СТРАТЕГІЯ

розвитку ефективних комунікацій

у Збройних Силах України

1. Загальні положення

1.1. Призначення Стратегії

Стратегія розвитку ефективних комунікацій у Збройних Силах України (далі – Стратегія) відображає офіційно прийняту Міністерством оборони України та Збройними Силами України систему поглядів на мету, завдання, принципи та способи налагодження та розвитку комунікацій у Збройних Силах України.

1.2. Основні терміни та поняття

Під процесом комунікації в Збройних Силах України слід розуміти процес обміну інформацією органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів установ, організацій Збройних Сил України між собою з однієї сторони, та з органами державної влади, місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, окремими громадянами, - з іншої.

Комунікатор – суб’єкт процесу комунікації, який передає будь-які відомості та/або дані реципієнту через певні канали зв’язку.

Реципієнт (аудиторія) – об’єкт процесу комунікації, який сприймає будь-які відомості та/або дані від комунікатора через певні канали зв’язку.

Канали зв’язку – сукупність технічних засобів (телефонних, поштових, радіо, електронних тощо), призначених для передачі будь-яких відомостей та/або даних від комунікатора до реципієнта.

Імідж Збройних Сил України – об’єктивний фактор, емоційно забарвлений символічний образ, узагальнене стереотипне уявлення, стихійно або цілеспрямовано сформовані у масовій свідомості, які у концентрованій формі передають сутність цієї структури та несуть певне інформаційне навантаження.

Інші терміни та поняття в тексті Стратегії, визначення яких наведено 
в інших нормативно-правових актах, до цього переліку не віднесено.

1.2. Правова основа розвитку ефективних комунікацій у Збройних Сил України

На сьогодні питання розвитку ефективних комунікацій в Збройних Силах України частково регулюється Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законами України “Про інформацію”(2657-2), “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” (539/97-Р), “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” (537-16), “Про звернення громадян” (393/96-ВР), Указами Президента України від 15 червня 2004 року № 648/2004 “Про воєнну доктрину України”, від 26 травня 2015 року № 287/2015 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року “Про Стратегію національної безпеки України”.

2. Проблема, яка потребує розв’язання

Незважаючи на наявну нормативно-правову базу, що регламентує процес комунікації, її рівень в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України не відповідає потребам сучасності.

Враховуючи сучасні тенденції, війна ведеться в двох вимірах – контактному (силовому) і безконтактному (інформаційному). На Збройні Сили України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Перемога на інформаційному рівні, – половина від перемоги у війні, утвердження інформаційної безпеки, яка відповідно до статті 17 Конституції України, реалізує одну
з найважливіших функцій держави.

Російська влада вирішила перешкодити самостійному розвитку України шляхом дестабілізації внутрішньої ситуації, анексії Автономної Республіки Крим, створення та підтримки незаконних збройних формувань 
на території Донецької та Луганської областей і часткового застосування підрозділів своїх збройних сил.

Революція гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) створила можливості для побудови держави, заснованої на фундаментальних цінностях, визначених Конституцією України, на захист яких із зброєю в руках став український солдат.

Водночас, задовго до загострення ситуації, що перетворилася у збройне протистояння, проти України розпочалась інформаційна війна. Форми, методи, технології та засоби ведення інформаційно-психологічної війни, шляхом приниження української мови і культури, фальшування української історії, формування російськими засобами масової комунікації альтернативної до дійсності, викривленої інформаційної картини світу.

У зв’язку з цим виникла необхідність удосконалення механізму регулювання процесу обміну інформацією, зокрема впровадження принципу партнерської взаємодії, що передбачає не лише інформування суспільства, 
а й налагодження ефективного зворотного зв'язку, проведення відповідної роз'яснювальної роботи, встановлення громадського контролю за діяльністю Збройних Сил України.

Існує нагальна потреба у розробці основних засад розвитку ефективних комунікацій, впровадження стандартів інформаційного обміну в середині Збройних Сил України та з-зовні, підвищення рівня медіа-культури суспільства, які зумовлюють необхідність розроблення плану розвитку ефективних комунікацій Збройних Сил України (далі – План комунікацій).

3. Цілі реалізації Стратегії

3.1. Загальна ціль: досягнення інформаційної безпеки

3.2. Окремі цілі:

3.2.1. Координація та узгодженість дій (внутрішня комунікація)

3.2.2. Інформаційно-комунікаційна діяльність (зовнішня комунікація).

3.2.3. Створення позитивного іміджу Збройних Сил України (зовнішньо-внутрішня комунікація)

4. Принципи розвитку ефективних комунікацій у Збройних Силах України:

довіра та партнерство, відкритість до співпраці поміж усіма учасниками комунікаційного процесу;

збалансування та погодження інтересів, досягнення взаєморозуміння та прозорості в процесі комунікації;

глибокого розуміння дійсного стану речей;

швидкого реагування на конкретні виклики;

конструктивного громадського контролю та критики;

критичного аналізу досягнутих результатів;

поваги до Збройних Сил України, їх призначення, особи українського воїна.

5. Механізми та шляхи розв’язання проблеми 

Розв’язання зазначеної проблеми полягає в одночасному і послідовному виконанню комплексу заходів з розвитку ефективних комунікацій на внутрішньому, зовнішньому та внутрішньо-зовнішньому рівнях, тобто реалізації поставлених цілей.

5.1. Досягнення інформаційної безпеки можливе шляхом:

створення інтегрованої системи оцінки інформаційних загроз та оперативного реагування на них;

протидія інформаційним операціям проти України, маніпуляціям суспільною свідомістю і поширенню спотвореної інформації, захист національних цінностей та зміцнення єдності українського суспільства;

створення і розвиток інститутів, які відповідають за інформаційну безпеку, з урахуванням практики держав – членів НАТО;

удосконалення професійної підготовки у сфері інформаційної безпеки, упровадження загальнонаціональних освітніх програм з медіа-культури із залученням громадянського суспільства та бізнесу.

5.2. Координація та узгодженість дій досягається шляхом:

розробки методичних рекомендацій щодо порядку, методів та способів інформування суспільства про діяльність Збройних Сил України;

створення централізованих комунікаційних груп для розробки зазначених рекомендацій;

створення груп з управління кризовими ситуаціями;

розробки та впровадження програм підготовки прес-офіцерів;

визначення кола осіб, які виявили позитивні комунікаційні навички;

проведення тренінгів з метою вдосконалення навичок ефективних комунікацій;

проведення лекцій з особовим складом Збройних Сил України щодо порядку висвітлення та розповсюдження інформації в глобальній мережі Інтернет, в соціальних мережах;

аналізу та оцінки реформ системи комунікацій в Збройних Силах України, як в окремих структурних підрозділах, так і на рівні керівництва;

налагодження взаємодії у сфері комунікацій з відповідними структурними підрозділами інших військових формувань, органів прокуратури, правоохоронних органів та інших органів виконавчої влади.

5.3. Налагодження інформаційно-комунікаційної діяльності досягається шляхом:

здійснення інформаційного впливу та досягнення зміни поведінки цільових аудиторій;

підготовки офіційних аналітичних повідомлень про найважливіші проведені військові операції для подальшого розповсюдження серед широкої громадськості;

вдосконалення веб-сайтів та сторінок в соціальних мережах Міністерства оборони України та Збройних Сил України;

своєчасних та повних відповідей на запити реципієнтів, які надійшли з використанням електронних форм зворотного зв’язку, телефонного, поштового чи іншого зв’язку;

планування і проведення комунікаційних кампаній “Наші герої”, “Мобілізація”, “Демобілізація” та інші;

запуск та супроводження програми “Тимчасові відрядження цивільних журналістів до військових частин”.

5.4. Створення позитивного іміджу Збройних Сил України здійснюється шляхом:

проведення соціологічного аналізу цільових аудиторій (Додаток 2) в Україні та поза її межами;

створення групи для розробки плану популяризації Збройних Сил України та підвищення престижу військової служби серед населення та особового складу Збройних Сил України;

демократизації цивільно-військових відносин, в основі яких – принципи довіри, партнерства, збалансування та погодження інтересів, взаєморозуміння і прозорості у стосунках, конструктивного громадського контролю та критики;

підготовки та проведення за участі особового складу Збройних Сил України та цивільного населення публічних акцій, демонстрацій, військових парадів, авіа-шоу, святкових мітингів, публічних присвоєнь військових звань, вручень державних нагород, подяк, відзначень героїчних та патріотичних вчинків тощо;

випуску сувенірної та пам’ятної продукції зі знаками розрізнення Збройних Сил України;

розробки системи оцінки результатів успішності реалізації Стратегії.

6. Очікувані результати

Реалізація положень Стратегії дозволить:

удосконалити нормативно-правову базу у сфері комунікацій в Збройних Силах України;

створити дієву систему внутрішніх комунікацій, через покращення координації та узгодженості дій, підвищення ефективності та прискорення бюрократичних процесів;

створити дієву систему зовнішніх комунікацій, яка забезпечить не тільки одновекторне інформування суспільства, а й дозволить налагодити зворотній зв’язок;

покращить репутацію Збройних Сил України та підвищить престиж військової служби;

наблизитись до досягнення інформаційної безпеки в Україні.

7. Ресурсне забезпечення заходів реалізації Стратегії

Заходи реалізації положень Стратегії здійснюються в межах фінансування державних програм реформування та розвитку Збройних Сил України.

Обсяг фінансування заходів та обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії, уточнюються щороку.