СИНКРЕТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЗАГРОЗ ІНФОРМАЦІЙНІЙ БЕЗПЕЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ

 

Топчій Оксана Василівна,

голова Інституту аднрогогіки ГОСЛ,

кандидат педагогічних наук, 

 

 

Дослідження причин і умов, що породжують загрози національній та інформаційній безпеці, є надзвичайно актуальним не тільки в теоретичному, але й в прикладному аспектах. Оригінальність авторської концепції полягає у розгляді нероздільного комплексу детермінант, на підставі чого виводиться дефініція ключового поняття і пропонується класифікація основних груп чинників, які виступають джерелом загроз і ризиків інформаційної безпеки неповнолітніх.

Ключові слова: детермінанта, синкретизм, інформаційна безпека, загрози інформаційній безпеці, неповнолітні, соціо-техногенні детермінанти, політико-ідеологемні детермінанти, валеопсихогенні детермінанти.

 

Загальна постановка проблеми. З того часу, як інформація перестала бути лише сукупністю певних даних, набором тих чи інших відомостей, а перетворилася на інструмент формування взаємовідносин, інструмент спрямування поведінки, породження комунікативних конфліктів, актуалізувалася потреба не просто нейтралізувати негативний вплив, а в ідеалі – розгледити загрози, що несуть ті чи інші тексти, повідомлення, наративи. При широкому комплексному підході слід розуміти комплекс причин, які можуть сприяти появі тих чи інших загроз, особливо в тому сегменті інформації, що спрямований на молодих людей, які знаходяться на етапі  становлення й пошуку свого місця в суспільстві.

Аналіз публікацій.  Інформаційна безпека (ІБ), а також загрози інформаційній безпеці вже достатньо тривалий час знаходяться у полі зору вчених. Завдяки науковим дослідженням В. Бондаренка,  М. Галамби, І. Діордиці, О. Золотаря, Б. Кормича, О. Косогова, Л. Євдоченка, В. Ліпкана, А. Логінова, Ю. Максименко, О. Морозова, В. Панченка, Г. Почепцова, О. Степка, В. Толубка, І. Трубіна, В. Хлевицького та ін. у вітчизняній науці закладені підвалини інформаційного безпекознавства, розроблені підходи, що у подальшому віднаходять своє віддзеркалення в якості державної стратегії у нормативних актах, створюють нові можливості правового забезпечення національної безпеки України.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Попри значний інтерес вчених до проблем інформаційної безпеки донині майже не порушувалося питання, що інформаційна безпека неповнолітнього (ІБН) має значно ширший діапазон загроз у зв’язку із психофізіологічними, соціальними та іншими чинниками, характерними саме для таких учасників інформаційних правовідносин. Тож актуалізується не лише визначення переліку загроз ІБ неповнолітнього та оцінка їхніх ризиків, а й встановлення причин та умов, через які подібні загрози набувають ознак реальності.  

Мета статті полягає у виявленні інтегративного комплексу причин і умов, що породжують виникнення загроз інформаційній безпеці неповнолітніх. Досягнення постановленої мети можливо за умови розв’язання наступних завдань: 1. Обґрунтувати уведення до наукового обігу термінологічного сполучення «синкретичні детермінанти». 2. На підставі багатофакторного аналізу виявити й описати групи причин і умов, які слугують підставою для виникнення загроз і ризиків щодо інформаційної безпеки неповнолітніх. 3. Відстежити на рівні офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади, на яких покладається обов’язок формування й реалізації інформаційної політики, репрезентацію основних концептів і реальних заходів щодо забезпечення ІБН.

Виклад основного матеріалу дослідження. Серед пріоритетів державної політики в інформаційній сфері, зазначених у «Доктрині інформаційної безпеки України», одну з головних позицій займає  завдання по створенню інтегрованої системи оцінки інформаційних загроз та оперативного реагування на них. [1] При подібному формулюванні, як нам здається,  вже закладена методологічна похибка, адже не йдеться про недопущення загроз завдяки розумінню природи їх появи, що дає можливість заздалегідь розробити плани упередження. Укладачі доктрини концентруються на мінімізації наслідків від реальних загроз. Така позиція є доволі хиткою. Доречно згадати принцип медицини, за яким легше не припустити хворобу, аніж потім її лікувати.

У цьому зв’язку наша концепція полягає в тому, що правотворення у сфері інформаційної безпеки має ґрунтуватися на засадах багатофакторного аналізу причин і умов, що сприяють появі тих проявів та явищ, які, набуваючи масовості й системності, стають проблемою державного масштабу.

При розумінні ключового поняття «загроза» ми консолідуємося із В. Ліпканом, який пропонує під нею розуміти «розмаїття внутрішніх і зовнішніх, об’єктивних і суб’єктивних суперечностей суспільного розвитку у середовищі функціонування об’єкта, які ускладнюють або унеможливлюють створення сприятливих умов для реалізації його інтересів і створюють небезпеку для його системи безпеки, життєзабезпечення її системоутворюючих елементів». [2,  с.77-78]. Цей же автор зазначає, що загроза у своєму розвиткові може проходити три стадії: зародження (початок формування), вияв (знаходження виразних форм) і загострення (критична стадія переходу із можливості в дійсність).  [2, с. 78]

Ми поставили перед собою завдання зосередити увагу на першій стадії та з’ясувати, що спричиняє появу загроз інформаційній безпеці неповнолітніх. При цьому йдеться не про банальне визначення чинників, а про встановлення причинно-наслідкового взаємозв’язку між інтегральними міжпредметними множинами та ризиками їх реалізації.

Проаналізуємо сутність використовуваних нами термінів.

Мовна одиниця «детермінант» є стилістично маркованою, обмеженою рамками наукового стилю, проте поширеною у ряді галузей знань. Так, «Новий словник іншомовних слів» розрізняє поняття «детермінант» і «детермінанта».  Вказується, що термін веде походження від латинського determinans, що у перекладі передається словосполученням «який визначає». При цьому за іменником чоловічого роду закріплюється математична сфера з поясненням, що детермінант – це «вираз, що складений з елементів матриці 2 і служить для розв’язування лінійних систем рівняння» [3, с. 188]. Парний іменник жіночого роду трактується як «причина, що визначає виникнення явища». [Там же] Остання дефініція у такий же редакції міститься у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови». [4, с. 217]

Враховуючи, що термін є інтернаціоналізмом, тобто словом, поширеним у багатьох мовах, доречно звернутися до його тлумачення не тільки у вітчизняних джерелах. Наприклад, Кембриджський тлумачний словник дає наступне визначення: «Determinant – something that controls or affects what happens in a particular situation» [5, с. 137], що у перекладі українською означає: «Детермінанта – те, що контролює або впливає на те, що відбувається у конкретній ситуації».  Ще один авторитетне англомовне джерело зазначає, що перше застосування терміну датується 1686 роком, і представляє таку його дефініцію: «Determinant – an element that identifies or determines the nature of  something or that fixes  or conditions an outcome», буквально: «Детермінанта – елемент, який ідентифікує або визначає природу чого-небудь або щось виправляє чи зумовлює результат» [6]

Як бачимо, пояснення поняття у цьому випадку суттєво відрізняється від традиційного, закарбованого в українській лексикографії. Саме такий підхід дає нам підстави для вживання терміну «детермінанта», віддаючи йому перевагу порівняно із синонімом «причина», оскільки латинізм, з огляду на міжнародну наукову практику, має більш широке семантичне поле. По-перше, він охоплює в комплексі не тільки причини, а й умови. Це є дуже важливим при розумінні, що причини можуть спородити реальні явища лише при настанні сприятливих для них умов. По-друге, семантика поняття «причина» імпліцитно містить у собі вказівку на ретроспективність. Тож за характеристиками темпоральності вона, на відміну від детермінанти, апріорі не може контролювати те, що відбувається зараз; вона лише сприяла тому, щоб щось уможливилося.

Отже, у ході дослідження теми ми беремо до уваги не просто причини, а комплекс причин і умов, які слугують появі та існуванню такого явища, як загрози інформаційній безпеці неповнолітніх.

Завдання конкретизується у зв’язку із тим, що розглядаються не усі детермінанти, а синкретичні. Термін «синкретичний» тлумачиться як такий, що «поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи». [7, c.184]   Характеризуючи феноменологію синкретизму, лексикографи наслідують точку зору окремих філософів, які вважають, що нерозчленованість властива початковому, нерозвиненому стану будь-якого явища.  [4, с. 1123] Разом з тим, не можна скидати з рахунків, що на сучасному етапі розвитку науки найбільш плідними й перспективними стали ті галузі, які виникли на перетині раніш відокремлених наук, як-то: біофізика, правова інформатика, юридична психолінгвістика тощо. Подібне поєднання дозволяє взаємозбагачуватися наукам за рахунок органічного поширення об’єктного і предметного діапазону певної галузі знань, застосування нових конкретнонаукових методів і методик і т. ін. У такий спосіб, виникають підстави для виявлення синкретичних елементів, які неможливо віднести до якоїсь окремої науки. Наприклад, якщо досліджується роль інформаційних технологій  у медіапросвіті як засобу превенції інформаційних правопорушень неповнолітніх, це педагогіка, інформатика, кримінологія, інформаційне право чи щось інше? На наш погляд, це прояв явища синкретизму, коли в результаті інтеграції міждисциплінарних знань з’являється дещо нероздільне, комплексне.

Виходячи із зазначеного, ми пропонуємо ввести до наукового обігу поняття «синкретичні детермінанти загроз інформаційній безпеці неповнолітніх» і розуміти під ним неподільний інтегрований комплекс причин і умов, що породжують, підтримують та підсилюють негативні чинники діяльності/бездіяльності суб’єктів інформаційних правовідносин, які через інформацію та засоби її подачі деструктивно впливають на психіку неповнолітнього, спотворюють систему його моральних цінностей, деформують правосвідомість, призводять до неправомірної поведінки через аномію, а в окремих випадках – до нанесення  непоправної шкоди собі або іншій особі чи групі осіб.

Шляхом застосування методів багатофакторного аналізу, узагальнення й систематизації даних в результаті дослідження наукових, статистичних, медійних джерел в залежності від ґенези нами були виокремлені такі групи синкретичних детермінант загроз інформаційній безпеці неповнолітніх:

  1. 1.                Глобальні соціо-техногенні. Ці причини й умови мають об’єктивний характер, оскільки неможливо спинити наслідки процесу інформаційно-технічної революції. За своєю масштабністю вони охоплюють усі цивілізовані країни, де тільки є комп’ютерна техніка і вільний доступ до мережі Інтернет. Внаслідок широкого розповсюдження інформаційних технологій суттєво змінюється суспільство як на рівні національних утворень, так і в парадигмі мультинаціональної єдності. Поява глобального інформаційно-комунікативного простору не просто інтенсифікує процеси спілкування, а породжує нові, до цього не бачені його форми на кшталт віртуального спілкування, коли в контакт вступають абсолютно не знайомі люди, що іноді мешкають в абсолютно різних географічних зонах і часових поясах. До цього ж нерідко вони мають усі можливості залишатися анонімними або ж виступати під так званими «ніками», вигадуючи собі не тільки ім’я, а й легенду щодо свого віку, соціального статусу, роду занять і т. ін. Далеко не завжди це залишається тільки грою. Доволі розповсюдженою стає практика використання інформаційно-комунікативного простору різного роду збоченцями, екстремістами, представниками деструктивних формувань, в тому числі з релігійним забарвленням, хакерами, шахраями тощо.

Також відзначається суттєвий вплив техногенних факторів на трансформацію масової свідомості. Відкриваються необмежені можливості для проведення спеціальних психологічних операцій в контексті інформаційних війн. Неповнолітньому як особистості з недостатнім життєвим досвідом, не до кінця усталеною психікою, початковою стадією розвитку критичного й аналітичного мислення вкрай важко розрізнити спотворену, перекручену інформацію від істинної, а це, у свою чергу, призводить до деформації життєво-ціннісних орієнтирів, а в майбутньому – небажаної трансформації українського суспільства в цілому.       

  1. Державні політико-ідеологемні. Термін «ідеологема» широко розповсюдився у політології на позначення експлікації певної ідеології. По суті він відображає сукупність провідних ідей, головних пануючих концепцій. Тож при аналізі синкретичних детермінант у цій сфері є сенс говорити не про ідеологію як таку, а про ідеологеми, які можуть у подальшому виступати як джерело загроз інформаційній безпеці неповнолітніх.

Слід зазначити, що на теперішній час в Україні інформаційна політика в Україні має дещо аморфний, декларативний характер, їй бракує наступальності й стратегічності. За відсутності чіткої інформаційної політики, визначення у ній ключових ідеологем вкрай важко говорити про той сегмент, що формулює специфіку інформаційної безпеки неповнолітніх.

Відповідно до «Положення про Міністерство інформаційної політики України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 2, саме на даний центральний орган виконавчої влади покладається «забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах інформаційного суверенітету та інформаційної безпеки України». [8] Контент-аналіз матеріалів, представлених на сайті Міністерства інформаційної політики України (МІП) виявляє, що основними трендами в його діяльності є протистояння російській агресії, комунікаційні кампанії щодо порушення прав людини на тимчасово окупованій території в Криму, зокрема відносно представників кримсько-татарського народу; підтримка бійців АТО й відновлення українського мовлення на Донбасі. В якості перспектив  заявляється про необхідність створення позитивного іміджу України за кордоном.[9] Не заперечуючи важливості перелічених напрямів, тим не менш слід зазначити, що з активного поля зору МІП випадає інформаційна безпека, в тому числі кібернетична, такої вагомої категорії, як неповнолітні.

Звернення до сайту Міністерства освіти і науки України з метою відображення ідеологем інформаційної політики щодо неповнолітніх дозволило виявити лише матеріали щодо комунікаційної стратегії даного міністерства. При детальному аналізі їх можна розглядати скоріше як інструмент взаємозв’язку із співробітниками підпорядкованих установ з метою популяризації освітніх реформ, аніж конкретну ідеологічну платформу щодо провадження політики інформаційної безпеки по відношенню до неповнолітніх. [10]

Не дав результатів й огляд офіційного сайту Міністерства внутрішніх справ, у компетенції якого є діяльність щодо ювенальної превенції, а також функції забезпечення кібернетичної безпеки. [11]

Отже, невизначеність державної інформаційної політики у контексті забезпечення ІБН, пасивність центральних органів виконавчої влади, у компетенції яких знаходяться різні аспекти діяльності у зазначеному напрямі, відсутність належної координації дій між ними стають ще однією групою синкретичних детермінант, де перетинаються політичні, ідеологічні, нормотворчі, правозастосовні  компоненти загроз ІБН.

  1. 3.                Індивідуальні валеопсихогенні. Вибірковість проявів загроз інформаційній безпеці неповнолітніх виявляється у різниці їхніх наслідків в залежності від індивідуальних особливостей кожної особи. У запропонованій нами номінації  перший елемент веде походження від лат. valere – бути здоровим [3, с. 111], другий від грец. psychẽ – душа  [3, с.506], третій від грец. genos – той, що народжує [3, с. 139]. У сукупності значень йдеться про детермінанти здоров’я людини, пов’язані з його психічною сферою, психологією поведінки тощо.

Діапазон ризиків загроз у зазначеному сегменті є доволі широким, і чим далі, тім більше розширяється, перетворюючись з потенційних на реальні. Сюди потрапляють інформаційні впливи, що з одного боку призводять до суїцидів, в тому числі через так звані «групи смерті», нав’язливих станів, тютюно- і наркозалежності, фобій, змін у психосоматиці хронічних хвороб, до віктимної поведінки неповнолітніх, нехімічної залежності у вигляді комп’ютерної адикції, а з іншої – до інтенсифікації юнацької агресії, молодіжного екстремізму, нездорових виявів демонстративної поведінки, групової деліктності.

Відкидаючи конспірологічні версії, можна стверджувати, що в рамках гібридних  війн окремі сили обирають в якості своєї мішені молоде покоління. Зволікаючи з вирішенням проблем інформаційної безпеки неповнолітніх, припускаючи й надалі розгортання детермінант інформаційних загроз, держава ризикує зіткнутися з дуже серйозними викликами на рівні прийдешнього покоління.

Саме правове регулювання, що ґрунтується на науково виважених даних, має стати тим стрижневим елементом, який пронизує усі представлені групи синкретичних детермінант. Нейтралізація загроз, унеможливлення розгортання найгірших сценаріїв можлива насамперед за умови докорінної зміни у концепції правового регулювання ІБН. Воно повинно набути стратегічного характеру з урахуванням досвіду інших держав і прогнозування на підставі етнонаціональних параметрів.

Висновки. Розробка правових засобів протидії й превенції загроз інформаційній безпеці, в тому числі щодо неповнолітніх, має носити системний характер, а значить, укладачами доктрин, стратегій, а потім і законодавчих актів повинні враховуватися усі групи чинників, що виступають детермінантами загроз. З огляду на їх комплексність, на рівні державних документів доцільно не зосереджуватися на якихось окремих елементах, а оперувати синкретичними детермінантами, що дозволяє дієво й масштабно упереджувати негативні  прояви інформаційної діяльності.

Література

  1. Доктрина інформаційної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 25 лютого 2017 р. № 47/2017 [ Електронний ресурс]: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/47/2017/paran2#n2
  2. Ліпкан В. А., Ліпкан О. С., Яковенко О. О. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. – К.: Текст, 2006. – 256 с.
  3. Новий словник іншомовних слів : близько 40 000 сл. І словосполучень / Л. І. Шевченко, О. І. Ніка, О. І. Хом’як, А. А. Дем’янюк; За ред. Л. І. Шевченко. – К. : Арій, 2008. – 672 с.
  4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
  5. Determinant // Cambridge Academic Content Dictionary. – Cambridge Press, 2008. –  485 p.
  6. Determinant // https://www.merriam-webster.com/dictionary/determinant
  7. Словник української мови в 11 томах / За ред. І. К. Білодіда. – Том 9. – К.: Наукова думка, 1978. – 918 с.
  8. Положення про Міністерство інформаційної політики України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 2 // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2-2015-n
  9. Офіційний сайт Міністерства інформаційної політики України // http://mip.gov.ua/

1.Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України // https://mon.gov.ua/ua

  1.  Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ // http://www.mvs.gov.ua/

 

СИНКРЕТИЧЕСКИЕ ДЕТЕРМИНАНТЫ УГРОЗ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ

Исследование причин и условий, порождающих угрозы национальной и информационной безопасности, является чрезвычайно актуальным не только в теоретическом, но и в прикладном аспектах. Оригинальность авторской концепции состоит в рассмотрении неделимого комплекса детерминант, на основании чего выводится дефиниция ключевого понятия и предлагается классификация основных групп факторов, которые выступают источников угроз и рисков информационной безопасности несовершеннолетних.

Ключевые слова: детерминанта, синкретизм, информационная безопасность, угрозы информационной безопасности, несовершеннолетние, социотехногенные детерминанты, политико-идеологемные детерминанты, валеопсихогенные детерминанты.

 

SYNCRETIC DETERMINANTS OF THREATS OF INFORMATIVE SECURITY OF MINORS

Research of the causes and conditions that generate threats to national and information security is extremely topical. This problem is important in both theoretical and applied aspects. The author of the article pays much attention to the concept of the determinant, examines his etymology, compares the meaning in Ukrainian and English using lexicographic data. He establishes that the concept of a determinant is broader than the concept of a cause, since in its meaning it unites causes and conditions. The key term of the study is syncretic determinants. They are an integral set of causes and conditions that can not be attributed to only one area of life. The author offers his definition of the concept of “syncretic determinants of threats to information security of minors.” He points out that this is an integrated set of causes and conditions that generate, support and intensify negative factors of activity / inactivity of subjects of information legal relations. These factors, through information and methods of its submission, destructively influence the mentality of the minor, distort his value system, deform the sense of justice, lead to unlawful behavior, anomie, and in some cases to irreparable harm to himself or others. Summarizing the groups of determinants, the author singles out global socio-technogenic, state politico-ideological, individual valeopsychogenic. The description of each group is accompanied by detailed parameters of the determinants. The author concludes that it is the legal regulation that should be the pivot that permeates the whole axis and allows neutralizing potential or real threats to the information security of minors.

Key words: determinant, syncretism, information security, threats to information security, minors, socio-technogenic determinants, politico-ideological determinants, valeopsychogenic determinants.