ГЛОБАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗНИЦЬКОГО ЛІДЕРСТВА
АКАДЕМІЯ БЕЗПЕКИ ВІДКРИТОГО СУСПІЛЬСТВА
АКАДЕМІЯ НАУК ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
В. А. ЛІПКАН, М. І. ДІМЧОГЛО
КОНСОЛІДАЦІЯ
ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
Монографія
За загальною редакцією В. А. Ліпкана
ФОП О. С. Ліпкан
Київ 2014
| УДК | 354.42/.44 |
| ББК | Х621 |
| Л 613 |
Рецензенти:
Р.А. Калюжний — доктор юридичних наук, професор, заступник директора Юридичного інституту Національного авіаційного університету
А.М. Новицький — доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, начальник НДЦ з проблем оподаткування Національного університету Державної податкової служби України
М.Я. Швець — доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор кафедри інформаційних технологій Національної академії внутрішніх справ
В.С. Цимбалюк — доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Науково-дослідного центру правової інформатики Національної академії правових наук України
Ліпкан В.А.
Л 613Консолідація інформаційного законодавства України : [моногр.] / В. А. Ліпкан, М. І. Дімчогло / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 416 с. ISBN 978-966-2439-47-2
Монографію присвячено теоретичним і правовим засадам консолідації інформаційного законодавства України. У роботі визначено такі поняття: «інформація», «інформаційне законодавство», «правове регулювання інформаційних відносин в Україні», «систематизація інформаційного законодавства», «консолідація інформаційного законодавства». Проаналізовано стан вітчизняних нормативно-правових актів, що регулюють інформаційні відносини та міжнародне інформаційне законодавство.
Враховуючи значну кількість аспектів, пов’язаних із підвищенням ефективності інформаційного законодавства України, інтеграції його до стандартів міжнародного права, у монографії детально розглянуто консолідацію конституційних положень щодо інформаційних правовідносин у законодавстві; особливості застосування консолідації при кодифікації інформаційного законодавства України тощо. Акцентовано увагу на питанні консолідації не тільки як на етапі систематизації інформаційного законодавства, але і як на процесі, методології, методиці, методах, способах, засобах уніфікації, інтеграції, гармонізації його у загальній системі законодавства України як важливої складової системи національного права.
Монографія є логічним продовженням серії «ORDO ORDINANS» наукової школи В.А. Ліпкана і стане в пригоді аспірантам, науково-практичним працівникам та усім, хто цікавиться питаннями систематизації інформаційного законодавства.
|
УДК 354.42/.44 |
|
|
ББК Х621 |
|
| © ФОП О.С. Ліпкан, 2014. | |
| ISBN 978-966-2439-47-2 | © В.А. Ліпкан, М.І. Дімчогло, 2014 |
ЗМІСТ
ЗМІСТ
BRIEF CONTENTS . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
CONTENTS . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
ПЕРЕДНЄ СЛОВО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
PREFACE . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
РОЗДІЛ І. РІВЕНЬ НАУКОВОГО РОЗРОБЛЕННЯ
ПРОБЛЕМИ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . 27
1.1 Стан наукових досліджень за темою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
1.1.1 Роботи загальнотеоретичного характеру, в яких
розкривається зміст консолідаційної діяльності . . . . . . . . . . . 30
1.1.2 Роботи з інформаційного права . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
1.1.3 Роботи, присвячені аналізу різноманітних аспектів
інформаційної безпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70
1.1.4 Роботи з розвитку інформаційного суспільства . . . . . . . . . . . . 96
1.2 Методологічні засади дослідження консолідації
інформаційного законодавства України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104
1.3 Понятійно-категорійний апарат дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
1.3.1 Поняття «інформаційний правовий простір»,
«інформаційне правове середовище» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
1.3.2 Поняття «інформаційне законодавство» . . . . . . . . . . . . . . . . 147
1.3.3 Поняття «систематизація інформаційного
законодавства» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148
1.3.4 Поняття «кодифікація інформаційного законодавства» . . . 149
1.3.5 Поняття «інкорпорація інформаційного законодавства» . . 153
6
В. А. ЛІПКАН, М. І. ДІМЧОГЛО
РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ КОНСОЛІДАЦІЇ
ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
2.1 Стан правового регулювання інформаційних відносин в Україні . .161
2.2 Структура правового регулювання інформаційних відносин в
Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167
РОЗДІЛ ІІІ. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО КОНСОЛІДАЦІЇ
МІЖНАРОДНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА . 175
3.1 Консолідація міжнародного інформаційного права як
передумова гармонізації з ним інформаційного законодавства
України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177
3.2 Консолідація інформаційного законодавства в окремих країнах . 202
3.3 Міжнародно-правові стандарти регулювання інформаційних
відносин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 212
3.3.1 Місце та роль soft law у сфері регулювання правовідносин
в інформаційній сфері . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .223
РОЗДІЛ ІV. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ . . 229
4.1 Консолідація як етап до кодифікації інформаційного
законодавства України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231
4.2 Окремі питання щодо обґрунтування структури проекту
Кодексу України про інформацію на основі досліджень
консолідації інформаційного законодавства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 282
4.3 Доктрина інформаційної безпеки України: сутність,
призначення, роль у систематизаційній діяльності . . . . . . . . . . . . . 294
4.3.1 Доктрина як джерело інформаційного права . . . . . . . . . . . . . . 299
4.3.2 Характеристика основних положень Доктрини
інформаційної безпеки України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 308
Розділ 1 «Загальні положення» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 309
Розділ 2 «Основні засади інформаційної безпеки України» . . . . . . . . . . . . . . . 311
Розділ 3 «Інформаційна безпека в системі забезпечення
національної безпеки України» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 313
Розділ 4 «Напрями державної політики у сфері інформаційної
безпеки України» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 315
Розділ 5 «Прикінцеві положення» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 319
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 321
7
КОНСОЛІДАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
CONCLUSIONS . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 328
ТЕЗАУРУС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 334
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 362
КОРИСНА БІБЛІОГРАФІЯ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . 381
Праці наукової школи Ліпкана В. А. з інформаційної тематики . . . . . 381
Систематизація законодавства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 392
Розвиток, еволюція, модернізація та реформування законодавства . 395
Кодифікація законодавства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 396
Інкорпорація та консолідація законодавства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 398
Уніфікація та гармонізація законодавства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 399
О ТОРЖЕСТВЕ НАУКИ НАД ТЬМОЙ НЕВЕЖД И НЕУЧЕЙ . . . . . . . 401
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 404
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 410
СЛОВА ДЯКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 412
ВИСНОВКИ
Підбиваючи підсумки зазначимо, що у монографічному дослідженні надано нове вирішення наукового завдання, яке полягає у з’ясуванні проблем консолідації інформаційного законодавства України з метою підвищення його ефективності.
Наведено теоретичне узагальнення й нове бачення розв’язання наукових задач, зміст яких полягає у комплексному та правовому аналізі консолідації як багатоаспектної, багатофункціональної складової систематизації інформаційного законодавства України та виробленні пропозицій і рекомендацій щодо здійснення даної діяльності, підвищення її наукового рівня й практичної ефективності.
За результатами проведеного дослідження вважаємо за необхідне сформулювати найбільш важливі та практично значущі науково обґрунтовані висновки.
1. В українській науці інформаційного права є достатня кількість теоретично-правових досліджень, які надають можливість сформувати методологічні та методичні положення щодо консолідації інформаційного законодавства. Натомість конкретних системних досліджень консолідації інформаційного законодавства здійснено не було.
2. Консолідація розглядається не лише як етап, а й як вид у структурі складових систематизації інформаційного законодавства у розумінні безперервного процесу як на науковому, так і на правотворчому та правозастосовному рівнях.
3. Співвідношення консолідації з інкорпорацією та кодифікацією інформаційного законодавства полягає у тому, що вони є взаємозумовленими як етапи, процеси, напрями, методики, методи, способи, засоби, що у своїй органічній єдності утворюють нову якість його систематизації. При цьому вищою формою систематизації є кодифікація.
4. Легальна консолідація, яка здійснюється законодавцем та органами державної виконавчої влади у їх підзаконних нормативно-правових актах, розглядається як універсальний засіб, що надає можливість формувати структурні елементи системи інформаційного законодавства за умови, якщо вона здійснюється з урахуванням наукових здобутків інформаційного права.
5. Консолідація як засіб інституційної структуризації законодавства України щодо інформації дає змогу не тільки удосконалювати його як складову системи права, а й робить упорядкованим, а отже, — доступним для розуміння у правозастосуванні та правоосвітній діяльності.
6. Консолідація інформаційного законодавства України і міжнародного інформаційного права як засіб розвитку системи права надає можливість уніфікувати та гармонізувати вітчизняну правову складову суспільних відносин відповідно до міжнародних стандартів, тим самим сприяти інтеграції, входженню країни до глобального інформаційного суспільства, невід’ємним сегментом якого є розвиток інформаційного суспільства нашої країни.
7. Здійснений аналіз законодавства окремих країн дав змогу обґрунтувати положення, що консолідація інформаційного законодавства у сучасних правових системах є нагальною проблемою. У різних країнах даний процес відбувається по-різному, різними методами, способами, засобами законодавчої техніки з урахуванням традицій, звичаїв правового регулювання, належності до правової системи. При цьому констатується, що досвід окремих країн в Україні має бути застосований з позиції конструктивної критики, з урахуванням відповідних наукових обґрунтувань і позбавленням комплексу меншовартості деяких українських дослідників, які вважають, що в нашій країні не може бути наукових розроблень світового рівня, а будь-які законодавчі акти ? це лише переклад з інших мов із урахуванням законодавства України.
8. Досвід наукових здобутків українських вчених щодо кодифікації інформаційного законодавства вже позитивно був сприйнятий за кордоном, зокрема щодо ініціативи українських парламентарів з розроблення модельного Інформаційного кодексу міжпарламентською асамблеєю СНД.
9. Удосконалення інформаційного законодавства України при його кодифікації, розробленні проекту Кодексу України про інформацію має обов’язково враховувати його консолідацію з іншими галузями вітчизняного права, особливо тими, що вже кодифіковані, передусім із Конституцією України, Цивільним кодексом України та Кримінальним кодексом України. При цьому даний процес не повинен відбуватись без «вторгнення» до їх галузевих структурних складових. Це забезпечить системність інформаційного законодавства, реалізацію його у єдиній структурі.
Консолідація конституційних положень щодо інформаційних правовідносин у законодавстві виступає важливою умовою перспектив його дієвості. Ієрархія правовідносин, визначена у Конституції України, обов’язково має бути консолідована у проект Кодексу України про інформацію.
10. Особливості застосування консолідації при кодифікації інформаційного законодавства України полягають у тому, що в нашій країні існує значна кількість законодавчих актів, у яких інформація вже сформульована як визначальний предмет правового регулювання. При цьому ініціюються нові законопроекти, що у новій редакції змінюють назву чинних законів. Зважаючи на це, Верховній Раді України пропонується призупинити прийняття нових спеціальних законів щодо інформаційної сфери, а органам центральної виконавчої влади відмовитися від розроблення окремих законопроектів, ініційованих Урядом. На етапі підготовки проекту Кодексу України про інформацію та прийняття його як законодавчого акта варто вносити зміни й доповнення до Закону України «Про інформацію». За своєю природою цей Закон є системоутворювальним для інформаційного законодавства як галузі. Після відповідної апробації у правозастосуванні його положення повинні бути консолідовані у проект Кодексу України про інформацію. Закон України «Про інформацію» має втратити чинність після набрання чинності Кодексу України про інформацію.
Як свідчать результати наших досліджень, в Україні вже сформовано відповідну наукову базу щодо правовідносин в інформаційній сфері, зокрема в умовах формування національного інформаційного суспільства як сегмента глобального інформаційного суспільства. У результаті вивчення великої кількості наукових публікацій стосовно дослідження інформаційних правовідносин сформувалася думка, що більшість вітчизняних дослідників нібито не помічають праць один одного. Вони переважно орієнтуються на російськомовні наукові джерела і мало звертають увагу на наукові публікації дослідників інших країн. Деякі науковці, обґрунтовуючи свій комплекс меншовартості, переносять його на «узагальнення», на кшталт того, що «наша країна значно відстає від розвинених країн у галузі не тільки інформаційних технологій, а й наукового та ефективного законодавчого забезпечення існуючих інформаційних відносин». Стосовно відставання у галузі інформаційних технологій, таке твердження має підстави, проте щодо законодавчого забезпечення суспільних інформаційних відносин можна посперечатись. Можливо, такі висновки зроблено тому, що авторам не відомі праці інших вітчизняних дослідників? Нині слід порушувати питання про недостатність розвитку вітчизняного інформаційного законодавства та наукових знань, про недостатність консолідації зусиль українських науковців, політиків, державних діячів щодо підтримки розвитку інформаційного права в цілому та інформаційного законодавства зокрема.
Здебільшого в юридичній науці виокремлюють два основні підходи до розуміння видів (форм, етапів) систематизації. За першим виокремлюють чотири: інкорпорацію, консолідацію, кодифікацію та облік. За другим — три основні види систематизації: інкорпорацію, консолідацію й кодифікацію. Ми поділяємо позицію другого підходу.
Відтак, консолідацію інформаційного законодавства пропонуємо розглядати не тільки як вид чи етап його систематизації, а й як важливу методику реалізації його інкорпорації та кодифікації.
Отже, з метою подальшого ґрунтовного дослідження пропонується консолідацію інформаційного законодавства розглядати як багатоаспектну, багатозначну, багатофункціональну категорію, яку можна сформулювати за універсальним змістом таким чином:
«консолідація інформаційного законодавства — це соціальний процес, що визначається комплексом наукових, організаційних, правових способів, засобів, методів, методик, що в єдності утворюють доктринально сформовану методологію легального формування системи законодавства щодо інформації певними суб’єктами суспільних відносин».
Як свідчать дослідження, після фрагментарного, ситуативного створення інформаційного законодавства країни на стадії його становлення дедалі більшу перевагу науковці надають переходу до парадигми його консолідації на галузевому рівні з наступною кодифікацією, створення проекту Кодексу України про інформацію. За сутністю Кодекс України про інформацію має стати консолідованим законодавчим актом, де визначатимуться основні засади суспільних відносин в інформаційній сфері суспільства.
Дослідження стану правового регулювання інформаційної діяльності свідчить: законодавство щодо інформації доволі розгалужене і постійно піддається інтенсивним змінам та доповненням. З одного боку, така тенденція є позитивною, оскільки відображає усвідомлення необхідності змін в інформаційних відносинах, а з другого, — ускладнює процес прогнозованості правореалізації. Вирішення проблем подальшого удосконалення інформаційного законодавства вбачається у належному ґрунтовному науковому забезпеченні з відповідною фінансовою підтримкою держави.
Проблеми нормативно-правового забезпечення інформаційних відносин у різних країнах хоча й відрізняються в деталях, проте мають і однакові прояви. Зазначене зумовлює консолідацію зусиль держав щодо удосконалення правового забезпечення розвитку інформаційного суспільства на міждержавному рівні.
На розвиток законодавчого забезпечення суспільних інформаційних відносин в Україні після здобуття незалежності безпосередньо впливає як проголошення нею євроінтеграційних пріоритетів, так і необхідність поглиблення зв’язків із Росією та іншими країнами СНД — тих, що склалися історично, і нових, які формуються під впливом єдиного слов’янського (переважно російськомовного) інформаційного простору. Це зумовлює активізацію державної підтримки наукових розробок щодо законодавчого регулювання суспільних інформаційних відносин в Україні. При цьому створюються науково обґрунтовані можливості удосконалення консолідації національного інформаційного законодавства України, а також можливості переходу її зі становища об’єкта на суб’єкт міжнародного права, що може ініціювати нові пропозиції міжнародному співтовариству у сфері консолідації його зусиль, пов’язаних із правовим регулюванням глобальної інформаційної сфери суспільства як чинника підтримки міжнародної інформаційної безпеки.
Отже, консолідація за образним відображенням нині виступає не стільки етапом, скільки важливою методикою у методології кодифікації законодавства України про інформацію як процесу його систематизації. Правове регулювання суспільних інформаційних відносин через подальшу консолідацію інформаційного законодавства із підзаконними нормативно-правовими актами буде сприяти не тільки удосконаленню правової системи в інформаційній сфері, а й підвищувати її ефективність.
Ми приєднуємося до позиції тих дослідників, які вважають, що системоутворювальний законодавчий акт для інформаційної сфери суспільства повинен мати таку назву: Кодекс України про інформацію. Адже вона найбільше за формою семантично консолідується з правилами формування категорій в українській мові, а також чітко розкриває основний об’єкт правовідносин і предмет правового регулювання.
Також ми вважаємо, що при консолідації понятійного апарату правовідносин щодо інформації не слід бездумно «мавпувати» зарубіжний досвід, особливо юридико-граматичні конструкції з російської мови. Для прикладу, російськомовна категорія «Гражданский кодекс» не перекладається українською мовою як «Громадянський кодекс», а згідно з європейськими традиціями — «Цивільний кодекс». Відповідно, галузеве формулювання за граматичною конструкцією російської мови категорії «Інформаційний кодекс» згідно зі стилістикою української мови слід перекладати у формі категорії «Кодекс про інформацію».
Формування консолідованої доктрини щодо системних ознак інформаційного права доречно визначити у преамбулі проекту Кодексу: що за суспільні відносини консолідовано упорядковані в цьому законодавчому акті. Рамки регулювання групи суспільних інформаційних відносин, виокремленої для кодифікації, повинні бути чітко консолідовано визначені, щоб уникнути юридичних колізій, протиріч, невідповідностей з іншими галузями законодавства, де інформація є похідним предметом забезпечення їх реалізації.
Таким чином, однією з виразних тенденцій розвитку сучасного національного й міжнародного інформаційного права є всеосяжний вплив на них процесів глобалізації і міждержавної інтеграції. Під таким впливом проходять перевірку історичним часом традиційно-консервативні та новітні інформаційно-правові доктрини й принципи, а також механізм та сутність інформаційного регулювання міжнародного співробітництва держав.
У зв’язку з модернізацією держави, появою принципово нових прав, нових інститутів, що гарантують захист прав і свобод, інститут інформаційного права постійно видозмінюється. Так еволюція закономірно позначається на необхідності нормативного удосконалення механізму регулювання інформаційних правовідносин.
Саме тому дане видання є своєрідним синтезом, спробою систематизації набутого, поєднання теорії та практики, демонстрації власних напрацювань і, безперечно, запрошення небайдужих до подальших конструктивних дискусій, які скерували б цю проблему з поля теоретичних обговорень у русло практики.
Відтак, ця монографія заслуговує на увагу з боку не тільки тих, хто тримає в своїх руках важелі, що керують долями планети, а й тих, кого цікавить майбутнє світу, в якому вони живуть. Тут можна перефразувати слова грецького політика Перікла:
«Творити майбутнє можуть не усі, але усі мають знати, яким воно буде»
Придбати книжку можна в магазині:
http://book.market-ua.com/