<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>GOAL &#187; макросистема інфраструктурної політики</title>
	<atom:link href="https://goal-int.org/tag/makrosistema-infrastrukturnoyi-politiki/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://goal-int.org</link>
	<description>ГЛОБАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗНИЦЬКОГО ЛІДЕРСТВА</description>
	<lastBuildDate>Mon, 29 Sep 2025 11:56:40 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.5.2</generator>
		<item>
		<title>ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МАКРОСИСТЕМИ ІНФРАСТРУКТУРНОЇ ПОЛІТИКИ</title>
		<link>https://goal-int.org/pidhodi-do-formuvannya-makrosistemi-infrastrukturnoyi-politiki/</link>
		<comments>https://goal-int.org/pidhodi-do-formuvannya-makrosistemi-infrastrukturnoyi-politiki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Apr 2019 13:20:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
				<category><![CDATA[2019]]></category>
		<category><![CDATA[Інститут інфраструктурної політики - голова Г. Ю. Зубко, доктор юридичних наук]]></category>
		<category><![CDATA[інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[інфраструктурна політика]]></category>
		<category><![CDATA[макросистема інфраструктурної політики]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://goal-int.org/?p=5546</guid>
		<description><![CDATA[Зубко Георгій Юрійович, кандидат юридичних наук, Голова Інституту інфраструктурної політики ГОСЛ &#160; &#160; &#160; Останнім часом більшає наукових публікацій різних авторів стосовно тематики інфраструктури. І це не дивно, адже рівень глобалізації соціуму, тенденції кіберсоціалізації зумовлюють необхідність розуміння і трактування інфраструктурного потенціалу країни як важливого чинника її подальшого розвитку. Утім, незважаючи на значущість проблеми переважна більшість [...]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p align="center">
<p align="right">Зубко Георгій Юрійович,</p>
<p align="right">кандидат юридичних наук,</p>
<p align="right">Голова Інституту інфраструктурної політики ГОСЛ</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Останнім часом більшає наукових публікацій різних авторів стосовно тематики інфраструктури.</p>
<p>І це не дивно, адже рівень глобалізації соціуму, тенденції кіберсоціалізації зумовлюють необхідність розуміння і трактування інфраструктурного потенціалу країни як важливого чинника її подальшого розвитку.</p>
<p>Утім, незважаючи на значущість проблеми переважна більшість досліджень і навіть ухвалені документи стосуються лише вузького кола питань – захисту об’єктів критичної інфраструктури. Водночас я переконаний у необхідності концептуального розроблення питань формування і розвитку, адміністративно-правового забезпечення інфраструктурної політики.</p>
<p>Результати проведеного мною дослідження стосовно реалізації державної інфраструктурної політики уможливлюють висновувати, що, наявні механізми та процедури взаємодії розроблені винятково лише на відомчому рівні. Так само і нормативний інструментарій на жаль обмежений лише відомчими актами.</p>
<p>Більше того, спеціально створене окреме Міністерство так і не вийшло на рівень центрального органу виконавчої влади, який має  здійснювати розроблення, управління та реалізацію державної політики у сфері інфраструктури.</p>
<p>Більше того, зазначене міністерство забезпечує реалізацію лише окремих функцій державної інфраструктурної політики, що наперед унеможливлює говорити ані про макросистему інфраструктурної політики, ані про організацію взаємодії суб’єктів правових відносин у даній сфері, в тому числі суб’єктів забезпечення реалізації даної політики. Схожа позиція і у колективу НІСД, який у власний для себе дійшов аналогічних висновків, про які зазначив вище [1].</p>
<p>На етапі формування даної системи висхідними мають виступати розроблення принципів її будови, тобто закономірностей розвитку системи відповідно до конкретно визначених умов функціонування соціальної системи в конкретно визначеному просторово часовому форматі. Важливим має виступати розуміння того, що дана система має виступати комплексним утворенням, в якому будуть створені умови для реалізації державної політики у сфері інфраструктури.</p>
<p>Наголошуючи на важливості реалізації національних інтересів, а також на тому, що державна політика виступає інструментом такої реалізації навряд чи прийнятним з позиції адміністративно-правової науки виглядають пропозиції окремих авторів щодо необхідності формування надвідомчих структур. Зокрема, С. Кондратов запевняє, що <b><i>для ефективного управління усім комплексом заходів щодо КІ на національному рівні, необхідно запроваджувати надвідомчі структури та механізми </i></b>[1].</p>
<p>За даного випадку конструктивнішим вбачається концептуально переглянути та переосмислити роль Міністерства інфраструктури у формуванні та реалізації державної інфраструктурної політики. Потрібно використати увесь потенціал вже створеного органу, а не прагнути вирішити будь-які проблеми формуванням нових структур, переобтяжуючи структуру державного апарата зайвими управлінськими ланками.</p>
<p>Також наголошу на тому, що при побудові національної системи ЗКІ важливим є вивчення вт врахування іноземного досвіду. Водночас я далекий від підходу окремих апологетів безапеляційної імплементації будь-якого іноземного досвіду в українську дійсність. Україна має свою специфіку та унікальність і тому ДІП має будуватися не через необхідність відповідності тим чи іншим кимось розробленим стандартам, а передусім національним інтересам. В Україні створено достатньо потужну наукову базу та різноманітні безпекові школи, спираючись на напрацювання яких необхідно рухатися для будови Української держави не за зразками, написаними закордонними радниками та «експертами», а відповідно до цілей розвитку саме України. При чому іноземний досвід звичайно може бути використаний в якості джерельної бази.</p>
<p>Список літератури:</p>
<ol>
<li>«Проблеми забезпечення взаємодії при реагуванні на інциденти та кризи комплексного характеру на об`єктах критичної інфраструктури». Аналітична записка.  Національний інститут стратегічних досліджень. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   <a href="http://www.niss.gov.ua/articles/3124/">http://www.niss.gov.ua/articles/3124/</a></li>
</ol>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://goal-int.org/pidhodi-do-formuvannya-makrosistemi-infrastrukturnoyi-politiki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
