ІНТЕГРАТИВНИЙ АСПЕКТ МУЛЬТИПАРАДИГМАЛЬНОСТІ ЦІЛЕЙ ТА ЗАВДАНЬ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Мандзюк Олег Андрійович,

голова Інституту стратегічних ініціатив

 Глобальної організації союзницького лідерства,

кандидат юридичних наук

Поняття „діяльність” перебуває у полі зору правознавців, філософів, психологів, соціологів, проте, незважаючи на специфіку предмета, усі науковці сходяться на думці, що одним із головних критеріїв діяльності виступають її цілі. Більше того, саме цілі визначають і зміст правового регулювання аналітичної діяльності. Тому закономірним є науковий інтерес до аналізу цілей та завдань аналітичної діяльності у сфері інформаційних відносин. Це є важливим з ряду причин.

По-перше, виявляється соціальна значущість аналітичної діяльності у зазначеній сфері, яка по факту є недооціненою ані суспільством, ані керівниками держави. Так, з боку суспільства найбільший попит викликають псевдоексперти та усілякі блогери, лідери громадської думки тощо, які здебільшого жодного стосунку не мають до успішної реалізації власними силами тих проектів, про які вони ведуть мову з власними глядачами (фоловерами). З боку керівників держави, аналітична діяльність не розглядається як інструмент формування та реалізації стратегії побудови успішної держави. В рамках наукового супроводження діяльності вищих органів державної влади виступає лише Національний інститут стратегічних досліджень, який в силу свого статусу як державної установи позбавлений навіть примарної можливості надавати правдиві оцінки та прогнози щодо розвитку України, системи ризиків та загроз, які можуть унеможливлювати реалізацію різноманітних стратегій. Поза дискурсу лишається чимала кількість фахівців але не державних, а громадських аналітичних організацій, які мають солідний як науковий, так і фаховий потенціал вирішення завдань геостратегії будь-якої складності, які не є заангажованими і залежними від правлячої на даний час влади та конкретних осіб, які її уособлюють.

По-друге, узагальнюються й конкретизуються напрями роботи. Сьогодні нормотворча діяльність позбавлена стратегії. Одним із виходів з даної ситуації є ширше застосування аналітичної діяльності.

По-третє, виявляються ті резерви, які ще не повною мірою використовуються на практиці.

Одразу зауважу, що цілі і завдання аналітичної діяльності у сфері інформаційних відносин детермінуються суспільним характером і соціальним значенням аналітичної діяльності. Тому варто розглядати це питання у двох парадигмах: 1) управлінській; 2) суспільній.

Обидві вони екстраполюються на питання правового регулювання аналітичної діяльності. Розмежування парадигм, на мій погляд, необхідно для підтвердження гіпотези щодо ієрархії цілей в досліджуваній сфері.

З метою унаочнення цілей і завдань аналітичної діяльності у сфері інформаційних відносин представимо бачення класифікації у формі таблиці.

Таблиця 1

Цілі і завдання аналітичної діяльності

у сфері інформаційних відносин (суспільна парадигма)

вироблення загальних концептів місця інформації та аналітики у світоустрої;

прогнозування інваріантів шляхів подальшого розвитку інформаційних відносин у всіх сферах життя державиНауковіПідстави для поширення і поглиблення системи знань про природу (в тому числі й правову) інформаційної діяльності;

формування алгоритмів розумово-творчої діяльності;

розробка нових наукових прийомів і методів роботи з інформацією, насамперед методів інтерпретаціїІнноваційніВиявлення сфер, об’єктів, напрямів, що мають потенціал для запровадження принципово нових підходів, методів, ресурсів;

діагностика інформаційно-комунікативних бар’єрів, що перешкоджають втіленню інновацій у практику діяльностіПолітичніІнформаційне забезпечення усіх етапів діяльності в галузі державно-правового управління;

формування ідей і поглядів, що у подальшому можуть складати сутність зовнішньої і внутрішньої політики, регулювати міжнародні відносини, забезпечувати національну та інформаційну безпеку;

виявлення загроз, небезпек, можливих суспільних конфліктів, підготовка рекомендацій щодо їх уникнення;

сприяння появі інформаційного режиму громадянського суспільстваСоціокультурні й освітньо-виховніПрямий чи опосередкований вплив на перетворення суспільства в цілому і його окремих прошарків зокрема;

популяризація ідей аналітики у молодіжному середовищі;

безпосередня участь аналітиків у формуванні інформаційної культуриМентальніСприяння позитивним змінам у розумінні сутності й причин появи інформації, насамперед в управлінців, розпізнаванні інформаційно-комунікативних сценаріїв, маніпуляцій та характеру інтелектуальних технологій;

Демонстрація ролі розумово-творчої праці, ролі у суспільному прогресі експерта-аналітикаЕкономічніВироблення інформаційного продукту, що має споживчу цінність і може приносити прибутки державі або окремим інституціям в її межахРегуляторніВизначення в масштабах держави сфер і явищ, аспектів діяльності і відносин, що потребують врегулювання з позицій права або нормотворчостіПрагматичніЗдійснення досліджень, що у подальшому можуть задовольняти інформаційно-практичні потреби окремих верств суспільства на рівні послуг і консультування;

безпосередня реалізація роз’яснювальних і консалтингових функцій

          Представлене у таблиці розмаїття цілей і завдань доводить широту охоплення й соціальну значущість аналітичної діяльності у сфері інформаційних відносин.

Окрім суспільної, нами пропонується виокремлювати управлінську парадигму, яка походить від першої і складає другу частину ієрархічної структури дерева цілей.

Таблиця 2

Цілі і завдання аналітичної діяльності

у сфері інформаційних відносин (управлінська парадигма)

прирощення існуючої системи знань про сутність, особливості та зміст інформації;

створення інформаційний продуктів, в тому числі у формі аналітичних документів;

конвертування вербальних форм подачі інформації у візуальну шляхом створення схем, діаграм, графіків тощо;

підтримка й постійне оновлення інформаційних ресурсів; своєчасне і релевантне задовольняння інформаційних запитів замовникаДіагностичніАналіз поточної ситуації у сфері інформаційних відносин;

проведення порівняльного аналізу з позицій компаративістики, синхронного і діахронного підходів;

виявлення причин появи небажаних проявів внаслідок недосконалості планування, супроводження, здійснення контролю в управлінській діяльності тощоКонстатувальніОгляд стану дослідження питання чи проблеми, відповідності наявних інформаційних ресурсів потребам і запитам діяльностіПрогнозніНадання альтернативних алгоритмічних моделей прогнозу можливого розвитку подій при ухваленні того чи іншого управлінського рішенняКомунікативніОптимізація управлінського процесу на підставі удосконалення каналів і засобів передачі інформації, вибору прийнятних у конкретних умовах і обставинах форм репрезентації управлінського рішенняІмперативніПідготовка проектів рішень, нормативів, експертних висновків, що містять положення, обов’язкові для виконання

Інтегративний сегмент перетинання суспільної та управлінської парадигм цілей і завдань аналітичної діяльності у сфері інформаційних відносин представлений групою бінарно-опозиційних характеристик цілей, а саме:

-         тактичні — стратегічні;

-         глобальні (регіональні) — локальні;

-         проміжні — кінцеві;

-         мінімальні — максимальні;

-         індивідуальні — групові;

-          конкретні — комплексні;

-         конструктивні — деструктивні.

Узагальнюючи описане, можу констатувати, що цілі і завдання аналітичної діяльності у сфері інформаційних відносин характеризуються своєю багатогранністю, ієрархічністю, суб’єктною й об’єктною багатоплановістю. Всебічне їх усвідомлення відкриває широкі можливості для ефективного адміністративно-правового регулювання аналітичної діяльності, а також успішного здійснення управлінської діяльності в цілому.