GOAL » Ліпкан Володимир Анатолійович

SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 17 ЛИПНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “МІСЦЕ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ АРХІТЕКТУРІ БЕЗПЕКИ”

admin — Fri, 17 Jul 2015 12:30:56 +0000

17 июля 2015 года состоялся очередной эфир проекта

Smart Ukraine

НА ТЕМУ:

МЕСТО УКРАИНЫ В ЕВРОПЕЙСКОЙ АРХИТЕКТУРЕ БЕЗОПАСНОСТИ

Гость в студии:

Артур Владимирович ГЕРАСИМОВ – народный депутат Украины,

член комитета ВРУ по вопросам национальной безопасности и обороны.

Глава Постоянной делегации ВРУ в Парламентской Ассамблее ОБСЕ.

Заместитель руководителя группы по межпарламентским связям с Республикой Польша

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D0%90%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Ведущий:

Владимир Липкан,

доктор юридических наук, доцент,

академик Академии наук высшего образования Украины

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Фразы Артура Герасимова

1. «Европейская часть РФ привыкла к комфортной и благополучной жизни и не будет мириться с его существенным ухудшением, будет искать основную причину собственных проблем».
2. контрпропаганда со стороны Украины на информационные атаки России должна быть предметом внимания не только Общественного телевидения, Верховной Рады, но и всех государственных институтов
3. после обстрела Марьинки Вы заявили, что Время работает в нашу пользу, ведь Украина становится сильнее, набирается опыта. Не считаете ли Вы, что такая позиция, с точки зрения политики является выиграшной, но с точки зрения простых людей, и прежде всего бойцов, находящихся на передовой иногда расценивается как трусость и предательство национальных интересов.
4. 18 января на траурном молебне по жертвам, погибшим в Волновахе, вы заявили: данный теракт – это тот рубеж, который демонстрирует, что агрессор не остановится ни перед чем. Мы единая нация, мы победим в этой борьбе http://www.ukrinform.ua/rus/news/tragediya_v_volnovahe_vskolihnula_ves_mir___initsiatori_marsha_1703924

ОБСЕ

В чем состоит суть дипломатической стратегии в ПАСЕ
В чем интенциональный смысл таких аксиологических постулатов, как: мир, безопасность и справедливость
В чем значимость ПА ОБСЕ как инклюзивного и всеобъемлющего форума по достижению дипломатических решений в отношении украинско-российского конфликта
Каким образом вы противостояли провокации со стороны России касательно Ковитиди, и почему на Ваш взгляд не все страны до сих пор осознают, что сегодняшняя война – это не спор двух стран за территорию, а цивилизационный конфликт, затрагивающей все мироустройство и ставящей под угрозу тот миропорядок, который существовал.
Лишение России права голоса в ПАСЕ, за которое Вы ратуете, не является ли этом путем к сознательному изоляционизму и нагнетанию спирали непонимания.
Как повлияет на архитектуру европейской безопасности выход России из Договора об обычных вооруженных силах в Европе (ДОВСЕ), что который фактически препятствует конструктивному диалогу по вопросам контроля над вооружениями, а также мер и механизмов укрепления доверия.
В Хельсинской Декларации Агрессия России в отношении Украины, включает в себя незаконную аннексию и оккупацию Крыма, являющейся очевидным нарушением принципов Хельсинкского заключительного акта и международного права, создает угрозу миру и стабильности в Евроатлантическом регионе. Какие риски это несет для Евроатлантического и Евроазиатского региона после падения Берлинской стены?
Какие стратегические, я подчеркиваю стратегические риски, несет ухудшение взаимоотношений между НАТО и Россией.
В п. 14 резолюции по безопасности четко и прямо указано: обеспечивать наблюдателям СММ беспрепятственный доступ во все части территории Украины, включая Крым и граничащий с Российской Федерацией район, предоставив им гарантии безопасности. Таким образом, несмотря на пропаганду в России, манипуляции с историческими фактами, Европейские официальные структуры, считают Крым частью Украины
Очевидно, что террористические атаки в Канаде, Париже, Копенгагене, Тунисе и в других местах объединены одной общей целью. Какие ценности ставят они под угрозу? (демократия, толерантность, свобода выражения мнений и свобода вероисповедания).
Сущность и содержание процесса Хельсинки плюс 40 и его роль для национальной безопасности Украины.
Каковы последствия международного трибунала при расследовании обстоятельств гибели рейса MH17 авиакомпании “Malaysian Airlines”.
Конфликт в Украине явственно продемонстрировал неэффективность ОБСЕ, обусловленную отсутствием у нее инструментов и мандата, а также дисфункциональностью процедур принятия решений. В чем Вы видите причину такой анемии? Почему до сих пор ОБСЕ не обладает международной правосубъектностью?
В п. 21 прямо указано, что действия Российской Федерации в Автономной Республике Крым и в городе Севастополе, а также в определенных районах Донецкой и Луганской областей Украины являются актами военной агрессии против Украины. В то же время по тексту данной декларации нигде нет ни слова про российские войска, а лишь упоминание про присутствие поддерживаемых Российской Федерацией вооруженных групп, военных инструкторов и наемников на территории Украины. В чем суть таких двойных стандартов?
Какие шаги должна делать сама Украина для того, чтобы мировое сообщество и ОБСЕ видели действенность и украинской власти. Коррупция как была, так и осталась, идолопоклонничество и отсутствие альтернативных мнений, полное ущемления свободы слова и приравнивание любой критики в проискам Кремля. Ведь даже в ОБСЭ одним из принципов открытости является принцип самокритичности.
Какое влияние не геополитическую конфигурацию Европы оказывают замороженные конфликты в Грузии (Южная Осетия и Абхазия), Республике Молдова (Приднестровье) и Азербайджане (Нагорный Карабах и прилегающие к нему территории). Добавляю в этот список агрессию России против Украины, не является ли это знаковым событием и индикативным показателем неспособности ОБСЭ эффективно решать реальные вопросы безопасности.

КОМПЛЕКСНАЯ РЕФОРМА ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА ОБ ИНОСТРАННЫХ БОЕВИКАХ-ТЕРРОРИСТАХ ИЗ РЕГИОНА ОБСЕ

В чем состоит многомерность вызовов глобальной безопасности и изощренность угроз, как об этом говорится в Хельсинской декларации.
С чем вы связываете феномен ИГИЛ о которой несколько лет назад еще никто и не слышал? Есть ли в Украине благодатная почва для религиозной радикализации?
В чем суть феномена иностранных боевиков-террористов, который предстает как многогранная проблема, распадающаяся на множество более мелких юридических проблем ?
На встрече Совета министров ОБСЕ в Базеле в 2014 году была принята Декларация о роли ОБСЕ в противодействии феномену иностранных боевиков-террористов. Вы не могли бы сказать, как положения этой декларации имплементированы в украинское законодательство касательно участия российских наемников в войне против Украине.
В чем состоит суть комплексных стратегий по противодействию менее явных угроз безопасности?

ПОХИЩЕННЫЕ И НЕЗАКОННО ЗАДЕРЖИВАЕМЫЕ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ УКРАИНСКИЕ ГРАЖДАНЕ

Как парламентарий и глава Постоянной делегации ВРУ в Парламентской Ассамблее ОБСЕ проясните ситуацию касательно освобождения члена украинского парламента и украинской делегации в Парламентской ассамблее Совета Европы Нади Савченко как лица, пользующегося международными дипломатическими иммунитетами и освобождением от ареста и судебного преследования. Ведь это остается юридическим обязательством Российской Федерации согласно статье 15 Генерального соглашения о привилегиях и иммунитетах Совета Европы. Почему не выполняется это решение?
Удерживая в тюрьме Надю Савченко, Российская Федерация продолжает игнорировать свои юридические обязательства по Генеральному соглашению о привилегиях и иммунитетах Совета Европы. Что это означает: полное неуважение к международному праву или слабость ОБСЕ, поскольку кроме громких слов об осуждении и призывов реально сделать никто и ничего не может?

Выводы:

Процесс принятия решений в области национальной безопасности и разведки в современных государствах-членах ЕС имеет многоуровневую структуру.
Новыми тенденциями сферы безопасности являются иностранных боевики-террористы.
Комплексная Стратегия национальной безопасности Украины должна включать не только тактические и оперативны угрозы со стороны России, но и учитывать радикализацию терроризма, появление многоуровневых угроз, требующих построения многокомпонентной системы профилактики как самого терроризма, так и терророгенеза как социального явления.
Настало время приступить к всеобъемлющему процессу реформирования национального антитеррористического законодательства, в том числе ввести новые и согласованные меры по борьбе с иностранными боевиками-террористами.
Конфликт на Востоке Украины, а также его дальнейшее инспирирование и дирижирование из-за рубежа стратегически наносит вред глобальной безопасности, поскольку ввиду недостаточного доверия и разнонаправленной мотивации между США и Россией отсутствует реальная координация в сфере обмена разведданными и пресечения глобальной террористической активности.
В контексте окончания войны и реализации Минских соглашений необходимо внедрять опыт ОБСЕ по реинтеграции и реадаптации джихадистов и завербованных лиц, не совершавших преступления, в социум.

Эфир можно просмотреть здесь:

https://www.youtube.com/watch?v=Phu-CgAznTQ

Smart Ukraine

Volodymyr LIPKAN CV

admin — Wed, 29 Oct 2014 14:21:44 +0000

Education

Institution and City	Years attended	Field of Study	Degree earned
UNIVERSITY OF DELAWARE,UNITED STATESINSTITUTEONU. S. NATIONAL SECURITY POLICYMAKING	2011	Global Leadership, US National Security
Educational and Scientific Institute of Security Management, University of Economics and Law “KROK”, Kyiv, Ukraine	2009 – 2010	Security Management	Professional in Financial and Economic Security Management
NationalAcademy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv	2001 – 2004	took doctoral studies in the field of national security, defending doctoral thesis in Kyiv National University of Internal Affairs: “Administrative Law Basis of Ensuring National Security of Ukraine”.	Doctor of Law Science in the field of national security
International Law Enforcing Academy in Roswell, New Mexico, USA	2004 – 2004	was trained in law enforcement program
University of Finance, Informational Systems, Management and Business	2001 -2003	Management	Specialist in Management of Organizations
International Law Enforcing Academy in Budapest, Hungary	2003	During the studies performed the duties of the head of the Ukrainian delegation. For the considerable achievements in studies and active organizational activity was recognized as the top student of the Ukrainian delegation (among 13 students) and the top student of Session 41 (among 47 members representing Ukraine, Hungary, Russia and Romania) which resulted in awarding with a commemorative medal and appropriate diploma by the Chief of Criminal Police of Hungary. During the studies implemented the results of the certified doctoral research
NationalAcademy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv	October 1997 – June 2000	completed post-graduate studies ahead of time, defended candidate thesis at National Academy Of State Security of Ukraine: “The Defense of National Security of Ukraine from Terrorism by Internal Bodies”.	Candidate of Law in the field: The Basis of National Security
NationalAcademy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv	1993 – 1997	obtained diploma with honors, majoring in LAW	Lawyer

Relevant Coursework

International Law
Analytics
Political Analysis
Theory of Law
State and Law History
Religion History
Philosophy
Theory of International relations
Oral Art
Strategic Management
Strategies Theory
International Relations
International Organizations
Financial Management
Global Governance
Security Studies
National Security Theory
Fighting Terrorism
Global security Governing in Contemporary World

Skills

Fluent in Ukrainian and Russian. Proficient in English. Experienced in German and Spanish
Excellent oral and written communication and interpersonal skills
Ability to work creatively and analytically under pressure
Proficient in Windows, MS Office applications and many more

Work experience, including previous positions and titles.

Years	Position and Title	Institution and City	Responsibilities (including courses taught, number of students, etc)
July 2011 – present	Vice-President Advisor of Academy of Open Society Security	Academy of Open Society Security, Kyiv, Ukraine	Analytical and science ensuring of international policy and security
July 2010 – July 2011	Professor of the Department of Management in Internal Bodies and Special Operations	NationalAcademy of Internal Affairs, Kyiv	Law enforcement management
October 2007 – May 2012	Docent of the Department of Management Security	Scientific Institute of Security Management, University of Economics and Law “KROK”, Kyiv	Theory of Security Management of Social Systems; The Basics of National Security
April 2006 – February 2009	Chief of the Department of International Relations and National Security	KyivNationalUniversity of Internal Affairs, Kyiv	Theory of National Security; The Basics of National Security; International Security, US Global Leadership in Global War on Terrorism; U. S. Strategy of National Security; NATO as a Global Response Organization; Military Security; Ecological Security
October 2004 – April 2006	Deputy Chief of the Department of Problems of Management	KyivNationalUniversity of Internal Affairs, Kyiv	US Global Leadership in Global War on Terrorism
2002-2005	Docent of Department of Enterprises Security	EuropeanUniversity	Bezpekoznavstvo (General Theory of Security)
October 2000 – September 2001	Lecturer of the Department of Theory and Practice of Management of Internal Bodies	Institute of Management of NationalAcademy of Internal Affairs, Kyiv	Law enforcement management, US Global Leadership in Global War on Terrorism
July 2000 till October 2000	Fellow-worker of Laboratory No 3 of the Scientific and Research Institute of Crime Prevention Problems	NationalAcademy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv

Short list of relevant publications:

The author of more than 220 scientific papers, 6 monographs and 20 textbooks in particular:

1. Lipkan V. Terrorism and National Security of Ukraine. K.: Znannya, 2000.– 184 p. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України. — К.: Знання, 2000. — 184 с. (10,36 д.а.).
2. Lipkan V.A. et al The Fight Against Terrorism. – K.: Znannya, 2002. – 254 p. Ліпкан В.А. та ін. Боротьба з тероризмом. — К.: Знання, 2002. — 254 с. (20,8 д.а.).
3. Lipkan V.A. National Security of Ukraine: Regulatory and Legal Aspects.– K.: Text, 2003. –180 p. Ліпкан В.А. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення. — К.: Текст, 2003. — 180 с. (10,46 д.а.).
4. Lipkan V.A. Theoretical Foundations and Elements of National Security of Ukraine: Monograph. – K.: Text, 2003. – 600 p. Ліпкан В.А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України: Монографія. — К.: Текст, 2003. — 600 с. (47,02 д.а.).
5. Lipkan V.A. Theoretical and Methodological Basis of Management in the Sphere of National Security of Ukraine: Monograph. – K.: Text, 2003. –350 p. Ліпкан В.А. Теоретико-методологічні засади управління у сфері національної безпеки України: Монографія. — К.: Текст, 2005. — 350 с. (20,46 д.а.).
6. Lipkan V.A. Administrative and Legal Regulation of National Security of Ukraine: Monograph. – K.: Text, 2003. – 440 p. Ліпкан В.А. Адміністративно-правове регулювання національної безпеки України: Монографія. — К.: Текст, 2008. — 440 с. (25.58 д.а.)
7. Lipkan V.A. Security Studies: Textbook. – K.: European University Publishers, 2003. – 208 p Ліпкан В.А. Безпекознавство: Навчальний посібник. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. — 208 с. (10,98 д.а.).
8. Lipkan V.A., Kondratyev P.Y. The fight with terrorism: theoretical and legal aspects of foreign experience. – K.: National Academy of Internal Affairs of Ukraine, 2003. – 20 p. Ліпкан В.А., Кондратьєв П.Я. Боротьба з тероризмом: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 20 с.
9. Kondratyev P.Y., Lipkan V.A. The conception of national security of Ukraine: K.: Tekst, 2003. –180 p. Кондратьєв Я.Ю., Ліпкан В.А. Концепція національної безпеки України: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 20 с.
10. Kharchenko L.S., Lipkan V.A., Loginov O.V. Informational security of Ukraine: Glossary. – K.: Tekst, 2004. – 136 p. Харченко Л.С., Ліпкан В.А., Логінов О.В. Інформаційна безпека України: Глосарій. — К.: Текст, 2004. — 136 с. (7,9 д.а.)
11. Lipkan V.A., Lipkan O.S., Yakovenko O.O. National and international security in definitions and notions. – K.: Tekst, 2006. – 256 p. Ліпкан В.А., Ліпкан О.С., Яковенко О.О. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. — К.: Текст, 2006. — 256 с. (12,32 д.а.)
12. Lipkan V.A. National security and national interests of Ukraine. – K.: KHT, 2006. – 68 p. (Series: National and international security) Ліпкан В.А. Національна безпека і національні інтереси України. — К.: КНТ, 2006. — 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
13. Pavlenko B.V., Lipkan V.A., Tarasyuk M.O. Driving vehicles under extreme conditions: Manual. – K.: KHT. 2006. – 96 p. (Series: National and international security)

Павленко Б.В., Ліпкан В.А., Тарасюк М.О. Керування транспортними засобами в екстремальних умовах: Навчально-наочний посібник. — К.: КНТ, 2006. — 96 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)

14. Lipkan V.A. Management of the system of national security of Ukraine. – K.: KHT, 2006. – 68 p. (Series: National and international security) Ліпкан В.А. Управління системою національної безпеки України. — К.: КНТ, 2006. — 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
15. Lipkan V.A. The Basics of terrology (synergetical theory of terrorism). – K.:KHT, 2006. – 84 p. (Series: National and international security) Ліпкан В.А. Основи терорології (синергетична теорія тероризму). — К.: КНТ, 2006. — 84 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
16. Lipkan V.A., Maksymenko Yu. Ye., Zhelikhovsky V.M. Informational security of Ukraine under the conditions of Eurointegration: Textbook. – K.: KHT, 2006. – 280 p. (Series: National and international security) Ліпкан В.А., Максименко Ю.Є., В.М.Желіховський Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2006. — 280 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
17. Lipkan V.A. Struggle against international terrorism: Normative basis. – K.: KHT, 2007. – 248 p. (Series: National and international security) Ліпкан В.А. Боротьба з міжнародним тероризмом: Нормативна база. — К.: КНТ, 2007. — 248 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
18. Theory of management in internal bodies: Textbook /Ed. V.A. Lipkan. – K.: KHT, 2007. – 884 p. Теорія управління в органах внутрішніх справ: Навчальний посібник / За ред. В.А.Ліпкана. — К.: КНТ, 2007. — 884 с.
19. Lipkan V.A., Diorditsa I.V. National security of Ukraine: criminal and legal protection: Textbook. – K.: KHT, 2007. – 292 p.(Series: National and international security) Ліпкан В.А., Діордіца І.В. Національна безпека України: кримінально-правова охорона: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2007. — 292 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
20. Lipkan V.A. National security of Ukraine: Textbook. – K.: Kondor, 2008. – 552 p. Ліпкан В.А. Національна безпека України: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2008. — 552 с. (40 д.а.)
21. Lipkan V.A., Lipkan O.S. National and international security in definitions and notions. 2^nd ed. completed and revised. – K.: Tekst, 2008. – 400 p. Ліпкан В.А., Ліпкан О.С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. Вид. 2- доп. і перероб.— К.: Текст, 2008. — 400 с. (21, 76 д.а.)
22. Scientific and practical commentary of Law of Ukraine “On Fighting with Terrorism”/ V.A. Lipkan, O.A. Ivakhnenko, I.M.Ryzhov, V.V. Mayorov. – K.: KHT, 2009. – 208 p. (Series: National and international security) Науково-практичний коментар до Закону України „Про боротьбу з тероризмом” / В.А.Ліпкан, О.А.Івахненко, І.М.Рижов, В.В.Майоров. — К. : КНТ, 2009. — 208 с. — (Серія: національна і міжнародна безпека).
23. Lipkan V.A. Theory of national security: [textbook]. – K. KHT, 2009. – 631 p Ліпкан В.А. Теорія національної безпеки : [підручник]. — К.: КНТ, 2009. — 631 с.
24. Lipkan V.A. National security of Ukraine: [textbook]. / V.A.Lipkan [2^nd ed.]. – K.: KHT, 2009. – 576 p Ліпкан В.А. Національна безпека України : [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан. [2-е вид.]. — К. : КНТ, 2009. — 576 с..
25. International Law [textbook] / [V.A. Lipkan, V.F. Antypenko, S.O. Akulov et al.]; ed. V.A.Lipkan. –K.: KHT, 2009. – 752 p. Міжнародне право : [підручник] / [В. А. Ліпкан, В. Ф. Антипенко, С. О. Акулов та ін.] ; за ред. В. А. Ліпкана. — К. : КНТ, 2009. — 752 с.
26. Lipkan V.A. Fighting with terrorism: in definitions and notions / V.A. Lipkan. – K.: Mahistr –XXI stolittya, 2009. –162 p. Ліпкан В.А. Боротьба з тероризмом : у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан. — К. : Магістр – ХХІ століття, 2009. — 162 с.

Short list of relevant conferences with direct participating:

The results of the scientific research of the author were highlighted at the following international conferences:

1. International Antiterrorism Forum “Forming Tolerance-minded Society”. — Bratislava (Slovakia), Nov. 18, 2010.
2. International Conference “The problems of national and international security”. — Kyiv, 2009.
3. 2^nd International scientific and practical conference “Problems of European integration and trans-frontier cooperation”: Luts’k, September 29-30, 2005.
4. International scientific and practical workshop “Criminalistic foundations of the struggle against terrorism” – Kyiv, USA Embassy, September 1-5, 2003.
5. International Aspects of fighting against political extremism and terrorism. — Munster, Germany, 8—10 October 2003.
6. Regional Conference on Investigating and Prosecuting transnational Organized Crime — ILEA, Budapest, Hungary, June 17 – 21, 2002.
7. International scientific workshop “Europe on the threshold to the Union of internal security. Boundless freedom and security without boundaries. Schengen, Europol and expansion” – Gimborn, Germany, November 18-22, 2002.

Active Professional Memberships:

Academic of the Academy of High Education of Ukraine (http://www.anvou.org.ua/), Academic of International Personnel Academy (http://www.mka.org.ua/member/179.html), Presidents advisor of The Academy of Open Society Security (www.aoss.org.ua), Expert of Expert Council of “International Anti-Terrorist Unity” (www.antiterunity.org) social organization, a member of Expert Commission at the Board of Ukrainian Union of Industrialists and Entrepreneurs on corporative security (www.uspp.org.ua).

Within the period of 2005 – 2006 worked as an aide and counselor of People’s Deputy of Ukraine, Committee on National Security and Defense of the Verhovna Rada (Parliament) of Ukraine. Prepare a following project of laws: „About Fighting Terrorism”, „About security services of enterprises ”, „About nonstate ensuring of national security of Ukraine”, „About guard activity”, „About detective activity”, „About nonstate ensuring of national security and enterprise activity in Ukraine”, „Doctrine of nonstate ensuring of national security of Ukraine” – all of this was published.

References

Available Upon Request

Wladimir Anatolijowitsch LIPKAN BERUFLICHER WERDEGANG

admin — Wed, 29 Oct 2014 14:16:07 +0000

ZIEL/BERUFSINTERESSENBEREICH: Erhalten eines Postdoktorgradstipendiums f?r die Untersuchungen im Fachbereich internationaler Beziehungen sowie in den Fachbereichen Sicherheit, strategische Forschung und globale F?hrungsrolle

http://natsecurity.com.ua/autobiography/

BERUFLICHER WERDEGANG:

Zeitraum	Seit Juli 2011 bis heute
Stelle	Vizepr?sident und Berater bei der Akademie f?r Sicherheit der offenen Gesellschaft
Hauptt?tigkeit	Analytische und wissenschaftliche Unterst?tzung der internationalen Politik und Sicherheit
Name und Adresse des Arbeitsgebers	Akademie f?r Sicherheit der offenen Gesellschaft, Kiew, Ukraine

Zeitraum	Juli 2010 bis Juii 2011
Stelle	Professor am Lehrstuhl f?r Management der inneren Angelegenheiten und der Spezialoperationen
Hauptt?tigkeit	Management der Institutionen der Rechtspflege und Strafverfolgungsbeh?rden
Name und Adresse des Arbeitsgebers	Nationalakademie f?r innere Angelegenheiten, Kiew

Zeitraum	Oktober 2007 bis Mai 2012
Stelle	Dozent am Lehrstuhl f?r Sicherheitsmanagement
Hauptt?tigkeit	Theorie der sozialen Sicherheit der Managementsysteme, Grundlagen nationaler Sicherheit
Name und Adresse des Arbeitsgebers	Forschungsinstitut f?r Sicherheitsmanagement, Universit?t f?r Wirtschaft und Recht “KROK”, Kiew

Zeitraum	April 2008 bis Februar 2009
Stelle	Leiter der Abteilung f?r internationale Beziehungen und nationale Sicherheit
Hauptt?tigkeit	Nationalsicherheitstheorie; Grundlagen der Nationalsicherheit; die internationale Sicherheit, die USA und die globale F?hrungsrolle im Weltkrieg gegen Terrorismus; die Nationalsicherheitsstrategie der USA; die NATO als eine globale Eingreiforganisation; Milit?rische Sicherheit; Umweltsicherheit
Name und Adresse des Arbeitsgebers	Nationale Universit?t f?r innere Angelegenheiten, Kiew

Zeitraum	Oktober 2004 bis April 2006
Stelle	Stellvertretender Leiter der Abteilung f?r Verwaltungsprobleme
Hauptt?tigkeit	Die globale F?hrungsrolle der USA im weltweiten Krieg gegen Terrorismus
Name und Adresse des Arbeitsgebers	Nationale Universit?t f?r innere Angelegenheiten, Kiew

Zeitraum	2002 bis 2005
Stelle	Dozent am Lehrstuhl f?r Betriebssicherheit
Hauptt?tigkeit	Sicherheitslehre (die allgemeine Sicherheitstheorie)
Name und Adresse des Arbeitsgebers	Europ?ische Universit?t

Zeitraum	Oktober 2000 bis September 2001
Stelle	Lehrbeauftragter am Lehrstuhl f?r Theorie und Praxis im Fachbereich Management des Innern
Hauptt?tigkeit	Management der Institutionen der Rechtspflege und Strafverfolgungsbeh?rden; die globale F?hrungsrolle der USA im weltweiten Krieg gegen Terrorismus
Name und Adresse des Arbeitsgebers	Administrationsinstitut der Nationalakademie f?r innere Angelegenheiten, Kiew

Zeitraum	Juli 2000 bis Oktober 2000
Stelle	Mitarbeiter des Labors Nr.3 beim Forschungsinstitut f?r die Angelegenheiten der Kriminalpr?vention
Name und Adresse des Arbeitsgebers	Nationalakademie f?r innere Angelegenheiten der Ukraine, Kiew

STUDIUM

Zeitraum des Studiums	2011
akademischer Grad
Hauptf?cher	Globale F?hrungsrolle, Nationalsicherheit der USA
Bildungseinrichtung	University of the State of Delaware, USA,United States Institute for National Security

Zeitraum des Studiums	2009 bis 2010
akademischer Grad	Spezialist auf dem Gebiet der Finanz- und Wirtschaftssicherheit
Hauptf?cher	Sicherheitsmanagement
Bildungseinrichtung	Ausbildungs- und Forschungsinstitut f?r Sicherheitsmanagement, Universit?t f?r Wirtschaft und Recht “KROK”, Kiew

Zeitraum des Studiums	2001 bis 2004
akademischer Grad	Doktor der Rechtswissenschaften im Fachbereich „Nationale Sicherheit“
Hauptf?cher	Forschte im Fachbereich Nationale Sicherheit und habilitierte sich mit seiner Doktorarbeit zum Thema “Die administrative und gesetzgebende Basis f?r die Gew?hrleistung der nationalen Sicherheit der Ukraine” bei der Nationalen Universit?t f?r innere Angelegenheiten, Kiew.
Bildungseinrichtung	Nationalakademie f?r innere Angelegenheiten der Ukraine, Kiew

Zeitraum des Studiums	2001 bis 2004
akademischer Grad
Hauptf?cher	Studierte nach dem Programm der Rechtswahrnehmung
Bildungseinrichtung	Internationale Akademie f?r Rechtsschutz in Roswell, New Mexico, USA

Zeitraum des Studiums	2001 bis 2003
akademischer Grad	Organisationsmanagementspezialist
Hauptf?cher	Management
Bildungseinrichtung	Universit?t f?r Finanzen, Informationssysteme, Management und Business

Zeitraum des Studiums	2003
akademischer Grad
Hauptf?cher	Leiter der ukrainischen Delegation w?hrend der Studie. Auszeichnung als bester Student der ukrainischen Delegation (von insgesamt 13 ukrainischen Studenten) f?r erhebliche Fortschritte im Studium und besonders gute organisatorische Leistungen. Auszeichnung als bester Student der obigen Session 41 (aus den 47 Mitgliedern, die Ukraine, Ungarn, Russland und Rum?nien vertraten). Auszeichnung mit der Erinnerungsmedaille und Erhalt des entsprechenden Diploms vom Leiter der Kriminalpolizei Ungarns. Im Laufe der Forschung wurden die Ergebnisse der zertifizierten Doktorarbeit implementiert.
Bildungseinrichtung	Internationale Akademie f?r Rechtsschutz in Budapest, Ungarn

Zeitraum des Studiums	Oktober 1997 bis Juni 2000
akademischer Grad	Doktor der Rechtswissenschaften in Grundlagen der nationalen Sicherheit
Hauptf?cher	Vorfristiger Abschluss der wissenschaftlichen Aspirantur und Promotion mit der Dissertation zum Thema “Verteidigung der nationalen Sicherheit der Ukraine gegen Terrorismus durch die Organe f?r innere Angelegenheiten” bei der Nationalakademie f?r Staatssicherheit der Ukraine.
Bildungseinrichtung	Nationalakademie f?r innere Angelegenheiten der Ukraine, Kiew

F?HIGKEITEN UND KOMPETENZEN

Sprachen

Englisch

Verstehen		Sprachfertigkeit		Schreibfertigkeit
H?rverst?ndnis	Lesekompetenz	Sprachliche Interaktion (Dialog)	Sprachprodukt (Monolog)
C1/2 fl?ssig	C1/2 fl?ssig	C1/2 fl?ssig	C1/2 fl?ssig	C1/2 kompetente Sprachverwendung

Deutsch

Verstehen		Sprachfertigkeit		Schreibfertigkeit
H?rverst?ndnis	Lesekompetenz	Sprachliche Interaktion (Dialog)	Sprachprodukt (Monolog)
A1/2: Grundstufe	A1/2: Grundstufe	A1/2: Grundstufe	A1/2: Grundstufe	A1/2: Grundstufe

Soziale Kompetenz: Ausgezeichnete m?ndliche und schriftliche Kommunikation

Organisationskompetenz: Kreatives und analytisches Arbeiten auch in Stresssituationen

EDV-Kenntnisse: MS Windows, MS-Office, u.a.

ZUS?TZLICHE INFORMATION:

Pers?nliche Vorbereitung der Entw?rfe der folgenden Gesetze:

• ?ber die Kriminalaufkl?rung;

• ?ber das Gremium f?r die staatliche ?berwachung im Bereich der nationalen Sicherheit der Ukraine;

• ?ber den Sicherheitsdienst f?r die Unternehmen;

• Die Lehre ?ber die nichtstaatliche Gew?hrleistung der nationalen Sicherheit der Ukraine;

und

• Die staatliche antiterroristische Strategie der Ukraine.

Mitglied der Arbeitsgruppen bei die Vorbereitung der folgenden Gesetze bzw. Vorschriften:

• Gesetz der Ukraine “?ber die Grundlagen der nationalen Sicherheit der Ukraine”;

• Die Strategie der nationalen Sicherheit der Ukraine;

• Informationssicherheitsdoktrin der Ukraine;

• Gesetz der Ukraine “?ber die Bek?mpfung des Terrorismus”;

• Gesetz der Ukraine “?ber die nationale Informationspolitik”;

und

• Gesetz der Ukraine “?ber die vereinigten Antiterrorkr?fte”

BEILAGEN:

Der Gr?nder der Zeitschrift “Imperative der Zivilisationsentwicklung”.

Der Autor von mehr als 220 gedruckten wissenschaftlichen Arbeiten, inklusive 12 monographischen Untersuchungen (in der deutschen ?bersetzung aus dem Ukrainischen angegeben):

1. Lipkan W.A. Terrorismus und die nationale Sicherheit der Ukraine : [Monographie] / Wladimir Lipkan. — К. : Wissenschaft, 2000. — 184 Seiten. (10,36 д.а.).

2. Lipkan W.A. Terrorismusbek?mpfung : [Monographie] / W.A. Lipkan, D.J. Nikifortschuk, M.M. Rudenko. — К. : Wissenschaft, 2002. — 254 Seiten. (20,8 д.а.).

3. Lipkan W.A. Die nationale Sicherheit der Ukraine : Normative und rechtliche Aspekte der Gew?hrleistung : [Monographie] / Wladimir Anatolijowitsch Lipkan. — К. : Text, 2003. — 180 Seiten. (10,46 д.а.).

4. Lipkan W.A. Die theoretischen Grundlagen und Elemente der nationalen Sicherheit der Ukraine : [Monographie] / Wladimir Anatolijowitsch Lipkan. — К. : Text, 2003. — 600 Seiten. (47,02 д.а.).

5. Lipkan W.A. Die theoretisch-methodischen Grundlagen des Managements im Bereich der nationalen Sicherheit der Ukraine : [Monographie] / Wladimir Anatolijowitsch Lipkan. — К. : Text, 2005. — 350 Seiten. (20,46 д.а.).

6. Lipkan W.A. Die verwaltungsrechtliche Regulierung der nationalen Sicherheit der Ukraine: [Monographie] / Wladimir Anatolijowitsch Lipkan. — К. : Text, 2008. — 440 Seiten. (25.58 д.а.)

7. Lipkan W.A. Die Systematisierung der Informationsgesetzgebung der Ukraine : [Monographie] / W.А. Lipkan, W.A. Salisniak / herausgegeben von W.A. Lipkan. — К. : Privatunternehmer О.S. Lipkan, 2012. — 304 Seiten.

8. Lipkan W.A. Die rechtlichen und organisatorischen Grundlagen der Interaktion bei der Menschenhandelbek?mpfung: [Monographie] / W.A. Lipkan, O.W. Kuschnir; herausgegeben von W.A. Lipkan. — К. : Privatunternehmer О.S. Lipkan, 2013. — 376 Seiten.

9. Lipkan W.A. Die verwaltungsrechtliche Regelung der Information mit beschr?nktem Zugriff: [Monographie] / W.A. Lipkan, W.Ju. Baskakow / herausgegeben von W.A. Lipkan. — К. : Privatunternehmer О.S. Lipkan, 2013. — 344 Seiten.

10. Lipkan W.A. Die verwaltungsrechtliche Haftung im Falle der Verletzung der Vorschriften f?r staatliches Einkaufen von Waren, Arbeiten und Dienstleistungen : [Monographie] / W.A. Lipkan, M.Ju. Dowgan / herausgegeben von W.A. Lipkan. — К. : Privatunternehmer О.S. Lipkan, 2013. — 304 Seiten.

11. Lipkan W.A. Die Konsolidierung der Informationsgesetzgebung der Ukraine : [Monographie] / W.A. Lipkan, M.I. Dimtschoglo / herausgegeben von W.A. Lipkan. — К. : Privatunternehmer О.S. Lipkan, 2014. — 416 Seiten.

12. Lipkan W.A. Die Inkorporation der Informationsgesetzgebung der Ukraine : [Monographie] / W.A. Lipkan, K.P. Tscherepowski / herausgegeben von W.A. Lipkan. — К. : Privatunternehmer О.S. Lipkan, 2014. — 408 Seiten.

Autor der folgenden 20 Lehrb?cher:

1. Lipkan W.A. Sicherheitslehre: Lehrbuch. — К.: Verlag der Europ?ischen Universit?t, 2003. — 208 Seiten.

2. Lipkan W.A., Kondratjew P.Ja. Terrorismusbek?mpfung: Die rechtstheoretischen Aspekte der ausl?ndischen Erfahrung — К.: Nationalakademie f?r innere Angelegenheiten der Ukraine, 2003. — 20 Seiten.

3. Kondratjew Ja.Ju., Lipkan W.A. Die Konzeption der Nationalsicherheit der Ukraine: Die rechtstheoretischen Aspekte der ausl?ndischen Erfahrung. — К.: Nationalakademie f?r innere Angelegenheiten der Ukraine, 2003. — 20 Seiten.

4. Lipkan W.A., Chartschenko L.S., Loginow O.W. Die Informationssicherheit der Ukraine: Glossar. — К.: Text, 2004. — 136 Seiten.

5. Lipkan W.A., Lipkan O.S., Jakowenko O.A. Nationale und internationale Sicherheit: Begriffe und Definitionen. — К.: Text, 2006. — 256 Seiten.

6. Lipkan W.A. Die nationale Sicherheit und die nationalen Interessen der Ukraine. — К.: KNT, 2006. — 68 Seiten. (Reihe: Nationale und internationale Sicherheit).

7. Pawlenko B.W., Lipkan W.A., Tarasiuk M.O. Fahrzeuglenkung unter Extrembedingugngen. — К.: KNT, 2006. — 96 Seiten. (Reihe: Nationale und internationale Sicherheit).

8. Lipkan W.A. Die Verwaltung des Nationalsicherheitssystems der Ukraine. — К.: KNT, 2006. — 68 Seiten. (Reihe: Nationale und internationale Sicherheit).

9. Lipkan W.A. Die Grundlagen der Terrorologie (Die synergetische Theorie des Terrorismus). — К.: KNT, 2006. — 84 Seiten. (Reihe: Nationale und internationale Sicherheit).

10. Lipkan W.A., Maksimenko Ju.Je., Shelichowski W.M. Die Informationssicherheit der Ukraine unter den Bedingungen der europ?ischen Integration — К.: KNT, 2006. — 280 Seiten. (Reihe: Nationale und internationale Sicherheit).

11. Lipkan W.A. Bek?mpfung des internationalen Terrorismus: Die Normativbasis. — К.: KNT, 2007. — 248 Seiten. (Reihe: Nationale und internationale Sicherheit).

12. Die Theorie des Managements in den Rechtsschutzorganen: Lehrbuch / herausgegeben von W.A.Lipkan. — К.: KNT, 2007. — 884 Seiten.

13. Lipkan W.A., Diordiza I.W. Die nationale Sicherheit der Ukraine: Die strafrechtliche Sicherung: Lehrbuch. — К.: KNT, 2007. — 292 Seiten. (Reihe: Nationale und internationale Sicherheit).

14. Lipkan W.A. Die Nationalsicherheit der Ukraine: Lehrbuch. — К.: Kondor, 2008. — 552 Seiten.

15. Lipkan W.A., Lipkan O.S. Nationale und internationale Sicherheit: Begriffe und Definitionen. 2. ?berarbeitete und erweiterte Auflage, — К.: Text, 2008. — 400 Seiten.

16. Die wissenschaftspraktische Erl?uterung zum Ukrainischen Gesetz „?ber die Bek?mpfung des Terrorismus” / W.A. Lipkan, O.A. Iwachnenko, I.M. Rishow, W.W. Majorow. — К. : KNT, 2009. — 208 Seiten. — (Reihe: Nationale und internationale Sicherheit).

17. Lipkan W.A. Nationalsicherheitstheorie : [Lehrbuch]. — К.: KNT, 2009. — 631 Seiten.

18. Lipkan W.A. Die Nationalsicherheit der Ukraine : [Lehrbuch] / W.A. Lipkan. [2. Auflage]. — К. : KNT, 2009. — 576 Seiten.

19. Internationales Recht : [Lehrbuch] / [W.A. Lipkan, W.F. Antipenko, S.O. Akulow und andere]; herausgegeben von W.A. Lipkan. — К. : KNT, 2009. — 752 Seiten.

20. Lipkan W.A. Terrorismusbek?mpfung: Begriffe und Definitionen / W.A. Lipkan. — К. : Magister – ХХІ Jahrhundert, 2009. — 162 Seiten.

В. А. Ліпкан: Систематизація інформаційного законодавства України

admin — Tue, 25 Sep 2012 13:51:33 +0000

АКАДЕМІЯ НАУК ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

GLOBAL ORGANIZATION OF ALLIED LEADERSHIP

ACADEMY OF OPEN SOCIETY SECURITY

В. А. ЛІПКАН, В. А. ЗАЛІЗНЯК

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ

ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Монографія

Київ — 2012

УДК	347.77:004.7
ББК	67.0
	Л 613

Рецензенти:

Р. А. Калюжний — доктор юридичних наук, професор, заступник директора Юридичного інституту Національного авіаційного університету

М. Я. Швець — доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор кафедри інформаційних технологій Національної академії внутрішніх справ

В. С. Цимбалюк — кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник Науково-дослідного центру правової інформатики Національної академії правових наук України

Л 613Систематизація інформаційного законодавства України : [Монографія] / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк / За заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2012. — 304 с. ISBN 978-966-2439-37-3

Монографію присвячено теоретичним і правовим засадам систематизації інформаційного законодавства України. У роботі визначено такі поняття: „інформація”, „інформаційне законодавство”, „правове регулювання інформаційних відносин в Україні”, „систематизація інформаційного законодавства”. Проаналізовано стан вітчизняних нормативно-правових актів, що регулюють інформаційні відносини та міжнародне інформаційне законодавство. Обґрунтовано позицію, що Доктрина інформаційної безпеки України виступає системоутворювальним документом у сфері нормативно-правового регулювання інформаційних правовідносин, дороговказом систематизації інформаційного законодавства України.

З метою подальшого вдосконалення національного інформаційного законодавства та практики його застосування надано пропозиції щодо структури Інформаційного кодексу України та етапів проведення систематизації вітчизняного інформаційного законодавства.

Монографія стане в пригоді аспірантам, науково-практичним працівникам та усім, хто цікавиться питаннями систематизації інформаційного законодавства.

	УДК 347.77:004.7
	ББК 67.0

	© ФОП О. С. Ліпкан, 2012.
ISBN 978-966-2439-37-3	© В. А. Ліпкан, В.А. Залізняк, 2012

ВИСНОВКИ

Підбиваючи підсумки зазначимо, що у монографічному дослідженні надано нове вирішення наукового завдання, яке полягає у з’ясуванні проблем систематизації інформаційного законодавства України з метою підвищення його ефективності.

Констатовано, що сучасний стан правового регулювання інформаційних відносин в Україні потребує поліпшення та узгодження з міжнародними стандартами, одним із інструментів яких є прийняття Інформаційного кодексу України. Такий стан зумовлено тим, що в інформаційно-правових розвідках приділяється недостатня увага порівняно з потребами питань систематизації інформаційного законодавства України.

За результатами проведеного дослідження проблем систематизації інформаційного законодавства України, вважаємо за необхідне сформулювати найбільш важливі, практично значущі та науково обґрунтовані висновки.

Визначено рівень розробленості наукових досліджень у сфері систематизації інформаційного законодавства України. Незважаючи на значну кількість праць, присвячених окремим аспектам систематизації законодавства України загалом та інформаційного зокрема, комплексного та системного дослідження систематизації інформаційного законодавства України на монографічному рівні не здійснювалось. Наукові розвідки у цій сфері присвячені, насамперед, кодифікації як формі систематизації. Особливості розвитку інформаційного законодавства України розглядаються дослідниками через висвітлення окремих інститутів інформаційного права, найбільш популярним із яких виступає інститут інформаційної безпеки. У більшості наукових праць із цієї проблематики закріплено необхідність удосконалення інформаційного законодавства України шляхом систематизації, але конкретних рекомендацій щодо форм і напрямів її проведення не надається.

Дослідження робіт історичного та загальнотеоретичного характеру уможливлює дійти висновку, що систематизація законодавства не є новим та невідомим явищем для правової системи України. Протягом усього історичного періоду змінювались пріоритети у виборі форм її проведення та галузей законодавства.

Хоча здебільшого в дорадянський період систематизаційна діяльність зводилась винятково до створення зводів законів та рідко кодифікації, а за радянських часів пріоритет надався вже і кодифікації, і консолідації як формам систематизації.

У сучасних наукових розвідках також не приділяється належної уваги вивченню та розробленню методології систематизації. Здебільшого предметом розгляду науковців у цій сфері стає кодифікація як ключова та домінантна форма систематизації.

Нерозробленість і дискусійність окремих аспектів систематизації інформаційного законодавства України вказує на те, що дослідження цього правового феномена потребує ретельного комплексного вивчення, яке має здійснюватись, на наш погляд, із використанням синергетичного, міждисциплінарного, системного, історичного, структурно-функціонального, термінологічного методів пізнання. Утім, необхідно використовувати такі загальні, спеціальні та часткові методи: абстрагування, аналіз і синтез, дедукція та індукція, формально-догматичний (юридико-технічний), порівняльно-правовий тощо. Крім того, досліджуючи систематизацію вітчизняного інформаційного законодавства, варто брати до уваги, що дляінформаційного законодавства України характерна перманентна динаміка, мінливість, нестабільність; тісний зв’язок із іншими правовими феноменами та загалом з економічним, політичним, культурним розвитком країни тощо.

Систематизуючи погляди фахівців щодо основних ознак інформації, з позицій юридичної науки найбільш важливими є такі: багаторазовість використання; збереженість після передачі в суб’єкта, що її передає; невідчужуваність; невичерпність; здатність до тиражування; інтелектуальність; екземплярність; суспільна цінність; змістовність тощо.

Розроблено та уточнено ряд концептуальних для роботи визначень.

Інформація — формально визначені результати інтелектуальної діяльності людини, що урегульовані вітчизняним законодавством.

Інформаційне законодавство України — це система законів України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також підзаконних нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до Конституції України, що регулюють суспільні відносини у сфері інформації.

Систематизація інформаційного законодавства — цілеспрямована діяльність компетентних органів чи окремих осіб з упорядкування нормативно-правових актів, що регулюють інформаційні відносини, з метою підвищення ефективності правореалізації.

Правове регулювання інформаційних відносин в Україні — це здійснюване державою за допомогою права та сукупності правових засобів упорядкування відносин, що виникають між громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства, юридичними особами, державою та міжнародними організаціями в усіх сферах життя і діяльності суспільства та держави при отриманні, використанні, поширенні та зберіганні інформації, їх юридичне закріплення, охорона й розвиток.

Решта понять, розроблених, уточнених або удосконалених нами наведено в в Тазаурусі.

Поряд із поняттям «систематизація» дослідники даної тематики, роботи яких ми проаналізували у даному розділі, використовують також інші категорії, зокрема: «удосконалення», «розвиток», «ефективність». «Удосконалення законодавства» є більш широким за обсягом поняттям, ніж «систематизація законодавства», оскільки остання є однією з форм удосконалення. Щодо поняття «розвиток законодавства», то воно є більш широким за обсягом, ніж поняття «удосконалення законодавства», оскільки охоплює не тільки зміну якісних характеристик законодавства, а й кількісних. «Ефективність законодавства» є ширшим за «удосконалення законодавства», оскільки удосконалення — лише один із чинників, що впливають на його ефективність. Крім удосконалення законодавства, ефективність законодавства обумовлена і механізмом правореалізації, рівнем правової культури населення, соціально-культурним, економічним та політичним потенціалом конкретної країни тощо. Саме тому поняття «ефективність законодавства» є ширшим за поняття «удосконалення законодавства». Отже, дані поняття від загального до конкретного слід розташувати за такою схемою: ефективність законодавства — розвиток законодавства — удосконалення законодавства — систематизація законодавства.

Здебільшого в юридичній науці виокремлюють два основні підходи щодо видів (форм) систематизації. Згідно з першим підходом виділяються чотири види: кодифікація, інкорпорація, консолідація й облік. Ми підтримуємо другий підхід, відповідно до якого виокремлюються три види систематизації: кодифікація, інкорпорація, консолідація.

Саме кодифікація нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері, допоможе подолати численні недоліки вітчизняного інформаційного законодавства, оскільки є найвищим рівнем систематизації законодавства.

Динамічність розвитку інформаційних відносин в Україні сприяла насамперед фрагментарному та ситуативному підходу при створенні інформаційного законодавства. Найбільш суттєвими недоліками правового регулювання інформаційних відносин в Україні є: наявність колізій та конкуренції НПА, що регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері; фрагментарність і ситуативність правового регулювання; неузгодженість понятійно-категоріального апарату (інформаційної термінології), що закріплено в різних НПА; численність і розгалуженість НПА, що ускладнює їх правореалізацію та контроль за виконанням; неузгодженість ряду НПА, що були прийняті до 1996 року, з Конституцією України; домінування підзаконних НПА щодо законів.

Основними особливостями міжнародно-правового регулювання інформаційних відносин виступають:

- розвиток інформаційних відносин — обумовлює дедалі більшу увагу міжнародних інституцій;

- міжнародне інформаційне законодавство — має значний вплив на національне інформаційне законодавство та характеризується дедалі більшою взаємозалежністю;

- міжнародні норми, що приймаються Організацією Об’єднаних Націй та Радою Європи щодо міжнародних норм інших інституцій, — набувають вирішального значення при формуванні національного інформаційного законодавства;

- здебільшого національне інформаційне законодавство корелюється із загальними світовими тенденціями розвитку міжнародних правових норм і стандартів у цій галузі;

- у багатьох країнах світу розроблено спеціальні програми розбудови інформаційної інфраструктури, спрямовані на об’єднання в єдиний інформаційний простір та створення уніфікованої законодавчої бази, але ураховуючи потенціал конкретної країни;

- національне інформаційне законодавство має розгалужений характер, що потребує його систематизації;

- найбільш уніфікованим з міжнародними стандартами є та частина національного інформаційного законодавства, що закріплює правові засади права на інформацію;

- основною міжнародного тенденцією є створення етичних кодексів у конкретних галузях інформаційної сфери.

Систематизація інформаційного законодавства повинна здійснюватись поступово. Даний процес має проходити ряд етапів, на кожному з яких потрібно дотримуватися певних правил законодавчої техніки та вироблених в теорії права засад. На першому етапі доречно визначити, яке саме коло суспільних відносин буде урегульовуватись Інформаційним кодексом. Чи буде тотожна сфера дії Інформаційного кодексу сфері дії Закону України «Про інформацію», чи ні? На другому етапі слід визначитись із обсягом нормативного матеріалу, який підлягає опрацюванню. Саме на цьому етапі визначається той масив нормативного матеріалу, що не втратив чинності. Причому слід брати до уваги той факт, що ряд нормативно-правових актів можуть бути чинними де-юре, однак де-факто вже фактично втратили силу у зв’язку з прийняттям нового законодавства. Отже, на другому етапі визначається спектр і чинність нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері. На третьому етапі здійснюється видалення з чинних нормативних актів або їх частин тих норм, які в сучасних умовах уже не мають принципового значення, як-от: преамбули, що втратили значення, статті з перераховуванням актів, які скасовуються або містять тимчасові правила, статті, які мають ненормативний характер і не сприяють розумінню чинного нормативного матеріалу. На четвертому етапі здійснюється безпосередньо формування структури нормативно-правового акта відповідно до опрацьованого нормативного матеріалу. Саме на цьому етапі визначається колізійність норм права чи відсутність саме тих, що потребують законодавчого урегулювання у зв’язку з появою нових суспільних відносин.

На розвиток правового забезпечення інформаційних відносин в Україні безпосередньо впливає проголошення нею євроінтеграційних і євроатлантичних зовнішньополітичних пріоритетів і поглиблені зв’язки з Росією та іншими країнами СНД, а також дедалі більший вплив міжнародного права та внутрішньонаціонального.

Дослідження різних міжнародних документів і національних НПА, що регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері, уможливило авторам дійти наступних висновків:

- розвиток інформаційних відносин та глобального інформаційного суспільства обумовлює дедалі більшу увагу міжнародних інституцій;

- міжнародне інформаційне законодавство чинить значний вплив на національне інформаційне законодавство та характеризується дедалі більшою взаємозалежністю;

- міжнародні норми, що ухвалюються Організацією Об’єднаних Націй та Радою Європи щодо міжнародних норм інших інституцій, набувають вирішального значення при формуванні національного інформаційного законодавства;

- здебільшого національне інформаційне законодавство корелюється із загальними світовими тенденціями розвитку міжнародних правових норм та стандартів у цій галузі;

- у багатьох країнах світу розроблено спеціальні програми розбудови інформаційної інфраструктури, спрямовані на об’єднання в єдиний інформаційний простір та створення уніфікованої законодавчої бази з урахуванням ІТ-потенціалу конкретної країни;

- національне інформаційне законодавство має розгалужений характер, що потребує його систематизації;

- найбільш уніфікованою з міжнародними стандартами є та частина національного інформаційного законодавства, що закріплює правові засади права на інформацію;

- основними міжнародними тенденціями є створення етичних кодексів у конкретних галузях інформаційної сфери.

Запропоновано власний варіант структури Інформаційного кодексу. Структурно Інформаційний кодекс України має складатися з Преамбули, Прикінцевих положень та з трьох частин: Загальної, Особливої та Спеціальної. Загальна частина охоплює 6 розділів, що розподіляються на відповідні глави.

Перший розділ «Основні положення» має розкривати зміст основних понять (інформація, інформаційне законодавство, інформаційні ресурси, інформаційна безпека, інформаційні відносини, документ, інформаційна інфраструктура, інформаційні технології, інформаційно-комунікаційні технології, доступ до інформації, режими доступу до інформації, інформація з обмеженим доступом, конфіденційна інформація, державна таємниця, банківська таємниця, персональна інформація (інформація про особу), інформаційні права і свободи, право на інформацію тощо).

Другий розділ «Основи інформаційного законодавства» має бути присвячений визначенню особливостей інформаційного законодавства, місця Інформаційного кодексу України в інформаційному законодавстві, структури, завдань і принципів інформаційного законодавства, сфери дії.

Третій розділ «Об’єкти інформаційних відносин» характеризуватиме специфіку та багатоаспектність об’єктів інформаційних відносин і складатиметься з декількох підрозділів:

- підрозділ 3.1 «Галузі та види інформації»;

- підрозділ 3.2 «Джерела інформації»;

- підрозділ 3.3 «Правовий режим інформації»;

- підрозділ 3.4 «Кругообіг інформації», який розподіляється на глави:

глава 3.4.1 «Створення інформації»;
глава 3.4.2 «Поширення інформації»;
глава 3.4.3 «Зберігання інформації»;
глава 3.4.4 «Знищення інформації».

Четвертий розділ під назвою «Суб’єкти інформаційних відносин та їх права і обов’язки» також складатиметься з підрозділів:

- 4.1 «Суб’єкти інформаційних відносин»;

- 4.2 «Права і обов’язки людини та громадянина в інформаційній сфері»;

- 4.3. «Напрями державної політики в інформаційній сфері»;

- 4.4 «Повноваження органів державної влади в інформаційній сфері»;

- 4.5 «Повноваження органів місцевого самоврядування у інформаційній сфері»;

- 4.6 «Права та обов’язки приватних юридичних осіб у інформаційній сфері»;

- 4.7 «Гарантії реалізації інформаційних прав і свобод людини та громадянина».

П’ятий розділ «Міжнародне співробітництво в інформаційній сфері» присвячено міжнародно-правовим засадам співробітництва України з іншими державами та міжнародними організаціями в інформаційній сфері. Він має кілька підрозділів:

- 5.1 «Міжнародна інформаційна діяльність»;

- 5.2 «Правові та організаційні засади співробітництва з іншими державами в інформаційній сфері»;

- 5.3 «Взаємодія України з міжнародними організаціями в інформаційній сфері».

Шостий розділ «Відповідальність за порушення інформаційного законодавства України» складається з декількох підрозділів:

- 6.1 «Відповідальність за порушення інформаційного законодавства»;

- 6.2 «Звільнення від відповідальності за порушення інформаційного законодавства»;

- 6.3 «Вирішення спорів і конфліктів, що виникають в інформаційній сфері»;

- 6.4 «Контроль за дотриманням інформаційного законодавства».

Особлива частина Інформаційного кодексу України відповідає основним галузям інформаційного права України. Таким чином, Особлива частина складається з декількох розділів:

- розділ сьомий «Правове регулювання діяльності засобів масової інформації» охоплює такі підрозділи:

7.1 «Діяльність друкованих засобів масової інформації»;
7.2 «Правові засади функціонування телебачення і радіомовлення»;
7.3 «Діяльність мережі Інтернет в Україні»;
7.4 «Діяльність інформаційних агентств»;
7.5 «Телекомунікаційна діяльність»;

- розділ 8 «Правове регулювання бібліотечної діяльності»;

- розділ 9 «Правове регулювання архівної діяльності»;

- розділ 10 «Правове регулювання рекламної діяльності»;

- розділ 11 «Правове регулювання телемедицини»;

- розділ 12 «Правове регулювання електронної торгівлі»;

- розділ 13 «Правове регулювання дистанційного навчання»;

- розділ 14 «Правове регулювання кінематографії»;

- розділ 15 «Правове регулювання інтелектуальної власності»;

- розділ 16 «Інформаційна безпека України», який складається з таких підрозділів:

16.1 «Основні засади інформаційної безпеки України»;
16.2 «Національні інтереси в інформаційній сфері»;
16.3 «Загрози інформаційній безпеці України»;
16.4 «Система забезпечення інформаційної безпеки України»;
16.5 «Напрями державної політики у сфері інформаційної безпеки України»;

- розділ 17 «Прикінцеві положення».

Систематизація інформаційного законодавства передбачається в три етапи:

1. Інкорпорація законодавства — визначення ієрархічної системи та структури інформаційного законодавства на рівні правової доктрини.

2. Консолідація законодавства — виділення в системі законодавства галузі та закріплення її легально у Зводі законів України як розділу — «Інформаційне законодавство».

3. Кодифікація — розроблення і прийняття Верховною Радою України такого нормативного акта, як Інформаційний кодекс України.

Інкорпорація становить собою таку форму систематизації законодавства, яка полягає у зовнішньому впорядкуванні вже наявних НПА без зміни змісту норм права.

Інкорпорація інформаційного законодавства покликана його упорядкувати за одним чи кількома критеріями без зміни змісту. Серед основних критеріїв, за якими здебільшого здійснюється інкорпорація законодавства, є дата прийняття НПА, алфавітний порядок, предметна ознака (галузі, інститути права та сфери державної діяльності), суб’єкт видання НПА, юридична чинність тощо.

Здебільшого в юридичній науці визначається, що результатом інкорпорації є видання збірників законів, інших нормативних актів. Деякі із науковців зазначають, окрім того, зібрання законодавства або звід законів.

Інкорпорацію як форму систематизації залежно від різних критеріїв можна поділити на кілька видів:

1) за обсягом інкорпорованого нормативного матеріалу: генеральна (повна) та часткова;

2) за характером розміщення матеріалу: хронологічна та систематична;

3) за суб’єктом інкорпорації чи за юридичною силою збірника: офіційна, неофіційна тощо.

Консолідація є уніфікацією нормативно-правових актів, оскільки усуває їх численність, позбавляє надмірної роздробленості, сприяє об’єднанню. Особливу актуальність ця форма систематизації набула у сфері відомчої правотворчості.

Під час проведення робіт, пов’язаних із консолідацією законодавства, систематизатор повинен послідовно виконати такі дії:

- визначити обсяг нормативно-правового матеріалу, який піддається консолідації;

- проаналізувати кожен документ як об’єкт консолідації;

- прийняти класифікаційне рішення, до якої галузі права слід віднести даний нормативний акт або його складову частину;

- ухвалити рішення про включення цілого нормативного акта до консолідованого збірника законодавства чи про доцільність дроблення акта на складові частини та включення їх до консолідованого збірника нормативно-правових актів;

- визначити місце даного документа або його складової частини в ієрархічній будові консолідованого збірника;

- звернути увагу на частини документа та зазначити, які з них можуть бути віднесені до інших галузей права та включені до інших галузевих або міжгалузевих збірників законодавства;

- визначити, чи має місце повторення гіпотези, диспозиції та санкції у статтях цього нормативного акта та інших документів;

- вказати на той чи інший нормативний акт або його частини, які втратили свою дію, і прибрати їх зі складу консолідованого збірника нормативно-правового матеріалу.

Висновок: усі форми систематизації є діалектично взаємопов’язаними та взаємодоповнювальними. Отже, завдяки консолідації інформаційне законодавство становитиме логічно побудовану систему.

Одним із ключових аспектів успіху в систематизаційній роботі є правильне розуміння призначення такого документа, як Доктрина інформаційної безпеки України.

У роботі проаналізовано теоретичні підвалини формування даного документа, а також надано характеристику Доктрині інформаційної безпеки, ухваленої 8 липня 2009 року.

Призначення Доктрини інформаційної безпеки як документа методологічного рівня (концепція — документ концептуального рівня) слугує основою для: формування державної політики інформаційної безпеки України; підготовки пропозицій з удосконалення правового, методичного, науково-технічного й організаційного забезпечення інформаційного безпеки України; формування напрямів систематизації (інкорпорації, консолідації, кодифікації) інформаційного законодавства; розроблення концепцій, стратегій, цільових програм і планів дій із забезпечення інформаційної безпеки України.

Запропоновано розробити доктрини національної безпеки відповідно до визначених в законодавстві найбільш важливих сфер життєдіяльності (зараз виділяють 9 сфер, але розроблено лише 2 доктрини). Окрім цього, пропонується розробити: антитерористичну доктрину (включатиме питання протидії тероризму, екстремізму, різним формам радикалізму, сепаратизму, іредентизму, неонацизму тощо); розвідувальну доктрину; контррозвідувальну доктрину; доктрину недержавного забезпечення національної безпеки; доктрину громадської (суспільної) безпеки; доктрину особистої безпеки; доктрину правової безпеки.

Структура Доктрини інформаційної безпеки (ДІБ) має корелювати цілі її створення, у ній мають знайти своє відображення: поняття інформаційної безпеки, її місце в системі національної безпеки; поняття системи інформаційної безпеки; чітке визначення національних інтересів в інформаційній сфері, визначення їх пріоритетності; мета, задачі, функції, принципи, методи та напрями функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки; обґрунтування функцій і структури, основні характеристики, властивості та функціональні можливості системи безпеки в інформаційній сфері за умови забезпечення єдності форми та змісту Доктрини.

Виділено дві групи принципів формування даного документа: принципи форми та принципи змісту.

Здійснений аналіз Доктрини інформаційної безпеки України надав можливість дійти висновку, що у даному варіанті чинна Доктрина інформаційної безпеки не може бути основою і дороговказом систематизації інформаційного законодавства.

Придбати книжку можна на сайті:

http://book.market-ua.com/Sistematizaciya-informacijnogo-zakonodavstva-Ukrani-t307/