Кришталь Микола Андрійович –
ректор Академії пожежної безпеки
імені Героїв Чорнобиля МНС України
кандидат психологічних наук, професор
Строгий Валерій Іванович –
професор кафедри психології, філософії
та суспільних дисциплін
Академії пожежної безпеки
імені Героїв Чорнобиля МНС України
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник
Останнім часом проблема терористичної загрози в сучасному світі отримала статус глобальної, відповідно жодне суспільство не має повної впевненості у власній безпеці, навіть за наявності сил та засобів, що протидіють тероризмові у всій різноманітності його проявів. Тероризм тріумфально крокує по планеті. Цей факт підкріплений численними жертвами, число яких постійно збільшується. На жаль, традиційні методи боротьби з цим антисоціальним явищем, основна сутність яких зводиться до виявлення і припинення діяльності терористично налаштованих членів суспільства, чи їхніх груп, не дає бажаних результатів і терористичного акту не вдається уникнути. Прикладом мають бути події у США — не зважаючи на наявність найпотужніших спецслужб та величезні кошти на їх утримання, не вдалося уникнути трагічних подій 11 вересня. В таких умовах, особливу актуальність набуває здатність спеціальних сил оперативно реагувати на подію та ліквідувати її наслідки. Фактично, першим етапом ліквідації наслідків терористичних актів, та пов’язаних з ними ситуацій на об’єктах різного призначення є специфічна інформаційна робота з усіма учасниками подій з ознаками терористичної діяльності – населенням та фахівцями з цивільного захисту, спрямована на підвищення обізнаності щодо їх небезпеки.
Боротьба з тероризмом (в контексті мінімізації його руйнівних наслідків) має починатися з підготовки населення до дій в особливих умовах, що супутні проведенню терористами терористичного акту — захопленню заручників, підпалу, вибуху, застосування отруйних речовин та т.п., та ліквідації його наслідків, у тому числі й в разі провокації техногенних катастроф. Організація та проведення просвітницьких та практично-навчальних заходів з метою підготовки населення до дій в умовах терористичного акту мають за мету зменшення ризику виникнення непрямих жертв терористичного акту, а таких, що постраждали від інших обставин, наприклад тих, що супроводжують антитерористичну операцію (трагічним прикладом є ситуація з штурмом “Норд-Осту”). Саме ця відповідальна місія, згідно Закону України “Про боротьбу із тероризмом”, є одним з функціональних завдань цивільного захисту та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи — як суб’єкта боротьби із тероризмом. На жаль, стан роботи з цього питання бажає бути кращим. Задля оцінки реального стану підготовки населення до дій в подібних ситуаціях не треба далеко ходити, бо навіть у цій аудиторії не всі мають певне уявлення як себе вести у разі захоплення у заручники, не кажучи про протипожежні заходи у приміщенні або будівлі, в якій знаходяться терористи із заручниками, чи які вже підпалені, заміновані і вибух може статися у будь-яку мить.
Участь підрозділів цивільного захисту у заходах по захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, або у заходах з мінімізації та ліквідації наслідків таких ситуацій під час проведення антитерористичних операцій, потребує від їх співробітників відповідної підготовки.
На нашу думку, в межах професійної підготовки співробітників підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту необхідно, окрім спеціальної підготовки, яка для цього підрозділу є базовою, або профілюючою, передбачати володіння певним обсягом знань та вмінь за суто специфічними розділами антитерористичної діяльності: оперативно-службової, правозастосовчої, організаційно-управлінської та т.п.
Значні корективи завжди вносяться конкретними умовами проведення антитерористичних акцій, тобто живою реальністю з багатьма невідомими. Доречно, на наш погляд, на цьому етапі акцентувати увагу на загальнотеоретичній підготовці, з поглибленим контролем саме інтелектуальної складової професійної підготовленості співробітника, залученням до наукової праці, проведення вузькопрофільних факультативних курсів. Слід приділяти більшу увагу використанню засобів наочності під час проведення просвітницьких та практично-навчальних заходів та в учбовому процесі. Розуміючи, що ми суттєво відстаємо від прогресу у сфері методик навчання у вищій школі, де вже зараз активно йде процес формування комп’ютерно-інформаційної культури, дуже актуальна розробка оптимальних способів перетворення знань в інформаційний ресурс і переведення його з пасивних форм книжково-письмової культури (книг, статей й т.п.) в активні (алгоритми, програми, моделі тощо). І тут на перший план виступає розробка електронних навчальних посібників і спеціалізованих інформаційних ресурсів. Досвід використання цих навчальних систем дозволяє говорити про те, що розвиток комп’ютерних технологій – досить перспективний шлях оптимізації навчального процесу за спецкурсом.
Аналогічні програми слід впроваджувати у профільні навчальні курси з підготовки як фахівців МНС, так і цивільного населення. Тема особливо актуальна в межах реалізації пожежно-профілактичної роботи в навчальних закладах та серед об’єктів різних форм власності.
Комплексно завдання спеціальної антитерористичної підготовки як цивільного населення так і співробітників спеціальних підрозділів цивільного захисту, може бути реалізоване із використанням сучасних інформаційних технологій, наприклад впровадження спеціалізованої системи дистанційного навчання або створення інформаційного ресурсу в мережі Інтернет.