Адміністративно-процесуальне дослідження практики розгляду адміністративними судами України спорів щодо відмови у реєстрації кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

Діордіца Ігор Володимирович

голова Інституту адміністративного правосуддя та судової реформи

кандидат юридичних наук, доцент

 

Відповідно до Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати та бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

У п. 5 частини першої статті 17 КАС України зазначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом та процесом референдуму.

Це значить що спори, які виникають з правовідносин, пов’язаних з виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних міських голів розглядаються в порядку адміністративного  судочинства.

Необхідно зазначити, що в працях вітчизняних науковців, зокрема, таких як П.В. Вовка [1], К.М. Кобилянського [2], А.В. Руденка [3], І.В. Шруб [4] та інших питання проблематики розгляду адміністративних спорів, пов’язаних з виборами чи референдумом порушувалося неодноразово.

На наше переконання, незважаючи на зазначене вище, існує потреба у здійсненні подальших досліджень з окресленої тематики.

Метою нашого дослідження є : 1) сприяння у формуванні єдиного підходу до вирішення справ про відмову в реєстрації кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови в цілому; 2) виявлення проблемних питань і найбільш характерних порушень чи неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні справ зазначеної категорії, підготовка пропозицій щодо їх усунення.

Висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови є одним із етапів виборчого процесу.

Проте, при проведенні виборів за захистом своїх порушених прав до адміністративних судів дуже часто звертаються громадяни, які мали намір бути зареєстрованими в якості кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, оскільки відповідними виборчими комісіями їм відмовлялося в реєстрації.

Здійснивши узагальнення судової практики розгляду адміністративних спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборами, вважаємо, що найбільш розповсюдженими підставами відмови в реєстрації кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови є:

1) перебування в іншій політичній партії ніж та, від якої висунуто кандидата;

2) неналежне оформлення документів для реєстрації кандидата;

3) ненадання оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію місцевої організації політичної партії;

4) відсутність відповідної кількості голосів членів виборчої комісії під час вирішення питання щодо реєстрації кандидата.

1. Перебування в іншій політичній партії ніж та від якої висунуто кандидата.

Статтею 36 Закону України від 10 липня 2010 року № 2487 «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» передбачено порядок висування кандидатів місцевою організацією партії.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 вказаного Закону місцева організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 44 Закону № 2487, – територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови в разі порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата, в тому числі перевищення встановленої частинами третьою – сьомою статті 36 кількості кандидатів у депутати, які можуть бути висунуті у відповідному виборчому окрузі.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що особа, яка висувається в кандидати повинна належати лише до партійної організації яка її висуває, або бути безпартійною.

Прикладом відмови в реєстрації кандидата з вказаних причин є справа за позовом ОСОБИ_1 до районної виборчої комісії про скасування рішення про відмову в реєстрації його кандидатом в депутати районної ради по одномандатному мажоритарному виборчому округу від районної організації   партії [5].

Постановою окружного адміністративного суду в задоволені адміністративного позову відмовлено. Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне [6].

Позивач по справі при оформленні документів для реєстрації кандидатом в депутати зазначив, що він є безпартійним.

Однак, районним управлінням юстиції у відповідності до вимог ч. 11 ст. 36 Закону №2487 відповідачу надані відомості щодо зареєстрованих місцевих організацій партій із зазначенням керівників таких організацій, а також дат їх реєстрації, в яких вказано, що ОСОБА_1 є головою осередку політичної партії.

Отже, висування ОСОБИ_1 кандидатом в депутати районної ради по одномандатному мажоритарному виборчому округу від районної організації партії здійснено з порушенням вимог ч. 2 ст. 36 Закону №2487, що стало підставою для відмови у реєстрації даного кандидата з підстав, визначених ч. 1 п.1 ст. 44 цього Закону.

2. Неналежне оформлення документів для реєстрації кандидата.

Однією з підстав відмови територіальною виборчою комісією в реєстрації кандидата у депутати, відповідно до ст. 44 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» є відсутність передбачених цим Законом відомостей у документах, зазначених відповідно у статтях 37–39, або невідповідне оформлення таких документів.

У ч. 1 ст. 37 Закону визначено перелік документів, за наявності яких відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, включених до виборчого списку кандидатів у депутати місцевої організації партії, та вимоги щодо оформлення таких документів.

Зокрема, вказаною нормою передбачено, що заява про реєстрацію кандидатів у депутати, витяг з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії, виборчий список кандидатів у депутати від місцевої організації партії мають бути підписані керівником місцевої організації партії.

Отже, підписання вказаних вище документів особою, яка не є керівником, за даними органів Міністерства юстиції України, є підставою для відмови в реєстрації кандидата.

У приклад, можемо навести справу за позовом районної організації партії до районної виборчої комісії про визнання дій незаконними, скасування рішення територіальної виборчої комісії та зобов’язання розглянути на засіданні виборчої комісії надані для реєстрації документи.

За результатами розгляду цієї справи постановою окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено в повному обсязі, скасовано постанову районної виборчої комісії «Про відмову в реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів районної ради 31 жовтня 2010 року, включених до виборчого списку районної організації партії» [7].

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті постанови не обґрунтовано посилався на інформацію, надану районним управлінням юстиції щодо керівника районної організації партії станом на 23 вересня 2010 року, а не станом на 1 жовтня 2010 року (день подачі заяви).

За результатами апеляційного розгляду справи колегія суддів не погодилась з обґрунтованістю таких висновків суду, виходячи з наступного [8].

Підставою для прийняття виборчою комісією постанови про відмову у реєстрації кандидатів у депутати, висунутих позивачем, стали висновки відповідача про недотримання позивачем приписів ч.1 ст. 37 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» у зв’язку з неналежним оформленням заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидатів у депутати, виборчого списку кандидатів у депутати, наданих на реєстрацію, а саме про те, що документи підписані неналежним керівником організації партії.

Згідно з приписами ч. 11 ст. 36 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах, районах у містах не пізніш як за 35 днів до дня виборів передають до Центральної виборчої комісії та відповідних територіальних виборчих комісій відомості щодо зареєстрованих місцевих організацій партій із зазначенням керівників таких організацій, а також дат їх реєстрації.

На виконання цієї норми Закону листом районного управління юстиції від 23.09.2010 надано районній територіальній виборчій комісії інформацію щодо зареєстрованих місцевих організацій партій із зазначенням їх керівників.

Згідно вказаної інформації керівником районної організації партії зазначено ОСОБУ_1, в той час, як  документи передбачені ч. 1 ст. 37 вказаного Закону підписано ОСОБОЮ_2.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що з врахуванням даних, наявних у виборчій комісії, відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та з урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Ще однією підставою для відмови в реєстрації кандидата стало неналежне оформлення автобіографії кандидатом, а саме не зазначення даних щодо трудової діяльності та місця роботи.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» одним із документів для реєстрації кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови є автобіографія. Основні вимоги до змісту автобіографії також визначено даною нормою.

Неналежне оформлення даного документу, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону є підставою для відмови в реєстрації кандидата.

Прикладом недотримання вказаних норм Закону є справа за позовом ОСОБИ_1 до сільської виборчої комісії про визнання протиправним рішення виборчої комісії.

Постановою районного суду адміністративний позов задоволено [9].

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону в поданій ОСОБОЮ_1 автобіографії вказано всі необхідні відомості.

За результатами апеляційного розгляду справи колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції та зазначила наступне [10].

З тексту автобіографії, що надана позивачем до відповідача разом з заявою про реєстрацію кандидатом на посаду сільського голови, встановлено, що в порушення п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону, останнім не зазначені повні відомості про власну трудову діяльність, місце роботи чи заняття.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є пенсіонером, однак в автобіографії вказує, що з 1991 р. по 2010 р. він є водієм міжнародних перевезень, не зазначивши місця роботи та час праці на цій посаді.

Наведені обставини є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови з підстав відсутності передбачених Законом відомостей у документах, зазначених відповідно у статтях 37–39, або невідповідного оформлення таких документів.

3. Ненадання оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію місцевої організації політичної партії.

На наше переконання, при дослідженні зазначених обставин доцільним буде наведення прикладу щодо розгляду справи за позовом міської організації партії до міської виборчої комісії про зобов’язання вчинити певні дії.

Так, постановою окружного адміністративного суду позов задоволено, скасовано постанову міської виборчої комісії «Про відмову в реєстрації кандидатів у депутати, кандидата на посаду міського голови» [11].

Виборча комісія прийняла оскаржуване рішення, мотивуючи тим, що надані позивачем документи оформлені з порушенням вимог законодавства, а саме не надано: оригінал свідоцтва про державну реєстрацію міської політичної партії, або нотаріально посвідчену копію вищевказаного документа, або копію свідоцтва про державну реєстрацію міської організації партії, посвідчену в установленому законом порядку.

За результатами апеляційного розгляду справи колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції щодо скасування даної постанови, та зазначила наступне [12].

Перелік підстав щодо відмови виборчою комісією в реєстрації кандидатів, визначено ст. 44 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та є вичерпним. Такими підставами є невідповідне оформлення поданих документів, приписам ч. 1 ст. 37, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39 цього Закону.

Однак за змістом п. 2 ч. 1 ст. 37 та п. 2 ч. 1 ст. 38, п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидатів за умови отримання комісією копії свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії. Вимоги про подання оригіналу свідоцтва про реєстрацію політичної партії або нотаріально посвідченої копії в зазначених нормах Закону відсутні.

Отже, відмова виборчої комісії в реєстрації кандидата з зазначених підстав є неправомірною.

4. Відсутність відповідної кількості голосів членів виборчої комісії під час вирішення питання щодо реєстрації кандидата.

Прикладом такого порушення Закону з боку виборчої комісії є справа за позовом ОСОБИ_1 до міської виборчої комісії про визнання дій незаконними та зобов’язання  вчинити дії.

Постановою окружного адміністративного суду зазначений позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність міської виборчої комісії при розгляді заяви ОСОБИ_1 кандидатом на посаду міського голови на виборах депутатів Верховної ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 31 жовтня 2010 року [13]. Зобов’язано міську виборчу комісію розглянути заяву ОСОБИ_1 про реєстрацію його кандидатом на посаду міського голови та прийняти рішення у відповідності до вимог ст. 42 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Колегія суддів погодилася з таким рішенням [14].

Судами було встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача про його реєстрацію кандидатом на посаду міського голови виборча комісія не прийняла рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації позивача кандидатом на посаду міського голови, через розділення думок членів комісії з цього питання та не набранням рішенням достатньої кількості голосів, внаслідок чого рішення залишилось не прийнятим.

При цьому, колегія суддів, зазначила, що ні Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», ні Постановою Центральної виборчої комісії від 15 вересня 2010 року «Порядок організації роботи територіальних та дільничних виборчих комісій з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», не передбачено такої форми рішення як залишення рішення про реєстрацію кандидата на посаду міського голови неприйнятим.

Отже, розгляд зазначеної заяви після голосування членів виборчої комісії мав закінчитися ухваленням виборчою комісією відповідного рішення щодо реєстрації позивача кандидатом на посаду міського голови або відмови в такій реєстрації.

У ч. 1 ст. 44 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» зазначено вичерпний перелік підстав відмови в реєстрації особи кандидатом на посаду міського голови.

Зазначена норма Закону не передбачає такої підстави відмови у реєстрації кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, як відсутність відповідної кількості голосів членів виборчої комісії. Тому не реєстрація з зазначених підстав позивача кандидатом на посаду міського голови є порушенням приписів ч. 1 ст. 44 вказаного Закону.

Отже, сприяючи у формуванні єдиного підходу до вирішення справ про відмову в реєстрації кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови в результаті виявлених проблемних питань і найбільш характерних порушень чи неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, зазначаємо:

1) особа, яка висувається як кандидат в депутати чи кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови повинна належати лише до партійної організації яка її висуває, або бути безпартійною;

2) факт одночасного членства особи-кандидата у двох міських організаціях партій є грубим порушенням вимог чинного законодавства України;

3) підставами для відмови особі в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови є відсутність передбачених Законом відомостей у документах, що подаються нею до виборчої комісії;

4) особа-кандидат не зобов’язана законом надавати територіальній виборчій комісії оригінал свідоцтва про державну реєстрацію місцевої організації політичної партії або нотаріально посвідченої копії;

5) законом не передбачено такої підстави відмови у реєстрації кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, як відсутність відповідної кількості голосів членів виборчої комісії.

На наше переконання, адміністративні суди, постановляючи рішення по справах, пов’язаних з виборчим процесом обов’язково повинні враховувати зазначені вище приписи норм матеріального права.

Список використаних джерел

         1. Вовк П. В. Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юридичних наук : 12.00.07 / Вовк Павло В’ячеславович. – О. : Одеська національна юридична академія, 2009. – 22 с.

2. Кобилянський К. М. Право фізичної особи на судовий захист в адміністративному суді: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юридичних наук : 12.00.07 / Кобилянський Костянтин Миколайович. – О. : Одеська національна юридична академія, 2010. – 19 с.

3.  Руденко А. В. Адміністративне судочинство: становлення та здійснення: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Руденко Артем Валерійович. – Х. : Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2006. – 209 с.

4. Шруб І. В. Функціонування адміністративних судів в Україні: організаційно-правові засади та їх реалізація: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Шруб Інна Володимирівна. – К. : Київський національний університет внутрішніх справ, 2009. – 346 с.

5. Справа № 2-а-12641/10/2070 // Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2010.

6. Справа № 2-а-12641/10/2070 // Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2010.

7. Справа № 2-а-12595/10/2070 // Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010.

8. Справа № 2-а-12595/10/2070 // Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2010.

9. Справа № 2-а-4232/10/2010 // Постанова Дергачівського районного суду Харківської області від 12.10.2010.

10. Справа № 2-а-4232/10/2010 // Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2010.

11. Справа № 2-а-12643/10/2070 // Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2010.

12. Справа № 2-а-12643/10/2070 // Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2010.

13. Справа № 2-а-8106/10/1870 // Постанова Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2010.

14. Справа № 2-а-8106/10/1870 // Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010.