Бамбизов Евгений Евгеньевич

соискатель Запорожского национального университета

Проанализировано состояние правового обеспечения информационной функции Государственной фискальной службы Украины путем систематизации нормативно-правовых актов в этой сфере, исследования среди них концептуальных, а также путем определения недостатков правового обеспечения в этой сфере. Констатировано, что несмотря на наличие значительного количества нормативно-правовых актов, определяющих правовые основы реализации информационной функции ГФС Украины, национальное законодательство требует совершенствования.

Ключевые слова: информационная функция, информационная функция налоговых органов, информационная функция ГФС Украины, правовое обеспечение, правовое обеспечение информационной функции ГФС Украины

The state law of information functions of the State Fiscal Service of Ukraine by systematizing regulations in this area are conceptual studies and isolating flaws legal support in this area. Stated that despite of the presence of a large number of regulations that determine the legal basis of the implementation of information function SFS of Ukraine, national legislation needs to be improved.

Key words: information function, information function of tax authorities, information function SFS of Ukraine, legal support, legal support information functions SFS of Ukraine

Система права и система законодательства Украины находятся на этапе реформирования и обновления, что детерминировано процессом становления Украины как независимого, демократического, социального и правового государства. Кроме того, мониторинг и ревизия правового обеспечения любых общественных отношений обусловлены трансформацией приоритета прав и свобод человека и гражданина.

Совершенствование информационной деятельности Государственной фискальной службы Украины (ГФС Украины) невозможно без адекватного правового обеспечения. Ведь от четкой и правильной правовой регламентации конкретных общественных отношений зависит их упорядочивание и развитие.

Однако в большинстве случаев этот аспект деятельности ГФС Украины не находит адекватного рассмотрения среди ученых, что и обусловило актуальность написания этой научной статьи.

Целью же статьи является определение состояния и перспектив развития правового обеспечения информационной функции ГФС Украины.

Для этого автором поставлены следующие задачи:

- предоставить авторское определение понятия «правовое обеспечение»;

- систематизировать нормативно-правовые акты, определяющие правовые основы информационной функции ГФС Украины;

- исследовать концептуальные нормативно-правовые акты, закрепляющие правовые основы информационной функции ГФС Украины;

- определить основные недостатки правового обеспечения информационной функции ГФС Украины.

Среди отечественных и зарубежных исследователей, которые рассматривали различные аспекты информационной проблематики в деятельности отечественных налоговых органов, являются: И. Бабин, С. Дуканов, Е. Збинский, И. Кучеров, М. Костенко, О. Мандзюк, В. Политыло, К. Проскура, А. Тимарцев, А. Шевчук, К. Юсупов и др.

Учитывая межотраслевой характер затронутой проблематики, не менее важными при раскрытии темы, являются труды специалистов информационного права, среди которых: В. Баскаков, В. Гавловский, М. Гуцалюк, М. Димчогло, В. Железняк, Б. Кормич, В. Липкан, А. Логинов, Ю. Максименко, А. Марущак, П. Матвиенко, Л. Рудник, А. Стоецкий, А. Туник, К. Татарникова, А. Тихомиров, В. Цымбалюк, Л. Харченко, К. Череповский, Н. Швец, Т. Шевцова, А. Шепета, А. Чуприна.

Особое место среди научных исследований в современной юридической доктрине занимают монографические исследования серии «ORDO ORDINANS», основанной представителями украинской научной школы информационного права В. А. Липкана [1-6].

Под понятием «правовое обеспечение» следует понимать упорядочение, охрану, реализацию и развитие общественных отношений уполномоченными на то государством органами, их юридическое закрепление с помощью правовых норм.

Анализ правового обеспечения информационной функции ГФС Украины, позволяет классифицировать нормативно-правовые акты в этой сфере на следующие группы:

1) нормативно-правовые акты, определяющие общие принципы информатизации, построения и становления информационного общества в Украине;

2) нормативно-правовые акты, закрепляющие концептуальные основы информатизации непосредственно ГФС Украины и ее структурных подразделений;

3) нормативно-правовые акты, регулирующие информационную функцию ГФС Украины по отдельным направлениям деятельности этой институции.

Весомую роль в системе правового обеспечения информационной функции ГФС Украины играет Налоговый кодекс Украины, который не только определяет «…исчерпывающий перечень налогов и сборов, взимаемых в Украине, и порядок их администрирования, плательщиков налогов и сборов, их права и обязанности, компетенцию контролирующих органов, полномочия и обязанности их должностных лиц во время администрирования налогов, а также ответственность за нарушение налогового законодательства» [7], но и функции и правовые основы деятельности ГФС Украины как главного органа, который формирует и реализует государственную финансовую политику.

Анализ норм Налогового кодекса Украины позволяет констатировать, что отдельные положения информационной деятельности ГФС Украины нашли свое отражение в различных разделах данного правового документа, а именно: информационное взаимодействие контролирующего органа с налогоплательщиком, особенности составления, подачи, внесение изменений в налоговую декларацию, а также специфика налоговых консультаций, налогового контроля, учета плательщиков налогов, проверок и информационно-аналитического обеспечения деятельности ГФС Украины.

Концептуальным нормативно-правовым актом, определяющим правовые основы функционирования ГФС Украины является Постановление Кабинета Министров Украины «О Государственной фискальной службе Украины», согласно которой определены задачи, функции, полномочия, компетенция, правовой статус председателя и сотрудников ГФС Украины и ГФС Украины в целом.

Не менее значим для определения информационной функции ГФС Украины Стратегический план развития ГФС Украины на 2015-2018 годы [8], согласно которому закрепляются базовые принципы, стратегические направления, цели и задачи развития Государственной фискальной службы Украины как главной государственной институции, которая реализует налоговую политику в государстве.

Если в предыдущих нормативно-правовых актах определяются общие концептуальные основы информационной функции государственных органов в целом и ГФС Украины в частности, то наиболее весомое значение имеют те нормативно-правовые акты, где конкретизируются составляющие информационной функции ДФС Украины.

Одним из важных направлений информационной функции ГФС Украины является обеспечение получения информации о налогоплательщиках Государственной фискальной службой Украины.

Реализация данного направления конкретизирована, прежде всего, Постановлением Кабинета Министров Украины «О порядке периодического представления информации органам государственной налоговой службы и получения информации указанными органами по письменному запросу» № 1245 от 27 декабря 2010 года.

Так, согласно данному Постановлению «… налоговая информация предоставляется органам государственной налоговой службы периодически или на основании отдельного письменного запроса таких органов в безвозмездном порядке» [9].

Другим способом получения ГФС Украины информации от налогоплательщиков является подача письменного запроса, где указываются правовые основания получения информации и направления запроса, содержание запрашиваемой информации, и соответствующее документальное ее подтверждение [9].

Письменный запрос о представлении информации направляется субъекту информационных отношений при наличии хотя бы одного из следующих оснований:

- выявление по результатам анализа налоговой информации, полученной в установленном законом порядке, фактов, свидетельствующих о нарушении налогоплательщиком налогового, валютного законодательства, законодательства в сфере противодействия легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, и другого законодательства, контроль за соблюдением которого возложен на органы государственной налоговой службы;

- возникновение потребности в определении уровня обычных цен на товары (работы, услуги) при проведении проверок;

- выявление недостоверности данных, содержащихся в налоговых декларациях, предоставленных налогоплательщиком;

- предоставление в отношении налогоплательщика жалобы о непредоставлении таким налогоплательщиком налоговой накладной покупателю или о нарушении правил заполнения налоговой накладной;

- проведение встречной сверки и тому подобное.

Порядок предоставления других видов информации базируется также на нормах подзаконных нормативно-правовых актов, а именно Постановления Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка направления органам государственной налоговой службы предоставления об осуществлении мер по погашению налогового долга налогоплательщика и информации об отмене или изменении суммы начисленного денежного обязательства, а также формы указанного представления »[11], а также Постановления Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка представления документов для применения налоговой социальной льготы »[12] и т.д.

Вторым направлением реализации информационной функции ГФС Украины является обеспечение доступа субъектов информационных отношений к налоговой информации, в рамках которой можно выделить доступ к публичной налоговой информации ГФС Украины, а также налоговой информации с ограниченным доступом.

Так, правовым фундаментом обеспечения доступа субъектов информационных отношений к открытой налоговой информации является Приказ Министерства финансов Украины «Об утверждении Порядка составления и представления запросов на получение публичной информации, находящейся во владении органов Государственной фискальной службы Украины, формы подачи запроса на получение публичной информации , находящейся во владении органов Государственной фискальной службы Украины »от 10 марта 2015 [13].

Согласно данного Приказа публичной налоговой информацией является «…задокументированная любыми средствами и на любых носителях информация, полученная или созданная в процессе выполнения органами ГФС Украины своих обязанностей, предусмотренных действующим законодательством, или которая находится в их владении» [14].

Право на доступ к публичной налоговой информации обеспечивается обязанностью ГФС Украины предоставлять ответы на информационные запросы, обращения, обнародованием информации на официальном сайте, отчетами в специальных брошюрах и сборниках официальной информации, размещать такую информацию на информационных стендах, а также информировать общественность путем публичных выступлений и тому подобное.

Доступ к информации является важным и необходимым инструментом общественного контроля за деятельностью государственных институтов. Несмотря на закрепленность отдельных важных принципов доступа граждан к открытой налоговой информации, говорить об адекватности и эффективности механизма доступа к такой информации невозможно, поскольку данный Приказ не закрепляет перечень открытой налоговой информации, виды юридической ответственности в случае нарушения права на доступ, порядка защиты нарушенного права и тому подобное.

Наличие значительного количества отсылочных и бланкетных норм в этой сфере способствует тому, что запрашивающие информацию отождествляют различные формы обращений между собой, не различая обращения с запросами на получение публичной информации и налоговой консультацией, или консультацией по вопросам практического использования отдельных норм налогового законодательства. Однако данные формы получения информации имеют существенные различия в порядке, правовых основаниях, сроках рассмотрения, содержании, требованиях оформления.

Несмотря на то, что обеспечение реализации права каждого на доступ к публичной информации в соответствии с законами Украины «О доступе к публичной информации» и «Об обращениях граждан» является важным стратегическим направлением информационной функции ГФС Украины, статистические данные свидетельствуют об ухудшении ситуации в этой сфере.

В частности, согласно отчету о поступлении в Государственную фискальную службу Украины запросов на получение публичной информации по состоянию на 01.01.2017 с 3472 таких документов (запросы на получение публичной информации, обращения о предоставлении консультации по вопросам практического использования отдельных норм налогового законодательства, обращения граждан в соответствии с Законом Украины «Об обращениях граждан») удовлетворено 2521 запрос на получение публичной информации (или 87% от общего количества запросов), отказано в удовлетворении 102 запросам (или 4% от общего количества запросов), направлено другим распорядителям информации, во владении которых она находится, 266 запросов (или 9% от общего количества запросов); по состоянию на 01.02.2017 из 255 вышеупомянутых документов удовлетворено 154 запроса на получение публичной информации (или 82% от общего количества запросов), отказано в удовлетворении 15 запросам (или 8% от общего количества запросов), направлено другим распорядителям информации, во владении которых она находится, 19 запросов (или 10% от общего количества запросов); по состоянию на 01.03.2017 с 514 вышеупомянутых документов удовлетворено 326 запросов на получение публичной информации (или 81% от общего количества запросов), отказано в удовлетворении 30 запросам (или 8% от общего количества запросов), направлено другим распорядителям информации, во владении которых она находится 45 запросов (или 11% от общего количества запросов), по состоянию на 01.04.2017 с 857 таких документов удовлетворено 603 запроса на получение публичной информации (или 84% от общего количества запросов), отказано в удовлетворении 36 запросам (или 5% от общего количества запросов), направлено другим распорядителям информации, во владении которых она находится, 76 запросов (или 11% от общего количества запросов), по состоянию на 01.05.2017 с 1132 таких документа удовлетворено 777 запросов на получение публичной информации (или 83% от общего количества запросов), отказано в удовлетворении 55 запросам (или 6% от общего количества запросов), направлено другим распорядителям информации, во владении которых она находится, 99 запросов (или 11% от общего количества запросов) [14-18].

Итак, несогласованность правовых норм различных законодательных актов, регулирующих механизм обеспечения права на доступ к налоговой информации, а именно законов Украины «О доступе к публичной информации» и «Об обращениях граждан», разбросанность норм, определяющих особенности реализации различных форм доступа к налоговой информации в многочисленных нормативно-правовых актах, негативно влияют на реализацию информационной функции ГФС Украины.

Не менее важным направлением информационной функции ГФС Украины является обеспечение защиты налоговой информации с ограниченным доступом.

Право на неразглашение должностными лицами ГФС Украины сведений о налогоплательщике без его письменного согласия и сведений, составляющих конфиденциальную информацию, государственную, коммерческую или банковскую тайну диалектически взаимосвязано с обязанностью должностных лиц ГФС Украины сделать все необходимое для предотвращения разглашения налоговой информации с ограниченным доступом.

В основном специалистами налогового права такая информация делится на служебную налоговую информацию и налоговую тайну.

Концептуальным нормативно-правовым актом, определяющим правовые основы защиты служебной налоговой информации, является Приказ ГФС Украины «Об утверждении Перечня сведений, содержащих служебную информацию в органах ГФС» от 28 августа 2014 года.

К сведениям, содержащих служебную информацию в ГФС Украины, относятся:

1) налоговая информация и проверочная работа;

2) сведения по вопросам охраны государственной тайны, технической и криптографической защиты информации;

3) сведения по вопросам информатизации;

4) работа с личным составом;

5) правоохранительная деятельность;

6) мобилизационная работа и гражданская защита;

7) несекретных делопроизводство;

8) таможенные вопросы [19].

Касательно налоговой тайны, то сейчас отсутствует ведомственное нормативно-правовое обеспечение в этой сфере. Защита данного вида тайны основывается на нормам Закона Украины «О государственной тайне».

Таким образом, исследование состояния правового обеспечения информационной функции ГФС Украины позволяет сделать следующие выводы.

1. В настоящее время правовое обеспечение составляют нормативно-правовые акты различной юридической силы, при доминировании информационных нормативно-правовых актов, в которых определяются общие принципы реализации информационной функции государственных институтов.

2. Несмотря на наличие достаточно большого ряда нормативно-правовых актов, следует констатировать отсутствие адекватного правового обеспечения информационных отношений в налоговой сфере.

3. В настоящее время нормативно неопределенными являются классификация, понятие отдельных видов налоговой информации, критерии дифференциации информации к тому или иному виду налоговой информации, правовой режим тайной налоговой информации, особенности доступа к налоговой информации с ограниченным доступом в исключительных случаях и тому подобное.

4. Наряду с указанными выше пробелами правовому обеспечению в этой сфере характерно коллизионность, превалирование отсылочных и бланкетных норм, что делает невозможным эффективную правореализацию в этой сфере.

5. Из-за наличия значительного ряда недостатков правового обеспечения актуальным есть ревизия и совершенствования «старых» нормативно-правовых актов, а также принятие новых нормативно-правовых актов.

ЛИТЕРАТУРА:

1. Шепета О. В. Адміністративно-правові засади технічного захисту інформації: [монографія] / О. В. Шепета. — К. : О. С. Ліпкан, 2012. — 296 с.

2. Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України : [монографія]. / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк ; за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К., 2012. — 304 с.

3. Ліпкан В. А. Консолідація інформаційного законодавства України : [монографія] /  В. А. Ліпкан, М. І. Дімчогло / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 416 с.

4. Ліпкан В. А. Інкорпорація інформаційного законодавства України : [монографія] /  В. А. Ліпкан, К. П. Череповський / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 408 с.

5. Ліпкан В. А. Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом в Україні : [Монографія] / В. А. Ліпкан, В. Ю. Баскаков / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : О. С. Ліпкан, 2013. — 344 с.

6. Ліпкан В.А. Правовий режим податкової інформації в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, О. В. Шепета, О. А. Мандзюк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 404 с.

7. Податковий кодекс : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 13-14, № 15-16. — Ст. 112

8. Про Державну фіскальну службу України : Постанова Кабінету Міністрів України // Офіційний вісник України. — 2014. — № 55. — Ст. 1507

9. Про затвердження Стратегічного плану розвитку ДФС України на 2015-2018 роки : Наказ ДФС України : [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/v0080872-15

10. Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом : Постанова Кабінету Міністрів України: // Офіційний вісник України. — 2011. — № 1. — Ст. 30

11. Про затвердження Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов’язання, а також форми зазначеного подання: Постанова Кабінету Міністрів України: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/v0080872-15

12. Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги: Постанова Кабінету Міністрів України : [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/v0080872-15

13. Порядок складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів доходів і зборів України : Наказ Міністерства доходів і зборів України // Офіційний вісник України. — 2015. — № 26. — Ст. 771

14. Звіт про надходження до Державної фіскальної служби України запитів на отримання публічної інформації станом на 01.01.2017 : [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/zviti/

15. Звіт про надходження до Державної фіскальної служби України запитів на отримання публічної інформації станом на 01.02.2017 : [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/zviti/285813.html

16. Звіт про надходження до Державної фіскальної служби України запитів на отримання публічної інформації станом на 01.03.2017 : [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/zviti/285813.html

17. Звіт про надходження до Державної фіскальної служби України запитів на отримання публічної інформації станом на 01.04.2017 : [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/zviti/285813.htm

18. Звіт про надходження до Державної фіскальної служби України запитів на отримання публічної інформації станом на 01.05.2017 : [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/zviti/285813.html

19. Про затвердження Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС : Наказ ДФС України : [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sfs.gov.ua/data/normativ/000/001/63299/Perelik.pdf

Бамбізов Євген Євгенович

здобувач Запорізького національного університету

Проаналізовано доктринальні підходи щодо визначення поняття «функції держави», «функції державного органу», «функції органів державної влади», а також визначено співвідношення зазначених вище категорій; надано авторське визначення поняття «інформаційна функція податкових органів» та окреслено основні напрями її реалізації.

Ключові слова: податкова інформація, функція держави, інформаційна функція, інформаційна функція податкових органів, комунікативна функція податкових органів

Проанализированы доктринальные подходы к определению понятия «функции государства», «функции государственного органа», «функции органов государственной власти», а также определено соотношение указанных выше категорий; предоставлено авторское определение понятия «информационная функция налоговых органов» и обозначены основные направления ее реализации.

Ключевые слова: налоговая информация, функция государства, информационная функция, информационная функция налоговых органов, коммуникативная функция налоговых органов

Analyzed doctrinal approaches to the definition of «public functions», «public authority functions», «functions of state power», and also the value of the above categories; copyright to the definition of «information function of the tax authorities» and outlined the main directions of its implementation.

Keywords: tax information, feature state information function, information function of the tax authorities, tax authorities communicative function

Сучасна держава здійснює значний масив функцій, зміст яких є надзвичайно різноаспектним, обумовлений її призначенням, історичними умовами й об’єктивними закономірностями існування та розвитку суспільства.

Стратегічне значення та роль інформації в ХХІ сторіччі сприяє переосмисленню такої функції як інформаційна. Адже від її ефективної реалізації залежить ефективність виконання покладених на ці органи основних завдань.

Попри здавалось би допоміжний характер інформаційної функції, діяльність державних органів так чи інакше пов’язана зі збиранням, зберіганням, використанням і поширенням інформації.

Однак здебільшого цей аспект діяльності державних органів не знаходить адекватного розгляду серед науковців. Отже, недостатнім порівняно з потребами українського суспільства вбачається вивчення інформаційної функції державних податкових органів України, що й зумовило актуальність обрання теми цієї наукової статті.

Метою написання даної наукової статті є теоретико-методологічне дослідження стану та перспектив реалізації інформаційної функції державних податкових органів України.

Задля цього автором поставлені такі завдання:

-       проаналізувати доктринальні підходи щодо визначення поняття «функції держави» та «функції державного органу»;

-       визначити співвідношення зазначених вище категорій;

-       надати авторське визначення поняття «інформаційна функція податкових органів»;

-       окреслити основні напрями реалізації інформаційної функції податкових органів України.

Серед вітчизняних та зарубіжних дослідників, які окреслювали різні аспекти інформаційної проблематики в діяльності вітчизняних податкових органів, є: І. Бабін, С. Дуканов, Є. Збінський, І. Кучеров, М. Костенко, О. Мандзюк, В. Політило, К. Проскура, О. Тімарцев, О. Шевчук, К. Юсупов тощо.

Зважаючи на міжгалузевий характер порушеної проблематики, не менш вагомими при розкритті теми цієї наукової статті є праці фахівців теорії держави та права С. Алєксєєва, С. Гусарєва, М. Козюбри, А. Колодія, В. Копєйчикова, Л. Луць, Н. Оніщенко, П. Рабіновича, а також фахівців інформаційного права, серед яких: В. Баскаков, В. Гавловський, М. Гуцалюк, М. Дімчогло, В. Залізняк, Б. Кормич, В. Ліпкан, О. Логінов, Ю. Максименко, А. Марущак, П. Матвієнко, Л. Рудник, О. Стоєцький, А. Тунік, К. Татарникова, О. Тихомиров, В. Цимбалюк, Л. Харченко, К. Череповський, М. Швець, Т. Шевцова, О. Шепета, О. Чуприна.

Особливе місце серед наукових розвідок у сучасній юридичній доктрині займають монографічні дослідження серії «ORDO ORDINANS», започаткованої представниками української наукової школи інформаційного права доктором юридичних наук В. А. Ліпкана [1-6].

Уперше термін «функція» було введено в науковий обіг німецьким ученим Г. Лейбніцем ще у XVII–XVIII ст.ст. для означення залежності одних процесів або їх змін від інших (у математиці розуміється як залежність однієї величини від інших) [7, с. 1300].

Нині ж дана категорія є важливою одиницею понятійно-категоріального апарату юридичної науки. Однак й дотепер відсутнє її уніфіковане визначення серед науковців, оскільки «… це поняття є складним, багатогранним та різноплановим, що не дає можливості викласти його у відносно короткому формулюванні, зумовлює плюралізм підходів учених до інтерпретації функцій держави і доцільність їх подальшого осмислення в контексті сучасних перетворень держави і суспільства» [8, с. 23].

Здебільшого в загальнотеоретичних розвідках під поняттям «функції держави» розуміють основні напрями діяльності, у яких знаходять своє втілення сутність та соціальна спрямованість, завдання й цілі держави [9, с. 65] чи основні напрями діяльності із вирішення завдань, що стоять перед державою на різних етапах розвитку, за допомогою спеціальних форм і методів їх реалізації [10, c. 222].

Близька нашому баченню є позиція А. П. Глебова: «Функція держави припускає єдність таких чотирьох елементів: а) об’єкт (вид суспільних відносин: виробничих, ідеологічних, міжкласових тощо); б) соціальне призначення держави певного історичного типу в регулюванні цієї групи відносин; в) практична діяльність держави (з реалізації свого призначення); г) кінцева мета (на досягнення якої спрямована регулююча діяльність держави в рамках цього виду відносин)» [11, с. 102−104].

Отже, в функціях держави відображається призначення держави, цілі та завдання здійснення державної влади.

«Функції держави постійно розвиваються під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Одні функції виникають, другі змінюються, треті зникають. Такими факторами можуть бути радикальні соціальні зміни в суспільстві; зміни типу, форми держави; сутність держави і її соціальне призначення; особливості завдань і цілей, які стоять перед державою на тому чи іншому етапі її розвитку; національні моменти — мова, культура, традиції, самобутність населення, взаємовідносини етносів, які проживають на території країни; науково-технічний, інтелектуальний розвиток всієї цивілізації; процеси інформатизації суспільства, створення загальнопланетарного інформаційного простору; екологічний фактор; інтеграція світової економіки; міжнародна обстановка та ін.» [12, с. 56].

Поряд з категорією «функції держави» дослідники доволі активно застосовують й категорії «функції державного органу» та «функції окремих гілок влади». Попри логічний взаємозв’язок цих категорій, що виявляється в тому, що трансформації функцій держави обумовлюють певну трансформацію функцій органів держави, вони не є взаємозамінними, адже кожен орган державної влади (державний орган) як елемент цілісної системи органів держави (апарату держави) відіграє в ній специфічну роль, тобто має спеціальне призначення. Однак функції окремих органів мають різний ступінь взаємозв’язку з функціями держави. Зокрема деякі органи мають вагомий вплив на реалізацію багатьох функцій держави, інші – менший.

Так, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску [13]. Відповідно до свого основного функціонального призначення ДФС України її функції мають дещо обмежений характер, однак залежно від того наскільки ефективно реалізовує свої функції дана інституція обумовлюється ефективно забезпечені важливі сфери суспільства та держави.

Відсутність усталених теоретико-методологічних знань щодо понятійно-категоріального апарату у цій сфері, а також плюралізм доктринальних класифікацій функцій на певні види, сприяє неоднозначному баченню інформаційної функції в системі функцій держави.

Тенденція виокремлення цієї функції в якості самостійної виявилась лише недавно. Так, О. Ф. Скакун [14, с. 144] поряд із законодавчою, виконавчою, судовою, правоохоронною виокремлює й інформаційну на основі такого критерію як «засоби її діяльності» та за сферами (об’єктами) разом з політичною, економічною, екологічною, культурною тощо.

В. Ф. Погорілко зауважує, що інформаційна функція є основною функцією держави [15, с. 78].

Попри появу ґрунтовних зарубіжних монографічних праць у цій сфері [16; 17] у вітчизняній юридичній доктрині відсутні адекватні наукові розробки щодо історії виникнення, сутності, змісту, суб’єктно-об’єктного складу, форм та методів її здійснення, а також механізму її реалізації. Більше того, нині спостерігається плюралізм наукових підходів навіть щодо назви цієї функції як-от: «інформаційна функція держави» (А. Васеніна, В. Погорілко, О. Скакун), «інформаційно-комунікативна функція держави» (І. Нікодімов), «комунікативна функція держави» (О. Лощихін), «функція інформаційної безпеки» (Ю. Максименко, О. Тихомиров).

Однак забезпечення реалізації інформаційної функції здійснюється цілою низкою як загальної, так й спеціальної компетенції.

Серед загальних суб’єктів реалізації інформаційної функції держави слід виокремити такі, як: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, міністерства, інші центральні і місцеві органи державної виконавчої влади, органи судової влади тощо.

Суб’єктами спеціальної компетенції реалізації інформаційної функції є: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Національна рада України з питань захисту суспільної моралі, Рада Національної безпеки і оборони України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Служба безпеки України, Державний комітет архівів, Державний комітет статистики, Державний комітет телебачення і радіомовлення України тощо.

Так, залежно від конкретного виду інформаційних відносин, на які здійснюється управлінський вплив, державні органи поділяються на: 1) органи, які здійснюють загальне управління інформаційною сферою та реалізують державну інформаційну політику (Державний комітет телебачення і радіомовлення України): 2) органи, що формують і забезпечують реалізацію державної мовної політики у сфері захисту суспільної моралі (Міністерство культури і туризму); 3) органи, які здійснюють управління в галузі одержання і зберігання інформації (Державний комітет архівів, Державний комітет статистики); 4) органи, що здійснюють моніторинг та аналіз окремих видів інформації (Державний комітет фінансового моніторингу) [18, с. 114].

Діяльність ДФС України також має яскраво виражений інформаційний характер.

Інформаційна функція ДФС України виявляється в таких напрямах як:

1)                    збір податкової інформації:

а) від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

-       що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, інших звітних документах;

-       що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

-       про фінансово-господарські операції платників податків;

-       про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

б) від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

- про об’єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами;

- про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

- що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

- про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

- про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

- про експортні та імпортні операції платників податків;

в) від банків, інших фінансових установ – інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

г) від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

д) за результатами податкового контролю;

2) обробка та використання податкової інформації;

3) охорона та захист податкової інформації;

4) інформаційний обмін між ДФС України та іншими органами державної влади тощо.

Отже, інформаційна функція податкових органів держави – це діяльність податкових органів зі створення, збирання,  одержання,  зберігання,  використання, поширення, охорони та захисту податкової інформації, необхідної для виконання ними покладених на них завдань.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Шепета О. В. Адміністративно-правові засади технічного захисту інформації: [монографія] / О. В. Шепета. — К. : О. С. Ліпкан, 2012. — 296 с.

2. Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України : [монографія]. / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк ; за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К., 2012. — 304 с.

3. Ліпкан В. А. Консолідація інформаційного законодавства України : [монографія] /  В. А. Ліпкан, М. І. Дімчогло / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 416 с.

4. Ліпкан В. А. Інкорпорація інформаційного законодавства України : [монографія] /  В. А. Ліпкан, К. П. Череповський / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 408 с.

5. Ліпкан В. А. Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом в Україні : [Монографія] / В. А. Ліпкан, В. Ю. Баскаков / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : О. С. Ліпкан, 2013. — 344 с.

6. Ліпкан В.А. Правовий режим податкової інформації в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, О. В. Шепета, О. А. Мандзюк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 404 с.

7. Борисов А. Ю. Государственная политика в области информационной безопасности на современном этапе : дис. … канд. полит. наук : 23.00.02 / А. Ю. Борисов − М., 2006. − 166 с.

8. Тихомиров О. О. Забезпечення інформаційної безпеки як функція сучасної держави : [моногр.] / О. О. Тихомиров; заг. ред. Р. А. Калюжний. − Центр навч.-наук. та наук.-практ. вид. НА СБ України, 2014. – 196 с.

9. Теорія держави і права : [навч. посіб.] / [заг. ред. В. В. Копєйчиков]. − К. : Юрінформ, 1995. − 192 с.

10. Оксамытный В. В. Теория государства и права : учебник для студ. высших учеб. заведений / В. В. Оксамытный. − М. : Изд-во «ИМПЭ-ПАБЛИШ», 2004. − 563 с.

11. Глебов А. П. К теории функцій государства / А. П. Глебов // Каск Л. И.  Функции и структура государства / Л. И. Каск. − Л. : Изд. ЛГУ, 1969. − 64 с.

12. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — 584 с.

13. Про Державну фіскальну службу України : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236 // Офіційний вісник України. — 2014. — № 55. — Ст. 1507

14. Скакун О. Ф. Теория государства и права : [учеб.] / О. Ф. Скакун. − Х. : Консум, 2000. − 245 с.

15. Погорілко В. Ф. Функції української держави та їх правові основи / В. Ф. По- горілко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 1. – С. 10–12.

16. Васенина А. Н. Информационная функция современного российского государства : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства ; История учений о праве и государстве» / А. Н. Васенина. – Н. Новгород, 2007. – 36 с.

17. Никодимов И. Ю. Информационно-коммуникативная функция государства и механизм ее реализации в современной России (теоретический и сравнительно-правовой анализ) : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / И. Ю. Никодимов. – СПб., 2001. – 40 с.

18. Костецька Т. А. Інформаційна функція держави: конституційні та інституаційні аспекти / Т.А. Костецька // Держава і право. — 2010. — № 47. — С. 113-119.