ОСНОВНІ ВИДИ ШАХРАЙСТВ АБОНЕНТІВ У СФЕРІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ

Крижевський Андрій Вадимович,

здобувач Київського національного університету внутрішніх справ

Останнім часом спостерігається стійке зростання інтересу з боку представників кримінального світу до технологій мобільного зв’язку, обумовлене можливостями їхнього використання у злочинних цілях [1, 2, 3]. Такі технології використовуються як у ході підготовки та вчинення злочинів (наприклад для підтримки зв’язку між членами злочинних угруповань, розповсюдження наркотичних засобів тощо) так і самі стають об’єктами зловмисних посягань.

За цих умов важливого значення набуває класифікація основних видів шахрайств абонентів у сфері мобільного зв’язку.

Найбільш розповсюдженими їх видами на цей час є наступні.

  1. Незаконне втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп’ютерних мереж, які використовуються операторами мобільного зв’язку, що призвело до перекручення чи знищення комп’ютерної інформації або носіїв такої інформації, а також розповсюдження комп’ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в ці машини, системи чи комп’ютерні мережі і здатних спричинити перекручення або знищення комп’ютерної інформації чи носіїв такої інформації.
  2. Неправомірне використання мобільних терміналів для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку та/або вчинення дій, що створюють загрозу для безпеки експлуатації, підтримки цілісності, взаємодії та захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнюють чи унеможливлюють надання послуг споживачам.
  3. Неправомірне використання наданих послуг на комерційній основі – дії, що передбачають використання абонентом на комерційній основі отриманих послуг для надання телекомунікаційних послуг третім особам (міжнародної голосової телефонії тощо) без попереднього узгодження такої можливості з оператором мобільного зв’язку.
  4. Використання абонентом мобільних терміналів, які не мають виданого в установленому законодавством порядку документа про підтвердження їх відповідність вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій.
  5. Зловживання при користуванні телекомунікаційними послугами (продуктами, сервісами, технологіями тощо), що надаються оператором мобільного зв’язку, а також правами, наданими порушникові як споживачеві телекомунікаційних послуг чинним законодавством України, з метою заподіяння шкоди іншим абонентам, оператору мобільного зв’язку чи іншим фізичним/юридичним особам.

Запропонована класифікація основних видів шахрайств абонентів у сфері мобільного зв’язку може бути використана у практичній діяльності як працівниками правоохоронних органів, так і представниками служб безпеки операторів мобільного зв’язку з метою запобігання, розкриття та подальшого розслідування порушень у мережах мобільного зв’язку.