Зубко Георгій Юрійович,
голова Інституту інфраструктурної політики ГОСЛ
кандидат юридичних наук
Формування оновленої безпекової політики має багато векторів. Одним із них виступає необхідність удосконалення державної інфраструктурної політики (далі — ДІП). На часі ухвалення відповідного закону, одним із завдань якого, з поміж багатьох організаційних та функціональних, виступатиме формування системи нормативно-правового регулювання інфраструктурних відносин. Одним із важливих завдань на цьому шляху є вивчення передового зарубіжного досвіду. В рамках даної статті мною буде проаналізовано досвід правового регулювання ДІП в Швейцарії.
Узвичаєно, для реалізації ДІП на законодавчому рівні формується система безпеки національної інфраструктури. Швейцарія не є винятком, адже в даній країні створено і ефективно функціонує дана система, а її управління здійснюється Федеральною Радою та Парламентом Швейцарії.
У червні 2012 року Федеральна рада прийняла національну стратегію захисту критичної інфраструктури з метою подальшого підвищення стійкості Швейцарії (опір, адаптація та відновлення) стосовно об’єктів критичної інфраструктури.
Відповідно у 2017 році було прийнято такий основоположний документ, як «Національна стратегія захисту критичної інфраструктури 2018 – 2022 рр.» (грудень 2017 року) [1].
Відповідно до даної стратегії критична інфраструктура — це процеси, системи та засоби, які мають важливе значення для функціонування економіки або добробуту населення. До них належать, наприклад: енергопостачання, пасажирський та вантажний транспорт або медична допомога. Швейцарія має високий рівень безпеки у багатьох сферах щодо щоденних ризиків, тому серйозні збої у наданні тих чи інших важливих послуг, товарів були рідкісними та нетривалими. Однак, наприклад, короткочасні відключення електроенергії в Цюріху, міст через автомагістраль А1, пошкоджений вантажівкою, або тотальний збій SBB у 2005 р. чітко продемонстрували, наскільки вразливим є сьогоднішнє суспільство та економіка, саме з позицій загроз у сфері інфраструктури, а у більш абстрактному плані — інфраструктурної безпеки.
Наприклад, тривале відключення електроенергії або зрив телекомунікацій (у тому числі підключення до Інтернету), може призвести до негайної зупинки майже всієї економіки Швейцарії, до збоїв інших об’єктів критичної інфраструктури (наприклад, постачання продовольства чи енергопостачання, фінанси) та серйозно впливають на населення (втрата освітлення, води та каналізації, опалення тощо). Настання таких різних за своїм характером подій означає, що ризики таких втрат з часом збільшуватимуться, наприклад, через частіші природні катастрофи, кліматичні зміни, більш складні та структуровані кібератаки, тиск на бізнес та адміністрацію або старіння будівельної інфраструктури.
У національній стратегії захисту критичної інфраструктури на 2018-2022 роки визначено 17 основних заходів щодо підвищення стійкості як в цілому по галузям, так і між секторами. Для кожного рівня окремо встановлюється певно визначений рівень стійкості, який постійно перевіряється та за необхідності покращується.
У різних секторах рівень стійкості критичної інфраструктури поліпшується за рахунок зменшення вразливості суспільства, економіки та держави до серйозних загроз у поєднанні із вжиттям комплексу заходів щодо вдосконалення допоміжної підтримки в управлінні ризиками та у випадку надзвичайних ситуацій. З цією метою здійснюється постійна інвентаризація об’єктів критичної інфраструктури та оновлюється її перелік відповідно до умов та вимог ефективного здійснення нею своїх функцій. особлива увага приділяється розробленню практичних планів із реалізації державно-приватного партнерства, зокрема щодо вжиття запобіжних заходів і розгортань партнерів з цивільного захисту (поліція, пожежна служба, цивільна оборона тощо) та армії для захисту об’єктів критичної інфраструктури.
Об’єкти критичної інфраструктури в Швейцарії, згідно із зазначеною стратегією, угруповано на дев’ять секторів:
- Державні органи — система досліджень та освіти, об’єкти культурної спадщини, Парламент, Уряд, органи юстиції та управління, дипломатичні представництва та штаб-квартири міжнародних організацій.
- Енергетика (системи постачання природного газу, системи постачання нафти, системи постачання електроенергії, системи теплопостачання).
- Утилізація (утилізація відходів, каналізація).
- Фінанси (фінансові послуги, страхові послуги, фінансова інфраструктура).
- Охорона здоров’я (медичне обслуговування, лабораторні послуги, хімічні та фармацевтичні об’єкти).
- Інформація та комунікації (ІТ послуги, зв’язок, засоби масової інформації, поштові послуги).
- Продукти харчування (постачання продуктів харчування, водопостачання);
- Громадська безпека (армія, спеціальні органи – поліція, пожежна служба, швидка допомога, цивільна оборона).
- Транспорт (повітряний транспорт, залізничний транспорт, річковий транспорт, автомобільний транспорт).
Згідно із стратегією, Федеральна Рада доручила Федеральному відомству захисту населення Федерального департаменту оборони, захисту населення та спорту Швейцарії вести точний перелік об’єктів критичної інфраструктури. Перелік цих об’єктів на міститься у відкритому доступі.
Цікавим є те, що керівництво відповідних державних органів повністю усвідомлює низьку ймовірність прямого військового нападу, водночас наголошуючи на прикладі України, яка маючи потужну армію і значний арсенал та ресурси в Криму щодо протидії агресору, втративши зв’язки з Києвом не зробила жодного пострілу. Зокрема із цього приводу Андре Блаттманн (Головнокомандувач збройними силами Конфедерації) провів паралель зі Швейцарією та її «критичною інфраструктурою», відзначивши, що захоплення критичної інфраструктури є набагато важливішим за зовнішні загрози країні [2].
Окрім Федерального відомства захисту населення організацію захисту найважливіших для держави об’єктів у Швейцарії здійснюють також відповідні органи федеральної, кантональної та муніципальної влади. Основними принципами організації національної системи безпеки критичної інфраструктури виступають: результативність, прозорість, підзвітність.
У цілому слід відзначити, що Швейцарія на пряму залежить не лише від наявності найважливіших товарів та послуг, таких як енергетика, транспорт чи телекомунікації, а й їх ефективної та безперервної роботи. Значні порушення енергопостачання, системи руху, системи охорони здоров’я чи безпеки населення завдають можуть завдати серйозних соціальних та економічних збитків. Саме тому захист критичної інфраструктури Швейцарії відіграє велике значення.
Захист критичної інфраструктури включає всі відповідні заходи для підвищення стійкості критичної інфраструктури. Наприклад, структурно-технічні або організаційно-адміністративні заходи включають запобігання, попереджувальні заходи або управління подіями.
Захист критичної інфраструктури — це наскрізне завдання, що включає чисельні напрямки державної політики у різних сферах життєдіяльності (енергетична політика, безпекова політика, захист від природних небезпек тощо). Відповідно, реалізація національної стратегії захисту критичної інфраструктури відбувається в контексті розвитку державно-приватного партнерства, зокрема — децентралізації відповідних державних і недержавних структур, обов’язків та відповідальності. Утім в Стратегії чітко визначено, що компетенція федеральних агентств-учасниць, кантонів та муніципалітетів, а також операторів об’єктів критичної інфраструктури зберігається.
Слід наголосити на тому, що в Швейцарії захист критичної інфраструктури не є окремим напрямком державної політики, а виступає наскрізним завданням стосовно багатьох інших областей відповідальності (таких як енергетична політика, транспортна політика, безпекова політика або просторове планування). Національна стратегія захисту критичної інфраструктури від 2017 року має на меті покращити координацію та сформувати єдиний скоординований підхід між відповідними завданнями у визначених сферах державної політики.
Список використаної літератури:
- 1. Nationale Strategie zum Schutz kritischer Infrastrukturen 2018–2022 / Режим доступу: https://www.admin.ch/opc/de/federal-gazette/2018/503.pdf.
- 2. Андре Блаттманн Захват критической инфраструктуры важнее внешней угрозы / Режим доступу: https://nashagazeta.ch/news/politique/andre-blattmann-zahvat-kriticheskoy-infrastruktury-vazhnee-vneshney-ugrozy