Особливості огляду та виїмки електронної пошти

Лучко Оксана Анатоліївна,

викладач кафедри загально-правових дисциплін

Криворізького факультету Дніпропетровського державного

університету внутрішніх справ

Одним з найпоширенішим засобом передачі інформації на сьогодні є електронна пошта, яка змінила парадигму сучасного спілкування і його документування, змістивши її в сторону електронної форми. Статтями 187, 1871 КПК України закріплено процесуальний порядок провадження таких слідчий дій, як накладення арешту на кореспонденцію, її огляд та виїмку. Однак огляд і виїмка повідомлень електронної пошти мають свої особливості, що і зумовлює актуальність теми цієї статті.

Огляд та виїмка кореспонденції – це різновид слідчих дій огляду та виїмки (ст. 190, 178 КПК України), предметом яких може бути як поштово – телеграфна кореспонденція, так і електронні листи [1, с. 256].

Для отримання дозволу на проведення накладення арешту на електронну кореспонденцію, її огляд та виїмку слідчий з погодженням прокурора звертається з поданням до голови апеляційного суду в порядку передбаченому ст. 187 КПК України. Процедура судового розгляду подання слідчого здійснюється на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 28 березня 2008 року «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно – розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства».

У разі винесення судом постанови про накладення арешту на електронну пошту, її огляд та виїмку, вона направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якої вона є обовязковою (ч. 7 ст. 187 КПК України). Відповідною установю є організація, яка надає послуги Інтернет. Відповідно до ч.4 ст.39 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів [3].

Провайдер чи оператор, якому доручено затримувати електронні повідомлення повинен одразу повідомляти слічого про їх надходження. Огляд та виїмка кореспонденції проводиться в установі, яка надає послуги доступу в інформаційній мережі з участю понятих – із числа співробітників цієї установи. Крім цього, слідчий для участі у огляді і виїмки кореспонденції має право залучити спеціаліста. Слід погодитись з думкою І.М. Шумілова про те, що найбільш ефективним є залучення до участі в огляді як спеціалістів осіб, котрі володіють спеціальним знаннями у сфері:

1)               загального призначення систем і засобів обробки інформації;

2)               спеціальних технічних засобів засобів отриммання інформації;

3)               телекомунікаційних систем;

4)               комплексних зщаходів захисту інформації;

5)               організації і тактики інформаційно – розвідувальної роботи. [4]

У разі виявлення в повідомленнях електронної пошти інформації, яка має доказове значення, слідчий проводить виїмку відповідних електронних листів. Повідомлення електронної пошти можуть бути вилучені у вигляді електронного файлу шляхом копіювання на магнітні чи оптичні носії. Погоджуючись з думкою В.Лисенко [5, с.69] такі повідомлення необхідно роздрукувати, і скріпити підписами понятих, бо вони будуть додатком до протоколу виїмки кореспонденції. Крім цього вилучити електронну кореспонденцію можна шляхом копіювання файлів на магнітні носії інформації (дискету, диск, флеш – картку), які описуються у протоколі виїмки, після цього упаковуються і опечатуються. Протокол складається у двох примірниках, кожен з них підписує слідчий і керівник відповідної компанії зв’язку, у якого проведено виїмку, та запрошені поняті. Другий примірник протоколу виїмки залишається у керівника відповідної установи.

У цій статті розглянуто лише окремі аспекти огляду та виїмки електронної пошти. Складним залишається питання щодо встановлення електронної інформації, яка має доказове значення а також щодо її використання. Ще не склалася достатньо широка практика застосування даних, що містяться в електронному вигляді як доказів у кримінальному судочинстві. Отже порядок провадження огляду та виїмки кореспонденції такого виду потребує подальшого дослідження.

 

Список використаних джерел:

  1. Лучко О.А. Поняття та предмет слідчих дій огляду і виїмки кореспонденції // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. -2009. – №3 (44). – 312 с.
  2. Яцюк В.І. Особливості накладення арешту на електронну пошту // Матеріали Всеукраїнської науково – практичної конференції «Актуальні проблеми взаємодії судових та правоохоронних органів у процесі реалізації завдань кримінального судочинства». 28-29 травня 2003. М. Запоріжжя: у 2 ч. – Запоріжжя: Юрид. інститут МВС України.
  3. Про телекомунікації : Закон України від 18.11.2003 року №1280-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №12. – Ст.155.
  4. Пашнєв Д.В. Особливості слідчого огляду комп’ютерної техніки // Вісник Запорізького юридичного інституту. -2004. -№ 4. –С. 216-221.
  5. Лисенко В. Проблеми отримання та використання у доказовому процесі інформації, що міститься в електронному вигляді на сагнітних, оптичних чи інших носіях (за матеріалами діяльності податкової міліції) // Вісник прокуратури. – 2007. — №4 (70). – С. 61-69.