики телекомунікацій (директив, постанов та рекомендацій Генерального Директорату ХІІІ ЄК), видання методичних матеріалів щодо основних напрямків інтеграційного процесу у галузі зв’язку; створення інформаційної мережі з відповідними структурами ЄС; продовження поступового переходу до цифрових систем та модернізації мереж; впровадження пілот-проектів із застосуванням нових технологій та впровадження нових послуг зв’язку; впровадження автоматизації в управління радіочастотним спектром України та менеджмент застосування частот (частотний менеджмент).
в) Середньострокові (2001-2003 рр.) та довгострокові (2004-2007 рр.) пріоритети були визначені так: реалізація в рамках Концепції розвитку зв’язку України до 2010 року щодо виконання вимог GATS з урахуванням поступового розширення зобов’язань України з надання основних і додаткових послуг зв’язку; здійснення подальших робіт з гармонізації законодавчих актів України в галузі зв’язку, які забезпечать систему правового регулювання в галузі, захист прав споживачів та операторів; гармонізація термінології з прийнятою в міжнародних організаціях; створення регулюючих структур в галузі телекомунікацій, максимізація ступеня їх незалежності, процесу; створення чіткої тарифної політики, наближення її до норм, запроваджених в країн-учасниць ЄС; приведення систем стандартизації та сертифікації в системі зв’язку України до вимог ЄС; розробка та впровадження системи якості послуг, яка відповідатиме вимогам стандартів ЄС; підвищення якості поштового зв’язку з метою досягнення стандартів якості поштового зв’язку, встановлених ВПС, PostEurop, шляхом участі в програмах перевірки контролю якості та інших, зокрема, NOREX, UNEX; підвищення якості поштового зв’язку через удосконалення системи безпеки поштового зв’язку та схоронності поштових відправлень; використання новітніх технологій і стандартів експлуатації поштового зв’язку; створення інформаційної мережі з відповідними структурами ЄС; поступовий перехід до цифрових мереж, часткове проведення робіт з заміни обладнання доступу до мереж та забезпечення відкритого доступу до мереж і послуг зв’язку; перехід на нову систему нумерації на телефонних мережах загального користування, гармонізовану з нормами ЄС; забезпечення щільності телефонів – близько 40 на 100 жителів; упровадження інтелектуальних мереж та забезпечення відео- і мультимедійних послуг на базі технології АТМ; продовження запровадження нових цифрових технологій та послуг на рівні платоспроможного попиту; забезпечення фінансових заходів для гарантії надання універсального доступу та забезпечення універсальних телекомунікаційних та поштових послуг.
Стосовно аудіо-відео послуг в Програмі інтеграції України в Європейський Союз було визначено таке:
а) Поточна ситуація визначена наступним чином:
З огляду на роль відеоінформації в діяльності людини, організація масового й ефективного обміну нею є однієї з найважливіших завдань розвитку зв’язку. Впровадження єдиних стандартів цифрового кодування для використання у телевізійному (ТВ) мовленні й аудіовізуальних службах зв’язку, поряд із тенденцією поширення інтегральних мереж зв’язку, створюються умови для комплексного надання послуг зв’язку і мовлення користувачу, що володіє відповідним терміналом. Розробка ефективних алгоритмів обробки й ущільнення відеоінформації зробила можливим реальну передачу зображень по каналах зв’язку в реальному масштабі часу.
Основою електрозв’язку була визначена первинна мережа країни, що складається із внутрішньозонових, магістральних і місцевих мереж, на основі яких утворюються вторинні мережі телефонного зв’язку, документального електрозв’язку, мережі розподілу телевізійного і звукового мовлення та ін.
Стосовно телевізійного мовлення, було визначено, що на цей час в Україні застосовується система мовного телебачення D,K/SECAM і функціонує аналогова наземна мережа розподілу ТВ програм у діапазонах ДВЧ і УВЧ.
Існуюча аналогова мережа розподілу програм ТВ не забезпечує 100 % охоплення населення України жодною з програм. Покриття більшої частини території України ТВ мовленням здійснюється в основному за допомогою потужних РПС. У зоні однієї РПС у діапазоні ДВЧ можна розмістити лише до чотирьох ТВ програм.
Виконання вимог із захисних відношень істотно обмежує введення нових каналів наземного ТВ мовлення і, таким чином, не дозволяє організувати багатопрограмне ТВ мовлення в діапазоні УВЧ. Є велика кількість зон невпевненого прийому, де якість програм істотно нижча від необхідного.
Також було визначено, що на початку 90-х років проникнення персональних комп’ютерів у бізнес, освіту та побут, цифровізація зв’язку та розвиток нових технологій передавання зображень значно змінили шляхі розвитку сегментів телекомунікаційного ринку, а саме розробки мультимедійних телекомунікаційних систем. Такі системи повинні об’єднувати у загальну структуру передавання даних через рухомий радіозв’язок, звукове та телевізійне мовлення з метою надання різноманітних інтерактивних аудіо-відео послуг.
У Програмі було відмічено, що основною рисою розвитку телекомунікаційних і інформаційних систем сучасності є широке впровадження ефективних методів обробки і передачі аудіовізуальної інформації. Бурхливий розвиток апаратно-програмних засобів цифрової обробки сигналів спричинив якісні зміни у формах, засобах і масштабах збереження і передачі такої інформації. Стало доступним формування, накопичення і передавання аудіовізуальної інформації в дуже великих обсягах.
Прогрес у розвитку методів зниження вартості кодерів і декодерів апаратури ущільнення зумовив доцільність масового застосування цих методів. Це привело до якісних змін таких систем і дозволило реалізувати на даному етапі розвитку техніки принципово нові інтерактивні системи, у тому числі телевізійні, аудіовізуальні, мультимедійні та інші.
б) Короткострокові (2000 р.) та середньострокові (2001-2003 рр.) пріоритети у цьому сегменті були визначені в Програмі інтеграції України в Європейський Союз таким чином:
Істотне збільшення числа програм, що доставляються, у сфері ТВ мовлення; збільшення території покриття ТВ мовлення, підвищення якості мовлення. Стимулювання процесу появи нових інтерактивних служб, що дають змогу надалі здійснити перехід до цифрового телебачення (ТБ) і цифрової мережі розподілу програм ТВ мовлення та цифрових мереж аудіовізуального зв’язку з мовними інтерактивними службами різноманітного рівня. Цей перехід буде еволюційним. Протягом певного часу будуть співіснувати як накладені, так і комбіновані аналогові й цифрові мережі. Тому у визначений період здійснюватиметься аналогове й цифрове мовлення одних і тих же самих програм.
Також у Програмі зазначено напрям на будівництво цифрових супутникових, кабельних і стільникових мереж зв’язку, впровадження нових технологій передачі сигналів і засобів комутації; впровадження на цій основі аудіовізуальних систем і служб різноманітного застосування. Їх широке впровадження передбачено почати із введення в дію новітніх телекомунікаційних технологій, зокрема, таких як АТМ.
Серед заходів також визначено необхідність забезпечення споживчого ринку сучасною аудіо-відеотехнікою на основі міжнародної кооперації у виробництві такої техніки в Україні і комерційного співробітництва промислових комплексів країн ЄС і України. Це питання потребує визначення наявності в Україні конкурентоспроможного виробництва сучасних кольорових телевізорів та іншої аудіо-відео техніки. Визначення на основі такого аналізу і прийняття рішення щодо пріоритетних напрямків розвитку виробництва.
Важливим аспектом реалізації передбачених заходів визначено пошук стратегічних партнерів у реалізації інвестиційних проектів щодо розвитку виробництва аудіо-відео обладнання та участі у наукових проектах з розробки новітніх аудіо-, відео-технологій.
Серед заходів також було визначено необхідність створення і розвитку інтерактивних аудіовізуальних служб з широкою можливістю доступу до несекретної і неконфіденційної інформації та публікування електронних матеріалів з питань аудіо-відео політики.