Братель О.Г.,
Голова Інституту цивільних правовідносин ГОСЛ
кандидат юридичних наук, доцент
Верховна Рада України 12.02.2015 р. прийняла Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» [1] мета якого полягає у підвищенні національних стандартів судоустрою і судочинства та забезпечення права на справедливий суд. Сам закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування, тобто 28 березня 2015 р. Цим Законом запроваджено черговий етап судової реформи в Україні дієвість та ефективність результатів якої можна буде оцінити лише згодом.
Слід визнати той факт, що стан нормотворчої діяльності в Україні заслуговує не лише системного удосконалення, але й врахування потреб практики та елементарних положень Конституції України.
Прийнятим Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» втілюється в життя нова редакція Закону «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон). Цим Законом нового змісту отримали положення, що містилися у попередній редакції Закону України від 07.07.2010 р. «Про судоустрій і статус суддів» [2], зокрема ст. 11 «Гласність і відкритість судового процесу».
Насамперед, нова редакція статті складається із семи частин (попередня редакція статті містила 5 частин) в яких детально регламентовано процедуру реалізації права на гласний і відкритий судовий розгляд.
Зупинимось на новелах, що потребують детального юридичного аналізу з позицій здійснення правосуддя по цивільних справах.
Першою новелою є те, що «інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-сайті судової влади України, крім випадків, установлених законом» (ч. 2 ст. 11 Закону). Запропоновані положення є вельми позитивними, так як дозволяють учасникам процесу отримувати своєчасну інформацію про стан руху цивільної справи звільняючи працівників суду (секретарів судового засідання, помічників судді, працівників канцелярії) від виконання зайвих функцій в умовах розвитку інформаційних технологій. Реалізація зазначених положень вже протягом декількох років знаходить своє практичне втілення на веб-сайті http://court.gov.ua/, на якому кожний із бажаючих має можливість отримати детальну інформацію про назву суду, місце його розташування, склад та структуру суду, графік прийому громадян, список справ призначених для розгляду, інформацію про порядок сплати судового збору та зразки заяв, що подаються до суду. Як вбачається зі змісту нововведень Закону, перелік інформації про рух справи став більш розширеним.
Друга новела характеризується певним «революційним» змістом закріплюючи наступне: «учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав» (ч. 3 ст. 11 Закону).
В Законі України від 07.07.2010 р. «Про судоустрій і статус суддів» та у ч. 8 ст. 6 Цивільного процесуального кодексу України [3] (в редакції станом на 05.03.2015 р.) зазначається, що «учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі».
Таким чином, починаючи з моменту набрання чинності Законом всі учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. «Революційний» зміст вказаного положення полягає в тому, що особа, яка бере участь у справі або присутня в якості глядача на судовому засіданні (якщо судове засідання не є закритим у відповідності до ч. 3 ст. 6 ЦПК України) має право вільно використовуючи мобільний телефон чи портативну відеокамеру для здійснення відеозапису. Після цього, особа, яка здійснила відеозапис має право поширити його в мережі Інтернет (наприклад на сайті https://www.youtube.com/) зробивши відеозапис надбанням широкого загалу.
Частиною 3 ст. 6 ЦПК України передбачено, що «закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність». Вказана норма передбачає імперативні та диспозитивні підстави для проведення судового розгляду в закритому порядку. Категорії «відомості про інтимні чи інші особисті сторони життя» та «відомості, що принижують честь і гідність» є вельми абстрактними та відносяться до диспозитивних підстав проведення судового розгляду в закритому порядку, тобто для проведення закритого судового розгляду обов’язковою умовою повинно бути надходження клопотання від особи, яка бере участь у справі. Розглянемо такий приклад. В суді розглядається цивільна справа про встановлення меж земельної ділянки. Зрозуміло, що сторони, які звернулись до суду не змогли знайти спільної мови щодо визначення меж земельної ділянки і перевели свої відносини в судову площину. Питання, які необхідно дослідити та вирішити суду з позицій сторін є скандальними. На судове засідання по вказаній справі можуть прийти сусіди з метою спостереження за сваркою сусідів «в реальному часі». Виникає питання, чи містяться у спорі про встановлення меж земельної ділянки відомості про інтимні чи інші особисті сторони життя, або такі що принижують честь і гідність? Дати відповідь на це питання повинен суддя, але таким чином, що не зашкодити інтересам осіб які беруть участь у справі, якщо вони подали клопотання про розгляд справи в закритому порядку та виконати вимоги ст. 11 Закону.
Особа, яка бере участь у справі може і не знати про існування про підстав передбачених ч. 3 ст. 6 ЦПК України, а суд самостійно не може винести ухвали про проведення закритого судового розгляду. Як результат, особи присутні на судовому засіданні (наприклад, сусіди по земельній ділянці, односельці) в законний порядок можуть здійснити відеозапис засідання з подальшим поширенням його будь-яким особам.
Крім цього, сам процес здійснення відеозапису судового засідання може створювати дискомфорт для судді позбавляючи його можливості належним чином проводити судове засідання.
Тому, у ч. 3 ст. 11 Закону чітко передбачено, що «проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав».
Порядок проведення фото-, кіно-, теле- та відеозйомки регулюється також ст. 307 Цивільного кодексу України [4]. В частині першій даної статті зазначається, що «фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру».
З огляду на досліджуване питання та проаналізувавши положення вищевказаних правових норм можна зробити висновок, що особа, яка бере участь у справі або суддя не можуть заперечувати проти здійснення відносно них фото-, кіно-, теле- та відео зйомки, адже судовий розгляд і судове засідання відносяться до заходів публічного характеру.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України від 12.02.2015 р. // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/192-19/page
- Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р. // Відомості Верховної Ради України – 2010. – № 41-42, 43, 44-45. – Ст. 529.
- Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03. 2004 р. (станом на 05.03.2015 р.) // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9
- Цивільний кодекс України від 16.01.2013 р. (станом на 05.03.2015 р.) // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/pag