Закон України “Про публічний порядок” : проект

Проект

 

 

 

Авторський колектив з розробки Закону України ««Про публічний порядок»

 

Пєтков С.В. д.ю.н., професор;

Алієв Р.В. к.ю.н., доцент;

Армаш Н.О. д.ю.н., доцент;

Буглак Ю.О. к.ю.н.;

Глущенко Л.Г. к.ю.н., доцент;

Делія Ю.В. к.ю.н., доцент;

Задаля Д.К. к.ю.н.;

Заросило В.О. д.ю.н., професор;

Іляшко О.О. к.ю.н.;

Калаянов Д.П. д.ю.н., професор;

Коломоєць О.Д. к.ю.н., доцент;

Коміссаров С.А. к.ю.н., доцент;

Копотун І.М. д.ю.н., професор;

Корнієнко М.В. д.ю.н., професор;

Кривенко О.В. к.ю.н., доцент;

Манжула А.А д.ю.н., доцент;

Савченко Л.А. д.ю.н., професор;

Соболь Є.Ю. д.ю.н., професор;

Столбова В.В. к.ю.н., старший науковий співробітник;

Столбовий В.М. к.ю.н., доцент;

Столбовий В.П. к.ю.н., доцент;

Суббот А.І. д.ю.н., професор;

Шаповалов Б.Б. к.псих.наук, доцент.

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про публічний порядок»

 

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

 

Глава 1
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПУБЛІЧНИЙ ПОРЯДОК»

 

Стаття 1. Завдання Закону України «Про публічний порядок»

Завданням Закону України «Про публічний порядок» є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, установленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

 

Стаття 2. Законодавство України про публічний порядок

Законодавство України про публічний порядок складається з цього Закону.

 

Стаття 3. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за проступки проти публічного порядку

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з проступком проти публічного порядку інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про проступки проти публічного порядку здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за проступки проти публічного порядку забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

 

Стаття 4. Чинність закону про відповідальність за проступки проти публічного порядку

Особа, яка вчинила проступок проти публічного порядку, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення проступку.

Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за проступки проти публічного порядку, мають зворотну силу, тобто поширюються і на проступки, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за проступки проти публічного порядку, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про проступки проти публічного порядку ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про проступок.

 

Глава 2

ПУБЛІЧНИЙ ПОРЯДОК. ПРОСТУПОК ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

 

Стаття 5. Публічний порядок

Публічним порядком визнається урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров’я, поважання честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.

 

Стаття 6. Громада

Громадою визнається соціальна організація людей, які об’єднані спільними інтересами та суспільними відносинами, спрямованими на реалізацію цих інтересів та вирішення спільних соціальних проблем.

Місцева територіальна громада – сукупність місцевих жителів, які постійно проживають у межах адміністративно-територіальної одиниці.

Громада відповідає за благоустрій, озеленення, санітарний стан населених пунктів, вирішує комунальні питання, забезпечення публічного порядку у публічних місцях.

Громада забезпечує створення спеціальних публічних місць, їх облаштування та забезпечення публічного порядку на їх території.

Для здійснення поставлених завдань громада має право утворювати інспекції, комісії та інші публічні формування.

У разі, якщо громада не створила належних умов для забезпечення публічного порядку, які призвели до порушення публічного порядку особою, посадові особи громади, керівники товариств співвласників багатоквартирного будинку, які відповідають за належний стан публічних місць, в тому числі доріг, прибудинкових територій, несуть відповідальність за вчинення проступку, а також компенсують моральну шкоду в розмірі стягнення, що накладається за вчинення проступку.

 

Стаття 7. Проступок проти публічного порядку

Проступком проти публічного порядку визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на публічний порядок і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідальність за проступки проти публічного порядку, передбачені цим Законом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність.

 

Стаття 8. Публічне місце

Публічні місця – території, які перебувають у постійному, або тимчасовому загальному користуванні, незалежно від форми власності. Види публічних місць:

-         територія міст, селищ, населених пунктів, об’єкти для спільного користування: державні установи, комерційні заклади, офіси, а також узбіччя доріг, підземні переходи, зупинки тощо;

-         спортивні споруди: спортивні стадіони, легкоатлетичні манежі, тренувальні майданчики   тощо;

-         культурні об’єкти: театри, палаци відпочинку, кінотеатри, будинки дитячої та юнацької творчості  тощо;

-         місця відпочинку: парки, сквери, національні заповідники, ботанічні сади, алеї, дитячі майданчики  тощо;

-         частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, балкони житлових будинків, неогороджена прибудинкова територія  тощо.

 

Стаття 9. Спеціальне публічне місце

Спеціальне публічне місце – спеціально облаштована територія, яка перебуває у постійному  або тимчасовому загальному користуванні, незалежно від форми власності і має за необхідності контрольований обмежений доступ для окремих категорій осіб. До таких відносяться: зали, кімнати, огороджені від сторонніх відвідувачів місця для вживання тютюнових виробів; облаштовані майданчики для вигулу домашніх тварин тощо.

 

Стаття 10. Вчинення проступку проти публічного порядку умисно

Проступок проти публічного порядку визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

 

Стаття 11. Вчинення проступку проти публічного порядку з необережності

Проступок проти публічного порядку визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

 

Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає відповідальність за проступки проти публічного порядку

Відповідальності за проступки проти публічного порядку підлягають особи, які досягли на момент вчинення проступку проти публічного порядку чотирнадцятирічного віку.

 

Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх

До осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили проступки проти публічного порядку, застосовуються заходи впливу, передбачені цим Законом.

У разі вчинення особами віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років проступку проти публічного порядку, вони підлягають відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого проступку та особи, яка вчинила проступок, до зазначених осіб, можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені цим Законом.

 

Стаття 14. Відповідальність іноземців і осіб без громадянства

Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають відповідальності за проступки проти публічного порядку на загальних підставах. Питання про відповідальність за проступки проти публічного порядку, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом, вирішуються дипломатичним шляхом.

 

Стаття 15. Деліктоздатність

Деліктоздатність – здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинення протиправного діяння. Виражається в здатності суб’єкта усвідомлювати своє діяння і його шкідливі наслідки та самостійно нести за них юридичну відповідальність.

Відповідальність за вчинення проступку проти публічного порядку несе персонально особа, яка його вчинила.

У разі вчинення проступку неделіктоздатною особою відповідальність за вчинення проступку несуть батьки або особа (би), яка (і) є опікуном (ами).

У разі вчинення проступку або сприяння, бездіяльності або неповідомлення до Національної поліції, посадової особи приватного або публічного права вона несе відповідальність відповідно до санкцій, встановлених за вчинення проступку.

 

Стаття 16. Обставини, що виключають відповідальність за проступки проти публічного порядку

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони, або яка була в стані неосудності, не підлягає відповідальності за проступки проти публічного порядку.

 

Стаття 17. Крайня необхідність

Не є проступком проти публічного порядку дія, яка хоч і передбачена цим Законом, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або публічному порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Збитки внаслідок таких дій компенсуються за рахунок держави.

 

Стаття 18. Необхідна оборона

Не є проступком проти публічного порядку дія, яка хоч і передбачена цим Законом, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або публічного порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові та суспільній шкідливості посягання.

 

Стаття 19. Неосудність

Не підлягає відповідальності за проступки проти публічного порядку особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

 

Стаття 20. Можливість звільнення від відповідальності за проступки проти публічного порядку при малозначності проступку

При малозначності проступку проти публічного порядку орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від відповідальності за проступки проти публічного порядку й обмежитись усним зауваженням.

 

Стаття 21. Збитки, спричинені унаслідок вчинення проступку проти публічного порядку

Якщо під час вчинення проступку проти публічного порядку  правопорушником було спричинено матеріальні збитки, він зобов’язаний їх відшкодувати відповідно до порядку, визначеного законодавством.

У разі неосудності порушника, збитки відшкодовуються за рахунок опікуна(ів), у разі їх відсутності – організацією, підприємством, відомством  тощо, незалежно від форми власності або місцевою громадою, на території якої причинено збитки.

 

Стаття 22. Накладення стягнення за вчинення проступку проти публічного порядку

Стягнення за вчинення проступку проти публічного порядку накладається на місці вчинення проступку представником Національної поліції України, представником громадського об’єднання з охорони публічного порядку, на якого покладено забезпечення публічного порядку відразу після скоєння та фіксування проступку у відповідності з законом.

 

Стаття 23. Органи, що забезпечують дотримання публічного порядку

Дотримання публічного порядку забезпечує Національна поліція України у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію».

Місцева громада має право створювати органи: комітети, об’єднання, дружини, загони  тощо з метою забезпечення публічного порядку, у відповідності до законодавства України.

 

Глава 3
СТЯГНЕННЯ ЗА ПРОСТУПОК
ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

 

Стаття 24. Мета стягнення за проступок проти публічного порядку

Стягнення за проступок проти публічного порядку  є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила проступок проти публічного порядку, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових проступків як самою особою, яка їх вчинює, так і іншими особами.

 

Стаття 25. Види стягнень за проступок проти публічного порядку

За вчинення проступків проти публічного порядку можуть застосовуватись такі стягнення:

-         попередження;

-         штраф;

-         тимчасове вилучення: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом проступку проти публічного порядку; грошей, одержаних внаслідок вчинення проступку проти публічного порядку;

-         публічні роботи;

-         Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види стягнень за проступок проти публічного порядку.

 

Стаття 26. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх

За вчинення проступків проти публічного порядку до неповнолітніх у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

-         попередження;

-         передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

 

Стаття 27. Попередження

Попередження як захід стягнення за проступок проти публічного порядку виноситься у письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.

 

Стаття 28. Штраф

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на особу, яка вчинила проступок проти публічного порядку, у випадках і розмірі, встановлених цим Законом.

 

Стаття 29. Тимчасове вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом проступку проти публічного порядку

Тимчасове вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом проступку проти публічного порядку, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням уповноваженого органу (посадової особи). Тимчасово вилученим може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Тимчасове вилучення предмета відбувається у присутності свідків, з оформленням протоколу вилучення, на період не більше 30 діб. У разі, якщо предмет обґрунтовано може стати знаряддям злочину, він має бути конфіскований відповідно до подання працівника Національної поліції України, уповноваженого здійснювати провадження у справах про публічні проступки.

Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються законами України.

 

Стаття 30. Публічні роботи

Публічні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила проступок проти публічного порядку, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Публічні роботи призначаються уповноваженим органом (посадовою особою) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більше, як чотири години на день.

Публічні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

 

 

Глава 4

НАКЛАДЕННЯ СТЯГНЕННЯ ЗА ПРОСТУПОК ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

 

Стаття 31. Загальні правила накладення стягнення за проступок проти публічного порядку

Стягнення за проступок проти публічного порядку накладається у межах, установлених цим Законом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого проступку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

 

Стаття 32. Обставини, що пом’якшують відповідальність за проступок проти публічного порядку

Обставинами, що пом’якшують відповідальність за проступок проти публічного порядку, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків проступку, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення проступку під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення проступку неповнолітнім;

5) вчинення проступку вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом’якшують відповідальність за проступок проти публічного порядку. Орган (посадова особа), який вирішує справу про проступок проти публічного порядку, може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

 

Стаття 33. Обставини, що обтяжують відповідальність за проступок проти публічного порядку

Обставинами, що обтяжують відповідальність за проступок проти публічного порядку, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного проступку, за яке особу вже було піддано стягненню за проступок проти публічного порядку; вчинення проступку особою, яка раніше вчинила злочин;

3) втягнення неповнолітнього в проступок;

4) вчинення проступку групою осіб;

5) вчинення проступку в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення поступку в стані сп’яніння. Орган (посадова особа), який накладає стягнення за проступок проти публічного порядку, залежно від характеру проступку проти публічного порядку може не визнати дану обставину обтяжуючою.

 

Стаття 34. Накладення стягнень за проступок проти публічного порядку при вчиненні кількох проступків проти публічного порядку

При вчиненні однією особою двох або більше проступків проти публічного порядку стягнення за проступок проти публічного порядку накладається за кожний проступок окремо.

Якщо особа вчинила кілька проступків проти публічного порядку, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозний проступок з учинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-який з учинених проступків.

 

Стаття 35. Строки накладення стягнення за проступок проти публічного порядку

Стягнення за проступок проти публічного порядку може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці з дня вчинення проступку, а при триваючому проступку – два місяці з дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак проступку проти публічного порядку, стягнення за проступок може бути накладено не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

 

Стаття 36. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана стягненню за проступок проти публічного порядку

Якщо особа, піддана стягненню за проступок проти публічного порядку, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового проступку проти публічного порядку, то ця особа вважається такою, що не була піддана стягненню.

 

Стаття 37. Покладання обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду

Якщо у результаті вчинення проступку проти публічного порядку заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то комісія по розгляду справ про проступки проти публічного порядку, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за проступок проти публічного порядку має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, уповноважений орган (посадова особа) має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов’язати своєю працею усунути її.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної проступком проти публічного порядку, вирішується в порядку цивільного судочинства.

 

Глава 5

ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ
ПРО ПРОСТУПКИ ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

 

Стаття 40. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про проступки проти публічного порядку

Справи про проступки проти публічного порядку розглядаються посадовими особами Національної поліції України, уповноваженими на те цим Законом.

 

Стаття 41. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про проступки проти публічного порядку

Посадові особи, уповноважені розглядати справи про проступки проти публічного порядку, можуть накладати стягнення за проступок проти публічного порядку, передбачені цим Законом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов’язків.

 

Стаття 42. Національна поліція України

Справи про проступки проти публічного порядку розглядають органи внутрішніх справ (Національна поліція України).

Від імені Національної поліції України розглядати справи про проступки проти публічного порядку і накладати стягнення за проступок проти публічного порядку мають право працівники Національної поліції України у межах посадових обов’язків.

Посадові особи органів місцевого самоврядування можуть накладати стягнення у вигляді попередження. Посадові особи органів місцевого самоврядування у разі виявлення проступку проти публічного порядку зобов’язані викликати працівників Національної поліції України.

Контроль за законністю дій посадових осіб Національної поліції України здійснюють начальники органів внутрішніх справ та їх заступники.

 

Стаття 43. Комісії по розгляду справ про проступки проти публічного порядку, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради

Органи місцевого самоврядування створюють комісії по розгляду справ про проступки проти публічного порядку, які розглядають справи в межах своїх повноважень. До складу комісії в обов’язковому порядку включається представник Національної поліції України – дільничний офіцер поліції, інспекторювенальної превенції.

 

Стаття 44. Громадські організації

Забезпечення громадського порядку, патрулювання, роз’яснювальну роботу, навчання щодо запобігання проступкам мають право займатись громадські організації, під контролем представників органів внутрішніх справ.

 

Стаття 45. Інші органи, які беруть участь у розгляді справ про проступки проти публічного порядку

Органи транспорту, органи пожежного нагляду, органи санітарної епідемічної служби, інші органи, в межах своїх повноважень повинні:

1) надавати допомогу Національній поліції України у забезпеченні публічного порядку, запобігати проступкам проти публічного порядку;

2) інформувати Національну поліцію України про вчинені проступки проти публічного порядку або ті, що готуються;

3) сприяти Національній поліції України у виявленні та розкритті проступків проти публічного порядку, розшуку осіб, які їх вчинили, тощо.

 

Глава 6

ПОВЕДІНКА В ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ. ПОВЕДІНКА В ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ ЗАХОДІВ

 

 

Стаття 46. Визначення поняття дрібного хуліганства

Дрібним хуліганством визнаються образливі, непристойні дії в публічних місцях, що порушують публічний порядок та спокій громадян, вчинені з несуттєвою шкодою суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян або з пошкодженням майна у невеликих розмірах.

 

Стаття 47. Визначення поняття масового заходу

Масовим заходом визнаються збори людей, заздалегідь сплановані і визначені за місцем, часом, та кількістю учасників з відповідних приводів (економічних, політичних, спортивних, екологічних, релігійних, культурних тощо).

 

Стаття 48. Місце для проведення масового заходу

Масові заходи в Україні можуть проводитися у будь-яких придатних для цього місцях, у будь-який час доби, крім випадків обмежень відповідно до цього Закону або інших законів України.

Гранично допустимі відстані проведення масових заходів біля небезпечних для життя людей об’єктів визначаються відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування та позначаються на місцевості.

 

Стаття 49. Час проведення масового заходу

Масові заходи повинні проводитися у чітко визначений час.

Масовий захід може починатися не раніше 9 години і завершуватися не пізніше 22 години.

Гранична тривалість прилюдного заходу, що проводиться одним і тим самим організатором (організаторами), не повинна перевищувати п’яти годин підряд.

 

Стаття 50. Дотримання режиму тиші при проведенні масових заходів

При проведенні масових заходів забороняється використання звукопідсилювальної апаратури з 22 години вечора до 7 години ранку.

 

Стаття 51. Підтримання публічного порядку під час проведення масових заходів

Учасники масових заходів зобов’язані підтримувати публічний порядок при проведенні масових заходів, не допускати дій, що створюють загрозу життю та здоров’ю інших людей, їх конституційним правам і свободам, а також дій, що принижують честь і гідність інших людей.

 

Глава 7

ПРАВИЛА ЩОДО СПОЖИВАННЯ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ ТА ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ В ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ

 

Стаття 52. Споживання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива, у публічних місцях

Споживання у публічних місцях алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива, дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях, закладах харчування, кафе, ресторанах, тощо.

 

Стаття 53. Куріння тютюнових виробів у публічних місцях

Куріння тютюнових виробів дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях, обладнаних належним чином.

 

Стаття 54. Розміщення інформації про заборону споживання тютюнових виробів в публічних місцях

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: “Куріння заборонено!”

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту “Місце для куріння” та інформація про шкоду, яку завдає здоров’ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: “Куріння шкодить Вашому здоров’ю!”

 

Стаття 55. Спеціально відведені місця для куріння

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму.

У закладах публічного харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

 

Глава 8

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ПУБЛІЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

 

Стаття 56. Визначення поняття публічного транспорту

Публічним транспортом визнається транспорт, призначений та доступний для використання широким колом осіб, основною функцією якого є перевезення пасажирів.

До публічного транспорту належить:

-         автомобільний публічний транспорт (таксі, автобус, маршрутка);

-         міський електротранспорт;

-         залізничний транспорт;

-         повітряний транспорт;

-         водний транспорт.

 

Стаття 57. Поведінка пасажирів в публічному транспорті

Пасажири публічного транспорту зобов’язані виконувати усі розпорядження (прохання) водія (члена екіпажу, командира судна, тощо).

Пасажири зобов’язані не допускати різких рухів, енергійних вигуків, занадто голосних розмов по телефону, інших дій, які можуть відволікати водія та заважити іншим пасажирам.

Пасажири публічного транспорту зобов’язані підтримувати публічний порядок у салоні публічного транспорту, бути взаємно ввічливими, не допускати агресивної поведінки.

 

Стаття 58. Підтримання чистоти та порядку у публічному транспорті

Пасажири публічного транспорту зобов’язані дбайливо ставитись до обладнання та майна транспорту, дотримуватись порядку та чистоти в салоні.

 

Стаття 59. Споживання тютюнових виробів на публічному транспорті

Споживання тютюнових виробів на публічному транспорті дозволяється лише у випадках, якщо це передбачено під час перевезення  та лише у спеціально відведених для цього місцях, обладнаних належним чином.

 

Стаття 60. Перевезення багажу у публічному транспорті

Пасажири публічного транспорту мають право провозити із собою багаж, за умов, якщо він має належну упаковку, не становить загрози для безпеки інших пасажирів (не є вибухонебезпечним, легкозаймистим, не містить колючі, ріжучі предмети без належної упаковки, тощо).

Якщо багаж провозиться у салоні транспорту, він не повинен бути громіздким, захаращувати вхід або вихід з транспорту.

Багаж не повинен перешкоджати вільному пересуванню пасажирів, забруднювати салон транспорту або пошкоджувати чи забруднювати одяг інших пасажирів.

 

Стаття 61. Перевезення у публічному транспорті живих тварин (птахів)

У публічному транспорті дозволяється перевезення собак, котів, домашніх птахів за умови дотримання власником встановлених вимог:

Перевезення великих собак (вищих 45 см) у вагонах з місцями для сидіння інших категорій поїздів (швидкісних, високошвидкісних, електро-дизель-поїздів підвищеного комфорту тощо) на таких самих умовах дозволяється, якщо у вагоні купе з місцями для сидіння є відокремленими.

Дрібні кімнатні тварини (птахи) обов’язково мають бути належним чином розміщені у контейнерах/клітках.

Собаки перевозяться у намордниках, на коротких ланцюжках або ремінних прив’язках.

Тварини повинні бути чисті, охайні та не мати неприємного запаху.

Перевізник має право визначати спосіб перевезення і обмежити кількість та види тварин, що дозволяється перевозити.

Пасажир – супровідник тварин повинен сам турбуватись про них: годувати, поїти та прибирати за ними, упереджувати порушення санітарно-гігієнічних умов.

У разі перевезення тварин пасажир несе повну відповідальність за тварину.

 

Глава 9
ПРАВИЛА ПРОЖИВАННЯ В БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКАХ

 

Стаття 62. Визначення понять багатоквартирний будинок, житловий будинок, квартира, житлова кімната

1) Багатоквартирний будинок – житловий будинок з двома і більше квартирами (приміщеннями ), призначений для житла.

2) Квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

3) Житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.

4) Житлова кімната – частина квартири, відокремлена від інших приміщень тієї самої квартири стінами або постійними (не пересувними) перегородками та яка має з ними внутрішнє сполучення й розміри, достатні для розміщення ліжка дорослої людини, а висота стелі не менше 2,5 метра.

 

Стаття 63. Правила проживання в багатоквартирних будинках

Власник (орендарі) житлового будинку, квартири, житлового приміщення зобов’язані підтримувати публічний порядок, не допускати дій що порушують умови проживання громадян.

 

Стаття 64. Утримання сходових клітин, ліфтових шахт, горищів, підвалів та інших допоміжних приміщень

Сходові клітки, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинків повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися, закриватися на замки.

 

Стаття 65. Утримання прибундикових територій

Власники (орендарі) житла зобов’язані забезпечувати утримання прибудинкових територій у чистоті, не допускати забруднення та захаращування території.

Біля прибудинкових територій повинні бути облаштовані газони та квітники.

 

Стаття 66. Збереження зелених насаджень

Власники (орендарі) житла зобов’язані зберігати зелені насадження на прибудинковій території, забезпечувати належний догляд за ними.

 

Стаття 67. Сміття

Сміття – побутові або будівельні відходи, утворені в процесі діяльності мешканців багатоквартирних будинків, повинне складатися у спеціально відведених для цього місцях, контейнерах для сміття.

 

Стаття 68. Режим тиші

Мешканці багатоквартирних будинків повинні дотримуватися режиму тиші. Встановлений режим тиші для багатоквартирних будинків з 23 до 7 години.

У визначений час у будинку повинен зберігатися спокій.

 

Стаття 69. Проведення ремонтних робіт

Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, – за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Ведення будівельних робіт дозволяється з 8 до 18, окрім вихідних та святкових днів.

Власник, (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт.

Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм.

На час ремонту будинків або квартир в багатоповерхових будинках особи, що проводять ремонт, узгоджують з балансоутримувачем місце для тимчасового складування будівельних матеріалів і будівельного сміття на час ремонту з періодичністю вивозу не рідше 1 разу на тиждень.

 

Стаття 70. Ігри у баскетбол, футбол, волейбол та інші види вуличних ігор

Ігри у баскетбол, футбол, волейбол, стрибки на батуті та інші види вуличних ігор, повинні проводитися лише у спеціально відведених для цього місцях.

Місця для ігор повинні бути обладнаними майданчиками, розташованими з урахуванням збереження тиші та спокою громадян.

 

Стаття 71. Проведення свят

Проведення свят у багатоквартирних будинках дозволяється з 8 до 21 години у будні дні, та з 10 до 23 у вихідні.

 

Стаття 72. Утримання домашніх тварин у багатоквартирних будинках.

Утримання собак і кішок у квартирах дозволяється лише за умови дотримання норм встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовим актами які регламентують утримання собак і кішок у містах та інших населених пунктах, а в квартирах, де проживає два і більше власників, наймачів або орендарів, – з їхнього дозволу.

 

Стаття 73. Обов’язки особи яка утримує домашню тварину у багатоквартирному будинку

Особа, яка утримує домашню тварину у багатоквартирному будинку, зобов’язана:

-         забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

-         дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття, не допускати виникнення неприємного запаху від тварини;

-         запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин;

-         забезпечувати тишу – не допускати гавкання та виття собак з 23.00 до 7.00 години;

-         відшкодувати матеріальні та моральні збитки, що нанесені тваринами громадянам у встановленому чинним законодавством України порядку.

 

Глава 10
ВИГУЛ ДОМАШНІХ ТВАРИН

 

Стаття 74. Права особи на вигул домашньої тварини

Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з’являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).

 

Стаття 75. Вік, з якого дозволяється супроводження домашніх тварин

Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Вигул потенційно небезпечних тварин дозволяється з 16 років.

 

Стаття 76. Обов’язки особи, яка супроводжує тварину

Особи, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити:

-         безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;

-         безпеку супроводжуваної домашньої тварини;

-         безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.

У місцях масового скупчення людей, у тому числі в транспорті, собаки повинні знаходитися на короткому повідку і в наморднику, а маленькі собаки – в закритих контейнерах або на руках у власника. В інших публічних місцях собаки можуть знаходитися на вільному повідку. В інших місцях дозволено вільний вигул собак за умови дотримання вимог, встановлених цим Законом.

Під час переходу через вулиці і поблизу магістралей особа, що здійснює вигул тварини, зобов’язана узяти її на короткий поводок або на руки, щоб уникнути дорожньо-транспортних подій і загибелі тварини на проїжджій частині.

 

Стаття 77. Вигул потенційно небезпечних тварин

Власники, тварини яких визнані, як небезпечні, не мають права вигулювати їх без повідка та намордника (для собак) або без спеціальних запобіжних пристроїв для інших потенційно небезпечних тварин

Власники потенційно небезпечних собак мають право вигулювати їх без повідка та намордника при наявності тестування за програмою «Собака–компаньйон», що засвідчує спеціальний жетон.

 

Стаття 78. Перелік порід собак визнаних як потенційно небезпечні

Потенційно небезпечними визнаються наступні породи собак:

Акіта–іну; Американський бульдог; Американський стафордширський тер’єр; Англійський мастиф; Аргентинський дог; Бельгійська вівчарка; Бернський зенненхунд; Бордоський дог; Бразильська філа; Бульмастиф; Бультер’єр; Доберман; Кавказька вівчарка; Кане корсо; Мастіно неаполетано; Московська сторожова; Німецька вівчарка; Німецький дог; Перо преса канаріо; Південноруська вівчарка; Пітбультер’єр; Різеншнауцер; Родезійський ріджбек; Ротвейлер; Середньоазіатська вівчарка; Тосаіну; Чорний тер’єр; Німецький боксер; Фокстер’єр; Ягтер’єр німецький.

Небезпечними також вважаються метиси вищезазначених порід з явними фенотипічними ознаками.

Перелік порід не є вичерпним та може поповнюватись з надходженням нових даних.

 

Глава 11

МІСЦЯ ДЛЯ ВИГУЛУ ДОМАШНІХ ТВАРИН

 

Стаття 79. Вимоги щодо встановлення місць та зон для вигулу тварин

Кількість місць для вигулу тварин на території житлового району, мікрорайону, кварталу, визначається від кількості тварин, які потребують вигулу, та утримуються населенням цих територій. При цьому за рахунок кількості місць для вигулу тварин приймається положення, що одночасно в місцях вигулу може вигулюватися не більше десяти тварин.

Зони для вигулу тварин мають бути відведені у кожному парку та сквері на території міста.

У центральній частині міста з густим населенням та щільною забудовою допускається зменшення розмірів місць для вигулу тварин і збільшення їх кількості.

Місця для вигулу тварин на дворових територіях мікрорайонів повинні влаштовуватися від вікон житлових будинків, майданчиків для гри, відпочинку, територій шкіл, деяких дитячих дошкільних установ, спортивних майданчиків – на відстані не менше 40 метрів.

Покриття місць та зон для вигулу тварин повинно бути пісочно–земляним, гравійно–пісочним, з трави (суцільна низька рослинність). Поверхня майданчика повинна бути рівною.

 

Стаття 80. Обладнання місць та зон для вигулу тварин

Всі місця та зони для вигулу повинні бути обладнані спеціальними попереджуючими знаками про вигул тварин, а також табличками з зазначенням назв та телефонів установ, які відповідають за санітарний стан цих майданчиків або зон вигулу. Крім цього, місця та зони для вигулу домашніх тварин повинні бути обладнані контейнерами для збору сміття та екскрементів.

Особи, які вигулюють тварин, повинні прибирати екскременти за твариною.

У разі відсутності можливості обладнання місць для вигулу тварин, дозволяється вигулювати їх на при будинкових територіях з тильної або технічної сторони будинку, про що повинен свідчити відповідний попереджуючий знак.

 

Стаття 81 Використання місць та зон для вигулу тварин за призначенням

Місця та зони для вигулу тварин повинні використовуватися лише за призначенням.

 

 

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

 

Глава 12

ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ ЗАКОННИХ РОЗПОРЯДЖЕНЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

 

Стаття 82. Обов’язковість виконання законних розпоряджень або вимог працівника Національної поліції України

Законні розпорядження або вимоги працівника Національної поліції України  є обов’язковими до виконання.

 

Стаття 83. Обов’язковість виконання законних розпоряджень члена громадських організацій з охорони публічного порядку

Законні розпорядженню або вимоги членів громадських організацій з охорони публічного порядку у зв’язку з їх участю в охороні публічного порядку, є обов’язковими до виконання.

 

Стаття 84. Обов’язковість виконання законних розпоряджень або вимог представників інших органів, які мають право брати участь у охороні публічного порядку разом з представниками Національної поліції України

Законні розпорядженню або вимоги інших органів, які мають право брати участь у охороні публічного порядку разом з представниками Національної поліції України, є обов’язковими до виконання.

 

Глава 13

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРОСТУПКІВ В ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ

 

Стаття 85. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство в публічних місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують публічний порядок і спокій громадян, – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 86. Нецензурна лайка

Цинічні непристойні висловлювання, а також висловлювання що належать до сфери статевих відносин в публічних місцях – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 87. Образливе ставлення до громадян

Образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов’язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв’язній манері: штовхання, хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойні пропозиції та інші подібні дії – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 88. Насильницьке вторгнення в публічні місця всупереч забороні осіб, які слідкують за порядком

Насильницьке вторгнення в публічні місця всупереч забороні осіб, які слідкують за порядком – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 89. Безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів’я по телефону

Безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками а також лихослів’я по телефону – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 90. Співання непристойних пісень

Співання непристойних пісень – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 91. Крики, вигуки з хуліганських мотивів біля вікон громадян в нічний час

Крики, вигуки з хуліганських мотивів в нічний час – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 92 Справляння природних потреб у невідведених для цього місцях

Справляння природних потреб у невідведених для цього місцях – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 93. Грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них

Грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 94. Поява у публічному місці в оголеному вигляді

Поява у публічному місці в оголеному вигляді – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 95. Самовільна без потреби зупинка комунального транспорту

Забороняється та тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України, самовільна без потреби зупинка комунального транспорту – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 96. Неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих

Неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 97. Знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах

Знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна розцінюється у тому випадку, якщо воно вчинено у незначних розмірах – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 98. Поява у публічних місцях у п’яному вигляді

Поява у публічних місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 99. Поширювання неправдивих чуток

Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення публічного порядку, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від шістнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 100. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку

Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку – тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від шістнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 101. Заняття проституцією у публічних місцях

Заняття проституцією у публічних місцях – тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 102. Порушення порядку організації і проведення масових заходів, зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій

Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій – тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів стягнення або організатором масових заходів, зборів, мітингу, вуличного походу, демонстрації, – тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 103 Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів

Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів,правил благоустрою територій населених пунктів -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

Глава 14

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРОСТУПКІВ ПОВЯЗАНИХ З ДОМАШНІМ НАСИЛЬСТВОМ ТА НЕВИКОНАННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ОБОВЯЗКІВ

Стаття 104. Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

 

Стаття 105. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей -  тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України , якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 106. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування

Порушення встановленого законом порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Глава 15

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ СПОЖИВАННЯ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ ТА ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ В ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ

 

Стаття 107. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях

Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших публічних місцях, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 108. Розпивання спиртних напоїв у публічних місцях і поява в публічних місцях у п’яному вигляді

Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах публічного транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і публічного харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в публічних місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, -тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів публічного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась публічному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в публічних місцях у п’яному вигляді, – тягнуть за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або публічні роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.

 

Стаття 109. Розпивання спиртних напоїв на виробництві

Розпивання спиртних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані – тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Участь майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників у розпиванні з підлеглими їм працівниками спиртних напоїв на виробництві або невжиття ними заходів до відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані, або приховування ними випадків розпивання спиртних напоїв чи появи на роботі в нетверезому стані підлеглих їм працівників – тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 110. Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння

Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння батьками неповнолітнього, особами які їх замінюють або іншими особами – тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 111. Азартні ігри, ворожіння в публічних місцях

Участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, “наперсток” та інші) на гроші, речі та інші цінності – тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано публічному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від семи до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Ворожіння у публічних місцях – тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Глава 16

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЩО СПРИЯЄ ВЧИНЕННЮ ПРОСТУПКІВ ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

 

Стаття 112. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення

Виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення – тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 113. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення

Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення – тягне за собою накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 114. Продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів неповнолітній особі

Продаж алкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, – тягне за собою накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 115. Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї

Придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без дозволу органів внутрішніх справ – тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за один з проступків, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 116. Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають дозвіл органів внутрішніх справ на зберігання зазначеної зброї, – тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано публічному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Глава 17
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ У ПУБЛІЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

 

Стаття 117. Порушення правил поведінки у публічному транспорті

У публічному транспорті забороняються та тягнуть за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України, наступні дії:

-         голосні розмови, крики;

-         різкі рухи;

-         надто гучні розмови по телефону;

-         відчинення дверей під час руху (крім випадків запобігання нещасному випадку);

-         перешкоджання зачиненню дверей;

-         захаращування проходів, аварійних та службових дверей й підходів до аварійних виходів;

- користування аварійним обладнанням без потреби, тощо – тягне за собою накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 118. Перебування у публічному транспорті в нетверезому стані

У публічному транспорті забороняється та тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України, перебування у публічному транспорті в нетверезому стані – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 119. Паління у публічному транспорті

Паління у публічному транспорті, якщо це не дозволено та для цього не встановлені відповідні місця, забороняється.

Паління в публічному транспорті – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 120. Розпивання у публічному транспорті алкогольних напоїв

Розпивання у публічному транспорті алкогольних напоїв – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 121. Азартні ігри в публічному транспорті

Азартні ігри в публічному транспорті – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 122. Порушення правил користування засобами публічного транспорту

Пошкодження внутрішнього обладнання та скла публічного транспорту – тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей публічного транспорту – тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

 

Стаття 123. Порушення правил перевезення багажу у публічному транспорті

Розміщення багажу у тих місцях, де це перешкоджає вільному пересуванню пасажирів уздовж салону;

-         перевезення громіздкого багажу у салоні публічного транспорту;

-         перевезення багажу, який може забруднити салон автобуса чи інших пасажирів, або пошкодити їх одяг;

- перевезення вибухонебезпечних, легкозаймистих, отруйних, їдких речовин з різким запахом, колючі, ріжучі предмети без належної упаковки; вогнепальну зброю без чохлів та дозволів на носіння та зберігання,

- тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 124. Порушення правил перевезення у публічному транспорті живих тварин (птахів)

Порушення правил перевезення у публічному транспорті живих тварин (птахів) – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Глава 18

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПРАВИЛ

 

Стаття 125. Порушення правил користування багатоповерховими житловими будинками і житловими приміщеннями власникамами (орендарями) житлових будинків і житлових приміщень

Зберігання вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети у приміщеннях житлових будинків, квартир;

-         здійснення паркування автотранспорту на тротуарах, бордюрах, газонах та інших невстановлених для цього місцях;

-         витрушування одягу, килимів, інших речей у під’їздах, парадних входах до будинків, викидання з балконів і вікон різних предметів, миття балкону із зливанням води;

-         розпалювання вогнищ в будь-яких приміщеннях будинків;

-         обладнання балконів чи лоджій у багатоквартирних будинках житлових будинків, гуртожитків приладами для сушки одягу та інших речей, які виходять за межі балкону чи лоджії;

-         розташовування на балконах та лоджіях у багатоквартирних будинках вазонів з квітами, без належного закріплення, а також якщо вони виходять за межі балкона чи лоджії;

-         нанесення будь-яких написів, позначок, малюнків, розміщення оголошень, афіш, реклами на будинках, стовпах, парканах, деревах та інших не призначених для цього місцях, за винятком випадків, передбачених законодавством або за погодженням з мешканцями будинків;

-         складування біля багатоквартирних будинків, житлових будинків, гуртожитків, будівельних та інших матеріалів, копання ям для гасіння вапна, спалювання відходів та сміття;

-         виливання рідких відходів з вікон, балконів, лоджій;

-         скидання в зливову каналізацію виробничих та побутових стоків, нафтопродуктів, викидання сміття, піску та інше. Перелік вказаних дій не є вичерпним та може доповнюватися. Вказані дії – тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 126. Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів

Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах – тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 127. Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення

Знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 128. Порушення режиму тиші

Голосні співи і крики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з 23 до 7 години;

-         використання телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів та інших гучномовних пристроїв, використання їх дозволяється лише за умови зменшення звуку до ступеня, що не порушує спокою мешканців будинку;

-         порушення норм, щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в багатоквартирних будинках

– тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за такі ж проступки, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 129. Звалення сміття у невстановлених місцях

Звалення та складання сміття – побутових та будівельних відходів у невстановлених місцях – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за такі ж проступки, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 130. Порушення правил тримання собак і котів

Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення проступку з числа передбачених частиною першою цієї статті – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

 

Стаття 131. Порушення правил вигулу собак

Приведення в публічні місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 132. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб

Завідомо неправдивий виклик служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України, швидкої медичної допомоги або аварійних та інших служб – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

Глава 19

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА УХИЛЕННЯ ВІД ВИКОНАННЯ ЗАКОННИХ ВИМОГ ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

 

Стаття 133. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника Національної поліції України, члена публічного формування з охорони публічного порядку

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника Національної поліції України при виконанні ним службових обов’язків, а також вчинення таких же дій щодо члена публічного формування з охорони публічного порядку у зв’язку з їх участю в охороні публічного порядку – тягне за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 134. Публічні заклики до невиконання вимог працівника Національної поліції України

Публічні заклики в будь-якій формі до невиконання розпоряджень або вимог працівника Національної поліції України у зв’язку з виконанням ним обов’язків по охороні публічного порядку або поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законній вимозі працівника Національної поліції України, якщо ці дії призвели до порушення публічного порядку, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 135. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі інших органів, які приймають участь у охороні публічного порядку з представниками органів внутрішніх справ

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі інших органів, які приймають участь у охороні публічного порядку з представниками органів внутрішніх справ

якщо ці дії призвели до порушення публічного порядку, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 136. Самоуправство

Самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи публічним організаціям – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

 

Глава 20
ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ
У СПРАВАХ ПРО ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТУПОК

 

Стаття 137. Заходи забезпечення провадження в справах про проступки проти публічного порядку

У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення проступків проти публічного порядку, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про проступок проти публічного порядку у разі неможливості складення його на місці вчинення проступку, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про проступки проти публічного порядку допускаються затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.

Порядок затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про проступки проти публічного порядку, проводиться в порядку, встановленому законом.

 

Стаття 138. Затримання за проступок проти публічного порядку

Про затримання за проступок проти публічного порядку складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення проступку проти публічного порядку, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

 

Стаття 139. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати затримання за проступок проти публічного порядку

Затримання за проступок проти публічного порядку особи, яка вчинила проступок проти публічного порядку, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України – працівником Національної поліції України.

 

Стаття 140. Строки затримання за публічний проступок

Затримання за проступок проти публічного порядку особи, яка вчинила проступок проти публічного порядку, може тривати не більше, ніж три години. У виняткових випадках, у зв’язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки затримання за проступок проти публічного порядку.

Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника Національної поліції України, члена публічного формування з охорони публічного порядку, чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника Національної поліції України, може бути затримано до розгляду справи начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ, але не більше аніж 12 годин.

Строк затримання за проступок проти публічного порядку обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, але не більше 1 години,

а особи, яка була в стані сп’яніння, – з часу її витвереження, але не більше аніж 6 годин.

 

Стаття 141. Особистий огляд і огляд речей

Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Огляд речей, ручної кладі, багажу, та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника.

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про проступок проти публічного порядку або в протоколі про затримання за проступок проти публічного порядку.

 

Стаття 142. Вилучення речей і документів

Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом проступку проти публічного порядку, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених в цьому Законі. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про проступок проти публічного порядку у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають власникові, або знищують. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про проступок проти публічного порядку, про огляд речей або затримання за проступок проти публічного порядку.

 

Стаття 143. Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про проступки проти публічного порядку

Затримання за проступок проти публічного порядку, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, може бути оскаржено зацікавленою особою у вищий орган (вищій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду.

Особа, щодо якої застосовуються заходи впливу, має право на захист у відповідності до чинного законодавства, звернутись по допомогу до родича, або довіреної особи, викликати адвоката.

Оскарження чи опротестування заходів забезпечення провадження у справах про публічні проступки не зупиняє їх виконання.

 

IІ. Прикінцеві та Перехідні положення

З набранням чинності Закону України «Про публічний порядок» втрачають чинність норми, щодо забезпечення «публічного порядку», «охорони громадського порядку», що містяться в інших законах та підзаконних актах, зокрема Глава 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

 

Цей Закон набирає чинності з ___  ________ 2018 року.

 

 

 

Голова Верховної Ради

України                                                                                                                   А. Парубій