ВІДГУК
офіційного опонента на дисертацію Касянюк Тетяни Сергіївни
«Правове забезпечення інформатизації державної податкової служби України», представлену до захисту на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право
Актуальність теми дисертації
В умовах формування інформаційного суспільства на перший план у забезпеченні інформаційних відносин між органами податкової служби та платниками податків виходить таке соціальне техніко-технологічне явище, як інформатизація. За своїм змістом, відповідно до предметної сфери суспільних відносин, інформатизація забезпечує вищий від традиційних методів, способів, засобів технологічний рівень комунікації їх суб’єктів.
Правове забезпечення інформатизації податкової служби України зумовлено рядом чинників. Насамперед, це функціонування органів податкової служби, як і всіх органів державної влади, визначає їх інформаційна складова. Інформаційне забезпечення податкової служби як система має дві умовно визначені взаємопов’язані підсистеми: зовнішню та внутрішню. Зовнішня – забезпечує інформаційні зв’язки (комунікацію) податкової служби з платниками податків, громадськістю, іншими органами державної влади, а внутрішня – інформаційні взаємозв’язки органів податкової служби між собою, як по вертикалі управління, так і по горизонталі, між подібними структурними підрозділами при виконанні ними покладених на них функцій, компетенцій, завдань, обов’язків і прав відповідно до нормативно-правових актів. Специфіка цих підсистем визначається основною функцією податкової служби у державі – реалізація державної податкової політики при наповненні Державного бюджету податками.
Для ефективного здійснення інформатизації як складової модернізації суспільних відносин, пов’язаних із податками, важливу роль відіграє їх правове забезпечення. Воно здійснюється відповідно до конституційного принципу державного управління, згідно з яким органи державної влади виконують свої повноваження виключно способами, методами, засобами, а також у межах функцій, завдань, компетенції, прав і обов’язків, визначених у законодавстві.
Отже, актуальність теми дисертаційної роботи ґрунтується на тому, що удосконалення законодавства у діяльності органів податкової служби України має важливе теоретичне і практичне значення. Усе зазначене зумовило вибір теми, визначило мету, завдання та структуру дисертаційного дослідження Касянюк Тетяни Сергіївни, актуальність даної теми не викликає сумніву.
Ступінь, обґрунтованості та достовірності наукових положень, висновків та рекомендацій, сформульованих у дисертації
Методологія дослідження зазначеної проблеми обрана відповідно до об’єкта та предмета дисертації, виходячи зі сформульованої мети та відповідних завдань. Застосовані прийоми і методи наукового пізнання: метод прикладного системного аналізу, формально-логічний метод, метод порівняльно-правового аналізу, метод експертних оцінок, метод компіляції тощо. Їх застосування засноване на діалектиці, що дозволило дисертантці розглянути визначену проблему.
Мета дослідження полягає у формуванні системи знань, повязаних із розвитком правового забезпечення інформатизації податкової служби України у контексті комплексного підходу, на засадах єдності адміністративно-правових, фінансово-правових та інформаційно-правових аспектів з урахуванням здобутків інформатики.
Відповідно до мети в дисертації розв’язано наступні завдання: формування методологічних положень щодо правового забезпечення інформатизації податкової служби України на основі огляду, вивчення, аналізу публікацій наукових, науково-практичних, навчальних і довідкових джерел; обґрунтування розгляду інформатизації податкової служби як об’єкта правознавства у контексті адміністративного, фінансового та інформаційного права у комплексі, як міжгалузевого комплексного інституту права; аналіз взаємозв’язку податкового права, податкової інформатики з інформаційним правом і правовою інформатикою щодо інформатизації податкової служби України; визначення співвідношення інформатизації з модернізацією податкової служби України; аналіз правового регулювання інформатизації податкової служби України; інституціоналізація законодавчого забезпечення інформатизації податкової служби України у історичній перспективі; визначення проблем структуризації забезпечення інформатизації податкової служби України на рівні підзаконних нормативно-правових актів; формування системних ознак відомчого регулювання інформатизації податкової служби України; визначення та обґрунтування шляхів удосконалення правового забезпечення інформатизації податкової служби України; окреслення окремих проблем законодавчого регулювання інформатизації податкової служби України та шляхи їх вирішення як чинника правового забезпечення підвищення рівня функціонування податкової системи країни; визначення методів, способів і засобів удосконалення підзаконного забезпечення інформатизації податкової служби України; формування загальних висновків щодо дослідження правового забезпечення інформатизації податкової служби України.
Досягнення проголошеної мети уможливлюється не лише через грамотну архітектоніку роботу та логічно викладений матеріал, а й опрацьована література.
Результати дослідження апробовані на науково-практичних конференціях. Також, результати дослідження можуть бути використані у правотворчості для удосконалення нормативно-правових актів.
Данна робота є комплексним монографічним дослідженням, яке виконане дисертантом особисто. Вищевказане дає підстави стверджуват, що сформульовані в дисертації наукові положення, висновки і рекомендації мають достатню міру обгрунтованості та достовірності.
Наукова новизна одержаних результатів
Наукова новизна основних положень і висновків дисертації полягає у тому, що дисертація є одним із перших монографічних досліджень, присвячених теоретичним та практичним проблемам формування відомчого регулювання інформатизації податкової служби України, що зумовлено об’єктивними можливостями впровадження та застосування нових досягнень інформатики у податкових правовідносинах, за результатами проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто аспіранткою.
Авторка узагальнює та всебічно розглядає наукові праці провідних українських і зарубіжних науковців, успішно демонструє характерні особливості власних напрацювань, які відрізняють її роботу від наукових доробків інших дослідників, чим, власне, і відзначає наукову новизну одержаних результатів.
Належної оцінки заслуговує спроба дисертантки запропонувати нову ідею щодо структури системи забезпечення інформатизації з відмежуванням її від такого соціально-технічного явища, як комп’ютеризація та пропозиція, пов’язана з запровадженням нового змісту терміна «інформатизація податкової служби» (стор. 49-50).
Практичний інтерес становить формування умов підвищення ефективності функціонування податкової служби, а також задоволення інформаційних потреб, реалізацію прав громадян і суспільства через впровадження нових здобутків інформатики (створення, розвиток, застосування інформаційних систем, мереж, ресурсів, інформаційних технологій на основі сучасної електронно-обчислювальної (комп’ютерної) та телекомунікаційної техніки при забезпеченні податкових правовідносин (стор. 54-69).
Дисертантка пропонує шляхи удосконалення підзаконного забезпечення інформатизації податкової служби України, яке має здійснюватися з чітким дотриманням принципу ієрархічності правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із інформатикою відповідно до положень Конституції України (стор. 94).
Наукове та практичне значення роботи
Аналіз змісту роботи свідчить про самостійну, завершену, аргументовану, комплексну роботу і дозволяє констатувати про високий науково-теоретичний та прикладний рівень проведеного дослідження. Структура і зміст роботи свідчать про цілеспрямованість та комплексний характер дослідження. Це дало можливість автору дійти системної плідності при визначенні результатів і обґрунтуванні низки нових положень, які мають важливе значення для інформаційно-правової науки та практики.
Зокрема, положення, висновки і пропозиції проведеного дослідження розширюють і поглиблюють існуючі уявлення про удосконалення підзаконного забезпечення інформатизації податкової служби України яке, необхідно здійснювати на кількох рівнях державного управління: нормативно-правових актів Уряду України, наказів Державної податкової служби України, міжвідомчих нормативно-правових актів її з відповідними іншими органами центральної виконавчої влади.
Результати дослідження можуть використовуватися: у науково-дослідній діяльності – при подальшому розробленні питань розвитку інформаційного законодавства; у законотворчій сфері – при розробленні пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства; у практичній діяльності – при розробленні відомчих нормативно-правових актів та організаційно-методичної документації; у навчальному процесі – при викладанні дисциплін «Інформаційне право», «Податкове право», «Інформаційна безпека в органах податкової служби України», «Адміністрування податків», «Правова інформатика», «Фінансово-правова інформатика», «Податкова інформатика», «Інформаційна культура» у юридичних вузах, при підготовці лекцій і навчальних посібників із даної проблематики.
Дискусійні положення та зауваження до дисертації
Оцінюючи належним чином зміст дисертації і, відмічаючи його відповідність вимогам, які пред’являються щодо робіт, які подані на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, вважаю за необхідне надати ряд зауважень щодо положень роботи, які потребують уточнення. Окремі зауваження стосуються спірних питань і потребують від дисертанта, як вбачається, додаткової аргументації.
1. Аналіз тексту дисертації та автореферату дає можливість стверджувати про те, що правове забезпечення інформатизації Державної податкової служби України визначається через сутність податкової інформатики, що визначено як елемент відповідної відомчої інформаційної системи. У зв’язку з цим автор приділив значну увагу вивченню положень не лише науки податкового та інформаційного права, а й низки інших галузевих правових наук. Проте автором не враховано у взаємозв’язку з податковим правом положення господарського та цивільного права, що стосуються безпеки інформаційних відносин, пов’язаних із захистом персональних даних у підприємницькій діяльності. Враховуючи комплексний зміст поняття інформатизації та для досягнення повнішого результату наукового пізнання їх сутності, доречно було б вивчити теоретичні напрацювання з позиції безпекознавства.
2. У назві теми дисертації застосовується термін «забезпечення». Проте у дослідженні дане поняття було визначено не як завдання у окремому підрозділі дослідження. Це, відповідно, звузило розуміння забезпечення переважно до такої функції права, як регулювання. У зв’язку з цим у дослідженні не здійснено належного системного структурування проблеми щодо визначення загроз, викликів, небезпек, пов’язаних з інформатизацією державної податкової служби України, та правового закріплення гарантій щодо протидії їм.
3. Визначаючи проблеми законодавчого регулювання інформатизації податкової служби України та шляхи їх вирішення (сторінка 13-14 автореферату та сторінки 136 – 160 дисертації) аспірантка вказує на доцільність увести до Податкового кодексу України норми, пов’язані із положеннями законів України «Про інформацію», «Про державну таємницю», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних». Окрім того запропоновано здійснити юридичне гіперпосилання на відповідні положення загального спеціального інформаційного законодавства щодо такого інституту права, як правовий режим інформації з обмеженим доступом до інформаційних відносин в оподаткуванні. У зв’язку з цим виникає питання щодо ставлення дисертантки стосовно структуризації у правовому забезпеченні інформатизації державної податкової служби України такого її комплексного міжгалузевого підінституту, що умовно можна сформулювати під назвою «правове регулювання інформаційної безпеки в оподаткуванні», яка може бути і складовою такого комплексного інституту, як тектологія інформаційної безпеки в оподаткуванні.
4. У першому розділі дослідження здобувачка подає власне розуміння змісту інформатики, як суспільної діяльності щодо створення, розвитку, застосування автоматизованих інформаційних систем, мереж, ресурсів, інформаційних технологій на основі застосування сучасної електронно-обчислювальної (комп’ютерної) техніки та телекомунікаційних технологій (стор. 10 автореф. та стор 37 дис.). У ряді своїх публікацій член-кореспондент НАПрН України М.Я.Швець, зазначав, що правова інформатика за сутністю має розглядатися як наука про системну інформатизацію правотворчості, правозастосування та правової освіти. З огляду на це виникає запитання: як аспірантка ставиться до такого вузького розуміння правова інформатика?
5. У підрозділі 2.1 розділу II автор значну увагу приділяє аналізу нормативно-правових актів України, проте сприйняття тексту покращилось би, як би дисертантом було проведено аналіз, порівняння аналогічних норм права інших країн.
Разом із тим висловлені зауваження, насамперед, характеризують складність проблеми, що досліджується та не впливають істотно на загальну позитивну оцінку дисертаційного дослідження Касянюк Тетяни Сергіївни.
Висновок
Касянюк Тетяна Сергіївна повно розкрила тему дисертації. Дисертантка стисло, логічно, аргументовано виклала матеріали згідно з вимогами до такого виду робіт. Структура і основний зміст відповідає темі дослідження та повністю її розкриває, що свідчить про цілісність дослідження.
Дисертація є самостійним доробком автора, посилання на наукові праці оформлені належним чином. Наукові статті, які опубліковані за темою дослідження у фахових виданнях, свідчать про якість проведеної роботи, базуються на особистих поглядах та результатах праці дисертанта і відображають зміст дисертації.
Автореферат дисертації відповідає її змісту та повністю відображає основні положення і результати дослідження. Дисертація та автореферат оформлені відповідно до встановлених чинним законодавством вимог.
Виходячи з вищевикладеного, зазначаю, що дисертація Касянюк Тетяни Сергіївни містить наукові положення, сукупність яких у практично-прикладному аспекті забезпечує удосконалення підзаконного забезпечення інформатизації податкової служби України.
Таким чином, дисертація «Правове забезпечення інформатизації державної податкової служби України» за своєю актуальністю, новизною та обґрунтованістю одержаних результатів повністю відповідає вимогам п. 13 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, а її автор – Касянюк Тетяна Сергіївна – заслуговує на присудження їй наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.
Офіційний опонент
доктор юридичних наук, доцент В.А. Ліпкан