Відзив на автореферат дисертації ії на тему: «Застосування як форма реалізації адміністративного законодавства», поданої Губановим Олегом Олександровичем

ВІДЗИВ

на автореферат дисертації на тему:

«Застосування як форма реалізації адміністративного законодавства»,

поданої Губановим Олегом Олександровичем на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

 

Судова та адміністративна реформи, які відбуваються в Україні, оновлення значної частини адміністративного законодавства, яке є предметом галузевого застосування, та перегляд положень доктрини адміністративного права суттєво впливають на процедуру, сутність, призначення та результат відповідного галузевого правозастосування, обумовлюючи формування новітнього наукового базису як для галузевого правотворення, так і сучасного галузевого правозастосування.

Слід констатувати, що комплексних доктринальних досліджень проблем застосування адміністративного законодавства, які враховували б усю його специфіку, до цього часу немає. Окремим загальнотеоретичним питанням правозастосування, а також деяким елементам процедури галузевого правозастосування присвячено низку наукових робіт, однак визнати їх достатнім науковим базисом для галузевого правозастосування, на жаль, не можна, що й обумовлює актуальність, наукову та практичну значимість відповідної проблематики.

Вдало скомпонована структура роботи, яка є достатньо обґрунтованою і логічно побудованою. В ній застосування досліджується поетапно, починаючи з історіографічного аналізу та продовжуючи визначенням поняття та змісту даного права, аналізу складових механізму застосування  адміністративного законодавства опрацювання на цій основі конкретних пропозицій.

Наукову новизну визначає комплексне дослідження, що включає ґрунтовний аналіз застосування адміністративного законодавства як різновиду галузевого правозастосування. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень і висновків, які виносяться на захист. Дисертація відображає пошук нових підходів, є теоретичним узагальненням практики адміністративних правовідносин, що виникають під час застосування адміністративного законодавства.

Слід погодитись із застосуванням   автором історичного методу, що дозволило дослідити ґенезу нормативно-правового врегулювання пов’язаних із відповідним галузевим правозастосуванням – застосуванням адміністративного законодавства – питань та вітчизняних доктринальних галузевих правових досліджень питань застосування адміністративного законодавства, у зв’язку з чим запропоновано таку умовну періодизацію: 1) т. зв. дореволюційний період розвитку адміністративного права та адміністративного законодавства, у межах якого виокремлюються: а) ранній період (зародження правозастосування, виокремлення окремих його суб’єктів, запровадження різних процедур); б) період «камералістики» з виділенням характерних особливостей правозастосування на кожному з трьох умовно виокремлених у межах цього періоду у доктринальних правових джерелах етапах; 2) т. зв. радянський період, у межах якого виокремлюються: а) період ранньої радянської державності; б) період Другої світової війни; в) період пізньої радянської державності; 3) перехідний період (перші роки самостійності України); 4) сучасний період (кін. ХХ – поч. XXI ст.) з вказівкою на специфіку нормотворчих та доктринальних процесів кожного із цих періодів. Виявлено тенденцію поступового зростання уваги вчених-юристів до проблем правозастосування, яка виявилась у висвітлені деяких аспектів, пов’язаних із галузевим правозастосуванням питань – тенденцію до спеціалізації.

Принципово важливим є те, що дисертантом не тільки здійснено теоретичні розробки в зазначеній проблематиці, а й сформульовано певні пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності застосування.

Викладки автореферату переконують, що пропозиції за проведеним дослідженням є обґрунтованими, виваженими і реалізованими для практичного впровадження, а також створюють відповідну основу для подальшого поглибленого теоретичного вивчення даної проблематики.

У цілому дисертація Губанова О.О. є завершеним монографічним дослідженням, виконаним на рівні вимог, що пред’являються до такого виду робіт.

Хоча дисертаційне дослідження можна оцінити позитивно, слід зазначити, що у ньому, як і у будь-якій творчій праці, є дискусійні моменти або положення, які потребують певного уточнення. Наприклад, важко підтримати передусім із методологічної позиції авторську дефініцію «системи суб’єктів застосування адміністративного законодавства». Адже головним та визначальним атрибутивним компонентом системи виступає не лише взаємозв’язки, сукупність елементів, а й передусім утворення нової якості. Більше того,  з позицій лінгвістичних невдалою є конструкція концепту і з огляду на її обтяжливість, застосування не юридичних термінів на кшталт «з питань..».

Автору варто було більш акцентовано продемонструвати все ж таки, які саме конкретні пропозиції до законодавства він запропонував, оскільки із тексту автореферату, окрім загальних стандартних фраз, нічого не зрозуміло. А внесення зміни лише у преамбулу одного закону є не зовсім репрезентативним.

Також роботу посилило б вивчення міжнародного досвіду, передусім Німеччини, в університетах якої дана тема набула широко дослідження.

Проте, наведені зауваження не знижують наукового значення та практичної цінності матеріалів дослідження, носять дискусійний характер та не впливають на загальне позитивне враження.

Дисертаційне дослідження Губанова О. О. на тему «Застосування як форма реалізації адміністративного законодавства», виконано на належному науковому рівні і відповідає вимогам, які пред’являються до кандидатських дисертацій. Воно є самостійним із відповідними висновками та пропозиціями, які містять наукову новизну і можуть використовуватись як у подальших наукових дослідженнях, так і у законодавчій та навчальній роботі, а його автор Губанов Олег Олександрович – на підставі публічного захисту заслуговує на присудження йому наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 − адміністративне право і процес; фінансове право: інформаційне право.

 

Доктор юридичних наук, доцент

Голова наглядової ради Глобальної організації

союзницького лідерства                                                                      В.А.Ліпкан