Рижов І.М.,
доктор юридичних наук, професор,
голова Інституту теророгенезу ГОСЛ
УДК343.341
Антитерористична операція на сході України характеризується масштабними бойовими зіткненнями і чисельними жертвами як серед військових та спецпризначенців, так і серед цивільного населення. Трагізм цих подій свідчить про те, що українське суспільство не було до них готове. Помилки в організації загальнодержавної стратегії протидії тероризму в Україні, на нашу думку, будуть предметом детального розгляду науковців, але ж вже очевидно, що глобальною помилкою було те, що при формуванні антитерористичних концепцій поза увагою залишалися можливості та резерви людського ресурсу як основної складової теророгенного потенціалу громадянського суспільства. Наслідки такої помилки стали фатальними, як не сумно це констатувати.
В умовах, що склалися, враховуючи тенденції терористичних війн, слід очікувати активізації терористичної діяльності на решті території України, невдалі спроби поодиноких терористичних актів яких ми вже маємо. За таких умов, питання загальної антитерористичної підготовки задля формування у населення спеціальних компетенцій, тобто симбіозу знань та досвіду у протидії терористичним проявам, виходить на рівень значущих для національної безпеки проблем. Антитерористична компетенція (від. лат. competencia – коло питань, з якими людина добре обізнана, володіє знаннями і досвідом ) – це інтегрований результат опанування змістом антитерористичної підготовки, який виражається в особовому ставленні до ідеології тероризму, готовності протистояти терористичній діяльності та здатності забезпечити власну безпеку у випадку терористичного акту або під час антитерористичної операції. Відповідно, під антитерористичною компетентністю особистості слід розуміти ступінь його кваліфікації, яка дозволяє успішно вирішувати вищезгадані проблеми.
Прогресуюча активність терористів на сході змушує у короткостроковій перспективі опановувати модель так званого «воєнізованого суспільства», на кшталт Ізраїлю, який майже 50 років служить об’єктом екстремістських дій та терористичних нападів. Терористичні акти проти його громадян стали системним явищем, спонукали уряд Ізраїлю, дотримуючись принципу: терористам не можна йти на поступки, їх треба знищувати в будь-якому місці, будь-яким способом, створити, на нашу думку, досконалу систему антитерористичного захисту та активної протидії. При цьому, її ефективність визначається насамперед вдалим симбіозом професіоналізму спеціальних підрозділів та обізнаності й певного досвіду антитерористичних дій з боку цивільного населення. З урахуванням того, що військовослужбовцям необхідно опановувати та своєю основною військовою спеціальністю, загальний час підготовки у них досягає 1 рік і 8 місяців. Тільки після проходження всього курсу вони вважаються повністю готовими для виконання бойових завдань і до закінчення цього часу, як правило, не залучаються до виконання реальних бойових дій. Такий підхід дозволив централізувати підготовку фахівців, зробити її єдиною для всіх, що, звичайно, сприяло поліпшенню взаємодії при використанні різних підрозділів одночасно [1]. Крім вищевикладеного, більшість підрозділів Армії оборони Ізраїлю, хоча і не є підрозділами прямої участі у проведенні антитерористичної операції (захоплення, втручання або допоміжними підрозділами), тим не менш, проходять курс антитерористичних дій. Це відноситься й до системи військової підготовки, що охоплює всі верстви населення, починаючи зі шкільної лави. Координаторами такої підготовки є Міністерство освіти та Служба старшого офіцера Генерального штабу з питань виховання молоді. Характерним є те, що спеціальну військову підготовку у Коледжі національної безпеки отримують не тільки представники військового командування, а й державні чиновники високого рангу. Така розгалужена система військової освіти, складовою якої є антитерористична підготовка, характерна для моделі «воєнізованого суспільства» в Ізраїлі і охоплює практично все населення країни [2]. В умовах подій, які відбуваються в Україні, ізраїльська модель антитерористичної підготовки є, на нашу думку, найбільш прийнятною.
Виконання бойових операцій під час проведення антитерористичної операції як штатних співробітників суб’єктів боротьби з тероризмом, так і добровольців або волонтерів, цивільного населення, сполучено з реальною погрозою для життя і здоров’я, високим ступенем відповідальності за результат операції, інколи й за допомогою безпосереднього вогневого контакту з супротивником. В умовах максимальної нервово-психологічної напруженості результат, в остаточному підсумку, визначає ступінь підготовленості співробітників до виконання спеціальних задач в екстремальних умовах, сукупність визначених особистих і професійних якостей співробітників, детермінованих умовами в колективі і за його межами, виступаючи при цьому об’єктивним фактором. Саме цей фактор, на нашу думку, повинний бути врахований під час реалізації державної політики формування загальнозначущих (ключових) компетенцій для випускників закладів вищої освіти у галузі знань «Військові науки, національна безпека, безпека державного кордону» та «Цивільна безпека» [3]. Аналогічні програми (спеціальні курси) слід впроваджувати у навчальних закладах з підготовки як фахівців суб’єктів боротьби з тероризмом, так і цивільного населення. Тема особливо актуальна в межах реалізації курсу «Безпека життєдіяльності» в навчальних закладах та серед об’єктів різних форм власності. Комплексно завдання спеціальної антитерористичної підготовки як цивільного населення так і співробітників спеціальних підрозділів, може бути реалізоване із використанням сучасних інформаційних технологій, наприклад впровадження спеціалізованої системи дистанційного навчання або створення інформаційного ресурсу в мережі Інтернет. У сукупності із спеціалізованими, проблемно-орієнтованими інформаційними ресурсами (бібліотеками, базами даних, нормативно-правовими та методичними документами тощо) за допомогою спеціального програмного забезпечення має бути сформований спеціалізований соціально-інформаційний мережевий сервіс – віртуальний майданчик, що пов’язує людей в мережевих спільнотах та ресурси накопичених за антитерористичною проблематикою інформаційних масивів. Наразі сформована блогосфера, віртуальні сервіси стали основним засобом спілкування, підтримки та розвитку соціальних контактів, спільного пошуку, зберігання, редагування та класифікації інформації; обміну даними, творчої діяльності, виконання безлічі інших завдань. Подібним чином організовані мережеві сервіси можуть бути базовою платформою при розробці перспективної моделі професійно-освітньої системи антитерористичної безпеки [4].
Тероризм у різних формах використовується як системний елемент технологій соціального протистояння, у тому числі так званих «гібридних», коли військове протиборство супроводжується не тільки підчас фізичного зіткнення, полем бою стає інформаційний простір, агресія здійснюється у віртуальній сфері і спрямована на позитивне позиціонування стратегій агресора у підсвідомості населення. В таких умовах, особливу актуальність набуває здатність спеціальних сил не стільки нейтралізувати терористичну активність, скільки реагувати на подію та не допустити, або оперативно ліквідувати наслідки її соціального відображення в інформаційному просторі задля недопущення соціального резонансу, який у більшості випадків і є остаточною метою терористів. Фактично, першим етапом протидії проявам терористичних актів, та пов’язаних з ними ситуацій на об’єктах різного призначення є специфічна інформаційна робота з усіма учасниками подій з ознаками терористичної діяльності – населенням, співробітниками спеціальних підрозділів та фахівцями з цивільного захисту, спрямована на підвищення їх обізнаності щодо небезпеки. В такому випадку, результати роботи залежать від ступеню їх готовності до таких дій, а концепції протидії тероризмові вимагають формування нового підходу до проблеми розвитку людини, оскільки результат сучасної антитерористичної операції залежить не тільки від рівня фахової майстерності співробітників спеціальних підрозділів, а й від поведінки та реакції цивільного населення [5]. Необхідність вдосконалення компетентністно-акмеологічної складової системи боротьби з тероризмом – вимоги сучасності. Проте на тлі колосальних темпів розвитку технологічної складової системи боротьби з тероризмом, постійного вдосконалення інформаційного та технічного забезпечення, формування гармонійно розвиненої та підготовленої особистості, здатної протистояти гібридним викликам сучасного тероризму, і, що особливо актуально, висококласного фахівця в галузі боротьби з його проявами явно запізнюється. Ми змушені це констатувати як основне протиріччя сучасної системи формування антитерористичної компетенції та формування спеціальних здібностей як співробітників спеціальних підрозділів державної системи боротьби з тероризмом, так й інших учасників антитерористичної операції, включаючи цивільне населення.
Список використаних джерел:
- Контртеррористическая политика государства Израиль / В. А. Эпштейн. Вестник ТИСБИ. – 2005. – № 1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1219108
- Военизированное и гражданское общество в Израиле в начале XXI века Именем безопасности. Социология мира и войны в Израиле в эпоху перемен под редакцией М. Эль-Хаджа и У. Бен-Элиэзера (Издательство Хайфского университета и издательство «Пардес», 2003), стр. 29–76. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://online-books.openu.ac.il/ russian/democracy-and-national-security/volume2/article15.html#footnote-17378-1
- Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1719-2006-п
- Социальные сети и виртуальные сетевые сообщества: Сб. науч. тр. / РАН ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. Отв. ред. Верченов Л. Н.,Ефременко Д. В., Тищенко В. И. — М., 2013. — 360 с.
- Рижов І.М. Базові концепти антитерористичної безпеки : монографія / І. М. Рижов ; Нац. акад. Служби безпеки України. – Київ : Нац. акад. СБУ, 2016. – 327 с.