<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>GOAL &#187; stratcom</title>
	<atom:link href="https://goal-int.org/tag/stratcom/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://goal-int.org</link>
	<description>ГЛОБАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗНИЦЬКОГО ЛІДЕРСТВА</description>
	<lastBuildDate>Mon, 29 Sep 2025 11:56:40 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.5.2</generator>
		<item>
		<title>Третя світова війна: зсередини командного пункту</title>
		<link>https://goal-int.org/tretya-svitova-vijna-zseredini-komandnogo-punkti/</link>
		<comments>https://goal-int.org/tretya-svitova-vijna-zseredini-komandnogo-punkti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 11 Feb 2016 17:46:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[2016]]></category>
		<category><![CDATA[Інститут геостратегії і стратегічних комунікацій – голова В. А. Ліпкан, доктор юридичних наук, професор]]></category>
		<category><![CDATA[hybrid warfare]]></category>
		<category><![CDATA[inside the war room]]></category>
		<category><![CDATA[Lipkan stratcom]]></category>
		<category><![CDATA[stratcom]]></category>
		<category><![CDATA[world war 3]]></category>
		<category><![CDATA[ww3]]></category>
		<category><![CDATA[Ліпкан]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goal-int.org/?p=4544</guid>
		<description><![CDATA[&#160; Аналіз фільму від Володимира Ліпкана, Голови Інституту майбутнього ГОСЛ, доктора юридичних наук &#160; Війна… Гидке і бридке слово Що вкарбувалось назавжди Чи нелінійна, чи гібридна Тепер творити нам нема коли.   Всі думки зараз про стратком Це зараз основний главком Якщо систему вчасно побудуємо То і державу ми врятуєм. &#160; &#160; &#160; &#160; Днями [...]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>&nbsp;</p>
<p style="text-align: center;"><strong>Аналіз фільму від Володимира Ліпкана, </strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong>Голови Інституту майбутнього ГОСЛ, доктора юридичних наук</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="color: #008000;"><em>Війна… Гидке і бридке слово</em></span></p>
<p><span style="color: #008000;"><em>Що вкарбувалось назавжди</em></span></p>
<p><span style="color: #008000;"><em>Чи нелінійна, чи гібридна</em></span></p>
<p><span style="color: #008000;"><em>Тепер творити нам нема коли.</em></span></p>
<p><span style="color: #008000;"><em> </em></span></p>
<p><span style="color: #008000;"><em>Всі думки зараз про стратком</em></span></p>
<p><span style="color: #008000;"><em>Це зараз основний главком</em></span></p>
<p><span style="color: #008000;"><em>Якщо систему вчасно побудуємо</em></span></p>
<p><span style="color: #008000;"><em>То і державу ми врятуєм.</em></span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Днями на каналі ВВС відбулася прем&#8217;єра фільму &#8220;Третя світова війна: зсередини командного пункту&#8221;.</p>
<p><a href="Війна… Гидке і бридке слово  Що вкарбувалось назавжди  Чи нелінійна, чи гібридна  Тепер творити нам нема коли.     Всі думки зараз про стратком  Це зараз основний главком  Якщо систему вчасно побудуємо  То і державу ми врятуєм.">http://www.bbc.co.uk/programmes/b06zw32h</a></p>
<p><a href="http://www.bbc.co.uk/mediacentre/proginfo/2016/05/inside-the-war-room">http://www.bbc.co.uk/mediacentre/proginfo/2016/05/inside-the-war-room</a></p>
<p>версія росіян і їхнє сприйняття фільму:</p>
<p><a href="http://www.bbc.com/russian/international/2016/02/160203_world_war_three_war_room_bbc">http://www.bbc.com/russian/international/2016/02/160203_world_war_three_war_room_bbc</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>У Даному пості я проаналізую фільм, який спричинив такий суттєвий галас, здебільшого серед тих, хто не бачив його до кінця, так само як, напевно, і не бачив в оригіналі, без якихось там субтитрів.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>У попередніх постах я звертав увагу на появу даного фільму, синхронізовану із реальним вводом військ у Латвію и рішення уряду Британії про відправлення 5 бойових кораблів.</p>
<p>http://www.unian.ua/world/1260415-velikobritaniya-napravit-pyat-viyskovih-korabliv-u-baltiyske-more-dlya-strimuvannya-agresiji-rf.html</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Для логічності викладу матеріалу, я будувати подавати поді, що показуються в фільмі в рубриці Фільм</p>
<p>Свій коментар з екстраполяцією на Україну: Що ж у реальності</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фільм</p>
<p>Для реальності фільму не було застосовано  майже ніяких спецефектів. Все було, немов вельми натуралістично, що створювало додаткові відчуття реальності того, що бачимо.</p>
<p>Локація : штаб квартира, командний пункт, в комяу вирішуються питання стратгеіної оборони України, можемо сказати і іншими словами: хаб стратегічних комунікацій, в якому високопосадовці Великої Британїі, ухвалюють рішення стратегічного рівня, обов’язкові для виконання усіма суб’єктами виконавчої влади.</p>
<p>Цікавість фільму у тому, що в ньому майже немає ніяких картинок, кліповості, як це залюбки використовують американці при виробництві кінопродукції. Згадаємо, прикладом, нещодавно аналізований фільм про Бенгазі.</p>
<p>Тобто все відбувається в рамках однією кімнати… все вирішується там, за столом переговорів, дискусій, а інколи й полеміки.</p>
<p>Загальна картинка була узята з України, оскільки саме наша держава  є класичним прикладом механізму утворення так званих „народних республік” на сучасному етапі розвитку суспільства в тому числі розвитку стратегії ведення війни.</p>
<p>В історії було багато інших прикладів, зокрема Сталін бажав утворення народної республіки в Фінляндії, інші тоталітарні лідери також прагнули використати цей механізм для експансії власної влади. Однак свого часу Сталіну завадила опозиція, на яку він розраховував, оскільки вона вчасно зрозуміла пагубність для власної держави та її суверенітету підтримки з боку тоталітарного лідера СРСР. Стосовно подій у фільмі, то вони відбуваються таким саме чином, як це було в АРК України, Донецькій, Луганській, Харківській та деяких інших областях:</p>
<p>•        проведення „спонтанних” демонстрацій у Даувгавпілсі, метою яких виступає захоплення державних будівель;</p>
<p>•        захоплення державних будівель із подальшим обовязковим скидуванням державних прапорів Латвії із державних установ -це іманентний скаральний компонент будь-якої російської агресії, оскільки, слідуючи за відомими російськими військовими начальниками, в мозок росіян вбили постулат: де російський прапор повісили, там його уже ніколи не знімуть;</p>
<p>•        наявність неодмінного атрибуту сучасних проповідників „руського миру”: георгіївської стрічки;</p>
<p>•        захоплення влади відбувається &#8220;представниками народу&#8221; (котрі дивним чином знаються на тактиці захоплення державних будівель, застосуванні нелетального фізичного впливу при фізичній протидії охоронцям державних будівель, мають при собі вогнепальну зброю, вміло користуються нею, заподіюючи нелетальні поранення тощо).</p>
<p>Причому в Латвії для цього в принципі існують об’єктивні причини: якщо московська пропаганда роками успішно прагнула придумати та вкарбувати у пострадянську свідомість нових українців власний архетип, у той час як в реальності ніколи і ніде в Україні не відбувалося утиску російськомовних, то в Латвії все навпаки: там російськомовні громадяни не мають громадянства, вони позбавлені багатьох привілеїв, що мають громадяни Латвії, що є латишами за національною ознакою і за народженням, знають латиську мову тощо. Тобто в реальності для застосування сили і захисту так званого „російськомовного населення” в Латвії існує набагато більше реальних причин, ніж вони були в Україні.</p>
<p>Потім звичайно, серед тих, хто захоплював будівлю, опиняється лідер, який проголошує референдум про автономію Даугавпілсу від Риги.</p>
<p>„Всезагальна” підтримка (тими, хто прийшов на мітинг, серед яких багато нежителів Латвії) легітимує проголошене рішення про референдум.</p>
<p>Водночас офіційна влада Латвії, не маючи можливості самотужки придушити в корінні такі дії, локалізувати  провокаторів та здійснити систему профілактичних заходів та відповідних заходів стратегічних комунікацій за знайомим для пересічного українця сценарієм, звертаються до Європи з проханням про допомогу, одночасно звертаючись до Путіна,  що офіційна влада в Ризі не визнає результати референдуму.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Що в реальності?</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Знайома картина: пригадуємо Турчинова, Яценюка, які говорили ті самі речі… Результат всім відомий…</p>
<p>У фільмі дуже красиво і пансько опускається позиція Італії, Іспанії, Греції, навіть Франції. Увиразнено формується однозначна нейтральна позиція Німеччини…</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>На момент вторгнення російсько-терористських військ в Європі існувало і було сформовано могутнє проросійське лоббі. За допомогою могутніх інформаційних каналів передусім Russia Today, були сформовані усі передумови для того, щоб для світового співтовариства зобразити цей акт агресії як внутрішній конфлікт…</p>
<p>- В Італії  &#8211; Берлусконі – одвічний друг Путіна,</p>
<p>- Іспанія міцно пов’язана із Росією економічно,</p>
<p>- Чехія &#8211; Президент Земан відкрито підтримав Путіна,</p>
<p>- Словаччина &#8211; проросійська політика завжди навіть не приховувалася</p>
<p>- Греція, балансуючи на межі виживання, як ревнива жінка побоювалась, що якщо вся увага і фінанси перекинуться до України, до їх не буде чим годувати, тому грекам аж ніяк не вигідно було втарчати роль європейської терпіли, щоб й надалі продовжувати скиглити та викачувати багатомільярдні кошти з бюджету ЄС.</p>
<p>- Франція… Ця країна за своєю імперськістю є спорідненою із Росією. Будова Містралів, з наступним сумнівним продажем їх Єгипту, дружба Путіна і Саркозі, а також фінансова підтримки Ліпен, створили для Росії безпрограшний варіант: аби хто не прийшов до влади у Франції, з Росією ці люди мають грані стосунки. А отже Франція насправді\, незважаючи ні на які офіційні, потрібні, пусті та галасливі промови, ніколи не буде проти Росії.</p>
<p>- Німеччина …. Я був там влітку. Знаєте, там ще й досі у парках висять герби СРСР, там ще й досі шанують радянських солдат (помилково ототожнюючи їх лише з руськими) і вважають, що саме Москва звільнила Німеччину від фашизму, саме тому, вони з дитинства навчені поважати Росію як берегиню, колиску їхнього світлого капіталістичного майбуття. Коли я натрапив біля Рейхстагу на руського, який там стояв із прапором Росії і певними філософськими гаслами, я вже тоді збагнув, що німці навіть не здогадуються, як філігранно і чітко працюють росіяни, готуючи собі ґрунт для майбутнього захоплення системи управління в Німеччині. Згадаємо і фінансову складову: на момент початку агресії проти України торгівельний обіг складав понад 320 мільярдів євро. Тому Німеччині було, ЩО втрачати. Тому Штайнмаєр до останнього пробував переконати Порошенка, що росіян немає в Україні, що не слід застосовувати зброю, слід погодитися на федерацію, слід взагалі погодитися, щоб не досаджати Німеччині….</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Тобто як у фільмі, так і на практиці, найбільшу підтримку гіпотетично могли надати лише дві країни: Велика Британія і США. Щоправда в житті для України з’явився ще один ситуаційний партнер — Польща.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фільм</p>
<p>Головне питання у дійових осіб фільму після захоплення адміністративних будівель: чи можна вважати дану ситуацію такою та ідентифікувати її як таку, що повністю підлягає та відповідає статті 5 Статуту НАТО про колективну оборону. Іншими словами: герої фільму за столом у високих кабінетах на початку вирішували: чи є дана ситуація такою, щоб вважати її необхідною для застосуваня сил колективної оборони.</p>
<p>Цікавим є те, що у фільму наводиться чіткий та детальний аналіз подій в АР Крим України. І головне: лунає ключова фраза:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>якщо Україна була б в НАТО, то всі ті зелені, голубі, ввічливі та інші чоловічки були б однозначно ідентифіковані як вороги та їхня присутність слугувала б підставою для застосування ст. 5 про колективну оборону.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Що в реальності:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Таким чином висновуємо: якщо б Україна, незважаючи ні на які застереження та прямі погрози Росії вступила до НАТО (події в 2008 році, коли ми стояли за крок до цього ще треба детально проаналізувати та зробити відповідні висновки з ухваленням відповідних рішень), то це унеможливило б реалізацію будь-якого сценарію гібридної війни, до якого ми виявилися просто нездатними для відбиття та неготовими передусім морально та ментально стріляти в ворогів — росіян. Адже військова група в Криму дозволяла не лише ефективно обороняти державу, а й досягти значних переваг при бойовому контакті з росіянами.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фільм:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Дійові особи жваво обговорюють методи, які Росія застосувала для сепаратизму на території Латвії: починаючи від пропаганди, завершуючи загрозою застосування сил спеціальних операцій. Причому із застосуванням технологій GRP, Reach &amp; Frequency інформація про те, що Українська частина території (Крим) і Латвія речі не однакові: Латвія — член НАТО, відповідно дії мають бути не такими як щодо України, повторюється 3-5 разів за короткий проміжок часі, лунаючи з вуст різних членів комісії, що зібралася за столом переговорів.</p>
<p>таким чином формується чіткий посил: Україна має бути членом НАТО, це дасть додаткові суттєві можливості у ефективній протидії Росії.</p>
<p>Всі застереження, ніби країни, що воюють не пртймають до Альянсу &#8211; маячня.Туреччина, Греція і Кіпр мають одне до одного територіальні суперечки і нічого їм не заважє бути членами одного блоку.</p>
<p>При аналізові подій, що відбулися на захопленій території Латвії в обіг вводяться такі поняття, як: детероризація, деескалація…</p>
<p>Характерним є використанням картинок з України:</p>
<p>•        побиття поліцейських місцевими проросійськими громадянами (тітушки в Україні);</p>
<p>•        проведення побитих та скривавлених поліцейських крізь оскаженілий натовп, коли кожен з натовпу намагався вдарити, плюнути чи просто фізично знищити співробітника правоохоронних органів (пригадуємо, як у нас майданівці тягли побитих беркутівців до сцени і волали, щоб їм відтяли руки, як ставили на коліна тих, хто присягав служити закону, як захоплювали місцеві районні відділи внутрішніх справ, СБУ, державні будівлі, а потім звинувачували їх у тому, що вони не йдуться захищати батьківщину проти сепаратизму, водночас як викрали депутата Горлівської ради, розрізали йому пуза, засипали туди сіль і втопили, як били 2 роки тому мирних демонстрантів в Донецьку).</p>
<p>Тобто картинка ідентична, кожен українець абсолютно зрозуміє, як і що відбувалося насправді в Україні: хто організовував ці мітинги в Криму, чому так швидко прапори Партії Регіонів перефарбували на прапори Росії тощо.</p>
<p>Мене задовольняє те, як детально і чітко було проведено в фільмі аналіз українських подій, все розкладено по полочкам. Жаль, тільки громадяни окупованих територій цього не побачать, оскільки й надалі будуть думати про хунту, бандерівців, єврогеїв та американську заразу…</p>
<p>•        не оминули деталі і тих картинок, коли сепаратисти використовували каміння, палили шини …</p>
<p>Причому, в фільмі робиться красива картинка, коли голова мятежників звертається до ЗМІ Росії і просить їх про допомогу російськомовному населенню. Причому Росія, як і з подіями в Україні, абсолютно відхиляє будь-які натяки на свою причетність до цього і взагалі присутність в Латвії. Більше того, робиться спроба зобразити все як звичайні порушення громадського порядку.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Оскільки Латвія — член НАТО, то всі ці інформаційні флуди, які не мають нічого спільного із дійсністю, були повністю проігноровані США і ухвалюється рішення про направлення контингенту сил швидкого реагування до Латвії.</p>
<p>Звичайно, що Росія у відповідь, проводить, немов планові, навчання своїх військ.</p>
<p>У цей час сепаратисти продовжують працювати зі ЗМІ:</p>
<p>•        зображують нелюдяність Ризької влади;</p>
<p>•        показують фейкові звірства ризьких правоохоронців та військових;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Що в реальності:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Пригадуєте, як уміло одні й ті ж жінки, влаштовували „концерти” про своїх немов забитих до смерті синів, як вони благали допомоги у Путіна. Згадуєте про розповсюдження міфу про те, що на Майдані їли дітей, що якщо прийдуть бандерівці, то всіх москалів поз’їдають. Потім були псевдокартинки з маршу рівності, яких в засобах дезінформації Росії назвали нацистами, неофашистами. Давайте пригадаємо, що напередодні майдану, починаючи з 2012 року активізувалися певні псевдонаукові конференції та семінари, на яких активно обговорювалася тема „неофашизму в Україні”, „неонацизму в Україні” . Причому в дану діяльність, для притягнення до неї більшої уваги була застосована ще одна концепція стратегічних комунікацій: утягнення ключових лідерів. Зокрема Л.Кравчук брав безпосередню участь у заходах різного рівня, щодо розповсюдження ідей про необхідність боротьби з неофашизмом та неонацизмом в Україні. Тобто факт існування вже стверджувався в самій постановці питання.</p>
<p>Таким чином, з роками, лише зараз розуміємо: вже тоді готувався живильний ґрунт для того, щоб визнавати будь-які антиурядові течії неофашистськими або неонацистськими з подальшою відповідною роботою з ними. А для російського глядача була сформована примітивна але просто картинка: там в Україні: неофашисти, бандерівці, хунта, заколот — все погано; тут, дома в Росії — все добре, стабільно, нехай і лайно, але своє, рідне. Щоб зараза не перекинулася, щоб захистити своїх співгромадян (громадян України, які свідомо стали громадянами саме України, а не Росії, яких ніхто до цього не змушував) ми, росіяни, маємо допомогти своїм.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фільм:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>У фільмі все чітко зображено, всі деталі роботи сепаратистів, роботи ЗМІ тощо. Фактично вимальований чіткий механізм проведення інформаційної операції як складової гібридної війни.</p>
<p>Далі, з метою більшої мотивації долучення Великої Британії до цього конфлікту, за сценарієм режисера відбувається захоплення машини з британськими інструкторами. Для полегшення сприйняття і взагалі красочності картинки усі сепаратисти розмовляють чистою російською мовою. Тобто артисти для цього фільму були узяті російськомовні. Це дуже сильний телевізійний прийом, оскільки діалектизми, пейоративна лексика, якою суттєвим чином насичена російська мова, створюють реальну картинку.</p>
<p>Потім затриманих демонструють усьому світу….</p>
<p>Потім затриманий читає усьому світу написаний заздалегідь терористами текст, говорячи про те, що він дуже шкодує за свої вчинки, що він так вчинив проти мирного литовського російськомовного населення&#8230; Базікало, базікало, базікало&#8230;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Що в реальності:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Пригадуєте, як через зраду керівника донецької Альфи було затримано наших трьох співробітників СБУ, яких потім всім показували і говорили, що карателі приїхали …</p>
<p>Пригадуєте, скільки в Youtube сепаратисти заливали відео із захопленими у полон українськими військовими, яких змушували говорити, що вони шкодують, що вони не знають заради чого вони воюють..</p>
<p>Відтак, фактично, інформаційна складова виступає могутнім елементом проведення будь-яких спец операцій.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фільм</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Далі постає потреба в посиленні градусу подій і автор сценарію робить хід конем: він демонструє збиття російськими військовими зі своєї території гелікоптера з військовими НАТО і латишами.</p>
<p>Відбувається ключовий діалог між особами, що зібралися в командному пункті:</p>
<p>-        з одного боку, всі розуміють, що нанесення удару-відповіді по російській військовій базі, звідки було збито гелікоптер НАТО, трактуватиметься Росією як напад на суверенну державу, і що Росія за такого випадку може застосувати весь арсенал своєї зброї, включаючи ядерну;</p>
<p>-        опоненти з іншого боку, відстоюють кардинально інший ключовий посил: якщо ми і надалі дозволятимемо руським безкарно робити все, що їм заманеться, то вони не скінчать агресію.</p>
<p>Лунає ключовий посил: Ми маємо відповісти, навіть, якщо це на території Росії.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Що в реальності:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>На нашій пам’яті багато збитих гелікоптерів, в тому числі і з генералом Кульчицьким. Так само збитий літак МН17, історія і правда події про що, й донині лишаються втаємничими, оскільки Нідерланди не можуть визнати факту того, що літак із її пасажирами збили російсько-терористські війська.</p>
<p>Таким чинном, бачимо, що в фільмі, навіть і цей елемент було встановлено до сценарію, тобто всі ключові елементи фізичної дестабілізації.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фільм:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>У цей час для допомоги сепаратистам вирушає гуманітарний конвой.</p>
<p>Правда в Латвії, на відміну від України, у фільмі, завдання гуманітарного конвою були дещо звужені: лише постачання зброї сепаратистам, передача грошей, продуктів харчування.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Офіційна влада безпорадно заявляє, що цей конвой є порушенням латвійського законодавства, що він є протизаконним, він не проходив відповідні митні процедури, ніхто з міжнародних спостерігачів не мав доступу до нього… Але знищити його немає ані сил, ані політичного духу. Конвой в Латвії …</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Що в реальності:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Гуманітарний  конвой — цікава назва була придумана для того, щоб лайно назвати цукеркою. Гуманітарний конвой — сучасний ефективний засіб ведення гібридної війни, за якого з використанням і підтримкою збройних сил, спеціальних операцій, під виглядом допомоги на території країни, всупереч її законодавству, потрапляє контрабанда продуктів, зброї та інше. Більше того, щоб не їхати пустими до дому, гуманітарний конвой в Україні повністю вивозив найбільш важливі підприємства: інфраструктура була знищена. Апаратуру, елементи інфраструктури, тобто фактично було здійснено не те що рейдерство, а звіряче пограбування, зґвалтування інфраструктури України.</p>
<p>Стріляти в Україні по конвою ніхто не наважився…</p>
<p>І навіть зараз, незважаючи на можливості, підтримку світового товариства, ми продовжуємо спостерігати, як Росія постачає и надалі насичує зброєю сепаратистські сили.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фільм:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Звичайно. Наші головні герої, які представляють Раду Національної безпеки, управління комунікацій МЗС, Парламент, посол Британії в Росії, посол Британії  в Латвії  тощо розуміють непередбачуваність Росії та дій керівництва даної картини. Точиться запекла дискусія щодо реальних можливостей ведення глобальної війни: якщо віддати Латвію, то наступною буде Польща.</p>
<p>Цікавим є те, що в фільмі, нехай і не наскрізно, але продемонстрована обізнаність членів кабінету змістом нової Стратегії національної безпеки Росії, яку Путін затвердив 31 грудня (новорічне привітання для росіян !) 2015 року. Таким чином, відчуття реальності, при перегляді даного фільму, абсолютно не віртуальне, не штучне. Я дивився фільм. наче реальну історію, реальний прогноз, реальне попередження Росії: ми знаємо ваші плани, ми знаємо про вашу здатність нанести тактичні ядерні удари, ми готові дати відповідь, ми готові до підтримки наших союзників, ми не дамо Вам чинит безправ&#8217;я і й агресію надалі.</p>
<p>Натомість за столом розгортається дискусія: чому через країну в 2 мільйона (Латвія) ми маємо розпочинати глобальну війну? Адже життя УСЬОГо Альянсу є важливішим і ціннішим за життя одного члена Альянсу. Не є вартим розпочинати третю світову через Латвію.</p>
<p>Натомість опоненти  даних думок виголошують: мирні пропозиції знищують НАТО, через них вся концепція НАТО втрачає сенс і опиняється під загрозою.</p>
<p>Лунає ключова фраза: визнається помилка того, що допустили гуманітарний конвой.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Що в реальності:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Маємо відстоювати власні національні інтереси, маємо припинити постачання зброї терористам, хоч би як наш ворог його не називав: подарунки від Діда Мороза на новий рік; гуманітарний конвой, З миром у серці, з любов’ю до братів-українців тощо. На даному етапі історичного розвитку Росія — ворог України, все, що йде від ворога і спрямовано на знищення нашої держави, може зашкодити їй — має бути знищено, ліквідовано, помножено на нуль.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фільм:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Ставиться ультиматум: за 72 години Росія має забрати свої війська і убратися з Латвії.</p>
<p>Росія показово приводить свої ядерні війська у стан повної бойової готовності..</p>
<p>В кімнаті з’ясовується дві ключові стратегії:</p>
<p>- credibility — правдоподібність того, що Росія застосує зброю, довіра тій інформації, що надходить з розвідувальних джерел щодо ядерної війни;</p>
<p>- capability — реальна здатність Росії застосувати ядерну зброю, включаючи прорахування наслідків для самої Росії.</p>
<p>Звичайно, що діалог в кімнаті постійно переривається консультаціями з іноземними партнерами по Альянсу. Почергово Італія, Іспанія, Греція відмовляються брати участь у війні проти Росії.</p>
<p>Німеччина, дотримуючись своєї минулої позиції, не бажає ескалації конфлікту, який може спричинити третю світову війну.</p>
<p>Демонстративно, чомусь жодного слова не згадується про Польщу і Туреччину, незважаючи на те, що дані країни володіють потужним потенціалом використання сил швидкого реагування.</p>
<p>Лишаються лише США.</p>
<p>Звучить ще одна ключа фраза: ми спостерігаємо фрагментацію НАТО.</p>
<p>Постає потреба у створенні дієздатної коаліції (workable coalition).</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Що в реальності:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Коли почали відбуватися події в Криму, а згодом і в усіх східних та південних областях України, ми згадуємо той факт, що світове товариство значно розділилося в своїх оцінках. Скажу по-іншому: реальну оцінку дали лише США та Велика Британія. Німеччина до останнього прагнула дипломатичним шляхом вплинути на Росію не „робити дурниць” та не тривожити заспокійливий захід своїми видумками та „проделками”. Не вийшло. Росія, відчувши відсутність одностайності, почала діяти більш активно в Україні. Більше того, були зроблені відповідні геополітичні кроки щодо ескалації відносин з Туреччиною та частиною мусульманського світу через участь Росії у війні в Сирії.</p>
<p>Таким чином, бачимо: якщо вчасно не зупинити агресію, то агресія вже вийде з-під контролю і розповсюдиться у некерованих масштабах на інші території та простори.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фільм:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Американські і британські військові починають бій з російсько-терористськими формуваннями.</p>
<p>Внаслідок проведеної операції демонструють тіла вбитих британських солдатів.</p>
<p>Далі Росія застосовує тактичну ядерну зброю проти кораблів британських військово-морських сил, котрі були спрямовані на забезпечення проведення спеціальної операції з відновлення територіальної цілісності держави-члена НАТО.</p>
<p>Застосування ядерної зброї проти держави-члена НАТО — фундаментальна помилка.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Визнається помилка відносин з Україною: в контексті з Україною використання Росією сили проти України не було правильно оцінено, але це правильно оцінено в контексті Латвії.</p>
<p>Далі йдуть перемовини між британцями та американцями щодо застосування ядерної зброї. Британці наполягають на тому, що НЕ потрібно застосовувати її у відповідь на російський удар. Американці ж, своєю чергою, відстоюють позицію, що, якщо не вдарити першими, то Росія похоронить весь світ у ядерному попелі.</p>
<p>Американці застосовують ядерну зброю проти Росії.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Кінцівка фільму риторична:</p>
<p>Головуючий у кімнаті анонсує: якщо Росія запустить своєї ядерні ракети. То у нас буде лише декілька хвилин на прийняття рішення про нанесення ударів у відповідь.</p>
<p>Чи ми будемо готові відповідати? Чи ми завдаватимемо удари у відповідь? Які інструкції ми маємо дати нашим командирам?</p>
<p>Коли відбувається голосування, то ЗА нанесення ударів голосує меншість, усього три присутні в кабінеті…</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center">Резюме</p>
<p>Фільм цікавий, пізнавальний. На основі реальних подій, реальних, а не вигаданих складових гібридної війни чітко показана вся сутність і підступність даного типу війни. Це і формування народних республік, і застосування мас-медіа, і гуманітарні конвої, і утягнення ключових лідерів, і використання п&#8217;ятої колнни….</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Показана слабкість держав, передусім слабкість через острах застосування ядерної сили Росією. Саме на цій слабкості і грає Росія. Якщо вона буде знати, що Європа і світ готові нанести  ядерні удари у відповідь, то її наглість у зухвалість будуть значно зменшені, адже шкода заподіяння неприйнятного ризику для Росії теж не є бажаною перспективою їхнього розвитку.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Констатується про фрагментацію держав всередині Альянсу.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Визнається помилковою політика щодо України ненадання своєчасно силової підтримки під час захоплення АР Крим, через що ескалація конфлікту набула непрогнозованих форм.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Обґрунтовується стримана військова підтримка України тим фактом, що Україна — не член НАТО.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b>Для України декілька важливих висновків:</b></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>1. Маємо боронити свій суверенітет, покладаючись на власні сили.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>2. Незважаючи ні на які перепони, необхідно під будь-яким приводом стати членом НАТО.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>3. Потрібно й надалі розробляти теоретично і практично втілювати концепцію протидії гібридним війнам.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>4. Постає потреба у відпрацюванні такого елемента гібридної війни, як п’ята колонна: за умов України, знищення професійного ядра правоохоронної системи, повсякчасної дискредитації нової поліції, п’ятою колоною в Україні можуть стати злочинні елементи, організовані злочинні угруповання, котрі керуватимуться з Росії. У поєднанні з люмпенами і маргіналами тимчасово окупованих територій, а також ображених співробітників правоохоронних органів, окремих членів розформованих добровольчих батальйонів, вони становлять серйозну та суттєву загрозу національній безпеці у в внутрішній сфері.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>5. Потребує свого розроблення система стратегічних комунікацій, як найбільш дієвий механізм формування та реалізації державної інформаційної політики в умовах сучасних інформаційних трансформацій та формуванні нових безпекових просторів.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://goal-int.org/tretya-svitova-vijna-zseredini-komandnogo-punkti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експертний висновок на проект  Указу Президента України  «Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони»</title>
		<link>https://goal-int.org/ekspertnij-visnovok-na-proekt-ukazu-prezidenta-ukraini-pro-zatverdzhennya-koncepcii-rozvitku-strategichnix-komunikacij-sektoru-bezpeki-i-oboroni/</link>
		<comments>https://goal-int.org/ekspertnij-visnovok-na-proekt-ukazu-prezidenta-ukraini-pro-zatverdzhennya-koncepcii-rozvitku-strategichnix-komunikacij-sektoru-bezpeki-i-oboroni/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Oct 2015 10:28:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[2015]]></category>
		<category><![CDATA[Інститут геостратегії і стратегічних комунікацій – голова В. А. Ліпкан, доктор юридичних наук, професор]]></category>
		<category><![CDATA[Інститут ефективної комунікації - голова О. Ф. Юрчук, кандидат філологічних наук, доцент]]></category>
		<category><![CDATA[Нормопроектна діяльність]]></category>
		<category><![CDATA[Радник Президента - О. В. Кушнір, кандидат юридичних наук]]></category>
		<category><![CDATA[DoD]]></category>
		<category><![CDATA[gloabal deterrence]]></category>
		<category><![CDATA[global strike operations]]></category>
		<category><![CDATA[integrated intelligence]]></category>
		<category><![CDATA[ISR]]></category>
		<category><![CDATA[kinetic combat effects]]></category>
		<category><![CDATA[non-kinetic combat effects]]></category>
		<category><![CDATA[reconnaissance]]></category>
		<category><![CDATA[stratcom]]></category>
		<category><![CDATA[stratcom Jurchuk]]></category>
		<category><![CDATA[stratcom Kushnir]]></category>
		<category><![CDATA[stratcom Lipkan]]></category>
		<category><![CDATA[strategic communications]]></category>
		<category><![CDATA[surveillance]]></category>
		<category><![CDATA[ГОАЛ]]></category>
		<category><![CDATA[ГОАЛ стратком]]></category>
		<category><![CDATA[експерти ГОАЛ]]></category>
		<category><![CDATA[сратком ГОАЛ]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні комункації]]></category>
		<category><![CDATA[стратком]]></category>
		<category><![CDATA[стратком Ліпкан]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goal-int.org/?p=4031</guid>
		<description><![CDATA[  Експертний висновок на проект Указу Президента України «Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони» Підготовлений колективом ГОСЛ у складі: ЛІПКАН Володимир Анатолійович Голова Інституту майбутнього доктор юридичних наук, доцент академік Академії наук вищої освіти України КУШНІР Ольга Василівна Радник Президента зі стратегічних комунікацій ГОСЛ кандидата юридичних наук  ЮРЧУК Ольги Федорівни Голова Інституту [...]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td valign="top" width="314"> <b style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px;"> </b><b style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px; text-align: -webkit-center;">Експертний висновок на проект</b></p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px; text-align: left;" align="center"><i>Указу Президента України</i></p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px; text-align: left;" align="center"><i>«Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони»</i></p>
</td>
<td colspan="2" valign="top" width="380">
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px;" align="center"><span style="color: #ff0000;">Підготовлений колективом ГОСЛ у складі:</span></p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px;" align="center"><span style="color: #800080;"><b>ЛІПКАН Володимир Анатолійович</b></span></p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px;" align="center">Голова Інституту майбутнього</p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px;" align="center"><em>доктор юридичних наук, доцент</em></p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px;" align="center">академік Академії наук вищої освіти України</p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px;" align="center"><span style="color: #800080;"><strong>КУШНІР Ольга Василівна</strong></span></p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px; text-align: center;">Радник Президента зі стратегічних комунікацій ГОСЛ</p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px; text-align: center;"><em>кандидата юридичних наук</em><b> </b></p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px; text-align: center;"><span style="color: #800080;"><strong>ЮРЧУК Ольги Федорівни</strong></span></p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px; text-align: center;">Голова Інституту ефективної комунікації ГОСЛ</p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px; text-align: center;"><em>кандидат філологічних наук, доцент</em></p>
<p style="color: #333333; font-family: Georgia, 'Times New Roman', 'Bitstream Charter', Times, serif; font-size: 13px; line-height: 19px;" align="center">
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>&nbsp;</p>
<p>Нині можна констатувати про необхідність дальшого розвитку державної інформаційної політики, в контексті формування системи успішного ведення гібридної війни, яка включає як методи виявлення та протидії, так і безпосередню активну фазу ведення даної війни.</p>
<p>Визначальним компонентом сучасного державотворення виступає налагодження стратегічних комунікацій, причому не лише в конкретному центральному органів виконавчої влади, а й у цілому в системі цих органів. Саме тому вирішальним напрямом є чітке та консенсуальне усвідомлення складових стратегічних комунікацій, кола суспільних відносин, а також місця та ролі, відповідальності та здатності МО України здійснювати стратегічні комунікації як основного суб’єкта даної діяльності в системі забезпечення національної безпеки України.</p>
<p>Важливим компонентом сучасного розвитку інформаційного суспільства та формування національної ідентичності виступає усвідомлення необхідності формування ефективної системи стратегічних комунікацій, визначальним елементом якої виступають ЗСУ. Саме тому актуалізація питання про необхідність унормування системи стратегічних комунікацій є вчасною та актуальною.</p>
<p>Утім, зважаючи на важливість даного документа, його концептуально-методологічну роль, а також значеннєвий потенціал для систематизації інформаційного законодавства у сфері діяльності ЗС України, нижче подано критичні зауваження на текст проекту даного документа.</p>
<p>Для коректності зауважень, зліва розташовано текст документа, а праворуч – текст зауважень. <b> </b></p>
<p align="center"><b>Проект Указу Президента України</b></p>
<p align="center"><b>Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікаці<span style="text-decoration: line-through;">ї </span>й сектору безпеки і оборони</b></p>
<p align="center"><b>(помилка прямо в назві документа)</b></p>
<p>&nbsp;</p>
<table width="690" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td valign="top" width="312">
<p align="center"><b>Текст оригіналу документа</b></p>
</td>
<td valign="top" width="378">
<p align="center"><b>ЗАУВАЖЕННЯ</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="312">Реалізація основних цілей у сфері воєнної політики України потребує удосконалення системи забезпечення воєнної безпеки, яка б гарантувала надійний захист держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, гідне сприйняття України на міжнародному рівні та відповідала критеріям членства України в ЄС і НАТО.</td>
<td valign="top" width="378">В законодавстві не існує такої категорії, як «<b><i>сфера воєнної політики</i></b>».24 вересня 2015 року Указом Президента України № 555/2015 було затверджено Рішення РНБОУ про нову редакцію «Воєнної доктрини України».</p>
<p>У даному документі визначаються засади державної політики у сфері воєнної безпеки, як складовій національної безпеки. Відтак, укладачі проекту вживають некоректний термін, який не є усталеним, а також утворює колізію із Законом України «Про основи національної безпеки України».</p>
<p>Вкотре тиражуються неправильні ідею щодо визначення безпеки через категорію захисту.</p>
<p>Невірним є використання терміну «гідне сприйняття»: гідне для кого? Для бомжа або люмпена гідне сприйняття полягає у пляшці водки та свіжих помиях на смітнику.</p>
<p>Для інтелігента та поміркованого громадянина дане поняття трактується абсолютно по-іншому.</p>
<p>Членство в НАТО не є гарантом безпеки. Гарантом безпеки є адекватна національним інтересам, система забезпечення національної безпеки. Критерії НАТО можуть виступати одним із додаткових показників ефективності діяльності СЗНБ.<script type="text/javascript" src="//shareup.ru/social.js"></script></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="312">Забезпечення інформаційної складової воєнної безпеки здійснюватиметься шляхом запровадження ефективної системи заходів Стратегічних комунікацій у діяльність органів сектору безпеки</td>
<td valign="top" width="378">Ми не можемо забезпечувати безпеку складовим складових: воєнна безпека, є складовим елементом національної безпеки, тому забезпечувати безпеку інформаційної складової складовою національної безпеки є абсурдом.Більше того, інформаційна складова по суті такою не є, адже нині змістом воєнної безпеки є попередження, ефективна протидія, а також ефективне проведення гібридних війн проти супротивника. Тому інформаційна діяльність, а також стратегічні комунікації стосуються не лише інформаційної складовою.</p>
<p>Термінологія «<i>ефективна система заходів комунікацій</i>» є нелогічною і неточною. Не зрозумілою для правозастосування</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="312">Метою Стратегічних комунікації сектору безпеки і оборони є досягнення переваги над воєнним противником шляхом реалізації державної інформаційної політики на тимчасово окупованій противником території України і міжнародній арені</td>
<td valign="top" width="378">Мета визначена концептуально невірно, вузько. В ній відсутній стратегічний компонент. Адже результатом тиші на сході, є заходи не лише на тимчасово окупованій території, а й передусім за кордоном – мінську, Парижі, Вошингтоні, Нью-Йорку</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="312">Досягнення мети забезпечується шляхом виявлення, попередження та ефективної протидії інформаційно-психологічним впливам іноземних держав, спрямованим на підрив обороноздатності, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, дестабілізацію внутрішньої соціально-політичної обстановки, провокування міжетнічних та міжконфесійних конфліктів в Україні.&nbsp;</td>
<td valign="top" width="378">Використання застарілого інструментарію: виявлення, попередження та протидія – не відповідає сучасним як теоретичним так  і практичним напрацюванням у безпековій науці та безпековій практиці. Основним призначенням інформаційно-психологічних операцій, як складових страткому виступає створення сприятливих умов для реалізації національних інтересів, тобто йдеться про проактивний, тобто випереджуючий підхід.Підхід реактивний – є ортодоксальним, атавістичним, і таким що перетворює Україна на одвічну жертву.</p>
<p>Слід з цим покінчити раз і назавжди!</p>
<p>Більше того дані цілі абсолютно не відповідають ЗМІСТУ ВОЄННОЇ ДОКТРИНИ, а також ЗУ «Про основи національної безпеки України»</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="312">Розвиток системи Стратегічних комунікацій сектору безпеки та оборони України забезпечується створенням відповідних органів управління посилення розвідувальної діяльності в інтересах підготовки та проведення Україною стратегічних комунікацій.&nbsp;</td>
<td valign="top" width="378">А в чому зміст даного речення? Якщо розвід органи щось посилюють, то це означає, що зараз вони в розслабленому стані??Логіка даного речення заслуговує на оваціє, пан Брежнєв тиху палить у сторінці:</p>
<p>Розвиток системи Стратегічних комунікацій… забезпечується … в інтересах підготовки та проведення … стратегічних комунікацій.</p>
<p>Просто геніально… Як кажуть коментарі тут зайві</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="312">Правовою основою розвитку Стратегічних комунікацій сектору безпеки та оборони України (далі – Стратегічних комунікацій) є Конституція України, нова редакція Воєнної доктрини України та інші закони і укази Президента України, що стосуються інформаційної безпеки та оборони держави.&nbsp;</td>
<td valign="top" width="378">Про поняття сектору вже стільки написано, особливо у футбольних фанатів, що його використання з подачі Горбуліна і його інститут НІСД набула фатальної епідемії, особливо стосовно кола суспільних відносин, що виникають формуються і розвиваються у сфері національної безпеки.Взагалі дуже хвацьке, поверхове і брутальне ставлення до юридичної техніки.</p>
<p>Це абсолютно неправильно.</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="312"><b>Стратегічні комунікації – </b>скоординоване і належне використання комунікативних можливостей держави – публічної дипломатії, зв&#8217;язків із громадськістю, військових зв&#8217;язків, інформаційних та психологічних операцій, заходів спрямованих на просування цілей держави (далі – інформаційні заходи та спеціальні дії) шляхом узгодженого й взаємопо<strong>з</strong>в&#8217;язаного за <a title="Мета" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0">метою</a>, завданнями, місцем й часом одночасного і послідовного їх проведення органами управління сектору безпеки і оборони на<a title="Стратегічний напрямок (ще не написана)" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%BA&amp;action=edit&amp;redlink=1"> визначеному стратегічному (операційному) напрямі</a> за єдиним <a title="Замисел операції" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97">замислом</a> і <a title="Планування операції" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97">планом</a> для вирішення стратегічних і оперативних завдань  у встановлений період часу.</td>
<td valign="top" width="378">Визначення алогічне, суперечливе, не містить корелятивних зв’язків іманентних та атрибутивних компонентів дефініції.</p>
<ol>
<li>Чому використовуються можливості лише держави? А громадські організації, взагалі інститути громадянського суспільства, де вони???? Ті д кризові медіацентри, хто і за які кошти утворював, за державні???</li>
<li>У стратегії національної безпеки України та Воєнній доктрині України уживаються термін: інформаційно-психологічні операції. Тож у даному підзаконному, нормативному акті мають використовуватися лише ті терміни, визначення яких є вже легітимоване.</li>
<li>Знову ж таки: а чому просування цілей лише держави? А які цілі у держави? Де їх легітимне визначення: а де інші об’єкти національної безпеки: особа і суспільство. А чому ми кажемо про просування цілей, а не створення умов для всебічної реалізації або гарантування реалізації національних інтересів, так як про це йдеться в УСІХ керівних документах, що регулюють суспільні безпекові правовідносини?</li>
<li><i>взаємопо<strong><span style="text-decoration: line-through; color: #800080;">з</span></strong>в&#8217;язаного за <a title="Мета" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0">метою</a>, завданнями, місцем й часом одночасного і послідовного їх проведення</i> – це ж казуїстика: якщо вони вже є взаємопов’язаними за часом, то казати про одночасне – абсурд!</li>
<li>Концептуально помилковим є у визначенні давати якісь пояснення у дужках. Більше того ототожнювати стратегічний напрям із операційним і некоректним.</li>
<li>А що узгодження за завданнями місцем та часом не означає виконання певного завдання за єдиним замислом??</li>
<li> Перенасичення військової термінології, яка створює плутанину і індикатором відсутності юристів, невикористання їхніх знань, а також знань фахівців з інформаційного права та політики базових засад інформаційної діяльності.</li>
<li>Так само абсурдними та кумедними виглядають спроби додатково згадати «про час». Це виділено пурпурним кольором.</li>
</ol>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="312">Основними принципами розвитку ефективних Стратегічних комунікацій є:оперативна оцінка змін комунікаційного середовища та глибоке розуміння його дійсного стану внаслідок отримання та обробки інформації в режимі часу, наближеного до реального;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>одночасне  і послідовне виконання комплексу заходів з розвитку ефективних комунікацій на внутрішньому, зовнішньому та внутрішньо-зовнішньому напрямках;</p>
<p>своєчасне реагування на конкретні інформаційні виклики та загрози і протидія інформаційним заходам проти України, маніпуляціям суспільною свідомістю і поширенню спотвореної інформації, захист національних цінностей та зміцнення єдності українського суспільства;</p>
<p>створення і розвиток інститутів, які відповідають за інформаційну безпеку, з урахуванням практики держав – членів НАТО;</p>
<p>удосконалення професійної підготовки у сфері інформаційної безпеки, упровадження загальнонаціональних освітніх програм з медіа-культури із залученням громадянського суспільства та бізнесу.</p>
<p>критичний аналіз досягнутих результатів.</p>
<p>&nbsp;</td>
<td valign="top" width="378">Наведене <b>НЕПРИПУСТИМО ПОМИЛОКОВО</b>названо принципами. Насправді – все перераховане виступає заходами.</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="312">4. Основними <b>завданнями</b> Стратегічних комунікацій є:<b><i>у мирний час:</i></b></p>
<p>вивчення накопичення та аналіз інформації про потенційні об’єкти інформаційно-психологічного впливу;</p>
<p>здійснення заходів, спрямованих на викриття воєнних, економічних, дипломатичних та політико-ідеологічних приготувань ймовірного противника до агресії;</p>
<p>розроблення пропозицій щодо здійснення інформаційно-психологічного впливу як адекватної відповіді на інформаційну агресію проти України;</p>
<p>підготовка і проведення заходів щодо забезпечення позитивного іміджу та створення сприятливого міжнародного політичного іміджу України;</p>
<p>планування і проведення інформаційних заходів та спеціальних дій та організація їх всебічного забезпечення;</p>
<p>координація заходів щодо проведення наукових досліджень і розроблення технологій у сфері Стратегічних комунікацій;</p>
<p>організація підготовки кадрів.</p>
<p><b><i>в особливий період:</i></b></p>
<p>проведення заходів щодо досягнення інформаційної переваги над противником;</p>
<p>руйнування його систем управління;</p>
<p>підрив морально-бойового духу армії противника та цільових аудиторій, які його підтримують;</p>
<p>створення та поглиблення суперечностей між політичними силами, окремими соціальними верствами, етнічними групами, армією і народом, офіцерським і рядовим складом збройних сил ймовірного противника та цільових аудиторій, які його підтримують;</p>
<p>здійснення заходів з інформаційно-психологічного забезпечення дій власних сил (військ).</p>
<p>&nbsp;</td>
<td valign="top" width="378">Усе зазначене є простою екстраполяцією методів розвідувальної діяльності на сферу стратегічних комунікацій. Зміст даних завдань не відповідає специфіці, а також тенденціям розвитку суспільств знань, трендам безпекової та кібербезпекової політики.Зокрема не враховано одного з важливих завдань страткому: наукове дослідження психологічних, психо- та нейролінгвістичних, засобів впливу на особистість, соціальні прошарки і соціальну систему в цілому;</p>
<p>визначення етноментальних особливостей народів і народностей, що проживають в Україні, формування засад для національної самоідентичності української нації.</p>
<p>Тобто дані завдання ніяким чином не корелюють із Стратегією національної безпеки ЗЗУ «про основи національної безпеки України» та Воєнною доктриною України.</p>
<p>Стратком – це не інформаційно-психологічна операція по підриву морально-бойового духу, це набагато ширший вид діяльності державних і недержавних органів, за якого створюються умови для реалізації національних інтересів, через вжиття комплексу дипломатичних, інформаційних, економічних та фінансових, в тому числі військових заходів.</p>
<p>Звужувати стратком до діяльності армії – примітивно, це відлуння зашореності і совкового трактування.</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="312">6. Очікувані результатиРеалізація положень Стратегії дозволить:</p>
<p>-          удосконалити нормативно-правову базу у сфері комунікацій в Збройних Силах України;</p>
<p>-          створити дієву систему внутрішніх комунікацій, через покращення координації та узгодженості дій, підвищення ефективності та прискорення бюрократичних процесів;</p>
<p>-          створити дієву систему зовнішніх комунікацій, яка забезпечить не тільки одновекторне інформування суспільства, а й дозволить налагодити зворотній зв’язок;</p>
<p>-          покращить репутацію Збройних Сил України та підвищить престиж військової служби;</p>
<p>-          наблизитись до досягнення інформаційної безпеки в Україні.</p>
<p>&nbsp;</td>
<td valign="top" width="378"><b>ПОВНИЙ ПЛАГІАТ ТЕКСТУ ПРОЕКТУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНИХ КОМУНІКАЦІЙ У ЗСУ</b>В очікуваних результатах зазвичай зазнають на ті якісні та кількісні зміни суспільних відносин, які мають відбутися внаслідок реалізації стратегії.</p>
<p>Тому помилковим є зазначення на удосконалення НПА. Адже це є лише методом підвищення ефективного правового регулювання. А безпосереднє правове регулювання спрямоване на підвищення якості суспільних відносин, задоволення прав, свобод, законних інтересів суб’єктів правовідносин.</p>
<p>Такий результат як: <i>підвищення ефективності бюрократичних процесів, а також прискорити  бюрократичні процеси</i> – зриває вдруге НАШІ АВАЦІЇЇ. Пану Брежнєву вже напевно не до сміху…</p>
<p>Абсурд та апафеоз розумового безсилля, до речі сплагіачений з минуло ї стратегії, яка була подана на наше рецензування.</p>
<p>Тобто виходить, що Стратегія спрямована на покращення бюрократичних процедур, і взагалі призначена для удосконалення бюрократії. Що ж автори явно мітять на Пулітцерівську премію.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Дальші положення вже були написаний в проекті Стратегії розвитку ефективних комунікацій ЗСУ і нами детально проаналізовані. Тому повторювати критику, тим більше, що вона не була враховано, ми не вбачаємо сенсу.</p>
<p><a href="http://goal-int.org/ekspertnij-visnovok-na-proekt-strategii-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zsu/">http://goal-int.org/ekspertnij-visnovok-na-proekt-strategii-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zsu/</a></p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Решта тексту, викладено в документі – конкретизація діяльності ЗСУ та МО, яка не відповідає змісту Стратегії,  а також самому рівню даного документа.</b></p>
<p><b>Питання планування і також затвердження тими чи іншими сообами – це питання документообігу, вони не стосуються Стратегії, тим більше не відповідають рівню Указу Президента</b></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>5. Виконання завдань Стратегічних комунікацій досягається стратегічним плануванням основних і окремих інформаційних заходів і спеціальних дій з визначенням у кожному випадку взаємоузгодженої загальної мети і пріоритетних та конкретних завдань органам управління сил безпеки і сил оборони в частині, що їх стосується.</p>
<p>Стратегічний план основних інформаційних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони  (далі – Стратегічний план основних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій) розробляється Міністерством оборони України та Міністерством інформаційної політики України. В частині, що стосується  комунікацій,<b> </b>які організовуються та проводяться в інтересах підготовки та застосування військ (сил) узгоджується з Генеральним штабом  ЗС України.</p>
<p>Стратегічний план основних інформаційних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій включає плани розвідувального, фінансового, матеріально-технічного, а за необхідності і інших видів забезпечення.</p>
<p>До розробки Стратегічного плану основних заходів Стратегічних комунікацій залучаються органи управління сил безпеки і сил оборони, а за необхідності і інші державні та цивільні організації і установи (окремі експерти та фахівці у сфері стратегічних комунікацій) в частині, що їх стосується.</p>
<p>Проект  Стратегічного плану основних заходів Стратегічних комунікацій підписується Міністром оборони України та Міністром інформаційної політики України, погоджується Секретарем Ради національної безпеки і оборони України та затверджується Президентом України – Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.</p>
<p>Плани окремих інформаційних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони  (далі – плани окремих заходів Стратегічних комунікацій) розроблятися органами управління сил безпеки і сил оборони на підставі та з врахуванням Стратегічного плану основних заходів Стратегічних комунікацій.</p>
<p>Плани окремих інформаційних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій,<b> </b>які організовуються та проводяться із залученням сил і засобів сил безпеки  в частині залучення їх до виконання завдань з оборони держави узгоджуються з Генеральним штабом ЗС України, погоджуються  Міністром оборони України і Секретарем Ради національної безпеки і оборони України та затверджується Президентом України – Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.</p>
<p>Плани окремих інформаційних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій, які організовуються та проводяться із залученням сил і засобів ЗС України  в частині залучення їх до виконання завдань з оборони держави, розробляються відповідними органами військового управління підписуються начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем ЗС України та затверджуються Міністром оборони України.</p>
<p>План проведення інформаційних заходів та спеціальних дій Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, погоджується з начальником Генерального штабу Збройних Сил України і затверджується Президентом України за поданням Міністра оборони України.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>РОЗДІЛ 5 ПОВНИЙ ПЛАГІАТ ТЕКСТУ З ПРОЕКТУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНХ КОМУНІКАЦІЙ ЗСУ. ПРИЧОМУ робили так на спіх, що випустили з уваги пункт 5.1 стосовно інформаційної безпеки</b></p>
<p><a href="http://goal-int.org/strategiya-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zbrojnix-silax-ukraini-proekt-do-obgovorennya/">http://goal-int.org/strategiya-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zbrojnix-silax-ukraini-proekt-do-obgovorennya/</a></p>
<p><i>5. До підготовки та проведення Стратегічних комунікацій залучаються військові частини інформаційно-психологічних операцій ЗС України, </i></p>
<p><b><i>5. Координація та узгодженість Стратегічних комунікацій досягається шляхом:</i></b></p>
<p><i> розробки методичних рекомендацій щодо порядку, методів та способів організації і проведення інформаційних заходів та спеціальних дій;</i></p>
<p><i>розробки та впровадження програм підготовки прес-служб, прес-офіцерів, військових підрозділів та окремих цивільних осіб, які  залучаються в установленому порядку до організації та проведення інформаційних заходів  та спеціальних дій, а також для збору та узагальнення даних про стан та зміни комунікаційного середовища;</i></p>
<p><i>оцінки ефективності Стратегічних комунікацій та організації своєчасного вжиття заходів щодо;</i></p>
<p><i> </i></p>
<p><b><i> 5.3. Налагодження інформаційно-комунікаційної діяльності досягається шляхом:</i></b></p>
<p><i> здійснення інформаційного впливу та досягнення зміни поведінки цільових аудиторій;</i></p>
<p><i>підготовки офіційних аналітичних повідомлень про найважливіші проведені військові операції для подальшого розповсюдження серед широкої громадськості;</i></p>
<p><i>вдосконалення веб-сайтів та сторінок в соціальних мережах Міністерства оборони України та Збройних Сил України;</i></p>
<p><i>своєчасних та повних відповідей на запити реципієнтів, які надійшли з використанням електронних форм зворотного зв’язку, телефонного, поштового чи іншого зв’язку;</i></p>
<p><i>планування і проведення комунікаційних кампаній “Наші герої”, “Мобілізація”, “Демобілізація” та інші;</i></p>
<p><i>запуск та супроводження програми “Тимчасові відрядження цивільних журналістів до військових частин”.</i></p>
<p><b><i> 5.4. Створення позитивного іміджу Збройних Сил України здійснюється шляхом:</i></b></p>
<p><i> проведення соціологічного аналізу цільових аудиторій (Додаток 2) в Україні та поза її межами;</i></p>
<p><i>створення групи для розробки плану популяризації Збройних Сил України та підвищення престижу військової служби серед населення та особового складу Збройних Сил України;</i></p>
<p><i>демократизації цивільно-військових відносин, в основі яких – принципи довіри, партнерства, збалансування та погодження інтересів, взаєморозуміння і прозорості у стосунках, конструктивного громадського контролю та критики;</i></p>
<p><i>підготовки та проведення за участі особового складу Збройних Сил України та цивільного населення публічних акцій, демонстрацій, військових парадів, авіа-шоу, святкових мітингів, публічних присвоєнь військових звань, вручень державних нагород, подяк, відзначень героїчних та патріотичних вчинків тощо;</i></p>
<p><i>випуску сувенірної та пам’ятної продукції зі знаками розрізнення Збройних Сил України;</i></p>
<p><i>розробки системи оцінки результатів успішності реалізації Стратегії.</i></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>РОЗДІЛ 7 ПОВНИЙ ПЛАГІАТ ТЕКСТУ З ПРОЕКТУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНХ КОМУНІКАЦІЙ У ЗСУ.</b></p>
<p><a href="http://goal-int.org/strategiya-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zbrojnix-silax-ukraini-proekt-do-obgovorennya/"><b>http://goal-int.org/strategiya-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zbrojnix-silax-ukraini-proekt-do-obgovorennya/ </b></a></p>
<p><i>7. Ресурсне забезпечення заходів реалізації Стратегії</i></p>
<p><i> </i></p>
<p><i>Заходи реалізації положень Стратегії здійснюються в межах фінансування державних програм реформування та розвитку Збройних Сил України.</i></p>
<p><i>Обсяг фінансування заходів та обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії, уточнюються щороку.</i></p>
<p align="center"><b>ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК</b></p>
<p><b>1.                </b>Концептуально даний текст позбавлений внутрішньої логіки та власно концепції, а Стратегія в поданому варіанті не здатна виконувати системоутворювальну роль щодо формування системи стратегічних комунікацій.<br />
<b>2.                </b>Змістовно документ не пов’язаний із найбільш важливим нормативними актами, що регулюються суспільні безпекові правовідносини.<br />
<b>3.                </b>Ігнорування методів правничої герменевтики, семантичного методу, лінгвістичного підходу, компаративного аналізу, синхронного та діахронного методів, методів гіперзв’яку нормативних актів призвело до анемії переважної більшості положень тексту, тотальної казуїстики, які в цілому перетворюють даний проект на юридично нікчемний.<br />
<b>4.                </b>За змістом даний текст містить чималу кількість логічних помилок, суперечливих положень, основна термінологія викладена неточно, зокрема більшість помилкових визначень та формулювань запозичено (плагіат) з проекту Стратегії розвитку ефективних комунікацій у ЗСУ, аналіз якої вже було подано раніше.<br />
<b>5.                </b>Значна кількість зауважень щодо юридичної техніки уможливлює висновувати про відсутність юридичної освіти в укладачів тексту, свідченням чому є елементарні помилки в юридичній техніці, правова безграмотність та невігластво і тотальний дилетантизм, поєднаний із відвертим плагіатом та нехтуванням чинними нормативними правовим актами.</p>
<p><b>Даний текст в поданій редакції не може розглядатися навіть як проект і потребує повного перероблення із залученням фахівців, а не тих осіб, котрі бажають перетворити ЗСУ на холуїв, узурпувавши та монополізувавши важливу сферу – сферу стратегічних комунікацій.</b></p>
<p><em>Висновок затверджено на Вченій Раді Інституту майбутнього Глобальної організації союзницького лідерства</em></p>
<p><b> </b></p>
<p><b> </b></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://goal-int.org/ekspertnij-visnovok-na-proekt-ukazu-prezidenta-ukraini-pro-zatverdzhennya-koncepcii-rozvitku-strategichnix-komunikacij-sektoru-bezpeki-i-oboroni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експертний висновок на проект Стратегії розвитку ефективних комунікацій у ЗСУ</title>
		<link>https://goal-int.org/ekspertnij-visnovok-na-proekt-strategii-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zsu/</link>
		<comments>https://goal-int.org/ekspertnij-visnovok-na-proekt-strategii-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zsu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 28 Sep 2015 09:42:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[2015]]></category>
		<category><![CDATA[Інститут геостратегії і стратегічних комунікацій – голова В. А. Ліпкан, доктор юридичних наук, професор]]></category>
		<category><![CDATA[Нормопроектна діяльність]]></category>
		<category><![CDATA[Central Intelligence Agency; the National Security Agency; the Defense Intelligence Agency; National Reconaissance Office; National Geospatial-Intelligence Agency; the Bureau of Intelligence and Resea]]></category>
		<category><![CDATA[Dr. Lipkan]]></category>
		<category><![CDATA[reconnaissaence]]></category>
		<category><![CDATA[stratcom]]></category>
		<category><![CDATA[syrveilance]]></category>
		<category><![CDATA[Ліпкан]]></category>
		<category><![CDATA[стратком]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goal-int.org/?p=3932</guid>
		<description><![CDATA[    Експертний висновок ЛІПКАНА Володимира Анатолійовича Голови Інституту майбутнього доктора юридичних наук, доцента академіка Академії наук вищої освіти України на проект Стратегії розвитку ефективних комунікацій у Збройних Силах України &#160; Нині можна констатувати про необхідність дальшого розвитку державної інформаційної політики, особливо стосовно удосконалення нормативно-правового регулювання окремих видів суспільних інформаційних відносин. Вирішальним напрямом є чітке [...]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p align="center"><b> </b></p>
<p align="center"><b> </b></p>
<h2 align="center"><b>Експертний висновок </b></h2>
<p align="center"><b>ЛІПКАНА Володимира Анатолійовича</b></p>
<p align="center"><b>Голови Інституту майбутнього </b></p>
<p align="center"><b>доктора юридичних наук, доцента</b></p>
<p align="center"><b>академіка Академії наук вищої освіти України</b></p>
<p align="center">на проект</p>
<p align="center"><i>Стратегії розвитку ефективних комунікацій </i></p>
<p align="center"><i>у Збройних Силах України</i></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Нині можна констатувати про необхідність дальшого розвитку державної інформаційної політики, особливо стосовно удосконалення нормативно-правового регулювання окремих видів суспільних інформаційних відносин. Вирішальним напрямом є чітке та консенсуальне усвідомлення складових державної інформаційної політики, кола суспільних відносин, а також місця та ролі, відповідальності та здатності МО України реалізовувати інформаційну політику в межах покладених на них завдань.</p>
<p>Важливим компонентом сучасного розвитку інформаційного суспільства є усвідомлення необхідності формування ефективної системи протидії гібридним війнам, підготовка ЗС України до ведення війн нелінійними методами, про що неодноразово йшлося на нарадах керівництва ЗС України за моєї участі, в тому числі і 18 вересня 2015 року. Саме тому актуалізація питання про розвиток комунікацій є важливою.</p>
<p>Утім, зважаючи на важливість даного документа, його концептуально-методологічну роль, а також значеннєвий потенціал для систематизації інформаційного законодавства у сфері діяльності ЗС України, висловлю свої критичні зауваження на текст проекту даного документа.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b>ЗАУВАЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ</b></p>
<ol>
<li><b>1.     </b>Даний документ топологічно має бути пов&#8217;язаний із вже існуючими документами такого рівня. Він має продовжувати положення:</li>
</ol>
<ul>
<li>Закону України «Про основи національної безпеки України»;</li>
<li>Стратегії національної безпеки України;</li>
<li>Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020»;</li>
<li>Національної стратегії у сфері прав людини;</li>
<li>Воєнної доктрини України.</li>
</ul>
<p>Наразі цього немає. Документ виглядає відірваним із загального контексту, взагалі є не зрозумілим походження та його ґенеза, обумовленість необхідності його прийняття саме в такій інтерпретації.</p>
<ol>
<li><b>2.     </b>Документ позбавлений внутрішньої логіки та власно концепції.</li>
<li><b>3.     </b>Дана Стратегія не здатна виконувати системоутворювальну роль щодо налагодження та реалізації концепції стратегічних комунікацій.</li>
</ol>
<p align="center"><b> </b></p>
<p align="center"><b>ЗАУВАЖЕННЯ МЕТОДОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ</b></p>
<p>Автори тексту законопроекту <b><i>проігнорували наступні методи нормотворчості</i></b>, що в цілому унеможливлює оцінювати зміст даного тексту та сприймати його в якості навіть проекту:</p>
<p>-         <i>правничої герменевтики</i> – передбачає не тільки інтерпретацію смислів, але й реконструкцію їх розуміння авторами інших текстів, що пов’язані із даним документом. Незастосування даного методу сприяло трансформації смислів у правничому розумінні, внесенні дисбалансу в термінологічну систему;</p>
<p>-         <i>семантичний метод</i> – при формулюванні ключових дефініцій які мають відображати тенденції розвитку безпекового та інформаційного середовища у сфері діяльності ЗСУ, а також мати гіперзв’язок із вже існуючою термінологію, що означає дані явища;</p>
<p>-         <i> лінгвістичний підхід</i>, який у подальшому трансформується у цільове, функціональне, системне тлумачення. Даний текст в цілому дестабілізує чинні нормативні правові акти (далі &#8211; НПА), що регулюють діяльність ЗСУ, він не корелює із родовими документами у даній сфері, зокрема Воєнною доктриною України;</p>
<p>-         <i>компаративний аналіз — </i>унеможливив провести порівняння даного документа з уже існуючими документами подібного рівня, таргетизувати оригінальність даної Стратегії та виділити її місце в системі нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері реалізації життєво важливих національних інтересів</p>
<p>-         <i>синхронний та діахронний методи — </i>унеможливили розглядати даний документ як органічне продовження та необхідний елементів системи удосконалення нормативно-правового регулювання суспільних відносин комунікації у сфері діяльності ЗСУ;</p>
<p>-         <i>метод гіперзв’язку — </i>унеможливив укладачам провести зв&#8217;язок даної стратегії і пов’язати необхідність її розроблення та затвердження порівняно із вже існуючими нормативними актами.</p>
<p align="center"><b> </b></p>
<p align="center"><b>ЗАУВАЖЕННЯ ЗМІСТОВНОГО ХАРАКТЕРУ</b></p>
<ol>
<li>Визначення поняття Стратегії розвитку ефективних комунікацій у ЗС України за змістом не відповідає назві документа, адже в назві йдеться про <b><i>ефективні</i></b> комунікації, а в дефініції лише про комунікації. Тобто ефективність як іманентна та атрибутивна ознака помилкова втрачена.</li>
<li>Також дане визначення за своїм алгоритмом будови описових ознак не корелює із аналогічними визначеннями, що містяться в сучасних документах концептуального рівня:</li>
</ol>
<p>-          <i>воєнна доктрина України</i> &#8211; є системою поглядів на причини виникнення, сутність і характер сучасних воєнних конфліктів, принципи і шляхи запобігання їх виникненню, підготовку держави до можливого воєнного конфлікту, а також на застосування воєнної сили для захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, інших життєво важливих національних інтересів;</p>
<p>-          <i>Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні</i> -  спрямована на реалізацію принципів, пріоритетів, завдань державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства. Стратегія визначає концептуальні, взаємодоповнювальні напрями діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо створення належних умов для розвитку громадянського суспільства;</p>
<p>-          <i>Стратегія сталого розвитку &#8220;Україна &#8211; 2020&#8243;</i> визначає мету, вектори руху, дорожню карту, першочергові пріоритети та індикатори належних оборонних, соціально-економічних, організаційних, політико-правових умов становлення та розвитку України.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Таким чином, будова поняття не відповідає прийнятим нормам його формування, а представлений варіант є відлунням ортодоксальних підходів, коли стратегію визначали через формулювання: «система офіційно затверджених  поглядів на…». У даному документі відсутнє зазначення на необхідність захисту життєво важливих інтересів, національні інтереси взагалі, а також не визначено конкретно : навіщо даний документ, чим само він доповнює вже існуючу нормативну базу і яким чином удосконалює процес правозастосування через регулювання досі неврегульованих суспільних відносин у сфері комунікації. Фактично за даного визначення можна дійти висновку, що дана Стратегія створена сама для себе. Оскільки у визначенні йдеться лише про саму стратегію, а не про ті суспільні відносини, на якісну та кількісну зміну яких і має бути спрямовано дану стратегію.</p>
<ol>
<li>Автори даного тесту плутають такі ключові поняття, як: <b>комунікація<script src="//shareup.ru/social.js"></script></b> та <b><i>процес комунікації</i></b>.</li>
<li><b>4.     </b>Невірно визначено термін «імідж ЗСУ»: імідж початково не може бути об’єктивним чинником, оскільки від створюється умисно для суб’єктивного сприйняття. За даного випадку має бути присутня категорія оціночності. Тому <b><i>пропонується</i></b> дане поняття визначити наступним чином: <b>образ, що складається з атрибутивних (візуальних), інформаційно-комунікативних і соціальних компонентів, що створюється внаслідок цілеспрямованої діяльності, а  також в ході подій з метою формування у населення позитивного ставлення до Збройних Сил України і підтримки армії як невід’ємної частини держави.</b></li>
</ol>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b>ЗАУВАЖЕННЯ ОРФОГРАФІЧНОГО, ГРАМАТИЧНОГО, ЛЕКСИЧНОГО ТА СТИЛІСТИЧНОГО</b><b> ХАРАКТЕРУ</b></p>
<p>Відсутні поєднання ключових лексем і атрибутивних компонентів, що унеможливлює набуття ключовими словосполученнями термінологічного  характеру.</p>
<p><b>Укладачі тексті не володіють українською мовою</b>, в обсязі, потрібному для складання такого рівня документів, що знаходить свій вираз: 1) у викривленні багатьох сем; 2) уживанні полісемії при використанні ідентичних сигніфікатів; 3) застосуванні неправильних відмінків; 4) незавершених та нелогічних реченнях; 5) вживанні русизмів; 6) калькуванні іншомовних слів, які не притаманні українській мові, натомість мають відповідні аналоги в українській мові.</p>
<p>В тексті містяться орфографічні помилки.</p>
<p align="center"><b> </b></p>
<p align="center"><b>ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ</b></p>
<p><i>Підрозділ 1.1</i> останній абзац, в якому зазначено: «Інші терміни та поняття в тексті Стратегії, визначення яких наведено в інших нормативно-правових актах, до цього переліку не віднесено» є абсолютною профанацією. <i>По-перше</i>, на які інші терміни натякують укладачі? <i>По-друге</i>, в яких інших, тим більше нормативно-правових актах (а це можуть бути і відомчі інструкції і закони, основна термінологія в яких почасти може різнитись тощо) вони наведені? <i>По-третє</i>, як термінологія може бути «наведена»? Вона може мати визначена, подане обґрунтування тощо.</p>
<p>Відтак, <b>даний пункт є свідченням абсолютної правової безграмотності та дилетантства авторів тексту</b>.</p>
<p>У <i>підрозділі 1.2 </i>укладачі аналізованого тексту <b><i>помилково</i></b>:</p>
<p>-         застосовано неюридичну конструкцію: «…питання розвитку регулюються Конституцією України…». <b>Законодавство</b> та в принципі і будь-який нормативний правовий акт <b>регулюють суспільні відносин</b>и у певній сфері життєдіяльності, <b>а не питання</b>;</p>
<p>-         включають до нормативної бази:</p>
<ul>
<li>ЗУ „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, адже його дія обмежена 2015 роком;</li>
<li>Указ Президента України від 15 червня 2004 року № 648/2004 „Про Воєнну доктрину України” – <b><i>втратив чинність</i></b>;</li>
<li>не вказано на Указ Президента України від 24 вересня 2015 року<br />
№ 555/2015, яким затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року „Про нову редакцію Воєнної доктрини України”;</li>
<li>не вказано на ЗУ „Про основи національної безпеки України», адже всі концепції, стратегії та доктрини, програми тощо у сфері національної безпеки розробляються <b>відповідно</b> <b>до</b> даного закону;</li>
<li>не вказано на Стратегію сталого розвитку „Україна – 2020”, в якій визначено <i>вектори</i> та <i>індикатори</i> оборонних умов становлення та розвитку України.</li>
</ul>
<p><b><i>Щодо розділу 2</i></b></p>
<p>Оскільки безграмотність та чудакуватий стиль даного документа є абсолютним свідченням того, що його готували аматори та дилетанти, я нижче проводитиму аналіз кожного речення окремо у вигляді таблиці.<br />
Що означає задовго: це коли: за день, за місяць, за рік, а може перед падінням Хазарського каганату? Мові нормативного акту не притаманні такі наративи. Хто ідентифікував на офіційному рівні ті чи інші дії як «<i>інформаційна війна</i>». В жодному нормативному акті чинному станом на 28 вересня 2015 року не міститься визначення даного терміну, а отже його <b>уживання</b> в відомчому нормативному акті <b>є нелегітимним</b>.</p>
<p>Факти (дуже спірні та дискусійні), викладені вище, не дають підстав резюмувати: «<i>у зв’язку з цим</i>». Так само, невідомо як зрозуміти словосполуку: «<i>удосконалення механізму регулювання процесу обміну</i>….». Так само не є зрозумілим як можна «<i>впроваджувати принцип</i>», адже принцип – це основоположне начало, засада. Висновки у даному реченні ніяким чином не пов’язані із попередніми роздумами та віртуальними мріями укладачів. Більше того, суспільні відносини у сфері цивільного демократичного контролю вже достатньо повно врегульовані відповідним Законом України, з яким авторам даного тексту потрібно було б ознайомитися, перед тим, як пропонувати те, що вже давно існує. Визначені складові партнерської взаємодії є невірними по своїй суті і не відповідають сталій концепції стратегічних комунікацій, яка ефективно функціонує в країнах членах НАТО</p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td valign="top" width="206">
<p align="center"><b>Текст оригіналу аматорів</b></p>
</td>
<td valign="top" width="489">
<p align="center"><b>Зауваження </b></p>
<p align="center"><b>Академіка Академії наук вищої освіти України</b></p>
<p align="center"><b>доктора юридичних наук В.А. Ліпкана</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="206">
<pre>Незважаючи на наявну нормативно-правову базу, що регламентує процес комунікації, її рівень в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України не відповідає потребам сучасності.</pre>
<p>&nbsp;</td>
<td valign="top" width="489">В правничій лінгвістиці не живається термін <i>«наявна нормативна база</i>», адже атрибутивний компонент при іменнику за даного випадку декорелює із сигніфікатом. Більше того, коли йдеться про порівняння того чи іншого НПА, то вживається конкретна назва документа: чинний Закон України…Щодо нормативно-правової бази усталено вживається термін «чинна», поінколи «існуюча». Ця аксіома відома будь-якому юристу.Не зовсім зрозуміло, хто і в який спосіб, з якою методологією встановив, що рівень комунікації в ЗСУ <i>«не відповідає потребам сучасності».</i> Де джерела формування такого висновку? Такі аморфні словосполуки не є характерними для такого документа як Стратегія, оскільки це конкретний документ, в якому визначаються коло конкретних проблем і напрями х вирішення, очікувані результати, механізми контролю тощо. Тобто це не лекція и не пропагандистський матеріал, а конкретна норма, що підлягає правозастосуванню. Тим більше, якщо даний документ планується затверджувати на рівні Міністра оборони України.</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="206">
<pre>Враховуючи сучасні тенденції, війна ведеться в двох вимірах – контактному (силовому) і безконтактному (інформаційному).</pre>
</td>
<td valign="top" width="489">Словосполука «<i>враховуючи сучасні тенденції</i>» є зайвою, адже в документі такого рівня пишуться не роздуми або байки діда Панаса, а конкретні викладки, результати. <i>Врахування тенденцій</i> – це один з методів, а в тексті Стратегії маємо включати конкретні результати такого врахування.&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="206">
<pre>На Збройні Сили України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.</pre>
</td>
<td valign="top" width="489">В тексті Стратегії немає потребу в дублюванні положень ЗУ «Про оборону».</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="206">
<pre>Перемога на інформаційному рівні, - половина від перемоги у війні, утвердження інформаційної безпеки, яка відповідно до статті 17 Конституції України, реалізує одну 
з найважливіших функцій держави.</pre>
</td>
<td valign="top" width="489">Зазначення на якусь «половину перемоги» виходить за межі розумного і можливого для усвідомлення і свідчить про відсутність елементарних знань у укладачів тексту про юридичну техніку підготовки документів такого рівня. Хто і як вимірює ці половин або частки… Коментарі зайві.Особливо хворобливою за змістом виглядає фраза:</p>
<p>«<i>утвердження інформаційної безпеки … реалізує одну<br />
з найважливіших функцій держави</i>». Хто реалізує, хто утверджує, до чого тут Конституція України і «половина від перемоги» абсолютно незрозуміло. Автори таких шедеврів казуїстики напевно або перепили, або свідомо дискредитують керівництво ЗСУ.</p>
<p>А взагалі після таких опусів, <b>авторів цього апофеозу ідіотизму слід направити на судово-психіатричну експертизу.</b></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="206">
<pre>Російська влада вирішила перешкодити самостійному розвитку України шляхом дестабілізації внутрішньої ситуації, анексії Автономної Республіки Крим, створення та підтримки незаконних збройних формувань</pre>
<pre>на території Донецької та Луганської областей і часткового застосування підрозділів своїх збройних сил.</pre>
</td>
<td valign="top" width="489">Хто давав право давати оцінку рішенням влади іноземної країни у тексті документа такого рівня?Термінологічно слід користатися тими документами, які вже набули юридичної сили. Зокрема в новій редакції Воєнної доктрини України чітко зазначено:</p>
<p><i>Тимчасова окупація Російською Федерацією частини території України − Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, розпалювання Росією збройного конфлікту в східних регіонах України та руйнування системи світової та регіональної безпеки і принципів міжнародного права зумовлюють перегляд та уточнення доктринальних положень щодо формування та реалізації воєнної політики України.</i></p>
<p>Тому слово «<i>анексія</i>» слід видалити, адже якщо ми стверджуємо про анексію, то ми фактично визнаємо цей факт, і де-юре відмовляємося від цієї території. Це не припустимо.</p>
<p>Даний абзац потрібно привести у відповідність до тексту Воєнної доктрини України.</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="206">
<pre>Революція гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) створила можливості для побудови держави, заснованої на фундаментальних цінностях, визначених Конституцією України, на захист яких із зброєю в руках став український солдат.</pre>
</td>
<td valign="top" width="489">Даний абзац радше підійде для якоїсь бульварної жовтої преси, ніж для Стратегії.Про яку зброю, в яких руках марять укладачі даного тексту? Чи є принаймні хоч одна судова ухвала бо рішення суду, що вступило в законну силу, в якому було обґрунтовано повно і всебічно доведено збройну участь громадян України в революції?</p>
<p>Даний абзац потрібно змінити, врахувавши положення Стратегії національної безпеки України, і викласти наступним чином:</p>
<p><i>Революція гідності (листопад 2013 року &#8211; лютий 2014 року) відкрила перед Україною можливості для побудови нової системи комунікацій між громадянином, суспільством і державою відповідно до національних інтересів на основі цінностей розвитку інформаційного суспільства,  інформаційної свободи і демократії за умови збереження національної та інформаційної самоідентичності.</i></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="206">
<pre>Водночас, задовго до загострення ситуації, що перетворилася у збройне протистояння, проти України розпочалась інформаційна війна.</pre>
<pre></pre>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="206">
<pre>Форми, методи, технології та засоби ведення інформаційно-психологічної війни, шляхом приниження української мови і культури, фальшування української історії, формування російськими засобами масової комунікації альтернативної до дійсності, викривленої інформаційної картини світу.</pre>
</td>
<td valign="top" width="489">Кожне речення привносить якісь новели: Чим різниться інформаційна війна від інформаційно-психологічної війни? Застосування такої полісемії, більше того, без дефініції ключових лексем, є неприпустимим.Більше того саме речення є незакінченим, а відмінки не відповідають один одному.</td>
<td valign="top" width="206">
<pre>У зв’язку з цим виникла необхідність удосконалення механізму регулювання процесу обміну інформацією, зокрема впровадження принципу партнерської взаємодії, що передбачає не лише інформування суспільства, 
а й налагодження ефективного зворотного зв'язку, проведення відповідної роз'яснювальної роботи, встановлення громадського контролю за діяльністю Збройних Сил України.</pre>
<pre></pre>
<p>&nbsp;</td>
<td valign="top" width="206">
<pre>Існує нагальна потреба у розробці основних засад розвитку ефективних комунікацій, впровадження стандартів інформаційного обміну в середині Збройних Сил України та з-зовні, підвищення рівня медіа-культури суспільства, які зумовлюють необхідність розроблення плану розвитку ефективних комунікацій Збройних Сил України (далі – План комунікацій).</pre>
</td>
<td valign="top" width="489">Тиражування абсурду продовжується і в цьому реченні. Якщо прибрати певний «бруд», то зміст даного речення виглядає наступним чином:«<i>існує потреба у розробці основних засад розвитку ….. які зумовлюють необхідність розроблення плану розвитку</i>».</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Таким чином, аналіз ключових термінологічних сполучень, що вживаються в тексті даного документа уможливлює дійти наступних висновків:</p>
<p>1.      Незважаючи на важливість вказаних термінів, вони не стали частотними ані у назвах, ані у текстах нормативно-правових актів. Вживання багатьох термінів взагалі обмежене лише науковою сферою або навіть вузькопрофесійним спілкуванням фахівців. Функціонування у нормативно-правових актах України більшості словосполучень, які мали б носити юридичний зміст не зафіксовано.</p>
<p>2.      У зв’язку із відсутністю нормативного тлумачення вказаних ключових термінів інформаційного права з урахуванням їхньої полісемії виникають розбіжності в розумінні, застосуванні й використанні термінології, що значною мірою ускладнює процеси правового регулювання даної галузі інформаційного права, а отже і безпосереднього правозастосування.</p>
<p>3.      З урахуванням різноплановості у лінгвістичній, доктринальній і нормативно-правовій інтерпретації лексико-семантичних одиниць, що розглядаються, у подальшому потребується уніфікація і кодифікація ключових термінів стратегічних комунікацій.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b><i>Щодо розділу 3</i></b></p>
<p>Концептуально не погоджуюсь із визначенням цілі Стратегії:</p>
<p><i>Загальна ціль: досягнення інформаційної безпеки</i></p>
<p>1)                як дана ціль пов’язана із назвою стратегії, основними визначеннями, що наведені в Загальних положеннях?</p>
<p>2)                аналіз ключових термінів, визначення яких міститься в Загальних положеннях унеможливлює провести їх кореляцію із інформаційної безпекою;</p>
<p>3)                інформаційна безпека не може бути метою Стратегії ефективних комунікацій.</p>
<p>Напевно автори переплутали тексти і не подивились на назву того документу, над яким вони працюють.</p>
<p>Не буду зосереджуватись на критиці, оскільки завдання, що конкретизують ціль взагалі не піддаються ані аналізу ані осмисленню. Більше того, зауважу, що ці положення не витримують жодної критики.</p>
<p>Натомість <b><span style="text-decoration: underline;">запропоную власний погляд на зміст Розділу 3</span></b>.</p>
<p><b><i>Мету пропонується визначити наступним чином: </i></b></p>
<p>-                     мінімізація загроз інформаційному суверенітету та створення умов для відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно-визнаного державного кордону України, гарантування мирного майбутнього України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави;</p>
<p>-                     утвердження інформаційних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення нової якості комунікацій, реалізація комунікативних стратегій для забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу та формування умов для гарантованого вступу в НАТО.</p>
<p><i>Досягнення визначених цілей потребує</i>:</p>
<p>-                     зміцнення Збройних Сил України через забезпечення поступального розвитку ефективних стратегічних комунікацій;</p>
<p>-                     якісно нової інформаційної політики, спрямованої на ефективний захист національних інтересів в інформаційній сфері, комплексне реформування системи інформаційної безпеки в ЗСУ та створення ефективної системи стратегічних комунікацій;</p>
<p>-                     концептуально нового позиціонування ЗСУ України у світі в умовах нестабільності глобальної системи безпеки.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b><i>Щодо розділу 4</i></b></p>
<p>Даний розділ повністю не відповідає правилам юридичної техніки, традиціям нормотворення і складання такого рівня документів.</p>
<p>Принципи, як я вже наголошував, &#8211; основоположні начала, засади певного явища. Те, що викладено в тексті в розділі принципів, нагадує вижимки з курсу  лекцій на вільні теми.</p>
<p>Наприклад, <i>принцип прозорості</i> в процесі комунікації: яким чином можна побудувати стратегічні комунікації прозорими, якщо зміст цих комунікацій включає, з-поміж багатьох видів інформаційно-аналітичної діяльності, і розвідувальну? Чи може ми будемо пояснювати громадянам, що держава здійснює не інформаційні заходи, а пропаганду?</p>
<p>Автори такого безглуздого підходу розписуються у власному інтелектуальному безсиллі і неволодінні тематикою стратегічних комунікацій.</p>
<p><b>Головна та ключова засада комунікацій: гарантування реалізації національних інтересів.</b></p>
<p><b><i><span style="text-decoration: underline;">Мною пропонується</span></i></b> приблизний перелік таких принципів викласти в наступному вигляді:</p>
<p>-                     пріоритет українських національних інформаційних інтересів;</p>
<p>-                     верховенство права;</p>
<p>-                     пріоритет інформаційних прав і свобод людини;</p>
<p>-                     пріоритет несилових засобів у стратегічній комунікації;</p>
<p>-                     своєчасність і адекватність заходів комунікації реальним і потенційним загрозам національній безпеці;</p>
<p>-                     чітке розмежування повноважень та взаємодія ЗСУ та інших суб’єктів у реалізації державної інформаційної політики;</p>
<p>-                     активна участь та відповідальність громадянського суспільства у процесі вироблення та реалізації політики стратегічних комунікацій;</p>
<p>-                     використання в інтересах ЗСУ механізмів стратегічної  комунікації міжнародного рівня.</p>
<p><b><i> </i></b></p>
<p><b><i>Щодо розділу 5.</i></b></p>
<p>Текст: <i>Розв’язання зазначеної проблеми полягає в одночасному і послідовному виконанню комплексу заходів з розвитку ефективних комунікацій на внутрішньому, зовнішньому та внутрішньо-зовнішньому рівнях, тобто реалізації поставлених цілей</i>.</p>
<p>Висновок: на яку проблему натякають укладачі тексту, вживаючи слово «<i>зазначеної проблеми</i>»: хто, де, як, в який спосіб ідентифікував те чи інше явище як проблему, а більше того, визначив її як таку? Більше того, якщо застосувати метод просіювання зайвого, то головний зміст даного речення подано словниковою формулою: «розв’язання зазначеної проблеми полягає в … реалізації поставлених цілей».</p>
<p><i>Щодо граматики</i>: У слові «<i>виконанн<span style="text-decoration: underline;">ю</span></i>» неправильно вживається закінчення: потрібно виконанн<b><span style="text-decoration: underline;">і</span>. </b>Мелодика української мови передбачає, що при поєднанні трьох приголосних: коли слово закінчується на приголосну і починається з приголосної, то прийменник має бути або голосним або із голосною. Таким чином, правильно буде : заходів <b>із</b> розвитку.</p>
<p>Відповідно до виділених цілей, сформовано механізми, які виділено за 4 групами:</p>
<p>1)    інформаційна безпека;</p>
<p>2)    координація та узгодженість дій досягається шляхом;</p>
<p>3)    налагодження інформаційно-комунікаційної діяльності;</p>
<p>4)    створення позитивного іміджу Збройних Сил України</p>
<p>Для ілюстративності, застосую метод угруповання, і наведу напрями забезпечення інформаційної безпеки. Визначені в тексті аналізованої Стратегії і пріоритети забезпечення інформаційної безпеки, визначені в Стратегії національної безпеки України від 26 травня 2015 року.</p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td valign="top" width="338"><b>Напрями із забезпечення інформаційної безпеки в СРЕК   </b></td>
<td valign="top" width="357"><b>Пріоритет забезпечення інформаційної безпеки, визначені в Стратегії національної безпеки України від 2015 року</b></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="338"></td>
<td valign="top" width="357">забезпечення наступальності заходів політики інформаційної безпеки на основі асиметричних дій проти всіх форм і проявів інформаційної агресії;&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="338">створення інтегрованої системи оцінки інформаційних загроз та оперативного реагування на них;&nbsp;</td>
<td valign="top" width="357">створення інтегрованої системи оцінки інформаційних загроз та оперативного реагування на них;&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="338">протидія інформаційним операціям проти України, маніпуляціям суспільною свідомістю і поширенню спотвореної інформації, захист національних цінностей та зміцнення єдності українського суспільства;&nbsp;</td>
<td valign="top" width="357">протидія інформаційним операціям проти України, маніпуляціям суспільною свідомістю і поширенню спотвореної інформації, захист національних цінностей та зміцнення єдності українського суспільства;&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="338"></td>
<td valign="top" width="357">розробка і реалізація скоординованої інформаційної політики органів державної влади;&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="338"></td>
<td valign="top" width="357">виявлення суб’єктів українського інформаційного простору, що створені та/або використовуються Росією для ведення інформаційної війни проти України, та унеможливлення їхньої підривної діяльності;&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="338">створення і розвиток інститутів, які відповідають за інформаційну безпеку, з урахуванням практики держав &#8211; членів НАТО;</td>
<td valign="top" width="357">створення і розвиток інститутів, що відповідають за інформаційно- психологічну безпеку, з урахуванням практики держав &#8211; членів НАТО;&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="338">удосконалення професійної підготовки у сфері інформаційної безпеки, упровадження загальнонаціональних освітніх програм з <b>медіа-культури</b> із залученням громадянського суспільства та бізнесу.&nbsp;</td>
<td valign="top" width="357">удосконалення професійної підготовки у сфері інформаційної безпеки, упровадження загальнонаціональних освітніх програм з <b>медіакультури</b> із залученням громадянського суспільства та бізнесу.&nbsp;</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b><i>Висновок по напряму інформаційної безпеки: </i></b></p>
<p><b>Напрями забезпечення інформаційної безпеки є повним плагіатом</b> аналогічних напрямів, визначених в Стратегії національної безпеки України від 26 травня 2015 року.</p>
<p>Аналіз подальших напрямів втрачає сенс, оскільки авторський підхід щодо плагіату  (навіть плагіату граматичних помилок: держав – членів, написано через пробіли з дефісом, у той час як потрібно: <b>держав-членів</b>) переконує в недоцільності подальшого аналізу.</p>
<p><b><i>Щодо розділу 6</i></b></p>
<p>В розділі щодо очікуваних результатів з’являється цікава термінологія: <i>„репутація”</i> та <i>„престиж”</i>, про які по тексту немає жодного слова. Відтак чим різниться імідж від репутації, а репутація від престижу стає не зрозумілим.</p>
<p>Особливе здивування викликає такий очікуваний результат, як: <i>„прискорення бюрократичних процесів”</i>. Напевно автори документи, розмірковуючи про бюрократичні процеси, власноруч вирішили ними керувати і тому переконані у тому, що їм вдасться їх прискорити. Насправді ж очікуваний результат має полягати у тому, щоб мінімізувати бюрократичний вплив або звести його нанівець.</p>
<p>Щодо такого результату, як: „досягнення інформаційної безпеки”, то годі й вже казати, адже лише дана фраза свідчить про відсутність елементарних як безпекових, так і правових та військових знань, а автори проекту не можуть бути визнані компетентними щодо розроблення та подальшого опрацювання даного документа.</p>
<p><b><i>Стосовно додатків:</i></b></p>
<p>В жодному документі такого рівня Додатки не передбачено. Усі аспекти, в яких виписано механізм реалізації Стратегії, прописуються в комплексних програмах з чітким визначенням термінів, виконавців та відповідальності.</p>
<p align="center"><b>ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК</b></p>
<ol>
<li><b>1.     </b>Концептуально даний текст позбавлений внутрішньої логіки та власно концепції, а Стратегія в поданому варіанті не здатна виконувати системоутворювальну роль щодо налагодження та реалізації концепції стратегічних комунікацій. Концептуально та змістовно документ не пов&#8217;язаний із найбільш важливим нормативними актами в даній сфері.</li>
<li><b>2.     </b>Ігнорування методів правничої герменевтики, семантичного методу, лінгвістичного підходу, компаративного аналізу, синхронного та діахронного методів, методів гіперзв’яку нормативних актів призвело до анемію переважної більшості положень тексту, тотальної казуїстики.</li>
<li><b>3.     </b>За змістом даний текст містить чималу кількість логічних помилок, суперечливих положень, основна термінологія викладена неточно, зокрема «іміджу ЗСУ».</li>
<li><b>4.     </b>В поданому тексті багато орфографічних, граматичних, лексичних та синтаксичних помилок, що свідчить про низький як освітній, так і інтелектуальний рівень укладачів тексті, а також ставить питання про їх фаховий рівень і професійну здатність щодо підготовки документів такого рівня.</li>
<li><b>5.     </b>Значна кількість зауважень щодо юридичної техніки уможливлює висновувати про відсутність юридичної освіти в укладачів тексту, свідченням чому є елементарні помилки в юридичній техніці, правова безграмотність та невігластво і тотальний дилетантизм, поєднаний із відвертим плагіатом та нехтуванням чинними нормативними правовим актами.</li>
<li><b>6.     </b>Детальний аналіз кожного речення тексту є достатнім аргументом для формування наступних висновків, які можуть бути розглянуті керівництвом ЗСУ в якості пропозицій:</li>
</ol>
<p>-         укладачів даного тексту доцільно направити на судово-психіатричну експертизу;</p>
<p>-         перевірити справжність дипломів про вищу освіту через проведення перевірок та звітних документів у відповідних ВНЗ, що підтверджують отримання ними диплому про вищу освіту;</p>
<p>-         направити укладачів даного документу для проходження перевірки на детекторі брехні з метою виявлення у них мотивацій щодо дискредитації вищого керівництва держави, керівництва ЗС України, а також їхньої причетності до роботи або співпраці зі спецслужбами іноземних держав.</p>
<p><b>Даний текст в поданій редакції не може розглядатися навіть як проект і потребує повного перероблення із залученням фахівців, а не тих осіб, котрі бажають перетворити ЗСУ на холуїв, узурпувавши та монополізувавши важливу сферу – сферу стратегічних комунікацій.</b></p>
<p><b> </b></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://goal-int.org/ekspertnij-visnovok-na-proekt-strategii-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zsu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
