Владимир Липкан

доктор юридических наук,

глава Института стратегических коммуникаций ГОСЛ

Тот, кто не задумывается о далеких трудностях, непременно поджидают близкие неприятности

Конфуций

Как-то незаметно в экспертном поле прошло событие, о котором, я уверен, нужно трубить во всеуслышание: 5 апреля Путин объявил о создании Росгвардии.

Сегодня все так называемые эксперты, прогибаясь под рейтинги анализируют то, что интересно обывателю: кто станет следующим Премьером, кто войдет в правительство, зачем возбудили дело против Каська, отставка Яценюка, куда делся водитель Блаблакар…..

таким образом, блуждая в виртуальном мире рейтингов, аналитике не замечают, что становятся их холуями.

Сегодня мало кто анализирует, 1) что происходит сегодня в стане нашего противника – России, 2) почему это происходит и 3) какие последствия для Украины это будет иметь.

Не мудрено, ведь никто до сих пор на серьезном аналитическом уровне так и проанализировал Стратегию национальной безопасности РФ, которую Путин подписал… 31 декабря 2015 года. Да, именно: На новый Год! Это знаковое событие, если вспомнить, как именно Путин приходил к власти. Уверен это знамение перехода власти, заключительная фаза операции «Преемник».

В Украине же государственные институции, которые должны не только анализировать, но и прогнозировать события в сфере безопасности, спустялишь только два года обнародовали свои данные о захвате Крыма… Что ж своевременно, актуально…

5 апреля 2016 года Путин объявил о создании Федеральной службы войск национальной гвардии РФ (источник: https://www.rbc.ua/rus/news/putin-obyavil-sozdanii-natsgvardii-rf-1459865271.html.)

Причем сразу же оговорюсь, что это было не простое переименование Внутренних войск на Нацгвардию, как это, к сожалению произошло в Украине.

По словам Путина: “Решение принято, мы создаем новый федеральный орган исполнительной власти на базе Внутренних войск МВД, создаем Национальную гвардию, которая будет заниматься борьбой с терроризмом, организованной преступностью, в тесном контакте с МВД продолжит исполнять те функции, которые исполняли подразделения ОМОН, СОБРа”.

Таким образом, все виды спецназов, омонов и т.д. концентрируются в одной структуре, а структура на прямую подчинена Президенту.

Пока в Украине с пеною у рта ликвидировали Беркут, Сокол, УБОП, проводили аттестации сотрудников милиции (так напроводили, что работать уже осталось некому) Россия осознала, что современный характер гибридных войн, прежде всего, коренится и зиждется в сфере общественной безопасности. Именно поэтому 5 апреля было принято решение о создание единого федерального органа, который, и я хочу это подчеркну: самостоятельно вырабатывает и самостоятельно, а при необходимости с привлечением иных субъектов обеспечения национальной безопасности, реализует государственную политику в сферах:

1) деятельности войск национальной гвардии Российской Федерации,

2) в сфере оборота оружия,

3) в сфере частной охранной деятельности;

4) в сфере вневедомственной охраны.

Таким образом дан четкий сигнал: Россия воспринмает и идентифиурет среду формирования угроз в сфере своей внутренней безопасности, вследствие чего и произошла централизация сил.

Не успел Путин 5 апреля 2016 года объявить о создании Росгвардии (Федеральная служба войск национальной гвардии Российской Федерации), как уже 7 апреля 2016 года были проведены в Подмосковье учения по подавлению массовых протестов, так называемого «московского Майдана».

В отличие от Украины, где реформаторы вообще убрали понятие общественной безопасности, заменив его калькированием с английского «public security» на публичную безопасность, а среди видов национальной полиции вообще отсутствует полиция общественной безопасности, в России четко осознают, что в современном мире ни одна страна в мире не способна выиграть у России в открытом военном противостоянии, потому вероятные направления дестабилизации будут крыться именно в сфере общественной безопасности.

Характерным является то, что одной из задач Росгвардии является организация и обеспечение мобилизационной подготовки и мобилизации в системе Росгвардии. Это означает, что фактически создается параллельная структура Вооруженным Силам, созданная по образу и подобию с ними, но для выполнения задач в сфере внутренней безопасности. Сопряженная с таким размытым понятием, как борьба с экстремизмом, это создает все предпосылки говорить о централизации силовой составляющей национальной безопасности в одном федеральном органе.

Более примечательным является закрепление такой функции как обеспечение по решению Президента Российской Федерации участия военнослужащих войск национальной гвардии, сотрудников органов, федеральных государственных гражданских служащих Росгвардии в деятельности по поддержанию или восстановлению международного мира и безопасности.

Таким образом, могу с уверенностью утверждать, что созданная Росгвардия является серьезной угрозой для безопасности Украины. Силы и средства, мобильность и оперативность, боевой опыт данных подразделений по многим показателям превышает опыт военных, тем более при участии в регулировании так называемых гражданских конфликтов. Потому именно данное подразделение, на мой взгляд, и будет продолжать уже на ином методологическом и тактическом уровне дестабилизировать национальную безопасность в Украине.

Почему я говорю о тому, что Росгвардия это гибридные силы специальных операций?

Ответ прост, я исхожу из синтеза определений гибридной войны и сил специальный операций.

В частности силы специальный операций – это самостоятельный центральный орган исполнительной власти самостоятельно разрабатывающий и реализующий, и несущий ответственность за реализацию государственной политики в сфере национальной безопасности. Основным назначением ССО является проведение специальных операций и информационных операций, в том числе в мирный период как внутри, так и за пределами государства.

Используя методологию междисциплинарного подхода приходим к выводу о том, что централизация сил специальных операций в сфере внутренней безопасности является очередным этапом развития концепции гибридной войны, которая будет применена против Украины.

Это исходит из разрабатываемой мною концепции стратегических коммуникаций и составляющих её элементов.

Уверен, что переформатирование сил специального назначения в сфере внутренней безопасности является началом нового этапа формирования гибридных сил специальных операций. Украина должна быть готова к тому, что именно эти силы в дальнейшем и будут применены против нее с целью дестабилизации национальной безопасности и конституционного строя нашей страны.

доктор юридических наук, глава Института будущего ГОСЛ

Прочел статью Андрея Пионтковского «Проект Кадыров»

http://onpress.info/za-etot-tekst-hotyat-posadit-piontkovskogo-rasprostranyajte-pust-vse-ego-prochitayut-69113

и она натолкнула меня на некоторые мысли, возможно аналогии для современного украинского паблисити и политикума.

1. «Депортация чеченцев в 1944 году для чеченского сознания значит приблизительно то же, что для еврейского – гитлеровский геноцид или для армянского – резня 1915 года. Это – страшная травма, воспоминание об этом и ужас перед возможностью повторения этого преследует каждого чеченца. И события войны оживили этот ужас…
И если бы даже представить себе, что мы каким-то чудом, собравшись с силами, смогли бы Чечню подчинить и ввести ее в Федерацию, это только уподобило бы Россию человеку, в теле которого находится бомба с часовым механизмом, которая через какое-то время обязательно взорвется».

Как аналогия для сегодняшней ситуации на Донбассе: нужно ли нам тратить ЕЩЕ тысячи жизней украинцев для того, чтобы реализовать операцию “по принуждению К УКРАИНСТВУ”.

Сколько еще надо потратить системных ресурсов, чтобы заставить людей быть украинцами???

Как показывает опыт отношений России и Чечни  быть любимым по принуждению невозможно.

Как бы мы не хотели, как бы не патриотично это не звучало, но если смоделировать ситуацию и заглянуть вперед: а ведь даже после ликвидации всех бандформирований, очищению нашей земли от русских наемников не уь важно в форме гос органов либо просто за деньги,  местное население навряд ли перестанет украинцев называть бандеровцами, навряд ли перестанет обвинять в смертях своих близких…

Навряд ли примет, полюбит… и уж тем более, станет считать себя украинцами…

Почитайте блоги простых людей, тех, которые там, на неконтролируемой и как любят писать “временно” оккупированной территории.

Они не восхваляют так называемую «ЛНР-ДНР_Крым-наш» – отнюдь. Но они в своем большинстве и едином порыве – НЕНАВИДЯТ Украину и нас – украинцев. Они ненавидят нас за то, что мы хотим сделать их собою. Мы не можем принять их такими, какими ОНИ есть. Потому что то, что они из себя представляют не является уживаемым в рамках государства под названием Украина.

И в этом порыве ИХ ненависти к украинцам, а синхронно (не путать со словом соответственно / адекватно) украинцев – к новой власти образуется взрывоопасный симбиоз – симбиоз ненависти.

Именно ненависть, умело направленная и смодерированная может стать катализатором опустошающей гражданской войны в середине Украины. Об этом надо помнить, учитывать уроки Республики Ичкерия. Этот народ не покорился, он временно воздерживается отплатить России за многовековые истребления, унижения и порабощения. Брошенные дети, сироты, овдовевшие жены навряд ли проникнутся идеей построения процветающей Украины. Причем такие примеры можно найти не только в Чечне, но и в Великой Британии, где выходцы их стран Африки мстят за своих бабушек и дедушек нынешнему поколению британцев, нападая на них с мачете.

Словами Пионтковского, мы, действительно, каким-то чудом можем ввести и Крым и Донбас и Луганск обратно в состав Украины, но сегодня, когда с каждым днем терпение нации уменьшается, понимание логики действий власти, а отсюда и поддержка – падают, мы просто обязаны разобраться в судьбе наших отношений с этими областями. Мы должны для себя понять, за что мы воюем на Донбассе:

- за территорию, восстановление территориальной целостности;

- за население;

- за восстановление исторической справедливости (тогда уж надо доставать старые карты и объявлять почти всем соседям войну);

- за погибших друзей…

Дав ответ на этот вопрос, мы осознаем: а нужно ли нам продолжать войну или нет, а если ДА, то какими способами и методами, и какой цели и результат мы хотим получить после победы.

В свое время Путин отдал власть в Чечне Кадырову… К чему это привело, вы можете почитать в статье А.Пионтковского, ссылку я дал сверху в статье.

Я же больше хотел провести аналогия с Украиной.

В свое время, Л.Кучма, осознавая труднорешимость задачи по полному контролю всех сфер экономики, в том числе и оргпреступности, государством отдал их на откуп местным “элитам”.

Сменивший его В.Ющенко не смог переломить эту ситуацию, результатом и следствием чего стал приход одного их представителей этих групп к власти.

К сожалению это не мудрено: начиная с Ющенко каждый Президент считал своим долгом растоптать правоохранительные органы, а оказавшись потом в трудной ситуации – опереться уже было не на кого.

Потому, чисто с прагматической точки зрения, не совсем понятно беснование общественности по поводу того, что сотрудники Беркута или милиционеры, сотрудники СБУ, Альфы, военные, таможенники и т.д. – прошу не забывать именно такой широкий список, а то все говорят только о предателях в среде милиции – переходили на сторону сепаратистов…

Они прекрасно понимали : что их ждет. Они видели, что в Киеве, вместо того, чтобы пытать тех, кто погнался за Януковичем, люди стали вымещать свою злобу на милицию. Сотрудникам Беркута хотели отрубать руки прямо на сцене, благо депутаты и здравомыслящие майдановцы этого не допустили. Против милиции начались гонения, сопряженные с показательными выступлениями свободовцев по поводу украинского языка, и иных повокаций – все это создало ту обстановку, в которую не хотели погружаться силовиики других областей. Причем сравнивать Крым и Донецк с Луганском некорректно. Если Крым был безоговорочно хрестоматийно проигран вследствие проведенной многолетней информационной компании, то Донецк и Луганск имели шансы…

В канун Майдана, а сегодня день Героев Небесной Сотни, давайте вспомним немножечко события того времени:

было захвачено 3 обдгорадминистраиции: Харьков, Луганск и Донецк.

В Харьков поехал – А.Аваков, в Донецк и Луганск поехал В.Ярема и В.Наливайченко.

Итог: Харьков в составе Украины, те два города потеряны. Кто из двух господ ответит за это?

Я нисколько не защищаю Авакова, но хотел бы напомнить, что он за свои средства организовал группу, за свои средства выбил сепаров из здания и навел порядок. Потому будем откровенны: если бы в тот момент на Майдане с милицией поступили по закону позитивного права, а не по закону охлократии, то результаты могли бы быть существенно другие…

Но история не имеет сослагательного наклонения.

Читайте историю, вникайте, понимайте..

Нельзя огульно заниматься наклеиванием ярлыков. Я уже писал неоднократно о том, что существенные ошибки в информационной политики всего руководства на тот момент, неправильная политика по отношению к силовикам привели к уничтожению силовых структур в тот момент, когда агрессия России уже была фактом. Это выглядело примерно так, когда перед финишной чертой бегун вдруг захотел бы остановиться и поменять кроссовки либо попить водички….

Потому опыт Чечни в этом вопросе поучителен.

Отдельная тема – делегитимации московской власти в Чечне.

Фактически вся власть была передана Кадырову.

Аналогия для Украины:  навязываемый многими иностранным акторами проект федерализации Украины, который в стратегической перспективе несовместим с единым государством. Почему сегодня все говорит об АТО, но молчат о том, что больше 70 % жителей Закарпатья имеют венгерский паспорт, что жители Закарпатья без виз могут ходить Венгрию. Бесплатно учиться  в вузах Австрии… Почему мы опять смотрим только туда, куда нам показывают пальцем, а не анализируем ситуацию системно и комплексно?????

Ко мне на эфир в свое время приехали сотрудники Львовского подразделения милиции особого назначения, которые рассказали, что их 306 человек, которые перекрывали несколько областей просто-напросто хотят уволить, таким образом оставив без защиты почти всю западную Украину. Благодаря усилиям многих людей, это антигосударственное решение удалось отменить.

Все эти факторы, совмещенные с ликвидацией спецподразделений МВД, уничтожением профессионального ядра МВД, нивелированием роли ветеранов и наставников, отбеливанием  новых полицейских, отсутствием реальных реформы судебной системы, прокуратуры, СБУ, невысокой эффективности НАБУ И ГБР  создают питательную почву для инспирирования внутреннего конфликта в Украине, чем незамедлительно воспользуется наш противник. А ведь мы продолжаем жить по УПК Портнова…

Отдельно нужно учитывать опыт несовпадения интересов силовых структур, жаждущих смещения Кадырова с официальной позицией президента России.

Аналогия: показательные судилища сначала над:

1) беркутовцами (факт: за два года не вступил в силу НИ ОДИН обвинительный приговор, стало быть вина никого из них в судебном порядке НЕ ДОКАЗАНА, а действия многих гос. органов и служащих в том числе нардепов, которые обязаны были контролировать ход следствия являются безрезультатными),

2) потом над добробатами, которые не для медалей ради, а только ради государства и во имя безопасности граждан ВСЕЙ страны защищали Родину.

Таким образом, образовалась гремучая смесь силовиков, которые недовольны политикой нынешней власти и у которых отсутствуют барьеры на применение летальной силы:

1) сотрудники правоохранительных органов – как обманутые и брошенные на произвол толпы, до сих пор жаждущей мести, и

2) добробаты – которых то обвиняют в каких-то преступлениях, то вообще в том, что из-за них произошла трагедия в Илловайске и Дебальцево и т.д., то в том, что они не принимали участие в АТО. Яркий пример ситуация с батальоном Торнадо.

 https://www.youtube.com/watch?v=-X38lw2F5JI

Отдельный блок вопросов, которые у меня возникли после прочтения данной статьи, лежат в ментальной сфере.

Убийство чеченцем Политковской, писавшей о преступлениях российской власти в Чечне ?! То есть человек, по сути был в оппозиции к собственному народу, защищаk чеченцев, и в итоге, сама погибает от рук чеченцев.

Убийство чеченцем Немоцва, который собрал в свое время более миллиона !!!! подписей, чтобы война в Чечне была остановлена ?! YНа первый взгляд возникает вопрос: где логика?

И чтобы понять или хотя би приблизиться к пониманию ментальности непокоренного народа А.Пионтковский приводит слова Хаджи-Мурата: “«Старики хозяева собрались на площади и, сидя на корточках, обсуждали свое положение. О ненависти к русским никто и не говорил. Чувство, которое испытывали все чеченцы от мала до велика, было сильнее ненависти. Это была не ненависть, а непризнание этих русских собак людьми и такое отвращение, гадливость и недоумение перед нелепой жестокостью этих существ, что желание истребления их, как желание истребления крыс, ядовитых пауков и волков, было таким же естественным чувством, как чувство самосохранения».”

С одной стороны дается яркое описание того, что собственно представляет собой Русский мир. О нем знает все как покоренные народы, так и те, что прошли через геноцид. Об этом как никто знает Украина. Потому это знание должно зиждется в нашем сознание каждый раз, когда мы пытаемся произносить хоть какие-то слова о дружбе и прощении.

Таким образом, нужно знать ментальность народа, нужно понимать, что они никогда не будут к русским и другим относиться, исходя из того как мы относимся к ним СЕЙЧАС. Они движимы многовековой обидой, ненавистью, жаждой мщения… Потому сегодняшним политикам, общественным деятелям, активно заигрывающими с различным этническими и религиозными группами нужно осознавать глубину и тяжесть последствий, именно стратегических последствий, потому как многие, в угоду сиюминутной выгоде, хотят использовать всех и вся. Лишь бы насолить “москалям”… Это неверно. Во главе угла – национальные интересы.

Если нам выгодно дружить с кем-то ради нашей выгоды, значит мы будем это делать ровно до тех пор, ПОКА это будет выгодно нации и государству.

Ведь зачастую последствия могут быть более губительными, чем оперативные выгоды. Вполне понятно для любого человека аргументы, почему и зачем происходят ситуативные союзы с теми или иными мусульманскими народами… а также их последствия. В статье это тоже красноречиво написано…

Отдельная тема – анализ действий так называемого лидера несистемной оппозиции Навального, который реализует четкий информационный сценарий по накаливанию обстановки, повышению терророгенности русской социальной системы и общего коэффициента конфликтогенности – а в общем дестабилизации России… Я хочу сразу оговориться, что в данной статье делаю лишь научный анализ, не опираясь ни на какие политические платформы.

С целью демонстрации моего тезиса о проведении Навальным подрывной деятельности в информационном пространстве России прилагаю пошаговый методологический инструментарий, который используется им и его командой с целью достижения целей по дестабилизации России:

Этапы нарушения информационного дисбаланса и манипулирования общественным мнением Навальным:

1. Сначала Навальный, претендуя на роль русской Ванги, прогнозирует: «Ну, наконец, и повторю то, что говорил много раз: стратегическая задача Кадырова — отделиться от России и создать своё авторитарное государство под прикрытием исламских лозунгов. Просто он дожидается момента, когда совсем денег в бюджете не будет». Таким образом он закладывает фундамент для того, чтобы Кадырова считали предателем, а чеченцев теми, кто воспользуется в любой удобный момент слабостью России. Данная статья носит нейтральный окрас,  в ней идет упование и взывание к разумной составляющей. То есть работа с рациональным. 

1. Для усиления вводимого месседжа, формируется новый, более  экспрессивный нарратив. Причем он уже прослеживается и четко индицируется прямо в названии статьи: Навальный пишет о том, как чеченцы воевали за Гитлера…

Не трудно представить, какое общественное мнение сразу же в России формируется, только после прочтения одного лишь названия. На фоне реинкарнации идей Сталина, гиперболизации роли русских во второй мировой войне (для России – Великой отечественной войне), героизация Путина по спасению русских в Украине, славянских святынь в Сирии –  это название уже сигнал в простейшей архисеме : друг – враг.

на данном этапе происходит уже не столько упование на разум, сколько на эмоции. В соединении с предыдущим постом, эмоцио + рацио = формируется результат: сманипулированный образ врага….

Картинка на таком подобие рисовалась и против украинцев, которых в каких только диких ролях не изображали.

Только вот незадача: Чечня не Украина, с ней договориться невозможно.

Можно лишь, платя контрибуцию, отсрочить третий и последний чеченский конфликт…

Да и с Украиной договориться не вышло.. Может хотели, может купили… Но никто не ожидал активизации феномена волонтерства. Именно благодаря ему мы по сути и имеем мощную негосударственную систему обороны. Если бы к этому прибавился профессионализм и патриотизм высшего руководства страны и ВСУ, результаты могли бы быть абсолютно иным.

Потому нам тоже надо делать выводы из тех заявлений, которые отпускают наши доморощенные оппозиционеры, в том числе и вновь прибывшие.

Нужно помнить опыт Сталина, который тоже хотел использовать оппозицию в Финляндии и расколоть ее внутри, с целью последующей аннексии территории. Но там оппозиционеры в свое время быстро раскусили планы Сталина, а главное понимали, чем именно для них и их страны все это закончится.

Заканчивая свою статью отмечу:

можно быть в оппозиции к отдельным идеям или методам правящей партии, но нельзя быть в оппозиции к собственной нации, к собственном государству!

Потому риторический вопрос: Quo vadis Ucraina?

Вступление:

В Украине продолжается война, идет информационная война. Потому важным сегодня является установить основные тенденции в сфере информационной безопасности в Украине. В студии гости = эксперты:

1. Галушко Сергей –

заместитель начальника управления МО Украины

Чеповой Владимир –

шеф-редактор газеты «Бизнес»

Ведущий -

Владимир Липкан

доктор юридических наук

Обсуждаемые вопросы:

1. Что поменялось в структуре информационной компании РФ против Украины.
2. Почему смещен акцент РФ на международное сообщество
3. Что делает противник на территории так называемых ЛНР и ДНР в информационном плане
4. Что делают внутренние силы во внутреннем информационном пространстве, и как это вследствие помогает РФ решать свои боевые и информационные задачи на территории противника (Украины)
5. Как понимать в данном контексте поток мнений так называемых экспертов после озвучивания планов Ю.Стеця подать в отставку
6. Ю.Стецю ставят в упрек  тему возобновления вещания ТВ Радио на Донбассе
7. В СМИ часто звучат нарекания по работе СМИ в АТО, в чем их суть?
8. В таких условиях нужен ли МИП вообще?
9. Какие перспективные формы и способы действий в информационном пространстве
10. Технологии должны быть подкреплены ресурсами, как в бюджете обстоят дела с данным вопросом?

Політило Валерій Ярославович

здобувач Запорізького національного

університету

Анотації.

У роботі досліджені особливості реалізації права на доступ до податкової інформації в контексті гібридної війни. Обґрунтовано необхідність законодавчого врегулювання питань реалізації права на доступ до податкової інформації у зоні проведення антитерористичної операції. Доведено, що таке регулювання має бути реалізовано з урахуванням розподілу податкової інформації на відкриту податкову інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Визначено, що основними напрямами розвитку положень даного дослідження є аналіз проблематики реалізації права на доступ до інформації з обмеженим доступом у зоні проведення антитерористичної операції.

Ключові слова: податкова інформація, гібридна війна, антитерористична операція, інформаційно-психологічні операції.

В работе исследованы особенности реализации права на доступ к налоговой информации в контексте гибридной войны. Обоснована необходимость законодательного урегулирования вопросов реализации права на доступ к налоговой информации в зоне проведения антитеррористической операции. Доказано, что такое регулирование должно быть реализовано с учетом распределения налоговой информации на открытую налоговую информацию и информацию с ограниченным доступом. Определено, что основными направлениями развития положений данного исследования является анализ проблематики реализации права на доступ к информации с ограниченным доступом в зоне проведения антитеррористической операции.

Ключевые слова: налоговая информация, гибридная война, антитеррористическая операция, информационно-психологические операции.

We studied the characteristics of the right of access to tax information in the context of a hybrid war. The necessity of legislative regulation of the issues of the right of access to tax information in the zone of the antiterrorist operation. It is proved that such regulation must be implemented taking into account the distribution of tax information for tax open information and information with restricted access. It was determined that the main directions of development of the provisions of this study is to analyze the problems of the right of access to information restricted to the zone of the antiterrorist operation.

Keywords: tax information, hybrid war, anti-terrorist operation, information and psychological operations.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями.

Глобалізація сучасних комунікацій, нові виклики державній безпеці зумовили виникнення нового формату війни, що ґрунтується на інформаційні складовій. Для його визначення в науковому та публіцистичному дискурсах застосовуються такі поняття, як неоголошена, інформаційно-психологічна, нестандартна, мережецентрична, або ж гібридна війна.

Суть гібридної війни полягає у тому, щоб одна домінантна група управління (альфа група, незалежно від того держава це, чи могутня транснаціональна корпорація, синдикат) підкорила і створила необхідні та достатні умови для підкорення іншої соціальної групи (соціальної системи, громадянського суспільства, держави тощо), при цьому не встановлюючи повного та тотального контролю над суверенітетом та територією, іншими важливими, але не життєво необхідними атрибутами, що супроводжується також капітуляцією збройних сил.

Іншими словами, гібридна війна — це цілеспрямований процес встановлення зовнішнього управління альфа суб’єктом над об’єктом управління, встановлення тотального контролю над сферою державного управління, в якому вирішальну роль відіграють інформаційні засоби [1, С.14].

Розвиток інформаційних технологій, інформаційна глобалізація, поєднана із механізмами розвитку інформаційного суспільства, утворюють нові феномени. За цих обставин будь-яке джерело інформації може бути використане з метою отримання переваги у гібридній війні. Адже навіть часткове розголошення інформації, що має стратегічне значення для держави чи окремих громадян, або використання такої інформації може завдати шкоди здоров’ю, честі, гідності та правам і свободам громадян.

Основою для виграшу у гібридній війні є ефективне державне управління, причому в усіх складових національної безпеки, а не лише військовій. І відповідний інформаційний супровід є обов’язковою запорукою успіху в гібридній війні.

Особливої актуальності дане питання набуває для податкової інформації – відомостей і даних, що створені чи отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності та необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, установленому Податковим кодексом України.

Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків, уноситься до інформаційних баз даних, а отже – отримання несанкціонованого доступу до таких баз даних дає можливість отримати інформацію про фінансовий стан кожного громадянина. Зокрема, у базах даних Державної фіскальної служби міститься інформація про: прізвище, ім’я, по батькові платника податків;        дату народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання; для іноземців: громадянство та номер, що використовується під час оподаткування в країні громадянства; джерела отримання доходів; об’єктів оподаткування; суми нарахованих та/або отриманих доходів; суми нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий; інформація про фізичних осіб, які померли.

Не викликає сумніву той факт, що в умовах гібридної війни питання доступу до податкової інформації набувають особливої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій у яких започатковане розв’язання проблеми та виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячена стаття.

Серед вітчизняних та зарубіжних дослідників, які аналізували окремі нормативно-правові аспекти податкової інформації слід відмітити: І. Бабіна, С. Дуканова, І. Кучерова, М. Костенко, К. Проскуру, О. Тімарцева, К. Юсупова тощо.

Проблематикою інформаційно-психологічних впливів та їх практичного використання займались провідні вітчизняні вчені та науковці: В. Говоруха, В. Домарєв, О. Литвиненко, В. Остроухов, В. Петрик, Г. Перепелиця, Г. Почепцов, О. Старіш, В. Толубко та інші.

Питання гібридної війни розглядали: С. Галушко, В. Горбулін, Л. Компанцева, В. Ліпкан, І. Рижов, В. Цибулькін.

Разом з тим, в існуючих наукових працях проблематика права на доступ до податкової інформації у контексті гібридної війни досліджена не була. Відтак – існує необхідність комплексного дослідження окресленого питання.

Постановка завдань.

Основними завданнями, розв’язанню яких присвячена дана стаття, є наступні.

1. Дослідити особливості реалізації права на доступ до податкової інформації у контексті гібридної війни.
2. Визначити перспективні напрями подальших розвідок з досліджуваних питань.

Виклад основного матеріалу.

Особливість гібридної війни полягає у тому, що вона суттєво різниться від звичайної війни, де застосування збройних сил виступає обов’язковим та вирішальним компонентом, а також від інформаційних операцій (інформаційних кампаній, інформаційної боротьби тощо).

Гібридні війни є іманентним компонентом сучасної політики сильних держав, а відтак існує необхідність не лише вивчення досвіду проведення даних війн проти України, а й напрацювання власної наступальної концепції репутаційного розвитку, в рамках якої окрему увагу необхідно приділяти не лише протидії гібридним війнам, а й формуванню засад управління державою в умовах гібридного миру, а також проведенню даного виду війн проти тих суб’єктів управління або міжнародних акторів, які активно загрожують або становлять потенційну загрозу національним інтересам України.

Гібридна війна довела неспроможність міжнародних безпекових інституцій ефективно протидіяти ній. Маніпулювання із юридичною термінологією при посиланні на Будапештський меморандум, фактично нівелювало роль ГА ООН, демонстрація неефективності застування права вето при голосуванні в ГА ООН, бездіяльність, а інколи зрада чиновників ОБСЄ, в місію яких включені громадяни Росії, доводить необхідність системного вивчення даного феномену, особливо в напряму зміни підходів до діяльності міжнародних безпекових інституцій.

Глобалізація виступає одним із чинників, який чинить вплив на національну ідентичність, тому її вивчення та ефекти від неї мають бути прогнозовані і мати адекватні алгоритми відповіді.

Основні постулати гібридного миру, які виділяються сучасними дослідниками [1, С.16]:

-     демонстрація єдності в досягненні поставлених цілей;

-     демонстрація переконаності і дієве доведення незворотності європейського вибору;

-     Україна — незалежна та самостійна суверенна держава;

-     Українська нація — автохтонна, історична, політична, інформаційна та безпекова європейська нація, яка самостійно, свідомо та цілеспрямовано, навіть під загрозою війни та знищення державності через власне усвідомлене рішення, здійснила європейський вибір, визнала європейські цінності складовою аксіологічного виміру української національної ідентичності, усвідомила себе частиною європейської спільноти та європейського майбуття;

-     Україна має власне місце не лише в історії, а й в майбутньому, як самостійна незалежна та ефективна держава;

-     Україна має перетворитися із об’єкта геополітики в суб’єкт.

Інформаційна війна проти України спрямована не лише на розхитування ситуації всередині держави, а і на створення негативного іміджу України в світі. Стартував цей процес ще 2005 року під час першої газової війни. Тоді Україну успішно представили в якості нечесного, а щонайменше сумнівного транзитера газу, незважаючи на те, що протягом десятиліть Україна ніколи не допускала зриву поставок природного газу до Європи через свою територію. Показово, що одночасно з цими звинуваченнями Росія наголошувала на необхідності будівництва газопроводів, альтернативних українській системі (Північноєвропейський газопровід у Балтійському морі, друга нитка «Блакитного потоку» в Чорному морі та розширення газотранспортної системи в Білорусі, що тепер належить Газпрому). До того ж звинувачення у крадіжках газу не підкріплювалися конкретними фактами.

З того часу позиція Росії мало змінилась. Так само мало зробила Україна для зміни власного позиціонування у світовій розстановці сил. Хоча питання про необхідність активізації зусиль для створення позитивного іміджу України піднімалось неодноразово [2, С.5].

Відповіддю на такі маніпуляції та й загалом на «інформаційні бойові дії» є формулювання власної інформаційної стратегії з урахуванням міжнародного порядку денного. Ця інформаційна стратегія матиме на меті позиціонування України як активного і самостійного учасника системи європейської безпеки.

Гібридна війна не є винаходом сьогодення. Адже комбінації інформаційно-психологічного, економічного та військового протиборства використовувались і раніше. Але гібридність сучасного конфлікту в тому, що питома вага факторів принципово інша. Набагато потужнішою також є використання засобів та особливостей інформаційного суспільства. Відтак, нагальною очевидною потребою є формулювання асиметричної, так само гібридної відповіді на гібридну загрозу, ключовим аспектом якої є інформаційна війна.

Комунікативні технології формування міжнародного іміджу держави базуються на діяльності із захисту та просування інтересів держави на міжнародній арені, а також на інформуванні світової громадськості про геополітичні, економічні, географічні тощо особливості держави, стан її розвитку та досягнення. Об’єктами впливу зовнішньополітичних комунікативних технологій є світові держави, міжнародні та регіональні організації, транснаціональні корпорації, лідери країн та особи, які приймають політичні рішення, політична та бізнес-еліти країн світу, а також світова громадськість.

Одним із методів гібридної війни є активне проведення інформаційно-психологічних операцій [3, С.25]. Придатність інформаційно-психологічних війн для геополітичної експансії пояснюється тим, що їх використання як інструменту зовнішньої політики не призводить до виникнення прямої воєнної конфронтації з державами, що стали жертвами такої агресії, і в цілому мирні відносини з ними зберігаються, незважаючи на завдану значну шкоду, яку можна порівняти з втратами через ведення бойових дій на території цих держав. Тому переваги інформаційно-психологічної агресії в інформаційному суспільстві, порівняно з агресією військовою, економічною чи політичною, роблять операції інформаційного впливу основною формою експансії, використовуваної політичним керівництвом держави для поширення свого впливу на інших суб’єктів геополітичної конкуренції з метою захисту національних інтересів і забезпечення державної безпеки [4, С.293].

У сучасних умовах Україна постає типовим об’єктом зовнішніх руйнівних інформаційних впливів. І зважаючи на постійні інформаційно-психологічні атаки, з боку відповідних державних органів України повинна бути активна інформаційна протидія, яка має забезпечити реальну інформаційну безпеку держави.

Перші кроки у даному напрямі були зроблені шляхом внесення на розгляд Верховної Ради України Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції [5].

Розробка проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції» [5] викликана непоодинокими випадками розповсюдження в засобах масової інформації та соціальних медіа відомостей про розташування, розгортання та переміщення підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань, стан їх бойової та мобілізаційної готовності, технічний стан озброєння та військової техніки, рівень оснащення, забезпечення та морально-психологічний стан військовослужбовців, стан оперативного обладнання територій, стан виконання робіт підприємствами оборонно-промислового комплексу та іншої інформації, яка ставить під загрозу успішне проведення антитерористичної операції.

Також відповідно до Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015 [6], пріоритетами забезпечення інформаційної безпеки є:

-     забезпечення наступальності заходів політики інформаційної безпеки на основі асиметричних дій проти всіх форм і проявів інформаційної агресії;

-     створення інтегрованої системи оцінки інформаційних загроз та оперативного реагування на них;

-     протидія інформаційним операціям проти України, маніпуляціям суспільною свідомістю і поширенню спотвореної інформації, захист національних цінностей та зміцнення єдності українського суспільства;

-     розробка і реалізація скоординованої інформаційної політики органів державної влади;

-     виявлення суб’єктів українського інформаційного простору, що створені та/або використовуються Росією для ведення інформаційної війни проти України, та унеможливлення їхньої підривної діяльності;

-     створення і розвиток інститутів, що відповідають за інформаційно-психологічну безпеку, з урахуванням практики держав – членів НАТО;

-     удосконалення професійної підготовки у сфері інформаційної безпеки, упровадження загальнонаціональних освітніх програм з медіакультури із залученням громадянського суспільства та бізнесу.

У зв’язку з цим, на думку авторів законопроекту [5] існує потреба у встановлені заборони на незаконне поширення або сприяння поширенню інформації про проведення антитерористичної операції без дозволу оперативного штабу.

У контексті доступу до податкової інформації, маємо зауважити, що наразі питання реалізації зазначеного права у зоні проведення антитерористичної операції залишаються поза увагою державних органів та дослідників наукової проблематики інформаційного права.

Так, з метою забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції та осіб, які проживають в зоні проведення тимчасової антитерористичної операції або  переселилися з неї під час її проведення, у вересні 2014 року був прийнятий Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» [7].

Згідно із вказаним законом, період проведення антитерористичної операції – це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територією проведення антитерористичної операції визнана територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» [7] встановлено мораторій на:

-     нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов’язаннями (стаття 2 Закону України [7]);

-     проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності (стаття 3 Закону України [7]);

-     нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги (стаття 8 Закону України [7]).

Встановлено, що для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, реєстрація фізичної особи – підприємця здійснюється державними реєстраторами за адресою тимчасового проживання без вимоги державних реєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві наявності реєстрації про місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій.

Також визначено, що проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб – підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.

Проведення реєстраційних дій, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, на період її проведення забороняється.

Ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Під час проведення антитерористичної операції суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Також скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Протягом терміну дії Закону [7] щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам – підприємцям) або юридичним особам – суб’єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».

Також Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» [7] визначені особливості забезпечення реалізації права на спадкування та підтвердження обставин непереборної сили.

Поряд із цим, у вказаному нормативному акті відсутні згадки про особливості доступу до податкової інформації у зоні проведення антитерористичної операції, хоча за змістом, відповідні положення мали б міститися саме у даному Законі України. Також вказані питання не врегульовані на цей час іншими законодавчими документами.

У той же час, ми вважаємо, що існує необхідність законодавчого врегулювання питань реалізації права на доступ до податкової інформації у зоні проведення антитерористичної операції.

При цьому слід враховувати, що податкова інформація за режимом доступу може бути класифікована на:

1) відкриту інформацію;

2) інформацію з обмеженим доступом, що охоплює:

-       таємну податкову інформацію (податкову таємницю);

-       службову податкову інформацію [8, С.144].

Отже, існує необхідність врегулювання питань доступу як до відкритої податкової інформації так і до інформації з обмеженим доступом, оскільки заходи по додатковому захисту інформації з обмеженим доступом мають розроблятися з урахуванням ступеню обмеження доступу.

Вказані питання можуть бути врегульовані як шляхом видання окремого нормативного акту, так і шляхом внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» [7].

Висновки та перспективи подальших розвідок.

Наукове дослідження питань доступу до податкової інформації в контексті гібридної війни уможливило дійти висновку про необхідність законодавчого врегулювання питань реалізації права на доступ до податкової інформації у зоні проведення антитерористичної операції. Зокрема, існує необхідність врегулювання питань доступу до відкритої податкової інформації та інформації з обмеженим доступом.

З урахуванням отриманих результатів, основними напрямами розвитку положень даного дослідження ми вважаємо дослідження проблематики реалізації права на доступ до податкової інформації з обмеженим доступом у зоні проведення антитерористичної операції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ліпкан В. А. Сутність гібридної війни проти України / В. А. Ліпкан // Імперативи розвитку цивілізації : Матеріали міжвідомчої науково-практичної конференції «Інформаційна безпека у воєнній сфері. Сучасний стан та перспективи розвитку» (Київ, 31 березня 2015 року) . — К.: ФОП О. С. Ліпкан. — С. 13—16.
2. Рубан Ю. Україна як суб’єкт і об’єкт сучасних міжнародних інформаційних воєн / Ю. Рубан // Стратегічні пріоритети. — К. : Національний інститут стратегічних досліджень, 2009. — № 2(11). — С. 5—9.
3. Малик Я. Забезпечення інформаційної безпеки України у контексті світового досвіду / Я. Малик, О. Береза // Ефективність державного управління. — 2012. — № 32. — С. 20—27.
4. Манойло А. В. Государственная информационная политика в особенных условиях [Текст] / А. В. Манойло. — М. : ФИФИ, 2003. — 388 с.
5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення інформаційного  режиму проведення антитерористичної операції [Електронний ресурс] : проект Закону України від 09.06.2015 №2050а. — Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
6. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України» : Указ Президента України від 26 травня 2015 р. № 287/2015 // Офіційний вісник України. — 2015. — № 43. — С. 14.
7. Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції : Закон України від 2 вересня 2014 р. № 1669-VII // Відомості Верховної Ради. — 2014. — № 44. — С. 2040.
8. Ліпкан В. А. Правовий режим податкової інформації в Україні : [Монографія] / В. А. Ліпкан, О. В. Шепета, О. А. Мандзюк. — К. : ФОП О.С. Ліпкан, 2015. — 440 с.

ЦИВИЛИЗАЦИОННЫЙ ВЫБОР УКРАИНЫ

Гость в студии:

Батяшов Сергей– командир взвода роты Торнадо.

Помазан Юрий – инспектор, командир группы.

Ведущий в студии:

Владимир Липкан,

доктор юридических наук

Фразы и реплики для комментария гостями

1.        Андрей Билецкий: Договоренности о «режиме тишины» с ДНР и ЛНР — предательство Петром Порошенко тысяч павших украинских солдат за год войны. Об этом в эфире «Громадське ТВ» заявил нардеп и основатель полка «Азов» Андрей Билецкий. «Если мы хотели тишину в самом начале, то, может быть, не стоило убивать как минимум 5 тысяч украинских военных, моих товарищей и друзей. Может быть, нужно было сразу отрезать этот кусок территории, сразу его сдать, и на этом все закончить? Зачем был нужен год войны, для того чтобы остановиться на таком статусе-кво», — заявил Билецкий.
2.       Как Вы объясните существование сайта трибунал, укроп, на которых содержатся данные о наших бойцах с полной информацией касательно места проживания и номера телефона. Как это влияет на выполнение Вами заданий. Кто сливает информацию террористам?

Смотри: http://tribunal-today.ru/vazhnaya-informatsiya/spisok-boevikov-karatelnogo-batalona-tornado-adresa-i-telefony/?sphrase_id=312711

1.        Откуда такая рьяность в Вашей ликвидации со стороны прокурора Матиоса?
2.        В чем концептуальное и мировоззренческое отличие концепции мессианства и богоизбранности с концепцией свободы и любви.
3.        Почему на эмблеме вашего подразделения изображено Инь и Янь.

  Истоки формирования мировоззрения добровольчества

1. В чем смысл добровольческого движения. Феномен добровольчества в Украине.
2. Каковы исторические и цивилизационные корни добровольческого движения в Украине?
3. Как на Ваш взгляд Золотая Орда повлияла на становление мировоззрения славян.
4. В чем историческое значение Валуевского циркуляра 30 июля 1863 года и Эмского указа от 18 мая 1876 года, изданного Александром II, в соответствии с которым издание книг на украинском языке полностью запрещалось, такие именитые профессора, как: Михаил Драгоманов, Федор Вовк, М. Зибер были отстранены от преподавания в Киевском университете?
5. В чем состоит историческая роль Статей Войска Запорожского и 3 жалованных грамот царя Алексея Михайловича, который в народе более известен как Московский договор 1654 года. Какую геостратегическую роль сыграли данные документы и почему из 4 возможных вариантов: 1) польского царя; 2)  крымского хана; 3) турецкого султана; 4) московского  царя был выбран именно последний?
6. 6.       Европейская часть РФ привыкла к комфортной и благополучной жизни и не будет мириться с его существенным ухудшением, будет искать основную причину собственных проблем». Что нужно для того, чтобы именно эта часть стала локомотивом осмысления бесперспективности реализации концепции Филофея Москва – Третий Рим.
7. На с Россией объединяет: 1) славянское этническое происхождение; 2) единая православная вера, традиционная дружба с казаками. Почему же при такой, на первый взгляд, близости исторических судеб украинцы так поддерживают добровольческие подразделения, в то же время в Росси они трактуются как экстремистские силы, подрывающие основы конституционного строя
8. Не считаете ли Вы, что со временем добровольческие отряды станут расходным материалом революции?
9. Какое влияние не геополитическую конфигурацию Европы оказывают замороженные конфликты в Грузии (Южная Осетия и Абхазия), Республике Молдова (Приднестровье) и Азербайджане (Нагорный Карабах и прилегающие к нему территории). Не является ли то глобальным сценарием вовлечения России в конфликты, которые способны со временtм поглотить саму Россию.
10. Не напоминает ли Вам вся эта суета с языком и сепаратизмом уже давно испробованный Россией проект, когда была задушена первая российская революция в 1907-1910 гг. Те, кто говорил на украинском языке обвинялись в мазепинстве и сепаратизме. Также как и сейчас: Россия нарисовала Украину в образе неонацизма, потом активно начала бороться с его происками (веским подтверждением коих стали всевозможные конференции, которые при режиме Януковича проходили с завидной динамичностью) и всячески героически пытается спасти русскоговорящих граждан от вируса неонацизма. А потом, после победы, они планируют и дальше жить и думать, что они останутся братьями.

ТЕНЕДЕНЦИИ И ДТЕРЕМИНАНТЫ ГЕОПОЛИТИКИ КОНФЛИКТА

1. В последнее время, с появлением многочисленных программ построения анаморфированных изображений, возникло особое направление — геополитическое картирование, цель которого — найти адекватные пути отражения на карте мирового геопространства. Другой прием в геополитическом картировании, позволяющий получать интересные модели политического геопространства, — изменение центров проекции, “игра проекциями”. Не стали ли мы поневоле участниками некоей игры, где наша нация – разменная монета, а территория плацдарм для пополнения природными ресурсами запасов субъектов управления или дирижирования этими проекциями.
2. В контексте метамоделирования геополитических процессов, как вы охарактеризуете среду безопасности вокруг России: Китай – аренда земли, Финляндия – увеличение армии, участившиеся учения, Японию, проводящая учения в море?
3. В соответствии с современной трактовкой геостратегии, и в частности одно из ее теорий – теории домино http://society.polbu.ru/tihonravov_geopolitics/ch07_ii.html,

Революция достоинства – экспорт революции их других стран, ибо революция нуждается в подталкивании. В соответствии с данным тезисом, как Вы охарактеризуете в исторической ретроспективе причины революции достоинства.

1. Кто выступает субъектом геополитического модерирования конфликтов и формирует контуры новых как территориальных так и ментальных пространств?
2. В чем сущность симулякра возрождения величия России? Величие в количестве ядерного оружия или в силе экономике, защите прав человека, уровне жизни, продолжительности жизни, уровне счастья наконец?

Информационная политика

1.       Считаете ли вы что в Украине эффективно работает механизм контрпропаганды на информационные атаки России
   1.      В чем вы видите прорехи информационной политики.
   2.      В чем состоит на Ваш взгляд основное назначение Министерства информационной политики?
   3.      Какова роль идеологии в построении современного государства в условиях агрессивной и вульгарной глобализации?
   4. http://vk.com/video-70774335_171400347?list=821673d7cb74bbea63 Видео Интервью с Русланом Онищенко касательно якобы имевших место фактов мародерства, а также коррупции руководства Луганской области.

Афоризмы

1.      Безопасность лишь иллюзия, когда зло на охоте – Терри Гудкайнд
2.             Ты же большой мальчик, должен понимать, что четко работающий транспорт, порядок и безопасность на улицах, вежливые люди и хорошая медицина – это все достижения диктатуры – Сергей Лукьяненко, Последний дозор
3.        Если все, чего хотят американцы, это безопасность, они могут поселиться в тюрьме – Дуэйт Эйзенхауер

КОМПЛЕКСНАЯ РЕФОРМА ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА О ДОБРОВОЛЬЧЕСКИХ БАТАЛЬОНАХ  

1. С чем вы связываете феномен ИГИЛ о которой несколько лет назад еще никто и не слышал? Есть ли в Украине благодатная почва для религиозной радикализации?
2. В чем суть феномена иностранных боевиков-террористов, ведь по некоторым данным в украинско-российском конфликте принимают участие и иностранцы??
3. В чем состоит суть комплексных стратегий по противодействию сепаратизму и ирредентизму?
4. Может ли мирный план иметь право на успех? Есть ли внутренняя акцепция среди добровольцев решения о попытке мирного урегулировании  этого конфликта. Ведь вполне очевидно, что русские без боя уже не вернут Крым, и восточные области. Более того, один разные российские политики назвали идею Президента П.Порошенка о крымско-татарской национальной автономии Крыма:

• словоблудием и провокацией http://cont.ws/post/106789 – Ремзи Ильясов
• Игры Порошенко с новым статусом для Крыма «в составе Украины» выглядят как фантомные боли по безвозвратно утраченному. Поезд истории уехал, — написал Алексей Пушков в своем Twitter.

http://ua-01.com/news/poltika/32615-poezd-uehal-v-gosdume-prokommentirovali-slova-poroshenko-o-novom-statuse-kryma.html

1. Как Вы относитесь к идее абсолютной изоляции востока Украины, с целью недопущения распространения вируса сепаратизма на другие части страны?
2. Крым: при перекрытии канала, что будут делать жители северной его части, не станет ли решение об аннексии украинского Крыма причиной экологической катастрофы в этом регионе?

Выводы:

1. Украина является системообразующим началом цивилизационных трансформаций на планете. Феномен добровольчества – один из многих феноменов, побуждающих гордиться украинской политической и исторической нацией.
2. Использование новых геополитических стратегий, в частности геополитического картирования, приводит к повышению уровня конфликтогенности социума, закладывает основания для изменения геополитической конфигурации и нарушения балансу безопасности.
3. Новыми тенденциями в сфере безопасности являются гибридные войны, в том числе и симулякры, с помощью которых происходит подмена недостоверной репрезентации реальности, которая, в свою очередь, включает симуляцию, репрезентацию и фикцию, тем самым спасая саму себя.
4. Настало время реформировать национальное законодательство в сфере национальной безопасности, разработав соответствующие нормативные акты, регулирующие общественные отношения в сфере деятельности добровольческих организаций, их роли в обеспечении национальной безопасности.
5. Основными прорехами в информационной политике государства является отсутствие четкой информационной стратегии реализации национальных интересов, а также методологически выверенной идеологии построения успешного государства Украина, основанной на многовековой истории украинской цивилизации.

Никогда не ставьте безопасность своего государства в зависимость от благородства другой страны.

С Вами был

доктор юридических наук, Владимир Липкан

Smart Ukraine - Будьте цивилизованными украинцами

Эфир можно просмотреть здесь:

https://www.youtube.com/watch?v=h9Y2a9Tlb08

Smart Ukraine

Smart Ukraine

на тему:

Вооруженная борьба: мировой опыт и уроки для Украины

Во время эфира обсуждались такие вопросы: 

 О ситуации на украинском Донбассе. Информационно-аналитический центр СНБО Украины регулярно отмечает накапливание сил российских террористических группировок, включая регулярные подразделения российской армии. Скажите, среди всех возможных сценариев, которые лежат на выбор перед Путиным, какие, на Ваш взгляд, являются наиболее перспективными?

Военно-политическое руководство Украины объективно просчитывает угрозы? Какие меры, из тех про которые можно говорить открыто, были реализованы для укрепления обороноспособности страны на протяжении так называемого перемирия?

1. Какие меры, на Ваш взгляд, необходимо сделать для повышения военного потенциала Украины? Армии ведущих государств мира постоянно оптимизируют свою структуру, в соответствии с изменениями в тенденциях вооруженной борьбы. Вводятся новые принципы, ставка делается в первую очередь на силы специальных операций и применение высокотехнологического оружия. Мы можем перенимать такой опыт у ведущих стран мира? Что было сделано в первую очередь за месяцы войны на Востоке Украины в этом направлении? Что мешает?

Можем ли мы говорить про появление новых тенденций применения подразделений специального назначения в контексте ассиметрических ответов на российскую агрессию? И вообще, какова роль таких подразделений в так называемой гибридной войне, которую навязал нам агрессор?

Можно ли сегодня говорить о том, что люстрация по сути выступает тем лезвием, с помощью которого филигранно у точно уничтожается наиболее профессиональное ядро государственных  управленцев?

Спикеры:

1) военный эксперт, доктор технических наук, генерал-лейтенант в запасе

Романенко Игорь Александрович

2) военный эксперт, начальник Управления  специальных операций (2007-2012) полковник в запасе

Серветник Юрий Степанович