ПІДСТАВИ УЧАСТІ АДВОКАТА У СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ

Кучевський Петро Васильович,

здобувач кафедри кримінального процесу

Київського національного університету внутрішніх справ

 

Порушення кримінальної справи – це перша і обов’язкова стадія кримінального процесу. Її зміст зводиться до діяльності органу дізнання, слідчого, прокурора (судді – у справах приватного обвинувачення) з участю інших осіб по встановленню наявності чи відсутності підстав для порушення кримінальної справи, а відповідно початку досудового розслідування (судового розгляду).

Стадія порушення кримінальної справи має важливе значення, що полягає у своєчасному і обґрунтованому початку досудового розслідування, яке, в свою чергу, забезпечує невідкладне реагування на вчинення кожного злочину та встановлення фактичних обставин його вчинення. Разом із тим порушення кримінальної справи без достатніх для того підстав, так само як і незаконна і необґрунтована відмова у порушенні кримінальної справи, тягнуть за собою грубе порушення прав, свобод і законних інтересів осіб.

Порушення кримінальної справи виступає правовою умовою для провадження слідчих, судових та інших процесуальних дій, застосування заходів кримінально-процесуального примусу, прийняття рішень по суті справи.

Як відомо, кримінальна справа порушується за наявності передбаченого законом приводу, підстав і за відсутності обставин, які виключають провадження у справі.

Привід до порушення кримінальної справи викликає встановлені законом права і обов’язки учасників кримінально-процесуальної діяльності, що виникає при прийманні заяв і повідомлень про злочини.

Варто зазначити, що кримінально-процесуальний закон прямо не передбачає надання правової допомоги особам, які беруть участь у стадії порушення кримінальної справи. Насамперед, йдеться про заявника – особу, яка звернулась до відповідного органу з заявою чи повідомленням про злочин, що вчинений або готується та особу, що з’явилась з повинною.

Однак саме на цьому етапі кримінального судочинства правова допомога особам, що залучаються в сферу кримінально-процесуальних відносин, є не менш актуальною, ніж на подальших стадіях процесу. Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30 вересня 2009 р. у справі за конституційним зверненням гр. Голованя І.В. щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Заявники далеко не завжди володіють необхідними знаннями в галузі права. Така необізнаність може призвести до негативних наслідків як для самих заявників, так і для їх близьких родичів, а також стати хибним приводом до порушення кримінальної справи внаслідок неправильної правової оцінки заявником власних дій і дій інших осіб.

Вважаємо, що реалізація конституційного права кожного на правову допомогу повинна передбачати можливість для заявників скористатись послугами адвоката. Участь адвоката при явці з повинною, крім того, сприятиме заохоченню соціально позитивної поведінки особи, перешкоджатиме застосуванню до такої особи незаконних заходів кримінально-процесуального примусу.

При необхідності перевірки заяви чи повідомлення про злочин орган дізнання, слідчий, прокурор вправі провести низку процесуальних дій, найбільш поширеними серед яких є відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб, витребування необхідних документів і слідча дія – огляд місця події.

У контексті вищезазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до якого конституційне право кожного на правову допомогу у жодному випадку не може бути обмежено, є нормою прямої дії, і навіть за умови, якщо це право не передбачене відповідними законами України чи іншими правовими актами, особа не може бути обмежена у його реалізації, участь адвоката на вимогу особи має бути забезпечена, зокрема, і у разі надання особою пояснень і при виконання інших процесуальних та слідчих дій з її участю в стадії порушення кримінальної справи.

Таким чином, участь адвоката в стадії порушення кримінальної справи є необхідною для забезпечення прав, свобод і законних інтересів осіб, залучених у сферу кримінального судочинства, надання кваліфікованої правової допомоги відповідно до Конституції України.