Експертний висновок на проект Указу Президента України «Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони»

  Експертний висновок на проект

Указу Президента України

«Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони»

Підготовлений колективом ГОСЛ у складі:

ЛІПКАН Володимир Анатолійович

Голова Інституту майбутнього

доктор юридичних наук, доцент

академік Академії наук вищої освіти України

КУШНІР Ольга Василівна

Радник Президента зі стратегічних комунікацій ГОСЛ

кандидата юридичних наук 

ЮРЧУК Ольги Федорівни

Голова Інституту ефективної комунікації ГОСЛ

кандидат філологічних наук, доцент

 

Нині можна констатувати про необхідність дальшого розвитку державної інформаційної політики, в контексті формування системи успішного ведення гібридної війни, яка включає як методи виявлення та протидії, так і безпосередню активну фазу ведення даної війни.

Визначальним компонентом сучасного державотворення виступає налагодження стратегічних комунікацій, причому не лише в конкретному центральному органів виконавчої влади, а й у цілому в системі цих органів. Саме тому вирішальним напрямом є чітке та консенсуальне усвідомлення складових стратегічних комунікацій, кола суспільних відносин, а також місця та ролі, відповідальності та здатності МО України здійснювати стратегічні комунікації як основного суб’єкта даної діяльності в системі забезпечення національної безпеки України.

Важливим компонентом сучасного розвитку інформаційного суспільства та формування національної ідентичності виступає усвідомлення необхідності формування ефективної системи стратегічних комунікацій, визначальним елементом якої виступають ЗСУ. Саме тому актуалізація питання про необхідність унормування системи стратегічних комунікацій є вчасною та актуальною.

Утім, зважаючи на важливість даного документа, його концептуально-методологічну роль, а також значеннєвий потенціал для систематизації інформаційного законодавства у сфері діяльності ЗС України, нижче подано критичні зауваження на текст проекту даного документа.

Для коректності зауважень, зліва розташовано текст документа, а праворуч – текст зауважень.  

Проект Указу Президента України

Про затвердження Концепції розвитку Стратегічних комунікації й сектору безпеки і оборони

(помилка прямо в назві документа)

 

Текст оригіналу документа

ЗАУВАЖЕННЯ

Реалізація основних цілей у сфері воєнної політики України потребує удосконалення системи забезпечення воєнної безпеки, яка б гарантувала надійний захист держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, гідне сприйняття України на міжнародному рівні та відповідала критеріям членства України в ЄС і НАТО. В законодавстві не існує такої категорії, як «сфера воєнної політики».24 вересня 2015 року Указом Президента України № 555/2015 було затверджено Рішення РНБОУ про нову редакцію «Воєнної доктрини України».

У даному документі визначаються засади державної політики у сфері воєнної безпеки, як складовій національної безпеки. Відтак, укладачі проекту вживають некоректний термін, який не є усталеним, а також утворює колізію із Законом України «Про основи національної безпеки України».

Вкотре тиражуються неправильні ідею щодо визначення безпеки через категорію захисту.

Невірним є використання терміну «гідне сприйняття»: гідне для кого? Для бомжа або люмпена гідне сприйняття полягає у пляшці водки та свіжих помиях на смітнику.

Для інтелігента та поміркованого громадянина дане поняття трактується абсолютно по-іншому.

Членство в НАТО не є гарантом безпеки. Гарантом безпеки є адекватна національним інтересам, система забезпечення національної безпеки. Критерії НАТО можуть виступати одним із додаткових показників ефективності діяльності СЗНБ.

Забезпечення інформаційної складової воєнної безпеки здійснюватиметься шляхом запровадження ефективної системи заходів Стратегічних комунікацій у діяльність органів сектору безпеки Ми не можемо забезпечувати безпеку складовим складових: воєнна безпека, є складовим елементом національної безпеки, тому забезпечувати безпеку інформаційної складової складовою національної безпеки є абсурдом.Більше того, інформаційна складова по суті такою не є, адже нині змістом воєнної безпеки є попередження, ефективна протидія, а також ефективне проведення гібридних війн проти супротивника. Тому інформаційна діяльність, а також стратегічні комунікації стосуються не лише інформаційної складовою.

Термінологія «ефективна система заходів комунікацій» є нелогічною і неточною. Не зрозумілою для правозастосування

 

Метою Стратегічних комунікації сектору безпеки і оборони є досягнення переваги над воєнним противником шляхом реалізації державної інформаційної політики на тимчасово окупованій противником території України і міжнародній арені Мета визначена концептуально невірно, вузько. В ній відсутній стратегічний компонент. Адже результатом тиші на сході, є заходи не лише на тимчасово окупованій території, а й передусім за кордоном – мінську, Парижі, Вошингтоні, Нью-Йорку
Досягнення мети забезпечується шляхом виявлення, попередження та ефективної протидії інформаційно-психологічним впливам іноземних держав, спрямованим на підрив обороноздатності, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, дестабілізацію внутрішньої соціально-політичної обстановки, провокування міжетнічних та міжконфесійних конфліктів в Україні.  Використання застарілого інструментарію: виявлення, попередження та протидія – не відповідає сучасним як теоретичним так  і практичним напрацюванням у безпековій науці та безпековій практиці. Основним призначенням інформаційно-психологічних операцій, як складових страткому виступає створення сприятливих умов для реалізації національних інтересів, тобто йдеться про проактивний, тобто випереджуючий підхід.Підхід реактивний – є ортодоксальним, атавістичним, і таким що перетворює Україна на одвічну жертву.

Слід з цим покінчити раз і назавжди!

Більше того дані цілі абсолютно не відповідають ЗМІСТУ ВОЄННОЇ ДОКТРИНИ, а також ЗУ «Про основи національної безпеки України»

Розвиток системи Стратегічних комунікацій сектору безпеки та оборони України забезпечується створенням відповідних органів управління посилення розвідувальної діяльності в інтересах підготовки та проведення Україною стратегічних комунікацій.  А в чому зміст даного речення? Якщо розвід органи щось посилюють, то це означає, що зараз вони в розслабленому стані??Логіка даного речення заслуговує на оваціє, пан Брежнєв тиху палить у сторінці:

Розвиток системи Стратегічних комунікацій… забезпечується … в інтересах підготовки та проведення … стратегічних комунікацій.

Просто геніально… Як кажуть коментарі тут зайві

 

Правовою основою розвитку Стратегічних комунікацій сектору безпеки та оборони України (далі – Стратегічних комунікацій) є Конституція України, нова редакція Воєнної доктрини України та інші закони і укази Президента України, що стосуються інформаційної безпеки та оборони держави.  Про поняття сектору вже стільки написано, особливо у футбольних фанатів, що його використання з подачі Горбуліна і його інститут НІСД набула фатальної епідемії, особливо стосовно кола суспільних відносин, що виникають формуються і розвиваються у сфері національної безпеки.Взагалі дуже хвацьке, поверхове і брутальне ставлення до юридичної техніки.

Це абсолютно неправильно.

 

Стратегічні комунікації – скоординоване і належне використання комунікативних можливостей держави – публічної дипломатії, зв’язків із громадськістю, військових зв’язків, інформаційних та психологічних операцій, заходів спрямованих на просування цілей держави (далі – інформаційні заходи та спеціальні дії) шляхом узгодженого й взаємопозв’язаного за метою, завданнями, місцем й часом одночасного і послідовного їх проведення органами управління сектору безпеки і оборони на визначеному стратегічному (операційному) напрямі за єдиним замислом і планом для вирішення стратегічних і оперативних завдань  у встановлений період часу. Визначення алогічне, суперечливе, не містить корелятивних зв’язків іманентних та атрибутивних компонентів дефініції.

  1. Чому використовуються можливості лише держави? А громадські організації, взагалі інститути громадянського суспільства, де вони???? Ті д кризові медіацентри, хто і за які кошти утворював, за державні???
  2. У стратегії національної безпеки України та Воєнній доктрині України уживаються термін: інформаційно-психологічні операції. Тож у даному підзаконному, нормативному акті мають використовуватися лише ті терміни, визначення яких є вже легітимоване.
  3. Знову ж таки: а чому просування цілей лише держави? А які цілі у держави? Де їх легітимне визначення: а де інші об’єкти національної безпеки: особа і суспільство. А чому ми кажемо про просування цілей, а не створення умов для всебічної реалізації або гарантування реалізації національних інтересів, так як про це йдеться в УСІХ керівних документах, що регулюють суспільні безпекові правовідносини?
  4. взаємопозв’язаного за метою, завданнями, місцем й часом одночасного і послідовного їх проведення – це ж казуїстика: якщо вони вже є взаємопов’язаними за часом, то казати про одночасне – абсурд!
  5. Концептуально помилковим є у визначенні давати якісь пояснення у дужках. Більше того ототожнювати стратегічний напрям із операційним і некоректним.
  6. А що узгодження за завданнями місцем та часом не означає виконання певного завдання за єдиним замислом??
  7.  Перенасичення військової термінології, яка створює плутанину і індикатором відсутності юристів, невикористання їхніх знань, а також знань фахівців з інформаційного права та політики базових засад інформаційної діяльності.
  8. Так само абсурдними та кумедними виглядають спроби додатково згадати «про час». Це виділено пурпурним кольором.
Основними принципами розвитку ефективних Стратегічних комунікацій є:оперативна оцінка змін комунікаційного середовища та глибоке розуміння його дійсного стану внаслідок отримання та обробки інформації в режимі часу, наближеного до реального;

 

одночасне  і послідовне виконання комплексу заходів з розвитку ефективних комунікацій на внутрішньому, зовнішньому та внутрішньо-зовнішньому напрямках;

своєчасне реагування на конкретні інформаційні виклики та загрози і протидія інформаційним заходам проти України, маніпуляціям суспільною свідомістю і поширенню спотвореної інформації, захист національних цінностей та зміцнення єдності українського суспільства;

створення і розвиток інститутів, які відповідають за інформаційну безпеку, з урахуванням практики держав – членів НАТО;

удосконалення професійної підготовки у сфері інформаційної безпеки, упровадження загальнонаціональних освітніх програм з медіа-культури із залученням громадянського суспільства та бізнесу.

критичний аналіз досягнутих результатів.

 

Наведене НЕПРИПУСТИМО ПОМИЛОКОВОназвано принципами. Насправді – все перераховане виступає заходами.

 

4. Основними завданнями Стратегічних комунікацій є:у мирний час:

вивчення накопичення та аналіз інформації про потенційні об’єкти інформаційно-психологічного впливу;

здійснення заходів, спрямованих на викриття воєнних, економічних, дипломатичних та політико-ідеологічних приготувань ймовірного противника до агресії;

розроблення пропозицій щодо здійснення інформаційно-психологічного впливу як адекватної відповіді на інформаційну агресію проти України;

підготовка і проведення заходів щодо забезпечення позитивного іміджу та створення сприятливого міжнародного політичного іміджу України;

планування і проведення інформаційних заходів та спеціальних дій та організація їх всебічного забезпечення;

координація заходів щодо проведення наукових досліджень і розроблення технологій у сфері Стратегічних комунікацій;

організація підготовки кадрів.

в особливий період:

проведення заходів щодо досягнення інформаційної переваги над противником;

руйнування його систем управління;

підрив морально-бойового духу армії противника та цільових аудиторій, які його підтримують;

створення та поглиблення суперечностей між політичними силами, окремими соціальними верствами, етнічними групами, армією і народом, офіцерським і рядовим складом збройних сил ймовірного противника та цільових аудиторій, які його підтримують;

здійснення заходів з інформаційно-психологічного забезпечення дій власних сил (військ).

 

Усе зазначене є простою екстраполяцією методів розвідувальної діяльності на сферу стратегічних комунікацій. Зміст даних завдань не відповідає специфіці, а також тенденціям розвитку суспільств знань, трендам безпекової та кібербезпекової політики.Зокрема не враховано одного з важливих завдань страткому: наукове дослідження психологічних, психо- та нейролінгвістичних, засобів впливу на особистість, соціальні прошарки і соціальну систему в цілому;

визначення етноментальних особливостей народів і народностей, що проживають в Україні, формування засад для національної самоідентичності української нації.

Тобто дані завдання ніяким чином не корелюють із Стратегією національної безпеки ЗЗУ «про основи національної безпеки України» та Воєнною доктриною України.

Стратком – це не інформаційно-психологічна операція по підриву морально-бойового духу, це набагато ширший вид діяльності державних і недержавних органів, за якого створюються умови для реалізації національних інтересів, через вжиття комплексу дипломатичних, інформаційних, економічних та фінансових, в тому числі військових заходів.

Звужувати стратком до діяльності армії – примітивно, це відлуння зашореності і совкового трактування.

6. Очікувані результатиРеалізація положень Стратегії дозволить:

-          удосконалити нормативно-правову базу у сфері комунікацій в Збройних Силах України;

-          створити дієву систему внутрішніх комунікацій, через покращення координації та узгодженості дій, підвищення ефективності та прискорення бюрократичних процесів;

-          створити дієву систему зовнішніх комунікацій, яка забезпечить не тільки одновекторне інформування суспільства, а й дозволить налагодити зворотній зв’язок;

-          покращить репутацію Збройних Сил України та підвищить престиж військової служби;

-          наблизитись до досягнення інформаційної безпеки в Україні.

 

ПОВНИЙ ПЛАГІАТ ТЕКСТУ ПРОЕКТУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНИХ КОМУНІКАЦІЙ У ЗСУВ очікуваних результатах зазвичай зазнають на ті якісні та кількісні зміни суспільних відносин, які мають відбутися внаслідок реалізації стратегії.

Тому помилковим є зазначення на удосконалення НПА. Адже це є лише методом підвищення ефективного правового регулювання. А безпосереднє правове регулювання спрямоване на підвищення якості суспільних відносин, задоволення прав, свобод, законних інтересів суб’єктів правовідносин.

Такий результат як: підвищення ефективності бюрократичних процесів, а також прискорити  бюрократичні процеси – зриває вдруге НАШІ АВАЦІЇЇ. Пану Брежнєву вже напевно не до сміху…

Абсурд та апафеоз розумового безсилля, до речі сплагіачений з минуло ї стратегії, яка була подана на наше рецензування.

Тобто виходить, що Стратегія спрямована на покращення бюрократичних процедур, і взагалі призначена для удосконалення бюрократії. Що ж автори явно мітять на Пулітцерівську премію.

 

Дальші положення вже були написаний в проекті Стратегії розвитку ефективних комунікацій ЗСУ і нами детально проаналізовані. Тому повторювати критику, тим більше, що вона не була враховано, ми не вбачаємо сенсу.

http://goal-int.org/ekspertnij-visnovok-na-proekt-strategii-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zsu/

 

 

Решта тексту, викладено в документі – конкретизація діяльності ЗСУ та МО, яка не відповідає змісту Стратегії,  а також самому рівню даного документа.

Питання планування і також затвердження тими чи іншими сообами – це питання документообігу, вони не стосуються Стратегії, тим більше не відповідають рівню Указу Президента

 

5. Виконання завдань Стратегічних комунікацій досягається стратегічним плануванням основних і окремих інформаційних заходів і спеціальних дій з визначенням у кожному випадку взаємоузгодженої загальної мети і пріоритетних та конкретних завдань органам управління сил безпеки і сил оборони в частині, що їх стосується.

Стратегічний план основних інформаційних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони  (далі – Стратегічний план основних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій) розробляється Міністерством оборони України та Міністерством інформаційної політики України. В частині, що стосується  комунікацій, які організовуються та проводяться в інтересах підготовки та застосування військ (сил) узгоджується з Генеральним штабом  ЗС України.

Стратегічний план основних інформаційних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій включає плани розвідувального, фінансового, матеріально-технічного, а за необхідності і інших видів забезпечення.

До розробки Стратегічного плану основних заходів Стратегічних комунікацій залучаються органи управління сил безпеки і сил оборони, а за необхідності і інші державні та цивільні організації і установи (окремі експерти та фахівці у сфері стратегічних комунікацій) в частині, що їх стосується.

Проект  Стратегічного плану основних заходів Стратегічних комунікацій підписується Міністром оборони України та Міністром інформаційної політики України, погоджується Секретарем Ради національної безпеки і оборони України та затверджується Президентом України – Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Плани окремих інформаційних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони  (далі – плани окремих заходів Стратегічних комунікацій) розроблятися органами управління сил безпеки і сил оборони на підставі та з врахуванням Стратегічного плану основних заходів Стратегічних комунікацій.

Плани окремих інформаційних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій, які організовуються та проводяться із залученням сил і засобів сил безпеки  в частині залучення їх до виконання завдань з оборони держави узгоджуються з Генеральним штабом ЗС України, погоджуються  Міністром оборони України і Секретарем Ради національної безпеки і оборони України та затверджується Президентом України – Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Плани окремих інформаційних заходів та спеціальних дій Стратегічних комунікацій, які організовуються та проводяться із залученням сил і засобів ЗС України  в частині залучення їх до виконання завдань з оборони держави, розробляються відповідними органами військового управління підписуються начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем ЗС України та затверджуються Міністром оборони України.

План проведення інформаційних заходів та спеціальних дій Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, погоджується з начальником Генерального штабу Збройних Сил України і затверджується Президентом України за поданням Міністра оборони України.

 

РОЗДІЛ 5 ПОВНИЙ ПЛАГІАТ ТЕКСТУ З ПРОЕКТУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНХ КОМУНІКАЦІЙ ЗСУ. ПРИЧОМУ робили так на спіх, що випустили з уваги пункт 5.1 стосовно інформаційної безпеки

http://goal-int.org/strategiya-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zbrojnix-silax-ukraini-proekt-do-obgovorennya/

5. До підготовки та проведення Стратегічних комунікацій залучаються військові частини інформаційно-психологічних операцій ЗС України,

5. Координація та узгодженість Стратегічних комунікацій досягається шляхом:

 розробки методичних рекомендацій щодо порядку, методів та способів організації і проведення інформаційних заходів та спеціальних дій;

розробки та впровадження програм підготовки прес-служб, прес-офіцерів, військових підрозділів та окремих цивільних осіб, які  залучаються в установленому порядку до організації та проведення інформаційних заходів  та спеціальних дій, а також для збору та узагальнення даних про стан та зміни комунікаційного середовища;

оцінки ефективності Стратегічних комунікацій та організації своєчасного вжиття заходів щодо;

 

 5.3. Налагодження інформаційно-комунікаційної діяльності досягається шляхом:

 здійснення інформаційного впливу та досягнення зміни поведінки цільових аудиторій;

підготовки офіційних аналітичних повідомлень про найважливіші проведені військові операції для подальшого розповсюдження серед широкої громадськості;

вдосконалення веб-сайтів та сторінок в соціальних мережах Міністерства оборони України та Збройних Сил України;

своєчасних та повних відповідей на запити реципієнтів, які надійшли з використанням електронних форм зворотного зв’язку, телефонного, поштового чи іншого зв’язку;

планування і проведення комунікаційних кампаній “Наші герої”, “Мобілізація”, “Демобілізація” та інші;

запуск та супроводження програми “Тимчасові відрядження цивільних журналістів до військових частин”.

 5.4. Створення позитивного іміджу Збройних Сил України здійснюється шляхом:

 проведення соціологічного аналізу цільових аудиторій (Додаток 2) в Україні та поза її межами;

створення групи для розробки плану популяризації Збройних Сил України та підвищення престижу військової служби серед населення та особового складу Збройних Сил України;

демократизації цивільно-військових відносин, в основі яких – принципи довіри, партнерства, збалансування та погодження інтересів, взаєморозуміння і прозорості у стосунках, конструктивного громадського контролю та критики;

підготовки та проведення за участі особового складу Збройних Сил України та цивільного населення публічних акцій, демонстрацій, військових парадів, авіа-шоу, святкових мітингів, публічних присвоєнь військових звань, вручень державних нагород, подяк, відзначень героїчних та патріотичних вчинків тощо;

випуску сувенірної та пам’ятної продукції зі знаками розрізнення Збройних Сил України;

розробки системи оцінки результатів успішності реалізації Стратегії.

 

 

РОЗДІЛ 7 ПОВНИЙ ПЛАГІАТ ТЕКСТУ З ПРОЕКТУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНХ КОМУНІКАЦІЙ У ЗСУ.

http://goal-int.org/strategiya-rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zbrojnix-silax-ukraini-proekt-do-obgovorennya/

7. Ресурсне забезпечення заходів реалізації Стратегії

 

Заходи реалізації положень Стратегії здійснюються в межах фінансування державних програм реформування та розвитку Збройних Сил України.

Обсяг фінансування заходів та обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії, уточнюються щороку.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

1.                Концептуально даний текст позбавлений внутрішньої логіки та власно концепції, а Стратегія в поданому варіанті не здатна виконувати системоутворювальну роль щодо формування системи стратегічних комунікацій.
2.                Змістовно документ не пов’язаний із найбільш важливим нормативними актами, що регулюються суспільні безпекові правовідносини.
3.                Ігнорування методів правничої герменевтики, семантичного методу, лінгвістичного підходу, компаративного аналізу, синхронного та діахронного методів, методів гіперзв’яку нормативних актів призвело до анемії переважної більшості положень тексту, тотальної казуїстики, які в цілому перетворюють даний проект на юридично нікчемний.
4.                За змістом даний текст містить чималу кількість логічних помилок, суперечливих положень, основна термінологія викладена неточно, зокрема більшість помилкових визначень та формулювань запозичено (плагіат) з проекту Стратегії розвитку ефективних комунікацій у ЗСУ, аналіз якої вже було подано раніше.
5.                Значна кількість зауважень щодо юридичної техніки уможливлює висновувати про відсутність юридичної освіти в укладачів тексту, свідченням чому є елементарні помилки в юридичній техніці, правова безграмотність та невігластво і тотальний дилетантизм, поєднаний із відвертим плагіатом та нехтуванням чинними нормативними правовим актами.

Даний текст в поданій редакції не може розглядатися навіть як проект і потребує повного перероблення із залученням фахівців, а не тих осіб, котрі бажають перетворити ЗСУ на холуїв, узурпувавши та монополізувавши важливу сферу – сферу стратегічних комунікацій.

Висновок затверджено на Вченій Раді Інституту майбутнього Глобальної організації союзницького лідерства