Майоров Володимир Володимирович,

консультант ГОСЛ

Актуальність обраної теми

Різноманітні намагання дати визначення міжнародному тероризму на жаль не дали і досі бажаних результатів. Відсутня Глобальна Стратегія боротьби з міжнародним тероризмом, не є сформованим загально визнане у міжнародному праві поняття тероризму, а відтак і відсутня системна концепція боротьби з ним. У свою чергу не досконалість конвенціонального механізму протидії міжнародному тероризму значно зменшує можливості міжнародного товариства щодо викорінення його причин, водночас уможливлює Україну вплинути на дані процеси, запропонувавши власне бачення і правовий механізм розв’язання даної проблеми

Актуальність написання даної статті полягає у недостатньому вивченні дієвості конвенціонального механізму протидії міжнародному тероризму.

Мета статті: запропонувати авторське бачення причин неефективності конвенціонального механізму протидії міжнародному тероризму і шляхів розв’язання даного питання.

Гіпотеза: існує нагальна необхідність у перегляді юридичною техніки конвенціонального механізму протидії міжнародному тероризму, закріплення відповідної дефініції даного поняття у Глобальній Стратегії боротьби з міжнародними тероризмом.

Методологія дослідження: проблемний підхід, компаративний підхід, структурно-функціональний підхід, догматико-юридичний підходи, структурно-функціональний аналіз.

Стан проблеми

Різноманітні намагання як чисельних дослідників, так і цілих держав та міжнародних організацій щодо відпрацювання загальноприйнятого визначення поняття тероризму навіть і досі не мають конструктивних напрямів визначення. Більше того слід сказати що деякі пропоновані підходи не лише по-різному трактують саме поняття тероризму, але й суперечать один одному. Саме це, на наше переконання, сприяє подальшій ескалації тероризму, його трансформації та еволюції, застосування терористами сучасних технологій, включаючи біологічну, ядерну зброю та кібертероризм.

Також, на жаль, можна констатувати і той факт, що суспільство як 10 років тому, так і сьогодні не наблизилося до відпрацювання спільного розуміння тероризму, методів та засобів боротьби з ним. Так, прикладом, якщо Ізраїль, США застосовують тактику упереджу вальних ударів по терористам, а також позасудову фізичну ліквідацію осіб, щодо яких є достовірна інформація про причетність їх до організації чи здійснення терористичної діяльності, то наша держава сповідує тактику ведення переговорів, застосування дипломатичних заходів, у той час як застосування сили розглядається як виключний, крайній захід [1-7].

На наш погляд, для усвідомлення еволюції і різноманітних форм тероризму, а також можливого прогнозування форм його розвитку, доцільно проаналізувати шляхи рефлексії тероризму, що знаходить своє відображення у визначення даного поняття, тобто нормативного закріплення розуміння тероризму на певних етапах розвитку суспільства.

Одним з перших визначень, яке на наше переконання можна вважати відправним в аналізові еволюції розуміння тероризму, є його визначення у Конвенції Ліни Націй від 16 листопада 1937 року „Про попередження і покарання тероризму”.

У даному документі під терористичними актами розуміються злочинні діяння, спрямовані проти іншої держави або населення іншої держави і такі, що можуть створити атмосферу терору серед окремих осіб, груп осіб або у суспільстві в цілому.

Терористичними актами є: 1) посягання на життя, фізичну недоторканність або здоров’я чи свободу голови держави, їх наступників, спадкових або призначених, чоловік або подружжя вищезгаданих осіб, осіб, які виконують державні функції або обов’язки, коли посягання вчинено у зв’язку з виконуваними ними функціями або обов’язками; 2) руйнування боа спричинення шкоди державній власності, яка слугує державним цілям.; 3) діяння, що можуть поставити під загрозу життя людей внаслідок страху перед спільною небезпекою, і зокрема захоплення повітряних удів, захоплення заручників і всі інші акти насильства щодо осіб, які користуються міжнародним захистом або дипломатичним імунітетом; 4) вироблення, придбання, застосування, поставка озброєнь, боєприпасів, вибухових речовин або небезпечних матеріалів з метою вчинення терористичного акта.

У проекті не уточнюється чи підпадають під загальне визначення терористичних актів злочинні діяння, спрямовані не проти іншої держави, а проти учасників опозиційних рухів, які виступають проти існуючого політичного режиму. Більше світова практика показала, що тероризм і терор є різними речами, на що до речі зазначено у роботах українських дослідників проблем тероризму. І передусім це знаходить свій вияв при фізичній ліквідації представників опозиційних рухів, чи то колишньої влади, які перебувають за кордоном. Таких прикладів можна наводити безліч: це і вбивство Троцького, переслідування членів чилійського уряду Сальвадора Альєнде, який було скинуто.

Цікавим є той факт, що сама конвенціональна техніка підготовки документів також змушує нас дійти висновку, про її недосконалість і необхідність уніфікації. Так, прикладом дивним є відсутність окресленого розуміння сутності тероризму у Європейській конвенції по боротьбі з тероризмом від 27 січня 1977 року, в якій акцент робиться на стільки на тероризм, скільки на ті правопорушення, які не можуть бути визнані скоєними з політичних мотивів, а отже належать до предметної сфери даної конвенції. Відтак, можна припустити що з огляду на окреслений перелік правопорушень, що не можуть бути віднесені до політичних, тероризмом відповідно до даної конвенції визнаються:

1) правопорушення, що стосуються застосування Конвенції про боротьбу з зі злочинним захопленням літальних апаратів, підписаній у Гаазі 16 грудня 1970 року; 2) правопорушення, що належать до застосування Конвенції про боротьбу зі злочинними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаній у Монреалі 23 вересня 1971 року; 3) тяжкі правопорушення, що полягають у замаху на життя, тілесні цілісність або свободу людей, що мають право міжнародного захисту, включаючи дипломатичних представників; 4) правопорушення, що містять захоплення заручників або незаконне позбавлення волі; 5) правопорушення, що містять використання бомб, гранат, ракет, автоматичної вогнестрільної зброї, бандеролей або посилок з небезпечними вкладеннями, співрозмірно з тим, наскільки подібне використання становить небезпеку для людей; 6) спроба вчинення одного з вищезазначених правопорушень або участь в якості співучасника особи, яка вчинює або намагається вчинити подібне правопорушення.

У Міжнародній Конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом від 16 грудня 1997 року ми також не знайдемо визначення поняття „бомбовий тероризм”, хоча воно є ключовим і визначальним для даної конвенції. На жаль такий підхід, уникнення прямого визначення поняття тероризму зберігається і в багатьох інших конвенціях, які складають міжнародно-правову базу боротьби з тероризмом.

Прикладом у Міжнародній конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх викриття під тероризмом розуміється вчинення дій, перерахованих у відповідних Конвенціях, що містяться у додатку до основного документу, зокрема: Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних судів (16.12.70), Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (23.09.71), Конвенція про попередження і покарання  злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів (14.12.73), Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників (17.12.79), Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу (03.03.80), Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, що доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (12.02.88), Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (10.03.88), Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі (10.03.88), Міжнародна конвенція про боротьбі з бомбовим тероризмом (16.12.97).

Певним чином відрізняється точністю і відновлює дану прогалину регіональна конвенція країн Казахстану, Китаю, Киргизії, Росії, Таджикистану та Узбекистану „Шахайська конвенція про боротьбу з тероризмом, екстремізмом та сепаратизмом” [8, с. 381 - 390]. У даному документі, і це є логічним,  визначені ключові терміни: тероризм, сепаратизм, екстремізм. Для нас важливим є розуміння тероризму, закладене у дану Конвенцію. Отже, відповідно до вище зазначеного документу, тероризм — будь-яке діяння, що визнається як злочин в одному з договорів, перерахованих у Додатку до даної Конвенції (цей додаток є ідентичним до додатку, що міститься у Міжнародній конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх викриття, більше того додано ще один документ Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму від 09.12.99). Цей підхід не є новим, але головне у тому, що далі іде власне бачення сутності тероризму. Отже, під тероризмом, окрім зазначеного вище, також розуміється: будь-яке інше діяння, спрямоване на те, щоб викликати смерть будь-якої цивільної особи або будь-якої іншої особи, яка не бере участь у військових діях в ситуації збройного конфлікту, або спричинить йому тяжке тілесне ушкодження, а також спричинити значну шкоду будь-якому матеріальному об’єкту, рівно як організація, планування такої дії, пособництво його вчиненню, підбурювання до нього, коли мета такого діяння в силу його характеру або контексту полягає у тому, щоб залякати населення, порушити громадську безпеку або змусити органи влади або міжнародну організацію вчинити будь-яку дію або утриматися від її вчинення, у такі, що переслідуються у кримінальному порядку відповідно до національних законодавств Сторін.

Коріння неефективності міжнародно-правових актів та шляхи розв’язання даної проблеми

Відтак можна дійти висновку, що більшість конвенцій, які навіть і спрямовані безпосередньо на врегулювання міжнародних відносин у сфері боротьби з тероризмом, не дають визначення тероризму, а відтак, розмивається предметна компетенція даного документу, не можливо встановити межі застосування даної конвенцію, більше того унеможливлюється досягнення початкового завдання: зміцнення міжнародної безпеки, відпрацювання системи заходів щодо боротьби з міжнародним тероризмом.

Також аналіз даних документів уможливив нас дійти наступних більш абстрактних висновків щодо конвенційного механізму боротьби з міжнародним тероризмом

1. 1.           Здебільшого міжнародні конвенції з питань боротьби з міжнародним тероризмом лише за формою становлять собою документи про співробітництво держав у даній сфері. Натомість за змістом дані документи спрямовані на захист важливих для держав, що їх ратифікують, інтересів та цінностей.
2. 2.           Дані Конвенції залишають поза предметом свого розгляду, а відтак і сфері правого регулювання мотиви вчинення тероризму, а у більш абстрактному плані здійснення терористичної діяльності. Воднораз увага фокусується на інтересах, що відстоюють держави, а також на санкціях і заходах з попередження. Отже можна стверджувати не про прогресивний, а регресивний характер даних заходів, оскільки жорсткість без усвідомлення коріння не призводить до однозначних позитивних результатів.
3. 3.           В аналізованих документах відсутня позиція щодо виокремлення специфіки власно терористичної діяльності, не здійснюється наголос на суттєвій ознаці тероризму, що різнить від інших злочинів: прагнення, створивши атмосферу страху, до реалізації власного алгоритму діяльності іншими особами.
4. 4.           Відсутність визначення узагальненого поняття тероризму свідчить не лише про відсутність консенсус з даних питань, а про наявність розбіжностей, як у розумінні самого цього явища, так і засобів боротьби з ним.
5. 5.           У більшості Конвенцій здійснюється підміна понять, оскільки йдеться не про міжнародний тероризм та форми боротьби з ним, а про окремі елементи злочинної діяльності, які за певних умов і чіткій визначеності мотивів можуть віднесені до елементів терористичної діяльності.
6. 6.           Епопея з різним тлумаченням державного тероризму, яка відбувалась з прийняттям різних за змістом резолюцій ООН (32/147 та 39/159), свідчить про прагнення найбільш розвинених держав через конвенціональний механізм передусім убезпечити власну державу, забезпечити умови для реалізації її інтересів, нехай і в деякій мірі на шкоду іншим. Саме тому, різні держави по-різному розглядають право на самовизначення, можливість застосування сили щодо злочинної влади, і взагалі незаконного застосування сили у міжнародних відносинах.
7. 7.           Розмитість тероризму дозволяє застосовувати його кліше на факти агресії, геноциду, колоніалізму у сучасному сенсі даного поняття.
8. 8.           Посилання деяких урядовців і міжнародних організацій на думку спеціалістів про недоцільність розроблення чіткого поняття тероризму є шляхом до хаосу у міжнародних відносинах, можливості здійснення маневру найбільш розвиненими країнами у питаннях їх власної безпеки, застосування ними сили, яка не суперечитиме міжнародним нормативним актам. Події в Югославії, Іраку, Сомалі, Афганістані дали можливість упевнитися у неефективності аморфних конвенцій і нездатності міжнародних інституцій адекватно реагувати на геотрансформаційні  процеси, за умови відсутності чітких механізмів протидії тим чи іншим небезпечним з погляди безпеки, явищ. Відсилання на досвід Франції у її кримінально-правовій політиці щодо відмови від чіткого визначення поняття тероризму є певним чином ілюзорним, оскільки потрібно говорити не про досвід інтелектуальної неспроможності дати власне бачення тероризму, скільки про дієвість такої позиції Франції, динаміку зниження актів тероризму, чи то дієвості її кримінально-правової політики, що знайшла відображення е певних кількісних і якісних змінах терористичної злочинності.
9. 9.           Адекватна оцінка тероризму стане можливою тоді, коли його буде визнано міжнародним злочином (а не злочином міжнародного характеру, як це є зараз). Визнання міжнародного тероризму міжнародним злочином дозволить значно зменшити вплив політичної складової, оскільки різні політичні сили можуть по-різному трактувати застосування ними сили. Втім, позбавлення тероризму політичної окраски, передусім в контексті його трактування як злочину, суттєво наблизить до розуміння його протиправності незалежно від мотивів і причин, що спонукають осіб до його вчинення.
10. 10.      Існуючі не лише суб’єктивні (різний рівень розвитку конкретних держав, їх політичний статус і вплив у світі тощо), а об’єктивні причини, що ускладнюють розроблення поняття тероризму, не є підставою для відмови від відпрацювання глобальної стратегії боротьби з тероризмом.

Висновки

Вище зазначені проблемні питання уможливлюють дійти висновку про подальшу безперспективність намагання міжнародного товариства розв’язати конкретні  проблеми, зокрема міжнародного тероризму, в рамках існуючої юридичної техніки формування конвенційного механізму протидії міжнародному тероризму. Потрібно усвідомити, що розмитість розуміння тероризму, перенесена у міжнародно-правову площину, є очевидним наслідком геополітичного розшарування світу, світоглядних розбіжностей у бачення шляхів подальшого розвитку людства. Якщо для одних країн є вигідним визнання будь-яких протиправних дій, спрямованих проти держави, її органів, громадян, інтересів або власності, що вчинюються особливо жорстокими способами і такими, що тягнуть нагнітання атмосфери страху і паніки в суспільстві, окремих груп населення або окремих осіб незалежно від причин, мотивів і цілей, якими вони послуговуються тероризмом, то для інших країн є неприпустимими положення про невід’ємне право на самовизначення і незалежність усіх народів, що перебувають під будь-яким гнітом іноземної держави і підтверджує законність їх боротьби.

Відтак, конвенційний механізм хоча і зберігає значні можливості для врегулювання даних питань, на даному етапі є не ефективними і потребує значного передусім методологічного корегування.

Література

1. 1.             Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2003. — № 25. — Ст. 180.
2. 2.             Антипенко В.Ф. Институциональный механизм борьбы с терроризмом. Формирование правовой базы // Государство и право.- 2004.- №11.- С.62-72.
3. 3.             Гаврилов Б.П. Международные и российские организационные структуры по противодействию терроризму// Уголовное право.- 2005.- №3.- С.103-107.
4. 4.             Ляхов Е.Г., Ляхов Д.Е. Международные институциональные контртеррористические системы: Уч. пособие/ МВД РФ. Московский ун-т.- Москва, 2004.- 91с.
5. 5.             Крутов В.В. Політичний екстремізм і тероризм у сучасних умовах // Тероризм і боротьба з ним / Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. — 2000. — Т. 19.
6. 6.             Ліпкан В.А. Основи терорології (синергетична теорія тероризму). — К.: КНТ, 2006. — 84 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
7. 7.             Ліпкан В.А., Никифорчук Д.Й., Руденко М.М. Боротьба з тероризмом. — К.: Знання, 2002. — 254 с.
8. 8.             Коряковцев В.В., Питулько К.В. Комментарий к Федеральному закону „О борьбе с терроризмом”. — СПб.: Питер, 2003. — 409 с.

Для цитування:

Ліпкан В. А. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері національної безпеки. Судова апеляція. 2007. № 2 (7). С. 97 – 102.

Lipkan Volodymyr

PhD

No doubt, when we mark out substantial shortcomings in this field we have to focus our attention first of all at issues of higher order. Numerous attempts of terrorism phenomena researchers and those authors who joined them on conjuncture interests are to answer eternal question concerning reasons of its appearance and until now gave no results. So, till 9/11 events in foreign literature there is a lot of researches related to history of terrorism appearance focusing its attention in general on Russian organization “Zemlya I volya” as one of the first terrorist organizations. There is no problem with criminological data on terrorism which we can find both in foreign and in state database and researches. However, we still can’t say about real results and find way out, which help us not just realize but construct an effective antiterrorist system, provide national interest and keep secure freedom, democracy and civil rights — our sense of being. And existing problem is not only found due to theoretical researches. On my opinion, terrorism is researched using not proper methodology and research of these processes in the world is carried out on methodologically relative level [1].

In general we are speaking about an issue of philosophy. What is prior: spirit or matter? Will the answer on this question allow us to find out reasons and consequences of any social-abnormal activity or will it answer a question concerning perspectives and circumstances of globalization in the world? I doubt whether. That is why we can talk and think about abstract categories while it does not have to be so transcendent that accentualisation became a problem impossible to solve. On opinion of “Dead water” conception authors the main problems of generally useful philosophy are methodology and development of culture and consequences of human behavior that becomes predictable based on it. If the other main problem in world view is stated and is popularized in society as the key problem in relation to sense of living than all this garbage hinders to predict consequences of governing decisions in society. Such kind of society is unable to define goals of own development by itself, to achieve own defined goals, make analysis of events that is extremely important for governing correction. As the result, it loses ability for self-government and became an instrument in others hands [2].

Terrorism in civilization governing: globalist approach

According to generally accepted conception governing is understood as process of deliberate and purposeful influence of a subject of governing to an object to gain posed task. In mentioned case we can identify globalization process on modern stage of humanity development with expansion of American ideology, in other words influence of American elite on world society to reform due to democracy, liberty and freedom. Any attempts to say about independence in politics of numerous states including France claiming for leadership and Germany trying to suppress American expansion along with France and many other economically developed countries but impotent toward the USA in political and military spheres are at least mistaken. The USA as subject of ruling is the guide of globalization idea — idea which help many nations to get freedom and independence, idea which open a new way and gives a new possibilities. In addition proof to realize an americin responsibilities in modern civilization governing is thesis by former U.S. State Secretary Madlene Olbright: “The terrorists should have no illusion: Old Glorry will continue to fly wherever we have interests to defend. We’ll meet our commitments. We’ll strive to protect our people. And we’ll wage the struggle against terror on every front, on every continent, with every tool, every day”[3]. And this thesis is very actual in contemporary time.

Defining object and subject of governing we can speak about principles of governing only through the prism of U.S. national interests: all processes in the world complying with national interests of the USA will be supported and the other will be anathematize blaming them to be undemocratic or terrorist regimes or in any other form not contradicting development of modern civilization. In general on my opinion we have to put out a question as to formulation of a new applied theory of globalistics: theory of civilization governing in conditions of globalization.

Having defined subject and object of governing, outlined functions, principles and aim of this process a necessity arises to define range of means with outstanding role of terrorism as an effective means for civilization governing. I would like to offer the following hierarchical system of influence means as one of the variants:

1. Information of world view character that lies in establishment of bipolar human being world: we versus them. People who have the different point of view, whose hierarchical order of the world processes do not comply with generally recognized order are abandoned and their revolt having bloody forms is illegal. All of this changes basics of thinking culture and completeness of ruling activity because there is no protection of a human, there is only his further enslavement using slogans of necessity to fight terrorism. So then terrorism activity will stay more bloody, law enforcement activity stay more nondemocratic.
2. Information of annalistic, chronological character that allows to pick out single processes apprehending “chaotic flow” of facts and events to world view sieve – personal measure of human perception.
3. Information of descriptive and factual character including religious doctrines of destructive cults, different ideologies of terrorism.
4. Economic processes as means of influence; it can be used to initiate or to neutralize terrorism. An effective measures  are FATF`s recommendations, which describes a way financing terrorism and adequate measures to stop it.
5. Means of direct physical influence: nuclear threat, intervention of narcotics, tobacco and alcohol, food supplements and other environmental pollutants, transgene engineering and cloning.
6. Means of the lowest level of suggestion – common weapon and other means with direct damage.

Of course, given hierarchical table of influence means is not ideal, however it allows us to define sharply most probable means when terrorism can be used as mechanism of governing. Surely, at the highest level there are conceptually unacceptable governing decisions that can influence using terrorism directly or indirectly. When this set is used inside one system then it is the common means of governing. When these means are used by a system against another one then this is common weapon or instrument of war. Terrorism as mean of civilization governing in context of permanent globalization processes can not be applied to countries which governing system do not contradict basic principles of total system of governing (model of the USA).

Globalizm terrorisation

Of course, I did not intend to disparage globalization idea in the world or to show its negative character for the world. I had another goal: to demonstrate how globalization assists expansion of terrorism and how modern civilization is governed using terrorism. Of course, I did not covered thoroughly all issues and some of them are disputable and polemic, however I am sure that any study of terrorism fighting has to be carry out through the prism of globalization. Globalization as a process of conceptual model of civilization governing has a lot of means. Unfortunately, terrorism is among them. That is why, except urgent necessity of antiterrorist legislation we have to work out new methodology to study terrorism as a complex nonlinear dynamical self-organizing system, wish develops according to society developing and needs to improve. New methodology and comprehension of terrorism ties with globalization will bring in pithiness to research paradigm that finally will be applied to elaborate specific practical proposals as to neutralization of terrorism as mean of civilization governing and also negative consequences of globalization. I am sure it is not an easy work but it is feasible.

13.05.07

Шматують бідну Україну:

Все рвуть і тягнуть по кусках,

А мéні болісно глядіти,

І гірко бідкатись в віршах.

Огидні покидьки плазують

Один пред óдним, оком не мигнувши,

Такі обридлі — все плюндрують,

Із радістю державу обдуривши.

Отак і живемó, у цій гидоті:

В цій рідній, водночас чужій землі,

Де люди в щасті, начебто в скорботі

Крадуть життя і власні і чужі.

Допоки ж будеш бідувати,

Допоки ти терпіти будеш їх,

Щоб потім долю нарікати

І все зіпхати на чужих?

На когось легше все звернути,

Сказати: він, бодай, не прав,

Бо важко в душу зазирнути,

Спитать себе: де рідний край?

Де мрія наша колискова,

Соборність й злагода сердечна на землі?

Де доля українська гонорова,

Що нас лишила всіх у самоті?

То є велика помилка народна,

Коли у бідах винимо чужих,

І особливо братів рідних,

Якщо не українців — все одно своїх.

То ж ми, панове українці,

Самі вже маєм зрозуміть:

Не слід чекати на чужинців,

Ніхто не зможе долю подарить.

Самі ми маєм зґуртуватись,

Опанувати власний край,

Ми маєм, брате, шануватись,

Тоді і націю плекай.

Одвічне бідкання, гукання,

Постійний пошук власного шляху,

Невже для українця в тому щастя,

Щоб чубитись за владну булаву?

Немає іншої дороги,

Осмислить маємо життя,

А всі ці блазнів застороги,

Нехай спливають в небуття.

Не треба нам когось винити,

Ми правду мусимо в душі шукать,

Тоді ми будем краще жити,

Лише на себе нарікать.

Бо ж наша доля у своїй руках,

Вона є птахом і вітрилом,

Якщо ми будем жити й далі так,

Вона нас більше не окрилить.

Нам слід вже зрозуміти накінець,

Що Україна — європейський це вінець,

Вона є обрій і буремний шлях,

Жива ідея проросте в серцях.

Омріяна воля, свобода, пісні,

Прекрасні дівчата, жінки чарівні —

Усе Україна для щастя ти маєш,

А як досягти, то і досі не знаєш.

То духом зберися, народ український,

Зберися, подумай: навіщо живеш?

Напевно подеколи може і вільний,

Але ж поза шляхом ти вічно ідеш.

Постійне гойдання: Європа чи схід,

Чи підемо в НАТО, чи може не слід?

Постійно, як мавпи, когось копіюєм,

Одвічно  ми з тінню шалено воюєм.

Наразі ж біда полягає у тому,

Що ворога вічно шукаєм ми вдома,

Із піною в роті чуже вихваляєм,

А власне і краще постійно нехаєм.

Отож, українце, подумай ще раз,

Навіщо життя ти отак проживаєш,

Чому для чужих не жалієш прикрас,

Про долю ж братів так погано ще дбаєш.

]]> https://goal-int.org/shmatuyut-bidnu-ukrainu-2/feed/ 0 https://goal-int.org/shmatuyut-bidnu-ukrainu/ https://goal-int.org/shmatuyut-bidnu-ukrainu/#comments Sun, 13 May 2007 16:27:30 +0000 admin http://goal-int.org/?p=2426  

Шматують бідну Україну:

Все рвуть і тягнуть по кусках,

А м?ні болісно глядіти,

І гірко бідкатись в віршах.

Огидні покидьки плазують

Один пред ?дним, оком не мигнувши,

Такі обридлі — все плюндрують,

Із радістю державу обманувши.

Отак і живем?, у цій гидоті:

В цій рідній, водночас чужій землі,

Де люди в щасті, начебто в скорботі

Крадуть життя і власні і чужі.

Допоки ж будеш бідувати,

Допоки ти терпіти будеш їх,

Щоб потім долю нарікати

І все зіпхати на чужих?

На когось легше все звернути,

Сказати: він, бодай, не прав,

Бо важко в душу зазирнути,

Спитать себе: де рідний край?

Де мрія наша колискова,

Соборність й злагода сердечна на землі?

Де доля українська гонорова,

Що нас лишила всіх у самоті?

То є велика помилка народна,

Коли у бідах винимо чужих,

І особливо братів рідних,

Якщо не українців — все одно своїх.

То ж ми, панове українці,

Самі вже маєм зрозуміть:

Не слід чекати на чужинців,

Ніхто не зможе долю подарить.

Самі ми маєм зґуртуватись,

Опанувати власний край,

Ми маєм, брате, шануватись,

Тоді і націю плекай.

Одвічне бідкання, гукання,

Постійний пошук власного шляху,

Невже для українця в тому щастя,

Щоб чубитись за владну булаву?

Немає іншої дороги,

Осмислить маємо життя,

А всі ці блазнів застороги,

Нехай спливають в небуття.

Не треба нам когось винити,

Ми правду мусимо в душі шукать,

Тоді ми будем краще жити,

Лише на себе нарікать.

Бо ж наша доля у своїх руках,

Вона є птахом і вітрилом,

Якщо ми будем жити й далі так,

Вона нас більше не окрилить.

Нам слід вже зрозуміти накінець,

Що Україна — європейський це вінець,

Вона є обрій і буремний шлях,

Жива ідея проросте в серцях.

Омріяна воля, свобода, пісні,

Прекрасні дівчата, жінки чарівні —

Усе Україна для щастя ти маєш,

А як досягти, то і досі не знаєш.

То духом зберися, народ український,

Зберися, подумай: навіщо живеш?

Напевно подеколи може і вільний,

Але ж поза шляхом ти вічно ідеш.

Постійне гойдання: Європа чи Схід,

Чи підемо в НАТО, чи може не слід?

Постійно, як мавпи, когось копіюєм,

Одвічно  ми з тінню шалено воюєм.

Наразі ж біда полягає у тому,

Що ворога вічно шукаєм ми вдома,

Із піною в роті чуже вихваляєм,

А власне і краще постійно нехаєм.

Отож, українце, подумай ще раз,

Навіщо життя ти отак проживаєш,

Чому для чужих не жалієш прикрас,

Про долю ж братів так погано ще дбаєш.

Володимир Ліпкан

13.05.07

(политический прогноз)

Будет вездесущий админ —

Всепоглощающий Кабмин.

Полномочия будут нивелированы:

Права и свободы — капитулированы.

Не будет места у нас демократии,

Но расцветет коррупция и охлократия.

Не будет идеи и надежды,

Зато плодиться будут невежды.

Не будет власти для народа,

Будет Кабмин — он всем свобода.

Будет власть сама для себя,

Потухнет надежда, не будет огня.

Безопасность станет мифом,

Все у нас теперь под грифом,

Тоталитарность явью будет

Инакомыслящих погубит.

Бюджет пойдет под дерибан:

Кабмин — в общак — всё пополам.

Народу остается лишь смотреть,

Как по закону их  будут иметь.

Нет места сказке о спасителях,

Нет места честности, добру —

Есть быль: манкурты-сокрушители,

Что принесли в народ вражду.

Вражду по социальному различью!

Порою, даже неприлично,

Когда одни на хлеб копят —

Другие миллионами сорят.

Вражду в религии, культуре,

В семье, быту, да и в натуре.

Теперь не модно в мире жить,

Одно стремленье: сверху быть.

Вражда отцов и сыновей,

Учеников — учителей,

Восток и запад, север- юг

Теперь настанет всем каюк.

Вражда во всем, что есть у нас,

Кабмин, спасибо —  это класс!

Ты преподал нам всем урок:

Теперь стагнация и шок.

Душители добра, традиций,

Всего что, создано ДО Вас,

Вы обрекли всю Украину

Страдать как в самый горький час.

Ваша жадность, чванство, лицемерье

Подлость, хамство, кумовство —

Как саранча вы налетели,

И принесли с собой лишь зло.

Зло, убившее желанье,

Веру, чувство состраданья,

Зло, которое вскипает

Душу бунтом заражает.

В революции спасенье,

В ней души лишь провиденье,

Пробудить пора сердца

И стоять всем до конца!

31.01.07

Для цитування:

Липкан В. Параллельный мир: баланс безопасности или безопасный баланс. Неизвестная разведка. 2007. № 1. С. 21 – 27.