Ліпкан Володимир Анатолійович,

докторант відділу правових проблем політології

Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України

доктор юридичних наук, професор

https://orcid.org/0000-0002-7411-2086

Надрукована: 

Ліпкан В. А. Теорія геостратегії: метакогнітивний дискурс // Правові засади діяльності правоохоронних органів: збірник наукових статей, тез доповідей та повідомлень за матеріалами IX Міжнародної науково-практичної конференції (5-6 грудня 2022 року, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків). Частина 1. Серія «Сектор безпеки України». Вип. 42. Редкол.: А.П.Гетьман, В.М.Гаращук, В.Я.Настюк, Р.В.Шаповал, Ю.В.Мех та ін. Харків: Друкарня Мадрид, 2022. С. 90-96 (258 с.).

Сучасний світ, закарбований донедавна у наукові теорії олдскульних шкіл геополітики, дедалі стає менш передбачуваним.

Конвенційні засобі ведення війн, різноманітні теорії 5 кілець, блакитного океану, гібридних війн тощо не можуть повною мірою описати та спрогнозувати правильні з позиції їх ефективності у геостратегічному просторі рішення та дії.

Відтак у даній статті мною унормовується максима про необхідність розвитку саме геостратегії, поступове зменшення популістської ролі геополітики і переходу до формування стратегічного простору за допомогою синтезованої методології геостратегії.

Стан рівноваги і стаціонарність вже зараз інтерпретуються в якості концептів лінійної парадигми, яка посувається на задній план у новому постійно змінюваному глобалізованому і водночас глокалізованому світі. Із часом, на мою думку, такі стани розглядатимуться як певні аномалії, а нестаціонарність стане іманентною ознакою опису динамічної соціальної системи, яка зберігає гомеостазис і здатна швидко пристосовуватись до постійно змінюваних умов навколишнього середовища.

Отже: перманентна змінюваність — характерна риса стратегічного ландшафту.

Хоч би як держава намагалась піддати інституціоналізації виявлені та ідентифіковані види суспільних відносин, постійно формуються нові, до того ж не завжди конструктивні. У даному аспекті також можу говорити і про появу нових загроз, в тому числі суб’єктів загроз, які не завжди охоплюються наявними видами державної безпекової політики і, передусім, виходять на більш високий рівень — рівень геостратегії.

Так, наприклад, не зовсім коректним є посил, що міститься у преамбулі Закону України „Про критичну інфраструктуру” від 16 листопада 2021 року, в якій відзначається, що даний Закон є складовою законодавства у сфері національної безпеки, адже із застосуванням методології націобезпекознавства акцентую, що питання інфраструктури і взагалі суспільні відносини у сфері інфраструктури є набагато ширшими за зміст відносин у сфері національної безпеки.

Більше того, лишаючись в методологічному плані прибічником адаптивного етатизму, особливо в епоху невблаганної глобалізації, наголошуючи саме на геостратегії, розумію, що сам на сам держава не завжди здатна ефективно створювати умови для повномасштабної реалізації національних інтересів у нових видах суспільних відносин. Такий стан речей свідчить про необхідність застосування нових критеріїв до правового регулювання політико-безпекових суспільних відносин у тих чи інших сферах життєдіяльності, зосереджуючи увагу на прогностичному підході, формуванні проактивної та адаптивної стратегічної державної політики, яка ґрунтуватиметься на стратегічній культурі, застосуванні прогнозних індикативних моделей та трендів розвитку суспільних відносин у різних в тому числі і нових сферах життєдіяльності.

Для правильного та коректного дослідження стратегічного простору (ландшафту) постає потреба у формуванні несуперечливої системи знань, в рамках якої можна було б не лише дослідити, а й сформувати ефективну когнітивну систему, за допомогою якої б було сформовано геостратегію як теоретичну систему і геостратегію як політико-безпекову практику.

Дивно, що навіть зараз, коли в Україні з 24 лютого 2022 року відбувається активна фаза широкомасштабної війни, яка почалась у 2014 році, а фактично тривала з моменту відновлення Української державності 24 серпня 1991 року, в науковій царині улаштовують старомодні дискусії представники лінійної парадигми, прагнучи кидаючи визивний погляд і прагнучи встигнути скласти заповіт своїм ортодоксальним кліше, натомість навіть не роблячи бодай спроби до осягнення нової дійсності і нових реалій, формуванні нових метатеорій, відходу геополітики як віджилої амбівалентної конфліктогенної парадигми, заснованої на іманентному протистоянні: будь-якого будь-кому і будь-чому з приводу будь-чого.

Адже ця система знань (теорія геополітики) — наперед система обґрунтування насильства.

Апологети геополітики застережливо накреслили свій кордон, не усвідомлюючи того факту, що небокрай стратегічного ландшафту давно розширено поза лаштунками їхніх старих моделей світобудови. Світ не вичерпується протистоянням, розвиток цивілізації не завжди пролягає стежиною боротьби, війни та крові й лиха.

Також досі поза лаштунками лишається і важливий політологічний дискурс даної проблематики: вироблення стратегії стало чи наймоднішим нормотворчим витвором курсу команди президента України В. Зеленського, адже лише у 2021 році було ухвалено біля 10 різних Стратегій. У цілому підтримуючи саму ідею стратегічної правотворчості, про яку в Україні лише починають писати окремі свідомі та помірковані дослідники, постає питання саме політологічного штибу:

• який курс, візію та місію держави реалізують різні стратегії;
• які стратегічні цілі по кожному виду державної політики в цілому складають стратегічне ядро цілей;
• які стратегічні національні інтереси реалізує кожна стратегія;
• які політичні інститути є відповідальними за розроблення та реалізацію стратегічної політики по кожній сфері життєдіяльності.

У багатьох роботах та різноманітних публікаціях різних авторів не робиться аргументованого виходу на системні політико-безпекові та правові мультиплікативні концепції (системи науково-теоретичних поглядів) формування геостратегії, через що я переконаний щодо необхідності актуалізації метакогнітивного системного дискурсу в рамках формування теорії геостратегії.

У рамках даної пропонованої вперше мною моделі презюмується наступні компоненти геостратегічного дискурсу та відповідні їм завдання:

1)           стратегічний дискурс — визначити топологічні характеристики різноманітних секторальних стратегій серед інших державних стратегій і їхній органічний та корелятивний зв’язок із геостратегією в цілому;

2)           політологічний дискурс —  розробити структурно-факторну модель будови геостратегії як політико-безпекової практики;

3)           праксеологічно-безпековий дискурс — презентувати організаційно-функціональну модель ефективного функціонування структури системи суб’єктів забезпечення геостратегічної безпеки;

4)           правовий дискурс — проаналізувати з позицій правничої герменевтики та стратегічної правотворчості засади розроблення Стратегій як нормативно-правового акта, їх місця в ієрархічній системі нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у тій чи іншій сфері та взагалі у сфері геостратегії;

5)           онтологічний дискурс — встановити онтологічне значення та стратегічну значення збереження та дальшого творення стратегічного потенціалу, синергетичного розвитку інституційної спроможності;

6)           гносеологічний дискурс — сформувати та визначити засади творення розвитку теорії геостратегії, її місця в системі політологічного та націобезпекознавчого знання;

7)           аксіологічний дискурс — сформувати та визначити, науково обґрунтувати гуманістичну цінність геостратегії на сучасному етапі, в тому числі провівши чітке порізнення між геополітикою як концептуальною світоглядною системою обґрунтування війни та конфліктів різної інтенсивності, неозорої безодні пригнічення та поневолення;

8)           феноменологічний дискурс — встановити сутність та призначення, прояв у дійсності сучасних стратегій в епоху нестаціонарності;

9)           мілітарний дискурс — визначити значення та сутність сучасних війн у творенні геостратегії, визначити мілітарний потенціал війни як застарілого засобу встановлення влади та контролю над соціальними системами та їхніми ресурсами;

10)       космологічний дискурс — фізичний вакуум створює космічну антигравітацію, яка керує динамікою космологічного розширення в сучасну епоху. Через це космологічне розширення прискорюється, а чотиривимірний простір-час Всесвіту стає статичним. Завдання стратегічних архітекторів полягає у передбаченні і прогнозуванні настання як можливих, так і, на перший лінійний погляд, неможливих подій з урахуванням космологічної теорії — збільшення непрогнозованого впливу темної матерії та нестаціонарності на біоістоти.

Також поза фокусом наукової уваги лишаються сучасні тенденції розвитку соціальних та політичних систем, задіяння інституційної спроможності окремих держав для трансформації війн нового покоління і зміни структури суспільних відносин на користь однієї держави (центру сили) — реінкарнація монополярного світу.

Чому я звертаюсь саме до метакогнітивних стратегій?

Тому що саме ці процеси передують і завершують когнітивну активність. Значення метакогнітивних стратегій актуалізується саме в умовах невизначеності, нестаціонарності, нелінійності. Значні фрустрації вищого керівництва в тому числі і військового, держави під час війни пов’язуються із відсутністю механізмів переключення з когнітивної на метакогнітивні стратегії. За рахунок останніх, стратегічний архітектор отримує можливість виходити за межі пізнавального процесу, зробивши його об’єктом моніторингу (аналізу, спостереження, оцінки і прогнозу) та інтерпретації.

Отже мною вперше в рамках даної статті пропонується модель системних дискурсів геостратегії  — сформований образ геостратегії з метою вироблення цілісної картини її пізнання крізь формування об’єднаних за змістом таких дискурсів: 1) стратегічний дискурс; 2) політологічний дискурс; 3) праксеологічно-безпековий дискурс; 4) правовий дискурс; 5) онтологічний дискурс; 6) гносеологічний дискурс; 7) аксіологічний; 8) феноменологічний дискурс; 9) мілітарний дискурс; 10) космологічний дискурс.

Volodymyr Lipkan

Department of Criminal Law & Justice, Zaporizhzhia National University, Ukraine

Lydmyla Vasutynska

Department of Finances, Odessa National Economic University, Ukraine

Tetyana Syvak

Department of Parliamentarism and Political Management,

National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Ukraine

 Lipkan, V., Vasutynska, L., & Syvak, T. (2018). METHODS OF ANALYSIS OF THE EFFECTIVENESS OF PUBLIC SECTOR PROJECTS: FEATURES AND CONSTRAINTS. Baltic Journal of Economic Studies, 4(1), 255-261. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-1-255-261

Abstract. The purpose of the paper is to consider the main provisions of methods of analysis of the effectiveness of public sector projects. A number of issues remain controversial in the methodology of analysing costs and benefits. So, in addition to determining the costs and benefits to be included in the analysis, one should outline the problem of assessing in the monetary equivalent of the social effects that society receives from the project implementation. Methodology. The social nature and scale of tasks that are solved in the public sector deepen the issue of identification of social effects. Discounting costs and benefits and assessing the social effect in the cost-benefit analysis involves the application of the rate of time preference. The parameters of this rate are analysed and substantiated in the study. In addition to the CBA method, an attention is paid to other methods of efficiency analysis, in particular, the method of cost-effectiveness analysis, method of weighted cost-effectiveness analysis, method of cost-utility analysis. Each method has its own specific features and limitations that determine the direction of their application. Results. It is concluded that finding solutions in the direction of studying the relationship between the social rate of intergovernmental preferences and other methods of discounting will allow us to get an idea, in which range may be the value of social discount rate. The ability to determine the range will allow taking into account the specificity of the project being implemented.

Key words: cost-benefit analysis, social rate of discount, cost-effectiveness analysis, weighted cost-effectiveness analysis, cost-utility analysis.

JEL Classification: J00, K10, K20, K23

1. Introduction

The feature of projects in the public sector is that their implementation contributes to the growth of the welfare of society and is a prerequisite for its development. It is worth noting that public sector projects are often characterized by negative profitability and, therefore, cash flows do not generate a commercial effect. At the same time, the importance of implementing such projects is to increase the welfare of society and to promote economic growth, capital accumulation, and increase in the competitiveness of the national economy.

The benefits that society receives as a result of the implementation of public sector projects, due to their specificity, cannot be offered on the market and, therefore, market prices are not applied when evaluating such projects. In addition, during market failures, market prices do not reflect marginal benefits and costs (Atkinson, 1980). The ineffectiveness of the market mechanism for revenue generation is the reason that complicates the use of classical investment analysis tools to assess the effectiveness of public sector projects.

A classic method for analysing the effectiveness of public sector projects is the cost-benefit analysis method – CBA. The analysis is conducted by comparing the benefits (social effects or results), measured in monetary terms, and the costs incurred. Subsequently, the analysis tool was expanded. This led to the emergence of other methods for analysing the effectiveness of public sector projects, such as cost-effectiveness analysis – CEA, cost-utility analysis – CUA, weighted cost-effectiveness analysis – wCEA.

Despite the rather significant experience of using tools for analysing the effectiveness of public sector projects, issues remain controversial about the methodology for assessing the social effects derived from their implementation. The problem is that it is necessary to determine precisely whether the social and cultural changes in the social situation (positive or negative) have become a consequence or result of the project implemented (Williams, Giardina, 1993). However, it is rather difficult to identify the social effect as a result of the project implementation, without understanding the nature of its origin. This is related to the fact that the social effect can be defined as a social benefit and as an externality.

Social benefit is the benefit of any activity that includes the benefit of the entity that carries out activities, as well as benefits to people who do not pay for it. At the moment, we are talking about evaluating the benefits based on a willingness to pay indicator (WTP), which reflects the readiness of the individual to pay money for a certain social benefit. However, the definition of the value of the social benefit is also quite problematic. To solve this problem, it is suggested to use the ordered binary choice models (ordered logit model, ordered probit model) (Verbeek, 2008).

Another problem when analysing the effectiveness of public sector projects is the need to take into account the externalities associated with the results or effects of the project being implemented. In this case, there are issues regarding their identification by the form of manifestation. For example, if the implementation of the project contributed to the transfer of demand from one producer to another, then society as a whole has no gain or loss. Here we are talking about the redistribution of cash resources within a single market. Taking into account such monetary externalities for determining the costs and benefits does not make sense. However, there may be another situation. For example, project implementation has the consequence of saving or increasing resources for a group of producers or degrading or improving the environmental status of the region. It is clear that under such conditions there are real effects that maximize or minimize the volume of social benefits. The actual (technical) externalities affect the estimation of costs and benefits of the project. The problem is the choice of a range of the most significant externalities; moreover, it is necessary to distinguish those that do not have a redistributive character. This is a rather difficult task since the externalities can be manifested in the same processes but have different nature of occurrence. In addition, it makes no sense to take into account all externalities. Therefore, in practice, there are certain limitations to take into account real externalities to determine the costs and benefits of the project. The first limitation concerns the consideration of only indirect externalities; the second one is that costs and benefits of the project should be assessed from the perspective of the impact of externalities on the development of society. Thus, for a public comparator, the task is to maximize the difference between social benefits and social costs.

Public sector projects are not implemented right away. They have a certain period of life. Therefore, when assessing the social effect, it is necessary to take into account changes in costs and benefits in time, that is, lead costs and benefits to the initial or final period. It is this aspect that determines the problem of choosing discounting methods for public sector projects. The complexity of the matter is that the public emphasis of public sector projects, the scale of tasks that are being solved, require the study of a wide range of factors for assessing the social effect. Scientists agree that the social discount rate should be positive, but there are discussions about the choice of methods for estimating this rate. Differences in the views of different researchers in determining the social rate of discount create a certain debate and encourage further research.

The purpose of the article is to identify specific features and limitations of the methods used to analyse the effectiveness of public sector projects and to substantiate recommendations for their practical application.

In order to achieve this purpose, it is necessary: to study the methodology of the analysis of the effectiveness of public sector projects based on comparing costs and benefits, focusing on approaches to determining the social discount rate; define the limits of application of the method of CEA analysis and its modifications; compare existing methodologies for analysing the effectiveness of public sector projects to determine their specificities and areas of application.

The research used the following methods: the method of comparative analysis – to identify advantages and limitations in the study of methodology for analysing the effectiveness of public sector projects; method of generalization – when analysing the accumulated experience in applying the methodology of the analysis of the effectiveness of public sector projects; scientific abstraction method to reveal the essence of social discounts; mathematical statistics for determining parameters of estimation of discount rate.

2. Method of analysis of cost-benefit efficiency

For the analysis of projects in the public sector, a system of methods based on a cost-benefit analysis (CBA) is developed. However, as pointed out by researchers, for the analysis of costs and benefits, there is a significant gap between the theory and the practical application of analysis tools (Dreze, 1985). The issue of the need to reduce this gap was considered in works of Boardman A. (Boardman, 2006), Dasgupta A. K. (Dasgupta, 1978). The reasons lie in the complexity of determining the social effect of project implementation.

The issue of determining the social effect is quite controversial. In science, there are various approaches to its justification. These approaches have diverse, ambiguous, and conditional interpretations, although the essence of the social effect is understandable at the intuitive level of perception. F. Vanclay (Vanclay, 2003) substantiated a number of principles which, in his opinion, are fundamental to the identification of the social effect. The author emphasizes, firstly, that it is necessary to clearly understand the nature of the origin of the social effect, that is, only the effects, which have become a consequence of the project (for example, as a result of the project, the cost of working time to produce a unit of production reduces or the social situation improves). Secondly, as F. Vanclay points out, the indicator of improving the quality of life (public welfare) should be used as the basic indicator of the social effect. Thirdly, it is necessary to take into account the opinion of society. Through the survey, determine the degree of utility that society identifies with the resulting effect. As you can see, the costs and benefits of the project should be evaluated from the standpoint of the whole society. So, maximizing the difference between social costs and social benefits will determine the increase in social benefits.

                                                    (1)

where NB – net present benefit; В – present benefit (social effect);

С – costs in the current period.

The method of CBA is of scientific interest to many researchers. The theoretical foundations of CBA are rather thoroughly described in the economic literature by Squire and Layard (Squire, 1989; Layard, Glaister, 1994). No significant achievement is the study of Lomborg (Lomborg, 2007), which developed a methodology for the use of CBA for various sectors of the economy.

An analysis of costs and benefits helps to assess whether a project is effective in terms of improving social well-being. This analysis is applied when full market assessments of consequences or outcomes of public sector projects cannot be identified over the inability to adequately describe individual components of total costs or full benefits with price indices, how much to take into account externalities and social benefits. This is the main advantage of the CBA method. With the help of the CBA methodology, it is possible to assess the impact of the project on changes in public welfare.

The advantages of CBA are, firstly, the ability to assess the aggregated long-term effect on the basis of bringing the net benefit indicator by discounting to the present moment, and secondly, the ability to compare projects between themselves and in time.

The classical CBA approach involves evaluating the effect through the definition of net present benefits brought to a certain point in time

                                    ,                                              (2)

where NB – net present benefit;

B_t  – benefits at time t;

C_t   - costs at time t;

SDR – social rate of discount;

n – life cycle of the project.

However, the methodological issue of determining the discount rate inevitably arises. The necessity of its application follows from the fact that the main volume of investments, as a rule, occurs at the initial stage of the project implementation, and the expected social effects appear only after its implementation. However, in a situation where market prices do not reflect the marginal benefits and costs for society (as a consequence of market failures), the market discount rate cannot be applied. This market failure is solved only under conditions of state intervention. Consequently, it is impossible to estimate the social discount rate as a return on alternative projects given that the alternative yields of these projects are unobserved.

The choice of SDR relates both to the timing (future benefits) and the size of the social distance (benefits to others). This is precisely what determines different approaches in the estimation of the discount rate. In the case of discounting time, decision-makers estimate the remuneration available at different times (the choice is made over a period of time, so the choice is intertemporal). In terms of social discounts, the choice raises concerns about remuneration for people who have different positions along the axis of social distance (choices are made within the social distance, so the choice is interpersonal). Persons are distributed along the social distance axis according to A. Karbowski’s criterion of closeness to the decision makers (Karbowski, 2016).

Social rate of time preferences (SRTP) reflects the willingness of society to abandon consumption at the present time in order to obtain certain benefits after project implementation. Researchers focus on SRTP establishment issues. Some argue for the need to differentiate the social discount rate (Baumol (Baumol, 1952), Pierce D. (Pearce, 1985, 2003), Sen A. K. (Sen, 1961, 1967, 1982)), others – believe that a single discount rate should be used to discount public sector projects in a particular country (Kula E. (Kula, 1985), Evans D. (Evans, 2004), Lopez (2008)).

The calculation of SRTP is based on the solution of the problem of maximizing the public utility function, which is drawn on the utilitarian approach, which is based on the assumption that for the society the significance of the welfare of all members of society is the same. As a public function of utility, a function with constant elasticity is selected:

                                             (3)

where U (С_t) – utility derived from consumption;

С_t – consumption at time point;

μ – parameter of public utility function on consumption.

The goal of maximizing utility, which reflects the individual’s choice for today’s consumption or deferred consumption for tomorrow, is determined for two periods:

                       (4)

where С₁; С₂ – consumption in different periods of time;

U(С_t) – public utility function of consumption;

р – individual rate of time preference;

SRTP – the social rate of time preference.

The equality of the unit of the amount of discounted flows in equation (4) is based on the assumption that there is no preservation, that is, the entire available volume of consumption is distributed between two periods.

The result of solving the system of equations is the expression:

                                                                                   (5)

where ρ – the rate of time preference;

g – the rate of consumption growth per capita;

μ – parameter of public utility function on consumption.

To estimate the rate of time preference, the approaches that are formalized in (6) are used (Evans, Kula, 2011). In essence, the resulting formula is a linear approximation of formula (2).

                                  (6)

By analysing the parameters of the final expression (5), it can be concluded that SRTP is additive and includes such components (ρ) that reflect time preference of the population and (μ∙g) – the growth of public utility derived from consumption by society.

In turn, the rate of time preference is the sum of the net rate of time preference and the parameter that reflects the risk to life.

                                                                                             (7)

where δ – “net rate” of time preference; L – the level of risk to life or catastrophe risk.

The “net rate” parameter (δ) in many techniques equates to zero, based on ethical considerations, so as not to undermine the welfare of future generations, that is, the benefits are not provided to any generation. However, M. Olson and M. Bailey (Olson, Bailey, 1981) state that when setting the zero discount rate, the probability of shifting time preferences in favour of future generations, that is, increasing one generation’s poverty in order to increase the welfare of the following, appears. It is believed that this parameter of the social rate of time preference is not subject to empirical analysis. For different approaches, the range of this rate is set from 0% to 0.5%.

Parameter (L) is interpreted as a catastrophe risk (life risk). This implies that there is a probability of events that all project achievements will void or radically and unexpectedly change. In the life risk assessment as a basis, the risk of a shortfall in income from the project implementation in the future is taken.

When calculating parameter (L), it is necessary to pay attention to the fact that its value varies considerably. Therefore, the ratio of total deaths to population is usually used in methodologies.

The elasticity of the marginal public utility value or (μ) is determined by some methods based on the average saving rate. However, there is no unanimous opinion among the world scientific community. This indicator is quite varied by different methodologies.

Since the social discount rate is intended to identify benefits in the future, it is considered expedient to use the projected values of growth rates of consumption per capita (g) during the calculation. The growth rate of per capita consumption reflects the potential for more consumption in the future, which is achieved through the introduction of innovations and the development of technical progress (Pearce, Ulph, 1995). It is necessary to find out what horizons of forecasting should be applied during the calculations. However, it should be borne in mind that forecasts are more acceptable only in the short run.

The problem of determining the social discount rate has a fairly wide range of judgments and requires a more in-depth study but in a separate format. Based on the task, the emphasis, first of all, is on the justification of advantages and limitations of the CBA methodology. In the defined context, CBA limitations can also be considered as the disadvantages of social discounting.

3. Cost-effectiveness analysis method

The method of cost-effectiveness analysis (CEA) has a significant distinguishing feature, which is that the benefits are not measured in monetary terms, but in physical units (Kahn, 1969). The issue regarding the use of the CEA methodology is rather controversial, so the comparison of different approaches is complicated, and thus the generalization of different opinions is difficult.

The application of the method of cost-effectiveness analysis is not complicated by the need to assess the social effect in monetary terms, as in CBA. However, there is a problem in comparing the results of the analysis of interventions that are different in nature. The high degree of sensitivity of results to the change in the indicator, which reflects the social effect received as a result of interventions, limits the positive characteristics of the CEA method. This attracts a constant interest in the development of various variants of its modification.

For a reasoned comparison of alternatives, it is necessary to compare not only the costs and results but the cost changes in relation to the change of results. Consequently, in the case of CEA, an incremental cost-effectiveness analysis (ICEA) is carried out (Tan-Torres Edejer, 2003).

                         ,                                               (8)

where ІСЕR – (Incremental cost-effectiveness ratio) – an indicator of the ratio of increase in costs and productivity gains; ∆С – an increase of costs as a result of interventions; ∆E – increase in the effectiveness (social effect) as a result of interventions.

The analysis of indicators of formula (2) allows concluding that the lower the value of ICER, the lower costs are directed to achieving a certain level of effectiveness, and the more effective the considered variant of intervention. As a limit, there is WTP (willingness-to-pay), which reflects the inclination of the financial decision-maker to pay for the corresponding project (Levin, McEwan, 2001).

In practice, the CEA method is the most appropriate for use in choosing alternatives in the healthcare system, since its toolkit allows for project analysis and choosing the most appropriate option in case of achieving a goal, for example, to increase life expectancy. In the broad sense, CEA is used, firstly, if it is necessary to decide on the choice of alternative, mainly when there is a need for intervention to determine the degree of intervention. Secondly, when it comes to the generalization of health policy (Jamison, 2009).

As CEA is not measured by cost indicators, the result is expressed in such aggregated non-financial indicators as, for example, Quality Adjusted Life Years – QALY (an indicator expressed in years of life, adjusted for quality), or Disability Adjusted Life Years – DALY (an indicator expressed in years of life, adjusted for the degree of disability). However, limitations can determine some distortion of qualitative assessments. For example, it is difficult to take into account the impact of changes in the ecological environment on disease. Such results are difficult to take into account in DALY or QALY indicators.

There are certain preconditions and restrictions associated with the use of CEA, in particular: the limitation of comparing interventions that have a different social effect; the complexity of taking into account time-based costs and effects; a high degree of sensitivity to the choice of indicator that reflects the social effect.

Undoubtedly, the analysis of CBA is wider than the cost-effectiveness analysis, since all benefits at the time of application of the first one have cost estimates, and therefore, the effects of different projects can be compared. This is a fairly substantial statement for a public comparator, based on the premise of the social nature of the tasks being solved. The CEA method can be used to make decisions when comparing projects whose effects are defined as homogeneous or can be measured in terms of key results. Consequently, the limitation of CBA analysis does not make it possible to decide if it is necessary to choose the option of investing resources of the public sector in different spheres of activity. The problem is the disparity of effects between themselves.

4. Methods of weighted cost-effectiveness analysis

There are cases when it becomes necessary to analyse the effectiveness of the project to combine several different social results that do not have a monetary equivalent. In such situations, it is necessary to evaluate the importance of each of them and to find a single composite mark. To obtain a single composite estimate, we use the method of weighted cost-effectiveness analysis– wCEA (Belli, 1996). This method is one of the modifications of the CEA method. As a social effect, it is its conditional expression through an aggregate indicator, which includes various characteristics of the object of evaluation. To determine the final effect, it is necessary to assign certain weights to the indicators that collectively formulate the target.

,                                                                 (9)

where w_j   – the weight of the i-th effect; Е _і  – i-th effect.

The method of wCEA is characterized by weaknesses in expert analysis, that is, dependence on subjective thought. However, this method is widely used in assessing the effectiveness of educational programs and healthcare programs, since the benefits that society receives from such programs cannot be measured in monetary terms.

5. Method of cost-utility analysis

In the case where a project is subject to evaluation that is described by a spectrum of results or if the results differ not only in quantity but also in quality, it is expedient to apply a cost-utility analysis (CUA) method. In essence, this method is a slightly complicated modification of the cost-effectiveness analysis. Originally, it called generalized CEA (Torrance, 1971), and later – utility maximization method (Torrance, 1972). Now, this method is singled out as an independent one. CUA is distinguished by the fact that during the analysis, conventionally, similar quality results are used. The estimation of utility coefficients is carried out through expert assessments, which have methodological difficulties related to the qualification of experts, a clear statement of tasks, subjectivity of evaluations, and the complexity of processing information.

,                                (10)

where С – costs; U – utility.

It is advisable to use the CUA method in cases where it is necessary to determine the result, taking into account side effects, whether it is necessary to determine a single criterion for comparing costs and benefits, whether there is a need for ranking the results for weighting, or whether decisions are made on choosing alternatives.

6. Comparative characteristics of the methods of efficiency analysis

The comparative characteristics of the methods used to analyse the effectiveness of public sector projects are given in Table 1.

Table 1

Characteristic features of methods for analysing the effectiveness of public sector projects

The study of methods for analysing the effectiveness of public sector projects showed that, notwithstanding certain features of each of the considered methods, the main approaches to measuring costs, benefits, and results are based on a single theoretical basis. In this context, existing limitations in all methods of analysing the effectiveness of public sector projects reveal significant prospects for further research and improvement.

7. Conclusions

The investigated methods of analysis: cost-benefit, cost-effectiveness, weighted cost-effectiveness, cost-utility are a very important basis for making grounded decisions by public comparators regarding the direction of investment in the most demanded sectors of the economy. Using the tools of efficiency analysis methods, they can distribute limited public resources according to policy priorities.

One or more methods of analysis of efficiency can be used to analyse the effectiveness of public sector projects that are implemented within a single industry. The main thing is to determine in which units the result is evaluated. If the result can be estimated in cost units, then it is advisable to use the methods of CBA and CUA, and in other cases – the methods of analysis of CEA and wCEA.

Choosing a social discount rate is a difficult task, as it involves assessing, among other things, the future benefits that other people may receive. A broad debate on determining the social discount rate has led to the formation of different views on the need to establish or differentiate the social discount rate or to determine its single value within a single country. When evaluating public sector projects, it is necessary to decide whether to use a single discount rate for the country as a whole and for all projects, or differentiated depending on the nature of the project. In general, discussions are about determining the size of the discount rate.

In existing studies, as a rule, the method of time preference is mainly studied. In this case, an attention is not paid to the study of the relationship between the social rate of time preference and other methods of discounting. Finding solutions in this direction will allow getting an idea of what range the social discount rate may be. The ability to determine the range will allow taking into account the specificity of the project being implemented.

References:

Atkinson A., Stiglitz J. (1980) Lectures on public economics. NY: McGraw-Hill.

Baumol W. (1952) Welfare Economics and the Theory of the State. Cambridge: Harvard University Press.

Belli P., Anderson J., Barnum H., Dixon J., and Tan P. (1996) Handbook on Economic Analysis of Investment Operations. Processed.

Boardman A., Greenberg D., Vining A., Weimer D. (2006) Cost-benefit analysis: concepts and practice. 3rd ed. Upper Saddle River. N.J.: Prentice Hall.

Dasgupta A. K., Pearce D. W. (1978) Cost-Benefit Analysis: Theory and Practice. L.: Macmillan.

Dreze J., Stern B. (1985) The Theory of Cost-Benefit Analysis. Handbook of public economics / ed. by A. J. Auer Bach, M. Feldstein. NHPC, vol. 1, 2.

Evans D., Kula E. (2011) Social Discount Rates and Welfare Weights for Public Investment Decisions under Budgetary Restrictions: The Case of Cyprus. Fiscal Studies, vol. 32, no. 1, pp. 73-107.

Evans D., Sezer H. (2004) Social Discount Rates for Six Major Countries. Applied Economics Letters, no. 11, pp. 557-560.

Jamison, D. T. (2009) Cost-effectiveness analysis: concepts and applications. In R. Detels, J. McEwen, R. Beaglehole, H. Tanaka (eds.) Oxford Textbook of Public Health: Volume 2, The Methods of Public Health fifth edition. Oxford: Oxford University Press, pp. 767-782.

Kahn A. J. (1969) Theory and Practice in Social Planning. New York: Russell Sage Foundation.

Karbowski A. (2016) Discussion on the Social Rate of Discount: from Sen to Behavioural Economics. Economics and Sociology, vol. 9, no. 2, pp. 46-60.

Kula E. (1985) An Empirical Estimation on the Social Time Preference Rate for the United Kingdom. E. Kula Environment and Planning, no. 17, pp. 199-212.

Layard R. and Glaister S. (1994) Introduction. In Cost-Benefit Analysis (eds. R. Layard and S. Glaister), Cambridge, UK: Cambridge University Press, pp. 1-56.

Levin H. M., McEwan P. J. (2001) Cost Effectiveness Analysis: Methods and Applications. Sage Publications, Inc.

Lomborg B. (ed.) (2007) Solutions for the world’s biggest problems: Cost and benefits. Cambridge, U.K.: Cambridge University Press.

Lopez H. (2008) The Social Discount Rate: Estimates for nine Latin American Countries. The World Bank. Policy Research Working Paper, no. 4639.

Tan-Torres Edejer T., Baltussen R., Adam T., Hutubessy R., Acharya A., Evans D. B. and Murray C. J. L. (2003) Making Choices in Health: Who Guide to Cost-Effectiveness Analysis. Geneva: World Health Organization.

Olson Mancur and Bailey Martin J. (1981) Positive time preference. Journal of Political Economy, no. 89(2), pp. 1-25.

Pearce D. W., Ulph. D. A. (1995) Social Discount Rate for the United Kingdom / CSERGE Working Paper 95-01. Centre for Social and Economic Research on the Global Environment. Norwich: University of East Anglia.

Pearce D., Groom B., Hepburn C., Koundouri P. (2003) Valuing the future: recent advances in social discounting. World Economics, no. 4, pp. 121-141.

Price C., Nair C. (1985) Social Discounting and the Distribution of Project Benefits. Journal of Development Studies, 1985, no. 21, pp. 525-532.

Sen, A. K. (1961) On optimizing the rate of savings. Economic Journal, no. 71, pp. 479-496.

Sen A. K. (1967) Isolation, Assurance and the Social Rate of Discount. Quarterly Journal of Economics, no. 81, pp. 112-124.

Sen A. K. (1982) Approaches to the Choice of Discount Rates for Social Benefit-Cost Analysis, In: Lind, R. C., Arrow, K. J., Corey, G. R., Dasgupta, P., Sen, A. K., Stauffer, T., Stiglitz, J. E., Stockfisch, J. A., Wilson, R. (eds.), Discounting for Time and Risk in Energy Policy, Baltimore: John Hopkins University Press for Resources for the Future.

Vanclay F. (2003) Social Impact Assessment / International Association for Impact Assessment Special Publication Series N2.

Squire L. (1989) Project evaluation in theory and practice. In Handbook of Development Economics (eds. H.B. Chenery and T.N. Srinivasan), Vol. 2. North Holland, Amsterdam.

Torrance, G. W. A Generalized Cost-effectiveness Model for the Evaluation of Health Programs., Department of Industrial Engineering. – New York, 1971.

Torrance G. W., Thomas W., Sackett D. A. (1972) Utility maximization model for evaluation of health care programs. Health Services Research, 118 р.

Verbeek M. (2008) A guide to modern econometrics, Chichester: John Wiley and Sons.

Williams A., Giardina E. (1993) Efficiency in the Public Sector: the theory and practice of cost – benefit analysis. Great Britain: University Press, Cambridge.

Dr. of Law, Docent, Professor of Criminal Law & Justice Department of

Zaporizhzhya National University

Vasutynska Lydmyla

PhD economics Assistant Professor Department of Finances

Odessa National Economic University.

Syvak Tetyana

Doctoral Candidate of Parliamentarism and Political Management Department National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, PhD in Public Administration

https://orcid.org/0000-0002-7411-2086

Keywords: Cost-effectiveness analysis, social rate of discount, сost-effectiveness analysis, weighted cost-effectiveness analysis, cost-utility analysis.

Abstract

У статті розглядаються основні положення методів аналізу ефективності проектів публічного сектору. В методології аналізу витрат і вигід дискусійним залишається низка питань. Так, крім визначення витрат і вигід, які мають бути включені в аналіз, слід окреслити проблему щодо оцінки  у грошовому еквіваленті соціальних ефектів, які отримує суспільство від реалізації проекту. Суспільний характер та масштабність завдань, які вирішується у публічному секторі, поглиблюють проблематику ідентифікації соціального ефекту. Дисконтування витрат і вигід та оцінка соціального ефекту у рамках аналізу витрати-вигоди передбачає застосування ставки міжчасових переваг. Параметри цієї ставки аналізуються і обґрунтовуються у дослідженні. Крім методу СВА, увага приділяється іншим методам аналізу ефективності, зокрема, методу аналізу витрати – результативність, методу аналізу витрати -зважена результативність, методу аналізу витрати – корисність. Кожний метод має свої характерні особливості та обмеження, які  визначають напрямки їх застосування.

Introduction

Особливість проектів публічного сектору виявляється у тому, що їх  реалізація сприяє зростанню добробуту суспільства і є необхідною умовою для його розвитку. Варто відзначити, що проекти публічного сектору часто характеризуються від’ємною прибутковістю, а відтак грошові потоки не генерують комерційний ефект.  В той же час, важливість реалізації таких проектів  виявляється у збільшенні добробуту суспільства та у сприянні економічного зростання, накопичення капіталу, підвищення конкурентоздатності національної економіки.

Блага, які суспільство отримує як результат реалізації проектів публічного сектору, у силу своєї специфічності не можуть пропонуватися на ринку, а відтак ринкові ціни під час оцінки таких проектів не застосовуються. Крім того, під час провалів ринку ринкові ціни не відображають граничні вигоди і витрати (Atkinson A., 1999)[1]. Недієвість ринкового механізму формування доходів є тією причиною, яка ускладнює застосування класичного інструментарію інвестиційного аналізу для оцінки ефективності проектів публічного сектору.

Класичним методом аналізу ефективності проектів  публічного сектору економіки є метод аналізу витрати-вигоди – cost-benefit analysis – CBA. Аналіз проводиться шляхом порівняння вигід (соціальних ефектів або результатів), що оцінюються у грошовому вимірі, і здійснених витрат. У подальшому інструментарій аналізу було розширено. Це спричинило появу інших методів аналізу ефективності проектів публічного сектору, а саме: методу аналізу витрати і результативність (Cost-effectiveness analysis – СЕА), методу аналізу витрати-корисність  – CUA (cost-utility analysis), методу аналізу витрати-зважена результативність – wCEA.

Не дивлячись на досить значний досвід використання інструментів аналізу ефективності проектів суспільного сектору, дискусійними лишаються питання  щодо методології оцінки соціальних ефектів, одержаних від їх реалізації. Проблема полягає у тому, що необхідно точно визначити чи соціальні і культурні зміни суспільного становища (позитивні або негативні) стали наслідком або результатом реалізованого проекту (Williams A., Giardina E., 1993).[2]  Проте досить складно ідентифікувати соціальний ефект внаслідок реалізації проекту, не зрозумівши природу його походження. Це пов’язано з тим, що соціальний ефект може визначатися як суспільна вигода (social benefit) та як зовнішні ефекти (externality).

Суспільна вигода – це  вигода від будь-якої діяльності, яка включає у себе вигоду суб’єкта, що здійснює діяльність, а також користь для людей, які за неї не платять.  Наразі мова йде про оцінку вигід на основі показника willingness to pay (WTP), що відображає готовність індивіда заплатити гроші за одержання певного соціального блага. Однак визначення вартості суспільного блага також є досить проблематичним. Для вирішення цього питання запропоновано використовувати моделі впорядкованого бінарного вибору (ordered logit model, ordered probit model)  (Verbeek M., 2008)[3].

Інша проблема під час проведення аналізу ефективності проектів публічного сектору виявляється у необхідності враховувати зовнішні ефекти, які пов’язані з результатами або наслідками проекту, що реалізується. При цьому виникають питання стосовно їх ідентифікації за формою прояву. Наприклад, якщо реалізація проекту сприяла перенесенню попиту від одних виробників до інших, то для суспільства у цілому не має ані виграшу, ані втрати. Тут мова йде про перерозподіл грошових ресурсів у межах одного ринку. Враховувати такі грошові екстерналії для визначення витрат і вигід немає сенсу. Проте може бути інша ситуація. Наприклад, реалізація проекту має своїм наслідком економію або збільшення ресурсів для групи виробників чи погіршення або покращення екологічного стану у регіоні. Зрозуміло, що за таких умов виникають реальні ефекти, які максимізують чи мінімізують обсяг суспільних благ. Саме реальні (технічні) екстерналії впливають на оцінки витрат і вигід проекту. Проблема полягає у виборі кола найбільш значимих зовнішніх ефектів, притому необхідно виокремлювати з них саме такі, що не мають перерозподільного характеру. Це досить складне завдання, оскільки зовнішні ефекти можуть виявлятися в одних і тих же процесах, але мати різну природу виникнення. Крім того, немає сенсу враховувати всі зовнішні ефекти. Тому на практиці існують певні обмеження щодо врахування реальних екстерналій для визначення витрат і вигід проекту. Перше обмеження торкається врахування тільки непрямих зовнішніх ефектів, друге полягає у тому, що витрати та вигоди проекту повинні оцінюватися з позицій впливу екстерналій на розвиток суспільства. Отже, для публічного компаратора формується завдання щодо максимізації відмінності між суспільними вигодами та суспільними витратами.

Проекти публічного сектору не реалізуються відразу. Вони мають певний період життєдіяльності. Тому під час оцінки соціального ефекту необхідно враховувати зміни витрат і вигод у часі, тобто приводити витрати й вигоди до початкового або кінцевого періоду. Саме цей аспект визначає проблему щодо вибору методів дисконтування проектів публічного сектору. Складність питання полягає у тому, що суспільний акцент проектів публічного сектору, масштабність завдань, які вирішуються, потребують дослідження широкого кола факторів для оцінки соціального ефекту. Науковці сходяться на думці, що соціальна ставка дисконтування повинна мати позитивне значення, але дискусії точаться стосовно вибору методів щодо оцінок цієї ставки. Розходження у поглядах різних дослідників щодо визначення соціальної ставки дисконтування створює певне дискусійне поле та спонукає до подальших досліджень.

Мета статті полягає у виявленні особливих рис і обмежень методів, які використовуються для аналізу ефективності проектів публічного сектору та обґрунтування рекомендацій щодо їх практичного застосування.

Для досягнення поставленої мети необхідно: дослідити методологію аналізу ефективності проектів суспільного сектору, засновану на порівнянні витрат і вигід, фокусуючи увагу на підходах щодо визначення соціальної ставки дисконтування; визначити межі застосування методу аналізу СЕА і його модифікацій; порівняти існуючі методології аналізу ефективності проектів публічного сектору для визначення їх особливостей та напрямів застосування.

У дослідженні використовувалися такі методи: метод порівняльного аналізу – для виявлення переваг та обмежень при дослідженні методології аналізу ефективності проектів публічного сектору; метод узагальнення – при аналізі накопиченого досвіду щодо застосування методології аналізу ефективності проектів публічного сектору; метод наукової абстракції для розкриття суті соціального дисконтування; математичної статистики для визначення параметрів оцінки ставки дисконтування.

1. 1.                  Метод аналізу ефективності витрати-вигоди 

Для аналізу проектів у публічному секторі розроблена система методів, які базуються на аналізі витрат і вигід (cost-benefit analysis – СВА).  Проте, як на те вказують дослідники, для аналізу витрат і вигід характерний значний розрив між теорією і практичним застосування інструментів аналізу (Dreze, J. 1985)[4]. Питання щодо необхідності скорочення цього розриву  розглядалися в роботах Boardman A. (2006)[5] Dasgupta A. K. (1978)[6]. Причини криються у складності визначення соціального ефекту від реалізації проекту.

Питання щодо визначення соціального ефекту  є досить дискусійним. В науці існують різноманітні підходи до його обґрунтування. Ці підходи відрізняються багатообразними, неоднозначними і умовними трактуваннями, хоча на інтуїтивному рівні сприйняття суть соціального ефекту є зрозумілою. Ф. Ванклей  (Vaclay F. , 2003)[7] обґрунтував низку принципів, які, на його думку, є основоположними для ідентифікації соціального ефекту. Автор акцентує увагу, по-перше, на тому, що необхідно чітко розуміти природу походження соціального ефекту, тобто до уваги беруться лише ті ефекти, які стали наслідком реалізації проекту (наприклад, внаслідок реалізації проекту зменшуються витрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції або покращується соціальна ситуація). По-друге, як вказує Ф. Ванклей, в якості основоположного показника соціального ефекту необхідно використовувати показник підвищення якості життя (суспільний добробут). По-третє, необхідно враховувати думку суспільства. Шляхом опитування виявляти ступінь тієї корисності, яку суспільство ідентифікує з одержаним ефектом. Як видно, витрати і вигоди проекту повинні оцінюватися з позицій усього суспільства. Отже, максимізація різниці між суспільними витратами та суспільними вигодами буде визначати збільшення соціального ефекту.

                                                                 (1)

де NB – поточні вигоди (net present benefit); В – поточні вигоди (соціальний ефект);

С – витрати у поточному періоді.

Метод СВА становить науковий інтерес для багатьох дослідників. Теоретичні основи СВА досить ґрунтовно викладені в економічні літературі Скваяром и Лаярдом  (Squire, 1989[8] та Layard, Glaister 1994[9]). Не меш важливим здобутком є дослідження Ломборга (Lomborg  2007)[10], який розробив методологію застосування СВА для різних секторів економіки.

Аналіз витрат і вигод допомагає оцінити, чи є проект ефективним з точки зору підвищення соціального добробуту. Цей аналіз застосовується, коли повні ринкові оцінки наслідків або результатів проектів публічного сектору не можуть бути визначені у зв’язку з неможливістю адекватно описати окремі компоненти повних витрат або повних вигід за допомогою цінових показників, скільки необхідно враховувати зовнішні ефекти і суспільні блага. Саме у цьому головна перевага методу СВА . За допомогою методології СВА виникає можливість оцінювати вплив проекту на зміни у суспільному добробуті.

Переваги СВА виявляються, по-перше, у можливості оцінювати агрегований довгостроковий ефект на основі приведення показника чистих вигод за допомогою дисконтування до поточного моменту, по-друге – у можливості порівняння проектів між собою, а також у часі.

Класичний підхід СВА передбачає  оцінку ефекту через визначення чистих поточних вигід, приведених до певного моменту часу:

                                    ,                                                            (2)

де NB – чисті поточні вигоди (net present benefit);

B_t  – вигоди в момент часу t;

C_t   - витрати в момент часу t;

SDR –соціальна ставка дисконтування;

n – життєвий цикл проекту.

Однак неминуче виникає методологічне питання щодо визначення ставки дисконтування. Необхідність її застосування випливає з того, що основний обсяг інвестицій, як правило, поступає на початковій фазі реалізації проекту, а соціальні ефекти, які очікуються, з’являються  тільки після його реалізації. Однак, в умовах, коли ринкові ціни не відображають граничні вигоди і витрати для суспільства (як наслідок провалів ринку),  ринкова ставка дисконтування не може бути застосована. Вирішується ця неспроможність ринку лише за умов втручання держави. Отже, оцінити соціальну ставку дисконтування як доходність за альтернативними проектами неможливо з огляду на те, що альтернативна доходність цих проектів є неспостереженою.

Вибір SDR стосується як часового виміру (майбутні переваги), так і розміру соціальної відстані (переваги для інших). Саме цим обумовлюються різні підходи в оцінках ставки дисконтування. У випадку дисконтування часу, особи, що приймають рішення, оцінюють винагороду, доступну в різні моменти часу (вибір здійснюється протягом певного періоду часу, тому вибір є міжчасовим). З погляду на соціальне дисконтування вибір викликає занепокоєння щодо винагороди людям, які мали різні позиції вздовж осі суспільної віддаленості (вибір здійснюється в межах соціального відстані, тому вибір є міжособистісним). Особи розподіляються вздовж осі соціальної відстані відповідно до критерію зменшення близькості до осіб, що приймають рішення Karbowski, A. (2016)[11].

Соціальна ставка міжчасових переваг (social rate of time preferences, SRTP)  відображає готовність суспільства відмовитися від споживання у теперішній час з тим, щоб отримати певні вигоди після реалізації проекту. Увага дослідників фокусується на питаннях встановлення SRTP. Одні відстоюються точку зору щодо необхідності диференціації соціальної ставки дисконтування (Баумоль В.(1952)[12], Пирс Д.(1985)[13], 2003 [14], Сена А.,К. (1961,[15] 1967[16], 1982 [17]), інші – вважають, що для дисконтування проектів публічного сектору у певній країні має використовуватися єдина ставка дисконтування (Кула Е.[18],  Эванс Д.(2004[19];  Лопез (2008)[20].

Розрахунок SRTP виходить з рішення задачі максимізації суспільної функції корисності, в основі якої лежить утилітаристський підхід, яки базується на припущенні, що для суспільства значимість добробуту усіх членів суспільства однакова. В якості суспільної функції корисності обирається функція з постійною еластичністю:

                                             (3)

де U (С_t) – корисність, що отримується від споживання;

С_t – споживання в момент часу;

μ – параметр функції суспільної корисності від споживання.

Задача максимізації корисності, яка відображає вибір індивіда щодо споживання сьогодні або відкладання споживання на завтра визначається для двох періодів:

                       (4)

де С₁; С₂ – споживання у різні періоди часу;

U(С_t) – суспільна функція корисності від споживання;

р – індивідуальна ставка міжчасових переваг;

SPTR – соціальна ставка міжчасових переваг.

Рівність одиниці суми дисконтованих потоків у рівнянні (4) виходить з припущення про відсутність збережень, тобто весь доступний обсяг споживання розподіляється між двома періодами.

Результатом рішення системи рівнянь є вираження:

                                                                                       (5)

де ρ – ставка міжчасових переваг;

g – темп приросту споживання на душу населення;

μ – параметр суспільної функції корисності від споживання.

Для оцінки ставки міжчасових переваг використовується підходи, що формалізуються у (6) (Evans, Kula, 2011)[21] . За суттю одержана формула є лінійною апроксимацією формули  (2).

                                         (6)

Аналізуючи параметри підсумкового вираження (5) можна діти висновку, що SRTP є адитивною і включає у себе такі компоненти (ρ), що відображає міжчасові переваги населення та (μ∙g) – приріст суспільної корисності, що одержується суспільством від споживання.

У свою чергу, ставка міжчасових переваг представляє собою суму чистої ставки міжчасових переваг і параметру, який відображає ризик для життя.

                                                                                                  (7)

де δ – «чиста ставка» часових переваг; L – рівень ризику для життя або ризик катастрофи (Catastrophe risk).

Параметр «чиста ставка» (δ) у багатьох методиках прирівнюється до нуля, виходячи з етичних міркувань, щоб не занижувати добробут майбутніх поколінь, тобто переваги не надаються ні одному поколінню. Проте Олсен М. і Бейлі М.,1981[22] визначають, що під час встановлення нульової ставки дисконтування з’являється ймовірність зміщення часових переваг на користь майбутніх поколінь, тобто підвищення бідності одного покоління заради збільшення добробуту наступних. Вважається, що цей параметр ставки соціальних часових переваг не піддається емпіричному аналізу. За різними підходами діапазон цієї ставки встановлюється від 0% до 0,5%.

Параметр (L) інтерпретується як ризик катастрофи (ризик для життя). При цьому мається на увазі те, що існує ймовірність подій, які усі здобутки проекту зведуть нанівець або радикально й непередбачено змінять. Під час оцінки ризику для життя за основу взято ризик недоотримання доходів суспільства від реалізації проекту в майбутньому.

Під час розрахунку параметру (L) слід звернути увагу на те, що його величина суттєво варіює. Тому зазвичай у методиках використовується показник співвідношення загальної кількості смертей до чисельності населення.

Еластичність граничної суспільної корисності споживання або (μ), визначається за деякими методиками з огляду на середню норму заощаджень. Проте однозначної думки серед світової наукової спільноти не існує. Цей показник є досить варіативним за різними методиками.

Оскільки соціальна ставка дисконтування призначена для виявлення вигід у майбутньому, то вважається доцільним під час розрахунку використовувати прогнозні значення темпів зростання споживання на душу населення (g). Темп зростання споживання на душу населення відображає можливість більше споживати у майбутньому, що досягається через впровадження інновацій та розвитком технічного прогресу (Pearce, Ulph, 1995)[23].  При цьому необхідно з’ясувати, який горизонт прогнозування має бути застосований під час розрахунків. Проте слід враховувати те, що прогнози є більш прийнятними тільки у короткостроковому періоді.

Проблема щодо визначення соціальної ставки дисконтування має досить широкий спектр суджень і потребує більш глибинного дослідження, але в окремому форматі. Виходячи із поставленого завдання, акцент, перш за все, робиться на обґрунтуванні переваг і обмежень методології СВА. У визначеному контексті обмеженнями СВА можна вважати також зазначені недоліки соціального дисконтування.

2.  Метод аналізу витрати-результативність

Метод аналізу витрат і результативності (Cost-effectiveness analysis – СЕА). має суттєву відмінність відмінну рису, яка полягає у тому, що вигоди оцінюються не в грошовому вираженні, а в натуральних одиницях (Kahn A.J., 1969)[24]. Питання щодо застосування методології СЕА є досить дискусійними, у зв’язку з чим порівняння різних підходів ускладнюється, а відтак узагальнення різних думок утруднені.

Застосування методу аналізу витрати і результативність не ускладнюється необхідністю оцінки соціального ефекту у грошовому виразі, як у СВА. Проте, виникає проблема у порівнянні результатів під час аналізу різних за своєю природою інтервенцій. Високий ступінь чутливості результатів до зміни показника, який відображає отриманий в результаті інтервенцій – соціальний ефект, обмежує позитивні характеристики методу СЕА. Це  викликає постійний інтерес до розробки різних варіантів його модифікації.

Для обґрунтованого співставлення альтернатив необхідно порівнювати не просто затрати і результати, а зміни витрат по відношенню до зміни результатів. Отже, у випадку застосування СЕА проводиться інкрементний аналіз (ICEA – incremental cost-effectiveness analysis).[25]

                         ,                                                (8)

де ІСЕR -  (Incremental cost-effectiveness ratio) – показник співвідношення приросту витрат і приросту результативності; ∆С – приріст витрат в результаті інтервенцій; ∆E – приріст результативності (соціального ефекту) в результаті інтервенцій.

Аналіз показників формули (2) дозволяє дійти висновку, що чим нижче значення   ІСЕR, тим менше витрат спрямовується на досягнення певного рівня результативності, і тим ефективніше є розглянутий варіант інтервенцій. В якості граничного обмеження може виступати показник WTP (willingness-to-pay), що відображає схильність суб’єкта, що приймає фінансові рішення, платити за відповідний проект (Levin H.M., McEwan P.J., 2001).[26]

На практиці метод СЕА є найбільш адекватним для застосування під час вибору альтернатив в системі охорони здоров’я, оскільки його інструментарій дозволяє проектний аналіз та обирати найбільш прийнятний варіант у разі досягнення мети, якою, наприклад є підвищення тривалості життя. У широкому сенсі СЕА застосовується, по-перше, якщо необхідно прийняти рішення щодо вибору альтернативи, в основному, коли є потреба у здійсненні інтервенції з метою визначення ступеню втручання. По-друге, коли необхідно зробити узагальнення щодо політики у галузі охорони здоров’я (Джемісон, 2009)[27].

Оскільки СЕА не вимірюються вартісними показниками, результат виражається у таких зведених не фінансових показниках як, наприклад, Quality Adjusted Life Years – QALY (показник, виражений у роках життя, скоригований за якістю),  або Disability Adjusted Life Years – DALY (показник виражений у роках життя, скоригований за ступенем інвалідності).  Проте обмеженість може визначити деякі викривлення якісних оцінок. Наприклад, складно врахувати вплив на захворювання зміни в екологічному середовищі. Такі результати досить складно враховувати у показник DALY або QALY.

Під час застосування СЕА існують певні передумови та пов’язані з ними обмеження, зокрема, – це: обмеження щодо порівняння інтервенцій, які мають різний соціальний ефект;  складність щодо врахування розподілених у часі витрат і ефектів; високий ступінь чутливості до вибору показника, який відображає соціальний ефект.

Безперечно, аналіз СВА є ширшим, ніж аналіз витрати-результативність, оскільки всі вигоди під час застосування першого мають вартісні оцінки, а відтак ефекти за різними проектами можуть порівнюватися. Це досить суттєвий довід для публічного компаратора, виходячи з передумов про суспільний характер завдань, що вирішуються. Метод СЕА може використовуватися для прийняття рішень під час порівняння проектів, ефекти яких визначені як однорідні або можуть вимірюватися у термінах ключових результатів. Отже, обмеження СВА аналізу не дають можливості прийняти рішення, якщо необхідно вибрати варіант вкладання ресурсів публічного сектору за різними сферами діяльності. Проблема полягає у непорівнянності ефектів між собою.

3. Методи аналізу витрати-зважена результативність

Бувають випадки, коли виникає необхідність для аналізу ефективності проекту об’єднати декілька різних соціальних результатів, які не мають грошового еквіваленту. У таких ситуаціях необхідно оцінити важливість кожного з них та знайти єдину композитну оцінку. Для отримання єдиної композитної оцінки застосовується метод витрати-зважена результативність weighted cost-effectiveness analysis – wCEA (Belli, P., J.)[28]. Цей метод є однією із модифікацій методу СЕА. В якості соціального ефекту тут виступає його умовне вираження через агрегований індикатор, що включає різноманітні характеристики об’єкту оцінки. Для визначення кінцевого ефекту необхідно присвоювати певні ваги показникам, що у сукупності формалізують ціль.

                                             ,                                                                 (9)

де w_j  - вага і-того ефекту;  Е _і  - і–тий ефект.

Методу wCEA притаманні недоліки експертного аналізу, тобто залежність від суб’єктивної думки. Однак цей метод широко застосовується під час оцінювання ефективності освітніх програм та програм у сфері охорони здоров’я, оскільки вигоди, які одержує суспільство внаслідок реалізації таких програм, неможливо оцінювати у грошових одиницях.

4. Метод аналізу витрати-корисність

У випадку, якщо оцінці підлягає проект, що описується спектром результатів або якщо результати розрізняються між собою не тільки кількістю, але і якістю, доцільно застосовувати метод аналізу витрати-корисність (cost-utility analysis – CUA). За суттю цей метод представляє собою дещо ускладнену модифікацію аналізу витрат-результативності. Спочатку він називався узагальненим методом СЕА (Torrance, G. W., 1971 [29]), а згодом – методом максимізації корисності (Torrance  G.  W.1972[30]).  Нині цей метод виокремлено як самостійний. CUA вирізняється тим, що під час аналізу використовуються умовно сумірні близькі за якістю результати. Оцінка коефіцієнтів корисності здійснюється через експертні оцінювання, що має методологічні складності, пов’язані з кваліфікацією експертів, чіткою постановкою завдань, суб’єктивності оцінок і складністю обробки інформації.

,                                (10)

де С -  витрати; U- корисність.

Метод CUA доцільно використовувати у тих випадках, якщо необхідно визначити результат, враховуючи побічні ефекти, чи необхідно визначити єдиний критерій для порівняння витрат і вигід, чи виникає потреба у ранжируванні результатів за вагомістю, чи  приймаються рішення щодо вибору альтернатив.

5.  Порівняльні характеристики методів аналізу ефективності

Порівняні характеристики методів, які застосовуються для аналізу ефективності проектів публічного сектору, наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Характерні особливості методів аналізу ефективності проектів публічного сектору

Дослідження методів аналізу ефективності проектів публічного сектору показало, що, не дивлячись на певні особливості кожного з розглянутих методів, основні підходи щодо вимірювання витрат, вигід, результатів базуються на єдиному теоретичному базисі. При цьому існуючі обмеження в усіх методах аналізу ефективності проектів публічного сектору розкривають значні перспективи для подальших досліджень і вдосконалень.

Conclusions

Досліджені методи аналізу: витрати-вигоди, витрати-результативність, витрати-зважена результативність, витрати-корисність є досить важливою основою для прийняття обґрунтованих рішень публічними компараторами щодо спрямування інвестицій у найбільш затребувані галузі економіки. Використовуючи інструменти методів аналізу ефективності вони можуть розподіляти обмежені публічні ресурси відповідно до пріоритетів політики.

Для аналізу ефективності проектів публічного сектору, які реалізуються у межах однієї галузі може використовуватися один або декілька методів аналізу ефективності. Головне необхідно визначитися, в яких одиницях оцінюється результат. Якщо результат можна оцінювати у вартісних одиницях, то доцільно використовувати методи СВА і CUA, а в іншому випадку –  методи аналізу СЕА і wCEA.

Вибір соціальної ставки дисконтування є складним завданням, оскільки передбачає, серед іншого, оцінку майбутніх переваг, які можуть отримати інші люди. Широке дискусійне поле щодо визначення соціальної ставки дисконтування спричинило формування різних поглядів стосовно необхідності встановлення або диференціації соціальної ставки дисконтування, або визначення її єдиного значення в межах однієї країни. Під час оцінки проектів публічного сектору необхідно вирішувати, використовувати ставку дисконтування єдину для країни в цілому та усіх проектів або диференційовані залежно від характеру проекту. В цілому дискусії точаться щодо визначення розміру ставки дисконтування.

В існуючих дослідженнях, як правило, досліджується в основному метод міжчасових переваг. При цьому вивченню взаємозв’язків між соціальною ставкою міжчасових переваг та іншими методами дисконтування увага не приділяється. Пошук рішень у цьому напрямку дозволить отримати уявлення, в якому діапазоні може знаходитися значення соціальної ставки дисконтування. Можливість визначення діапазону надасть можливість враховувати специфічність проекту, що реалізується.

The thesis work is devoted to the nature and procedure of resolving service disputes. Deals with the nature of a public official relations, defined their place in the subject of administrative law.
The concept of service dispute reveals its essence, the classification of such disputes, official entities described dispute by its subject and grounds. Separately disclosed resolving service disputes without going to court (extrajudicial procedure), also described the process of solving disputes in official administrative proceedings. Manufactured concrete proposals and recommendations for improving the resolution of disputes in official administrative law.
The monograph is a logical continuation of the series „ORDO ORDINANS” of Dr. V. Lipkan scientific school and will be useful for graduate students, researchers, practitioners and for everyone who interested in the resolving service disputes.

The monograph is dedicated to theoretical and legal bases of tax information in Ukraine. The following concepts: “information”, “tax information”, “tax secret”, “official tax information”, “open tax information”, “tax information with limited access”, “legal regime of tax information”, “effectiveness of the legal regime of tax information” were defined in the work. The state of national legal acts which regulate information relations in the tax area were analyzed. The main features of the tax information and the legal regime of tax information is defined. Classification of tax information and legal regime of the tax information were carried out. Main components of the legal regime of the tax information in Ukraine were characterized, as well as a framework of development of the legal regime of tax information were clarified.

Taking into account many aspects related to the increasing of the effectiveness of the tax legislation of Ukraine, its integration with the standards of international law, the trends of international legal regulation of information relations in the tax sphere were reviewed in the monograph; the peculiarities of the legal regime of tax information in some countries were defined.

The book is a logical continuation of the series “ORDO ORDINANS” of the Scientific School of Dr. V.A.  Lipkan and will be useful for postgraduate students, scientists and for those who is interested in issues of the legal regime of tax information, legal regulation of state information policy in the tax sphere, the formation of information state and developed information society.

INTRODUCTION

XXI century changed the status of information. Today it plays a vital role in all spheres of society activity. Especially it has great importance for the effective functioning of the public authorities. Successful execution of their tasks and functions is impossible without receipt, search, storage and use of information.

The study of international experience enabled to conclude that democracy and developed of a country is also characterized by its current level of informatization, mediatization and intellectualization, which are united by the principles of cyber security policy.  Community is directly involved in emphasizing and solving of a number of social problems, supervises the legality of public authority’s decisions and the adequacy of the used means, creates an effective mechanism of the public policy with the help of the latest and innovative information technology and means of communications.

Besides undoubtedly positive consequences of the global informatization and development of the information society, information at the same time can be a threat to information security of a person, society and a state, the tool of imbalance of the public relations and escalation of conflict of different intensity.

Nevertheless the disclosure of a certain information which has the strategic importance for the country or in general is its strategic resource, or for individuals or the use of the part of information that can harm health, dignity and human rights and freedoms are unfavorable phenomena that require increased attention of lawmakers to the information component of national legislation and law enforcement bodies in the area.

In recent decades, the branch of the legislation is the most dynamic. Ukrainian parliament with the aim to implement national information interests, taking into account the high international standards in this area, adopted a series of laws which regulate social relations in the information sphere and they significantly affected the transparency of the state apparatus functioning.

Despite this to talk about formation and effectiveness of information legislation is impossible now. Spontaneity and fragmentation of legal regulation, usurpation of working out of the most important documents of conceptual meaning by separate group who actually arrogated to themselves the right to conceptualize determining patterns of information policy, contributed ambiguous understanding of the institute of information that, in turn, complicates the process of law implementation by law-enforcement and law enforcing authorities. Moreover we can clearly summarize now: Ukraine has no developed concept of the state information policy; most of the scientists investigate only fragmentary aspects of information security without metaconceptual level: formation of meanings, leading message and general narrative that must be operationalization into the information sphere.

In this context there is particularly difficult situation in the tax authorities, because their activity is directly related to the gathering, search, verifying of the information, and its transfer to others, protection of taxpayers’ personal data or other information that is confidential and so on.

The authors widely used works of native and foreign experts of information law, administrative law, and tax law, theory of state and law, constitutional law, civil law when writing the work, in particular: V. Yu.   Baskakov, V.   D.   Havlovskyj, M.   V.   Hutsalyuk, M.   I.   Dimchohlo, V. A.   Zaliznyak, L.   I.   Kapinus (Rudnyk), B.   A.  Kormich, V.   A.   Lipkan, O.   V.   Loginov, Y.   E.   Maksimenko, A. I.   Marushchak, P.   E.   Matvienko, N. B Novitsky A. M.   Novitsky, V. G. Polishchuk, K.   G.   Tatarnikova, V. I. Teremetskyj, Y.   M.   Sobkiv, O.   V.   Stoyetskyj, V.   S.   Tsimbalyuk, L.   S.   Kharchenko, K.   A.   Cherepovskyj, M.   Y.   Shvets, T.   A.   Shevtsova, O. V.   Shepeta and others.

However, despite the presence of numerous researches devoted to the study of various specific aspects of the legal regulation of the legal regime of the tax information, complete disclosure of the legal regime of the tax information remains out of scientific researches.

The lack of systematic and methodological understanding and scientific study of these issues in the domestic legal science forms the actual scientific problem – the study of the legal regime of the tax information.

Purpose of work is to build on the basis of the achievements of legal science, synthesis law-enforcement, analysis of domestic and international law to develop and provide well-grounded proposals for improving of the legal regime of the tax information in Ukraine.

The purpose caused the formulation and solution of major tasks:

-           to outline historiography of the research of the legal regime of the tax information in the national legal doctrine;

-           to provide author’s definition of “the tax information” and define its main features;

-           to define “the legal regime of the tax information” and to distinguish its main features;

-           to carry out classification of the tax information;

-           to provide a description of the elements of the legal regime of the tax information;

-           to identify major trends of the development on the legal regime of the tax information;

-           to provide proposals to improve the legal regime of the tax information.

Information relations in the tax area are the object of the study.

The legal regime of the tax information in Ukraine is the subject of the study.

The methodological basis of the study consists of a set of general, branch and specific scientific methods which, by complex use, grant an opportunity to solve tasks and achieve its purpose.  Systemic approach that justifies the correlation and interdependence of social processes and social phenomena as the elements of a system was the basic methodological basis the general scientific; and which the help of which the tax information is considered as a systemic entity.

With dialectical and historical research methods help to investigate genesis of scientific studies which are devoted to particular aspects of the issue, status and peculiarities of the legal regime of the tax information, trends of development of the legal information relations in the tax sphere.

Formal-logical and sociological methods helped to define the role and the place of the tax information in the legal system of Ukraine, its importance to the society and peculiarities, and were useful in the study while researching the conceptual and categorical apparatus.

Statistical and comparative legal methods were used to outline the legal regulation of information relations in the tax sphere and to determine trends of development of national information legislation in the context of the issue.

Deepening of the conceptual apparatus, definition of the concepts and general and specific features of the tax information were performed with the logical-semantic method and the method of ascent from the abstract to the concrete.

The method of comparative legal analysis was the basis for the analysis and comparison of national and international legislation in the area. Formal legal method was used to study domestic and foreign normative acts which regulate information relations in the sphere of the tax information; to ascertain the content and significance of used in them terms; to ground conclusions and proposals for their amendment and changes.

Structural and functional method facilitated separation and characterization of the elements of the legal regime of the tax information, defining of the trends of its improvement.  The textual nature of regulatory requirements of domestic and foreign legislation that regulates relations in the tax area was set with the help of hermeneutic method.  The output parameters of the study were defined due axiomatic method; inductive and deductive methods were used in the compilation and analysis of empirical information on the subject of research. Historical aspects of the formation of the legal regime of the tax information in Ukraine and abroad were researched on the basis of comparative and retrospective, historical and genetic methods, and methods of extrapolation and factor analysis.

Predictive analysis, which included identifying of the trends of development of the information legislation in the tax area, was based on the use of forecasting methods, namely the method of expert evaluation, extrapolation and method of analogy.

Separately emphasize the special scientific methods of information law.

1. 1.       The method of semantic valence was used to form a consistent system that conceptual rows, that promote deprivation of terminological inaccuracies, descriptiveness and superficiality in determining of the key categories of information and legal research.

2. The method of correlation regression analysis was used while formulation of provisions relating to the division of information on certain kinds by the criteria of access to it.

3. One of the most effective methodological ways was the​method of approximation of time row of the legal data with the help of comparison of harmonic and other functions (Fourier series). Thus, proposed by different authors structure of the Code of Ukraine on information, shall contain a special part. For example, in this part, institutionally complexes specificity of legal relations for the object (basic activities associated with the information) – on the mind of V. S. Tsymbalyuk. However, super-fast development of the information society, spreading the concept of e-government, e-education, e-banking, e-health, e-education, etc., creating in Ukraine of the first industrial park Bionic Hill – is an evidence that the special part shall be a dynamic component of information legislation, that must take into account the latest changes in social information relations.

But for approach of V. S. Tsymbalyuk or even polynomial approximating functions become unsuitable for receiving of acceptable outcome in the form of effective predicted information development of the state and the effective legal regulation of legal information relations. The time row of transformation of the information society is a sinusoid that oscillates around a certain overage meaning. If to ignore this fact, the proposed by dissertator code can become a memorial of the Information Law, a source of law – not more. Nevertheless we will not be able to allocate properly resources for implementation of national information policy. In these cases, it is advisable to carry out the harmonic analysis of time row (Fourier analysis), which allows obtaining of the predictive equation, and it is advisable to add parabolic component to the equation with the condition of presence of the trend component.

1. Use of autoregressive models of the legal process provided an opportunity to enhance significantly argumentation base of the research in the part of implementation of adequate models of information policy relating to the modern trends of development of information society, rather than a linear world view, that continue try to insert various researchers of the Soviet era, ignoring the dynamic correlates between indicators of the development of information society and efficiency of state  information policy, especially legal regulation of social information relations.

5.  The use of a systematic metaconceptual modeling of matrices of knowledge by which should be studied and investigated the information sphere acquired the particular importance. So the use correlative combined axiological, ontological, phenomenological, conceptual and methodological, epistemological, ideological (world-view), deontological, analytical and anthropological components of forming of the theory of information policy is mandatory for comprehensive and objective study of the subject of the research.

6.  Neglect of axiology become almost attributive for contemporary studies of humanitarian problems of legal development of the information society and it makes impossible to use new methodological approaches to the study of different spaces, including information.  New approaches to learning of the spatial concepts are gradually forming; such spaces as: geopolitical, geostrategic, geoinformation and geolegal are actually completed, while scientific reflection of these processes is too from the actual event. Therefore, it is reasonable for the authors to explore the theory of multidimensional value spaces, a theory of justice of Rollz, the function of freedoms, and also imperative antagonism of positive and natural law of V.Lipkan.

8. To understand the correlative combination and connections between the components of the legal regime of the tax information, we also applied the law of normal distribution Gus-Laplace, Huas. With the help of which was described a wide range of social and legal phenomena in the information sector. However acts of the subjects of information relations in the sphere of the legal responsibility are distributed according to the law. The same concerns the three-sigma rule and B’yename-Chebyshev.

9. Also significant methodological potential is retained and while using of the theory of legal prediction by which it is ​​possible to form predictive models of the legal influence on the tax legal relations.

10. A significant strengthening of information and legal research, particularly concerning the analyzing of different aspects of information and legal responsibility, is the use of provisions of information delictology that is developed by the representatives of the scientific school of V. A. Lipkan, in particular Maksimenko Y. E. For the present situation, when information law formed as a separate branch, its delictology component plays a crucial role and must always be taken into account while drafting the Code of Ukraine on information.

CONCLUSIONS

The current state of the legal regime of the tax information in Ukraine needs improvement and harmonization with international standards, improvement of the legal status of the subjects of protection” of the tax information is an instrument; and also adoption of the appropriate amendments to the valid delict law and the related special legal and regulatory acts in this sphere. This situation is united with the fact that in scientific studies insufficient attention is paid to the legal regime of the tax information in Ukraine in whole and its separate kinds.

For the results of the study consider that it is necessary to formulate following the most important and practically significant, scientifically based conclusions.

1. Historiography of the research of the legal regime of the tax information in the national legal doctrine was study outlined. The formation and development of scientific research on various aspects of the legal regime of the tax information is directly related to the transformation of Ukraine’s tax system, which had complicated and lengthy character, and also permanent reorganization of the tax authorities. With the adoption of the Tax Code of Ukraine in 2010 not only principles of the tax system, list of taxes, fees and other mandatory payments, which must be paid ​​to budgets of all levels were determined for the first time, but was set method of their calculation, tax rates, rights and obligations of taxpayers, the order of the tax administration; the procedure and conditions of application of the financial penalties to taxpayers for tax violations, etc., but also the legal principles of special type of information –the tax information. Analysis of the scientific studies which were dedicated to particular aspects of the legal regime of the tax information enabled to conclude that the tax information is new and unexplored legal phenomenon. In most cases, the experts on tax topics discussed different bases of improvement of the tax system of Ukraine and issue of protection and turnover of the tax information was lightened in the context of information security, information law and other branches of law. Taking into account the interdisciplinary and interbranch nature of the subject of the study, as well as the fact that the tax law – it is the institute of financial law, lining up of the scientific elaboration of the topic was carried out by synthesizing of the scientific views in the sphere both legal regime of the tax information, and information of professionals of the theory of state and law, tax, financial, information, administrative, criminal, civil law and so on. All scientific sources will be classified according to the criteria of discipline on theoretical and legal, branch and legal, specifically legal.  The theoretical and legal aspects of the legal regime in general, it’s content, structure and purpose are examined in theoretical and legal studies. In branch in legal research attention is paid to the disclosure of criminal and legal, civil and legal, administrative and legal bases for providing of the certain types of information: state secrets, commercial secret, and information with limited access and so on. In a special legal research the attention is focused on improving of the tax system as a whole. Thus, the legal regime of the tax information is not well-developed theme in domestic and foreign legal doctrine. Formation of scientific thoughts in this area is spontaneous and fragmented.
2.  The author’s definitions of “tax information”, “open tax information2, “tax information with limited access”, “official tax information”, “tax secret” were given and the main features of the tax information were singled out. The analysis of the legal definition of “tax information” made ​​it possible to conclude about its vagueness and non-concretized by legislator, because it is to any supervisory authority that exist in Ukraine. Snap on “order established by the Tax Code of Ukraine” makes it impossible to identify “a certain collection of information and data, which are created or obtained by the subjects of information relations in the process of ongoing activity and is necessary for fulfillment tasks and functions of regulatory authorities” as the tax information. This is confirmed by the rules of art. 41 of the Tax Code of Ukraine, which stipulates that the bodies revenues and fees are the regulatory bodies and the central executive body that promote forming of a single state tax, the state customs policy in the part of administration of taxes and fees, custom duties and implements state tax, state customs policy, ensuring the formation and implementation of the state policy of the administration of single payment, ensures the formation and implementation of the state policy in the sphere of the fight against crimes while applying the tax and customs legislation, and legislation of the payment of a single fee (hereinafter – the central body of the executive power that promote forming and realize the state tax and customs policy), its regional offices.  Units of the tax police, i.e. controlling bodies are all bodies of revenues and fees which provide not only the formation of the single state tax and also state customs policy, are the parts of controlling bodies. In addition, the tasks and functions of regulatory authorities are fixed not only by the Tax Code of Ukraine and the Customs Code of Ukraine, but by other normative legal acts. It is noticed  that the term «information» is wider, so should be general concerning other generic terms, tax information, information on an individual, information of reference and encyclopedic nature, information about the environment (environmental information), information on the goods (works, services ), scientific and technical information, legal information, statistic data, sociological information and more.  Definition of the concept of “information” is defined in the Law of Ukraine “On information” and it does not meet the construction, fixed by the Tax Code of Ukraine while defining the notion “tax information”.

“Tax Information” – is a socially relevant information and / or data that can be stored on physical media or displayed electronically, generated or received by the tax authorities within the powers provided by law, to ensure the effective functioning of the tax system. There are general and special (specific) features of the tax information. The common features are those that are inherent to all types of information regardless of classification criteria. They reflect the specificity of information as a new legal phenomenon, events, subject of research. It is possible to distinguish information among other related phenomena, event, and subjects with the help of the features. As for the special (specific), they are inherent to the tax information only. Moreover, these specific features are dialectically interrelated and only together provide an opportunity to point out the tax information among other kinds of information. Common features of the tax information: relative autonomy on its medium; ability for quantitative and qualitative accumulation; possibility of multiple use and inexhaustible thereafter; safety after transfer and so on. The special (specific) features of the tax information – social significance, value; creation or receipt by the tax authorities to implement the powers provided by law; the main purpose of its creation or receipt by the tax authorities is to ensure the effective functioning of the tax system; system link with other types of information (personal information, bank secret, advocate secret, etc.); presence of legally defined procedures for protection with the aim to make impossible the access of  unconnected subjects; legally defined procedure of its granting by the tax authorities to other persons; special legal regime of access, security, operation, etc; ensuring by the measures of state coercion, including various types of legal responsibility for violation of its legal regime, etc.). The list of special features on the tax information is inexhaustible, because its other important special features should be singled out, taking into account the legal regime of a particular type of the tax information.

The tax information is classified on:

1) open information;

2) information with limited access, including:

2.1. secret tax information (tax secret);

2.2. official tax information.

“Open tax information” – it is the information of the State Fiscal Service of Ukraine and its structural units that has reference and informational character with the aim to improve the implementation of its service functions.

The open tax information includes information on:

-   organizational structure, goals, tasks, functions, powers and direction of activity of the state tax authorities;

-   structure and scope of the budget, and the order, direction and mechanism of consumption etc.

-   normative legal acts which regulates the activity of the tax authorities and normative legal acts adopted by the central tax authority, and draft of legal documents to be discussed;

-   list and conditions for receiving of services provided by it, forms and sample of documents, and rules of its filling;

-   order of preparation, procedure of request for information;

-   appeal against the decisions of the organizer of information, his acts or inaction;

-   mechanisms or procedures by which the publicity can represent their interests or otherwise affect the implementation of the authority of the organizer of the information;

-   plans and agenda of public meetings of the central tax authority;

-   general rules of the work of institution, rules of internal labor order;

-   information about the activity of government agencies, their location, mailing address, phone numbers, address of the official web site and e-mail; full  name, phone numbers, e-mail of the head and his deputies, and heads of structural and regional subdivisions, the main functions of structural and regional subdivision, except the situation when that information belongs to information with limited access;

-   timetable and schedule of reception of citizens;

-   vacancies, procedure and conditions of competition for vacancies;

-   a list and service numbers of means of communication of enterprises, institutions and organizations under the authority of the DFS Ukraine and their heads, except enterprises, institutions and organizations established with the aim of conspiracy, operational or counterintelligence activity.

“Tax information with limited access” - it is a socially relevant information and/or data that can be stored on physical media or displayed electronically, generated or received by the tax authorities within the powers provided by the law to ensure the effective functioning of the tax system; access to which is limited by them in accordance with the legislation of Ukraine in connection with special value for their owners or bona fide users or in connection with official need.

“Tax secret” - it is socially relevant information and/or data that can be stored on physical media or displayed electronically generated or received by the tax authorities within the powers provided by law to ensure the effective functioning of the tax system, to which access is limited by them in accordance with the laws of Ukraine in connection with special value for their owners or bona fide users.

The tax secret includes information:

1) on the taxpayers – individuals and legal entities, that was received by regulatory authorities in connection with the performance of their duties, except information on the non-fulfillment by them of tax obligations and commitment of other crimes in the sphere of ​​taxation;

2) on foreign economic activity, funding of currency, export-derived actions, that was received by the regulatory authorities in accordance with the legislation of Ukraine;

3) on preparation and concluding of international treaties of Ukraine on taxation;

4) on the activities of the regulatory bodies, including the charge of taxes;

5) other tax information that is the property of the state and included into the list of tax information of the DFS of Ukraine.

“The official tax information” - it is socially relevant information and/or data that can be stored on physical media or displayed electronically generated or received by the tax authorities within the powers provided by law to ensure the effective functioning of the tax system, to which access is limited by them in accordance with the laws of Ukraine in connection with service need.

The official information of the state Tax Service of Ukraine includes:

-       tax information and verifying work;

-       information on protection of state secret, technical and cryptographic protection of information;

-       information on informatization;

-       work with staff;

-       law enforcement activity;

-       mobilization and civil protection;

-       unclassified paperwork.

3. The concept of “legal regime of the tax information” was defined and its main features were singled out. Analysis of scientific positions on the interpretation of the concept of “the legal regime” enables to conclude that authors the concept of “legal regime” represent mainly in the light of “special order of legal regulation” of “of the most important public relations” by “the establishment of the relevant legal norms and use of sanctions for its violations”. Thus, the term “legal regime” is directly overlaps with other related concepts: “mechanism of legal regulation”, “method of legal regulation” and “type of legal regulation”.

It is argued that if “the method of legal regulation” covers methods and techniques by which certain social relations are ordered, so the “type of regulation” – it is the result of a combination of certain methods and techniques by which certain social relations are ordered. As for the concept of “mechanism of the legal regulation”, in comparison with other concepts is widest, “volume”, because it covers all phenomenon of the legal reality and the means (legal norms, subjective rights and legal responsibilities, enforcement acts (acts of norms enforcement)) and means of legal regulation (permission, obligation, prohibition) etc. Besides, these legal means and methods are in the interrelation and interaction. Regarding the mechanism of the legal regulation, it notion defines complex, systemic nature of legal regulation, covering various legal means, forms, methods, their variations and more.

One can compare the correlation between notions “the legal regime” and “the mechanism of legal regulation» as the correlation of practice and theory, where the theory “the mechanism of legal regulation” is a theory and “the legal regime” is the practice.

“Legal regime of the tax information” – it is provided by the current legislation the special procedure of legal regulation of social relations by the system of special means in the sphere of socially significant information and / or data which can be stored on physical media or recorded electronically, created or received by the tax authorities within the powers provided by law to ensure the effective functioning of the tax system.

The main features of the legal regime of the tax information includes: a special order of legal regulation of social relations in the field of taxation (tax relations) on creation, gathering, receiving, storage, use, distribution, security and protection of information; is carried out with the help of the system of various special means; this procedure is fixed in the valid legislation of Ukraine; is interbranch in nature; its purpose is to ensure the effective functioning of the tax system by implementation of  information rights and freedoms of a person and citizen in the sphere of taxation and information activity of the tax authorities. Outlined above features of the legal regime of the tax information are common to all types of the tax information. It is clear, that the legal regime of open tax information has certain differences in tax information with limited access.

4.    legal regime of the tax information was classified by various criteria, depending on the subjects (the legal regime of the tax information of individuals, the legal regime of the tax information of legal entities); by the territory of  extension (nationwide, regional, local); depending on the content of tax (legal regime of the tax information regarding taxes on income, the legal regime of the tax information on taxes on consumption, the legal regime of the tax information on taxes on property, etc.); depending on the functions of law (regulatory, protective); depending on the fields (internal (the legal regime of the tax information, which operates in sphere of the functioning of the tax authorities) and external (the legal regime of the tax information, which operates between tax authorities and other participants of tax relations)); depending on the sphere of life (the legal regime of the tax information in cultural sphere, the legal regime of the tax information in economic sphere, the legal regime of the tax information in the political sphere, etc.), depending on the sources (the legal regime of the tax information that was got from external sources (the tax information provided by tax payers, from bank or law enforcement agencies, etc.); the legal regime of the tax information that was got from internal sources (the tax information, that was got through self-search); depending on the level of gathering of information (the legal regime of the incoming tax information and the legal regime of the outgoing tax information); by the time of effect (permanent and temporary); depending on the form of consolidation (the legal regime of the publicly announced tax information; the legal regime of the documented tax information, the legal regime of the tax information, that is contained in the information and telecommunication systems); depending on the order of access (open tax information and tax information with limited access). Overall it was accented that the most widespread criteria for the classification of the legal regimes are: the scale of will of the citizens and organizations to use their capabilities to implement subjective rights (favorable and limited regimes); depth of changes in the constitutional status of citizens and organizations (ordinary and extraordinary regimes); the time of effect (permanent or transitory, situational regimes); territory of action (regimes of all territory of Ukraine or of certain regions or places); objects (regime of reserves, firearms, poisons, etc.); kinds of activity (regime of operational activity, of certain types of business, etc.).

5. The elements of the legal regime of the tax information were characterized. Analysis of some information normative and legal acts and scientific sources in this context make it possible to distinguish the following components of the legal regime of the tax information: purpose, principles, «regime rules» subjects of the legal regime of the tax information, the responsibility for its violation. This structure of the legal regime of the tax information will be used by us in order to outline peculiarities of the main types of the legal regime of the tax information, such as the characteristics of the legal regime of open tax information and legal regime of tax information with limited access.

The purpose of establishment of the legal regime of open tax information and the legal regime of the tax information with limited access is providing of the information security of individual, society and the state in the tax area.

The principles of the legal regime of open tax information and the legal regime of the tax information with limited access vary considerably. The fundamental principles of the legal regime of the open tax information are: free access to the open tax information; free distribution of the open tax information; reliability of the open tax information, timeliness of granting or announcement of the open tax information; equality of access to the open tax information.

The principles of the legal regime of tax information with limited access are: limited access to tax information; inability to transfer or distribute the tax information to third parties without the consent of the holder or owner of the tax information; consolidation of the clear list of the tax information that is limited; determination of the mechanism for providing to the tax information of the status “tax information with limited access”; liability for violation of the conditions of storage of the confidential tax information with limited access; validity of referring of the tax information to information with limited access and so on.

The main “regime rules” of the legal regime of the open tax information is regulated by the Law of Ukraine “On Access to the public information” on 13 of January 2011, and decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On Approval of the Instruction on bookkeeping after citizens address in the state and local authorities, union of citizens, on enterprises, institutions and organizations regardless of ownership” on 14 of April 2013. As for the main “regime rules” of the legal regime of tax information with limited access, they did not find the adequate reflection in the legislation of Ukraine. The Tax Code of Ukraine contains only provisions that directly determine separate bases of protection of the tax information with limited access.

In the structure of the DFS of Ukraine are created several units that provide the legal regime of the tax information: the Department of Infrastructure, the Department of Communications, the Information Service Department, the Department of protection of the State secret, technical and cryptographic protection of information, the Main Operations Directorate, Department of development of IT.

For violation of the regime rules of the legal regime of the tax information persons are liable to criminal, administrative, disciplinary and financial responsibility.

To conclude, now there is no statutory fixation of the principles of the legal regime of the tax information, a clear mechanism for providing to the tax information status of information with limited access, the only one institution that creates and implements the tax information policy, a clear list of tax offenses which are information in nature and more.

6.   The main trends of the legal regime of tax information were defined. The basic principles of international and legal regulation of the information relations in the tax area are:

-       equality in possession of information between the taxpayer and the tax authorities;

-       deprivation of citizens from the gathering and presentation of information about themselves to the tax authorities and the transfer of this function to the jurisdiction of tax authorities;

-       voluntary compliance of the tax legislation that is  increasing by work on public awareness, implementation of the fulfillment of tax obligations to report on all incomes in the minds of citizens at the level of social duty;

-       standardization in the information sphere on taxpayer service guarantees: consistency, fairness and confidentiality, courtesy and civility in communication, accuracy of information and the right of the taxpayer to complaint, review and appeal;

-       there  is an advanced information data bank of the tax service that is formed and constantly updated with new information;

-       great attention is paid to tax secret that cannot be disclosed by the tax authorities and other government agencies.

The main trends of the development of the legal regime of the tax information were outlined:

-         legal and technical support of right and technical opportunity to access, transmission, storage and protection of information in the DPS of Ukraine;

-         implementation of the concept of universal access to system databases of the DPS of Ukraine in compliance of all appropriate safety mechanisms;

-         targeted use of new information technologies in the DPS of Ukraine and improvement of the system of their protection;

-         further effective development in Ukraine of “e-government” on the basis of normative and legal basis for the effective protection of information;

-         the formation of new government programs which are aimed at improving the legal regime of the tax information in Ukraine on the basis of international experience and basic norms of the European law;

-         increasing of information exchange between national tax authorities and tax authorities of foreign countries, due to transnationality of information offenses.

It is noted increasing of information rights and freedoms of person and citizen in the tax area, as well as increased attention of the State Tax Service on providing of information security with support of the international community.

7.   A following areas of improving of the legal regime of the tax information were offered.  To develop and approve the National Target Program of the protection of the tax information in Ukraine, taking into account the following directions for improvement of the legal regime of the tax information in Ukraine:

-     forming of the information field about activity of the Ministry of income through the initiative popularization of implementing of effective information tool of communication with citizens and business and the development and implementation of the legislative initiatives in close dialogue with the taxpayers;

-     ensuring of unique approach to application of the legislation in the sphere of ​​tax information, so improving of the tax legislation can be implemented in accordance with the development of new legislative initiatives in close dialogue with taxpayers and at the same time with the help of improvement of the mechanism of the application of appeal procedures which are based at impartial and fair application of the legislation;

-       approval of the unique rules and criteria for the preparation of answers to the question of taxpayers through the simplification of forms of declarations and reduce the amount of information that is supplied by taxpayers, which may be also performed by other state agencies and local governments to share information about taxpayers, charges;

-       development of existing and implementation of innovative electronic services for the gathering, processing and transmission of information by creating a “single window” for reporting in electronic form;

-       building of modern dynamic IT function that consists of providing of effective process  of IT management through maximal centralization of IT function and modernization of IT infrastructure and creation of its centralized management;

-       ensuring of high level of productivity, reliability and security of information and telecommunication systems with the introduction of an effective complex protection system of the tax information in information and telecommunication systems and the formation of primary and backup centers for data trimming according to modern conditions.

It was noted that the increase of the efficiency of the legal regime of the ax information in Ukraine must be performed with taking into consideration main directions:

-       establishing of the trust relations between taxpayer and the tax authorities;

-       improve legal literacy and public awareness;

-       harmonization of the functioning of the tax information between taxpayers and tax authorities;

-       strengthening of the coordination of actions of various government agencies for the gathering, processing and granting of the tax information;

-       simplification of the conditions of taxation of individuals by depriving of citizens from the gathering and presentation of information about themselves to the tax authorities;

-       combining of the databases of different agencies, automation of forms of tax control and improvement of methods of tax control over tax information;

-       improving the normative and legal basis to support the development of information sphere and accelerating of its adaptation to European legal norms and standards;

-       to ensure proper coordination of actions of all interested actors while working with the tax information;

-       improving of the institutional mechanism of formation, coordination and monitoring of the fulfillment of tasks of building up of information society, to improve the level of information representation of Ukraine in the Internet space and the presence of Ukrainian information resources therein and so on.

1.                       A draft of the structure of the Program of the tax information protection in Ukraine was offered. Protection of the tax information is a part of system of information security. For a long time the legal bases of information security were defined in the Doctrine of Information Security of Ukraine. This legal act has expired and now drafted is a new doctrine of information safety of Ukraine, but it is not approved by the President of Ukraine. If the Doctrine of information security defines the general bases of information security ensuring in all spheres of social life and the functioning of public authorities, so the specification of the particular sphere of ensuring of information security must be exercised at the level of the Program. The mechanism of the working out, approval, submission for approval and implementation of programs has not found its reflection in the national legislation.

Integrating the views of experts of information issues and research of foreign and domestic normative and legal acts in the sphere, it is proposed the Structure of the draft of the Program of the protection of the tax information in Ukraine.

-       general provisions;

-       aims and objectives of the protection of the tax information in Ukraine;

-       the principle of the protection of the tax information in Ukraine;

-       main directions of state policy of protection of the tax information in Ukraine;

-       objects of protection of the tax information in Ukraine;

-       institutional and legal mechanism of protecting of the tax information in Ukraine;

-       international cooperation of  Ukraine in the sphere of protection of the tax information;

-       final provisions.

The first part should contain general terms and to disclose the following issues: the content of the basic concepts that were not reflected in the current information legislation or are not uniform (“tax information”, “tax information with limited access”, “official tax information”, “tax secret”, “system of protection of tax information”, “state policy of the protection of the tax information in Ukraine”, “basic directions of the protection of the tax information in Ukraine”, “institutional and legal mechanism of the protection of the tax information in Ukraine”, etc.).

In the second part should reveal the aim of protection of the tax information in Ukraine, as well as the tasks that need to be solved in order to achieve it.

The third chapter has to fix the main conceptual bases of protection of the tax information in Ukraine, such as fundamental, conceptual bases of its conduct.

In the fourth chapter reveals the main directions of the state policy to protect the tax information in Ukraine by determining the following bases:

-       main provisions of the state policy on protection of the tax information in Ukraine;

-       task of the state policy to protect the tax information in Ukraine;

-       main, priority directions of the state policy of the protection of the tax information in Ukraine.

The fifth part defines objects of protection of the tax information, so the system of the tax information that is classified according to criteria.

In the sixth chapter: “Institutional and legal mechanism of the protection of the tax information in Ukraine” should outline:

-       subjects of the  protection of the tax information in Ukraine;

-       basic functions of subjects of the protection of the tax information;

-       powers and competence of the subjects of the protection of the tax information in Ukraine;

-       logistical, financial, human resources on ensuring of the institutional and legal mechanism of the protection of the tax information in Ukraine.

The seventh chapter shall disclose the principles of Ukraine’s cooperation with international organizations and foreign countries for the protection of the tax information in Ukraine.

In the final provisions should be disclosed the procedure of coming into force of the Program and control over the implementation of fixed norms.

BRIEF CONTENTS

BRIEF CONTENTS

CONTENTS

FOREWORD

PREFACE

ACRONYMS

PART 1. LEVEL Of DEVELOPMENT OF THE SCIENTIFIC ISSUE AND METHODOLOGY OF THE RESEARCH

1.1 Bibliography on research

1.2 Methodological BASES of the research of the legal regime of tax information in Ukraine

1.3 The conceptual and categorical APPARATUS OF the RESEARCH

PART 2 TYPES OF TAX INFORMATION IN UKRAINE

2.1 The criteria for the classification of tax information in Ukraine

2.2 Classification of tax information BY THE REGIME OF THE access

PART 3 LEGAL REGIME OF TAX INFORMATION IN UKRAINE

3.1 Content of the legal regime of The tax information

3.2 Types of legal regime of THE tax information

3.3 Structure of the legal regime of tax information

PART 4 IMPROVEMENT OF LEGAL REGIME OF THE TAX INFORMATION

4.1 Trends of the development of in the legal regime of the tax information in Ukraine

4.2 The effectiveness of the legal regime of the tax information in Ukraine

CONCLUSIONS

USED LITERATURE

THESAURUS

USEFUL BIBLIOGRAPHY ON RESEARCH

INDEX

NAME INDEX

WORDS of gratitude

CONTENTS

BRIEF CONTENTS

CONTENTS

FOREWORD

PREFACE

LIST of abbreviations

PART 1. LEVEL Of DEVELOPMENT OF THE SCIENTIFIC ISSUE AND METHODOLOGY OF THE RESEARCH

1.1 Bibliography on research

1.1.1 General and theoretical works

1.1.2 Branch works

1.1.2.1 Constitutional Law

1.1.2.2 Administrative Law

1.1.2.3 Civil Law

1.1.2.4 Criminal Law

1.1.2.5 Information Law

1.1.3 Works which are devoted to the analysis of various aspects of information security

1.1.4 Works which are devoted to the analysis of various aspects of the tax system

1.2 Methodological BASES of the research of the legal regime of tax information in Ukraine

1.3 The conceptual and categorical APPARATUS OF the RESEARCH

1.3.1 The concept of “information” in doctrinal studies

1.3.2 The concept of “information” in the legal acts

1.3.3 The term “tax information” in the legal acts

1.3.4 The term “tax information” in doctrinal studies

PART 2 TYPES OF TAX INFORMATION IN UKRAINE

2.1 The criteria for the classification of tax information in Ukraine

2.1.1 Classification of information

2.1.2 Classification of tax information

2.2 Classification of tax information BY THE REGIME OF THE access

2.2.1 Open the tax information in Ukraine

2.2.2 Tax information with limited access in Ukraine

2.2.2.1 Tax secret

2.2.2.2 Official tax information

PART 3 LEGAL REGIME OF TAX INFORMATION IN UKRAINE

3.1 Content of the legal regime of The tax information

3.1.1 The concept of “regime”

3.1.2 The concept of “legal regime”

3.1.3 The concept of “administrative and legal regime”

3.1.4 The concept of “legal regime of the tax information” and its features

3.2 Types of legal regime of THE tax information

3.2.1 Classification of legal regimes

3.2.2 Classification of administrative and legal regimes

3.2.3 Classification of the legal regimes of the information

3.2.4 Types of legal regimes of the tax information

3.3 Structure of the legal regime of tax information

3.3.1 Scientific approaches to understanding of the structure of the legal regime

3.3.2 Scientific approaches to understanding of the structure of the legal regime of information

3.3.3 Ukrainian legislation in the context of understanding of the structure of the legal regime of information

3.3.4 Structure of the legal regime of the tax information

3.3.5 Characteristics of the elements of the legal regime of the tax information

3.3.5.1 The purpose of the legal regime of the tax information

3.3.5.2 The principles of the legal regime of the tax information

3.3.5.3 “The operating rules” of the legal regime of the tax information

3.3.5.3 The subjects of the legal regime of the tax information

3.3.5.4 Responsibility for violation of the regime of the tax information

PART 4 IMPROVEMENT OF LEGAL REGIME OF THE TAX INFORMATION

4.1 Trends of the development of in the legal regime of the tax information in Ukraine

4.2 The effectiveness of the legal regime of the tax information in Ukraine

4.2.1 The main directions of improving of the effectiveness of the legal regime of the tax information in Ukraine

4.2.1.1 The term “effectiveness of the legal regime of the tax information”

4.2.1.2 Determinants of ineffectiveness of the legal regime of the tax information

4.2.1.3 Improving the legal regime of the tax information in Ukraine: analysis of the scientific approaches

4.2.1.4 Directions of improvement of the legal regime of the tax information in Ukraine

4.2.2 Systematization of the information legislation of Ukraine as conceptually based direction of improvement of the legal regime of tax information

4.2.2.1 Structure of the Code of Ukraine on Information (“Information Code of Ukraine” in the context of researches of the legal regime of the tax information

4.2.2.2 The State purpose-oriented program of the tax information protection in Ukraine: the content and purpose

CONCLUSIONS

USED LITERATURE

THESAURUS

USEFUL BIBLIOGRAPHY ON RESEARCH

INDEX

NAME INDEX

WORDS of gratitude

First of all, I have led an inner conviction of the need to overcome that artificial barrier, in which the current generation and future generation lose their immanent radical connection. Modern development of science in Ukraine becomes systematic, but painfully sad that now lacks affinity between scientific generations.

In most cases those who have earned scientific degree, very meticulously and partly subjective treat themselves towards talented younger generation, but also are trying to impose on the not untalented youth such a thing like unlimited improvement of their own theoretical studies.

Such intellectual separatism is partly converted into scientific “bullying” when certain groups of doctors of sciences make it impossible to defend dissertations, hiding behind dubious slogans about “necessity of improvement and a deeper studying of the subject of research.”

So now in science is a real monopoly on certain topics, research areas that not only affects the science itself, but also leads to the doubts in the light of science, forcing young people to think about the ability to work independently. Moreover, now in Ukraine the concept of scientific school has somehow ended up almost outlawed, especially it concerns legal sciences. The role of the state – is a separate issue, unfortunately, in Ukraine the science hardly exists at the margin.

And also I would like to draw attention to the system of training of scientific staff, that needs radical change. I am convinced, it is necessary to learn the experience of other countries, especially the U.S., where I was fortunate to learn. In particular, at U.S. universities training of scientific personnel is carried out on those areas on which the leading scientists are already working, thus the presence of scientific school there is a key driver of further development of science. This is why, for example, professor of university in the USA, who has devoted his scientific research for problems of migration, has not students who would studied the problem of reforming the justice system in the United States or the recovery of damages to participants of criminal proceedings through illegal actions of state authorities.

Moreover, the procedure of normalization and formation of postgraduate corps is determined not by the administration of the institution, but by the professors who personally select themselves postgraduates. Each professor is responsible for the scientific development of a certain topic, each year the budget is approved for that, within which the admission of the smartest and creative graduate students is carried out. Therefore, the desire of mediocre students to overstay in graduate school a few years – there is impossible. So the hard administrative control, which boast Ukrainian universities, never resolve the problems because that is not the question that those who entered – defend their dissertations. The question is in preserving scientific traditions, the development of scientific schools and scientific movement to new horizons of knowledge.

Wrong comprehension of this questions has led to legitimation of provision fixed in the guidelines of HAC, that the theme of the doctoral thesis cannot repeat the Ph.D. thesis. However, I’m sorry, about what then continuity in science can we talk when officials prohibit the author to choose the direction of his research for a lifetime in order to research gradually selected problem, according to the requests to the works of candidate and dissertation-level?

Ph.D. thesis is the beginning of a scientific way, and doctoral thesis should serve the organic extension of Ph.D. thesis. Under such circumstances it will be possible to talk about integrity, and finally about the systematic research, and about the continuity of scientific and personal growth.

I am convinced that the determining role in the preparation of professional and competent scientist must belong to Scientific leader. From its competence, pedagogical skills, personal qualities, ability to motivate and assist in overcoming frustrations on thorny scientific way depends the quality of the final product – the value of the degree of scientific expert. Scientific leader, like a father, who taking by the hand leads through the thorns to the stars, through the stormy world of science, where are many difficulties, and most importantly – so hard to believe in your own strength, and so easy to despair of the possibility of scientific victories. Therefore the Scientific leader, in my opinion, in this case is unique ordo ordinans— the arranging beginning. Without going into the philosophical meaning of this concept, which is proposed by I.H.Fihte, I would like to emphasize the directive sense of the Scientific leader, the need to increase its responsibility for the formation of scientific schools.

That’s why I decided to start production of a series of books, in which the result, quintessential of teamwork of scientific leader and his disciple, would find its echo. At once I note that in my opinion, it represents due order, arranging beginning for the young scientist – his leader. Therefore, I will take into account not only that works, where I actually was officially assigned as scientific leader, but also those where I directly was the arranging beginning for graduate and contributed to its establishment as a future scientist.

Together with the head and his student the Specialized Scientific Council, whose members contribute through their advice to further inspiration in the improvement of the work, directly participate in the implementation of the proclaimed concept.

Therefore, a series of “ORDO ORDINANS” - is my scientific position and concrete and personal contribution to the promotion of systemic conceptual science in Ukraine, in which the scientific community, which consists of scientists, young researchers and future researchers as the most professional, intelligent and knowledgeable layer of Ukrainian historical nation – represents a single, holistic intellectual continuum, epistemological community – an elite, that has to establish ways to the future, the basis of national identity and progressive sustainable development of our country.

With steadfast faith in the victorious course of science  V. A. Lipkan