МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ

Олег Андрійович Мандзюк,

кандидат юридичних наук,

голова Інституту стратегічних ініціатив ГОСЛ

 

Досліджено питання основних міжнародних засад правового регулювання податкової інформації у зарубіжних країнах; розглянуто законодавчі документи у сфері регулювання податкової інформації у Російській Федерації та Польщі, визначено головні тенденції удосконалення норм міжнародного податкового законодавства, їх розвиток та перспективи впровадження.

Ключові слова: міжнародно-правове регулювання податкової інформації, податкова інформація, податкова таємниця, Європейська організація податкових адміністрацій

 

Исследован вопрос основных международных основ правового регулирования налоговой информации в зарубежных странах; рассмотрены законодательные документы в сфере регулирования налоговой информации в Российской Федерации и Польше, определены главные тенденции постоянного совершенствования передовых норм международного налогового законодательства, их развитие и перспективы внедрения.

Ключевые слова: международно-правовое регулирование налоговой информации, налоговая информация, налоговая тайна, Европейская организация налоговых администраций

 

The article is researched the main control regulation international of basic legal in the tax information in the foreign countries; question of the legal regulation international of tax information in the Russian Federation and Poland, viewed legilations documents; defined main tendency the international of tax information.

Keywords: international legal regulation of tax information, tax information, tax secrecy, the European оrganisation of тax аdministrations

 

З посиленням інтеграційних процесів впровадження інформаційних технологій у податкову сферу стає одним із найважливіших чинників, що інтернаціоналізують, інтенсифікують, розвивають та істотно збільшують коло нових можливостей розвитку законодавчої бази кожної країни. Тому ці питання є досить актуальними не тільки на рівні однієї країни, але й також у межах діяльності багатьох країн.

Нині в Європі активно функціонує Європейська організація податкових адміністрацій (ЄОПА), що має значний вплив на розвиток правових засад забезпечення податкової інформації в багатьох країнах світу.

Отже, актуальність теми наукової статті полягає у визначенні провідних засад функціонування податкової інформації на міжнародному рівні, а саме правові засади регулювання податкової інформації у Європейській організації податкових адміністрацій (ЄОПА), а також у таких країнах-членах ЄОПА як Російська Федерації і Польща.

Метою статті є окреслення правового регулювання податкової інформації у ЄОПА та окремих країнах-членах ЄОПА (Російська Федерація і Польща).

Зважаючи на окреслену мету, до основних завдань віднесено:

-       аналіз діяльності Європейської організації податкових адміністрацій у сфері податкової інформації;

-       виділення напрямків удосконалення регулювання податкової інформації в Європейській організації податкових адміністрацій;

-       визначення особливостей правового регулювання податкової інформації у Російській Федерації та Польщі;

-       виокремлення основних тенденцій розвитку податкової інформації у міжнародній сфері;

-       зазначення принципів побудови міжнародно-правового регулювання податкової інформації.

Міжнародно-правове регулювання податкової інформації досліджувалось такими вченими як: В. Ю. Баскаков, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, М. І. Дімчогло, В. А. Залізняк, Р. А. Калюжний, Б. А. Кормич, В. А. Ліпкан, О. В. Логінов, Ю. Є. Максименко,І. М. Ніколаєв, Г. А. Перепилиця, А. В. Тунік, В. С. Цимбалюк, Л. С. Харченко, К. П. Череповський, М. Я. Швець, Т. А. Шевцова, О. В. Шепета тощо.

У більшості провідних країнах світу та міжнародних організаціях спостерігається посилена увага щодо удосконалення податкового законодавства. Зокрема в Європі активно функціонує Європейська організація податкових адміністрацій (ЄОПА), (анг. The Intra-European Organization of Tax Administration, IOTA). Це офіційна міжурядова міжнародна організація, заснована на членстві податкових адміністрацій.

Членом ЄОПА може бути тільки податкова адміністрація. У ЄОПА існує два види членства – повноправне членство та асоційоване членство. Повноправним членом ЄОПА може бути податкова адміністрація країни, офіційно визнаної Організацією Об’єднаних Націй, розташованої в європейському регіоні, що охоплює держави навколо Чорного моря і держави в західній частині Каспійського моря, починаючи з Азербайджанської Республіки і Республіки Вірменія на півдні і закінчуючи Російської Федерацією на півночі.

Асоційованим членом ЄОПА може бути також і податкова адміністрація країни, офіційно визнаної ООН, розташованої за межами європейського регіону. Повноправними членами ЄОПА є податкові адміністрації Австрійської Республіки, Боснії і Герцеговини, Великого Герцогства Люксембург, Угорщини, Грецької Республіки, Грузії, Ірландії, Італійської Республіки, Королівства Іспанія, Королівства Нідерландів, Королівства Норвегія, Королівства Швеція, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Королівства Бельгії, Королівства Данія, Португальської Республіки, Республік Азербайджан, Албанія, Білорусь, Болгарія, Ісландія, Казахстан, Кіпр, Македонія, Мальта, Молдова, Польща, Сербія, Словенія, Хорватія, Чорногорія, Румунії, Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина, Російська Федерація, Словацької Республіки, Україна, Фінляндської Республіки, Французької Республіки, Чеської Республіки, Швейцарської Конфедерації та Естонської Республіки. Всього повноправними членами ЄОПА є 43 податкові адміністрації. Єдиним асоційованим членом ЄОПА є податкова адміністрація Йорданського Хашимітського Королівства [1].

Європейська організація податкових адміністрацій проводить активну роботу з удосконалення правового регулювання податкової інформації, а саме:

-       надає сервіс кооперативної технічної інформаційної допомоги, яку просять члени ЄОПА;

-       готує і випускає інформаційні підсумкові доповіді, що вміщують податкову інформацію;

-       проводить освітні семінари для членів ЄОПА, в ході яких розбираються окремі проблеми функціонування правової податкової інформації,

-       оподаткування фінансових інструментів, шахрайство з ПДВ, застосування податкових угод, стягнення податків, податкові розслідування, ризик-менеджмент у сфері справляння податків, електронні засоби і техніки перевірок, роль засобів масової інформації та їх відносини з податковою адміністрацією, тощо;

-       надає майданчик для зустрічей груп членів ЄОПА, де надається інформація групі по освіті платників податків та послуг, які пред’являють платники податків; інформація групі по режиму великих платників податків та їх перевіркам, інформація групі по виявленню і запобіганню шахрайства з ПДВ; групі по режиму специфічних галузей – будівельної галузі, які обговорюють питання, пов’язані з певними практичними аспектами надання податкової інформації та податкового адміністрування (використання Call-центрів податковими адміністраціями, електронні податкові декларації та інші електронні сервіси, консультування платників податків та інші просвітницькі ініціативи);

-       обмін інформацією, дані про податкові гавані, а також схеми ухилення від податків і схеми уникнення податків, тощо;

-       надає майданчик для діяльності робочих груп, які досліджують окремі проблеми податкового адміністрування і оподаткування, і випускає підготовлені ними підсумкові документи – інформаційні доповіді (податкова освіта для молодих, піар і маркетинг в діяльності податкових адміністрацій), а також інформаційні довідники з практичної роботи податківця та платника податку;

-       видає інформаційний щоквартальний журнал Tax Tribune;

-       проводить інформаційні заходи (засідання Генеральної асамблеї, зустрічі Виконавчого комітету та форуми представників членів ЄОПА) і публікує інформаційні підсумкові доповіді

-       обмінюється досвідом із провідними податковими адміністраціями Європи та сприяє співпраці вітчизняних податкових органів із зарубіжними колегами [1].

Слід також звернути особливу увагу на важливість розвитку інформаційних технологій ЄОПА, що дозволяє:

-       автоматизувати форми податкового контролю;

-       скоротити трудомісткість інформаційно-аналітичної роботи;

-       підвищити результативність обробки інформації і заходів податкового контролю за рахунок обґрунтованого відбору платників податків;

-       знизити кількість податкових правопорушень;

-       створити інформаційні ресурси для накопичення даних про податкові порушення та їх використання в подальшому [2].

Крім того, впровадження нових інформаційних технологій сприяє економії фінансових і тимчасових витрат у податковому процесі.

Також у межах цієї роботи пропонуємо детально розглянути основні засади правового регулювання податкової інформації у конкретних країнах ЄОПА, зокрема у Російській Федерації та Польщі.

Щодо основних завдань податкової поліції Російської Федерації є забезпечення безпеки діяльності податкових органів стосовно виявлення каналів витоку із податкових органів інформації, що надходить до них.

Так, відповідно до Податкового кодексу Російської Федерації розрізняють такі види податкової інформації:

1. Податкова таємниця – це інформація, що отримана податковим органом, органами внутрішніх справ, органом державного позабюджетного фонду і митним органом про платника податків, за винятком:

-       інформації, розголошеної платником податку самостійно або за його згодою;

-       ідентифікаційного номера платника податків;

-       інформації, що надається податковим (митним) або правоохоронним органам інших держав відповідно до міжнародних договорів (угодами), однією зі сторін яких є Російська Федерація, про взаємне співробітництво між податковими (митними) або правоохоронними органами (в частині відомостей, наданих цим органам).

Податкова таємниця не підлягає розголошенню податковими органами, а також органами внутрішніх справ, органами державних позабюджетних фондів і митними органами, їх посадовими особами та залученими фахівцями, експертами, за винятком випадків, передбачених федеральним законом.

До розголошення податкової таємниці належить, зокрема, використання або передача іншій особі виробничої або комерційної таємниці платника податків, що стала відомою посадовій особі податкового органу, органу внутрішніх справ, органу державного позабюджетного фонду або митного органу, залученому спеціалісту або експерту при виконанні ними своїх обов’язків.

Інформація, що надійшла в податкові органи, органи внутрішніх справ, органи державних позабюджетних фондів або митні органи відомості, що становлять податкову таємницю, має спеціальний режим зберігання та доступу.

Доступ до відомостей, що становлять податкову таємницю, мають посадові особи, які визначаються відповідним федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків і зборів, федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим в галузі внутрішніх справ, федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим з контролю та нагляду в галузі митної справи.

Втрата документів, що містять складові податкову таємницю відомості, або розголошення таких відомостей тягне відповідальність, передбачену федеральними законами, а розголошення податкової інформації відноситься до порушення режиму поводження зі службовими документами і матеріалами [2].

2. Адвокатська таємниця – це інформація, що стала відома адвокату та (або) його помічникам під час здійснення адвокатської діяльності, а також інформація, що зберігається на електронних носіях та інших документах у адвоката.

3. Аудиторська таємниця – це інформація, яку складають будь-які відомості та документи, отримані та (або) складені аудиторською організацією і її працівниками, а також індивідуальним аудитором і працівниками, з якими їм укладені трудові договори, при наданні послуг, передбачених коментованим Федеральним законом, за винятком:

1) відомостей, розголошених самим особою, якій виявлялися послуги, передбачені цим законом, або з його згоди;

2) відомостей про укладення договору про проведення обов’язкового аудиту;

3) відомостей про величину оплати аудиторських послуг [3].

При здійсненні податкового контролю не допускаються збирання, зберігання використання та поширення інформації про платника податків (платника збору, податковому агента), отриманої в порушення положень Конституції Російської Федерації, Податкового кодексу Російської Федерації, федеральних законів, а також в порушення принципу збереження інформації, що становить професійну таємницю інших осіб, це стосується адвокатської таємниці та аудиторської таємниці.

Відповідно до ст. 90 Податкового кодексу РФ як свідки не можуть допитуватись особи, які отримали інформацію, необхідну для проведення податкового контролю, у зв’язку з виконанням ними своїх професійних обов’язків, і подібні відомості відносяться до професійної таємниці цих осіб, зокрема це особи, які працюють адвокатами та аудиторами [3].

Таким чином, усі відомості про платника податків з моменту постановки на облік є податковою таємницею. До складу відомостей про платника податків при постановці на облік фізичних осіб включаються також їхні персональні дані: прізвище, ім’я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, дані паспорта або іншого засвідчує особу платника податків документа, дані про громадянство.

Однак, якщо при проведенні камеральних і виїзних податкових перевірок у податкових органів виникає необхідність одержання інформації про діяльність платника податків (платника збору), пов’язаної з іншими особами, податковим органом можуть бути витребувані в цих осіб документи, що відносяться до діяльності платника податків (платника збору) (зустрічна перевірка) також при проведенні камеральної перевірки податковий орган має право витребувати у платника податків додаткові відомості, отримати пояснення та документи, що підтверджують правильність обчислення і своєчасність сплати податків.

Звернемось до основних засад правового регулювання податкової інформації у Польщі, яка є членом ЄС. Аналізуючи Ординацію податкову (Закон про податки) від 29.08.1997 року, а також Закон «Про захист таємної інформації» від 22.01.1999 року можемо визначити, що до податкової інформації відноситься:

1. Таємна інформація – це інформація, доступ до якої обмежено в інтересах країни чи роботи державних органів, а також окремих осіб. За захист таємної інформації відповідає офіційна особа, яка є керівником організації, де така інформація може знаходитись, оброблятись, передаватись чи зберігатись. Керівники підрозділу безпосередньо підпорядковуються уповноваженому органу зі справ захисту таємної інформації, що повинна відповідати за гарантоване додержання правил про захист цієї інформації, в тому числі контролює захист таємної інформації у самому підрозділі, а також здійснює нагляд за реалізацією додержання усіх вимог щодо захисту таємної інформації. Таємна інформація може бути відкрита тільки в умовах здійснення податкового процесу [4].

2. Фінансова інформація – це інформація, що знаходиться у фінансових документах, що складені податковим органом на платників податків. Водночас до фінансової інформації належить інформація, що отримана податковими органами з будь-яких інших джерел і стосується конкретних осіб. Державні податкові органи першої інстанції та вищого рівня можуть відкривати фінансову інформацію тільки за умови проведення податкового контролю чи податкового процесу [4].

Отже, аналіз міжнародних засад правового регулювання податкової інформації у ЄОПА, а також у таких її країнах-членах як Російська Федерація та Польща уможливлює виокремити основні тенденції міжнародно-правового регулювання податкової інформації:

-       міжнародно-правове регулювання податкової інформації здійснюються на основі рівноправності у володінні інформацією між платником податків і податковими органами;

-       значні зусилля у цих країнах спрямовані на позбавлення громадян від збирання і представлення інформації про самих себе в податкові органи і передачу цієї функції у відання податкових органів;

-       велика увага приділяється рівню добровільного дотримання податкового законодавства, що зростає за рахунок роботи над поінформованістю суспільства, впровадження на рівні громадянського обов’язку в свідомість громадян виконання податкових зобов’язань щодо подання інформації про прибутки;

-       стандартизованість в інформаційній сфері щодо обслуговування платників податків гарантує: послідовність, справедливість і конфіденційність; ввічливість і люб’язність у спілкуванні; достовірність інформації та право платника податків на скарги, перевірки і апеляції;

-       ведеться розширений інформаційний банк даних податкової служби, що сформований і постійно поповнюється новою інформацією;

-       особлива увага приділяється податковій таємниці, що не підлягає розголошенню податковими органами, а також іншими державними органами.

Водночас слід наголосити на необхідності збільшення кількості інформаційного обміну між вітчизняними податковими органами та податковими органами зарубіжних країн, що надасть можливість виявити позитивний досвід та впровадити його в національне законодавство.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Web-представництво Європейської організації податкових адміністрацій // http://www.iota-tax.org/

2. Козырин А. И. Налоговое право зарубежных стран: вопросы теории и практики. – М. : Манускрипт, 2010. – 104 с.

3. Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть первая и вторая.[текст с изменениями и дополнениями]. – М. : Эксмо, 2013. – 832 с.

4. О перечне основной нормативно-правовой документации, созданной правительством РФ от 05.04.2012 года : Приказ Министерства юстиции Российской Федерации // http://www.rcc.org.ru

5.Brzezinsky B., Kalinowski H. Ordinacja podatkova. – Komentars. – 2013.