Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

 

 

Науковий керівник –

кандидат юридичних наук

Шепета Олена Василівна,

Національна академія Служби безпеки України,

доцент кафедри організації захисту інформації з обмеженим доступом Начально-наукового інституту інформаційної безпеки;

 

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент

Ліпкан Володимир Анатолійович,

Глобальна організація союзницького лідерства,

голова наглядової ради;

 

кандидат юридичних наук, доцент

Поліщук Віктор Григорович,

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,

доцент кафедри загальноправових дисциплін.

 

 

 

Захист відбудеться «22» жовтня 2014 року о «10⁰⁰» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

 

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

 

 

 

Автореферат розісланий «19» вересня 2014 року.

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. У ХХІ сторіччі докорінно змінився статус інформації, яка почала відігравати дедалі важливішу роль у всіх сферах життєдіяльності. Особливого значення вона набула для органів державної влади, адже успішне виконання покладених на них завдань неможливе без створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації.

На основі даних міжнародної практики можна стверджувати, що демократичність і розвиненість держави характеризуються рівнем інформатизації, медіатизації та інтелектуалізації. За допомогою інноваційних інформаційних технологій і засобів зв’язку суспільство бере участь у розв’язанні соціальних проблем, контролює легальність ухвалених органами державної влади рішень та адекватність застосованих засобів, їх виконання впливає на формування ефективного механізму державної політики.

Проте, крім позитивного впливу, інформація може становити певну загрозу інформаційній безпеці людини, суспільства та держави. Адже використання інформації, що може завдати шкоди здоров’ю, честі, гідності та правам і свободам громадян, розголошення інформації стратегічного значення – це, безперечно, негативні явища, які створюють загрозу і для держави, і для окремих громадян, отже, потребують посиленої уваги законотворців при формуванні інформаційного законодавства.

Протягом останніх десятиріч ця галузь законодавства розвивається найдинамічніше. Український парламент, беручи до уваги високі міжнародні стандарти, ухвалив низку інформаційних законів, які, безумовно, вплинули на прозорість функціонування апарату держави.

Поки зарано говорити про сформованість, системність і, відповідно, високу ефективність інформаційного законодавства, оскільки стихійність та фрагментарність нормативно-правового регулювання в цій сфері сприяли неоднозначному розумінню інституту інформації, що, у свою чергу, ускладнює процес правореалізації правозастовними та правоохоронними органами.

Найскладніша ситуація спостерігається в податкових органах, оскільки їхня діяльність безпосередньо пов’язана зі збиранням, пошуком, перевіркою інформації, передаванням її третім особам, захистом та охороною персональних даних платників податків чи інших відомостей конфіденційного характеру тощо.

Отже, дослідження правового режиму податкової інформації в Україні вкрай актуальне, що й обумовило вибір означеної означеного кола питань в якості проблематики теми нашої дисертації.

Під час написання дисертації автор використовував роботи вітчизняних і зарубіжних фахівців інформаційного права, адміністративного права, податкового права, теорії держави та права, конституційного права, цивільного права, зокрема: І. В. Арістової, В. Ю. Баскакова, В. Д. Гавловського, М. В. Гуцалюка, М. І. Дімчогло, В. А. Залізняка, Л. І. Капінус, Б. А. Кормича, В. А. Ліпкана, О. В. Логінова, Ю. Є. Максименко, А. І. Марущака, П. Є. Матвієнко, Н. Б. Новицької, А. М. Новицького, В. Г. Поліщука, Я. М. Собківа, О. В. Стоєцького, К. Г. Татарникової, В. І. Теремецького, Л. С. Харченко, В. С. Цимбалюка, К. П. Череповського, М. Я. Швеця, Т. А. Шевцової, О. В. Шепети та інших.

Утім, незважаючи на численні наукові дослідження, присвячені різним аспектам нормативно-правового регулювання правового режиму податкової інформації, не проведено комплексного, системного дослідження правового режиму податкової інформації.

Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до основних положень Закону України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки», Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 386-р, Концепції розвитку електронного урядування в Україні, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2010 року № 2250-р, Указу Президента України від 12 квітня 2014 року № 398/2014 «Про інформаційно-аналітичний центр», Указу Президента України від 01 травня 2014 року № 449/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2014 року «Про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України»», Переліку індикаторів розвитку інформаційного суспільства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2012 року № 1134, Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні», схвалених Постановою Верховної Ради України від 03 липня 2014 року № 1565-VII.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є з’ясування правової природи, змісту і сутності правового режиму податкової інформації в Україні та розроблення пропозицій щодо подальшого його вдосконалення.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації вирішуються такі основні задачі:

– окреслити історіографію дослідження правового режиму податкової інформації у вітчизняній правовій доктрині;

– надати авторське визначення поняття «податкова інформація» та виокремити її основні ознаки;

– визначити поняття «правовий режим податкової інформації» та виокремити його основні ознаки;

– здійснити класифікацію податкової інформації;

– надати характеристику елементів правового режиму податкової інформації;

– визначити основні тенденції розвитку правового режиму податкової інформації;

– внести пропозиції щодо вдосконалення правового режиму податкової інформації.

Об’єктом дослідження виступають інформаційні відносини в податковій сфері.

Предметом дослідження є правовий режим податкової інформації в Україні.

Методи дослідження. У роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об’єкта, який досліджується, так і окремі спеціальні методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу й методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.2, 2.1), а також визначено зміст правового режиму податкової інформації (підрозділ 2.1). Застосування порівняльно-правового методу дало можливість проаналізувати тенденції розвитку правового режиму податкової інформації (підрозділ 3.1). Методи класифікації й групування використовувалися для дослідження видів податкової інформації та видів правового режиму податкової інформації (підрозділи 1.2, 2.2). Формально-правовий і діалектичний методи застосовані при дослідженні стану наукової розробленості та напрямів державної політики щодо підвищення ефективності правового режиму податкової інформації в Україні (підрозділи 1.1, 3.2). Структурно-функціональний метод дозволив виокремити та охарактеризувати елементи правового режиму податкової інформації (підрозділ 2.3). Шляхом використання методу документального аналізу опрацьовано відповідні нормативно-правові акти тарозроблено наукові рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання суспільних відносин у сфері податкової інформації.

Нормативну основу дослідження складають Конституція України, чинні законодавчі й інші нормативно-правові акти, які регулюють суспільні відносини у сфері податкової інформації. Науково-теоретичне підґрунтя дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, інформаційного права, фінансового права, податкового права, інших галузевих правових наук.

Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення судової практики, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших системних досліджень, що присвячене визначенню і розв’язанню проблем правового режиму податкової інформації в Україні.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, що мають важливе теоретичне й практичне значення і запропоновані особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

– уведено в науковий обіг поняття «правовий режим податкової інформації», під яким слід розуміти передбачений чинним законодавством особливий порядок правового регулювання суспільних відносин, що здійснюється за допомогою системи спеціальних юридичних засобів у сфері суспільно значимих відомостей та/або даних, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, що створені чи одержані податковими органами в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою забезпечення ефективного функціонування системи оподаткування;

– сформульовано ознаки правового режиму податкової інформації, а саме: особливий порядок правового регулювання суспільних відносин у сфері оподаткування (податкових відносин) щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації; здійснюється за допомогою системи різноманітних спеціальних засобів; цей порядок закріплений у чинному законодавстві України; має міжгалузевий характер; метою такої діяльності є забезпечення ефективного функціонування системи оподаткування шляхом реалізації інформаційних прав і свобод людини та громадянина у сфері оподаткування, а також інформаційної діяльності податкових органів;

– виокремлено загальні та спеціальні ознаки податкової інформації, до яких належать: 1) загальні: відносна самостійність щодо свого носія; здатність до кількісного та якісного накопичення; можливість багаторазового використання та невичерпність після цього; збереженість після передачі у суб’єкта, що її передає, тощо; 2) спеціальні (особливі): суспільна значимість, цінність; створення чи одержання податковими органами з метою реалізації повноважень, передбачених законодавством; основною метою її створення чи одержання податковими органами є забезпечення ефективного функціонування системи оподаткування; системний зв’язок з іншими видами інформації (інформація про особу, банківська таємниця, адвокатська таємниця тощо); наявність законодавчо визначеної процедури захисту з метою унеможливлення доступу сторонніх суб’єктів; законодавчо визначена процедура її надання податковими органами іншим особам; особливий правовий режим доступу, захисту, функціонування тощо; забезпеченість заходами державного примусу, в тому числі різними видами юридичної відповідальності, у разі порушення її правового режиму тощо;

–       надано класифікацію правового режиму податкової інформації за різними критеріями: залежно від суб’єктів (правовий режим податкової інформації фізичних осіб, правовий режим податкової інформації юридичних осіб); за територією розповсюдження (загальнодержавний; регіональний; місцевий); залежно від змісту податку (правовий режим податкової інформації щодо податків на доходи; правовий режим податкової інформації щодо податків на споживання; правовий режим податкової інформації щодо податків на майно тощо); залежно від функцій права (регулятивний, охоронний); залежно від сфер використання (внутрішній (правовий режим податкової інформації, що діє у сфері функціонування податкових органів) і зовнішній (правовий режим податкової інформації, що діє між податковими органами та іншими учасниками податкових відносин)); залежно від сфери життєдіяльності (правовий режим податкової інформації в культурній сфері, правовий режим податкової інформації в економічній сфері, правовий режим податкової інформації в політичній сфері тощо); залежно від джерел (правовий режим податкової інформації, отриманої із зовнішніх джерел (податкова інформація, надана платниками податків; з банківських чи правоохоронних установ тощо), правовий режим податкової інформації, отриманої з внутрішніх джерел (податкова інформація, що отримана податковими органами шляхом самостійного пошуку); залежно від рівня збору інформації (правовий режим вхідної податкової інформації і правовий режим вихідної податкової інформації); за часом дії (постійні і тимчасові); залежно від форми закріплення (правовий режим публічно оголошеної податкової інформації, правовий режим документованої податкової інформації, правовий режим податкової інформації, що міститься в інформаційно-телекомунікаційних системах); залежно від порядку доступу (відкрита податкова інформація і податкова інформація з обмеженим доступом);

удосконалено:

–       визначення таких понять, як: «податкова інформація», «відкрита податкова інформація», «податкова інформація з обмеженим доступом», «службова податкова інформація», «податкова таємниця»;

–      аргументацію положень стосовно розуміння податкової інформації як важливого виду інформації за змістом;

–      теоретичне обґрунтування положення про те, що податкова таємниця належить до такого виду інформації з обмеженим доступом, як таємна інформація, зокрема як різновид професійної таємниці;

–           низку пропозицій щодо вдосконалення правового режиму податкової інформації в Україні, серед яких – необхідність розроблення та ухвалення Програми захисту податкової інформації в Україні;

–           визначення тенденцій розвитку правового режиму податкової інформації в Україні: збільшення інформаційних прав і свобод людини та громадянина в податковій сфері, а також посилена увага органів державної податкової служби до забезпечення інформаційної безпеки за підтримки міжнародного співтовариства;

набули подальшого розвитку:

– класифікація податкової інформації за різними критеріями: за належністю (суб’єктами володіння), за походженням, за способом отримання, за часом отримання, за режимом доступу, за змістом тощо, та аргументація положення про те, що саме режим доступу впливає на правовий режим забезпечення конкретної податкової інформації, у зв’язку з чим слід виокремлювати відкриту податкову інформацію та податкову інформацію з обмеженим доступом, остання з яких поділяється на податкову таємницю та службову податкову інформацію;

– характеристика елементів правового режиму податкової інформації: мети, принципів, «режимних правил», правового статусу (права та обов’язки) суб’єктів правового режиму та відповідальності за його порушення.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі дисертаційного дослідження результати мають теоретичне і практичне значення. Положення дисертаційної роботи можуть використовуватися у:

– науково-дослідній сфері – для проведення подальших досліджень проблем правового режиму податкової інформації;

– правотворчості – для вдосконалення Податкового кодексу України та відповідних нормативно-правових актів, що регулюють інформаційні відносини в податковій сфері; при розробленні й затвердженні проекту Інформаційного кодексу України та інших законодавчих і підзаконних актів, а також для гармонізації українського інформаційного та податкового законодавства з міжнародно-правовими стандартами;

– правозастосовній діяльності – при реалізації норм нормативно-правових актів, що регулюють інформаційні відносини в податковій сфері;

– навчальному процесі – при підготовці підручників та навчальних посібників із таких дисциплін, як «Податкове право», «Інформаційне право», «Інформаційна безпека», «Основи національної безпеки», «Адміністративне право», у викладанні зазначених дисциплін, а також для підвищення рівня правової освіти населення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на 6 науково-практичних конференціях: «Актуальні питання та проблеми правового регулювання суспільних відносин» (м. Дніпропетровськ, 2014 р.), «Сучасні правові системи світу в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Київ, 2014 р.), «Сучасний вимір держави та права» (м. Львів, 2014 р.), «Пріоритети розвитку юридичних наук у ХХІ столітті» (м. Одеса, 2014 р.), «Юридичні наукові дискусії як фактор сталого розвитку правової доктрини» (м. Київ, 2014 р.), «Правова доктрина та юридична практика: досвід і перспективи розвитку» (м. Київ, 2014 р.).

Публікації. Основні положення роботи знайшли відображення у 9 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 210 сторінок. Список використаних джерел налічує 286 найменувань і займає 28 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, висвітлено ступінь наукового розроблення проблеми, вказано на зв’язок роботи з напрямами наукових досліджень, визначено мету і завдання дослідження, його об’єкт, предмет, методи; розкрито наукову новизну роботи, її значення у правотворчій, правозастосовній, науково-дослідній та навчально-методичній діяльності, наведено дані про апробацію і публікації результатів дослідження, відображено структуру дисертації.

Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади правового режиму податкової інформації в Україні» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробленості теми дослідження» розглядається генезис вітчизняних та зарубіжних наукових робіт, присвячених окремим засадам податкової інформації, що дало можливість дійти висновку про недостатню розробленість цієї тематики у вітчизняній та зарубіжній юридичній доктрині, стихійний та фрагментарний характер наукових розвідок у цій сфері. Зроблено висновок про те, що в науковій літературі відсутнє узгоджене розуміння та розмежування понять «податкова інформація», «податкова таємниця», «службова податкова інформація» тощо.

У підрозділі 1.2 «Поняття та ознаки податкової інформації» викладено наукові підходи щодо розуміння поняття «інформація», «податкова інформація», а також виокремлено ознаки податкової інформації.

Доведено необхідність виокремлення загальних та особливих (специфічних) ознак податкової інформації. Загальними ознаками є ті, що властиві всім видам інформації незалежно від критеріїв класифікації, та ті, що відображають специфічність інформації як нового правового феномена, явища, предмета досліджень, тобто ті, за допомогою яких можна вирізнити її серед інших споріднених феноменів, явищ, предметів. Щодо особливих (специфічних) ознак, то вони притаманні винятково податковій інформації, причому ці специфічні ознаки діалектично взаємопов’язані та лише у своїй органічній сукупності надають можливість вирізнити податкову інформацію з-поміж інших видів інформації за змістом.

Перелік особливих ознак податкової інформації невичерпний, оскільки інші її важливі особливі ознаки слід виокремлювати, беручи до уваги особливості конкретного виду податкової інформації.

У підрозділі 1.3 «Класифікація податкової інформації» досліджуються наукові позиції щодо класифікації податкової інформації. Зазначається, що у вітчизняному законодавстві застосовується кілька десятків термінів для позначення того чи іншого виду податкової інформації, що значно ускладнює правореалізацію, оскільки їх правовий режим не забезпечено адекватними правовими засобами. На законодавчому рівні також не визначено критеріїв, за допомогою яких можна однозначно класифікувати податкову інформацію на певні види.

Пропонуються такі визначення понять: відкрита податкова інформація – це така інформація податкових органів, а також їх структурних одиниць, яка має довідково-інформаційний характер з метою покращення реалізації їх сервісних функцій; податкова інформація з обмеженим доступом – це суспільно значимі відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, створені чи одержані податковими органами в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою забезпечення ефективного функціонування системи оподаткування, доступ до яких обмежено ними відповідно до законодавства України у зв’язку з особливою цінністю для їх власників чи добросовісних користувачів або у зв’язку зі службовою необхідністю; податкова таємниця – це суспільно значимі відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, створені чи одержані податковими органами в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою забезпечення ефективного функціонування системи оподаткування, доступ до яких обмежено ними відповідно до законодавства України у зв’язку з особливою цінністю для їх власників чи добросовісних користувачів; службова податкова інформація – це суспільно значимі відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, створені чи одержані податковими органами у межах повноважень, передбачених законодавством, з метою забезпечення ефективного функціонування системи оподаткування, доступ до яких обмежено ними відповідно до законодавства України у зв’язку зі службовою необхідністю.

Додатково обґрунтовано, що податкова таємниця належить до такого виду інформації з обмеженим доступом, як таємна інформація, зокрема як різновид професійної таємниці.

Розділ 2 «Зміст, види та структура правового режиму податкової інформації в Україні» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Зміст правового режиму податкової інформації» досліджуються поняття та основні ознаки правового режиму податкової інформації в Україні.

Увага акцентується на тому, що правовий режим відкритої податкової інформації має певні відмінні ознаки стосовно правового режиму податкової інформації з обмеженим доступом.

У підрозділі 2.2 «Види правового режиму податкової інформації» здійснено класифікацію правового режиму податкової інформації в Україні за різними критеріями.

Аргументовано положення про те, що саме режим доступу впливає на правовий режим забезпечення конкретної податкової інформації, у зв’язку з чим слід виокремлювати правовий режим відкритої податкової інформації та правовий режим податкової інформації з обмеженим доступом, останній з яких поділяється на правовий режим податкової таємниці та правовий режим службової податкової інформації.

У підрозділі 2.3 «Структура правового режиму податкової інформації» виокремлено та охарактеризовано елементи правового режиму податкової інформації в Україні: мету, принципи, «режимні правила», правовий статус (права та обов’язки) суб’єктів правового режиму, відповідальність за порушення.

Метою правового режиму відкритої податкової інформації та правового режиму податкової інформації з обмеженим доступом є забезпечення інформаційної безпеки особи, суспільства та держави в податкові сфері.

Принципи правового режиму відкритої податкової інформації та правового режиму податкової інформації з обмеженим доступом значно різняться. Основоположними засадами правового режиму відкритої податкової інформації є: вільний доступ до відкритої податкової інформації; вільне розповсюдження відкритої податкової інформації; достовірність відкритої податкової інформації; своєчасність надання чи оголошення відкритої податкової інформації; рівноправність доступу до відкритої податкової інформації.

Принципами правового режиму податкової інформації з обмеженим доступом є: обмеженість доступу до податкової інформації; неможливість передання третім особам чи розповсюдження податкової інформації без згоди володільця чи власника такої інформації; закріпленість чіткого переліку податкової інформації, що є обмеженою; визначеність механізму надання податковій інформації статусу «податкова інформація з обмеженим доступом»; відповідальність за порушення умов зберігання конфіденційності податкової інформації з обмеженим доступом; обґрунтованість віднесення податкової інформації до інформації з обмеженим доступом тощо.

Основні «режимні правила» правового режиму відкритої податкової інформації регламентовано Законом України від 13 січня 2011 року «Про доступ до публічної інформації», а також Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності». Щодо основних «режимних правил» правового режиму податкової інформації з обмеженим доступом, то вони не знайшли адекватного відображення в законодавстві України. Податковий кодекс України містить лише низку норм, що безпосередньо визначають окремі засади захисту податкової інформації з обмеженим доступом.

У структурі центрального податкового органу створено кілька підрозділів, які забезпечують правовий режим податкової інформації: Інформаційно-комунікаційний департамент, Інформаційно-довідковий департамент, Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Головне оперативне управління, Департамент розвитку ІТ, електронних сервісів та обліку платників податків.

За порушення режимних норм правового режиму податкової інформації особи несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та фінансову відповідальність.

Зроблено висновок про те, що нині відсутнє нормативне закріплення принципів правового режиму податкової інформації, чіткий механізм надання податковій інформації статусу інформації з обмеженим доступом, єдина інституція, яка формує та реалізує податкову інформаційну політику, чіткий перелік податкових правопорушень інформаційного характеру тощо.

Розділ 3 «Удосконалення правового режиму податкової інформації в Україні» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Тенденції розвитку правового режиму податкової інформації в Україні» виділено основні тенденції міжнародно-правового регулювання інформаційних відносин у податковій сфері: міжнародно-правове регулювання податкової інформації здійснюється на основі рівноправності у володінні інформацією між платником податків і податковими органами; позбавлення громадян необхідності збирання і представлення інформації про самих себе в податкові органи і передачу цієї функції у відання податкових органів; добровільне дотримання податкового законодавства, що зростає за рахунок роботи над поінформованістю суспільства, впровадження на рівні громадянського обов’язку у свідомість громадян виконання податкових зобов’язань щодо надання інформації про прибутки; стандартизованість в інформаційній сфері щодо обслуговування платників податків гарантує: послідовність, справедливість і конфіденційність, ввічливість і люб’язність у спілкуванні, достовірність інформації та право платника податків на скарги, перевірки й апеляції; ведеться розширений інформаційний банк даних податкової служби, що сформований і постійно поповнюється новою інформацією; особлива увага приділяється податковій таємниці, що не підлягає розголошенню податковими органами, а також іншими державними органами.

Сформульовано основні напрями розвитку правового режиму податкової інформації в Україні: юридичне та технологічне забезпечення права та технічних можливостей на доступ, передачу, збереження та захист інформації у ДФС України; реалізація концепції універсального доступу до системних інформаційних баз ДФС України з дотриманням усіх належних захисних механізмів; цілеспрямоване використання новітніх інформаційних технологій у ДФС України та вдосконалення системи їх захисту; подальший ефективний розвиток в Україні е-урядування на засадах нормативно-правової бази, спрямованої на ефективний захист інформації; формування нових державних програм, спрямованих на вдосконалення правового режиму податкової інформації в Україні з урахуванням світового досвіду та основних норм європейського законодавства; збільшення інформаційного обміну між вітчизняними податковими органами та податковими органами зарубіжних країн, що обумовлено транснаціональністю інформаційних правопорушень.

У підрозділі 3.2 «Ефективність правого режиму податкової інформації в Україні: напрями державної політики» наголошено, що підвищення ефективності правового режиму податкової інформації в Україні має здійснюватись з урахуванням її спрямованості на: налагодження довірчих взаємин платника податків та податкових органів; покращення правової грамотності й інформованості суспільства; узгодження функціонування податкової інформації між платниками податків і податковими органами; посилення координації дій різних органів державної влади зі збирання, обробки і надання податкової інформації; спрощення умов оподаткування фізичних осіб шляхом відсторонення громадян від збирання і представлення інформації про самих себе в податкові органи; об’єднання баз даних різних відомств, автоматизацію форм податкового контролю та поліпшення методик податкового контролю за податковою інформацією; удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення розвитку інформаційної сфери та прискорення її адаптації до європейських правових норм і стандартів; забезпечення належної координації дій усіх заінтересованих суб’єктів під час роботи з податковою інформацією; вдосконалення інституціонального механізму формування, координації та здійснення контролю за виконанням завдань розбудови інформаційного суспільства; підвищення рівня інформаційної представленості України в Інтернет-просторі та присутності в ньому українських інформаційних ресурсів тощо.

Аргументовано необхідність розроблення та ухвалення Програми захисту податкової інформації в Україні.

 

ВИСНОВКИ

 

У результаті проведення наукового дослідження автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні правової природи, поняття та сутності правового режиму податкової інформації в Україні та розробленні пропозицій щодо подальшого його вдосконалення. Сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання.

1. Окреслено історіографію дослідження правового режиму податкової інформації у вітчизняній правовій доктрині, що дало змогу констатувати недостатню розробленість цієї теми, а також стихійний та фрагментарний характер наукових розвідок у цій сфері.
2. Надано визначення поняття «податкова інформація», а саме: це суспільно значимі відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, створені чи одержані податковими органами у межах повноважень, передбачених законодавством, з метою забезпечення ефективного функціонування системи оподаткування, а також виокремлено загальні й спеціальні ознаки та види податкової інформації, зокрема «відкрита податкова інформація», «податкова інформація з обмеженим доступом», «службова податкова інформація», «податкова таємниця».
3. Визначено поняття «правовий режим податкової інформації» як передбачений чинним законодавством особливий порядок правового регулювання суспільних відносин, що здійснюється за допомогою системи спеціальних юридичних засобів у сфері суспільно значимих відомостей та/або даних, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, що створені чи одержані податковими органами в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою забезпечення ефективного функціонування системи оподаткування; виокремлено основні його ознаки.
4. Класифіковано правовий режим податкової інформації за різними критеріями: залежно від суб’єктів, за територією розповсюдження; залежно від змісту податку; залежно від функцій права; залежно від сфер використання; залежно від сфери життєдіяльності; залежно від джерел; залежно від рівня збору інформації; за часом дії; залежно від форми закріплення; залежно від порядку доступу.
5. Охарактеризовано елементи правового режиму податкової інформації: мету, принципи, «режимні правила», суб’єкти правового режиму податкової інформації, відповідальність за його порушення.
6. Визначено основні тенденції розвитку правового режиму податкової інформації: збільшення інформаційних прав і свобод людини та громадянина в податковій сфері, посилення уваги органів державної податкової служби до забезпечення інформаційної безпеки за підтримки міжнародного співтовариства.
7. Надано пропозиції щодо вдосконалення правового режиму податкової інформації в Україні, серед яких – необхідність розроблення та ухвалення Програми захисту податкової інформації в Україні.

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

 

1. Мандзюк О. А. Зміст правового режиму податкової інформації в Україні / О. А. Мандзюк // Публічне право. – № 4 (12). – 2013. – С. 114–121.
2. Мандзюк О. А. Податкова інформація : окремі аспекти реалізації права на доступ / О. А. Мандзюк // Юридичний вісник. – № 4(29). – 2013. – С. 51–56.
3. Мандзюк О. А. Податкова таємниця : стан та перспективи нормативно-правового регулювання / О. А. Мандзюк // Вісник Запорізького національного університету. – № 4. – 2013. – С. 112–117.
4. Мандзюк О. А. Міжнародно-правове регулювання податкової інформації : окремі аспекти / О. А. Мандзюк // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. – Вип. 1. – Т. 2. – С. 169–173.
5. Мандзюк О. А. Структура правового режиму податкової інформації в Україні  / О. А. Мандзюк // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. – Вип. 2. – Т. 3. – С. 127–131.
6. Мандзюк О. А. Податкова інформація з обмеженим доступом : окремі аспекти / О. А. Мандзюк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2014. – № 24. – Т. 3. – С. 80–82.
7. Мандзюк О. А. Тенденції розвитку правового режиму податкової інформації в Україні / О. А. Мандзюк // Підприємництво, господарство і право. – 2014. – № 3. – С. 63–66.
8. Мандзюк О. А. Поняття та ознаки правового режиму податкової інформації в Україні / О. А. Мандзюк // Підприємництво, господарство і право. – 2014. – № 4. – С. 64–68.
9. Мандзюк О. А. Особенности нормативно-правового регулирования налоговой информации в Украине / О. А. Мандзюк // Legea ?i Via?a. – 2014. – Februarie. – С. 169–172.
10. Мандзюк О. А. Інформаційна політика в податкових органах: стан та перспективи / О. А. Мандзюк // Актуальні питання та проблеми правового регулювання суспільних відносин : між нар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 4-5 квітня 2014 р.). – Дніпропетровськ, 2014. – С. 109–111.
11. Мандзюк О. А. Класифікація податкової інформації в Україні / О. А. Мандзюк // Сучасні правові системи світу в умовах глобалізації : реалії та перспективи : міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 11-12 квітня 2014 р.). – Ч. ІІ. – Київ, 2014. – С. 73–75.
12. Мандзюк О. А. Принципи правового режиму податкової інформації в Україні О. А. Мандзюк // Сучасний вимір держави і права : міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 30-31 травня 2014 р.). – Львів, 2014. – С. 97–99.
13. Мандзюк О. А. Суб’єкти правового режиму податкової інформації в Україні / О. А. Мандзюк // Пріоритети розвитку юридичних наук у ХХІ столітті : міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 16-17 травня 2014 р.). – Одеса : ГО «Причорноморська фундація права», 2014. – С. 79–83.
14. Мандзюк О. А. Класифікація правового режиму податкової інформації в Україні / О. А. Мандзюк // Юридичні наукові дискусії як фактор сталого розвитку правової доктрини : міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 16-17 травня 2014 р.). – К. : Центр правових наукових досліджень. – Ч. ІІ. – 2014. – С. 12–14.
15. Мандзюк О. А. Удосконалення податкового законодавства в умовах реформування / О. А. Мандзюк // Правова доктрина та юридична практика : досвід і перспективи розвитку : наук.- теорет. семінар (м. Київ, 25 березня 2014 р.). – К., 2014. – С. 70–72.

 

АНОТАЦІЇ

 

Мандзюк О. А. Правовий режим податкової інформації в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2014.

Дисертацію присвячено теоретичним та правовим проблемам правового режиму податкової інформації в Україні. У роботі визначено такі поняття, як «податкова інформація», «відкрита податкова інформація», «податкова інформація з обмеженим доступом», «податкова таємниця», «службова податкова інформація», «правовий режим податкової інформації».

Визначено основні ознаки податкової інформації та правового режиму податкової інформації. Здійснено класифікацію податкової інформації та правового режиму інформації. Охарактеризовано складові правового режиму податкової інформації в Україні, а також окреслено тенденції розвитку правового режиму податкової інформації.

З метою подальшого вдосконалення правового режиму податкової інформації в Україні було запропоновано внести відповідні зміни та доповнення до вітчизняного законодавства, а також розробити та ухвалити Програму захисту податкової інформації в Україні.

Ключові слова: відкрита податкова інформація, податкова інформація, податкова інформація з обмеженим доступом, податкова таємниця, правовий режим податкової інформації, службова податкова інформація.

 

Мандзюк О. А. Правовой режим налоговой информации в Украине. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Запорожский национальный университет, Запорожье, 2014.

Диссертация посвящена теоретическим и правовым проблемам правового режима налоговой информации в Украине. В работе определены такие понятия, как «налоговая информация», «открытая налоговая информация», «налоговая информация с ограниченным доступом», «налоговая тайна», «служебная налоговая информация», «правовой режим налоговой информации».

Определены общие и особые (специфические) признаки налоговой информации. Общими признаками являются те, которые присущи всем видам информации независимо от критериев классификации и отражают специфичность информации как нового правового феномена, явления, предмета исследований, т.е. те, с помощью которых можно выделить ее из других родственных феноменов, явлений, предметов. Относительно особых (специфических) признаков, то они присущи исключительно налоговой информации. Причем эти специфические признаки диалектически взаимосвязаны и лишь в своей совокупности позволяют отличить налоговую информацию от других видов информации. К общим признакам относятся: некоторая самостоятельность относительно своего носителя; способность к количественному и качественному накоплению; возможность многократного использования и неисчерпаемость после этого; сохранность после передачи у субъекта, который ее передает и т. д. К специальным (особым) признакам налоговой информации относятся: общественная значимость, ценность; создание или получение ее налоговыми органами с целью реализации полномочий, предусмотренных законодательством; основной целью ее создания или получения налоговыми органами является обеспечение эффективного функционирования системы налогообложения; системная связь с другими видами информации (информация о лице, банковская тайна, адвокатская тайна и т.д.); наличие законодательно определенной процедуры защиты с целью предотвращения доступа посторонних субъектов; законодательно определена процедура ее предоставления налоговыми органами другим лицам; особый правовой режим доступа, защиты, функционирования и т.п.; обеспеченность мерами государственного принуждения, в том числе различными видами юридической ответственности в случае нарушения ее правового режима.

Осуществлена классификация налоговой информации и правового режима информации. Охарактеризованы составляющие правового режима налоговой информации в Украине: цель, принципы, «режимные правила», субъекты правового режима налоговой информации, ответственность за его нарушение.

Определены основные тенденции развития правового режима налоговой информации: увеличение информационных прав и свобод человека и гражданина в налоговой сфере, повышенное внимание органов государственной налоговой службы к обеспечению информационной безопасности при поддержке международного сообщества.

С целью дальнейшего совершенствования правового режима налоговой информации в Украине предложено внести соответствующие изменения и дополнения в отечественное законодательство путем принятия Программы защиты налоговой информации в Украине. Рассмотрены такие направления усовершенствования правового режима налоговой информации: формирование информационного поля о деятельности Министерства доходов вследствие инициативы пропаганды внедрения эффективных информационных инструментов коммуникации с гражданами и бизнесом, разработки и реализации законодательных инициатив в тесном диалоге с налогоплательщиками; обеспечение единого подхода к применению законодательства в области налоговой информации, т.е. совершенствование налогового законодательства может осуществляться путем разработки новых законодательных инициатив в тесном диалоге с налогоплательщиками и одновременно при помощи усовершенствования механизма применения апелляционных процедур, основанных на беспристрастном и справедливом применении законодательства; утверждение единых правил и критериев подготовки ответов на вопросы налогоплательщиков при помощи упрощения форм деклараций и уменьшения объема информации, представляемой налогоплательщиками, которое может осуществляться также другими государственными органами и органами местного самоуправления по обмену информацией о налогоплательщиках; развитие существующих и внедрение инновационных электронных сервисов для сбора, обработки и передачи информации при помощи создания «единого окна» для подачи отчетности в электронной форме; построение современной динамической ІТ-функции, заключающейся во введении эффективного процесса управления информационными технологиями вследствие максимальной централизации ІТ-функции и модернизации ІТ-инфраструктуры и создания централизованного управления; обеспечение высокого уровня производительности, надежности и безопасности информационно-телекоммуникационных систем за счет введения эффективной комплексной системы защиты налоговой информации в информационно-телекоммуникационных системах и образования основного и резервного центров для обработки данных в соответствии с современными условиями.

Ключевые слова: открытая налоговая информация, налоговая информация, налоговая информация с ограниченным доступом, налоговая тайна, правовой режим налоговой информации, служебная налоговая информация.

 

Mandzyuk O. A. Legal regime of tax information in Ukraine. – Manuscript.

Thesis for degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.07 – administrative law and procedure; financial law; information law. – Zaporizhzhіa National University, Zaporizhzhіa, 2014.

The thesis is devoted to the theoretical and legal problems of the legal regime of tax information in Ukraine. In this paper, defined terms such as «tax information», «open tax information», «tax undisclosed information», «secret tax information», «tax official information», «legal regime of tax information».

The main features of tax information and legal regime of tax information. Classification tax information and legal regime of information. The characteristic components of the legal regime of tax information in Ukraine, and outlines trends in the development of the legal regime of tax information.

In order to further improve the legal regime of tax information in Ukraine were invited to make appropriate amendments to the national legislation.

Key words: open tax information, tax information, tax information with restricted access, tax secrecy, legal regime of tax information, utility tax information.