The thesis work is devoted to the nature and procedure of resolving service disputes. Deals with the nature of a public official relations, defined their place in the subject of administrative law.
The concept of service dispute reveals its essence, the classification of such disputes, official entities described dispute by its subject and grounds. Separately disclosed resolving service disputes without going to court (extrajudicial procedure), also described the process of solving disputes in official administrative proceedings. Manufactured concrete proposals and recommendations for improving the resolution of disputes in official administrative law.
The monograph is a logical continuation of the series „ORDO ORDINANS” of Dr. V. Lipkan scientific school and will be useful for graduate students, researchers, practitioners and for everyone who interested in the resolving service disputes.

ГЛОБАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗНИЦЬКОГО ЛІДЕРСТВА
АКАДЕМІЯ БЕЗПЕКИ ВІДКРИТОГО СУСПІЛЬСТВА
АКАДЕМІЯ НАУК ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
В. А. ЛІПКАН, І. М. СОПІЛКО, В. О. КІР’ЯН
ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ
ІнформаційнОГО СУСПІЛЬСТВА
В УКРАЇНІ
Монографія
За загальною редакцією В. А. Ліпкана
ФОП О. С. Ліпкан
Київ 2015
УДК 354.42/.44
ББК Х621
Л 613
Рекомендовано до друку вченою радою
Інституту майбутнього Глобальної організації союзницького лідерства
(протокол № 3/2015-м від 27 липня 2015 р.)
Рецензенти:
О. В. Кушнір — кандидат юридичних наук, радник президента Глобальної організації со-
юзницького лідерства
Ю. Є. Максименко — кандидат юридичних наук, доцент, голова Інституту інформаційно-
го права Глобальної організації союзницького лідерства
І. М. Рижов — доктор юридичних наук, доцент, віце-президент Академії безпеки відкри-
того суспільства
В.С. Цимбалюк — доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, завідувач на-
уковим відділом теорії та історії інформаційного права Науково-дослідного інституту
інформатики і права Національної академії правових наук України
М.Я. Швець — доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної ака-
демії правових наук України, професор кафедри інформаційних технологій Національ-
ної академії внутрішніх справ

Монографію присвячено теоретичним і правовим засадам розвитку інформаційного суспільства в Україні. У роботі визначено такі поняття: «державна інформаційна політика», «інформаційне суспільство», «інформаційна ідентичність», «інформаційні інтереси», «інформаційна ідеологія», «безпека інформаційного суспільства», «загрози інформаційному суспільству», «гібридна війна», «інформаційний простір», «інформаційна глобалізація», «інформаційна культура», «інформаційний порядок», «інформаційний потенціал держави», «інформаційні ресурси», «інформаційний суверенітет» та ін. Проаналізовано стан вітчизняних нормативно-правових актів, що регулюють розвиток інформаційного суспільства та міжнародне інформаційне законодавство.

Враховуючи системність інформаційної глобалізації, у монографії визначено філософські детермінанти розвитку та подано правову модель інформаційного суспільства; виділено перспективні напрями правового регулювання інформаційних правовідносин та подано методологічні засади формування неопарадигми державної інформаційної політики; запропоновано класифікацію загроз інформаційному суспільству, окремо розглянуто гібридні війни. Акцентовано увагу на питанні розроблення моральної парадигми інформаційного суспільства, положеннях щодо правового регулювання міжнародного інформаційного порядку, а також окресленні причин утворення інформаційних маргіналів.

Монографія є логічним продовженням серії «ORDO ORDINANS» і стане в пригоді державним діячам, народним депутатам, науково-практичним працівникам та усім, хто цікавиться питаннями розвитку інформаційного суспільства та інформаційної політики в Україні.

УДК 354.42/.44
ББК Х621
© ФОП О.С. Ліпкан, 2015.
ISBN 978-966-2439-52-6 © В.А. Ліпкан, І.М.Сопілко, В. О. Кір’ян, 2015

ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
Зміст
CONTENTS . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
ПЕРЕДНЄ СЛОВО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
PREFACE . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
ВСТ УП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
INTRODUCTION . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Розд іл 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТ ВА В УКРАЇНІ . . 37
1.1 Стан наукових досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .39
1.2 Правовий вимір концепцій інформаційного суспільства . . . . . . . . . .65
1.3 Поняття та ознаки інформаційного суспільства . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .93
Розд іл 2. ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІ Р
РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТ ВА В УКРАЇНІ . . 101
2.1 Філософські детермінанти розвитку інформаційного суспільства 103
2.2 Інформаційні інтереси як субстрат формування
інформаційного суспільства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
2.3 Правова природа загроз в інформаційному суспільстві . . . . . . . . . 127
2.4 Гібридна війна як загроза розвитку інформаційного суспільства 142
Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147

Розд іл 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
НЕОПАРАДИГМИ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ
ПОЛІТИКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153
3.1 Інформаційна феноменологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
3.2 Інформаційна гносеологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172
3.2.1 Обумовленість необхідності окремого дослідження
інформаційної гносеології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172
3.2.2 Поняття та зміст методології та методу . . . . . . . . . . . . . . 175
3.2.3 Класифікація методів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178
3.2.4 Системний підхід . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
3.2.5 Діяльнісний підхід . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
3.2.6 Праксеологічний підхід . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192
3.2.7 Теорія справедливості Дж. Ролза . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197
3.2.8 Висновки з методології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
3.3 Інформаційна онтологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204
3.4 Інформаційна аксіологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221
3.4.1 Обґрунтування актуальності звернення до теми
інформаційної аксіології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221
3.4.2 Рівень дослідженості теми в наукових роботах . . . . . . . . . . . 223
3.4.3 Підвалини формування інформаційної аксіології . . . . . . . . . . 225
3.4.3.1 Поняття аксіології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230
3.4.3.2 Поняття цінностей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 234
3.4.3.3 Співвідношення загальнолюдських та національних
цінностей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 237
3.4.3.4 Інформаційні цінності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 240
3.4.4 Інформаційне суспільство як цінність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242
3.4.5 Інформаційні права як найвища соціальна цінність . . . . . . . 245
3.4.6 Висновки щодо інформаційної аксіології . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249
Висновки до третього розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 254
Розд іл 4. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ
ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТ ВА В УКРАЇНІ . . . . . . . . . . . . 259
4.1 Стан правового регулювання розвитку інформаційного
суспільства в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 261
Передували їй такі Резолюції ГА ООН: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 269
Доповіді і записки Генерального Секретаря ООН. . . . . . . . . . . . . . . . 274
Доповіді Цільової групи ІКТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 274
Додаткові документи: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 280
Закони України: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 295
Постанови ВРУ: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 310
Акти Президента України: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 313
Акти КМУ: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 317
Акти органів судової влади: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 327
Акти органів виконавчої влади: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 328
4.2 Місце та роль розвитку інформаційного суспільства у
новітній державній політиці України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 329
Висновки до четвертого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 343
Розд іл 5. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ
ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТ ВА В УКРАЇНІ . . . . . . . . . . . . 351
5.1 Політика розвитку інформаційного суспільства закордоном . . . . 353
5.1.1 Інформаційна політика Фінляндії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 356
5.1.2 Інформаційна політика Бельгії, Данії та Нідерландів . . . . . 360
5.1.3 Інформаційна політика Швеції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 361
5.1.4 Інформаційна політика Франції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 366
5.1.5 Інформаційна політика Великої Британії . . . . . . . . . . . . . . . . 368
5.1.6 Інформаційна політика Німеччини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 370
5.1.7 Інформаційна політика Канади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 372
5.1.8 Інформаційна політика США . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 380
5.1.9 Інформаційна політика Китаю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 387
5.1.10 Інформаційна політика Південної Кореї . . . . . . . . . . . . . . . . . 392
5.1.11 Інформаційна політика Сінгапуру . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 393
5.1.12 Інформаційна політика Японії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 394
5.1.13 Інформаційна політика Литви, Угорщини та Чехії . . . . . . 402
5.1.14 Інформаційна політика Польщі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 404
5.2 Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні . . . . . . 414
Висновки до п’ятого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 443
Розд іл 6. Інфор мац ійна іден тичн ість —
кл ючова за сада розви тку інфор мац ійного
суспіль ства в Україн і . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 453
6.1 Поняття ідентичності та його операціоналізація в розвитку
інформаційного суспільства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 458
6.2 Витоки інформаційної ідентичності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 465
6.2.1 Типи інформаційної ідентичності: державна, суспільна,
особистісна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 466
6.2.2 Homo informaticus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 471
6.2.3 Цінності та ідеологія: грані співвідношення ключових
концептів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 479
6.2.4 Інформаційна ідентичність — консолідуючий чинник . . . . 481
6.3 Чинники, що гальмують формування інформаційної
ідентичності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 486
6.4 Методологія дослідження інформаційної ідентичності . . . . . . . . . 493
6.5 Поняття інформаційної ідентичності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 494
6.6 Проблемоутворювальна матриця формування концепції
інформаційної ідентичності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 495
6.7 Принципи інформаційної ідентичності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 497
6.8 Правовий підхід до розуміння інформаційної ідентичності . . . . . 500
Висновки до шостого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 506
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 512
CONCLUSIONS . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 524
ТЕЗАУРУС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 535
СПИСОК ВИКОРИСТ АНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 589
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 616
Додаток А. Структурно-функціональний аналіз змістовних ознак
громадянського та інформаційного суспільств . . . . . . . . . . . . . . . . . 616
Додаток Б. Порівняльна таблиця законодавчо визначених
інформаційних інтересів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 618
Додаток В. Співвідношення цілей розвитку інформаційного
суспільства з життєво важливим інтересами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 619
Додаток Д.1. Результати аналізу Закону України «Про основні
засади розвитку інформаційного суспільства в Україні
на 2007–2015 роки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 621
Додаток Д.2. Основні Стратегічні цілі розвитку інформаційного
суспільства в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 627

Додаток Д.3. Порівняльна таблиця напрямів розвитку
інформаційного суспільства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 630
Додаток Е. Напрями забезпечення інформаційної безпекиУкраїни . . 633
Кори сна бібл іограф ія за темою до слідження . . . . . . . . . 639
Праці наукової школи доктора юридичних наук
Ліпкана В. А. з інформаційної тематики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 639
Монографії, навчальні посібники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 639
Наукові статті, тези виступів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 640
Праці наукової школи доктора юридичних наук
Сопілко І. М. з інформаційної тематики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 652
Монографії, навчальні посібники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 652
Наукові статті, тези виступів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 653

ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Чому я вирішив започаткувати серію «ORDO ORDINANS»?
Передусім мене спонукало внутрішнє переконання у необ-
хідності подолати той штучний бар’єр, за якого нинішнє поколін-
ня і прийдешня генерація втрачають свій іманентний докорінний
зв’язок. Сучасні проблеми розвитку науки в Україні набули сис-
темного характеру, але до болю прикро, що нині бракує спорід-
неності між науковими поколіннями.
Здебільшого ті, хто вже здобув науковий ступінь, дуже прискі-
пливо й почасти суб’єктивно ставляться до здібного молодого по-
коління, а ще й намагаються нав’язати небезталанній молоді «сво-
єрідну панщину» — безмежне удосконалення власних теоретич-
них досліджень.
Такий інтелектуальний сепаратизм почасти перетворюється на
наукову «дідівщину», коли певні групи докторів наук унеможливлюють
захист дисертацій, прикриваючись сумнівними гаслами про «необ-
хідність удосконалення і глибшого вивчення предмета дослідження».
Отже, нині в науці справжнісінька монополія на певні теми, на-
прями досліджень, що не лише негативно впливає на саму науку,
а й призводить до сумнівів у світло науки, змушує молодь замис-
литись про здатність до самостійної роботи. Причому, нині в Украї-
ні поняття наукової школи чомусь опинилось майже поза законом,
особливо це стосується правових наук. Роль держави — це окре-
ма тема, на жаль, в Україні наука ледь животіє на маргінесі.
Ще хотів би привернути увагу до системи підготовки наукових
кадрів, яка потребує докорінної зміни. Переконаний, що варто
опановувати досвід інших країн, особливо США, де мені пощасти-
ло навчатися. Зокрема, в університетах США підготовка наукових
кадрів здійснюється за тими напрямами, за якими вже працюють
провідні науковці. Таким чином, наявність наукової школи там —
це основний рушій подальшого розвою науки. Саме тому, напри-
клад, у професора Інституту національної безпеки Університету
Делаверу (США) М.Дж. Мілера, який присвятив свій науковий по-
шук проблемам міграції, немає учнів, які досліджували б пробле-
ми реформування юстиції в США або питання відшкодування шко-
ди учасникам кримінального судочинства через неправомірні дії
органів державної влади.
Більш того, порядок унормування і формування аспірантсько-
го корпусу визначається не адміністрацією закладу, а самими
професорами, які власноруч одбирають собі аспірантів. Кожен
професор відповідає за наукове розроблення певної тематики,
кожен рік на це затверджується бюджет, в рамках якого і здійсню-
ється набір найбільш кмітливих та творчих аспірантів. Тому бажан-
ня недолугих спудеїв пересидіти в аспірантурі кілька років там не-
здійсненне. Тож ніколи не вирішить проблем жорсткий адміністра-
тивний контроль, яким хизуються українські ВНЗ, адже річ не в тім,
аби ті, хто поступив, захистили дисертації. Питання у збереженні
наукових традицій, розвитку наукових шкіл і наукового руху до но-
вих горизонтів пізнання.
Неправильне розуміння цього призвело до легітимації поло-
ження, закріпленого в настановах ВАК, про те, що тема доктор-
ської дисертації не може повторювати кандидатської. Утім, про-
бачте, про яку тоді наступність у науці може йтися, коли чиновни-
ки забороняють автору обрати напрям дослідження на все життя,
щоб поступово, згідно з вимогами до оформлення робіт канди-
датського і дисертаційного рівня досліджувати обрану проблему?
Кандидатська дисертація є початком наукового шляху, а док-
торська має слугувати його органічним продовженням. За таких
умов можна буде говорити і про цілісність, і про системність до-
слідження, і про безперервність наукового зростання особистості.
Переконаний, що визначальна роль у підготовці фахового та
компетентного науковця має належати науковому керівникові. Від
його компетенції, педагогічної майстерності, особистих якостей,
вміння мотивувати та сприяти у подоланні фрустрацій на тернис-
тому науковому шляху залежить якість кінцевого продукту — сту-
пінь вартості наукового фахівця. Науковий керівник, наче батько,
який, узявши за руку, веде крізь терни до зірок, буремним світом
науки, де чимало клипнів, а головне — так важко повірити у власні
сили, і так легко зневіритись у можливість наукових перемог. Тому
керівник, на мою думку, виступає своєрідним ordo ordinans — упо-
рядковуючим началом. Не вдаючись у філософський зміст даного
поняття, яке запропонував І. Г. Фіхте, я хотів би наголосити на дирек-
тивному значенні керівника, на необхідності підвищення його від-
повідальності за формування наукових шкіл.

Саме тому я й вирішив започаткувати випуск серії моногра-
фічних видань, в яких знаходили б своє відлуння результат, квінте-
сенція спільної роботи наукового керівника і його учня. Причому
одразу ж зауважу, що, як на мене, то уособлює обумовлений по-
рядок єдине упорядковуюче начало для молодого науковця — його
керівник. Тому братиму до уваги не тільки ті роботи, де я фактич-
но виступав офіційно закріпленим науковим керівником, а й ті, де
безпосередньо був тим упорядковуючим началом для аспіранта і
сприяв його становленню як майбутнього науковця.
Разом із керівником і його учнем безпосередню участь в ре-
алізації проголошеної мною концепції бере спеціалізована Вче-
на Рада, члени якої своїми порадами сприяють подальшому на-
тхненню в удосконаленні роботи.
Відтак, серія «ORDO ORDINANS» — це моя наукова позиція і кон-
кретний внесок у пропаганду системної науки в Україні, в якій на-
укове співтовариство, що складається із вчених, молодих дослід-
ників і майбутніх науковців як найбільш фаховий, інтелігентний та
обізнаний шар української історичної нації — являє собою єди-
ний, цілісний інтелектуальний континуум, епістемологічну спільно-
ту — еліту, яка має формувати дороговкази майбуття, засади на-
ціональної ідентичності та прогресивного розвитку нашої держави.
З непохитною вірою
в переможну ходу науки
В. А. Ліпкан

ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток України як незалежної держави здій-
снюється в умовах формування інформаційного суспільства, транс-
формації інформаційної цивілізації. Конфліктний розвиток сучасно-
го світового співтовариства, поєднаний зі зменшенням ефективності
діяльності міжнародних інституцій, а також конфліктогенність укра-
їнського суспільства зсередини, обумовлена нестабільністю правової
системи, утворюють живильне підґрунтя для активізації різноманіт-
них деструктивних сил із метою завдати шкоди Українській держав-
ності.
Це зумовлює необхідність моніторингу інформаційного законо-
давства і приведення його у відповідність до нових соціально-еконо-
мічних, політико-правових та інформаційних реалій. Реформуван-
ня вітчизняного інформаційного права здійснюється в умовах дина-
мічного й інтенсивного процесу інформатизації суспільних відносин,
активізації реалізації інформаційної функції держави, розвитку різ-
номанітних інститутів інформаційного суспільства. Стрімкий розвій
інформаційних правовідносин, поєднаний із імплементацією людино-
центристської концепції, уможливили по-новому оцінити роль інфор-
маційного суспільства у подальшій розбудові громадянського суспіль-
ства в Україні.
Дослідження чинного українського законодавства, а також вивчен-
ня міжнародно-правового досвіду регулювання суспільних відносин
у сфері розвитку інформаційного суспільства свідчать про наявність
системних прогалин у правовому регулюванні, що створює суттєві пе-
решкоди для ефективного розвитку інформаційного суспільства, уне-
можливлює повноцінну реалізацію національних інформаційних ін-
тересів, державної інформаційної політики в цілому.
У даному напрямі безпосередньо питанням розвитку інформа-
ційного суспільства присвячені наукові дослідження таких вчених,

як: О. О. Григор, О. М. Ємельяненко, Є. О. Калашнюк, Г. В. Камаралі,
А. В. Камуз, М. Г. Каращук, О. Г. Кривоконь, В. І. Кушерець, О. О. Мару-
ховський, А. М. Новицький, О. В. Оверчук, О. О. Проскуріна, С. О. Ру-
денко, А. Л. Свящук та ін.
Окремі аспекти проблематики інформаційного суспільства у той
чи інший спосіб досліджувались у наукових працях таких вітчиз-
няних учених, як: В. Ю. Баскаков, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк,
М. І. Дімчогло, В. А. Залізняк, В. О. Кірьян, І. А. Кисарець, В. А. Ліп-
кан, О. В. Логінов, Є. А. Макаренко, Ю. Є. Максименко, О. А. Ман-
дзюк, П. Є. Матвієнко, Г. П. Несвіт, Н. Б. Новицька, В. Я. Політило,
Л. І. Рудник, І. М. Сопілко, О. В. Стоєцький, К. Г. Татарникова, А. В. Ту-
нік, К. П. Череповський, О. В. Чуприна, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець,
Т. А. Шевцова, О. В. Шепета, проте конкретні пропозиції щодо вирі-
шення досліджуваних проблемних питань у комплексі не знайшли сво-
го адекватного відображення.
Певне місце відведено аналізові особливостей розвитку концеп-
цій інформаційного суспільства таких зарубіжних вчених, як: О. Бард,
Д. Белл, Я. Зодерквіст, М. Кастельс, Й. Масуда, К. Мей, Е. Тоффлер,
Ф. Уебстер, а також суспільства знань та їх правових складових, запро-
понованих П. Дракером, Ф. Махлупом, Т. Стоун’єром, О. Т. Харчевні-
ковим та іншими іноземними фахівцями.
Водночас методологія формування та розвитку державної інфор-
маційної політики частково закладена в наукових та навчальних пра-
цях вітчизняних дослідників адміністративного та інформаційно-
го права та політики, теорії державного управління, зокрема таких,
як: В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, І. В. Арістова, В. І. Гурковський,
С. Ф. Джерджа, Р. А. Калюжний, Б. А. Кормич, О. В. Копан, О. В. Ко-
хановська, І. Ю. Крегул, Г. М. Красноступ, А. І. Марущак, Н. Р. Ниж-
ник, І. М. Сопілко, В. Д. Павловський, О. П. Світличний, В. Ю. Степа-
нов тощо.
Утім, проблема правових засад розвитку інформаційного суспіль-
ства в Україні, вивчення та визначення концептуальних засад розвитку
інформаційного суспільства в контексті реалізації державної інформа-
ційної політики досі не стали цілісним об’єктом наукових досліджень.
У наявних роботах багатьох авторів розглянено лише деякі інститу-
ти інформаційного суспільства або доволі поверхово досліджено пев-
ні особливості розвитку окремих його складових. Проте, поза увагою

науковців залишились важливі питання визначення концептуальних
засад ефективного розвитку інформаційного суспільства в контексті
його реалізації.
Більше того, не визначено методологічних засад формування нео-
парадигми інформаційної політики, через що недостатньо досліджені
структурні та функціональні особливості інформаційної політики як
інформаційно-правового феномена.
І хоча згадані дослідження мають вагоме науково-прикладне зна-
чення, вони не можуть через зашореність сприяти системному підви-
щенню ефективності правового регулювання суспільних відносин у
сфері розвитку інформаційного суспільства в Україні як цілісного сис-
темного об’єкта наукових розвідок; не стимулюють прогресивного роз-
витку державної інформаційної політики. У зв’язку з цим актуальними
напрямами виступає вивчення не лише правових, а й концептуальних
засад розвитку інформаційного суспільства як цілісної наукової про-
блеми, а також формування методологічних засад неопарадигми дер-
жавної інформаційної політики.
Окрім того, осторонь залишається проблема методологічного об-
ґрунтування необхідності розроблення концепції інформаційної іден-
тичності як обов’язкової умови розвитку інформаційного суспільства
в Україні, що значно ускладнює реалізацію державної інформаційної
політики, актуалізує проблему надання останній чіткішої соціальної
спрямованості, динамізму й ефективності.
Головною метою дослідження, результати якого викладені в мо-
нографії, виступає визначення концептуальних засад розвитку інфор-
маційного суспільства в Україні через надання науково обґрунтованих
пропозицій щодо підвищення ефективності правового регулювання
розвитку інформаційного суспільства в Україні, а також обґрунтуван-
ня й визначення методологічних засад формування неопарадигми дер-
жавної інформаційної політики України.
Названа мета дослідження сприяла розв’язанню ряду завдань, а
саме:
− визначити рівень наукових досліджень теми правового регулю-
вання розвитку інформаційного суспільства в Україні;
− надати правовий вимір концепцій інформаційного суспільства;
− сформулювати поняття інформаційного суспільства та виділити
основні його ознаки;

− визначити філософські детермінанти розвитку інформаційного
суспільства;
− узагальнити інформаційні інтереси як субстрат інформаційного
суспільства;
− з’ясувати правову природу загроз в інформаційному суспільстві;
− сформулювати визначення та виокремити особливості гібрид-
ної війни як загрози розвитку інформаційного суспільства;
− запропонувати теоретичний алгоритм моделі пізнання інфор-
маційної політики й визначити складові елементи алгоритму
державної інформаційної політики;
− визначити феноменологічні засади державної інформаційної
політики;
− сформулювати засади інформаційної гносеології;
− виявити онтологічні засади державної інформаційної політики;
− розробити засади інформаційної аксіології;
− визначити стан правового регулювання розвитку інформацій-
ного суспільства в Україні;
− узагальнити міжнародно-правовий досвід розвитку інформа-
ційного суспільства;
− запропонувати правову модель розвитку інформаційного сус-
пільства;
− сформулювати напрями удосконалення розвитку інформацій-
ного суспільства в Україні;
− розробити засади концепції інформаційної ідентичності.
Монографія є одним із перших в державі комплексних досліджень
коцептуальних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні
як цілісної системи у поєднанні з методологічними засадами форму-
вання неопарадигми державної інформаційної політики.
Новаторськими є:
– подання правової моделі інформаційного суспільства, яку станов-
лять: Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні,
Стратегія кібербезпеки інформаційного суспільства, Стратегія
е-урядування, Стратегія розвитку телекомунікацій;
– пропозиція доповнити систему шкіл теорій інформаційного сус-
пільства правовою школою, в рамках якої згідно з методологі-
єю компаративістики методів правової рецепції, а також синер-
гетичного та міждисциплінарного підходів досліджуються різ-

номанітні механізми правового регулювання, регулятивна роль
права, ефективність впливу права на суспільні інформаційні від-
носини, що виникають, формуються та розвиваються в інфор-
маційному суспільстві;
– формулювання теоретичних підходів до правового регулюван-
ня розвитку інформаційного суспільства: скептичний підхід, за
якого висловлюються думки щодо неможливості урегулюван-
ня суспільних інформаційних відносин через занадто велику
їх структурованість і динамічність; критичний підхід, заснова-
ний на аналізові реальних тенденцій розвитку інформаційного
суспільства та критичного ставлення до відсутності норматив-
но-правової бази щодо регулювання нових суспільних відно-
син; нігілістичний підхід, за якого висловлюється думка про не-
здатність права регулювати суспільні інформаційні відносини,
а також нездатність та неефективність права як регулятора сус-
пільних інформаційних відносин, які є динамічними; конструк-
тивний підхід, за якого пропонується ухвалити Інформаційний
кодекс України, сформувати систему правового регулювання ін-
формаційних відносин (у сфері інформації);
– для позначення процесів цифрової нерівності пропонується
увести в науковий обіг нові поняття: цифрова асиметрія — за
якої збільшення віку людства не супроводжується адекватним
значним збільшенням індивідуальної тривалості життя, і з кож-
ним поколінням на людину лягає дедалі більший тягар знань,
який вона вже не в змозі засвоїти; інформаційний маргінал —
особа, яка перебуває поза межами інформаційного суспільства,
що втратила свій інформаційний статус внаслідок унікальнос-
ті власної соціокультурної ситуації, при переході до глобальної
взаємодії в рамках інформаціонального капіталізму, і неспро-
можності протистояти нав’язуванню та пристосуватися до якіс-
но нової мережної архітектури інституційних структур інформа-
ційного суспільства; інформаційна інтелігенція — інформацій-
но освічені люди, тобто ті, хто з величезних масивів інформації
уміє відбирати лише потрібну і, використовуючи її, набувати ін-
формаційні переваги над іншими, отримуючи суттєві важелі для
встановлення контролю над інформаційним та іншими страте-
гічними просторами;

– розроблення етапів становлення наукової думки стосовно ін-
формаційного суспільства в інформаційно-правовій доктрині
незалежної України: перший етап (1991–1997 рр.) характери-
зується поверховим розумінням інформаційної сфери, що роз-
глядається лише як складовий елемент національної безпеки і
не усвідомлюється як самостійна складова з відповідним пра-
вовим інструментарієм правового регулювання; другий етап
(1997–2003 рр.) характеризується усвідомленням трансформа-
ції світу з індустріального на інформаційне суспільство і необ-
хідності формування інформаційного права як окремої галузі;
третій етап (2003–2007 рр.) характеризується усвідомленням
необхідності правового регулювання розвитку інформаційно-
го суспільства, що й знайшло своє адекватне відображення че-
рез ухвалення Закону України «Про основні засади розвитку ін-
формаційного суспільства в України на 2007–2015 роки». Тре-
тьому етапу властива поява досліджень монографічного рівня,
предметом яких є безпосередньо захист інформації з обмеже-
ним доступом, особливості доступу до зазначеної вище інфор-
мації та виділення основних видів таємниць; четвертий етап
(2007–2013 рр.) — характеризується практичним розвитком ідей
формування інформаційного суспільства. Це знайшло своє ві-
дображення в ухвалені Концепції розвитку електронного уряду-
вання в Україні, Доктрини інформаційної безпеки України, за-
конів України «Про доступ до публічної інформації», «Про за-
хист персональних даних» тощо. Також на даному етапі значно
активізувалася рефлексія даних питань і в розвідках дослідників
із інформаційної тематики; п’ятий етап (15 травня 2013 р. —
дотепер) — ухвалення Стратегії розвитку інформаційного сус-
пільства в Україні;
– розуміння змісту інформаційної глобалізації, яка полягає в транс-
формації інформаційного суспільства до єдиної макросистеми,
об’єднаної за зразком системи-оригіналу (засновника інформацій-
ного суспільства), в якій інформаційні суспільства здатні до коево-
люції лише в рамках глобального інформаційного суспільства.
У науковий обіг уведено нові поняття, надано їх тлумачення, а та-
кож розширено інтерпретації таких із них: «інформаційне суспіль-
ство», «інформаційний потенціал», «інформаційний простір», «інфор-

маційна глобалізація», «інформаційна ідентичність», «інформаційний
порядок», «інформаційна культура», «інформаційні ресурси», «інфор-
маційний суверенітет», «гібридна війна», «державна інформаційна по-
літика», «інформаційна феноменологія», «інформаційна гносеологія»,
«інформаційна онтологія», «інформаційна аксіологія» та ін.
Елементом наукової новизни є алгоритм формування інформаці-
ологічної парадигми: наукова еліта, що творить інформаціологічну
парадигму: інформаціологію, інформаційне право, інформаційну без-
пеку; освітянська еліта—транслятор інформаціологічних знань: на-
вчальні дисципліни з інформаціологічної тематики, що мають бути
введені для викладання як обов’язкові в усіх ВНЗ гуманітарного про-
філю; управлінська еліта — після отриманих знань на другому рівні, на
підставі верифікації парадигм, розроблених на першому рівні, впрова-
джує її у практичну інформаційну діяльність.
Окремо увагу в роботі приділено новій інтерпретації терміна «ін-
формаційні інтереси» як інтереси інформаційного суспільства, а також
класифікації загроз інформаційному суспільству.
Вперше надається визначення гібридної війни як загрози розвитку
інформаційного суспільства в Україні.
Запропоновано алгоритм складових державної інформаційної по-
літики та теоретичний алгоритм моделі її пізнання.
Новаторським є застосування теорії справедливості Дж. Ролза до
побудови моделі державної інформаційної політики. Внаслідок цьо-
го було отримано три основні авторські інтерпретації теорії справед-
ливості: 1) кожен має рівне право на реалізацію інформаційних прав
і свобод, яка є фундаментальним чином сумісною із аналогічною та
адекватною свободою та інтересами інших; 2) будь-яка інформаційна
цінність має бути доступною для будь-якого індивіда; 3) інформацій-
на нерівність є справедливою тільки тоді, коли несе загальну користь і
компенсує втрати найбільш незахищених прошарків суспільства, най-
менш розвинених інформаційних суспільств.
Одним із елементів наукової новизни є пропозиція теоретичного
алгоритму моделі пізнання інформаційної політики, яка має складати-
ся із таких елементів: 1) інформаційна феноменологія; 2) інформацій-
на гносеологія; 3) інформаційна онтологія; 4) інформаційна аксіологія.
Окремо наукову увагу в роботі приділено формуванню інформа-
ційних цінностей в рамках реалізації концепції інформаційної іден-

тичності, а також удосконалено основи моральної парадигми інформа-
ційного суспільства через формування засад інформаційної культури.
Окремим пластом наукового пізнання у монографії стала концеп-
ція інформаційної ідентичності, ядром якої виступають людські ко-
мунікації в рамках нових трендів інформаційної культури. Основним
засобом збереження інформаційної ідентичності виступає діалог ін-
формаційних суспільств, транзитивність і транспарентність інформа-
ційних культур.
Також авторами запропоновано актуальні напрями дослідження ін-
формаційної ідентичності як важливого підґрунтя вироблення ефек-
тивної інформаційної політики, а саме: а) визначення просторового
виміру боротьби за ідентичність: геополітичний, геостратегічний, ге-
оінформаційний, геоправовий тощо; б) інформаційний вимір бороть-
би за ідентичність; в) інформаційну ідентичність і політику інформа-
ційної ідентичності; г) вплив нових інститутів комунікацій на процес
боротьби за ідентичність; ґ) напрями впливу нових комунікативних
практик на інформаційну реальність і її осмислення як на концепту-
альному, так і на емпіричному рівнях.
Сформовані у роботі висновки та пропозиції визначають напрями
удосконалення правового регулювання розвитку інформаційного сус-
пільства та державної інформаційної політики України.

The monograph is devoted to theoretical and legal foundations of the information society in Ukraine. The work defines such definitions as «state information policy», «information society», «informational identity», «information interests», «information ideology», «safety of information society», «threats to information society», «hybrid war», «information space», «globalization of information», «information culture», «informational order», «information potential of the state», «information resources», «informational sovereignty» and others. The condition of the national normative legal acts that regulate the development of the information society and the international information legislation is analyzed.

Due to significant number of aspects related to information society development in Ukraine, the monograph presents the legal model of the information society; promising areas of legal regulation of legal informational relations is identified and the classification of threats to the information society. The attention is focused on the issue of moral paradigm of the information society development, on regulations concerning the legal regulation of international information order and defining the causes of the informational marginals emergence.

The monograph is a logical continuation of the series «ORDO ORDINANS» of Dr. V. Lipkan scientific school and will be useful for graduate students, researchers, practitioners and for everyone who interested in the systematization of information legislation.

—-

Lipkan V.A.
Rechtsgrundlage der Entwicklung der Informationsgesellschaft in der Ukraine: [Monographie] / V. А. Lipkan, I. M. Sopilko, V. O. Kir’yan / Herausgegeben von Dr. V. A. Lipkan. — К. : О. S. Lipkan, 2015. — 664 S.
ISBN 978-966-2439-52-6

Die Monographie ist den theoretischen und rechtlichen Grundlagen der Informationsgesellschaft in der Ukraine gewidmet. Die Arbeit definiert solche Definitionen wie «staatliche Informationspolitik», «Informationsgesellschaft», «Informationsidentität», «Informationsinteressen», «Informationsideologie», «Sicherheit der Informationsgesellschaft», «Bedrohungen der Informationsgesellschaft», «hybrider Krieg» , «Informationsraum», «Globalisierung der Information», «Informationskultur», «Informationsordnung», «Informationspotential des Staates», «Informationsressourcen», «Informationshoheit» und andere. Analysiert wird der Zustand der nationalen normativen Rechtsakte, die die Entwicklung der Informationsgesellschaft und der internationalen Informationsgesetzgebung regeln.

Aufgrund der bedeutenden Anzahl von Aspekten im Zusammenhang mit der Entwicklung der Informationsgesellschaft in der Ukraine stellt die Monographie das Rechtsmodell der Informationsgesellschaft vor; erfolgsversprechende Bereiche der rechtlichen Regelung rechtlicher Informationsbeziehungen werden identifiziert und Gefahren für die Informationsgesellschaft eingeordnet. Die Aufmerksamkeit richtet sich auf die Frage des moralischen Paradigmas der Entwicklung der Informationsgesellschaft, auf Vorschriften zur rechtlichen Regulierung der internationalen Informationsordnung und auf die Bestimmung der Ursachen für die Entstehung von Informationsmarginalen.

Die Monographie ist eine logische Fortsetzung der Reihe «ORDO ORDINANS» der Dr. V. Lipkan wissenschaftliche Schule und wird für Doktoranden, Forscher, Praktiker und alle, die sich für die Systematisierung der Informationsgesetzgebung interessieren, nützlich sein.

INTRODUCTION

Actuality of theme. The development of Ukraine as an independent state is carried out in conditions of forming information society & transformation of information civilization. Conflictual development of the modern world community, coupled with decreasing the efficiency of international institutions, and internal conflictness Ukrainian society from within, caused by the instability of the legal system, form basis for activation of various destructive forces in order to harm the Ukrainian statehood.

This predetermines the necessity of monitoring informational legislation and bringing it to the new socio-economic, political and legal informational realities. National informational legislation reforming is carried out in a dynamic and intensive process informatization of public relations, intensification implementation of informational function of the state, different institutions of the information society. Rapid development of information relations, combined with the implementation of human-centrist concept, made it possible to re-evaluate the role of the Information Society in the further development of civil society in Ukraine.

Research of current Ukrainian legislation & study of international experience of legal regulation public relations in the Information Society development indicate the presence of systemic gaps in the legal regulation of this sphere. The significant barriers to the effective information society development it creates, complete realization of national information interests makes impossible as well as the state information policy. In this direction directly to information society development devoted researches of scientists, in particular: A. A. Grigor, A. M. Yemelyanenko, E. O. Kalashnyuk, G. V. Kamarali, A. V. Kamuz, M. G. Karaschuk, O.G. Kryvokon, V. I. Kusherets, O. A. Maruhovskyj, A. М. Novitsky, O. V. Overchuk, A. A. Proskurina, S. O. Rudenko, A. L. Svyaschuk and others.

Some aspects of information society issues in one way or another studied in scientific works of such domestic scientists as: I. V. Aristova, V. Yu. Baskakov, V. D. Havlovskyj, M. V. Gutsalyuk, M. I. Dimchohlo, V. A. Zaliznyak, V. A. Kir’yan, I. A. Kysarets, V. A. Lipkan, O. V. Loginov, E. A. Makarenko, Y. E. Maksimenko, O. A. Mandzyuk, P. E. Matvienko, G. P. Nesvit, N. B. Novitska, L. I. Rudnik, I. M. Sopilko, K. G. Tatarnikova, A. V. Tunick, K. P. Cherepovskyj, O. V. Chupryna, V. S. Tsimbalyuk, M. Y. Shvets, T. A. Shevtsova, O. V. Shepeta, but concrete proposals to solve researched problem issues in the complex not found its adequate reflection.

A certain attention is paid to the analysis of features and concepts development of information society of such foreign scholars as: O. Bard, D. Bell, Y. Zoderkvist, M. Castells, Y. Masuda, K. May, E. Toffler, F. Webster, and the knowledge society and their legal components offered by P. Drucker, F. Mahlup, T. Stoun’yer and other foreign researchers.

However, the methodology of the formation and development of the state information policy is partly implicit in scientific and educational works of national researchers of administrative and information law & policy, the theory of public administration, in particular: V. B. Aver’yanov, O. F. Andriyko, I. V. Aristova , V. I. Hurkovskyj, S. F. Dzherdzha, R. A. Kalyuzhnyj, B. A. Kormich, O. V. Copan, O. V. Kochanowska, I. Yu. Krehul, G. M. Krasnostup, A. I. Maruschak, N. R. Nyzhnyk, I. M. Sopilko, V. D. Pavlovskyj, O. P. Svitlychnyj, V. Yu. Stepanov and others.

But the problem of the legal principles of the Information Society in Ukraine, study and determination of conceptual basis its development in the context of state information policy has still not become a separate object of holistic research. In the existing works of many authors have been studied only separate institutions of information society or superficially have been investigated some features of its parts; have been explored some directions in the state information policy. Instead, the scientists remained unattended important issues of determination conceptual foundations effective development information society in the context of the information society.

Moreover, is not defined methodological principles of forming information policy neoparadyhm. And therefore the structural and functional features of information policy as information and legal phenomenon is not enough been studied.

Although the present researches have significant scientific and practical importance, but due to their finiteness they cann’t contribute to systematic improve the efficiency legal regulation of social relations in the field of information society development in Ukraine as a holistic system object of research explorations; do not stimulate the state information policy progressive development. So researching not only legal, but also conceptual foundations of the Information Society as a holistic scientific problem & formation of methodological principles of forming the state information policy neoparadyhm are relevant directions of modern researches.

In addition, the problem of methodological substantiation of necessity development the concept informational identity as binding condition of information society development in Ukraine is still unexplored. This greatly complicates the implementation of state information policy, actualizes the problem of giving more precise social orientation, dynamism and efficiency to it.

The main purpose of research, the results of which are described in the monograph,  is to determine the conceptual foundations of information society in Ukraine, through the provision scientifically based proposals for improving the efficiency of legal regulation of information society development in Ukraine, well as substantiation and determination of methodological principles of forming state information policy neoparadyhm in Ukraine.

The purpose caused the formulation and solution of major tasks:

-     to determine the level of scientific researches theme of legal regulation information society development in Ukraine;

-     to submit legal aspects of information society concepts;

-     to formulate the definition of information society and define its main features;

-     to identify the philosophical determinants of information society development;

-     to generalize informational interests as a substrate of information society;

-     to clarify the legal nature of threats in the information society;

-     to formulate definition and distinguish the features of hybrid war as threat to information society development;

-     to offer the theoretical algorithm of model cognition information policy & to determine the constituent elements of algorithm the state information policy;

-     to define the phenomenological bases of state information policy;

-     to formulate the bases of informational gnoseology;

-     to discover the ontological principles of state information policy;

-     to carry out the bases of informational axiology;

-     to determine the status of legal regulation information society development in Ukraine;

-     to summarize the international legal experience of information society development;

-     to suggest the legal model of information society development;

-     to formulate the directions for improvement of information society development in Ukraine;

-     to develop bases of the concept informational identity.

Monograph is one of the first in the state comprehensive research of conceptual foundations information society development in Ukraine as holistic system, combined with methodological bases of formation state information policy neoparadyhm.

Innovative are:

–         offered information society legal model, consisting of: Strategy of information society development in Ukraine, Strategy of information society cybersecurity, e-government strategy, Strategy of telecommunications development;

–         proposal to supplement the system of schools information society theories with legal school, within which according to the comparativistics methodology the methods of legal borrowing, as well as synergistic and interdisciplinary approaches are studied various mechanisms of legal regulation, regulatory role of law, the effectiveness of law impact at public informational relations arising, forming and developing in information society;

–         formulation of theoretical approaches to the legal regulation of information society development: skeptical approach, in which the views on inability to settlement of public informational relations throughof their  too much structuredness and dynamism are expressed; critical approach, based on the analysis of real trends information society development and critical attitude to the absence regulatory framework for the regulation of new social relations; nihilistic approach, which expressed the view concerning the law insolvency in regulating of public informational relations and the inability and inefficiency of law as a regulator of dynamic public information relations; constructive approach, which is proposed to adopt the Informational code of Ukraine, to form the system of legal regulation information relations (in the field of information);

–         to denote the processes digital inequality is proposed to introduce a new definitions to scientific circulation: digital asymmetry — at which increasing the age of humanity is not accompanied by adequate significant increase of individual lifetime, and every generation on the person lies down more growing burden of knowledge which it is not able to learn; informational marginal — a person who are outside of information society, that has lost its informational status as a result of uniqueness of its own socio-cultural situation, during the transition to a global interaction within informational capitalism and the inability to resist the imposition and to adapt to a qualitatively new network architecture of institutional structures of the information society; information intelligentsia — informational educated and informational literate people, ie those who are of enormous arrays of information is able to select only useful, and using it to acquire an information advantage over the other, getting significant levers for establishing control over the informational and other strategic spaces;

–         singling out stages of becoming scientific thought concerning information society, in the information-legal doctrine of independent Ukraine: the first stage (1991—1997 years) is characterized by superficial understanding of sphere informational, which is considered only as part of national security and is not defined as an independent component with appropriate legal toolkit of legal regulation; the second stage (1997—2003 years) is characterized by awareness of the world transformation from industrial to information society and necessity of formation information law as a separate branch; the third stage (2003—2007 years) is characterized by awareness of the necessity of legal regulation information society development, which was adequately reflected through the adoption of the Law of Ukraine „On basic foundations of information society development in Ukraine in 2007―2015 years”. To the third stage is inherent appearance of monographic researches squarely focused on the directly protection of classified information, features of access to the above information and determination basic types of secrets; the fourth stage (2007—2013 years) — is characterized by practical development of formation of information society ideas. This is reflected in the approved the Concept of e-governance development in Ukraine, Information Security Doctrine of Ukraine, Laws of Ukraine „On access to public information”, „On personal data protection” and others. Also at this stage considerably intensified reflection of these issues in the scientific researches of scholars on informational subject; the fifth stage (from 15 May 2013  — till now) — adoption of the Strategy information society development in Ukraine;

–         understanding of the content of informational globalization, which consists in transforming of information society to unified macrosystem, united by modeled on original-system (the founder of information society), in which the information societies are able to co-evolution only within the global information society.

To scientific circulation is introduced new definitions, given their interpretation, and expanded the interpretation such of them: „information society”, „information  potential”, „information  space”, „ informational globalization”, „informational identity”, „informational order”, „information culture”, „information  resources”, „informational sovereignty”, „hybrid war”, „state information policy”, „informational phenomenology”, „information gnosiology”, „information ontology”, „information axiology” etc.

Element of scientific innovation is the algorithm of forming informatsiology paradigm: scientific elite, that creates the informatsiology paradigm: informatsiology, information law, information security; educational elite — translator of informatsiological knowledges: educational disciplines of the informatsiological theme that should be fixed for teaching as compulsory at all higher educational institutions of humanitarian profile; managerial elite —  after acquired knowledge on the second level, on the basis of verification paradigms, which are developed on the first level, should implement it in practical informational activity;

Separately scientific attention is paid to the new interpretation of the term „information interests” as the interests of information society as well as classification of threats to information society.

For the first time is submitted definition of hybrid war as a threat to the information society development in Ukraine.

The algorithm of structure elements of state information policy and theoretical algorithm of model its cognition are proposed.

Innovative is the application of  theory of justice by John Rawls to building model of the state information policy. As a result, been received three basic author’s interpretations theory of justice: 1) everyone has an equal right to implement information rights and freedoms, which is fundamentally similar and compatible with adequate freedom and  interests of other; 2) Any informational value should be available to any individual; 3) informational inequality is valid only when the benefit is generally and compensate losses of most vulnerable society segments, the least developed information societies.

One of the elements of scientific novelty, is the proposal of theoretical  algorithm of model cognition information policy, which should consist of the following elements: 1) informational phenomenology; 2) information gnosiology; 3) information ontology; 4) information axiology.

Separately scientific attention is paid to the formation of informational values as part of implementation concept of  informational identity, also improved basis for moral paradigm of the information society through developing basic principles of information culture.

Another layer of scientific knowledge in the monograph is the concept of informational identity, the core of which is human communications in the framework of new trends of information culture. The primary means preservation of informational identity is dialogue between information societies, also transitiveness and transparency of informational cultures.

Also, the authors are offered actual directions of researching  informational identity as an important basis of  effective information policy production, which include: а) determining the spatial dimension of the struggle for identity: geopolitical, geostrategic, geoinformational, geo-legal etc; b) informational dimension of the struggle for identity; c) informational identity and informational identity policy; d) the impact of new institutes of communications on process of struggle for identity; e) directions of influence of new communication practices on the information reality and its comprehension both conceptual and empirical levels.

Conclusions and proposals, formed in the monograph, are determined directions of improvement of legal regulation information society development and state information policy of Ukraine.

CONCLUSIONS

In the monograph presented theoretical generalization and new decision of scientific task, concerning conceptual foundations of information society development in the context of forming  state information policy neoparadyhm of Ukraine. The authors have formulated a number of conclusions, proposals and recommendations aimed at solving these problems.

1. The level scientific researches theme of legal regulation of information society development in Ukraine is defined. Is offered the algorithm of forming informatsiology paradigm, constituent elements of which are follows: scientific elite, that creates the informatsiology paradigm: informatsiology, information law, information security; educational elite — translator of informatsiological knowledges: educational disciplines of the informatsiological theme that should be fixed for teaching as compulsory at all higher educational institutions of humanitarian profile; managerial elite —  after acquired knowledge on the second level, on the basis of verification paradigms, which are developed on the first level, should implement it in practical informational activity;

2. The legal model of information society is offered. Domination of politological researches leads to emasculation legal component, impairment of information law, but, thanks to it, information society acquires its own consistency that gives it the right to the most effective regulator of social relations. Virtualization of global information space actually creates the conditions for the replacement of information law, that was created in real conditions in the context of realization of state information policy, on standards of behavior on the Internet, that are based largely due to the new cyberculture and is essentially a social-informational, deontological, but not legal. Is argued the necessity of preparation not only the foundations of the state information policy, but also the formation of a system legal regulation of information relations in the sphere of information society development.

3. The definition of information society is formulated and its main features are defined. In the narrow sense: information society — society, where the production, consumption and distribution of information based on the use of information resources as a factor of increasing the efficiency of social production. In a broad sense information society — component of civil society, that functions into a single information and communication space, which is dominated by new technological modes, that are based on the massive use of promising informational technologies, computer technologies and telecommunications; created qualitatively new developed market of knowledge and information as the determining factors of production, characterized by formation of conditions for transformation of informational resources of society into real resources of socio-economic development, and the actual fulfilling needs of society in information products and services; cardinally increases the role of information and communication infrastructure; condition for successful formation of personality is becoming information literacy, increases the level of education, scientific, technological and informational development at the expense of radical empowerment of information exchange on their interpenetration into one another, enhance the role of qualifications, professionalism, ability for creative processing of information as the most important characteristics of labor services; is created the system of state guarantees, primarily legal, and security, the implementation of information rights and freedoms, including the rights to safe free access, dissemination and use of information.

4. It was found philosophical determinants of information society development and determined, that information society — is the coexistence of two worlds: usual physical and virtual, created by person, which exists in simulated computer environment. It is emphasized that virtual reality gets features of special social phenomenon and carries out a significant impact on the physical world, becomes a special socio-cultural mechanism that has self-organization features.

The matrix of informational reality in information society development is determined. It consists of: 1) initial fundamental essences that define organizational fundamental principle of material substance in the universe and on Earth (fundamental physical laws of nature, information codes atoms, molecules and their parts, programs of self regulation of lifeless nature etc.); 2) secondary informational essences that arise as a result of self regulation of nature (genetic programs (the genome) that determine the self-organization of living organisms, biological species, communications that determine the functioning of biological communities, ecosystems); 3) informational essences that are the result of wildlife development (information code of the human brain, nervous feeling of living organisms, the intellect  of human and of the higher animals, the public essences etc.; 4) informational products of intellect and society (emotions of language, motivation, knowledge, images, plans, technologies, skills and ability to do the job, social values and laws, regulations, etc.); 5) secondary informational products of intellect and society (genetic information from biological species created by person, informational products, created with using computer programs and well organized artificial systems etc.); 6) products of self-organizing systems activity.

Informational interests as a substrate of information society are generalized. Under informational interests is proposed to understand: the result of awareness of the value of informational needs, informed choice of informational values due to the ideal of the state with highly developed information society, in its purpose and idea of the progressive development of the information society and provide the conditions and means of satisfying their safe and stable implementation as part of this society while preserving the leading role of the state in this process. Position concerning the need to develop a new class of society ― informational intelligentsia, that has become producer of informational ideology, is proved. The main  tasks of it are singled out. Position, that the future prosperity of the state is directly related to its controllability of information society development processes, is summarized. It was determined that the formation of information society in Ukraine aims to facilitate the transformation of our country to informational, improve governance in order to further development and implementation of national state-human centrist ideology, raising the level of realization of information rights and freedoms human and citizen, and not replacement of state apparatus and mechanism of national legal regulation, its disparageby offering instead “effective” supranational governance structure and massive packs of implementing legislation, which doesn’t take into account in national interests and needs of the Ukrainian community and development information space.

5. The algorithm of structure elements of state information policy is proposed: 1) detection and awareness of informational needs; 2) formation system of informational interests on the basis of conscious informational needs; 3) classification of informational interests; 4) evaluating forces, opportunities and resources of the country for implementation of informational interests; 5) identifying of informational interests of other countries and their comparison with informational interests of Ukraine in order to establish  confrontational  and compromise interests; 6) Calculation of confrontation level of interests, strategic risk model for the implementation informational interests, identify the degree of influence and balance of forces, that are behind these interests; 7) resulting from the implementation above mentioned stages, a circle of interest that may actually be provided for the implementation at this stage of historical development of the information society, is formed; 8) the final stage is formation of state informational policy, which defines the purpose of realization informational interests relates specific objectives, given the available resources and possible alignment of forces that can be generated as a result of performing certain tasks.

6. Legal nature of threats in the information society is defined. Been determined that the formation of reliable mechanisms and establishing control over development of the information society ― no alternative way to conservation institute of the state and all institutional component and ensure the protection of legal interests, rights and freedoms human and citizen. Classification of approaches to the concept of threats to the information society is accomplished, classification of threats to information society is given and  sources of their formation are identified.

7. Hybrid war as threat to information society development is determined. Is offered the definition of hybrid war as purposeful process of establishing external control over the alpha subject over the object management, establishing total control over the area of governance, in which the crucial role played by information means.

8. Is defined the proposal of theoretical  algorithm of model cognition information policy, which should consist of the following elements: 1) informational phenomenology; 2) information gnosiology; 3) information ontology; 4) information axiology.

9. Is determined phenomenological principles of state information policy: information phenomena are components of information policy, scopes of information activities, scopes of information society, areas outlined above triad, other information categories. So one of the important scientific problems is its research using phenomenological method. In Ukraine, on this class issues is extrapolated negative trend of validity of the research questions of informational phenomenology, so the views set out in this monograph, is life-giving impetus to begin discussion concerning application of this method in the research of the state information policy. Change of representations of information policy and its purpose, ways, methods and means of realization in conditions of development hypertrophied and uncontrolled implementation of information globalization in almost all areas of life, into a modern state building practice of sovereign states, as well as forming the cyber communication continuum is largely determined by the release to new worldview horizons, to another ― cyber mentality, digital understanding of the world and outlook not only informational, but also everyday reality and a new understanding of person itself, primarily, as homo informaticus, according to anthropological principles and introducing the concept of human-centrism to practice information policy.

10. The bases of informational gnosiology are formulated. The leading idea of information gnosiology is cognitive attitude to the current information policy, an attempt to theoretical (philosophical and legal, scientific) understanding its objective legal nature, clarifying its role and purpose, approaching to comprehension its truth and legal means of regulation. This way of knowing, as convincingly demonstrated studies of Ukrainian scientists, leading to the initial gnoseological scheme in the field of theoretical understanding and study of law. is determined bases of conditionality appeal to the topic of forming informational gnoseology, separately demonstrated the application of methodology systematic, activity and praxeological approaches to the study of the state information policy phenomenon. For the first time the theory of justice John Rawls to the formation legal bases of state information policy is applied.

11. Ontological foundations of state information policy are discovered. In the context of modern informational creation informational ontology serves as teaching of state information policy in distinguishing it from non-government policy, ie policy, engaged in private institutions of different levels. Within the framework informational ontology is advisable to abandon both the rationalistic attempts to idealization of the state information policy through its binding unilaterally and unconditionally with any „abstract” idea (informational freedom, informational justice,  informational compromise, informational symmetry,  informational balance, reasonable balance interests of individuals, society and the state, transnational corporations, etc), and from the reductionist approach, in which the state information policy is determined only as a policy, developed by the state, is held by the state and actually made only for the state and for the benefit and realization only state interests.

12. The bases of informational axiology are carried out. It is proved that modern methodological crisis in the formation of the conceptual bases of state information policy has its axiological roots. Absence of national values system formedness, including informational, defragmentation of holistic methodology and leveling of deontological foundations modern training professionals, especially in the field of information policy, informational acmeology and information & communication technologies, high and nanotechnologies, specialists in e-future, etc — are the result of global informatization and promotion of consumer mode of life dominance. Mental and ideological degradation both in means of implementing the state information policy and methodology of its research has become the echo of methodological crisis researches in information sphere. Insufficient elaborating of these issues may lead to spontaneous, uncontrolled development of the information society and the creation of new classes of threats to the interests of individuals, society and the state, inability of state information policy to form a reliable legal mechanisms to guarantee informational rights and interests.

One of the successful conditions for exit from this crisis is to appeal of the scientific attention to theoretical issues of forming  methodology, inside which should be considered the components such as axiology, praxeology, gnoseology, ontology and epistemology. This system is able to give new impetus to theoretical works of information law and contribute not only to improve of toolkit the cognition of objective reality, but also generate concrete proposals for implementing the state information policy.

Is summarized about the necessity of reorganization with further restructuring and modernization all components of the state information policy on the basis of system combination the informational axiology, informational gnoseology and informational methodology, informational phenomenology.

13. Is ascertained that the criterion of state information policy should be  national informational interests, which are those values (form), that determine the content of existence of the Ukrainian nation and the state. In exercising selection, evaluation of certain events, the subject of management clearly defines the system and the hierarchy of values, that makes prioritization process, because the priority of national informational interests in its unity form those values, that at this historical stage of development the state prefers to most effectively implement, and the state information policy is important element of this process.

Information axiology enables not only to identify certain values, but also  to determine directly the mechanism of formation prioritization and hierarchy informational interests. Due to the application of scientific methodology this mechanism will take signs of uniformity, that will help to form the priority informational interests on a single methodological basis and will lay the foundation of the whole system renovation of information legislation and bring it into logical conformity with needs of Ukrainian society. Information axiology enables to define clear criteria for the formation of values, and thus lays the foundation for the construction objectively effective system of legislation in this area.

14. Is proposed to consider state information policy in three dimensions (on informational axiology based): 1) normative policy ― the ideas, principles, methods of realization of state information policy is clearly defined in the current information legislation of Ukraine; 2) real policy ― state information policy, how it is implemented in real life; 3) ideal politics ― reference model of state information policy, based on information axiology.

The definition of state information policy is determined in accordance with the axiological approach  — is the activity of authorized bodies state power and administration, civil society institutions, that defines the objectives, functions, principles, priorities, based on the values of the Ukrainian nation, information policy, methods and tools to support them.

15. The condition of legal regulation information society development in Ukraine is determined. Actual approach, which  textually presented  in legislative acts concerning the formal description of threats, is incorrect, because the definitions, that describe the information society should be explored in mutual communication, should be taken into account their impact on each other and studied due to their systemic impact owing to their operationalization.

Textually legislation presented mainly the acts setting out foundations of information society, but does not regulate the specific issues, related to the separate institutions of the information society development: e-government, e-medicine, e-education, e-commerce, e-science, e-culture, etc. First attempts to solve these problems are conducted in Strategy information society development, but our analysis of this document provisions, makes it possible to argue about the necessity of quality improvement of this document.

Our investigation of the existing legal regulation information society development in Ukraine, and normative legal acts that indirectly impact on this process enables to conclude: large amount of logical and methodological errors makes it impossible effectiveness of legal regulation of information society development, simultaneously envisages the opportunity of just selective state influence on the legal tactical and strategic measures level. Thus every national initiative does not have accurate borders and responsibility areas, the measures provided for, or often duplicate each other within the various initiatives, or contradict each other.

16. International legal experience of information society development is generalized. Four models of information society management is allocated: western management model of information society (american-english and european modelsis attributed to this model); asian management model of information society (countries in Asia&Pacific region); indian management model of information society та african management model of information society.

Analysis of the experience such countries as: Finland, Kingdom of Belgium, Denmark, Netherlands, Sweden, France, UK, Germany, Canada, USA, China, South Korea, Singapore, Japan and Lithuania, Hungary, Czech Republic and Poland made it possible to offer the following perspective directions of information society development in Ukraine: development of predictive and indicative models of information society development  in Ukraine, taking into account diversity and many alternativeness ways of development, based on the theory of dynamical systems, systems analysis and synergy; organization of inter-agency digital cooperation in information society  development for implementation the principle of „single window”; modernization of public services: active promotion of policy of training officials in the field of ICT for optimal organization of work and modernization of methods; taking into account the knowledge of information and communication technologies during the hiring for civil service; appropriate modernization of national networks; permanent monitoring of users’ needs by creating  consulting centers throughout the country, built on the principle of online forums, adaptation and simplification of administrative services in the context of further implementation of e-governance concept; implementation of integrated system „Electronic Government” and realization of experience gained during the implementation of pilot projects in the field of e-governance, in particular such as: „Electronic Ministry”, „Electronic region”, „Electronic City”, „Electronic Village”; encouragement the formation of network etiquette, formation the Code and deontological foundations of information society development; cardinal qualitative development of legal regulation of information society; rationalization of state funding in information society development; innovative development of ICT and implementation of e-administration projects.

17. Critical analysis of the Strategy information society development is done and information society legal model is offered, consisting of: Strategy of information society development in Ukraine, Strategy of information society cybersecurity, e-government strategy, Strategy of telecommunications development.

18. Directions for improvement of information society development in Ukraine is formulated. Two main approaches to formation directions of state information policy for information society development is allocated: 1) conservative — according to which information society development occurs based on existing models of development, that it already passed western societies; 2) revolutionary — Ukraine should find its own model of information society development, based on its own national informational interests, while keeping its own traditions of informatsiological science development, cultural and national identity. We exactly stand for the second position, because ethno-national identity as an attribute of Ukrainian historical state for conditions of its activation, but not constant oppression and informational suppression, should be transformed into viable source of civil political identity „european”.

19. Theoretical model of informational identity is suggested. It is the highest form of philosophical and anthropological representation of information and legal knowledgethat provides an idealized idea of essence epistemological content, purposeful development of informational civilization allows to explain and to predict, to understand the past and to provide the course, consistency and trends of its development. Informational identity serves as peculiar informational conservation, that correlates to informational symmetry. From the standpoint of symmetry, which in this case of reconstruction may be considered as method of structural researches, informational  identity may be viewed as special kind of unity of preservation and change.

Ukrainian informational identity, in addition, should have also mentality of global civilization ― its correlation with the modern information age, informational values, nformational diversity of the world. The importance of this relation is in need of inclusion ukrainian informational space into global processes of informational  globalization, into the system of mutually beneficial international informational relations.

Informational identity — identification oneself as part of the information society, its symbols, informational values, history, geoinformational space, information culture, state and legal institutions, informational interests. Moreover it comes to the adoption of this identity not only on strictly rational level as a necessary attribute of information society, but also on the emotional, semantic and mythological levels.

Cognitive potential of “identity informational” concept provides an opportunity to separate expressly the different angles of scientific analysis, case studies of informational transformational changes, theoretical generalizations, philosophical reflection – make up the multidimensional and multivariate panorama of basic modern trends of informational development.

Also, the authors are offered actual directions of researching  informational identity as an important basis of  effective information policy production, which include: а) determining the spatial dimension of the struggle for identity: geopolitical, geostrategic, geoinformational, geo-legal etc; b) informational dimension of the struggle for identity; c) informational identity and informational identity policy; d) the impact of new institutes of communications on process of struggle for identity; e) directions of influence of new communication practices on the infor mmation reality and its comprehension both conceptual and empirical levels.

Under the informational identity  also  may be understood a certain sustainability of individual, cultural, national or civilizational settings of their self-identity in the information sector. The core of informational identity is human communications in the framework of new trends of information culture. The primary means preservation of informational identity is dialogue between information societies, also transitiveness and transparency of informational cultures. Pluralization of identities leads to discursive accumulation of concepts „identities”, while, in our opinion, is an echo of scientific pluralism and prompts it to further scientific studies.

Distinctive condition for the formation informational identity is positive perception by citizens of information society,  processesof informatization, information democracy, e-governance concept, e-education, e-culture, e-medicine, etc., the recognition of effective informational interaction of state institutions and civil society, the perception as positive of informational globalization.

Operationalization of the informational identity concept should be reflected in the improvement of the national information legislation.

CONTENTS
Preface . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Acron yms . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
CONTENTS . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
introduction . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

Part 1. Theoretical Foundations of the informational society development in Ukraine . . . 37
1.1 Level of scientific researches . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .39
1.2 Legal aspects of the informational society concepts . . . . . . . . . . . . . . . . . .65
1.3 Definition of the informational society and its main features . . . . . . . . . .76
CONCLUSIONS TO THE FIRST PART . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .93

Part 2. Philosophical and legal dimension of the informational society development in Ukraine . . 101
2.1 Philosophical determinants of the informational society development 103
2.2 Informational interests as a substrate of the informational society . . . 109
2.3 Legal nature of threats in the informational society . . . . . . . . . . . . . . . . 127
2.4 Hybrid war as threat to the informational society development . . . . . 142
CONCLUSIONS TO THE SECOND PART . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147

Part 3. Methodological principles of forming of the state informational policy NEOPARADYHM . . . . 153
3.1 Informational phenomenology . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
3.2 Information gnoseology . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172
3.2.1 Conditionality of necessity of the separate research of information gnoseology . . . . . . . . . . . . . . . 172
3.2.2 Concept & content of methodology and method . . . . . . . . . . . . . . . 175
3.2.3 Classification of methods . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178
3.2.4 Systematic approach . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
3.2.5 Activity approach . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
3.2.6 Praxeological approach . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192
3.2.7 Theory of justice of John Rawls . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197
3.2.8 Conclusions to methodology . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
3.3 Informational ontology . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204
3.4 Informational axiology . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221
3.4.1 Substantiational actuality of appealing to the informational axiology . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221
3.4.2 Level of scientific researches of theme in scientific works . . . . . . . . 223
3.4.3 Foundations of formation of informational axiology . . . . . . . . . . . 225
3.4.3.1 Concept of axiology . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230
3.4.3.2 Concept of values . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 234
3.4.3.3 Ratio of human and national values . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 237
3.4.3.4 Informational values . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 240
3.4.4 Informational society as a value . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242
3.4.5 Informational rights as the highest social value . . . . . . . . . . . . . . . . 245
3.4.6 Conclusions to informational axiology . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249
CONCLUSIONS TO THE THIRD PART . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 254

Part 4. Legal regulation of the informational society development in Ukraine . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 259
4.1 Condition of legal regulation of the informational society development in Ukraine . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 261
the UN GA Resolutions. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 269
the UN Secretary General reports and notes . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 274
Reports of ICT. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 274
Additional documents. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 280
— laws of Ukraine . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 295
— decrees of parliament . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 310
— acts of the President of Ukraine . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 313
— acts of Cabinet of Ministers . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 317
— acts of judiciary bodies . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 327
— acts of bodies of executive power . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 328
4.2 Place and role of the informational society development in modern
state informational policy of ukraine . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 329

CONCLUSIONS TO THE FOURTH PART . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 343

Part 5. Directions for improvement of the informational society development in Ukraine . . . 351
5.1. International legal experience of the informational society development . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 353
5.1.1 Informational policy of Finland . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 356
5.1.2 Informational policy of the Kingdom of Belgium, Denmark, the Netherlands . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 360
5.1.3 Informational policy of Sweden . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 361
5.1.4 Informational policy of France . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 366
5.1.5 Informational policy of the UK . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 368
5.1.6 Informational policy of Germany . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 370
5.1.7 Informational policy of Canada . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 372
5.1.8 Informational policy of the USA . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 380
5.1.9 Informational policy of China . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 387
5.1.10 Informational policy of the South Korea . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 392
5.1.11 Informational policy of Singapore . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 393
5.1.12 Informational policy of Japan . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 394
5.1.13 Informational policy of Lithuania, Hungary, the Czech Republic 402
5.1.14 Informational policy of Poland . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 404
5.2 Strategy of informational society development in ukraine . . . . . . . . . . 414
CONCLUSIONS TO THE FIFTH PART . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 443

PART 6. Informational identity — basic principle of the informational society develop ment in Ukraine . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 453
6.1 The concept of identity and its operationalization in the information society development . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 458
6.2 Origins of informational identity . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 465
6.2.1 Types of informational identity: public, social, personal . . . . . . . . . 466
6.2.2 Homo informaticus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 471
6.2.3. Values and ideology . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .479
6.2.4. Informational identity – consolidating factor . . . . . . . . . . . . . . . . . 481
6.3 Factors that inhibit the formation of informational identity . . . . . . . . . 486
6.4 Methodology of research of the informational identity . . . . . . . . . . . . . 493
6.5 Concept of the informational identity . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 494
6.6 Problem-forming matrix of formation of the informational identity concept . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 495
6.7 Principles of the informational identity . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 497
6.8 The legal approach to understanding of the informational identity . . 500
Conclusions of the six part . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 506

CONCLUSIONS . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 524

te zaurus . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 535
used lit Erature . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 589

ANNEXES . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 616
ANNEXE А. Structural and functional analysis
of substantive elements of civil and
informational society . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 616
ANNEXE Б. Сomparative table of legislatively
defined informational interests . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 618
ANNEXE В. Relation to the purpose of the
information society development and vital
interests . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 619
ANNEXE Д.1. RESULTS OF ANALYSIS OF THE LAW OF
UKRAINE “ON BASIC PRINCIPLES OF INFORMATION
SOCIETY DEVELOPMENT IN UKRAINE for 2007-2015
years» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 621
ANNEXE Д.2. MAIN STRATEGIC GOALS OF THE
INFORMATION SOCIETY development IN UKRAINE . . . . . 627
ANNEXE Д.3. COMPARATIVE TABLE OF DIRECTIONS OF THE
INFORMATION SOCIETY development . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 630
ANNEXE Е. DIRECTIONS OF ensuring OF the
information security of UKRAINE . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 633
useful bibliograp hy . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 639
Researches of V. Lipkan’ scientific school on
informational TOPICS . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 639
Researches of I. SOPILKO’ scientific school on
informational TOPICS . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 652

Why I decided to start this series «ORDO ORDINANS»?

First of all, I have led an inner conviction of the need to overcome that artificial barrier, in which the current generation and future generation lose their immanent radical connection. Modern development of science in Ukraine becomes systematic, but painfully sad that now lacks affinity between scientific generations.

In most cases those who have earned scientific degree, very meticulously and partly subjective treat themselves towards talented younger generation, but also are trying to impose on the not untalented youth such a thing like unlimited improvement of their own theoretical studies.

Such intellectual separatism is partly converted into scientific “bullying” when certain groups of doctors of sciences make it impossible to defend dissertations, hiding behind dubious slogans about “necessity of improvement and a deeper studying of the subject of research.”

So now in science is a real monopoly on certain topics, research areas that not only affects the science itself, but also leads to the doubts in the light of science, forcing young people to think about the ability to work independently. Moreover now in Ukraine the concept of scientific school has somehow ended up almost outlawed, especially it concerns legal sciences. The role of the state – is a separate issue, unfortunately, in Ukraine the science hardly exists at the margin.

And also I would like to draw attention to the system of training of scientific personnels, that needs radical change. I am convinced, it is necessary to learn the experience of other countries, especially the U.S., where I was fortunate to learn. In particular, at U.S. universities training of scientific personnel is carried out on those areas on which the leading scientists are already working, thus the presence of scientific school there is a key driver of further development of science. This is why, for example, Professor of National Security University of Delaware (USA) M. J. Miller, who has devoted his scientific research for problems of migration, has not students who would studied the problem of reforming the justice system in the United States or the recovery of damages to participants of criminal proceedings through illegal actions of state authorities.

Moreover, the procedure of normalization and formation of postgraduate corps is determined not by the administration of the institution, but by the professors who personally select themselves postgraduates. Each professor is responsible for the scientific development of a certain topic, each year the budget is approved for that, within which the admission of the most clever and creative graduate students is carried out. Therefore the desire of mediocre students to overstay in graduate school a few years – there is impossible. So the hard administrative control, which boast Ukrainian universities, never resolve the problems because that is not the question that those who entered – defend their dissertations. The question is in preserving scientific traditions, the development of scientific schools and scientific movement to new horizons of knowledge.

Wrong comprehension of this questions has led to legitimation of provision fixed in the guidelines of HAC, that the theme of the doctoral thesis cannot repeat the Ph.D. thesis. However, I’m sorry, about what then continuity in science can we talk when officials prohibit the author to choose the direction of his research for a lifetime in order to research gradually selected problem, according to the requests to the works of candidate and dissertation-level?

Ph.D. thesis is the beginning of a scientific way, and doctoral thesis should serve the organic extension of Ph.D. thesis. Under such circumstances it will be possible to talk about integrity, and finally about the systematic research, and about the continuity of scientific and personal growth.

I am convinced that the determining role in the preparation of professional and competent scientist must belong to Scientific leader. From its competence, pedagogical skills, personal qualities, ability to motivate and assist in overcoming frustrations on thorny scientific way depends the quality of the final product – the value of the degree of scientific expert. Scientific leader, like a father, who taking by the hand leads through the thorns to the stars, through the stormy world of science, where are many difficulties, and most importantly – so hard to believe in your own strength, and so easy to despair of the possibility of scientific victories. Therefore the Scientific leader, in my opinion, in this case is unique ordo ordinans – the arranging beginning. Without going into the philosophical meaning of this concept, which is proposed by I.H.Fihte, I would like to emphasize the directive sense of the Scientific leader, the need to increase its responsibility for the formation of scientific schools.

That’s why I decided to start production of a series of books, in which the result, quintessential of teamwork of scientific leader and his disciple, would find its echo. At once I note that in my opinion, it represents due order, arranging beginning for the young scientist – his leader. Therefore I will take into account not only that works, where I actually was officially assigned as scientific leader, but also those where I directly was the arranging beginning for graduate and contributed to its establishment as a future scientist.

Together with the head and his student the Specialized Scientific Council, whose members contribute through their advice to further inspiration in the improvement of the work, directly participate in the implementation of the proclaimed concept.

Therefore, a series of “ORDO ORDINANS” - is my scientific position and concrete contribution to the promotion of systemic science in Ukraine, in which the scientific community, which consists of scientists, young researchers and future researchers as the most professional, intelligent and knowledgeable layer of Ukrainian historical nation – represents a single, holistic intellectual continuum, epistemological community – an elite, that has to establish ways to the future, the basis of national identity and progressive sustainable development of our country.

L 613 V. A. Lipkan

Systematization of Information Legislation of Ukraine : [monography] /  V. А. Lipkan, V. А. Zaliznyak / Edited by V. A. Lipkan. — К. : О. S. Lipkan, 2012. — 332 p.   ISBN 978-966-2439-37-3

The thesis work is devoted to theoretical and legal problems of systematization of information legislation of Ukraine. The work defines such definitions as information, information legislation, law regulation of information relations, systematization of information legislation.

Thought is well-proven about the tactlessness of consideration systematization of information legislation only like codification because of systematization includes incorporation and consolidation. The experience of international and Ukrainian information legislation was analyzed.

For the purpose of further improvement of national information legislation and practice of its application were elaborated proposals to structure of Information code of Ukraine and stages of codification of Ukrainian information legislation. Special attention was payed to Doctrine of Information Security.

BRIEF CONTENTS

PART 1 THE LEVEL OF SCIENCE RESEARCH AND ITS CORE METHODOLOGY ………………………………………………………………..13

Chapter 1 Bibliography of research.. 13

Chapter 2  Methodological basis of research.. 70

Chapter 3 Key definitions of research.. 87

PART 2 legal conditions OF SYSTEMATIZATION OF INFORMATION LEGISLATION.. 112

Chapter 1 The state of law regulating of information relations in Ukraine. 112

Chapter 2  International law standart of information relations regulation.. 138

PART 3 the forms OF SYSTEMATIZATION OF INFORMATION LEGISLATION 168

Chapter 1 Effectiveness of Information legislation of Ukraine. 168

Chapter 2 Information Codex: state and perpspectives 189

Chapter 3 Doctrine of Information Security of Ukraine: gist, and place in systematization activity. 212

coNclusion 235

tezaurus 248

used litErature 272

useful bibliography.. 287

CONTENTS

BRIEF CONTENTS. 8

CONTENTS. 9

Preface. 9

gratitude. 12

part 1 THE LEVEL OF SCIENCE RESEARCH AND ITS CORE METHODOLOGY.. 19

Chapter 1 Bibliography of research.. 13

Historical aspects of systematization  activity

Theoretical aspects

Information law

Information security

Chapter 2  Methodological basis of research.. 70

Chapter 3 Key definitions of research.. 87

Information. 96

Legislation. 102

Improvement of legislation 105

Development of legislation, effectiveness of legislation 107

Systematization of information legislation 108

Consolidation of information legislation 113

Incorporation of information legislation 114

Codification of information legislation 115

PART 2. 119

legal conditions of systematization of information legislation 119

Chapter 1 The state of law regulating of information relations in Ukraine. 112

Definition and gist of information relations

Law regulation of mass-media activity

Legislation about MM

Mass media Definition

Mass media as a threat to national security

MM duties as main subject of information relations

Lacks of MM law regulation

Law regulation of information security

Information security legislation

Information classification   by the access mode

Technical protection of information

Positive tendencies of law regulating of information relations

Lacks of law regulation of information relations

Chapter 2  International law standarts of information relations regulation.. 138

The basis of international standarts implementation to ukrainian legislation . 148

Law on information

The stages of information legislation forming 159

Legal basis of information society forming 160

Counteracting of cybercriminality & information security 168

Information police . 171

The model Information Code of CIS. 173

part 3 THE forms of systematization of information legislation 176

Chapter 1 Effectiveness of Information legislation of Ukraine. 168

Directions of incorporation

Directions of consolidation

Chapter 2 Information Code: state and perspectives 189

Necessity of systematization of information legislation

Approaches to Information Code forming

M. Shwetzʼs Project

V.Tsymbalyukʼs Project

State agenciesʼ Project

V.Lipkanʼs and V.Zaluzniakʼs  Project

Chapter 3 Doctrine of Information Security of Ukraine: gist, and place and role in systematization activity  212

Doctrine of Information Security — the essence of systematization of information legislation

Doctrine of Information Security of Ukraine: characteristic of base parts

Main thesis

The basis of information security of Ukraine

Information security in the system of ensuring national security of Ukraine

Directions of state policy in the sphere of information security of Ukraine

Ending points

coNclusion 235

tezaurus 248

used litErature 272

useful bibliography.. 287

Systematization of legislation 295

Development, evolution, modernisation and reforming of legislation 297

Codification of legislation 298

Incorporation & Consolidation of Legislation.. 300

Unification & Harmonization of legislation 300

Origins of Law 301

Information Law and Information Security 301

Doctrines 302