Гіда Євген Олександрович,
голова інституту деонтологічних засад діяльності суб’єктів права ГОСЛ
доктор юридичних наук, професор
Контекст охорони правопорядку постійно змінюється, а разом з ним трансформуються й вимоги що висуваються до такої охорони. В час, коли ми вступили в двадцять перше століття, охорона правопорядку, як на місцевому, так і на глобальному рівні, все ще знаходиться в перехідному, навіть можна сказати кризовому етапі. Необхідно зазначити, що фундаментальною ціллю охорони правопорядку є захист та підтримка прав людини усіма можливими засобами охорони правопорядку. Разом з тим охорона і регулювання прав людини, рівність прав окремих осіб та громад – прокладає шлях до охорони громадського правопорядку. В цьому контексті, розуміння “деонтологічної охорони правопорядку”, основою якої є права людини, має дуже важливе значення для керівництва та всіх працівників міліції.
Специфічними напрямами діяльності міліції є:
1) можливість використання сили, щоб запобігти чи припинити правопорушення;
2) міліція може бути ефективною у впровадженні місцевих програм по зменшенню рівня злочинності, але малоймовірно, що вона сама зможе впроваджувати довгострокові програми без ґрунтовної співпраці з суспільством у сферах економіки, політики, культури та ін.. Більше того, дуже важливо в етичному плані, що виконання поліцейської (міліцейської) місії тягне за собою приховані майже непомітні наслідки (наприклад, можуть зачіпати честь та гідність особи).
Наш аналіз безпосередньої діяльності міліції в Україні, а також потреб громадськості в охороні та захисті, свідчать, що сучасний підхід має будуватись саме на деонтологічних засадах, оскільки неналежна (з точки зору різних соціальних норм) поведінка співробітників міліції в Україні підтверджена значною кількістю соціологічних досліджень, “викриваючих” статей, ставленням суспільства до представників цього органу. [1, 2, 3]
При виконанні своїх професійних обов’язків будь-який співробітник міліції має керуватись наступними принципами:
- діяти чесно, раціонально та ефективно;
- співпрацювати з суспільством та різними громадськими організаціями;
- використовувати форми та методи, що забезпечать найкращий результат;
- враховувати в своїй діяльності пріоритети місцевих громад і партнерів та діяти шляхом, який є прийнятним для них;
- ставитись до всіх справедливо, незважаючи на їх расу, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, етнічне та соціальне походження, майновий стан, місце проживання, за мовними або іншими ознаками.
На нашу думку основні напрями діяльності міліції у майбутньому передбачають те, що її діяльність має бути заснована на світових тенденціях щодо “управління”, а не на “підкоренні бажанням уряду”. Підрозділи міліції мають співпрацювати з громадськістю, при цьому в своїй діяльності поєднувати моральність та об’єктивність громадської поліції (міліції) з динамікою “соціального ринку” та громадським забезпеченням. До основних завдань підрозділів буде віднесено – охорона прав та свобод людини і громадянина, прийом телефонних дзвінків та фіксація правопорушень, кримінальна розвідка, боротьба зі злочинністю, та співпраця з громадськими патрулями для “раціонального контролю” за правопорядком.
Список використаних джерел:
- 1. Палачи из милиции. // Сегодня от 12 октября 2009.
- 2. Бэдмент навсегда //Фокус. – № 24 (186). – 2010. – С. 30-33.
- 3. Жертвы злополучного Шевченковского РУВД // Сегодня от 3 августа 2010.